Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Ластівка, І. В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 48
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-48

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2023г. т.13,N 1
Интересные статьи :
Pavlyshyn H. A. Peculiarities of chronic pain and pain-related stress markers in preterm infants/ H. A. Pavlyshyn [та ін.] (стр.4-11)
Sorokman T. Effectiveness of postural therapy in infants with frequent intestinal colic/ T. Sorokman, V. Ostapchuk (стр.12-17)
Semkovych Ya.V. Changes in the indicators of abdominal arterial circulation when applying various anesthetic techniques in children/ Ya. V. Semkovych (стр.18-24)
Sağır S. Fewer knots in circumcision are associated with less postoperative pain: a retrospective comparative study/ S. Sağır, M. Azizoğlu, M. Ergün (стр.25-30)
Веселий С. В. Гострий деструктивний панкреатит у дітей/ С. В. Веселий, М. Ю. Веселий, Є. О. Галінський (стр.31-38)
Menshykova A. O. Morphological evolution and diagnosis of bronchopulmonary dysplasia in very preterminfants/ A. O. Menshykova, D. O. Dobryanskyy, O. Y. Kovalyk (стр.39-44)
Kyrylova L. Genetic epileptic and developmental encephalopathies of the early age: from symptoms genetic testing to diagnosis/ L. Kyrylova [та ін.] (стр.45-52)
Руідігер М. Лікувальна гіпотермія новонароджених: рекомендації universitatsklinikum Carl Gustav Carus (м. Дрезден, Німеччина) / М. Руідігер, А. Бабінцева, Ю. Годованець (стр.53-59)
Знаменська Т. К. Оновлені клінічні протоколи із спадкових порушень обміну жирних кислот у новонароджених: зведені дані з міжнародних клінічних настанов/ Т. К. Знаменська [та ін.] (стр.60-87)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Знаменська Т. К., Воробйова О. В., Кузнецов І. Е., Ластівка І. В., Голота Т. В., Кремезна А. В., Кривошеєва В. В., Обод М. В., Самойленко І. Г., Давидюк В. А., Марушко Ю. В., Похилько В. І., Кирилова Л. Г., Нікуліна Л. І., Швейкіна В. Б., Мірошников О. О., Юзва О. О., Зброжик Є. В., Голюк К. О.
Заглавие : Оновлені клінічні протоколи із спадкових порушень обміну жирних кислот у новонароджених: зведені дані з міжнародних клінічних настанов
Параллельн. заглавия :Updated clinical protocols of inherited fatty acid oxidation disorders in newborns: consolidated data from the international clinical guidelines
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 1. - С. 60-87 (Шифр НУ45/2023/13/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
НОВОРОЖДЕННЫХ СКРИНИНГ -- NEONATAL SCREENING
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Аннотация: Порушення окиснення жирних кислот (FAODs, fatty acid oxidation disorders) – група спадкових захворювань обміну речовин (СХОР), обумовлених порушеннями мітохондріального β-окиснення жирних кислот (ЖК) внаслідок дефектів генів, які кодують ферменти, транспортери, мембранні канали та рецептори, що опосередковують цей процес. Загальною рисою даної групи СХОР є енергодефіцит, пов'язаний із пригніченням енергетичного обміну у мітохондріях через зниження продукції кетонових тіл та субстрату циклу трикарбонових кислот – ацетил-коензиму А. Оскільки енергодефіцит є загальним патогенетичним фактором всієї групи FAODs, маніфестація цих спадкових захворювань є подібною, і лише для окремих нозологій притаманні певні відмінності у клінічній картині, відповідно, ці розлади потребують подібного лікування. Початкові прояви FAODs в неонатальному та ранньому дитячому віці найчастіше включають кардіоміопатію, дисфункцію печінки та гіпокетотичну гіпоглікемію. Для новонароджених із FAODs головною небезпекою є швидкопрогресуючі кризові стани метаболічної декомпенсації із тяжкими, часто фатальними наслідками. У підлітковому віці, крім наведених важких симптомів, можуть також виникати епізоди рабдоміолізу. Оскільки тривалі інтервали між прийомами їжі є одним з основних факторів, що провокують епізоди метаболічної декомпенсації у пацієнтів із FAODs, ключовим інструментом їх профілактики є уникнення тривалого голодування. У випадках розвитку метаболічних кризових станів застосовують симптоматичне лікування із введенням карнітину за показаннями. Особлива роль карнітину полягає у його залученні до транспортування довголанцюгових ЖК через мембрану мітохондрій. Лікування FAODs, спричинених дефіцитом ферментів, субстратами яких є довголанцюгові ЖК, передбачає застосування дієти з обмеженим вмістом жирів та додаванням в раціон середньоланцюгових тригліцеридів та докозагексаєнової кислоти. Успіх у лікуванні СХОР як таких, і FAODs зокрема, безпосередньо пов'язаний із раннім виявленням хвороби і початком лікування, оскільки руйнівний вплив токсичних метаболітів на внутрішні органи і головний мозок збільшується відповідно до тривалості експозиції і призводить до їх незворотних ушкоджень, затримки фізичного та розумового розвитку. Дієвим інструментом раннього виявлення новонароджених із СХОР є програми розширеного неонатального скринінгу, впровадження яких, за оцінкою ВООЗ, стало найбільшим досягненням систем охорони здоров’я розвинутих країн світу по зниженню рівнів дитячої смертності та інвалідності за перші 10 років 21-го сторіччя. У 2019 році програма розширеного скринінгу новонароджених на СХОР стартувала в Україні за ініціативи ДУ «ІПАГ ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України», ВГО “Асоціація неонатологів України” та ТОВ “КДЦ “Фармбіотест” (Baby Screen, https://baby-screen.com.ua). Однією з головних причин, яка обмежує масове застосування цієї діагностичної процедури, є недостатня інформованість і настороженість лікарів стосовно СХОР, причин цих тяжких захворювань, алгоритмів діагностичного пошуку, підходів до лікування та супроводу пацієнтів. Існує гостра потреба у стислій медичній інформації, що включає: короткий опис окремого генетичного дефекту; характеристику біохімічних порушень та перелік маркерних речовин, що накопичуються у крові та сечі новонародженого із СХОР; процедури первинних та уточнюючих лабораторних досліджень; клінічні прояви хвороби; стратегію лікування та прогноз. За рішенням команди виконавців програми Baby Screen, ця інформація подається у формі стислих протоколів. В даній публікації наводимо вісім Клінічних Протоколів, які підготовлені командою фахівців з метаболічної педіатрії, медичної генетики та лабораторної аналітики, які пройшли навчання в провідних медико-генетичних центрах країн ЄС та регулярно приймають участь у тренінгах та науково-практичних семінарах по цій тематиці. Джерелами інформації, що наведена в Протоколах, є міжнародні та національні Настанови з розширеного неонатального скринінгу, сайти провідних організацій, які спеціалізуються на діагностиці та лікуванні СХОР, загальновідомі монографії та періодичні виданняFatty acid oxidation disorders (FAODs) are a group of inherited metabolic diseases (IMDs) caused by impairments in mitochondrial β-oxidation of fatty acids (FA) due to defects in genes encoding enzymes, transporters, membrane channels, and receptors that mediate this process. A common characteristic of this group of IMDs is an energy deficit associated with suppression of energy metabolism in mitochondria due to a decrease in the production of ketone bodies and the substrate of the tricarboxylic acid cycle – acetyl-coenzyme A. Since energy deficiency is a common pathogenetic factor of the entire group of FAODs, the manifestation of these inherited diseases is similar, and only certain nosologies have specific differences in the clinical picture, accordingly, these disorders require similar treatment. Initial manifestations of FAODs in neonatal and early childhood most often include cardiomyopathy, liver dysfunction, and hypoketotic hypoglycemia. For newborns with FAOD, the main danger is rapidly progressing crisis states of metabolic decompensation with severe, often fatal consequences. In adolescence, in addition to the above severe symptoms, episodes of rhabdomyolysis may also occur. Since long intervals between meals are one of the main factors provoking episodes of metabolic decompensation in patients with FAODs, the key tool for their prevention is the avoidance of prolonged fasting. In cases of the development of metabolic crisis states, symptomatic treatment is used with the introduction of carnitine according to indications. The special role of carnitine is its involvement in the transport of long-chain fatty acids through the mitochondrial membrane. Treatment of FAODs caused by a deficiency of enzymes whose substrates are long-chain fatty acids involves the use of a low-fat diet and the addition of medium-chain triglycerides and docosahexaenoic acid to the diet. Success in treating IMDs as such and FAODs, particularly, is directly related to early detection of the disease and treatment beginning since the destructive effect of toxic metabolites on internal organs and the brain increases according to the duration of exposure, leading to their progressive damage and delay in physical and mental development. An effective tool for the early detection of newborns with IMDs is the extended neonatal screening program, the implementation of which, according to the WHO, has become the greatest achievement of the health care systems of the developed countries of the world in reducing the levels of child mortality and disability in the first 10 years of the 21st century. In 2019, the program of extended newborn screening of IMDs was started in Ukraine at the initiative of the State Institution “Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after Academician O.M. Lukyanova of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, “Association of Neonatologists of Ukraine” and “CDC Pharmbiotest” (Baby Screen, https://baby-screen.com.ua). One of the main reasons that limit the general use of this diagnostic procedure is doctors' lack of awareness and attention regarding IMDs, the causes of these serious diseases, diagnostic search algorithms, approaches to treatment, and patient follow-up. There is an urgent need for concise medical information that includes: a brief description of the individual genetic defect; characteristics of biochemical disorders and a list of marker substances that accumulate in the blood and urine of a newborn with IMDs; procedures of primary and clarifying laboratory studies; clinical manifestations of the disease; treatment strategy and prognosis. At the discretion of the Baby Screen team, this information is provided in the form of concise protocols. In this publication, we present eight Clinical Protocols, which were prepared by a team of specialists in metabolic pediatrics, medical genetics, and laboratory analytics, who were trained in the leading medical and genetic centers of the EU countries and regularly participate in training and scientific-practical seminars on this topic. The sources of information given in the protocols are international and national guidelines on extended neonatal screening, websites of leading organizations specializing in the diagnosis and treatment of IMDs, and well-known monographs and periodicals
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Знаменська Т. К., Воробйова О. В., Кузнєцов І. Е., Ластівка І. В., Голота Т. В., Кремезна А. В., Кривошеєва В. В., Обод М. В., Самойленко І. Г.
