Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (4)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Лазарев, І. А.$<.>)

Общее количество найденных документов : 53
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-53

Порівняльний аналіз змін напружено-деформованого стану на хрящі головки плечової кістки в умовах різних типів пошкодження суглобової губи лопатки [Текст] / І. А. Лазарев [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 2. - С. 61-69. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патология, патофизиология, повреждения)
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (патофизиология, повреждения)
РАСТЯЖЕНИЯ И ДЕФОРМАЦИИ -- SPRAINS AND STRAINS (патофизиология, этиология)
Аннотация: Пошкодження суглобової губи лопатки є досить поширеною проблемою плечового суглоба. Локалізація в ділянці задньої порції суглобової губи залежно від типу її пошкодження значно збільшує навантаження на суглобовий хрящ, що призводить до розвитку та прогресування дегенеративних змін у плечовому суглобі, прискорення артрозу та реалізації задньої нестабільності плеча. Така ситуація націлює хірурга на визначення тактики оперативного втручання, спрямованої на розвантаження пошкодженої ділянки та усунення біомеханічного дисбалансу. Мета. Вивчення клінічно значущих пошкоджень суглобової губи лопатки залежно від типу її пошкодження на основі біомеханічного аналізу змін напружено-деформованого стану (НДС) хряща головки плечової кістки та обґрунтування тактики лікування цих пошкоджень. Матеріали та методи. Розрахунки НДС елементів плечового суглоба проведені методом скінченних елементів. На основі СКТ-сканів інтактного плечового суглоба за допомогою програмного пакета Mimics відтворена просторова геометрія плечового суглоба. Засобами Solid Works створені імітаційні комп’ютерні 3D-моделі інтактного плечового суглоба та суглоба з трьома типами пошкоджень суглобової губи. Показники НДС реєстрували на структурах плечового суглоба при різних значеннях кута відведення та ротації плечової кістки (нейтральне, відведення верхньої кінцівки на 0–20–40–60°, внутрішня ротація 0–20–40° та комбінація цих рухів). Критеріями оцінки НДС були контактні напруження за Мізисом і максимальні деформації. Результати. Усі типи пошкоджень суглобової губи при різних положеннях кінцівки в плечовому суглобі призводять до значного збільшення показників напружень і деформацій у контактній зоні. У нейтральному положенні кінцівки пошкодження суглобової губи І типу викликає збільшення напружень на головці на 20 %, ІІ типу — на 260 %, ІІІ типу — на 50 % порівняно з інтактною моделлю. У положенні відведення кінцівки до кута 60° та внутрішньої ротації 40° пошкодження суглобової губи І типу викликає збільшення напружень на головці на 23 %, ІІ типу — на 43 %, ІІІ типу — на 7 % порівняно з інтактною моделлю. Максимальні значення НДС на елементах плечового суглоба (суглобова губа, головка плечової кістки) спостерігаються в положенні відведення кінцівки до 60° та внутрішній ротації 40°. В умовах пошкодження суглобової губи ІІ типу відзначається екстремальне зростання показників напружень в усіх положеннях у плечовому суглобі, як на самій суглобовій губі (у 30 разів), так і на головці плечової кістки (у 2,7 раза). Найменше зростання НДС на елементах плечового суглоба спостерігається в умовах пошкодження суглобової губи ІII типу. Висновки. Виявлено, що найбільший дисбаланс стабілізуючих структур плечового суглоба виникає при відшаруванні суглобової губи та стає критичним при його комбінації з розривом, тоді як сам по собі ізольований розрив не призводить до критичних змін показників напружень і деформацій на структурах плечового суглоба. Доцільно проводити фіксацію відшарованої ділянки суглобової губи при виявленні цієї патології під час артроскопічного втручання, що дасть можливість збалансувати навантаження на структури плечового суглоба при здійсненні найбільш типових рухів. Ця процедура допоможе уникнути раннього розвитку артрозу та задньої нестабільності плечового суглоба
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Ломко, В. М.
Страфун, С. С.
Скибан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Біомеханічний аналіз умов функціонування ендопротеза колінного суглоба при варусних деформаціях кінцівки у хворих на ревматоїдний артрит [Текст] / І. А. Лазарев [та ін.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 107-120. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОЛЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- KNEE PROSTHESIS (использование)
ВАРУСНАЯ ДЕФОРМАЦИЯ КОЛЕННЫХ СУСТАВОВ -- GENU VARUM (диагностика, хирургия, этиология)
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (осложнения, патофизиология)
КОНЕЧНЫЙ ЭЛЕМЕНТНЫЙ АНАЛИЗ -- FINITE ELEMENT ANALYSIS (использование)
Аннотация: Ураження колінного суглоба (КС) при ревматоїдному артриті (РА) супроводжується формуванням контрактур і розвитком дискордантних деформацій нижніх кінцівок, які, в свою чергу, призводять до часткової або повної втрати функції кінцівки. Аналіз даних вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить, що питанню пато- і механогенеза фронтальних деформацій КС у хворих на РА приділяється недостатня увага, умови функціонування ендопротеза КС за наявності вальгусних і варусних деформацій кінцівки у хворих на РА мало вивчені. Мета роботи. Вивчення можливостей функціонування ендопротеза КС при компенсації дефектів виростків великогомілкової кістки за допомогою кісткових трансплантатів або металевих аугментів за різних величин варусної деформації у хворих на РА. Завдання дослідження — вивчити поведінку біомеханічної моделі «кістка — ендопротез» при компенсації дефекту внутрішнього виростка великогомілкової кістки кістковим автотрансплантатом або металевим аугментом 5, 10 та 15 мм та на підставі отриманих даних визначити можливість розвитку ранньої нестабільності тибіального компонента ендопротеза. Матеріали та методи. На основі КТ-сканів створені імітаційні комп’ютерні моделі КС, що налічували елементи з різними механічними властивостями — стегнова кістка, феморальний компонент ендопротеза, поліетиленова вставка, тибіальний компонент ендопротеза та великогомілкова кістка. За допомогою програмного пакета SolidWorks побудовано імітаційні моделі КС в умовах його варусної деформації з наявністю трансплантата виростка великогомілкової кістки 5, 10 та 15 мм з кісткової тканини та металу (аугмент). Подальші розрахунки напружено-деформованого стану моделі здійснювали методом скінченних елементів у програмному пакеті ANSYS (чисельний метод). Результати. Наявність кісткового трансплантата 5 мм та збільшення його розміру до 15 мм призводили до значного зростання показників напружень на плато великогомілкової кістки на 51 % — при 5 мм та майже у 2,3 раза — при 10 та 15 мм. Ці значення напружень перевищують межі міцності спонгіозної кісткової тканини у цій ділянці, що може супроводжуватись її руйнуванням вже при статичному навантаженні 1 масою тіла при застосуванні кісткового трансплантата 10 мм та 15 мм. Застосування металевого аугмента 5 мм і збільшення його розміру до 10 та 15 мм призводило до розвантаження цієї ділянки, що проявлялося зниженням показників напружень на 21 % — при 5 мм, на 8 % та 5 % — при 10 та 15 мм. Висновки. Застосування кісткового трансплантата 10 мм та 15 мм є фактором можливого руйнування кісткової тканини у ділянці ложа тибіального компонента ендопротеза з розвитком явищ його нестабільності. Розвантаження цієї ділянки, при заміщенні великих дефектів 10 та 15 мм, досягається використанням металевого аугмента
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Автомєєнко, Є. М.
