Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Кушнір, С.$<.>)

Общее количество найденных документов : 121
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-121

Заглавие журнала :Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія -2023г.,N 1/2
Интересные статьи :
Ковтун Г. І. Історія й актуальні проблеми донорства органів/ Г. І. Ковтун, Б. М. Тодуров, О. А. Канюра (стр.5-14)
Єпанчінцева О. А. Когнітивні розлади в пацієнтів з фібриляцією передсердь/ О. А. Єпанчінцева, А. С. Солонович, О. С. Солонович (стр.15-21)
Зарецький М. М. Предиктори виникнення порушень провідності серця в пацієнтів після протезування аортального клапана/ М. М. Зарецький [та ін.] (стр.22-28)
Стан М. В. Клінічно-гемодинамічні характеристики пацієнтів з проміжними ураженнями коронарних артерій, відібраних для планового перкутанного коронарного втручання/ М. В. Стан [та ін.] (стр.29-40)
Рековець О. Л. Довготривала ефективність радіочастотної денервації ниркових артерій у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією (результати 10-річного спостереження)/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.41-55)
Вітовський Р. М. Досвід діагностики та хірургічного лікування міксом серця/ P. M. Вітовський [та ін.] (стр.56-61)
Тимошенко В. А. Операція Бенталла: ранні післяопераційні ускладнення та їхні наслідки / В. А. Тимошенко, Б. М. Тодуров (стр.62-67)
Бойко К. С. Ранні післяопераційні результати хірургічного протезування аортального клапана в поєднанні з різними методами реваскуляризації міокарда/ К. С. Бойко, Б. М. Тодуров (стр.68-76)
Зеленчук О. В. Гібридна хірургія при аневризмі дуги та низхідного відділу аорти. Право-ліве підключичне алошунтування як варіант субтотального дебранчингу / О. В. Зеленчук [та ін.] (стр.77-87)
Семенів П. М. Модифікована методика зменшення тривалості ішемії серця та реперфузії міокарда під час комбінованих операцій багатоклапанної корекції в поєднанні з коронарним шунтуванням/ П. М. Семенів (стр.88-94)
Іванюк А. В. Медичний маркетинг у закладах охорони здоров'я з механізмами державно-приватного партнерства/ А. В. Іванюк (стр.95-98)
Савіцька Ю. В. Синдром Велленса або По кому дзвін?/ Ю. В. Савіцька, А. І. Кланца, Н. В. Щепіна (стр.99-102)
Жарінов О. Й. Професор Микола Фуркало (до 100-річчя від дня народження)/ О. Й. Жарінов, В. О. Куць (стр.103-107)
Демянчук В. Б. Крістіан Барнард. Шлях у невідоме (до 100-річчя від дня народження)/ В. Б. Демянчук (стр.1081-14)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф.
Заглавие : Довготривала ефективність радіочастотної денервації ниркових артерій у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією (результати 10-річного спостереження)
Параллельн. заглавия :Long-term effectiveness of radiofrequency renal denervation in patients with resistant arterial hypertension (10-year follow-up results)
Место публикации : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 41-55 (Шифр КУ47/2023/1/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДЕНЕРВАЦИЯ -- DENERVATION
ПОЧЕЧНАЯ АРТЕРИЯ -- RENAL ARTERY
ИМПУЛЬСНАЯ РАДИОЧАСТОТНАЯ ТЕРАПИЯ -- PULSED RADIOFREQUENCY TREATMENT
Аннотация: Мета роботи – визначення довготривалої ефективності та безпечності денервації ниркових артерій (ДНА) за результатами 10-річного спостереження. Матеріали і методи. Відібрано 1146 пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією, які отримували 3 та більш як 3 антигіпертензивні препарати. Для проведення ДНА відібрано 16 пацієнтів. ДНА проведено у 8 (0,70 %) пацієнтів. 8 пацієнтів відмовилися від проведення процедури. Вік хворих становив 40–66 років, у середньому (52,13 ± 3,88) року, тривалість АГ – 12–25 років, у середньому (16,75 ± 2,17) року. При надходженні до стаціонару рівень артеріального тиску (АТ) становив (181,25/106,88 ± 4,3/4,0) мм рт. ст. (160–200/85–120 мм рт. ст.), частота скорочень серця (ЧСС) – (70,63 ± 3,03) за 1 хв. Оптимізація терапії в умовах стаціонару в цих хворих статистично значущо знизила рівень АТ до (156,88/95,00 ± 2,98) мм рт. ст. (150–165/85–100 мм рт. ст.) та ЧСС – (68,88 ± 3,28) за 1 хв. Кількість антигіпертензивних препаратів становило в середньому 5,5 ± 0,18 на пацієнта. На етапі оптимізації терапії при добовому моніторуванні АТ (ДМАТ) середньодобовий систолічний АТ (САТ24) становив (149,16 ± 5,40) мм рт. ст., діастолічний (ДАТ24) – (86,98 ± 5,08) мм рт. ст. Середньодобова частота серцевих скорочень (ЧСС24) становила (70,12 ± 2,94) за 1 хв. Усі пацієнти добре перенесли процедуру. Результати. Зниження офісного САТ/ДАТ у динаміці через 1 місяць, 12 місяців, 2 роки, 5 років та 10 років відповідно: –12,59/–10,0; –11,17/–2,57; –20,31/–11,71; –27,71/–13,33 та –30,21/–16,67 мм рт. ст., р 0,05 для всіх значень порівняно з початковим. Офісна ЧСС на етапах 1 місяць, 6, 12 місяців, 2 роки, 5 та 10 років знизилася на: 3,74; 4,68; 1,45; 2,13; 4,21; 3,88 за 1 хв відповідно. Зниження САТ/ДАТ24 у динаміці на зазначених етапах становило відповідно –14,45/–6,95; –8,70/–10,01; –19,45/–12,37; –19,91/–11,24; –29,93/–13,61 та –26,13/–23,35 мм рт. ст. (р 0,05 для усіх значень порівняно з початковим). Динаміка ЧСС24: –3,16; –4,19; 1,43; –1,51; – 4,46 та – 5,49 за 1 хв відповідно. Усі пацієнти на етапах 2, 5 та 10 років досягли цільового рівня АТ як при офісному вимірюванні, так і при ДМАТ. Пацієнти зменшили кількість вживання антигіпертензивних препаратів з 5,50 ± 0,18 до 3,50 ± 0,30 – через 5 років та до 3,67 ± 0,18 – через 10 років після ДНА. Розрахункова швидкість клубочкової фільтрації за 10 років зменшилася незначуще з (76,10 ± 5,62) до (64,60 ± 1,93) мл/(хв · 1,73 м2), р 0,05. Одна пацієнтка через 2 роки померла від раку щитоподібної залози. Усі інші пацієнти живі, і в них не було розвитку жодної серцево-судинної події чи смерті. Висновки. Довгострокові результати денервації ниркових артерій показали відсутність виникнення серцево-судинних подій та розвитку цукрового діабету або серцево-судинної смерті протягом 10 років. ДНА сприяла зменшенню кількості антигіпертензивних препаратів з 5,5 до 3,67 через 10 років терапії на тлі 100 % досягнення цільового рівня АТThe aim – to determine the long-term efficacy and safety of renal denervation (RDN) at 10-year follow-up. Materials and methods. We selected 1146 patients with resistant arterial hypertension (RAH) who received 3 or more antihypertensive drugs. 16 patients were selected for renal artery denervation. RDN was performed in 8 patients (0.70 %). 8 patients refused the procedure. The age was 52.13 ± 3.88 years (40–66), the duration of hypertension was 16.75 ± 2.17 (12–25) years. The number of antihypertensive drugs was 5.5 ± 0.18. Office SBP/DBP on optimization of therapy in patients was 156.88/95.00 ± 2.98 mm Hg and heart rate – 68.88 ± 3.28 beats/min. 24SBP/DBP was 149.16 ± 5.40/86.98 ± 5.08 mm Hg. 24HR was 70.12 ± 2.94 beats/min. All patients tolerated the procedure well. Results and discussion. The decrease in office SBP/DBP was –12.59/–10.0 mm Hg; –11.17/–2.57 mm Hg; –20.31/–11.71 mm Hg, –27.71/–13.33 mm Hg and –30.21/–16.67 mm Hg, in the dynamics of 1 month, 12 months, 2 years, 5 years and 10 years, respectively, p 0.05 for all values compared to the initial. The office heart rate at the stages of 1 month, 6, 12 months, 2 years, 5 and 10 years decreased, its dynamics were –3.74 bpm, –4.68 bpm, –1.45 bpm, –2.13 bpm, –4.21 bpm, –3.88 bpm, respectively. The decrease in 24SBP/DBP was –14.45/–6.95 mmHg, –8.70/–10.01 mm Hg, –19.45/–12.37 mm Hg, –19.91/–11.24 mm Hg, –29.93/–13.61 mm Hg. and –26.13/–23.35 mm Hg (p0.05 for all values). 