Заглавие : Особливості розширеного скринінгу на спадкові хвороби обміну речовин у передчасно народжених дітей
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2021. - Т. 11, № 3. - С. 5-16 (Шифр НУ45/2021/11/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ ВРОЖДЕННЫЕ НАРУШЕНИЯ -- METABOLISM, INBORN ERRORS
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Аннотация: Відносна доля передчасних пологів в Україні складає біля 6%. Передчасно народжені діти знаходяться в групі найбільшого перинатального ризику формування важкої хронічної патології нервової системи та внутрішніх органів. Рівень інвалідизації недоношених дітей у 22 рази перевищує цей показник у дітей, народжених в термін. Біля третини випадків ранньої неонатальної смертності пов’язано із спадковими хворобами обміну речовин (СХОР), які значною мірою порушують адаптацію та виходжування немовлят з ознаками морфо-функціональної незрілості. Ефективність виходжування передчасно народжених дітей залежить від своєчасної діагностики як загальносоматичних, так і рідкісних метаболічних порушень.З огляду на відсутність специфічних симптомів, встановлення діагнозу СХОР при клінічному огляді дитини зазвичай неможливо. Дієвим інструментом виявлення генетично обумовленого дефіциту певних ферментів, що спричиняє СХОР, є розширений скринінгу новонароджених (РСН). Практичний досвід виконання РСН свідчить про те, що найбільш складною є інтерпретація його результатів для передчасно народжених дітей з огляду на численні відмінності біохімічних показників їх крові від таких у доношених малюків, які використовуються в якості референтних значень. У даній статті наведені основні чинники, що впливають на прогностичну значущість результатів РНС у передчасно народжених, зокрема, терміни відбору крові з урахуванням особливостей окремих нозологій, кратність проведення обстежень, вплив гестаційного віку, стан здоров’я матері, супутню патологію, склад сумішей для парентерального харчування тощо. У статті проаналізовано та систематизовано дані та інформацію з другого видання Міжнародної Настанови «Newborn Screening for Preterm, Low Birth Weight and Sick Newborns», 2-nd Ed. CLSI Guideline NBS03, 2019 р., яка презентує консенсусні рішення глобальної команди неонатологів, лікарів-метаболістів та медичних генетиків щодо точності, надійності та термінів лабораторних визначень маркерів СХОР, а також комплексу факторів, які обов’язково слід враховувати при інтерпретації результатів РСН для передчасно народжених, маловагових та новонароджених з перинатальною патологією. Діюча в Україні процедура неонатального скринінгу для передчасно народжених має бути адаптована до сучасних вимог, які викладені у відповідних настановах всесвітньо відомих медичних інституцій, включаючи CLSI. Ключовим питанням покращення якості та підвищення надійності неонатального скринінгу є багато- разовий (повторний) відбір зразків крові для лабораторних вимірювань вмісту маркерних речовин. Належним чином організована і чітко працююча система розширеного неонатального скринінгу є одним з ключових інструментів зниження ранньої дитячої смертності та інвалідності, що пов’язана із спадковими хворобами обміну речовин.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бабінцева А. Г., Ходзінська Ю. Ю., Ластівка І. В., Юрків О. І., Рошка А. І., Басістий С. І.
Заглавие : Мальформація Арнольда-Кіарі: літературний огляд та клінічний випадок патології у сибсів
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2021. - Т. 11, № 1. - С. 58-64 (Шифр НУ45/2021/11/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АРНОЛЬДА-КИАРИ СИНДРОМ -- ARNOLD-CHIARI MALFORMATION
БРАТА-СЕСТРЫ ОТНОШЕНИЯ -- SIBLING RELATIONS
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
Аннотация: Мальформація Арнольда-Кіарі – мальформація цервіко-медулярного переходу, яка характеризується зміщенням мигдаликів мозочку та, у ряді випадків, стовбура і IV шлуночка нижче рівня великого потиличного отвору. Розрізняють чотири основних типи патології, серед яких найчастіше зустрічається тип ІІ. У статті представлено клінічний випадок мальформації Арнольда-Кіарі ІІ типу у сибсів. Під спостереженням знаходилася новонароджена дівчинка від VIIІ вагітності та VIIІ пологів природнім шляхом у 39-40 тижнів. При проведенні УЗ обстеження у терміні 20-21 та 34 тижнів гестації діагностовано уроджену ваду розвитку центральної нервової системи, яка характеризувалася формою мозку у вигляді «лимона», зміщенням структур мозку в ділянці потиличного отвору, вентрикуломегалією, дефектом попереково-крижового відділу з формуванням грижового мішка, багатоводдям. Від переривання вагітності та проходження медико-генетичного обстеження подружжя відмовилося. У даної дитини встановлено клінічний діагноз основний: уроджена вада розвитку центральної нервової системи (мальформація Арнольда-Кіарі ІІ типу: рахішизис грудо-попереково-крижового відділу хребта, внутрішня гідроцефалія); ускладнення: нижня млява параплегія, дисфункція тазових органів. При вивченні спадкового анамнезу встановлено, що спадковість по лінії матері обтяжена (у рідного брата її матері – синдром Дауна), а IV дитина у сім’ї є інвалідом дитинства внаслідок наявності уродженої вади розвитку центральної нервової системи - мальформації Арнольда-Кіарі ІІ типу. Від розширеного медико-генетичного консультування під час попередньої та даної вагітності, а також проведення магнітно-резонансної томографії дитині подружжя також відмовилося.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Колоскова О. К., Колюбакіна Л. В., Власова О. В., Крецу Н. М., Ластівка І. В., Балицька Л. Ф.
Заглавие : Вроджений нефротичний синдром у практиці лікаря-неонатолога (клінічний випадок)
Параллельн. заглавия :Congenital nephrotic syndrome in the practice of a neonatologist (clinical case)
Место публикации : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2021. - N 4. - С. 72-77 (Шифр УУ67/2021/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
НЕФРОТИЧЕСКИЙ СИНДРОМ -- NEPHROTIC SYNDROME
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC RESEARCH
Аннотация: Вроджений нефротичний синдром (ВНС) — спадкове захворювання, що зумовлюється генними мутаціями й успадковується за автосомно-рецесивним механізмом. Здебільшого він пов'язаний з генетично опосередкованими дефектами компонентів гломерулярного фільтраційного бар'єру, особливо нефрину та подоцитів із типовою гістологічною картиною дифузного мезенгіального склерозу або фокально-сегментарного гломерулосклерозу. На основі генетичного дослідження виділяють первинний ВНС, зумовлений генними мутаціями в одному з п'яти генів (NPHS1, NPHS2, WT1, LAMB2, PLCE1) або хромосомними аномаліями, і вторинний, поєднаний з іншими захворюваннями системного або ниркового ґенезу. Маніфестація синдрому можлива ще в антенатальний період або впродовж перших трьох місяців життя. Клінічно ВНС проявляється масивною гіпопротеїнемією, протеїнурією, дифузними набряками. Тактика лікування ВНС полягає переважно в симптоматичній терапії, зокрема, у контролюванні набрякового синдрому, можливої азотемії, маркерів функції щитоподібної залози, а також попередженні і лікуванні ускладнень, таких як інфекції та тромбози. Молекулярно-генетичне дослідження є «золотим» стандартом генотипування цього захворювання. Перебіг ВНС несприятливий у зв'язку зі швидким розвитком термінальної стадії хронічної ниркової недостатностіМета — розширити знання лікарів3педіатрів і неонатологів щодо клініко-параклінічних і патоморфологічних особливостей перебігу ВНС фінського типу в неонатальному віці. Наведено клінічний випадок щодо клініко-параклінічних, патоморфологічних і молекулярно-генетичних особливостей перебігу ВНС фінського типу з маніфестацією в ранньому неонатальному періоді. Висновки. На основі наведеного випадку показано необхідність комплексного підходу до обстеження дітей з ВНС для верифікації варіантів нозології, визначення прогнозу та формування тактики лікуванняCongenital nephrotic syndrome (CNS) is an inherited disease that is caused by gene mutations and is inherited by an autosomal-recessive mechanism. In most cases, it is associated with genetically mediated defects in the components of the glomerular filtration barrier, especially nephrine and podocytes, with a typical histological picture of diffuse mesenteric sclerosis or focal-segmental glomerulosclerosis. According to genetic research, the primary CNS caused by gene mutations in one of the five genes (NPHS1, NPHS2, WT1, LAMB2, PLCE1) or chromosomal abnormalities. Secondary CNS is combined with other diseases of systemic or renal origin. The onset of the disease manifestation is possible in the antenatal period or during the first three months of life. CNS is manifested by significant hypoproteinemia, proteinuria and diffuse edema. Treatment of congenital nephrotic syndrome is mainly symptomatic therapy, such as: control of edema, azotemia, thyroid function, prevention and treatment of secondary complications (infections and thrombosis). Molecular genetic testing is the «gold» standard for genotyping of this disease. The course of СNS is unfavorable due to the rapid development of end3stage chronic renal failureThe purpose of article is to expand the knowledge of pediatricians and neonatologists about the clinical, laboratory, instrumental and pathomorphological features of Finnish type of СNS in the neonatal age. Clinical case. The article presents clinical, laboratory, instrumental, pathomorphological and molecular-genetic features of the Finnish type of CNS with the manifestation in the early neonatal period. Conclusions. The example of this case shows the necessity of a comprehensive approach at the examination of children suffered from CNS to verify the type of disease, determine the prognosis and treatment tactics