Бабко, А. М.
Скибан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Лазарев, І. А.
Біомеханічний розрахунок навантаження на структури ліктьового суглоба при його одномоментній мануальній редресації [Текст] / І. А. Лазарев, О. С. Страфун, М. В. Скибан // Травма. - 2018. - Том 19, N 5. - С. 41-50. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT (патофизиология)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA (физиология)
КОНЕЧНЫЙ ЭЛЕМЕНТНЫЙ АНАЛИЗ -- FINITE ELEMENT ANALYSIS
Аннотация: Критичні навантаження на структури ліктьового суглоба (ЛС) під час одномоментної мануальної редресації згинально-розгинальної контрактури обумовлюють актуальність досліджень у цьому напрямку з метою запобігання розвитку ускладнень та виникнення рецидиву контрактур. Для розрахунків напружено-деформованого стану структур ліктьового суглоба застосовували аналітичний метод (АМ) і метод скінченних елементів (МСЕ). Застосовували модифіковану комп’ютерну 3D-модель компанії Zygote Media Group, Inc. Розрахунки робили в умовах додаткового навантаження на ліктьовий суглоб зовнішньою силою 40 Н, необхідною для здійснення пасивного руху у напрямку розгинання у діапазоні від 30º до 20º до моменту блокування руху патологічно зміненою капсулою та для здійснення пасивного руху у напрямку згинання у діапазоні від 98º до 110º до моменту блокування руху патологічно зміненою капсулою. АМ: отримано максимальні значення напружень на суглобовій поверхні ліктьової кістки при згинанні — 4,09 МРа, при розгинанні — 5,1 МРа. МСЕ: при пасивному розгинанні максимальні показники напружень цілої моделі — σmax = 16,03 МРа, локалізовані позасуглобово у проксимальному відділі плечової кістки. Максимальні значення деформацій — εmax = 0,08 мм, локалізовані інтраартикулярно на хрящі суглобової поверхні ліктьової кістки. При пасивному згинанні максимальні показники напружень цілої моделі — σmax = 16 МРа, локалізовані позасуглобово у проксимальному відділі плечової кістки. Максимальні значення деформацій — εmax = 0,19 мм, локалізовані інтраартикулярно на хрящі суглобової поверхні ліктьової кістки. Виявлено високу збіжність в показниках розрахунків МСЕ та результатів АМ, що може свідчити про їх достатню точність. Спроба здолання обмеження рухів у ЛС при пасивному русі спричиняє зростання значень напружень, які можуть перевищувати границю міцності тканин у цій ділянці, особливо у хворих на регіонарний чи системний остеопороз. Збільшення прикладеного зусилля при спробі здолання обмеження рухів у ЛС під загальним знеболюванням дозволяє одномоментно усунути згинально-розгинальну контрактуру ЛС, але й збільшує навантаження на суглобові поверхні, зв’язковий апарат і патологічно змінену капсулу з можливим їх подальшим пошкодженням, прогресуванням контрактури та розвитком явищ остеоартрозу. Плечова кістка під час маніпуляції також приймає на себе значні навантаження на згинання, що може призводити до виникнення залишкових напружень на ній з появою дистрофічних розладів. Для запобігання виникненню додаткового пошкодження структур ліктьового суглоба оптимально процедуру редресації проводити під дією мінімальних навантажень, але збільшити їх час. Доцільно застосовувати систему дозованої статичної рухової реабілітації, яка дозволяє уникати перевантажень. При тяжких застарілих контрактурах із залученням в рубцевий процес великого обсягу сполучнотканинних структур (сухожилків, м’язів, бокових зв’язок і капсули суглоба) не слід вдаватися до одномоментної насильницької редресації на операційному столі, а розпочати лікування з хірургічної мобілізації
Доп.точки доступа:
Страфун, О. С.
Скибан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Математичне визначення механічних властивостей капсули ліктьового суглоба при його згинально-розгинальній контрактурі [Текст] / І. А. Лазарев [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 1. - С. 26-34. - Бібліогр.: с. 32-33

MeSH-главная:
ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT (патология)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (диагностика, этиология)
Аннотация: Резюме. Актуальність. Травма є поширеною причиною формування кинтрактур ліктьивиси суглоба з частотою виникнення від 3 ди 20%. Найбільш складним моментом реабілітації таких хворих є відновлення рухів у пистіммибілізаційниму та пистипе- раційниму періодах. Мета дослідження. Математичні розрахунки модуля пружності патологічно зміненої капсули ліктьивиси суглоба в умовах йиги згинальни-ризги- нальниї контрактури. Матеріали і методи. Вимірювання за допомогою мануального м’язового тестера (ММТ) та кутоміру показників резистентності посттравматичної артригенниї контрактури ліктьового суглоба у окремо взятого пацієнта з визначенням кута пасивних рухів (згинання та розгинання) під дією дозованого зусилля 4 кг. Антропометричні дані передньої та задньої стінок капсули ліктьового суглоба визначені за фактичними мирфиметричними даними, отриманими з анатомічної моделі ліктьового суглоба. Отримано значення кута пасивного руху у напрямку згинання - Аа = 98-110°, у напрямку розгинання - Аа = 30-20°. За правилом важеля рівноваги відносно тички опори ліктьової кістки визначали зусилля на передній та задній поверхні суглобової капсули. Для визначення показників напружень передньої та задньої стінок суглобової капсули використовували співвідношення σ = F2i/S2i. Аналітичним методом за формулами визначали величини абсолютних та відносних деформацій задньої та передньої стінки суглобової капсули при згинанні та розгинанні суглоба, відповідно з характерним її розміром довжини (висоти). Результати. Отримано значення модуля пружності (модуль Юнга) для обох випадків силового навантаження: при згинанні - 46 МРа, при розгинанні - 40 МРа. Розроблено алгоритм індивідуального визначення модуля пружності передньої та задньої стінок суглобової капсули ліктьового суглоба в умовах контрактури, на основі вимірювання індивідуальних показників контрактури ліктьового суглоба та антропометричних даних для кожного клінічного випадку. Висновки. Отримані показники модуля Юнга патологічно змінених тканин капсули ліктьового суглоба можуть бути застосовані для наступних розрахунків контактних напружень на суглобових поверхнях ліктьового суглоба в умовах його згинально-розгинальної контрактури методом скінченно-елементного моделюваннярезистентності
Trauma is a common cause of the elbow contractures with an incidence rate of 3-20%. The most difficulty of such patients’ rehabilitation is the restoring of motions in the postimmobilization and postoperative periods. Objective: mathematical calculations of the elasticity modulus of the pathologically altered elbow capsule under its flexion-extensor contracture. Materials and Methods. The manual muscle tester (MMT) and protractor were used for measurement of the resistance of posttraumatic arthrogenic elbow contracture (range of passive flexion-extension movements under action of 4 kg (40 N) force) in a single patient. The anthropometric data of the anterior and posterior elbow capsule walls were determined by the actual morphometric data obtained from the elbow anatomical model. The range of passive motions was 98-110° in the direction of flexion and 30-20° in the direction of extension. According to the equilibrium leverage rule relative to the point of the ulna support, the forces at the anterior and posterior surface of the joint capsule were determined. The ratio σ = F2i/S2i, was used to determine the stresses at the anterior and posterior walls of the joint capsule. According to the formulas, the absolute and relative strain of the posterior and anterior walls of the joint capsule during flexion and extension were calculated, with its length (height) input data. Results. The value of the elasticity modulus (Young’s modulus) is obtained for both cases of 40 N loading: 46 MPa in flexion and 40 MPa in extension. An algorithm for the individual determination of the elasticity modulus of the anterior and posterior walls of the contractured elbow capsule was developed based on the measurements of the elbow contracture resistance and anthropometric data for each clinical case. Conclusions. The obtained Young’s modulus parameters of the pathologically altered tissues of the elbow capsule can be used for the subsequent calculations of contact stresses at the elbow articular surfaces in the case of the elbow flexion-extension contracture using finite element modeling
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Страфун, О. С.