24HR dynamics: –3.16 bpm, – 4.19 bpm, + 1.43 bpm, –1.51 bpm, –4.46 bpm, and –5.49 bpm, respectively. After 2, 5, and 10 years, all patients reached the target blood pressure level both in the office and with ABPM. Patients reduced the number of antihypertensive drugs from 5.50 ± 0.18 to 3.50 ± 0.30 – after 5 years and 3.67 ± 0.18 – after 10 years after RDN. GFR practically did not change over 10 years from 76.10 ± 5.62 to 64.60 ± 1.93 ml/min/1.73m2, p0.05. One patient died of thyroid cancer 2 years later. All other patients are alive and have not had any cardiovascular event or death during 10 years. Conclusion. Long-term results of renal artery denervation showed no cases of cardiovascular events, development of diabetes or cardiovascular death over 10 years. RDN contributed to a reduction in the number of antihypertensive drugs from 5.5 to 3.67 after 10 years of therapy against the background of 100 % achievement of the target BP level
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л., Крушинська Н. А., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Поліщук С. А., Сидоренко П. І., Пономарева Г. В.
Заглавие : Артеріальна жорсткість та синдром обструктивного апное сну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією на фоні терапії постійним позитивним тиском у дихальних шляхах
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2021. - Т. 14, № 2. - С. 44-54 (Шифр АУ38/2021/14/2)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
Аннотация: Синдром обструктивного апное сну (СОАС), особливо тяжкого ступеня, пов’язаний із фатальними та нефатальними серцево-судинними подіями. СОАС та артеріальна гіпертензія (АГ) мають достовірні взаємозв’язки, і дана супутня патологія є дуже поширеною та пов’язана зі збільшеним ризиком серцево-судинних захворювань. Однією з причин є підвищена жорсткість артерій. Неінвазивним показником жорсткості артерій є швидкість поширення пульсової хвилі в аорті, що рекомендована сучасними настановами для оцінки серцево-судинного ризику. Метою дослідження було оцінити зміни жорсткості артерій у пацієнтів з АГ та СОАС та можливості її корекції при лікуванні постійним позитивним тиском у дихальних шляхах (СРАР-терапія). Матеріали та методи. У дослідження були включені 185 пацієнтів із легкою та середньою АГ (49,8 ± 0,8 року), які були розподілені на групи: 1-ша — пацієнти, у яких був СОАС (n = 148), 2-га — пацієнти без СОАС (контрольна група, n = 37). Вони пройшли клінічне та спеціальне обстеження: сомнологічне дослідження за допомогою двоканального портативного монітора, оцінку денної сонливості за опитувальною шкалою Епворта, вимірювання офісного артеріального тиску та добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографію, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі. За 10 місяців подальшого дослідження були включені 105 пацієнтів, які були розподілені на 4 підгрупи: А — пацієнти із середнім та тяжким ступенями СОАС на СРАР-терапії (n = 23), В — пацієнти із середнім та тяжким ступенями СОАС без СРАР-терапії (n = 29), С — пацієнти з легким ступенем СОАС (n = 29), D — пацієнти без СОАС (контрольна група, n = 24). Усі пацієнти отримували подібну антигіпертензивну терапію відповідно до Рекомендацій ESC/ESC 2013 року. Результати. У пацієнтів з АГ та СОАС (середній індекс апное/гіпопное — 38,10 ± 2,51 події/год) порівняно з пацієнтами без СОАС (середній рівень AГI — 3,02 ± 0,25 події/год) був значно вищий індекс маси тіла (35,20 ± 0,57 проти 30,60 ± 0,79 кг/м2, Р 0,001), а також рівень глюкози в крові (107,2 ± 2,2 проти 98,0 ± 2,5 мг/дл, Р
Найти похожие

Заглавие журнала :Артериальная гипертензия -2021г. т.14,N 4
Интересные статьи :
Топчій І. І. Параметри серцевої гемодинаміки у хворих на цукровий діабет із порушенням функції нирок/ І. І. Топчій [та ін.] (стр.9-14)
Торбас О. О. Структура призначення медикаментозної терапії кардіологічним пацієнтам на первинній ланці надання медичної допомоги: уроки дослідження ОЗІРКА/ О. О. Торбас [та ін.] (стр.17-26)
Kei A. Вплив небівололу або комбінації небіволол/гідрохлортіазид плюс аторвастатин на глікемічний профіль у хворих на артеріальну гіпертензію з дисліпідемією/ A. Kei, E. Liberopoulos, M. Elisaf (стр.27)
Struijker-Boudier H. Чи ще корисно обстеження судин сітківки у пацієнтів з гіпертензією?/ H. Struijker-Boudier (стр.28-31)
Labos C. Дебати щодо прийому ліків від високого артеріального тиску вранці або ввечері тривають (Medscape Cardiology, 19 серпня 2021 р.)/ C. Labos ; пер. Ю. Сіренко (стр.32-35)
Piani F. Підвищення вмісту сечової кислоти як фактор ризику/ F. Piani, C. Borghi ; пер. Ю. Сіренко (стр.36-38)
Бездетко Н. В. Ліксарит - клініко-фармацевтичні аспекти ефективності й безпеки генеричного препарату флекаїніду ацетату/ Н. В. Бездетко (стр.41-45)
Милославський Д. К. Кухонна сіль та доданий вільний цукор як нутрієнтні "мішені" у профілактичній дієтетиці при гіпертонічній хворобі та асоційованих з нею захворюваннях (огляд літератури)/ Д. К. Милославський [та ін.] (стр.46-59)
Коваль С. М. До проблеми взаємозв’язку артеріальної гіпертензії і коронавірусної хвороби (COVID-19): огляд літератури/ С. М. Коваль, О. В. Мисниченко, М. Ю. Пенькова (стр.60-65)
Торбас О. Нове у кардіології/ підгот. О. Торбас (стр.66-71)
Антигіпертензивна терапія знижує ризик інсульту: проспективне когортне дослідження (стр.66)
Протективний вплив контрольованого рівня артеріального тиску на ризик розвитку деменції в пацієнтів низького ризику з артеріальною гіпертензією 1-го ступеня (стр.66-67)
Рівні артеріального тиску та ризик геморагічного інсульту в пацієнтів з фібриляцією передсердь, які приймають пероральні антикоагулянти: результати бази даних The Swedish Primary Care Cardiovascular Database of Skaraborg (стр.67)
Комбіноване зниження рівня артеріального тиску за наявності або відсутності фонової терапії статинами й аспірином: комбінований аналіз досліджень PROGRESS та ADVANCE (стр.67)
Взаємозв’язок між інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту або блокаторами рецепторів ангіотензину та захворюваністю на COVID-19 або тяжким перебігом захворювання (стр.68)
Градієнт жорсткості артерій у сегменті "аорта - стегнова артерія": ризик атеросклерозу в громадах (результати дослідження ARIC) (стр.68)
Взаємозв’язок між прийомом статинів і побічними ефектами в первинній профілактиці серцево-судинних захворювань (стр.69)
Оптимальний рівень артеріального тиску в різні фази періоду периферичного тромболізису при гострому ішемічному інсульті (стр.69-70)
Призначення гіполіпідемічних та антигіпертензивних препаратів відповідно до результатів візуалізації субклінічного атеросклерозу (стр.70-71)