Найти похожие

Заглавие журнала :Український журнал Перинатологія і Педіатрія -2021г.,N 4
Интересные статьи :
Марушко Р. В. Деякі питання акредитації в рамках безперервного професійного розвитку медичних фахівців в Україні: міжнародний досвід і вимоги/ Р. В. Марушко [та ін.] (стр.6-13)
Берестовий В. О. Вплив антифосфоліпідних антитіл на ризик невдалої імплантації після запліднення in vitro/ В. О. Берестовий [та ін.] (стр.14-18)
Коломієць О. В. Зміни в системах: обміну ліпідів та вуглеводів у вагітних із різними формами безплідності в анамнезі/ О. В. Коломієць (стр.19-25)
Пилипенко Н. С. Особливості перебігу пубертатоґенезу в дівчат-підлітків із гінекологічною патологією, народжених із низькою або надмірною масою тіла/ Н. С. Пилипенко (стр.26-31)
Велиева Г. В. Иммунопатологическое значение интерлейкина-1β и интерлейкина-10 в слезной жидкости у детей в возрасте до 15 месяцев/ Г. В. Велиева, М. М. Султанова, С. А. Гусейнова (стр.32-38)
Лісецька І. С. Проблема виникнення та поширеності галітозу в осіб підліткового та юнацького віку, які палять/ І. С. Лісецька, М. М. Рожко (стр.39-43)
Гребініченко Г. О. Стан провізорних органів у плодів при вітальних та летальних аномаліях (огляд літератури)/ Г. О. Гребініченко [та ін.] (стр.44-51)
Наумчик О. М. Контраверсійні питання менеджменту вагітності при імунній тромбоцитопенії/ О. М. Наумчик, Ю. В. Давидова, А. Ю. Лиманська (стр.52-59)
Кондратюк В. К. Сучасні стратегії профілактики раку шийки матки. Реалії сьогодення (огляд літератури)/ В. К. Кондратюк, Н. Є. Горбань, Н. Д. Коблош (стр.60-65)
Aggoune S. Клініко-терапевтичні аспекти серпоподібноклітинної анемії у трьох клінічних випадках/ S. Aggoune (стр.66-71)
Колоскова О. К. Вроджений нефротичний синдром у практиці лікаря-неонатолога (клінічний випадок)/ О. К. Колоскова [та ін.] (стр.72-77)
Харченко Ю. П. Клінічні особливості перебігу кору в дітей віком до 3 років/ Ю. П. Харченко [та ін.] (стр.78-82)
Management of Gestational Trophoblastic Disease (стр.83-98)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Знаменська Т. К., Воробйова О. В., Кузнєцов І. Е., Ластівка І. В., Самойленко І. Г., Кривошеєва В. В., Кремезна А. В., Голота Т. В., Лисенко О. С.
Заглавие : Оптимізація діагностики спадкових хвороб обміну речовин при позитивних результатах розширеного неонатального скринінгу
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 2. - С. 19-28 (Шифр НУ45/2020/10/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ ВРОЖДЕННЫЕ НАРУШЕНИЯ -- METABOLISM, INBORN ERRORS
Аннотация: В структурі дитячої захворюваності та смертності в Україні вагоме місце посідають спадкові хвороби обміну речовин (СХОР). Це орфанні захворювання, що виникають внаслідок генетичних дефектів ферментів, які забезпечують метаболізм амінокислот, вуглеводів, органічних та жирних кислот. Клінічні ознаки СХОР неспецифічні, вони можуть перебігати під маскою інших, більш поширених, соматичних хвороб, що затримує встановлення правильного діагнозу. З метою раннього виявлення новонароджених зі СХОР впроваджений розширений неонатальний скринінг – біохімічне дослідження висушених на фільтрувальному папері плям крові з п’яти новонароджених. В плямах вимірюється вміст маркерних речовин, що накопичуються у крові при генетично обумовлених дефектах певних ферментів. Для новонароджених зі СХОР встановлення вірного діагнозу у стислі терміни є важливим, з огляду на стрімке накопичення токсичних продуктів і незворотні пошкодження внутрішніх органів та головного мозку. Мета роботи. Систематизувати інформацію про клінічні прояви, анамнестичні, загально клінічні і лабораторні дані та результати інструментальних обстежень для проведення уточнюючої та диференційної діагностики СХОР, а також розробити та впровадити медичну форму для збору позначених даних, яка використовується міждисциплінарною командою лікарів-метаболістів при інтерпретації результатів уточнюючих досліджень новонароджених із підозрою на СХОР. Матеріали та методи дослідження. З урахуванням усіх важливих ланок діагностичного пошуку, авторами цієї статті було розроблено форму CHECKLIST, що представляє собою перелік послідовної інформації, необхідної для уточнюючої діагностики СХОР. Для заповнення форми необхідно провести прості рутинні лабораторні тести: вимірювання газів крові, розрахунок аніонної різниці, визначення вмісту електролітів, глюкози, лактату та аміаку в крові, загальний аналіз сечі, які є доступними та розширяють можливості діагностичного пошуку. Висновки. Широке впровадження запропонованої форми, надасть можливість прискорити етап диференційної діагностики, звузити діагностичний пошук та спрямувати пацієнта в спеціалізовану лабораторію для діагностики спадкових хвороб обміну речовин. Рання діагностика та своєчасно розпочате специфічне лікування надасть можливість значно покращити якість життя хворого, знизити рівень інвалідності та дитячої смертності.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Знаменська Т. К., Воробйова О. В., Кузнєцов І. Е., Ластівка І. В., Кремезна А. В., Обод М. В., Самойленко І. Г., Кривошеєва В. В., Лисенко О. С., Голота Т. В.
Заглавие : Якість сухих плям крові - невід’ємна складова хвороб обміну речовин
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 4. - С. 77-86 (Шифр НУ45/2020/10/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ ВРОЖДЕННЫЕ НАРУШЕНИЯ -- METABOLISM, INBORN ERRORS
ВЫСУШЕННОГО ПЯТНА КРОВИ ИССЛЕДОВАНИЕ -- DRIED BLOOD SPOT TESTING
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
Аннотация: Спадкові хвороби обміну речовин (СХОР) – це група генетичних хвороб, які пов’язані з дефектами синтезу або катаболізму складних молекул, порушенням проміжного метаболізму та процесами продукування/утилізації енергії. Клінічна маніфестація СХОР є неспецифічною і нагадує септицемію, найчастіше виникає у неонатальний період у вигляді загрожуючих життю гострих метаболічних кризових станів. Найбільш ефективним методом ранньої діагностики СХОР є розширений неонатальний скринінг – біохімічне дослідження крові усіх без винятку новонароджених з метою виявлення маркерних речовин, характерних для кожної хвороби. Якість біоматеріалу (сухих плям крові) безпосередньо впливає на терміни виконання, точність та надійність результатів біохімічних досліджень. Отримання хибних результатів при дослідженні неякісно відібраних зразків крові потребує повторних лабораторних досліджень, що призводить до затримки діагностичного процесу і відтермінування початку специфічного лікування, наслідком чого зазвичай є незворотне ураження головного мозку та внутрішніх органів дитини. Мета роботи. За результатами виконання розширеного неонатального скринінгу (пілотної частини програми Baby Screen) та аналізу даних літератури щодо впливу неналежної якості сухих плям крові на лабораторні визначення вмісту маркерних речовин охарактеризувати типові помилки при відборі та обробці плям крові, а також надати практичні рекомендації стосовно належного виконання вказаних процедур. Матеріал та методи дослідження. У статті проаналізовано та систематизовано власні дані та інформацію з літературних джерел щодо впливу помилок при відборі зразків та приготуванні сухих плям крові на точність і надійність лабораторних визначень та швидкість діагностики спадкових хвороб обміну речовин при проведенні розширеного неонатального скринінгу. Результати дослідження. Якість відбору біоматеріалу є важливою ланкою отримання достовірних результатів при проведенні розширеного неонатального скринінгу. Забір капілярної крові здійснюється у пологовому будинку з 48-72 год. (у доношених) та на 7-11 добу (у передчасно народжених) після народження з п’яти дитини. При цьому декілька крапель крові наносять на спеціальну тест-картку з фільтрувального паперу, яку висушують та відправляють до лабораторії. Дослідження крові виконується за допомогою високочутливого та точного методу хімічного аналізу – тандемної мас-спектрометрії в лабораторії «Фармбіотест», яка знаходиться в Україні. Надходження до лабораторії проб низької якості призводить до отримання хибних результатів вимірювань, що потребує повторних досліджень та відтерміновує встановлення діагнозу і початок лікування, що може мати фатальні наслідки для дитини зі СХОР. Висновки. Інформування медичних працівників та батьків про поточні результати лабораторного моніторингу якості сухих плям крові, типові помилки при відборі та приготуванні зразків, а також надання відповідних практичних рекомендацій – перевірений шлях до скорочення термінів діагностики, які, з огляду на важкі наслідки, є критичними для СХОР.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ластівка І. В., Бабінцева А. Г., Годованець Ю. Д., Соболєва М. І., Колюбакін Д. В.