Крищук, М. Г.
Скибан, М. В.
Максимішин, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Біомеханічний аналіз умов функціонування ендопротеза колінного суглоба при вальгусних деформаціях кінцівки у хворих на ревматоїдний артрит [Текст] / І. А. Лазарев [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 89-103. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (патофизиология)
КОЛЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- KNEE PROSTHESIS (использование)
Аннотация: Ураження колінного суглоба (КС) при ревматоїдному артриті (РА) супроводжується формуванням контрактур і розвитком дискордантних деформацій нижніх кінцівок, що, зі свого боку, призводять до часткової або повної втрати функції кінцівки. Аналіз даних вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить про те, що питанню пато- і механогенезу фронтальних деформацій колінних суглобів у хворих на РА приділяється недостатня увага, умови функціонування ендопротеза КС з наявністю вальгусних та варусних деформацій кінцівки у хворих на РА мало вивчені. Мета роботи: вивчити можливості функціонування ендопротеза КС при компенсації дефектів виростків великогомілкової кістки за допомогою кісткових трансплантатів чи металевих аугментів при різних величинах вальгусної деформації у хворих на РА; вивчити поведінку та стабільність біомеханічної моделі «кістка — ендопротез» при компенсації дефекту зовнішнього виростка великогомілкової кістки кістковим автотрансплантатом чи металевим аугментом 5, 10 та 15 мм. Матеріали та методи. На основі КТ-сканів створені імітаційні комп’ютерні моделі КС, що налічували елементи з різними механічними властивостями — стегнова кістка, феморальний компонент ендопротеза, поліетиленова вставка, тибіальний компонент ендопротеза та великогомілкова кістка. За допомогою програмного пакета SolidWorks побудовано імітаційні моделі КС за умов його вальгусної деформації за наявності трансплантата виростка великогомілкової кістки 5, 10 та 15 мм із кісткової тканини та металу (аугмент). Подальші розрахунки напружено-деформованого стану моделі здійснювали методом скінченних елементів у програмному пакеті ANSYS (чисельний метод). Результати. Під дією навантаження наявність кісткового трансплантата 5, 10 та 15 мм призводила до збільшення на близько 20 % значень напружень на стегновій кістці з локалізацією по контуру контакту з феморальним компонентом ендопротеза. На тибіальному компоненті ендопротеза показники напружень зросли на 77 % за наявності кісткового трансплантата 5 мм та поступово зменшувались до 66 % при збільшенні його розміру до 15 мм. Наявність кісткового трансплантата 5, 10 та 15 мм призводила до збільшення значень напружень на великогомілковій кістці майже у 2 рази з локалізацією в метадіафізарній зоні кортикальної кістки. Основне збільшення показників напружень відбувалося на плато великогомілкової кістки з локалізацією по контуру тибіального компонента ендопротеза, де наявність кісткового трансплантата призводила до збільшення значень від 65 % при його розмірах 5 мм майже в 3 рази — до 15 мм. Під дією навантаження наявність металевого аугмента для заміщення дефекту латерального виростка великогомілкової кістки розміром 5 та 10 мм призводила до зростання значень напружень на стегновій кістці на 20 % із наступним їх зниженням до 5 % при розмірі 15 мм. За наявності металевого аугмента 5, 10 та 15 мм значення напружень зменшувались на феморальному компоненті ендопротеза на 37–40 %. Наявність металевого аугмента 5, 10 та 15 мм обумовила значне підвищення показників напружень на тибіальному компоненті ендопротеза — у 9, 10 та 12 разів відповідно. Наявність металевого аугмента 5 та 10 мм призводила до збільшення значень напружень на великогомілковій кістці на 95–97 %, а при збільшенні розміру трансплантата до 15 мм — на 69 %. Наявність металевого аугмента 5 мм та збільшення його розміру до 10 та 15 мм призводили до підвищення показників напружень на плато великогомілкової кістки на 38, 10 та 8 % відповідно. Висновки. Збльшення показників напружень на ділянці плато великогомілкової кістки з перевищенням гранично допустимих значень при застосуванні кісткового трансплантата розміром 10 та 15 мм є фактором розвитку явищ нестабільності тибіального компонента ендопротеза. Для заміщення дефекту зовнішнього виростка великогомілкової кістки до 6,1 мм доцільно застосування кісткового трансплантата. Дефекти більшого розміру потребують застосування металевого аугмента
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Бабко, А. М.
Автомєєнко, Є. М.
Скибан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Порівняльний аналіз надійності фіксації черезвертлюгових переломів стегнової кістки із застосуванням звичайного та подовженого проксимального стегнового стрижня [Текст] / І. А. Лазарев [и др.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 4. - С. 35-47. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (патофизиология, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, методы)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC (использование, методы)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY (использование, методы)
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Калашніков, А. В.
Малик, В. Д.
Скибан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Аналіз змін напружено-деформованого стану в суглобовій губі лопатки в умовах різних типів її пошкодження [Текст] / І. А. Лазарев [и др.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 3. - С. 27-37. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патофизиология, повреждения)
РАСТЯЖЕНИЯ И ДЕФОРМАЦИИ -- SPRAINS AND STRAINS (патофизиология)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Страфун, С. С.
Ломко, В. М.
Скибан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Біомеханічне визначення стабільності ліктьового суглоба при переломах головки променевої кістки, комбінованих із пошкодженням колатеральних зв’язок [Текст] / І. А. Лазарев [и др.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 5. - С. 25-43. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛУЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- RADIUS FRACTURES (патофизиология)
КОЛЛАТЕРАЛЬНЫЕ СВЯЗКИ -- COLLATERAL LIGAMENTS (повреждения, физиология)
ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT (повреждения, физиология)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA (физиология)
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Курінний, І. М.
Страфун, О. С.