Оцінка жорсткості артерій і центрального артеріального тиску в нормотензивного потомства батьків з артеріальною гіпертензією (стр.71)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Торбас О. О., Кушнір С. М., Рековець О. Л., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Структура призначення медикаментозної терапії кардіологічним пацієнтам на первинній ланці надання медичної допомоги: уроки дослідження ОЗІРКА
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2021. - Т. 14, № 4. - С. 17-26 (Шифр АУ38/2021/14/4)
Предметные рубрики: Розувастатин
MeSH-главная: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ГИПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМИЯ -- HYPERCHOLESTEROLEMIA
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS
Аннотация: Структура призначень кардіологічних препаратів лікарями на первинній ланці надання медичної допомоги досить довгий час залишалася невідомою. Ми вирішили використати дані дослідження ОЗІРКА, метою якого було вивчити вплив препарату Озалекс (розувастатин) на рівень ліпідів і холестерину в пацієнтів з порушеннями ліпідного обміну і гіперхолестеринемією, та оцінити структуру лікарських призначень в умовах реальної клінічної практики, а також ефективність контролю основних факторів кардіоваскулярного ризику. Ми щиро сподіваємося, що отримані нами дані дозволять оптимізувати схему лікування пацієнтів на первинній ланці надання медичної допомоги, покращити прогноз і виживання пацієнтів, а також надати практичному лікарю докази стосовно безпеки й ефективності розувастатину, які можна буде перенести в рутинну клінічну практику вже зараз
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М. (від імені дослідників ОЗІРКА)
Заглавие : Субаналіз дослідження ОЗІРКА: ефективність препарату Озалекс (розувастатин) у пацієнтів із цукровим діабетом
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2021. - Т. 14, № 2. - С. 35-43 (Шифр АУ38/2021/14/2)
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS
Аннотация: Цукровий діабет (ЦД) залишається одним із найважливіших факторів серцево-судинного ризику, що значно погіршує прогноз у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та дисліпідемією. Провідну роль серед препаратів для лікування таких пацієнтів відіграють статини з їх потужним впливом на розвиток і прогресування атеросклерозу та його ускладнень. Ми використали базу даних дослідження ОЗІРКА та провели додатковий субаналіз впливу розувастатину в пацієнтів із ЦД та дисліпідемією. Мета: вивчити вплив препарату Озалекс (розувастатин) на рівень ліпідів і холестерину в пацієнтів із порушеннями ліпідного обміну й гіперхолестеринемією та ЦД. Матеріали та методи. Проспективне відкрите популяційне дослідження. Набір пацієнтів проводився з березня по грудень 2019 року. Аналіз даних дослідження проходив із червня по листопад 2020 року. Результати. Загалом у дослідження включили 20 000 пацієнтів з усієї України. Повний період спостереження закінчили 18 100 пацієнтів, із яких у 17 530 були всі необхідні дані, які й увій-шли до фінального аналізу. Середній період спостереження становив 2,2 місяця. Приблизно 13 % пацієнтів, включених у дослідження, страждали від ЦД 2-го типу. Ми спостерігали достовірне зниження рівнів загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності і тригліцеридів у пацієнтів із ЦД. Крім того, відмічалася тенденція до підвищення рівня ліпопротеїнів високої щільності в цій групі пацієнтів. Загалом можна відзначити, що відбулося достовірне поліпшення показників ліпідограми в пацієнтів із ЦД — рівень загального холестерину знизився на 28 %, рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності — на 34 %, тригліцеридів — на 24 %. Призначення розувастатину жодним чином не погіршувало контроль глюкози у групі пацієнтів із ЦД, більше того, навіть у групі осіб без ЦД також не спостерігалося жодного негативного впливу розувастатину. Висновки. Загалом можна сказати, що препарат Озалекс у дозі від 10 до 20 мг є оптимальним для початку статинотерапії на етапі первинної ланки надання медичної допомоги пацієнтам із ЦД
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л., Радченко Г.Д., Торбас О. О., Кушнір С. М. , Примак Г. Ф., Граніч В. М., Живило І. О., Сидоренко П. І., Поліщук С. А.
Заглавие : Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією
Место публикации : Укр. кардіол. журнал. - К., 2021. - Том 28, N 3. - С. 20-29 (Шифр УУ11/2021/28/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE
ДИХЛОТИАЗИД -- HYDROCHLOROTHIAZIDE
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): сердечно-лодыжечный сосудистый индекс
Аннотация: Мета роботи – оцінити терапевтичну ефективність, вплив на жорсткість судин (за допомогою визначення серцево-гомілкового судинного індексу (CAVI)) та еректильну функцію в чоловіків фіксованої потрійної комбінації валсартан/амлодипін/гідрохлоротіазид та подвійної фіксованої комбінації валсартан/амлодипін у лікуванні пацієнтів із артеріальною гіпертензією 2–3-го ступеняВикористані варіанти подвійної (валсартан/амлодипін) та потрійної (валсартан/амлодипін/гідрохлоротіазид) фіксованої комбінації виявили високу антигіпертензивну ефективність, не посилювали метаболічні порушення, не впливали негативно на еректильну функцію в чоловіків та сповільнювали прогресування жорсткості артерій
Найти похожие

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2021г. т.28,N 3
Интересные статьи :
Коваленко В. М. COVID-19 - асоційований міокардит: власний досвід патогенетичного лікування/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.9-19)
Сіренко Ю. М. Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.20-29)
Ломаковський О. М. Порівняльна характеристика стану імунної системи у хворих на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією та гострим коронарним синдромом/ О. М. Ломаковський [та ін.] (стр.30-39)
Мітченко О. І. Загальний аналіз клініко-лабораторних характеристик пацієнтів, які увійшли до Українського реєстру хворих із сімейною гіперхолестеринемією/ О. І. Мітченко [та ін.] (стр.41-48)
Стан М. В. Роль фракційного резерву кровоплину при визначенні тактики реваскуляризації в пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ М. В. Стан [та ін.] (стр.49-56)
Ковальова О. М. Раціональна антигіпертензивна терапія пацієнтів старших вікових груп/ О. М. Ковальова (стр.57-66)
Коваленко В. М. Діагностика та лікування міокардиту. Рекомендації Всеукраїнської асоціації кардіологів України/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.67-88)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Артериальная гипертензия -2021г. т.14,N 1
Интересные статьи :
Рековець О. Л. Незалежні фактори серцево-судинного ризику: гіпергомоцистеїнемія та жорсткість судин у хворих з артеріальною гіпертензією/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.8-19)
Omboni Stefano. Менеджмент артеріальної гіпертензії за допомогою блокаторів ангіотензинових рецепторів: наявна доказова база та роль олмесартану/ Stefano Omboni, Massimo Volpe (стр.21-32)
Сіренко Ю. М. Моногенні причини вторинної артеріальної гіпертензії (лекція)/ Ю. М. Сіренко (стр.33-37)
Коваль С. М. Цукровий діабет 2-го типу та серцево-судинні захворювання. Частина ІІ. Рекомендації щодо лікування основних серцево-судинних захворювань, які перебігають у поєднанні з цукровим діабетом/ С. М. Коваль, К. О. Юшко (стр.39-47)