Заглавие : Летальний випадок синдрому Едварса у новонародженої дівчинки
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 4. - С. 92-97 (Шифр НУ45/2020/10/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
ТРИСОМИЯ -- TRISOMY
Аннотация: Синдром Едвардса (СЕ) – це спадкове захворювання, яке характеризується трисомією 18-ої хромосоми. Частота СЕ становить 1 випадок на 6000 живонароджених, співвідношення дівчата: хлопчики – 3:1. У 95 % усіх випадків розвитку СЕ в клітинах знаходиться зайва 18-а хромосома (повна трисомія), у 2 % спостерігається транслокація з іншої хромосоми на 18-у (часткова трисомія); у 3 % випадків має місце «мозаїчна трисомія», коли додаткова 47-а хромосома виявляється в організмі не у всіх клітинах, а лише у певної його частини. Найважливішим, але не єдиним, чинником ризику виникнення трисомії 18-ої хромосоми є вік матері старше 40 років. Пренатальна діагностика СЕ включає УЗД та біохімічний скринінг вагітної на 11-13 тижні гестації з вивченням рівнів ?-хоріонічного гонадотропину людини та плазмового протеїну А, асоційованого з вагітністю, а також визначення каріотипу плода у вагітних групи ризику. У статті представлено клінічний випадок синдрому Едварса у новонародженої дівчинки, яка народилася від І вагітності (анемія вагітних, ранній токсикоз, хронічний пієлонефрит у матерів, контакт батьків з професійними шкідливостями), І пологів на 40-41 тижні природнім шляхом у сідничному передлежанні з масою тіла 1480 г та довжиною тіла 40 см, оцінкою за шкалою Апгар 4/4 бали. Встановлено, що на обліку з приводу вагітності жінка знаходилася з 15 тижня гестації, від скринінгового обстеження категорично відмовлялася. Перше УЗД проведене у 30 тижнів гестації, під час якого виявлено складні уроджені вади розвитку серця та синдром затримки розвитку плода. Ризик народження дитини з вродженою патологією розцінено як високий. Стан дитини при народженні та впродовж усього лікування та виходжування в умовах відділення інтенсивної терапії новонароджених розцінено як важкий з прогресивною негативною динамікою за рахунок поглиблення проявів поліорганної недостатності. При огляді пацієнта встановлено множинні дизморфні ознаки, включаючи маленькі очні щілини, низько розташовані вуха, мікростомію, мікрогнатію, деформації кінцівок. За допомогою інструментальних методів обстеження встановлено семілобарну форму голопрозенцефалії; подвійне відходження магістральних судин від правого шлуночка, дефект міжшлуночкової перетинки підаортальний, гіпертрофію правого шлуночку, дефект міжпередсердної перетинки, ознаки легеневої гіпертензії; цитогенетичного дослідження - 47, ХХ, +18, синдром Едвардса. Враховуючи важкість множинних уроджених вад розвитку, незважаючи на проведене лікування, дівчинка померла у віці 29 діб 3 годин 30 хвилин. Основним захворюванням та причиною смерті доношеної, морфологічно незрілої та маловагової дівчинки послужила хромосомна аномалія – трисомія 18-ої хромосоми (синдром Едвардса), яка ускладнилася розвитком поліорганної недостатності. Наведений клінічний випадок ілюструє невчасну діагностику СЕ (трисомії 18-ої хромосоми) у зв’язку з пізньою постановкою вагітної на облік, її відмовою від проходження скринінгових обстежень, включаючи УЗД та визначення рівнів ?-хоріонічного гонадотропину людини й плазмового протеїну А, асоційованого з вагітністю. Пізня пренатальна діагностика множинних уроджених вад розвитку плода, відсутність пренатального інвазивного дослідження з цитогенетичним аналізом та, відповідно, діагностика хромосомної патології у дитини після народження асоціюються з вирішенням етичних питань щодо вибору «агресивної» терапевтичної тактики або надання паліативної допомоги дитині з синдромом Едвардса.
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ластівка І. В., Годованець Ю. Д., Бабінцева А. Г., Агафонова Л. В., Анцупова В. В.
Заглавие : Летальний випадок ахондроплазії Парро у новонародженого хлопчика
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2018. - Т. 8, № 3. - С. 69-73 (Шифр НУ45/2018/8/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АХОНДРОПЛАЗИЯ -- ACHONDROPLASIA
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
Аннотация: Ахондроплазія – спадкове моногенне захворювання з групи остеохондродисплазій з дефектами трубчастих кісток та аксіального скелета, для якого характерно аутосомно-домінантний тип успадкування з повною пенетрантністю. Поширеність даного захворювання у світі складає 0,4:10000, а в європейській популяції – 2:10000 новонароджених. Ахондроплазія у 99% випадків обумовлена мутацією G380R гена FGFR3, який розташований на короткому плечі четвертої хромосоми (локус 4p16.3). Найбільш частою з мутацій є місенс-мутація в гені FGFR3, що супроводжується заміною гліцину на аргінін у білку, який кодує рецептор чинника зростання фібробластів, відповідальний за проліферацію хрящів у суглобах довгих кісток. У статті представлено випадок спостереження за дитиною з ахондроплазією, який закінчився летальним виходом. Хлопчик народився передчасно на 35-му тижні вагітності з масою тіла 2460 г, довжиною тіла –36 см. При зовнішньому огляді у дитини виявлено фенотипічні ознаки ахондроплазії Парро. Стан хлопчика при народженні та впродовж усього життя розцінено як тяжкий за рахунок проявів синдрому поліорганної недостатності на тлі гіпоплазії легенів та гідроцефалії з поступовою декомпенсацією життєво важливих функцій, що призвело до летального виходу у віці 1 місяця 24 діб. При пренатальному скринінгу у матері встановлено знижені рівні ?-хоріонічного гонадотропіну людини на 10-му тижні вагітності та ?-фетопротеїну – на 17 тижні вагітності; при ультразвуковому дослідженні діагностовано множинні уроджені вади розвитку опорно-рухової системи. Вагітна від проведення інвазивного обстеження та переривання вагітності на усіх етапах обстеження та консультування відмовилася. Медико-генетичне дослідження дитини не проведено у зв’язку зі значною тяжкістю порушень загального стану. Обговорено необхідність надання неонатальної паліативної допомоги новонародженим дітям з критичними уродженими вадами розвитку.
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Власова О. В., Ластівка І. В.
Заглавие : Вплив забруднення важкими металами ґрунтів на формування природжених вад розвитку у дітей
Параллельн. заглавия :Effects of soil pollution with heavy metals on the congenital malformations development in children
Место публикации : Перинатологія та педіатрія. - К., 2018. - N 2. - С. 69-72 (Шифр ПУ3/2018/2)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
МЕТАЛЛЫ ТЯЖЕЛЫЕ -- METALS, HEAVY
ПОЧВА -- SOIL
Аннотация: Мета — встановити частоту та ризик виникнення природжених вад розвитку в дітей, матері яких народилися та проживали в місцях із різною геохімічною характеристикою м. Чернівці. Пацієнти та методи. Ретроспективно проведено аналіз 226 генетичних карт дітей із природженими вадами розвитку, народжених у пологових будинках м. Чернівці за період 2004–2014 рр. Створено дві групи спостереження залежно від геохімічних характеристик місць народження і проживання матерів дітей з природженими вадами розвитку. До першої (І) увійшли 166 дітей, матері яких народилися та проживали в місцях, забруднених важкими металами; до другої (ІІ) — 60 дітей, матері яких народилися та проживали у відносно чистих від важких металів місцях. Результати. Удвічі зріс відносний ризик формування природжених вад серця у зонах геохімічного неблагополуччя, він був достовірним і становив 2,17 (95% ДI 1,84–2,55). Відносний ризик виникнення множинних природжених вад розвитку в дітей І групи був вищим щодо ІІ групи і становив 1,48 (95% ДI 1,2–1,7), вад шлунково-кишкового тракту — 1,45 (95% ДI 1,04–1,99). Відносний ризик формування природжених вад центральної нервової системи та обличчя в дітей, матері яких проживали в місцях, забруднених важкими металами, становив відповідно 0,96 (95% ДI 0,66–1,39) і 0,72 (95% ДI 0,45–1,15). Слід зазначити, що в дітей ІІ групи спостерігався високий відносний ризик формування природжених вад сечовидільної та опорно-рухової систем — відповідно 1,47 (95% ДI 0,78–2,76) і 1,48 (95% ДI 1,2–1,7). Висновки. За умови проживання та народження матерів у місцях геохімічного неблагополуччя визначався достовірний ризик формування природжених вад серця, множинних природжених вад розвитку і природжених вад шлунково-кишкового тракту. У відносно чистих зонах переважали природжені вади розвитку сечовидільної та опорно-рухової систем. В обох групах порівняння природжені вади розвитку переважали в дітей чоловічої статі
Найти похожие

12.