Скибан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Функціональний дефіцит кисті при акроформі хвороби Ольє [Текст] / І. А. Лазарев [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2017. - N 3. - С. 25-30. - Бібліогр.: с. 30

MeSH-главная:
ЭКЗОСТОЗЫ МНОЖЕСТВЕННЫЕ НАСЛЕДСТВЕННЫЕ -- EXOSTOSES, MULTIPLE HEREDITARY (диагностика, осложнения)
КИСТИ ДЕФОРМАЦИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- HAND DEFORMITIES, CONGENITAL (диагностика)
КИСТЬ -- HAND (патология, патофизиология)
МАТЕМАТИКА ВЫЧИСЛИТЕЛЬНАЯ -- MATHEMATICAL COMPUTING
Аннотация: Порушення хондрогенезу при хворобі Ольє призводить до появи патологічних хрящових осередків, які при локалізації в кістках кистей та стоп (цей варіант клінічного перебігу називається акроформою) обумовлюють їх деформацію і, відповідно, порушення функції. Мета. Шляхом математичних розрахунків провести визначення показників функціонального дефіциту кисті при акроформі дисхондроплазії залежно від ступеня потовщення патологічно змінених тканин. Результати. Дослідження базується на даних визначення аналітичним математичним методом відсоткового співвідношення зменшення сили флексії кисті при стандартній дії сил на згинальний апарат пальців, уражених акроформою дисхондроплазії, залежно від ступеня потовщення патологічно змінених тканин. Висновки. Виявлено залежність збільшення сили, що необхідна для стискування пальців у кулак, від збільшення діаметру кістки та м’яких тканин пальців. Через виникнення значного функціонального дефіциту кисті при її стисканні у кулак у пацієнтів з акроформою дисхондроплазії при хворобі Ольє існує необхідність проведення оперативних втручань на етапі появи деформацій уражених кісток кистей, не чекаючи їх прогресування
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Гук, Ю. М.
Молнар, І. О.
Скибан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Біомеханічний аналіз надійності фіксації кісткових відламків при остеосинтезі переломів проксимального відділу великогомілкової кістки LCP-пластиною та інтрамедулярним блокованим стрижнем [Текст] / І. А. Лазарев [та ін.] // Травма. - 2020. - Том 21, N 3. - С. 43-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (хирургия)
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ОСТЕОСИНТЕЗ, ГВОЗДИ -- BONE NAILS
ВЕСОВАЯ НАГРУЗКА НА ОПОРНО-ДВИГАТЕЛЬНЫЙ АППАРАТ -- WEIGHT-BEARING
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Аннотация: Переломи проксимального відділу великогомілкової кістки (ППВВК) становлять до 5 % серед усіх переломів кісток скелета та часто супроводжуються пошкодженням важливих м’якотканних структур і компресією кісткової тканини з боку суглобової поверхні. Актуальність даної проблеми визначається тим, що для ППВВК характерна висока частота несприятливих функціональних результатів: нерідко у віддаленому періоді після травми розвиваються деформуючий остеоартроз, контрактури, нестабільність колінного суглоба. За даними низки авторів, перелічені вище ускладнення зустрічаються в 5,8–28 % випадків, при цьому вихід на інвалідність досягає 5,9–9,1 %. Усе це обумовлює велику медико-соціальну значимість даної проблеми, а визначення найбільш ефективного методу лікування цієї патології є нагальним питанням сучасної травматології. Матеріали та методи. На початковому етапі за даними анатомічних моделей та КТ-сканів засобами SolidWorks створено твердотільну 3D-модель гомілки, яка налічувала такі елементи, як великогомілкова та малогомілкова кістки, міжкісткова мембрана, зв’язки проксимального та дистального міжгомілкового зчленування (перелом проксимального відділу великогомілкової кістки). Далі розроблено чотири варіанти фіксації кісткових відламків із застосуванням пластин LCP та інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу металевим стрижнем. На наступному етапі задані граничні умови закріплення та навантаження моделі масою тіла в середньому 75 кг (750 Н) та створена кінцево-елементна модель, яка налічувала 381 787 вузлів та 206 583 елементи. Результати. Більш рівномірний розподіл напружень на всіх елементах моделі відбувається при застосуванні інтрамедулярного блокуючого стрижня, навантаження на металеві частини, кістку та зв’язки менше, ніж навантаження в моделях 1 та 2. Показники деформацій та загальних переміщень моделі при цьому також незначні, що говорить про достатню стабільність відламків та способу остеосинтезу в цілому. Подібна ситуація спостерігається й при використанні пластин LCP при їх білатеральному застосуванні (модель 3). Висновки. Результати дослідження в подальшому можуть служити основою для розробки алгоритму хірургічного лікування та реабілітації пацієнтів із ППВВК
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Чіп, Є. Е.
Калашніков, А. В.
Скибан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Герцен, Г. І.
Порівняльний аналіз силових показників м’язів нижньої кінцівки у хворих після тотального ендопротезування кульшового суглоба в залежності від доступу [Текст] / Г. І. Герцен, І. А. Лазарев, Д. А. Горбань // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 10. - С. 57-61. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
МЫШЕЧНАЯ СИЛА -- MUSCLE STRENGTH
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: Встановлено, що відновлення необхідного м’язового балансу після ендопротезування кульшового суглоба забезпечується при застосуванні як передньо-латерального, так і задньо-латерального доступу, проте терміни відновлення різних груп м’язів відрізняються
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Горбань, Д. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Лазарев, І. А.