Коронавірусна (COVID) хвороба у дорослих із вродженою хворобою серця: позиційна стаття робочої групи ESC із питань вроджених вад серця та Міжнародного товариства із вроджених вад серця (стр.48)
Mandrola J. П’ять причин, чому сакубітрил/валсартан не повинен бути схваленим для лікування хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка/ J. Mandrola ; пер. Ю. Сіренко (стр.49-50)
Свіщенко Є. П. Серцево-судинні захворювання: класифікація, стандарти діагностики та лікування 2020. Класифікація артеріальної гіпертензії/ Є. П. Свіщенко [та ін.] (стр.52-55)
Торбас О. Нове у кардіології/ підгот. О. Торбас (стр.56-63)
Не потрібно припиняти терапію інгібіторами РАС при COVID-19: результати нового дослідження REPLACE COVID підтвердили висновки BRACE CORONA (стр.56-57)
Клінічні характеристики та результати при коронавірусній хворобі 2019 року у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та без неї (стр.57-58)
Артеріальна гіпертензія під час вагітності пов’язана з когнітивними порушеннями у старшому віці: словесне навчання та робоча пам’ять погіршуються через 15 років (стр.58-59)
Поширеність самоконтролю артеріального тиску під час вагітності (стр.59)
Застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та ризик раку легенів (стр.59-60)
Алкоголь та фібриляція передсердь: ризик очевидний навіть від кількох ковтків на день (стр.60-61)
Поєднання прийому статинів, метформіну та фізичних вправ зменшує ризик серцево-судинних захворювань та побічні ефекти статинів (стр.61-62)
Ефективність і безпека терапії статинами в дітей (стр.62)
Не очікуйте користі для серцево-судинної системи від вітамінів або біодобавок кальцію (за одним винятком) (стр.62-63)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Артериальная гипертензия -2021г. т.14,N 2
Интересные статьи :
Трипілка С. А. Ураження ендокарда як дебют системного червоного вовчака, власне спостереження й огляд літератури/ С. А. Трипілка, Є. Д. Єгудіна (стр.8-14)
Сіренко Ю. М. Роль діуретиків у лікуванні АГ: фокус на хлорталідон (лекція)/ Ю. М. Сіренко (стр.15-32)
Сіренко Ю. М. Субаналіз дослідження ОЗІРКА: ефективність препарату Озалекс (розувастатин) у пацієнтів із цукровим діабетом/ Ю. М. Сіренко, О. О. Торбас, С. М. Кушнір (від імені дослідників ОЗІРКА) (стр.35-43)
Сіренко Ю. М. Артеріальна жорсткість та синдром обструктивного апное сну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією на фоні терапії постійним позитивним тиском у дихальних шляхах/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.44-54)
Jones D. V. Лікування гіпертензії 1-ї стадії у дорослих з низьким 10-річним ризиком серцево-судинних захворювань: заповнення прогалин у рекомендаціях. Наукове твердження Американської асоціації серця/ D. V. Jones [et al.] (стр.57-66)
Сіренко Ю. М. Серцево-судинні захворювання: класифікація, стандарти діагностики та лікування - 2020. Стандарти надання медичної допомоги пацієнтам з артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.67-82)
Взаємозв’язок споживання риби з ризиком серцево-судинних захворювань та смерті в осіб із серцево-судинними захворюваннями або без них у 58 країнах світу (стр.83)
Дапагліфлозин знижує середньодобовий центральний АТ та швидкість поширення пульсової хвилі в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (стр.83-84)
Ефективність антигіпертензивної терапії та високоінтенсивних інтервальних тренувань в осіб з АГ і метаболічним синдромом (стр.84)
Атртеріальна гіпертензія та морфологічні порушення камер серця (стр.84-85)
Статини у пацієнтів похилого віку після ішемічного інсульту - що можна очікувати? (стр.85)
Вірусні інфекції та статини: вплив на виживання (стр.85)
Спільна оплата препаратів та прихильність до статинів (стр.86)
Різний вплив артеріального тиску на появу фібриляції передсердь у жінок у пре- та постменопаузальному періоді (стр.86)
Чи викликають β-блокатори депресію? (стр.86-87)
Ризик прогресування до цукрового діабету у людей похилого віку із переддіабетом (стр.87-88)
Вплив інтенсивного контролю артеріального тиску на жорсткість аорти в дослідженні SPRINT-HEART (стр.88)
Поздовжні зміни вхідного імпедансу, швидкості імпульсної хвилі та відбиття хвилі в популяції осіб середнього віку (стр.8)
Интересные статьи :
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сіренко О. Ю.
Заглавие : Незалежні фактори серцево-судинного ризику: гіпергомоцистеїнемія та жорсткість судин у хворих з артеріальною гіпертензією
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2021. - Т. 14, № 1. - С. 8-19 (Шифр АУ38/2021/14/1)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
Аннотация: Визначення факторів ризику та проведення попередньої оцінки загального серцево-судинного ризику (ССР) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) — найважливіше завдання в клінічній практиці. У більшості пацієнтів, окрім підвищеного артеріального тиску (АТ), відмічаються інші фактори ССР, які підсилюють один одного, що призводить до збільшення загального ССР. Одним із факторів ССР є підвищена жорсткість артерій. Визначення жорсткості артерій проводять за допомогою методу визначення швидкості поширення пульсової хвилі (ШППХ). Другим незалежним фактором ризику серцево-судинних захворювань є підвищений вміст загального гомоцистеїну (ГЦ) в крові. Мета: оцінити зв’язок гіпергомоцистеїнемії (ГГц) з жорсткістю судин у пацієнтів із АГ. Матеріали та методи. Наше дослідження було виконано в рамках дослідження ХІПСТЕР в Україні. У дослідження було включено 40 пацієнтів з I і II ступенем АГ (середній рівень офісного систолічного (САТ)/діастолічного АТ — 155,88/92,60 ± 1,63/1,43 мм рт.ст.), частота серцевих скорочень — 71,40 ± 1,29 уд/хв. Середній вік хворих становив 55,85 ± 2,09 року (26–74). Пацієнтів із рівнем ГЦ ≥ 10 мкмоль/л визначали як пацієнтів з ГГц (Н-тип АГ). Жорсткість судин визначали за ШППХ. Результати. Нами виявлено, що на початку дослідження 75 % (30 пацієнтів з м’якою та помірною АГ) мали Н-тип АГ з підвищеним рівнем ГЦ. Пацієнти з Н-типом АГ (ГГц) і АГ без ГГц не відрізнялися за віком, тривалістю АГ. При цьому пацієнти з Н-типом АГ мали більші масу тіла, індекс маси тіла (ІМТ). Офісний САТ у пацієнтів з Н-типом АГ на початку і через 6 місяців лікування був вищим порівняно з пацієнтами без ГГц (156,45 ± 1,04 мм рт.ст. проти 152,55 ± 1,41 мм рт.ст. на початку (р 0,05) і 130,65 ± 0,96 мм рт.ст. проти 126,97 ± 1,08 мм рт.ст. через 6 місяців (р 0,05)). ІМТ на початку дослідження з Н-типом АГ — 30,72 ± 0,39 кг/м2 проти 28,34 ± 0,69 кг/м2 без ГГц (р 0,05). Пацієнти з Н-типом АГ гірше досягали цільових рівнів АТ на тлі лікування, і в них були високі показники артеріального тиску на початку. Пацієнти з Н-типом АГ порівняно з пацієнтами без ГГц мали більш виражений ступінь інсулінорезистентності (за рівнем індексу НОМА), меншу швидкість клубочкової фільтрації як на початку, так і в кінці лікування. За даними добового моніторування АТ до початку лікування пацієнти з Н-типом АГ порівняно з пацієнтами з АГ без ГГц мали достовірно більш високий рівень САТ. Після регресійного аналізу рівень гомоцистеїну асоціювався зі ШППХ по артеріях еластичного типу (ШППХел) незалежно від ступеня зниження АТ (ШППХел (6 місяців), м/с, β
Найти похожие

12.