Заглавие журнала :Перинатология и педиатрия -2018г.,N 2
Интересные статьи :
Давыдова Ю. Роль биохимических маркеров первого триместра гестации в прогнозировании акушерских и перинатальных осложнений/ Ю. Давыдова (стр.5-6)
Лиманська А. Ю. Сучасне лікування артеріальної гіпертензії відповідно до нових Європейських рекомендацій: ключові аспекти для вагітних/ А. Ю. Лиманська, С. О. Дубров, Ю. В. Давидова (стр.7-12)
Каримов А. Х. Современные взгляды на диагностику и лечение плацентарной дисфункции/ А. Х. Каримов, А. Г. Иванисова, Д. М. Давлетова (стр.13-18)
Лиманська А. Ю. Ефективність використання ентеросорбентів у комплексній терапії холестатичного гепатозу вагітних/ А. Ю. Лиманська, Ю. В. Давидова (стр.20-24)
Туманова Л. Є. Стан молочних залоз під час вагітності та лактаційна функція у жінок з великим інтергенетичним інтервалом/ Л. Є. Туманова [та ін.] (стр.26-30)
Gorbunova O. V. Efficiency of using antifungal drugs in women with vaginal candidiasis on the background of papillomavirus infection/ O. V. Gorbunova, H. V. Zarichanska (стр.31-34)
Дронова В. Л. Зміни стану імунітету в пацієнток із гінекологічною, хірургічною та симультанною патологією в перед- та післяопераційному періодах/ В. Л. Дронова, О. І. Дронов, Р. С. Теслюк (стр.36-40)
Деменіна Н. К. Вакцинація при вагітності (огляд літератури)/ Н. К. Деменіна, Г. І. Іщенко, О. А. Волошин (стр.41-44)
Макаренко М. В. Внесок натурального ауто-IgM у вроджений імунітет/ М. В. Макаренко [та ін.] (стр.45-51)
Лук’янова І. С. Значення ультразвукового дослідження в пізні терміни вагітності для прогнозування раннього виявлення невідкладних станів у новородженних (за матеріалами власних досліджень)/ І. С. Лук’янова [та ін.] ; І. С. Лук’янова [та ін.] (стр.52-56)
Давыдова Ю. В. Профилактика нарушений метаболизма гомоцистеина и дефицита фолиевой кислоты: значение для снижения частоты перинатальных и соматических осложнений у женщин/ Ю. В. Давыдова (стр.57-60)
Надмірний стрес у дитинстві здатен вплинути на ДНК (стр.62)
Проблеми партнерства, а не планування кар’єри пояснюють, чому жінки заморожують власні яйцеклітини (стр.62-63)
Шизофренія: зв’язок ризиків з плацентою (стр.63-64)
Колюбакіна Л. В. Результати застосування замісної ферментотерапії при лактазній недостатності у передчасно народжених немовлят/ Л. В. Колюбакіна, І. І. Сивків (стр.65-68)
Власова О. В. Вплив забруднення важкими металами ґрунтів на формування природжених вад розвитку у дітей/ О. В. Власова, І. В. Ластівка (стр.69-72)
Цимбаліста О. Л. Етіологічна діагностика пієлонефриту в дітей та проблема резистентності мікроорганізмів до антибіотиків/ О. Л. Цимбаліста, Л. В. Мельничук (стр.73-78)
Дудник В. М. Вміст інтерлейкінів-4 та 6 у сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму, залежно від тяжкості та рівня контролю захворювання/ В. М. Дудник, О. В. Куцак (стр.79-82)
Ошлянська О. А. Вплив вітаміну D3 на частоту гострих респіраторних захворювань у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини/ О. А. Ошлянська, В. М. Вовк (стр.83-88)
Цимбаліста О. Л. Внутрішньогрудні форми саркоїдозу у підлітків/ О. Л. Цимбаліста (стр.89-94)
Авраменко І. Ю. Рідкісне поєднання вродженої вади серця з рабдоміомою серця/ І. Ю. Авраменко (стр.95-98)
Avramenko I. Y. Rare combination of a congenital heart defect with a heart rhabdomyoma/ I. Y. Avramenko (стр.99-102)
Слєпов О. К. Успішна лапароскопічна гемінефуретеректомія у дівчинки з термінальним уретерогідронефрозом верхнього сегмента правої подвоєної нирки з ектопією устя сечоводу/ О. К. Слєпов [та ін.] (стр.103-107)
Чорненька Є. М. Безпосередні і віддалені результати хіругічної аортальної вальвулопластики у дітей до року/ Є. М. Чорненька, А. В. Максименко, А. К. Куркевич (стр.108-111)
Интересные статьи :
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ластівка І. В., Бабінцева А. Г., Агафонова Л. В., Анцупова В. В.
Заглавие : Летальний випадок ахондроплазії Парро у новонародженого хлопчика
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2018. - Т. 8, № 4. - С. 92-96 (Шифр НУ45/2018/8/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АХОНДРОПЛАЗИЯ -- ACHONDROPLASIA
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Аннотация: Ахондроплазія – спадкове моногенне захворювання з групи остеохондродисплазій з дефектами трубчастих кісток та аксіального скелета, для якого характерно аутосомно-домінантний тип успадкування з повною пенетрантністю. Поширеність даного захворювання у світі складає 0,4:10000, а в європейській популяції – 2:10000 новонароджених. Ахондроплазія у 99% випадків обумовлена мутацією G380R гена FGFR3, який розташований на короткому плечі четвертої хромосоми (локус 4p16.3). Найбільш частою з мутацій є місенсмутація в гені FGFR3, що супроводжується заміною гліцину на аргінін у білку, який кодує рецептор чинника зростання фібробластів, відповідальний за проліферацію хрящів у суглобах довгих кісток. У статті представлено власний випадок спостереження за дитиною з ахондроплазією, який закінчився летальним виходом. Хлопчик народився передчасно на 35-му тижні вагітності з масою тіла 2460 г, довжиною тіла – 36 см. При зовнішньому огляді у дитини виявлено фенотипічні ознаки ахондроплазії Парро. Стан хлопчика при народженні та впродовж усього життя розцінено як тяжкий за рахунок проявів синдрому поліорганної недостатності на тлі гіпоплазії легенів та гідроцефалії з поступовою декомпенсацією життєво важливих функцій, що призвело до летального виходу у віці 1 місяця 24 діб. При пренатальному скринінгу у матері встановлено знижені рівні ?-хоріонічного гонадотропіну людини на 10-му тижні вагітності та ?-фетопротеїну – на 17 тижні вагітності; при ультразвуковому дослідженні діагностовано множинні уроджені вади розвитку опорно-рухової системи. Вагітна від проведення інвазивного обстеження та переривання вагітності на усіх етапах обстеження та консультування відмовилася. Медико-генетичне дослідження дитини не проведено у зв’язку зі значною тяжкістю порушень загального стану. Обговорено необхідність надання неонатальної паліативної допомоги новонародженим дітям з критичними уродженими вадами розвитку.
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Годованець Ю.Д., Ластівка І.В., Бабінцева А.Г., Агафонова Л.В.
Заглавие : Клінічний випадок голопрозенцефалії у доношеної новонародженої дівчинки з множинними уродженими вадами розвитку
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 3. - С. 95-100 (Шифр НУ45/2017/7/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Уроджені вади розвитку центральної нервової системи (УВР ЦНС) становлять одну з найбільш гострих медико-соціальних проблем сучасної медицини, визначають і займають провідне місце у структурі перинатальної й малюкової смертності та дитячої інвалідності. Слід відзначити значні морально-психологічні та економічні збитки для родини та суспільства, оскільки в більшості випадків такі діти є інвалідами з дитинства та потребують витрат для проведення лікувально-реабілітаційних заходів. Одним зі шляхів зниження частоти УВР ЦНС є визначення чинників їх виникнення, преконцепційна профілактика та своєчасна пренатальна діагностика. У статті представлено клінічний випадок голопрозенцефалії (ГПЕ) у доношеної новонародженої дівчинки з множинними уродженими вадами розвитку (МУВР). Дитина народилася від першої бажаної вагітності, яка перебігала на тлі дифузного нетоксичного зобу, гестаційної гіпертензії, багатоводдя. Матері 24 роки, освіта середня, працювала швачкою до та у ранніх термінах вагітності; батькові 28 років, освіта середньо-спеціальна, працює будівельником. Шлюб зареєстрований. Шкідливих звичок у батьків не встановлено. Спадковість по лінії матері та батька не обтяжена. На облік з приводу даної вагітності жінка встала своєчасно. При пренатальному ультразвуковому дослідженні плода на 20-му тижні вагітності виявило неімунний набряк плода, синдром затримки розвитку плода, МУВР ЦНС (голопрозенцефалія, шизенцефалія) та серця (дефект міжшлуночкової перетинки). Від переривання вагітності подружжя відмовилося. Жінка народжувала в умовах акушерського стаціонару ІІІ рівня у терміні гестації 38 тижнів природнім шляхом. При народженні маса дитини склала 1700 г, довжина тіла – 41 см, обвід голови – 26 см, обвід погруддя – 26 см. Оцінка за шкалою Апгар наприкінці першої та впродовж наступних двадцяти хвилини життя склала 5 балів. При оцінці фізичного розвитку новонародженої дівчинки з використанням перцентильних таблиць встановлено, що дитина має «малий розмір до терміну гестації» при значеннях маси та довжини тіла менше 10 перцентиля. При зовнішньому огляді дитини відмічено видимі МУВР лицьового скелету та чисельні стигми дизембріогенезу, у тому числі мікроцефалія, пробосцис та криптофтальм. Загальний стан дитини при народженні та впродовж усього періоду лікування розцінено як тяжкий за рахунок антенатального ураження плода та проявів синдрому поліорганної невідповідності (СПОН). При ультразвуковому дослідженні встановлено ознаки МУВР дитини з боку ЦНС (ГПЕ, шизенцефалія, зовнішня та внутрішня гідроцефалія) та серця (дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП)). Клінічний діагноз. Основний: МУВР (УВР ЦНС: ГПЕ, зовнішня та внутрішня гідроцефалія, шизенцефалія; УВР органів чуття: пробосцис, криптофтальм; УВР серця: ДМШП). Ускладнення: СПОН. Супутній: малий розмір плода до терміну гестації. Незважаючи на адекватне лікування, стан дитини прогресивно погіршувався, на 4-ту добу наступила смерть дівчинки. Патологоанатомічний діагноз. Основний: МУВР (УВР ЦНС та органів чуття: ГПЕ, зовнішня та внутрішня гідроцефалія, шизенцефалія; УВР серця: ДМШП, загальний артеріальний стовбур; УВР ендокринної системи: гіпоплазія наднирників). Ускладнення: Виражений набряк головного мозку та м’яких оболонок. Атрофія кори та вогнищева лейкомаляція головного мозку. Двобічні дифузні ателектази, спадання альвеол та альвеолярних ходів, дислектази легень. Вогнищева емфізема легенів. Загальне венозне повнокрів’я та дистрофічні зміни внутрішніх паренхіматозних органів. Набряки тулуба та кінцівок. Супутній: Малий за розміром та вагою до гестаційного віку. Таким чином, ГПЕ є тяжкою формою УВР ЦНС, яка зустрічається як в ізольованому виді, так і у складі генних синдромів та хромосомних хвороб з МУВР, характеризується високою смертністю дітей у ранніх термінах постнатального періоду. Оптимізація і своєчасна пренатальна діагностика даної патології є необхідною для її попередження та становить одне з головних завдань сучасної перинатальної медицини. Однією з актуальних та невирішених проблем ведення дітей з ГПЕ, яка поєднана з МУВР, є проведення допологового консультування батьків та вирішення етичних питань щодо надання повної реанімаційної допомоги у пологовій залі та паліативної допомоги у постнатальному періоді.