Рентгенденситометричні показники щільності кісткової тканини головки плечової кістки у хворих із контрактурою плечового суглоба та розривом сухожилка надостьового м’яза [Текст] / І. А. Лазарев, С. В. Богдан, Л. М. Юрійчук // Травма. - 2022. - Том 23, N 4. - С. 17-23. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология)
ПЛЕЧА КОСТИ -- ARM BONES (патофизиология, повреждения)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
СУХОЖИЛИЯ ТРАВМЫ -- TENDON INJURIES
Аннотация: Розриви сухожилків ротаторної манжети плеча часто супроводжуються обмеженням як активних, так і пасивних рухів у плечовому суглобі — контрактурою плечового суглоба (вторинним адгезивним капсулітом, або secondary stiff shoulder). Мета дослідження: визначити вплив вторинного адгезивного капсуліту у хворих із розривом сухожилка надостьового м’яза на стан мінеральної щільності кісткової тканини головки плечової кістки. Матеріали та методи. Обстеження хворих здійснено на рентгеностеоденситометрі Lunar iDXA ME+200082 фірми GE Healthcare, Сінгапур. Проведено рентгенденситометричне обстеження 126 плечових суглобів (63 — із розривом сухожилка надостьового м’яза та 63 — контра-латеральних — неушкоджених). Вік пацієнтів становив від 35 до 50 років (середній вік — 41,2 ± 15,1 року), чоловіків було 34 (54 %), жінок — 29 (46 %). Середній термін від травми до початку лікування — 64,9 ± 27,8 доби. Зони вимірювання BMD розміщували так: № 1 — великий горбок плечової кістки, № 2 — середина головки плечової кістки. Кожна зона мала квадратну форму і відповідала 0,90 ± 0,15 см2 площі стандартної рентгенограми. Результати. Ми виявили слабкий, проте вірогідний вплив кута відведення в плечовому суглобі у хворих із розривом сухожилка надостьового м’яза та вторинним адгезивним капсулітом на зміни мінеральної щільності кісткової тканини в ділянці головки плечової кістки (r = 0,44; р 0,01). У ділянці великого горбка плечової кістки даний вплив був сильним (r
The rotator cuff tendons tear is often accompanied by restrictions on both active and passive movements in the shoulder — a shoulder contracture (secondary adhesive capsulitis, or secondary frozen shoulder). The purpose of the study: to determine the effect of secondary adhesive capsulitis in patients with the supraspinatus tendon tear on the bone mineral density (BMD) of the humeral head. Materials and methods. Examination of patients was performed on dual-energy X-ray absorptiometer Lunar iDXA ME + 200082 (GE Healthcare, Singapore). There were 126 shoulders (63 with supraspinatus tendon tear and 63 were intact contralate-ral) investigated. The age of patients, 34 (54 %) men and 29 (46 %) women, ranged from 35 to 50 (mean of 41.2 ± 15.1) years. The average time from injury to treatment was 64.9 ± 27.8 days. BMD measurements were performed for the greater tubercle and the humeral head. Each investigated area had a square shape and corresponded to 0.90 ± 0.15 cm² of the area of a standard radiograph. Results. In patients with supraspinatus tendon tear and secondary adhesive capsulitis, there was a weak, but significant effect of the abduction angle in the shoulder joint on BMD changes in the area of the humeral head (r = 0.44; p 0.01). In the area of the greater tubercle, this correlation was strong (r
Доп.точки доступа:
Богдан, С. В.
Юрійчук, Л. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Біомеханічне обгрунтування впливу способів фіксації вивиху надплечового кінця ключиці на кінематику рухів надплечово-ключичного та грудинно-ключичного суглобів [Текст] / С. О. Безрученко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 3. - С. 19-28. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
АКРОМИАЛЬНО-КЛЮЧИЧНЫЙ СУСТАВ -- ACROMIOCLAVICULAR JOINT (повреждения, хирургия)
ВЫВИХИ -- DISLOCATIONS (хирургия)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
Аннотация: Ушкодження надплечово-ключичного суглоба — одна з причин обмеження функції плечового пояса. Вибір способу фіксації вивиху надплечового кінця ключиці залишається актуальним питанням для дослідження.Мета: визначити в біомеханічному експерименті й обґрунтувати вплив різних способів фіксації вивиху надплечового кінця ключиці на обсяг рухів у надплечово-ключичному та грудинно-ключичному суглобах під час елевації верхньої кінцівки.Методи: використані 6 прототипів натурального скелета, виготовлених із ADS-пластика. Капсульно-зв’язковий апарат, динамічні та статичні стабілізатори надплечово-ключичного та грудинно-ключичного суглобів виконані зі штучних матеріалів. Кожну модель вивиху надплечового кінця ключиці фіксували 6 способами: інтактний суглоб («без фіксації»), за Weber, гвинтом Bosworth, спеціалізованої пластиною (AC Hook-plate), системою DogBone, апаратом зовнішньої фіксації (АЗФ). Елементам плечового пояса надавали позицію елевації верхньої кінцівки 90° і 180°, після чого оцінювали обсяг рухів, кожен експеримент повторювали 5 разів.Результати: за умов елевації верхньої кінцівки 90° рухи в суглобах ключиці наближаються до фізіологічних, у разі фіксації вивиху в надплечово-ключичному суглобі — спеціалізованою пластиною (AC Hook-plate) і системою двох мініпластин, пов’язаних шовним матеріалом (DogBone); у разі елевації верхньої кінцівки 180° — системою DogBone. Інші методи фіксації (гвинтом Bosworth, фіксація за Weber, АВФ, спеціалізованою пластиною) обмежують кінематику рухів надплечово-ключичного суглоба та збільшують їх у грудинно-ключичному суглобі за умов максимальної елевації верхньої кінцівки.Висновки: рухи в надплечово-ключичному та грудинно-ключичному суглобах наближені до фізіологічних під час елевації верхньої кінцівки в разі фіксації вивиху надплечового кінця ключиці за допомогою систем двох міні-пластин, пов’язаних шовним матеріалом
Доп.точки доступа:
Безрученко, С. О.
Долгополов, О. В.
Лазарев, І. А.
Чкалов, О. В.
Ярова, М. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Біомеханічний аналіз поведінки структур заднього відділу стопи в акті ходьби при зап’ятковому бурситі й синдромі Haglund [Текст] / І. А. Лазарев [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 6. - С. 12-20

MeSH-главная:
БУРСИТ -- BURSITIS (патофизиология)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA (физиология)
ТЕНДИНОПАТИЯ -- TENDINOPATHY (патофизиология)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
Аннотация: Усе частіше в наукових публікаціях, присвячених вивченню тендинопатії ахіллового сухожилля, піднімається проблема супутнього зап’яткового бурситу і синдрому Haglund. У ретроспективному дослідженні 176 пацієнтів з інсерційною тендинопатією Håkan Alfredson і Christoph Spang виявили, що в 74 % випадків також відзначалися поверхневий і зап’ятковий бурсит і синдром Haglund. Тому, спираючись на попередні дослідження, ми можемо говорити про зв’язок між зап’ятковим бурситом, синдромом Haglund і тендинопатією. Мета дослідження: провести аналіз напружено-деформованого стану комп’ютерних імітаційних моделей заднього відділу стопи із зап’ятковим бурситом і синдромом Haglund під час ходьби. Матеріали та методи. Спочатку були виконані математичні розрахунки сили литкового м’яза і ахіллового сухожилля в положенні стоячи й при ходьбі. Створені тривимірні імітаційні моделі заднього відділу стопи: інтактна модель, модель бурситу і модель із синдромом Haglund. Кожна скінченно-елементна модель складалася в середньому з 332 906 вузлів і 191 538 елементів. Параметри напружено-деформованого стану анатомічних структур заднього відділу стопи були досліджені й проаналізовані в різних біомеханічних умовах: у нейтральному положенні, при підошовній (–10º) і тильній флексії (+10º). Для аналізу напружено-деформованого стану ахіллового сухожилля, п’яткової сумки, таранної кістки і п’яти використовували критерій напружень за фон Мізесом. Результати. Напруження на