Заглавие журнала :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2020г.,N 1
Интересные статьи :
Дубров С. О. Кровозбереження у пацієнтів хірургічного профілю. Patient blood management. Огляд сучасних рекомендацій/ С. О. Дубров, В. Р. Баляк (стр.9-15)
Фесенко У. А. Інтенсивна терапія тяжкої нейротравми/ У. А. Фесенко (стр.16-21)
Filyk O. Phosphorus and magnesium disorders in critically ill mechanically ventilated children: the prospective cohort observational study/ O. Filyk, Y. Pidhirnyy (стр.22-27)
Клєвакіна О. Ю. Варіабельність лактатдегідрогенази сиворотки у доношених новонароджених із помірною та важкою гіпоксично-ішемічною енцефалопатією/ О. Ю. Клєвакіна, І. О. Анікін (стр.28-32)
Клигуненко Е. Н. Эффективность ингибитора протеаз улинастатина у больных с острым панкреатитом/ Е. Н. Клигуненко, Д. А. Криштафор, А. И. Лаврова (стр.33-38)
Єхалов В. В. Кліпове мислення в анестезіології: парадокс сьогодення/ В. В. Єхалов [та ін.] (стр.39-42)
Мазуренко О. П. Система згортання крові та персоналізація її лікування у пацієнтів в ранньому періоді після імплантації систем LVAD/ О. П. Мазуренко [та ін.] (стр.43-48)
Борисова В. И. Awake краниотомия - функциональная необходимость и современные возможности анестезиологического обеспечения/ В. И. Борисова [и др.] (стр.51-56)
Матеріали V науково-практичної конференції з міжнародною участю "Галицькі анестезіологічні читання: актуальні питання анестезіології та інтенсивної терапії" (стр.61-78)
Akentiev S. O. Change of the indicator enzyme levels in detoxication process including plasma sorption in the stage of intensive treatment/ S. O. Akentiev, M. S. Berezova (стр.61)
Andrushchak A. V. The influence of reosorbylate on the balance of potassium ions in patients with systemic inflammatory response syndrome and dopamine-dependent compensated sepsis-induced hypotension/ A. V. Andrushchak, V. M. Konovchuk (стр.61)
Бабіна Ю. М. Обгрунтування використання методу постійної інфузії 0,5% бупівакаїну з метою післяопераційного знеболення та профілактики інфекційних ускладнень у педіатрії/ Ю. М. Бабіна, Д. В. Дмітрієв (стр.62)
Бойко О. В. Особливості оцінки функції зовнішнього дихання у хворих із торакальною травмою при політравмі/ О. В. Бойко (стр.63)
Воротинцев С. І. Ожиріння та періопераційна респіраторна підтримка/ С. І. Воротинцев (стр.63-64)
Воротинцев С. І. Навчання основам ультразвуку в інтернатурі з анестезіології: час настав/ С. І. Воротинцев (стр.64)
Гарбар М. О. Аналіз періоперативного ведення пацієнта із супутньою серцево-судинною патологією/ М. О. Гарбар [та ін.] (стр.64-65)
Гнатів В. В. Особливості порушень кисневого балансу у хворих на синдром обструктивного апное сну на етапі артеріалізації крові організмом/ В. В. Гнатів, Р. Е. Солтані (стр.65-66)
Гнатів Ю. В. Клініко-лабораторна діагностика гіперосмолярного синдрому у нейрохірургічних хворих/ Ю. В. Гнатів (стр.66)
Голдовський Б. М. Вдосконалення консервативної невідкладної терапії у критичних хворих із геморагічним мозковим інсультом/ Б. М. Голдовський [та ін.] (стр.67)
Голдовський Б. М. Оптимізація невідкладної терапії у критичних хворих із ішемічним мозковим інсультом/ Б. М. Голдовський [та ін.] (стр.67)
Гомон М. Л. Клініко-лабораторна діагностика гіперсмолярного синдрому у нейрохірургічних хворих/ М. Л. Гомон [та ін.] (стр.68)
Гриценко С. Н. Тромбоэмболии легочной артерии, варианты лечения/ С. Н. Гриценко, И. В. Мизиненко (стр.68-69)
Дарій В. І. Динаміка показників нітроксидергічної системи на стадіях розвитку загального адаптаційного синдрому у хворих із ішемічним мозковим інсультом/ В. І. Дарій, Л. М. Смирнова, К. В. Серіков (стр.69)
Дарій В. І. Зміни показників нейронспецифічної енолази та загального оксиду азоту у хворих з геморогічним мозковим інсультом/ В. І. Дарій, Л. М. Смирнова, К. В. Серіков (стр.69-70)
Йовенко И. А. Интенсивная терапия гиповолемического шока: стратегия fluid stewardship/ И. А. Йовенко, И. В. Балака (стр.70)
Йовенко И. А. Post-intensive care syndrome (PICS) и профессиональное выгорание в АИТ/ И. А. Йовенко, И. В. Балака (стр.71)
Коновчук В. М. Вплив збільшення об’єму позаклітинного простору на волюмо- та осморегуляторну функції нирок при токсемії гнійно-септичного генезу у пацієнтів із цукровим діабетом/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.71)
Косеченко Н. Ю. Периопераційна аналгезія хірургічних втручань у дітей/ Н. Ю. Косеченко, О. С. Гончарук, М. Л. Гомон (стр.72)
Крутько О. М. Оптимальний метод знеболення при оперативних втручаннях в інтервенційній хірургії/ О. М. Крутько, В. Г. Середенко (стр.72-73)
Марцінів В. В. Порівняння динаміки рівня С-реактивного білка та кортизолу при анелгезії пекторальною та грудною паравертебральною блокадами в онкохірургії молочної залози/ В. В. Марцінів [та ін.] (стр.73-74)
Лашкул О. С. Fast track surgery - мультимодальная стратегия ведения периоперационного периода у гинекологических больных. Роль анестезиолога/ О. С. Лашкул, С. Н. Гриценко (стр.73)
Маслій В. А. Актуальність проблеми післяопераційного знеболювання при лапароскопічній холецистектомії/ В. А. Маслій [та ін.] (стр.74)
Матвєєнко М. С. Вплив якості інтенсивної терапії на показники перекисного окислення ліпідів у хворих на травматичну хворобу при політравмі/ М. С. Матвєєнко [та ін.] (стр.75)
Михневич К. Г. Прогнозирование исхода недостаточности кровообращения/ К. Г. Михневич, Ю. В. Волкова (стр.75-76)
Павленко І. А. Нестероїдні протизапальні препарати в лікуванні післяопераційного болю/ І. А. Павленко (стр.76)
Постернак Г. І. Оцінка ефективності внутрішньовенного введення лідокаїну гідрохлориду в інтраопераційному періоді/ Г. І. Постернак [та ін.] (стр.76-77)
Середенко В. Г. Інгаляційна анестезія у дітей раннього віку при проведенні стоматолічних втручань/ В. Г. Середенко (стр.77)
Фрончко В. П. Політравма: шляхи покращення результатів лікування/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.77-78)
Чубар І. В. Оптимізація методики мультимодальної анестезії при оперативних втручаннях на органах грудної клітки/ І. В. Чубар, П. Є. Ніколенко, К. Ю. Креньов (стр.78)
Интересные статьи :
Найти похожие

13.