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ластівка І. В., Ризничук М. О., Хлуновська Л. Ю., Мигалчан А. Б.
Заглавие : Генетичні форми недостатності соматотропного гормону, особливості клініки та діагностики
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 1. - С. 74-76 (Шифр НУ45/2017/7/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: СОМАТОСТАТИН -- SOMATOSTATIN
РОСТА ГОРМОН -- GROWTH HORMONE
Аннотация: У статті розглянуті генетичні форми недостатності гормону росту в дітей. Аналіз генів, дефекти яких можуть призводити до вираженої затримки росту, зумовленої соматотропною недостатністю або синдромальними порушеннями, є актуальним не тільки для вдосконалення діагностики, але і для вибору адекватної терапії та прогнозування кінцевого зросту. Вибір аналізованого гена визначається сукупністю клінічних даних і особливостями гормональної секреції. Обговорюється як первинна недостатність ІФР-1 (порушення синтезу і секреції ГР (нейросекреторна дисфункція), біологічно неактивний ГР (мутації гена GH1), часткова (парціальна) нечутливість до ГР в результаті дефекту його рецептора (мутації гена GHR). У статті дані принципи діагностичного пошуку при генетичних формах недостатності ГР, проаналізовані молекулярно-генетичні дефекти генів системи ростової вісі гормон росту - інсуліноподібний ростовий фактор 1.
Найти похожие

16.

Заглавие журнала :Международный неврологический журнал -2017г.,N 8
Интересные статьи :
Литовченко Т.А. Особенности лечения эпилепсии у женщин детородного возраста/ Т. А. Литовченко (стр.15-21)
Новикова Л.В. Прогнозирование исхода острого периода повторного мозгового ишемического полушарного инсульта/ Л. В. Новикова (стр.22-28)
Сравнение эффективности декскетопрофена и диклофенака в лечении неспецифической боли в нижней части спины (стр.31-37)
Трепет Г.С. Вибір стратегії лікування ізольованих мозочкових інфарктів різних судинних територій/ Г. С. Трепет (стр.38-43)
Копчак О.О. Поведінкові розлади у пацієнтів з деменцією: клініка, діагностика та лікування/ О. О. Копчак (стр.44-50)
Орос М.М. Парези при нейропатії та радикулопатії: тактика лікування/ М. М. Орос [та ін.] (стр.53-58)
Онопрієнко О.П. Клінічний випадок геморагічного інсульту у вагітної внаслідок розриву церебральної артеріовенозної мальформації/ О. П. Онопрієнко, Є. М. Ганич, М. Р. Островерхова (стр.59-64)
Головач І. Ю. Ефективність та доцільність застосування напроксену при різних клінічних ситуаціях/ І. Ю. Головач (стр.65-70)
Бурчинский С.Г. Комплексная коррекция тревожных и когнитивных расстройств в ангионеврологии: цели, задачи, инструменты/ С. Г. Бурчинский (стр.73-78)
Роль пиримидиновых нуклеотидов в терапии периферических нейропатий различной этиологии (обзор литературы) (стр.79-84)
Эффективность и безопасность окрелизумаба при лечении первично-прогрессирующего рассеянного склероза (данные клинического исследования) (стр.87-93)
Реабилитация после инсульта: подходы к фармакологическому лечению в острой и подострой стадии/ R. Steven (стр.96-108)
Steven R. Временной фактор, физическая реабилитация и медикаменты: реорганизация и восстановление после инсульта/ R. Steven (стр.96-98)
Bender A. Реабилитация двигательных функций, основанная на доказательствах эффективности: от признанных методов лечения до будущих перспектив/ A. Bender (стр.99-102)
Muresanu D. Проблемы и возможности при восстановлении двигательных функций/ D. Muresanu (стр.102-105)
Winkler A. Новые концепции мультимодальной двигательной реабилитации после инсульта/ A. Winkler (стр.106-108)
Матеріали I Національного конгресу "Актуальні питання перинатальної неврології" (23-24 листопада 2017 р., м. Київ, Україна) (стр.111-129)
Галактіонова І.В. Розвиток функції ходьби у дітей 2-го року життя/ І. В. Галактіонова (стр.111)
Евтушенко С.К. Агвантар (левокарнитин) в перманентной терапии митохондриальной энцефаломиелопатии - болезни Ван дер Кнаппа/ С. К. Евтушенко (стр.111-112)
Евтушенко С.К. Аутикоподобные расстройства у детей с труднокурабельными формами эпилепсии как проявления "насильственной нормализации ЭЭГ" - синдрома Ландольта/ С. К. Евтушенко (стр.113)
Евтушенко С.К. Клинически изолированные синдромы в дебюте рассеянного склероза у детей/ С. К. Евтушенко (стр.113-114)
Знаменська Т.К. Роль мозкового нейротрофічного фактора на етапі діагностики гіпоксично-ішемічного ушкодження головного мозку у недоношених новонароджених в гострому періоді/ Т. К. Знаменська, Л. Г. Кирилова, В. Б. Швейкіна (стр.114)
Кирилова Л.Г. Удосконалення ранньої клініко-інструментальної діагностики синдрому дифузної м’язової гіпотонії з затримкою статокінетичного та психомовленнєвого розвитку у дітей раннього віку/ Л. Г. Кирилова, М. Е. Кізляк-Бубряк, О. О. Мірошников (стр.114-115)
Кирилова Л.Г. МР-томографічні критерії ураження головного мозку дітей, які народились з екстремально низькою масою тіла/ Л. Г. Кирилова, Я. А. Мартиненко, А. Л. Горб (стр.115-116)
Клещерова І.М. Діагностика материнської позиції по відношенню до дитини з церебральним паралічем як складова частина роботи психолога дитячого реабілітаційного закладу/ І. М. Клещерова (стр.116)
Коляденко Н.В. Синдром Ретта як потенційно курабельне захворювання/ Н. В. Коляденко, Д. В. Мальцев (стр.116-117)
Костюкова Д.М. Полісомнографічні предиктори порушення дозрівання мозку у глибоко недоношених дітей/ Д. М. Костюкова [и др.] (стр.117-118)
Ластівка І.В. Епідеміологія природжених вад розвитку центральної нервової системи у немовлят Чернівецької області у 2007-2016 рр./ І. В. Ластівка, Л. Ю. Хлуновська (стр.118)
Мартинюк В.Ю. Соціальна педіатрія. Профілактичні заходи, що направлені на попередження формування інвалідності у дітей/ В. Ю. Мартинюк (стр.118-119)
Мартинюк В.Ю. Клінічні випадки підгострого склерозуючого паненцефаліту/ В. Ю. Мартинюк [та ін.] (стр.119-120)
Мірошников О.О. Пренатальні та перинатальні фактори ризику розвитку розладів аутистичного спектра у дітей раннього віку/ О. О. Мірошников (стр.120-121)
Назар О.В. Доповнення до Уніфікованого клінічного протоколу "Церебральний параліч у дітей"/ О. В. Назар, В. Ю. Мартинюк (стр.121-122)
Нечай А.Ф. Аноксично-епілептичний напад: новий клінічний випадок/ А. Ф. Нечай (стр.122)
Савченко О.І. Клінічні випадки рідких неврологічних захворювань, що мають у своїй основі імунологічні механізми/ О. І. Савченко, Г. М. Федушка (стр.122-123)
Свистільник В.О. Відео-ЕЕГ-моніторинг у діагностиці епілепсій у дітей раннього віку/ В. О. Свистільник, Т. І. Стеценко, Т. В. Коноплянко (стр.123-124)
Сіваченко В.М. Досвід соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи в умовах Центру соціальної реабілітації дітей/ В. М. Сіваченко (стр.124-125)
Стеценко Т.І. Випадок гострого розсіяного енцефаломієліту як прояв вродженого імунодефіциту/ Т. І. Стеценко, О. І. Савченко (стр.125-126)
Сухоносова О.Ю. Етіологічні чинники формування епілепсій та епілептичних синдромів у дітей раннього віку та їх вплив на досягнення ремісії/ О. Ю. Сухоносова (стр.126-127)
Чуприков А.П. Проблема медико-социальной реабилитации детей с гидроцефалией/ А. П. Чуприков, С. Н. Макаренко (стр.127)
Чуприкова Е.Г. Использование микрополяризации в реабилитации детей дошкольного и младшего школьного возраста с нарушениями коммуникативной функции разного генеза/ Е. Г. Чуприкова, М. А. Чуприкова, И. В. Кузнецов (стр.127-128)
Шунько Є.Є. Особливості формування, розвитку та перебігу ретинопатії передчасно народжених як однієї з важливих причин порушення сенсорного розвитку в дітей/ Є. Є. Шунько, Н. А. Дьохтяренко (стр.128-129)
Юзва О.О. Рівень насичення організму дітей омега-3 жирними кислотами як один із факторів нейронального розвитку/ О. О. Юзва (стр.129)
Интересные статьи :
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ластівка І. В., Хлуновська Л. Ю.