ахілловому сухожиллі в нейтральному положенні стопи при моделюванні зап’яткового бурситу на 19,8 % нижче, синдрому Haglund — на 10,0 % вище, ніж в інтактній моделі. Напруження на п’ятковому горбі в моделі бурситу на 13,2 % вище, синдрому Haglund — на 46,5 % вищий, ніж в інтактній моделі. При підошовній флексії напруження на ахілловому сухожиллі на 16,5 % нижче в моделі бурситу і на 38,1 % вище при синдромі Haglund. Напруження на п’ятковому горбі в моделі зап’яткового бурситу нижче на 49,6 %, а в моделі із синдромом Haglund — на 9,2 %. При тильній флексії напруження на ахілловому сухожиллі вище на 10,2 % в моделі бурситу і більше ніж на 68,6 % — у моделі із синдромом Haglund. Напруження на п’ятковому горбі в моделі зап’яткового бурситу вище на 28,3 %, а в моделі із синдромом Haglund — на 120,1 %, ніж в інтактній моделі. Обговорення. Найменше напруження відзначається при підошовної флексії. Це пов’язано з пасивної роботою литкового м’яза і збільшенням об’єму заглиблення, у якому розташована зап’яткова бурса. Дана структура сприяє рівномірному розподілу сил із передньої поверхні ахіллового сухожилля до задньоверхніх відділів п’яткової кістки. Зап’яткова сумка також знижує тиск сухожилля на ділянку контакту задньої поверхні п’яткової кістки при тильній флексії. Тому зап’яткова сумка відіграє важливу роль у функціонуванні біомеханічної системи «ахіллове сухожилля — п’яткова кістка». Підвищення напруження в ахілловому сухожиллі в патологічних моделях вказує на зв’язок між зап’ятковим бурситом, синдромом Haglund і розвитком патологічних змін в ахілловому сухожиллі. Висновки. Це дослідження підтверджує стресову теорію розвитку супутньої тендинопатії в пацієнтів із зап’ятковим бурситом і синдромом Haglund
Increasingly, in scientific publications devoted to the study of Achilles tendinopathy, the problem of concomitant retrocalcaneal bursitis and Haglund’s syndrome is mentioned. In a retrospective study of 176 patients with insertional tendinopathy, Håkan Alfredson and Christoph Spang found that 74 % of persons also had superficial and retrocalcaneal bursitis and Haglund’s syndrome. Therefore, based on previous researches, we can talk about the relationship between retrocalcaneal bursitis, Haglund’s syndrome and tendinopathy. The purpose was to carry out the stress-strain analysis of the computer simulation models of the rearfoot with retrocalcaneal bursitis and Haglund’s syndrome in walking. Materials and methods. Initially, mathematical calculations of the calf muscle and the Achilles tendon strength in standing and in walking were performed. 3D rearfoot simulation models were created: an intact model, a bursitis model and a model with Haglund’s syndrome. Each finite element model consisted of 332,906 nodes and 191,538 elements оn average. The parameters of the stress-strain state of the anatomical structures of the rearfoot were investigated and analyzed in different biomechanical conditions: in the neutral position, plantar flexion (–10 ) and the dorsal flexion (+10 ). Von Mises stress criterion was used for the analysis of stress-strain state at the Achilles tendon, calcaneal bursa, talus and heel. Results. Achilles tendon stress value in the neutral foot position is 19.8 % lower in the retrocalcaneal bursitis model and is 10.0 % higher in the Haglund’s syndrome model than in the intact model. The heel stress value in the bursitis model is 13.2 % higher, and in the Haglund’s syndrome model is 46.5 % higher than in the intact model. In the plantar fle-xion, Achilles tendon stress is 16.5 % lower in the bursitis model and is 38.1 % higher in the Haglund’s syndrome model. The heel stress in the retrocalcaneal bursitis model is 49.6 % lower and in the Hag-lund’s syndrome model is 9.2 % lower. In the dorsal flexion, Achilles tendon stress is 10.2 % higher in the bursitis model and more than 68.6 % higher in the Haglund’s syndrome model. The heel stress in the retrocalcaneal bursitis model is 28.3 % higher and in the Hag-lund’s syndrome model is 120.1 % higher than in the intact model. Discussion. In the plantar flexion position, the stress is lowest. This is due to a passive work of the calf muscle and increasing volume of the recess where the retrocalcaneal bursa is located. This structure evenly distributes forces from the anterior surface of the tendon to the posterosuperior heel. The retrocalcaneal bursa also reduces the tendon pressure on the contact area of the posterior surface of the calcaneus in dorsal flexion. Therefore, the retrocalcaneal bursa plays an important role in the functioning of the biomechanical system “Achilles tendon — calcaneus”. The stress increasing in the Achilles tendon in pathological models indicates the relationship between retrocalcaneal bursitis, Haglund’s syndrome and the development of pathological changes in the Achilles tendon. Conclusions. This study confirms the stress theory of the development of concomitant tendinopathy in patients with retrocalcaneal bursitis and Haglund’s syndrome
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Герасимюк, Б. С.
Мовчан, О. С.
Скибан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Лазарев, І. А.
Скінченно-елементне моделювання в біомеханічних дослідженнях в ортопедії та травматології [Текст] / І. А. Лазарев, А. В. Копчак, М. В. Скибан // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 1. - С. 92-101. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- MUSCULOSKELETAL PHYSIOLOGICAL PROCESSES
ФИЗИЧЕСКОЕ НАПРЯЖЕНИЕ -- PHYSICAL EXERTION
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Аннотация: Враховуючи зростаючу увагу до етичних питань у наукових дослідженнях з відмовою від натурних випробувань на біологічних об’єктах, імітаційне моделювання напружено-деформованого стану біомеханічних систем опорно-рухового апарата людини із застосуванням комп’ютерних технологій набуває дедалі більшої актуальності. Точність і вірогідність імітаційного комп’ютерного моделювання біомеханічних систем, їх відповідність реальному біологічному об’єкту визначається точністю відтворення у вхідних даних геометрії, механічних властивостей біологічних тканин і штучних матеріалів, силових навантажень і граничних умов. Імітаційні моделі елементів м’язово-скелетної системи засновані на застосуванні рівнянь механіки суцільного пружного середовища. З розвитком комп’ютерних технологій за рахунок потужних процесорів та програмного забезпечення, а також зростання об’єму накопичених знань розширилися можливості проектування та скінченно-елементного моделювання біомеханічних конструкцій м’язово-скелетної системи. Створення імітаційних моделей з більшою деталізацією їх елементів та зростання швидкості обробки інформації дозволило суттєво покращити точність отриманих результатів під час рішення поставлених задач. Побудова пацієнт-специфічних моделей дозволяє здійснювати аналіз, враховуючи індивідуальні особливості анатомії у кожному окремому випадку. Комп’ютерне моделювання дає змогу вивчати явища і процеси з відмовою від технічно склад них, високовартісних експериментів, заздалегідь прогнозувати можливі проблеми, пов’язані із застосуванням того чи іншого методу хірургічного лікування, та зменшити або уникнути їх ризиків завдяки застосуванню біомеханічно-обґрунтованих підходів. Попередній аналіз дозволяє запобігти виходу на ринок медичної продукції імплантатів та інших лікувальних пристроїв, ефективність яких є сумнівною, а потенційні ризики застосування – значними або невизначеними. Завдяки методу імітаційного моделювання у лабораторії біомеханіки ДУ “ІТО НАМН України” протягом останніх років біомеханічно обґрунтовано вибір оптимальних методик остеосинтезу, ендопротезування, корегуючих остеотомій, визначено розподіл навантажень на різні сегменти м’язово-скелетної системи та ін.