Заглавие журнала :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2020г.,N 3
Интересные статьи :
Барса М. М. Тривалість блокади периферичних нервових сплетень розчином бупівакаїну низької концентрації залежно від використаного ад’юванта/ М. М. Барса (стр.9-16)
Дзюба Д. О. Встановлення оптимальної глибини аналгоседації під час стентування коронарних артерій/ Д. О. Дзюба, С. М. Бишовець, О. А. Лоскутов (стр.17-24)
Кучин Ю. Л. Лікування періопераційного болю у літніх пацієнтів з переломом проксимального відділу стегна: рандомізоване контрольоване дослідження/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.25-29)
Філик О. В. Зміни показників гемодинаміки у дітей з гострою дихальною недостатністю при відлученні від ШВЛ/ О. В. Філик (стр.30-38)
Черній В. І. Досвід використання дексмедетомідину при оперативних втручаннях у хворих тиреотоксикозом/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.39-48)
Бобровник О. В. Вибір методу знеболення плечового сплетення у хворих з політравмою в різні періоди травматичної хвороби (досвід роботи анестезіологічного підрозділу відділення інтенсивної терапії загального профілю КМКЛШМД м. Київ, Україна)/ О. В. Бобровник, К. І. Цимбаленко (стр.51-54)
Мигаль І. І. Регіонарні методи знеболювання після корекції лійкоподібної деформації грудної клітки за NUSS/ І. І. Мигаль, У. А. Фесенко (стр.55-61)
Зенкіна Л. М. Перспективи застосування протоколів ERAS в ортопедії з позиції анестезіолога. Огляд літератури/ Л. М. Зенкіна, С. О. Савченко (стр.62-66)
Матеріали конгресу анестезіологів України 25-26 вересня 2020 року (стр.71-96)
Бабій В. Ю. Організація аеромедичної евакуації вертольотами травматичних та хворих пацієнтів в критичних станах/ В. Ю. Бабій, В. Ю. Ангельська (стр.71)
Дмитрієв Д. В. Ультразвукові датчики як потенційне джерело нозокомальної інфекції у відділенні інтенсевниї терапії/ Д. В. Дмитрієв, Ю. М. Бабіна, O. A. Назарчук (стр.72)
Бабінцева А. Г. Сонографія легень у практиці лікаря інтенсивної терапії новороджених/ А. Г. Бабінцева [та ін.] (стр.72-73)
Бєлих О. В. Зміни когнітивних функцій в післяопераційному періоді при проведенні лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) в умовах загальної анестезії у пацієнтів літньго віку/ О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц (стр.73-74)
Бодулєв О. Ю. Порвівння шкал оцінки безсоння у післяопераційних хворих/ О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій (стр.74)
Бондар Р. А. Фактори розвитку когнітивної дисфункції після отоларингологічних операціях в умовах загальної анестезії з керованою гіпотензією/ Р. А. Бондар, О. І. Дацюк, Г. В. Бевз (стр.74-75)
Волобуєва М. В. Поєднання інфільтраційного та внутрішньовенного знеболення при лапароскопічній апендектомії у дітей/ М. В. Волобуєва [та ін.] (стр.75)
Гавриченко Д. Г. Опіоідзберігаюча анестезія в баріатричій хірургії - наш досвід/ Д. Г. Гавриченко, І. О. Йовенко, І. В. Балака (стр.76)
Гомон М. Л. Гемодинамічні аспекти використання унілатеральної спінальної анестезії/ М. Л. Гомон, О. І. Мітюк, Т. М. Гомон (стр.76-77)
Городкова Ю. В. Аналіз антибіотикорезистентності при позалікарняних пневмоніях ускладненого перебігу у дітей раннього віку/ Ю. В. Городкова (стр.77)
Гріжимальський Є. В. Використання дексмедетомідину в акушерській анестезіології/ Є. В. Гріжимальський, А. Й. Гарга (стр.78)
Демитер І. М. Інцидентність ПОД та рівень когнітивних порушень при застосуванні реґіонарних технік, для післяопераційного знеболення в ургентній абдомінальній хірургії/ І. М. Демитер [та ін.] (стр.78)
Йовенко І. О. Досвід лікування інфекції COVID-19 в умовах приватної клініки/ І. О. Йовенко, Д. Г. Гавриченко (стр.79)
Ковтун І. О. Гіпербаричний кисень в інтенсивній терапії хворих з абдомінальними гнійно-септичними ускладненнями у післяопераційному періоді: за і проти/ І. О. Ковтун [та ін.] (стр.79-80)
Ковтун А. І. Вплив плазмоферезу на рівень циркулюючих імунних комплексів у хворих з гнійно-септичними ускладненнями/ А. І. Ковтун [та ін.] (стр.80)
Коновчук В. М. Стан функцій нирок за умов гіпербарооксії з гнійно септичними ускладненнями/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.80-81)
Коробко Е. Ю. Вплив психоемоційного стану пацієнтів на динаміку клініко-лабораторних показників стресу при оперативному втручанні з приводу травм нижніх кінцівок/ Е. Ю. Коробко, М. А. Георгіянц, В. І. Кривобок (стр.81)
Скорик В. С. Досвід використання протизапальної терапії у хворих з тяжким перебігом інфекції викликаної SARS-NCOV-2 (COVID-19)/ В. С. Скорик, В. А. Корсунов, І. Ю. Одинець (стр.82)
Скорик В. С. Аналіз застосування різних варіантів неінвазивної вентиляції у пацієнтів з дихальною недостатністю, яка викликана вірусом SARS-NCOV-2 (COVID-19)/ В. С. Скорик, В. А. Корсунов, Г. А. Степнова (стр.82-83)
Косеченко Н. Ю. Порівняння порушень гемодинаміки при анестезіологічному забезпеченні пацієнтів з використанням епідуральної аналгезії/ Н. Ю. Косеченко [та ін.] (стр.83)
Кріштафор Д. А. Сучасний підхід до вентиляції легень при тяжкій черепно-мозковій травмі/ Д. А. Кріштафор, А. А. Кріштафор (стр.84)
Максимчук Н. О. Порівняльна характеристика маркерів гострого пошкодження нирок при гнійно-септичних ускладненнях/ Н. О. Максимчук (стр.84)
Маслій В. А. Проблема післяопераційного знеболення при лапароскопічних холецистектоміях/ В. А. Маслій [та ін.] (стр.85)
Мельничук А. В. Практичні аспекти застосування тотальної внутрішноьвенної анестезії (ТВВА) та інфузії по цільовій концентрації (ІЦК)/ А. В. Мельничук [та ін.] (стр.85-86)
Мкртчян Ю. Ю. Аналіз ускладнень та структури поранених з бойовою черепно-мозковою травмою/ Ю. Ю. Мкртчян [та ін.] (стр.86)
Нестеренко О. М. Обґрунтування доцільності перманетного локального мікробіологічного моніторінгу для вибору стартової антибактеріальної терапії тяжкої шпитальної хірургічної інфекції та сепсису/ О. М. Нестеренко [та ін.] (стр.86-87)
Підгірний Я. М. Періопераційне лікування пацієнтів з пахвинними грижами за принципами протоколів ERAS/ Я. М. Підгірний [та ін.] (стр.87-88)
Похилько В. І. Післяопераційна аналгоседація новонароджених/ В. І. Похилько [та ін.] (стр.88)
Седінкін В. І. Фармакологічний гемостаз при гострій акушерській крововтраті/ В. І. Седінкін, О. М. Клигуненко (стр.88-89)
Георгіянц М. А. Сучасний метод профілактики розвитку артеріальной гіпотензії при кесаревом розтині в умовах спінальной анестезії/ М. А. Георгіянц, Н. П. Середенко (стр.89)
Тітов І. І. Оцінка інтенсивності післяопераційного больового синдрому за analgesia nociceptive index у хворих після лапароскопічної холецистектомії/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.90)
Тітов І. І. Агрегатний стан крові у хворих з ішемічними інсультами/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.91)