Заглавие : Епідеміологія природжених вад розвитку центральної нервової системи у немовлят Чернівецької області у 2007-2016 рр.
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - Донецк, 2017. - N 8. - С. 118 (Шифр МУ64/2017/8)
MeSH-главная: НЕРВНОЙ ТРУБКИ ДЕФЕКТЫ -- NERVOUS SYSTEM MALFORMATIONS
Географич. рубрики: Черновицкая область
Аннотация: Моніторинг природжених вад розвитку (ПВР) дозволяє дослідити їх епідеміологію, встановити ймовірні чинники виникнення, визначити ефективність пренатальної діагностики та спланувати профілактичні заходи. Епідеміологічне дослідження дає можливість встановити поширеність та структуру природженої патології дитячого населення. У світі щороку народжується близько 500 000 дітей із ПВР центральної нервової системи (ЦНС). В Україні частота ПВР ЦНС становить 21,1 : 10 000 пологів і має тенденцію до зростання
Найти похожие

18.

Заглавие журнала :Буковинський медичний вісник -2016г. т.20,N 2
Интересные статьи :
Яскрава особистість. До 50-річчя від дня народження Т.М. Бойчука (стр.3-4)
Авраменко А. А. Уреазная активность неактивной (кокковой) формы хеликобактерной инфекции І типа/ А. А. Авраменко, Р. Н. Короленко (стр.5-8)
Авраменко І. В. Оцінка змін функції зовнішнього дихання у пацієнтів після тяжкої негоспітальної пневмонії в динаміці протягом року/ І. В. Авраменко (стр.9-15)
Бондарчук І. В. Рівень адаптаційного напруження і клітинна реактивність організму хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ішемічною хворобою серця/ І. В. Бондарчук, Л. П. Сидорчук, І. Й. Сидорчук (стр.16-19)
Борис Р. М. Вплив крововтрати на динаміку вмісту цитокінів сироватки крові в період гострої реакції на краніоскелетну травму/ Р. М. Борис, Т. І. Дзецюх (стр.20-23)
Волошинська К. О. Особливості перебігу артеріальної гіпертензії у пацієнток у пременопаузі і менопаузі за даними добового моніторування артеріального тиску/ К. О. Волошинська, Т. О. Ілащук (стр.24-27)
Гродецький В. К. Характер активності альфа-амілази периферичної крові у хворих на гострий панкреатит/ В. К. Гродецький (стр.28-30)
Зуб Л. О. Характеристика ліпідного дисбалансу крові у хворих на ревматоїдний артрит на тлі хронічної хвороби нирок/ Л. О. Зуб, С. В. Роборчук, М. С. Березова (стр.31-34)
Каліновська І. В. Генетичні аспекти невиношування вагітності/ І. В. Каліновська (стр.35-38)
Колоскова О. К. Інфламатометричні особливості перебігу бронхіальної астми за різного ступеня активності еозинофільного запалення дихальних шляхів/ О. К. Колоскова, Т. О. Лобанова (стр.39-42)
Кополовець І. І. Диспансеризація хворих із атеросклеротичним ураженням екстракраніальних артерій/ І. І. Кополовець (стр.43-47)
Косілова С. Є. Акушерські та перинатальні ускладнення, як фактори ризику затримки росту плода/ С. Є. Косілова (стр.48-50)
Особливості клінічної картини та результати інструментальних методів обстеження у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, яка проходить на тлі цукрового діабету типу 2 (стр.51-55)
Кравчун П. Г. Аналіз зв’язку показників кардіогемодинаміки із генотипами гена ENOS (GLU298ASP) у хворих на ішемічну хворобу серця й ожиріння/ П. Г. Кравчун, О. І. Кадикова, С. О. Крапівко (стр.56-59)
Диференційована фармакотерапія артеріальної гіпертензії у жінок зі зниженою мінеральною щільністю кісткової тканини (стр.60-63)
Тимпанотомія і аденотомія Versus аденотомія при лікуванні ексудативного отиту у дітей (стр.64-66)
Особливості хірургічного лікування захворювань глотки у дітей із ожирінням (стр.67-69)
Леміш Н. Ю. Екстрагенітальні захворювання у жінок із гестаційним діабетом/ Н. Ю. Леміш, Ю. Ю. Бобик (стр.70-73)
Ефективність застосування протитуберкульозних препаратів 4-ї групи (циклосерину, ПАСКу) у хворих на мультирезистентний туберкульоз (стр.74-80)
Максим’юк В. В. Гострий панкреатит: механізми розвитку та нові підходи до діагностики, прогнозування перебігу і лікування/ В. В. Максим’юк ; В. В. Максим’юк (стр.81-84)
Метаболічний синдром - деякі особливості патогенезу та його вплив на розвиток артеріальної гіпертензії (стр.85-87)
Мелех Б. Я. Стан антиоксидантної глутатіонової системи та процесів перекисного окиснення ліпідів у легенях морських свинок з експериментальним алергічним альвеолітом у різні періоди формування/ Б. Я. Мелех (стр.88-90)
Михалюк Є. Л. Зміни інтегральних показників функціонального стану легкоатлеток-спринтерів у річному циклі тренувального процесу/ Є. Л. Михалюк, М. В. Діденко, С. М. Малахова (стр.91-95)
Міхєєва Т. М. Особливості серцево-судинної системи у школярів із хронічною гастродуоденальною патологією/ Т. М. Міхєєва, Ю. М. Нечитайло (стр.96-100)
Нечитайло О. Ю. Діагностична цінність інфрачервоної термометрії у хворих на цукровий діабет із маніфестними ангіопатіями ніг/ О. Ю. Нечитайло, В. М. Коновчук (стр.101-104)
Ніцович І. Р. Лікування малих форм лейоміоми матки/ І. Р. Ніцович, О. А. Андрієць, А. В. Семеняк (стр.105-107)
Новиченко С. Д. Характеристика вільнорадикального ушкодження та стану антиоксидантного захисту у хворих на хронічну хворобу нирок із наявністю артеріальної гіпертензії/ С. Д. Новиченко (стр.108-111)
Оржешковський В. В. Вплив інсулінорезистентності на перебіг та нейрофізіологічні показники хворих на полінейропатію/ В. В. Оржешковський (стр.112-115)
Пасько А. Я. Вивчення рівня продуктів окисної модифікації білків та ферментів антиоксидантного захисту у хворих з післяопераційним гіпопаратиреозом/ А. Я. Пасько (стр.116-120)
Плеш І. А. Особливості використання діуретиків у лікуванні хворих на есенційну гіпертензію ІІ ст. За різних варіантів циркадіанного ритму артеріального тиску/ І. А. Плеш, Л. Д. Борейко, Н. О. Сливка (стр.121-124)
Процюк Л. О. Клінічні прояви ревматоїдного артриту у хворих із різними генотипами T102C поліморфізму гена серотонінових рецепторів 5-HTR2A залежно від статі/ Л. О. Процюк (стр.125-129)
Диагностический алгоритм и тактика ведения больных с синдромом дилатационной кардиомиопатии (стр.130-137)
Роговий Ю. Є. Патофізіологічний аналіз впливу лікування за допомогою КТФ-лазера доброякісної гіперплазії передміхурової залози у пацієнтів вікової групи 61-75 років на показники когнітивних функцій, системи крові, водно-сольового обміну та функції нирок/ Ю. Є. Роговий, Р. І. Майкан (стр.138-143)
Салій З. В. Вміст АФК+, РІ+, ANV+ у пацієнтів із наслідками черпно-мозкової травми залежно від морфометричних характеристик головного мозку/ З. В. Салій (стр.144-147)
Лікування урогенітального трихомоніазу (стр.148-150)
Середюк В. Н. Клініко-патогенетичні особливості формування і перебігу хронічого легеневого серця при поєднанні з артеріальною гіпертензією/ В. Н. Середюк (стр.151-157)
Скляров Є. Я. Гендерні особливості функціонального стану печінки у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки на тлі прийому аторвастатину/ Є. Я. Скляров, О. Ю. Барнетт, Н. В. Курляк (стр.158-161)
Скляров Є. Я. Рівень інтерлейкіну-6 у пацієнтів з есенційною гіпертензією у поєднанні з ожирінням при призначенні телмісартану або олмесартану в комплексній терапії з аторвастатином/ Є. Я. Скляров, О. М. Бочар (стр.162-165)
Тодоріко Л. Д. Особливості функціонального стану кишечнику у хворих на туберкульоз легень залежно від спектра чутливості мікобактерій туберкульозу/ Л. Д. Тодоріко, О. В. Підвербецька (стр.166-168)
Тодоріко Л. Д. Частота нульового генотипу гена GSTT1 у хворих на туберкульоз легень залежно від варіанта резистентності мікобактерій туберкульозу/ Л. Д. Тодоріко, І. О. Сем’янів, Е. В. Леснік (стр.169-171)
Федів О. І. Поширеність штамів H. Pylori у хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки у поєднанні з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом типу 2/ О. І. Федів, І. О. Сіцінська, І. С. Давиденко (стр.172-173)
Шевага В. М. Зміни вмісту марганцю в сироватці крові при черепно-мозковій травмі легкого і середнього ступеня тяжкості у хворих мирного часу у вояків антитерористичної операції/ В. М. Шевага, Б. В. Задорожна, М. Г. Семчишин (стр.174-177)
Ясінський Р. М. Визначення ризику невдачі лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень/ Р. М. Ясінський, Д. О. Васильков, А. В. Поволоцька (стр.178-182)
Гиперурикемия как фактор риска сердечно-сосудистой заболеваемости и смертности (обзор литературы) (стр.183-185)
Сучасний погляд на проблему дегідратаційних порушень організму (огляд літератури) (стр.186-190)
Certain unsolved questions of pathogenetic inerrelation between gastroesophgeal reflux disease and chronic forms of ischemic heart disease (review of the references) (стр.191-193)
Зубачик В. М. Роль оксиду азоту в гомеостазі тканин пародонта (огляд літератури)/ В. М. Зубачик, Н. В. Яричківська (стр.194-198)
Постевка І. Д. Сучасний стан проблеми скринінгу раку молочної залози (огляд літератури)/ І. Д. Постевка (стр.199-203)
Роговий Ю. Є. Патофізіологія артеріальної гіпертензії, дисфункції нирок та остеоартрозу в пацієтів з ожирінням (огляд літератури)/ Ю. Є. Роговий, Н. В. Швець, В. І. Швець (стр.204-208)
Тащук В. К. Коморбідність, серцево-судинна патологія і лікування гіперурикемії - чи запобігає захворюванню алопуринол? (огляд літератури)/ В. К. Тащук, Мухамед Васек Обейд Аль Салама (стр.209-212)
Тактика ведения хворих із біліарним сладжем (огляд літератури і власні дані) (стр.213-217)
Юзько О. М. Сучасні підходи до антенатальної та постнатальної діагностики гемолітичної хвороби (огляд літератури)/ О. М. Юзько, Л. В. Дубик (стр.218-222)
Міокард як об’єкт лазерного поляриметричного дослідження (стр.223-228)
Ластівка І. В. Клінічний випадок хвороби Пеліцеуса-Мерцбахера/ І. В. Ластівка, Л. Ю. Хлуновська (стр.229-231)
Коваленко С. В. Досвід застосування небулайзерної терапії ацетицистеїну (інгамісту) при загостреннях хронічного бронхіту в умовах пульмонологічного відділення/ С. В. Коваленко, Л. Д. Кушнір (стр.232-234)
Осадчук Д. В. Досвід лікування гострого деструктивного панкреатиту/ Д. В. Осадчук, А. В. Чорномидз (стр.235-240)
Бойчук Т. М. Перші кроки в організації діяльності Чернівецького державного медичного інституту (1946-1951 рр.)/ Т. М. Бойчук, А. А. Мойсей (стр.241-267)
Гавалешко В. П. Особливості викладання пропедевтики ортопедичної стоматології в умовах кредитно-трансферної системи навчання/ В. П. Гавалешко (стр.268-270)
Московко Г. С. Розвиток клінічного мислення у студентів вищих навчальних медичних закладів, як когнітивна складова професійної компетентності/ Г. С. Московко (стр.271-274)
Яковець К. І. Медичні Internet-Вісті. Частина Х./ К. І. Яковець, С. Є. Дейнека (стр.275-277)
Интересные статьи :
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ластівка І. В., Хлуновська Л. Ю.