Taking into consideration the increasing attention to ethical issues in researches with the rejection of full-scale trials on biological objects, the simulation of the stress-strain state of the biomechanical systems of the human musculoskeletal system using computer technology is becoming increasingly important. The accuracy and reliability of computer simulation of biomechanical systems, their compliance with a real biological object is determined by the accuracy of reproduction in the input data of the geometry, mechanical properties of biological tissues and artificial materials, force loads and boundary conditions. Simulation models of the musculoskeletal system elements are based on the use of the equations of the mechanics of a continuous elastic medium. With the development of computer technology, due to powerful processors and software, as well as the growth of accumulated knowledge, the possibilities of designing and finite element modeling of biomechanical structures of the musculoskeletal system have been expanded. The creation of simulation models with more detailed elements and the acceleration of information processing have significantly improved the accuracy of the results obtained in solving tasks. The construction of patient-specific models allows an analysis, taking into account the individual characteristics of the anatomy in each individual case. Computer simulation allows to study phenomena and processes with the denial of technically complex, expensive experiments, to predict in advance possible problems associated with using of certain surgical method, and to reduce or avoid their risks, thanks to the use of biomechanically grounded approaches. Preliminary analysis allows preventing market entry of some medical implants or medical devices whose effectiveness is questionable and the potential risks of use are significant or uncertain. Due to the simulation method using during the last years in the Biomechanics laboratory of the SI “Institute of Traumatology and Orthopedics of NAMS of Ukraine”, the choice of optimal methods of osteosynthesis, endoprosthetics, corrective osteotomy was justified, the loads distribution in various segments of the locomotor apparatus was determined etc.
Доп.точки доступа:
Копчак, А. В.
Скибан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Дрогомирецька, М. С.
Динаміка змін стану опорно-рухового апарату в осіб із трансверзальними аномаліями оклюзії в процесі комплексного лікування / М. С. Дрогомирецька, М. К. Білоус, І. А. Лазарев // Новини стоматології. - 2018. - N 1. - С. 67-70

MeSH-главная:
ПРИКУСА АНОМАЛИИ -- MALOCCLUSION (терапия, этиология)
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- MUSCULOSKELETAL DISEASES (патофизиология)
Аннотация: На основі отриманих даних, можна стверджувати про необхідність одночасного комплексного лікування із застосуванням ортодонтичного лікування у комбінації з ортопедичним лікуванням методами фізичної реабілітації в осіб із трансверзальними аномаліями оклюзії.
На основе полученных данных, можно утверждать о необходимости одновременного комплексного лечения с применением ортодонтического лечения в сочетании с ортопедическим лечением методами физической реабилитации у лиц с трансверзальными аномалиями окклюзии.
Доп.точки доступа:
Білоус, М. К.
Лазарев, І. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Лазарев, І. А.
Порівняльний аналіз біомеханічних параметрів опороздатності стоп при застосуванні устілок у дітей із гнучкою плоскою стопою [Текст] / І. А. Лазарев, Ю. Ю. Дем’ян, Ю. М. Гук // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 4. - С. 42-49. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПЛОСКОСТОПИЕ -- FLATFOOT (диагностика, осложнения, терапия)
СУСТАВА НЕУСТОЙЧИВОСТЬ -- JOINT INSTABILITY (осложнения)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ УСТРОЙСТВА -- ORTHOTIC DEVICES
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Гнучка плоска стопа є актуальною проблемою сучасної дитячої ортопедії. Незважаючи на те, що цій проблемі присвячено безліч публікацій та наукових статей, розроблено багато підходів до лікування, єдиної лікувальної концепції плоско-вальгусної деформації стоп (ПВДС) так і не розроблено. Матеріали і методи. Обстежено 15 пацієнтів із гнучкою плоскою стопою на фоні тяжкої гіпермобільності суглобів (за шкалою Beighton ³7 балів) у віці 10-14 років. Для детального вивчення розподілу тиску по плантарній поверхні стопи проводили дослідження із застосуванням електронного подоскопа (Podoscanalyzer, Diasu) та модульного бароподометра (Еlectronic Baropodometer Linear and Slim Multisensors Platforms, Diasu), який має вигляд сенсорної доріжки довжиною 160 см із щільністю розташування сенсорів – 4 на см2 без устілки, з м’якою та жорсткою устілками. Результати та їх обговорення. Так, у статичному режимі при застосуванні обох типів устілок у порівнянні з показниками без устілок площа навантаження переднього відділу стоп зменшувалася з м’якою устілкою – на 27%, з жорсткою – на 20% в середньому по групі досліджуваних, площа навантаження заднього відділу стоп зменшувалася несуттєво, з м’якою устілкою – на 3%, з жорсткою – на 1% в середньому по групі досліджуваних. Застосування жорстких устілок викликало зменшення навантаження на задній відділ стоп на 16% та збільшувало асиметрію показників між правою та лівою стопою до 10%. Розподіл навантажень між лівою та правою стопою був більш збалансованим при застосуванні м’яких устілок та складав 50,8% / 49,2%. При застосуванні жорстких устілок дисбаланс був більш помітним та складав 44,9% / 55,1%. У динамічному режимі без застосування устілок спостерігали різницю значень загальної площі опори правої стопи відносно лівої на 20,6%. При застосуванні м’якої устілки значення показників площі опори вирівнювалися з наближенням до D = S, та різниця складала 6,4%. Застосування жорстких устілок збільшувало різницю значень площі опори між правою та лівою стопою до 24,2%. Розподіл навантажень між лівою та правою стопою був більш збалансованим при застосуванні м’яких устілок (асиметрія показників 5,7%) – 56,6% / 53,4%. При застосуванні жорстких устілок дисбаланс був більш значним (асиметрія показників 24%) – 49,1% / 60,9%. Висновки. На основі порівняльного аналізу показників у статиці та динаміці визначено, що лише застосування м’яких устілок у пацієнтів із гнучкою плоскою стопою на фоні тяжкої гіпермобільності суглобів покращує основні показники опороздатності стоп, а саме – зменшує загальну площу опори, площу загального навантаження стоп, площу навантаження переднього та заднього відділу стоп, зменшує максимальний тиск на плантарну поверхню стоп та його середні значення, асиметрію цих значень, а також загальних значень асиметрії між правою та лівою стопою
Flexible flat foot is a topical issue of modern pediatric orthopedics. Despite the fact that many publications and scientific articles are devoted to this issue, many approaches to treatment have been developed, but the only therapeutic concept of flat-valgus deformation of the feet (PVDs) has not been developed yet. Materials and Methods. 15 patients with a flexible flat foot against the background of severe joint hypermobility (Beighton 7 or higher) aged 10-14 years were the material for the study. For a detailed studying of the distribution of pressure across the plantar surface of the foot, a study has been conducted using the electronic podoscope (Podoscanalyzer, Diasu) and the modular baropodome ter (Electronic Baropodometer Linear and Slim Multisensors Platforms, Diasu), which have the form of a touch trail of 160 cm in length, with a sensor density of 4 square centimeter. Results and Discussion. Thus, in the static mode, with the us e of both types of insoles, compared to the performance without insoles, the load area of the front part of the foot decreased, with a soft footbed – by 27%, with a rigid – by 20% on average for the group studied; on the hindfoot area it decreased slightly, with a soft insole – by 3%, with a rigid one – by 1%, on average for the group studied. The use of rigid insoles caused a decrease in the load on the rear section of the foot by 16% and increased the asymmetry of the indicators between the right and left foot to 10%. The load distribution between the left and right foot was more balanced with soft insoles (50.8% / 49.2%). When using rigid insoles, the imbalance was more pronounced (44.9% / 55.1%). In the dynamic mode, without the use of insoles, the difference in the values of the total area of the support of the right foot relative to the left was 20.6%. When using a soft insole, the values of the bearing area indicators were aligned as they approached D = S, and the difference was 6.4%. The use of rigid insoles increased the difference in support area values between the right and left foot to 24.2%. The load distribution between the left and right foot was more bala nced when using soft insoles (asymmetry of indicators 5.7%) – 56.6% / 53.4%. With the use of rigid insoles, the imbalance was more significant (asymmetry of indicators 24%) – 49.1% / 60.9%. Conclusions. Based on a comparative analysis of indicators in statics and dynamics, it has been determined that only the use of soft insoles in patients with a flexible flat foot on the background of severe hypermobility of joints improves the main indicators of foot support, namely, it reduces the total area of the support, the total area of the foot load, the area of the front load and hindfoot, the maximum pressure on the plantar surface of the foot and its mean values, the asymmetry of these values, as well as the total asymmetry values between the right and left feet
Доп.точки доступа:
Дем’ян, Ю. Ю.