Тітов І. І. Порівняння артеріального тиску на плечовій та стегновій ділянках/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.92)
Тітов І. І. Зміни інтрагастрального РН у потерпілих з тяжкою черепно-мозковою травмою/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.93)
Тітов І. І. Шум у багатопрофільному відділенні інтенсивної терапії/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.93-94)
Черній В. І. Вплив обробки екстракорпорального контуру оксигенатора адаптуючою композицією на резистентність еритроцитів при кардіохірурхічних операціях/ В. І. Черній, Л. О. Собанська (стр.94)
Черній В. І. Діагностика серцевої недостатності у хворих, які перенесли операцію аорто-коронарного шунтування зі штучним кровообігом/ В. І. Черній, Я. В. Куриленко (стр.95)
Шкурупій Д. А. COVID-19: Італійська версія/ Д. А. Шкурупій (стр.95-96)
Шкурупій Д. А. Атипові збудники внутрішньогоспітальної інфекції в педіатричному стаціонарі: прихована загроза/ Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод, М. А. Федоров (стр.96)
Интересные статьи :
Найти похожие

14.

Заглавие журнала :Артериальная гипертензия -2020г. т.13,N 2/3
Интересные статьи :
Боєв С. С. Гіпертонічна хвороба серця. Сучасний погляд/ С. С. Боєв [та ін.] (стр.7-12)
Ханюков О. О. Роль карнітину в регуляції енергетичного обміну й модулюванні перебігу серцево-судинних захворювань і цукрового діабету/ О. О. Ханюков, О. В. Смольянова (стр.15-24)
Головач И. Ю. Современные достижения в диагностике и менеджменте гигантоклеточного артериита/ И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина (стр.25-32)
Сіренко Ю. М. Заспокійливі результати нових досліджень блокаторів ангіотензину ІІ при COVID-19/ підгот. Ю. М. Сіренко (стр.33-35)
Купріненко Н. Зофеноприл: особливості застосування в терапії артеріальної гіпертензії/ підгот. Н. Купріненко (стр.36-37)
Радченко Г. Д. Легенева гіпертензія та хвороби легень: діагностика та лікування згідно з рекомендаціями (клінічний випадок)/ Г. Д. Радченко, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко (стр.38-50)
Васкес Абанто А. Э. Актуализация данных по артериальной гипертензии к 2020 году (часть 1)/ Абанто А. Э. Васкес, Абанто Х. Э. Васкес (стр.51-66)
Сіренко Ю. Коментар редакції до статті "Актуалізація даних про артеріальну гіпертензію до 2020 року" Васкес Абанто Г. Е. і Васкес Абанто Х. Е./ Ю. Сіренко (стр.67-69)
Єна Л. М. Геріатричний синдром депресії в пацієнтів похилого і старечого віку з гіпертонічною хворобою/ Л. М. Єна, Г. М. Христофорова, М. Г. Ахаладзе (стр.70-74)
Міщенко Л. А. Особливості ураження органів-мішеней у пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією/ Л. А. Міщенко [та ін.] (стр.75-83)
Коваль С. М. Когнітивні порушення та деменція у хворих на артеріальну гіпертензію. Частина І. Класифікація, поширеність, механізми розвитку порушень когнітивних функцій та рекомендації щодо обстеження хворих/ С. М. Коваль [та ін.] (стр.84-91)
У новому дослідженні продемонстрована користь заміни тваринних жирів на оливкову олію (стр.92)
Американські лікарні та контроль артеріального тиску: недостатній прохідний рівень (стр.93)
Кількість кроків на день та смертність від серцево-судинних захворювань у літніх жінок: дослідження OPACH (стр.93-94)
Нерегулярність сну та ризик серцево-судинних подій (стр.94)
Серцево-судинна смертність вища у пацієнтів з інфарктом міокарда 2-го типу (стр.94-95)
ІМ 2-го типу та ураження міокарда: удосконалення клінічних уявлень (стр.95-96)
На фоні антигіпертензивної терапії зниження артеріального тиску має більше значення, ніж клас препаратів (стр.96-97)
Нездатність віртуального тренера забезпечити ефективне ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією (стр.97-98)
Варіабельність часу засинання, тривалості сну пов’язана з ризиком ССЗ (стр.98-99)
Unger T. Глобальні практичні рекомендації з гіпертензії Міжнародного товариства гіпертензії 2020 року/ T. Unger [et al.] (стр.100-124)
Пам’яті Миколи Кузьмича Фуркала (1923-2020) (стр.125)
Интересные статьи :
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коновчук В. М., Кушнір С. В., Кокалко М. М., Андрущак А. В.
Заглавие : Вплив збільшення об’єму позаклітинного простору на волюмо- та осморегуляторну функції нирок при токсемії гнійно-септичного генезу у пацієнтів із цукровим діабетом
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2020. - N 1. - С. 71 (Шифр БУ1/2020/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/4)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Радченко Г. Д., Кушнір С. М., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Основи діагностики та лікування легеневої гіпертензії, асоційованої з захворюванням лівих відділів серця: клінічний випадок
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 4. - С. 56-72 (Шифр АУ38/2020/4)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ГИПЕРТРОФИЯ -- HYPERTROPHY, LEFT VENTRICULAR
Аннотация: В даній статті описується клінічний випадок легеневої гіпертензії, асоційованої з захворюванням лівих відділів серця (ЛГ-ЛВС), на фоні серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ) у жінки віком 63 роки. Історія хвороби (артеріальна гіпертензія, фібриляція передсердь, цукровий діабет, тромбоемболія легеневих артерій, ожиріння, хронічне обструктивне захворювання легень) та дані звичайних інструментальних (відсутність тромбів у легеневих артеріях, збільшені розміри правих відділів серця, що значно переважали над лівими, високий рівень розрахованого систолічного тиску в легеневій артерії) та лабораторних методів дослідження (високий рівень мозкового натрійуретичного пептиду) не дозволили класифікувати групу легеневої гіпертензії (ЛГ). Лише застосування катетеризації правих відділів серця допомогло правильно визначитися з типом ЛГ — посткапілярна комбінована ЛГ-ЛВС. В статті також обговорюються останні рекомендації з діагностики та лікування СНзбФВ та ЛГ-ЛВС. Розглядається запропонований на Європейському конгресі кардіологів у Парижі (2019) алгоритм визначення СНзбФВ і можливість його використання в Україні. Окрім того, розбираються питання щодо морфологічних і патогенетичних відмінностей між прекапілярною легеневою артеріальною гіпертензією (ЛАГ) та посткапілярною ЛГ-ЛВС. Наводяться аргументи щодо неможливості застосування специфічної терапії ЛАГ у пацієнтів з посткапілярною ЛГ. Обговорюються дані щодо можливостей терапевтичних втручань у пацієнтів із СНзбФВ. Особливий наголос робиться на корекції факторів ризику та супутніх станів, зокрема за рахунок модифікації способу життя та немедикаментозного лікування
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ковтун І. О., Карпо П. М., Дроник К. Г., Кушнір С. В., Сажин А. П., Луговий О. Д.