Заглавие : Клінічний випадок хвороби Пеліцеуса-Мерцбахера
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2016. - Т. 20, № 2. - С. 229-231 (Шифр БУ5/2016/20/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МОЗГА ГОЛОВНОГО СКЛЕРОЗ ДИФФУЗНЫЙ ШИЛЬДЕРА
Аннотация: Хвороба Пеліцеуса-Мерцбахера - рідкісне спадкове Х-зчеплене рецесивне демієлінізуюче захворювання центральної нервової системи, що клінічно проявляється ністагмом, спастичною тетраплегією, атаксією та затримкою психомоторного розвитку.
Найти похожие

20.

Заглавие журнала :Клінічна та експериментальна патологія -2016г. т.15,N 2 (ч.2)
Интересные статьи :
Бадюк М. І. Проблеми впровадження системи якості медичної допомоги в закладах охорони здоров’я Міністерства оборони України/ М. І. Бадюк, О. О. Микита (стр.3-6)
Антонюк О. П. Фізіологічна атрезія - закономірний етап розвитку травної системи людини/ О. П. Антонюк (стр.7-12)
Бевзо В. В. Дослідження токсодинаміки глутамату натрію на організм щурів за умов тривалого його введення/ В. В. Бевзо (стр.13-16)
Бідзіля П. П. Зміни лабораторних показників у чоловіків із хронічною серцевою недостатністю в залежності від індексу маси тіла/ П. П. Бідзіля (стр.17-21)
Град А. О. Морфологічна характеристика гемосудин жувальних м’язів при цукровому діабеті/ А. О. Град, О. Я. Жураківська (стр.22-25)
Григор’єва Н. П. Кореляційні зв’язки показників системи антиоксидантного захисту нирок щурів/ Н. П. Григор’єва, І. В. Лопушинська (стр.26-28)
Єфременкова Л. Н. Ефективність комплексного лікування на якість життя та перебіг остеоартрозу колінних суглобів при метаболічному синдромі/ Л. Н. Єфременкова (стр.29-32)
Кравчук С. Ю. Оптимізація використання методів комп’ютерної томографії/ С. Ю. Кравчук, В. В. Куфтяк (стр.33-36)
Левицька С. А. Ефективність і безпечність використання електрокоагуляції при тонзилектомії в дітей/ С. А. Левицька (стр.37-39)
Лойтра А. О. Топографічні відношення нервів рухового апарату ока та очного нерва в ділянці верхньої очноямкової щілини впродовж пренатального періоду онтогенезу людини/ А. О. Лойтра, А. А. Шкробанець (стр.40-42)
Луканьова С. М. Розвиток фатерового сосочка та сфінктера ОДДІ в ранньому онтогенезі людини/ С. М. Луканьова, С. С. Малайко (стр.43-45)
Маринчина І. М. Стан ендокринної функції фетоплацентарного комплексу при плацентарній дисфункції/ І. М. Маринчина, В. А. Гайдуков (стр.46-48)
Микулець Т. І. Структурна перебудова секреторних передсердних кардіоміоцитів на 28-му добу стрептозотоцинового цукрового діабету/ Т. І. Микулець, О. Я. Жураківська (стр.49-52)
Панасюк Я. В. Використання комбінації наноаквахелатів металів у наночастинок ловастатину для стимуляції репаративного остеогенезу в щурів/ Я. В. Панасюк, К. С. Волков, М. М. Корда (стр.53-59)
Печеряга С. В. Особливості гормональних змін фетоплацентарного комплексу у вагітних із аномальною плацентацією в ранні терміни гестації/ С. В. Печеряга (стр.60-61)
Прокопів О. В. Прогнозування розвитку флегмонозних уражень шкіри та підлеглих м’яких тканин при вітряній віспі у дітей/ О. В. Прокопів, Н. М. Прикуда (стр.62-66)
Ризничук М. О. Поширеність гіпоспадії у новонароджених Північної Буковини/ М. О. Ризничук, І. В. Ластівка, Т. В. Хмара (стр.67-69)
Романюк А. М. Морфологічні перебудови гіпофізарно-надниркової системи статевозрілих щурів в умовах реадаптації після експериментальної позаклітинної дегідратації легкого ступеня/ А. М. Романюк [та ін.] (стр.70-73)
Сіцінська І. О. Вплив пробіотиків, що містять бактерії роду Bifidobacterium та Lactobacillus на стан цитокінової ланки гемостазу у залежності від цитотоксичності штамів H. Pylori у хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки у поєднанні з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом типу 2/ І. О. Сіцінська (стр.74-76)
Степанчук В. В. Онтогенетичні особливості циркадіанних хроноритмів функціональної активності надниркових залоз за умов дії кадмію хлориду/ В. В. Степанчук (стр.77-79)
Трихліб В. І. Захворюваність на гострі інфекції верхніх дихальних шляхів множинної або невизначеної локалізації у цивільного населення та військовослужбовців у Києві та Київській області/ В. І. Трихліб [и др.] (стр.80-86)
Черкасова Л. А. Результати ультразвукового дослідження матки в різні фази менструального циклу здорових міських дівчат Поділля різних соматотипів/ Л. А. Черкасова, М. М. Ткаченко (стр.87-88)
Яворенко К. Ю. Аналіз адвентивного компонента рудеральної фракції флори Буковинського Передкарпаття/ К. Ю. Яворенко (стр.89-90)
Товкач Ю. В. Оперативні доступи при хірургічному лікуванні раку стравоходу/ Ю. В. Товкач, Л. Д. Назарук (стр.91-93)
Устименко О. С. Морфофункціональні зміни селезінки в щурів внаслідок дії патогенних факторів різного генезу/ О. С. Устименко, Р. М. Матківська (стр.94-96)
Сидорчук А. С. "Амоксиклав"-індуковані медикаментозні реакції в клініці інфекційних хвороб: опис клінічних випадків/ А. С. Сидорчук [та ін.] (стр.97-99)
Гаїна Н. І. Організація самостійної роботи у вищому медичному навчальному закладі/ Н. І. Гаїна [та ін.] (стр.100-101)
Луканьова С. М. Психолого-педагогічні аспекти формування культури здоров’язбереження у студентів ВНЗ в умовах комп’ютеризації навчання/ С. М. Луканьова, М. Д. Лютик (стр.102-103)
Остапюк Л. І. Удосконалення освітнього процесу в університеті з врахуванням сучасної парадигми вищої освіти/ Л. І. Остапюк, І. О. Тимошенко, А. О. Савичук (стр.104-107)
Стеченко О. В. Оптимізація організації навчального процесу на кафедрах університету як важлива складова внутрішньовузівської системи управління якістю/ О. В. Стеченко, Л. І. Остапюк (стр.108-111)
Холодкова О. Л. Тьюторство - як складова системи підготовки викладача анатомії людини/ О. Л. Холодкова, Н. В. Нескоромна (стр.112-114)
Интересные статьи :
Найти похожие

1-20 21-40 41-48

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)