Гук, Ю. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Біомеханічне комп’ютерне моделювання поведінки системи "кістка-фіксатор-ендопротез" при різних видах внутрішньої геміпельвектомії [Текст] / І. А. Лазарев [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 6. - С. 30-38. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ТАЗА КОСТИ -- PELVIC BONES (патология, хирургия)
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (патофизиология, хирургия)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
ГЕМИПЕЛЬВЭКТОМИЯ -- HEMIPELVECTOMY (использование)
Аннотация: Реконструктивні хірургічні втручання після видалення пухлини тазової кістки залишаються складним питанням сучасної онкологічної ортопедії. З метою вивчення поведінки біомеханічної системи «кістка — фіксатор — ендопротез» під навантаженням при різних типах внутрішньої геміпельвектомії проведено скінченно-елементний аналіз напружено-деформованого стану моделей чотирьох основних варіантів резекції кісток таза у хворих із пухлинами тазової кістки. На основі аксіальних сканів спіральної комп’ютерної томографії таза з проксимальним відділом стегнової кістки й ендопротезом кульшового суглоба за допомогою програмного пакета Mimics відтворено просторову геометрію таза та створено 3D-імітаційні моделі різних типів внутрішньої геміпельвектомії за Enneking із реконструкцією дефекту тазового кільця металопластмасовим спейсером. Подальші розрахунки здійснювали методом скінченних елементів із визначенням напружено-деформованого стану програмними засобами ANSYS. Ключовими показниками для порівняльного аналізу обрані дані, отримані шляхом розрахунків значень інтенсивності напружень (за Мізисом) та переміщень (Total Deformations). Біомеханічні дослідження демонструють максимальну надійність II типу внутрішньої геміпельвектомії. Максимальні значення напружень на гвинтах в усіх моделях зосереджені під головкою, мінімальні — в їх дистальних частинах та не перевищують межі міцності матеріалу, тому довжина гвинтів не суттєво впливає на стабільність конструкції. Максимальні напруження на балці в усіх моделях локалізуються в місцях контакту з кріпленням на гвинтах, мінімальні — у середній частині спейсера. Доцільність встановлення балки для об’єднання головок гвинтів потребує додаткових дослідження та корекції методики реконструкції. Ймовірність виникнення нестабільності або руйнування конструкції збільшується в результаті циклічних навантажень, що супроводжується зростанням значень напружено-деформованого стану та може бути підставою для підбору оптимальної тактики реконструктивних операцій після видалення пухлини
Reconstructive surgical intervention after removing pelvic bone tumor remains a complex issue for modern orthopedic oncology. In order to substantiate the functioning of biomechanical system “bone-fixator-endoprosthesis” under load in different types of internal hemipelvectomy, a finite element analysis of stress-strain state was performed in four major variants of pelvic bone resection in patients with pelvic bone tumors. Based on axial scans of spiral computed tomography of the pelvis with proximal femur and hip endoprosthesis, using the Mimics software package, there was created the pelvis spatial geometry and 3D simulation models of different internal hemipelvectomy types by Enneking with defect reconstruction by spacer. Subsequent calculations were carried out using finite element method with calculation of stress-strain state by ANSYS package. The key indicators for the comparative analysis were selected data obtained by calculating the value of stress (by von Mises) and total deformations of the model. Biomechanical studies demonstrate the maximum reliability of hemipelvectomy type II. In all investigated models, the maximum stress is located under the head of screws and do not exceed the limits of strength, and minimal stress is located on distal parts of screws, so the length of the screws will not significantly affect the stability of construction. In all investigated models, the maximum stress on the beam was established in the places of contact with screws and minimal — in the middle part of the spacer, so the installation of the beam to join screw heads requires further investigation and correction of the reconstruction technique. The risk of instability or destruction of construction increases as a result of cyclic loads that is followed by an increase in stress-strain state and could be the basis for more accurate selection of optimal tactics of reconstructive surgery after tumor removal
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Костюк, В. Ю.
Дєдков, А. Г.
Скибан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Калашніков, А. В.
Комп’ютерне моделювання напружень на різні металеві фіксатори при виконанні остеосинтезу з приводу черезвертлюгових переломів типу АЗ [Текст] = Computer simulation of stresses on the various metal fixtures when performing osteosynthesis about chartverfolgung fractures of type A3 / А. В. Калашніков, В. Д. Малик, I. А. Лазарев // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2016. - № 27. - С. 177-186. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
ФИЗИЧЕСКОЕ НАПРЯЖЕНИЕ -- PHYSICAL EXERTION
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS (использование)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, методы)
БЕДРА ВЕРХНЕЙ ТРЕТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HIP FRACTURES (диагностика, хирургия)
Доп.точки доступа:
Малик, В. Д.
Лазарев, І. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Страфун, С. С.
Біомеханічні аспекти ефективності операції Латарже з приводу звичного вивиху плеча при ураженні кісток [Текст] / С. С. Страфун, І. А. Лазарев, І. В. Гомонай // Клінічна хірургія. - 2014. - № 11. - С. 71-74

MeSH-главная:
ПЛЕЧА ВЫВИХ -- SHOULDER DISLOCATION (диагноз, хирургия)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
КОНЕЧНЫЙ ЭЛЕМЕНТНЫЙ АНАЛИЗ -- FINITE ELEMENT ANALYSIS
Кл.слова (ненормированные):
Латарже операция
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Гомонай, І. В.

Экземпляры всего: 1
нет журнала (1)
Свободны: нет журнала (1)

Найти похожие

1-20 21-40 41-53

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)