Заглавие : Гіпербаричний кисень в інтенсивній терапії хворих з абдомінальними гнійно-септичними ускладненнями у післяопераційному періоді: за і проти
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2020. - N 3. - С. 79-80 (Шифр БУ1/2020/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
Аннотация: Лікування методом гіпербаричної оксигенації (ГБО) використовується у комплексному лікуванні хворих з різними видами гіпоксії, що сприяє ліквідації метаболічних порушень, тканинного ацидозу, нормалізації кислотно-основного стану, покращенню газового складу крові, відновленню функцій паренхіматозних органів. Застосування кисню призводить до компенсації гострої та хронічної дихальної недостатності, відновлює аеробний метаболізм, знижує внутрішньочерепний тиск та набряк головного мозку, підсилює протизапальну відповідь макрофагів та нейтрофілів, зменшує частоту та інтенсивність алергічних реакцій, підсилює анаболічний ефект парентерального харчування, підвищує чутливість мікроорганізмів до антибіотиків, попереджує розвиток злук і знижує бактеріальну контамінацію очеревинної порожнини. За умов гіпоксії порушуються процеси окислювального фосфорилювання в мітохондріях клітин та активується пероксидне окиснення ліпідів (ПОЛ) та окислювальна модифікація білків (ОМБ) за рахунок надмірного утворення активних форм кисню(АФК) на тлі виснаження системи антиоксидантного захисту. Інтервал між безпечною і токсичною концентрацією кисню досить вузький, що вимагає використання ГБО у терапевтичних або понижених режимах. Однак, широке неконтрольоване використання кисневої терапії, як класичного лікування гіпоксії при критичних станах, призвело до проявів токсичної дії гіпербаричного кисню, що потребує більш обережного і вибіркового підходу до цього методу лікування
Найти похожие

19.

Заглавие журнала :Артериальная гипертензия -2020г.,N 4
Интересные статьи :
Вітаємо Віктора Корнійовича Тащука! (60 років від дня народження)/ 7-8
Рековець О. Л. Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.9-22)
Філіппова О. Ю. Принципи профілактичного та лікувального застосування альфа-ліпоєвої кислоти та коензиму Q 10 при коморбідних метаболічних станах/ О. Ю. Філіппова (стр.25-33)
Ко-Пренелія® і Бі-Пренелія® - оптимальний вибір комбінованої терапії при артеріальній гіпертензії і цукровому діабеті (стр.35-41)
Коваль С. М. Когнітивні порушення та деменція у хворих на артеріальну гіпертензію: Ч. 2: Нейропсихіатричні діагностичні тести. Сучасна стратегія лікування хворих і підходи до профілактики розвитку порушень когнітивних функцій/ С. М. Коваль [та ін.] (стр.42-52)
Rump Ch. Ефективність і переносимість комбінації Лерканідипіну й Еналаприлу у фіксованих дозах при лікуванні хворих на есенціальну гіпертензію/ Ch. Rump (стр.53-55)
Радченко Г. Д. Основи діагностики та лікування легеневої гіпертензії, асоційованої з захворюванням лівих відділів серця: клінічний випадок/ Г. Д. Радченко, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко (стр.56-72)
Cifkova R. Перипортальне лікування гіпертензії: позиційна стаття Комітету Європейського товариства кардіологів (ESC) з питань гіпертензії і Європейського товариства гіпертензії/ R. Cifkova [et al.] (стр.73-85)
Swapnil. Настанови експертної групи "Артеріальна гіпертензія Канада" від 2020 року: огляд доказової бази та рекомендації щодо лікування резистентної артеріальної гіпертензії/ Hiremath Swapnil [et al.] (стр.86-100)
Як надмірна, так і мала тривалість сну може збільшувати смертність у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (стр.101)
Дослідження TRIUMPH : прихильність до поліпілу при артеріальній гіпертензії (стр.101-102)
Тенденції прийому антигіпертензивних препаратів в осіб із перенесеним інсультом та артеріальною гіпертензією протягом періоду з 2005 по 2016 рік (стр.102-103)
Взаємозв’язок кардіореабілітації і смерті від усіх причин у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями в Нідерландах (стр.103-104)
Інсульт і COVID-19? Перевірте великі судини (стр.104-105)
Взаємозв’язок ізольованої діастолічної гіпертензії, визначеної згідно з настановами з артеріальної гіпертензії ACC/AHA 2017 року, з появою серцево-судинних наслідків (стр.105-106)
Дані дослідження PARAGON-HF: оптимальний рівень систолічного артеріального тиску в пацієнтів із CH зі збереженою ФВ становить 120-129 мм рт.ст. (стр.106-108)
Статини для первинної профілактики в людей похилого віку: важливість доказової бази (стр.108)
Интересные статьи :
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Радченко Г. Д., Кушнір С. М., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Легенева гіпертензія, асоційована із захворюванням лівих відділів серця (клінічний випадок)
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - Київ, 2020. - Том 27, N 3. - С. 89-106 (Шифр УУ11/2020/27/3)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: У статті описується клінічний випадок легеневої гіпертензії, асоційованої із захворюванням лівих відділів серця (ЛГ-ЛВС) на тлі серцевої недостатності (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) у жінки віком 63 роки. Історія хвороби (артеріальна гіпертензія, фібриляція передсердь, цукровий діабет, тромбоемболія легеневих артерій, ожиріння, хронічне обструктивне захворювання легень) та дані звичайних інструментальних (відсутність тромбів в легеневих артеріях (ЛА), збільшені розміри правих відділів серця, які значно переважали над лівими, високий рівень розрахованого систолічного тиску в ЛА) і лабораторних (високий рівень мозкового натрійуретичного пептиду) методів дослідження не дозволили класифікувати групу легеневої гіпертензії (ЛГ). Лише застосування катетеризації правих відділів серця допомогло правильно визначитися з типом ЛГ – посткапілярна комбінована ЛГ-ЛВС. У статті також обговорюються останні рекомендації з діагностики та лікування СН зі збереженою ФВ і ЛГ-ЛВС. Розглядається запропонований на Європейському конгресі кардіологів у Парижі (2019) алгоритм визначення СН зі збереженою ФВ і можливість його використання в Україні. Окрім того, розбираються питання щодо морфологічних та патогенетичних відмінностей між прекапілярною легеневою артеріальною гіпертензією (ЛАГ) та посткапілярною ЛГ-ЛВС. Наводяться аргументи щодо неможливості застосування специфічної терапії ЛАГ у пацієнтів із посткапілярною ЛГ. Обговорюються дані щодо можливостей терапевтичних утручань у пацієнтів із СН зі збереженою ФВ. Окремий наголос зроблено на корекції факторів ризику та супутніх станів, зокрема за рахунок модифікації способу життя і немедикаментозного лікування
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-121

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)