Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Лизогуб, К. І.$<.>)

Общее количество найденных документов : 33
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-33

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ніконов В. В., Лизогуб К. І., Лизогуб М. В.
Заглавие : Інфузійна терапія при пневмонії: що нового?
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 37-42 (Шифр МУ104/2020/16/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Реосорбилакт
MeSH-главная: ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
ТЯЖЕЛЫЙ ОСТРЫЙ РЕСПИРАТОРНЫЙ СИНДРОМ -- SEVERE ACUTE RESPIRATORY SYNDROME
ШОК ТОКСИЧЕСКИЙ -- SHOCK, SEPTIC
ИНФУЗИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENOUS
Аннотация: У зв’язку зі збільшенням захворюваності на пневмонію, її тяжким перебігом і розвитком ускладнень, змішаною вірусно-бактеріальну етіологією, а також оголошенням Всесвітньою організацією охорони здоров’я COVID-19 пандемією були розроблені сучасні гайдлайни щодо клініки, перебігу, лікування, застосування респіраторної підтримки й реабілітації хворих на COVID-19. Особливістю перебігу тяжких пневмоній є швидкий розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому на фоні імунодефіциту. Наведено дані огляду літератури щодо лікування хворих на пневмонію: погляди на потребу в інфузійній терапії та її ускладнення, застосування вазопресорів. Подані відомості щодо лікування хворих із синдромом ендогенної інтоксикації та чіткі показання до застосування симпатоміметиків при септичному шоку. Подані дослідження, які показали, що застосування Реосорбілакту в комплексній терапії дозволяє зменшити частоту розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому, об’єм інфузії, необхідний для стабілізації гемодинаміки, сприяє переміщенню рідини з інтерстицію до кров’яного русла, сприяє виведенню надлишку рідини, дозволяє зменшити рівень основних маркерів інтоксикації. Такі властивості Реосорбілакту свідчать про позитивний ефект його використання в комплексній терапії пневмоній і при септичному шоку
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Курсов С. В., Лизогуб К. І., Лизогуб М. В.
Заглавие : Аналіз результатів дослідження центральної гемодинаміки та периферичного капілярного кровообігу при різних режимах інтраопераційного рідинного забезпечення
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2017. - N 7. - С. 50-58 (Шифр МУ66/2017/7)
Примечания : Бібліогр.: с. 56-57
MeSH-главная: КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ КОСТИ -- BONES OF LOWER EXTREMITY
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Метою дослідження було порівняльне вивчення впливу двох режимів інтраопераційного рідинного забезпечення на стан центральної гемодинаміки (ЦГД) та величину периферичного капілярного кровотоку у хворих із злоякісною патологією кісток нижніх кінцівок, які піддаються травматичним хірургічним втручанням в ортопедичній онкології. У дослідження ввійшло 70 хворих віком 18–77 років, яким проведено планові хірургічні втручання під комбінованою анестезією, що включала спинномозкову анестезію бупівакаїном і внутрішньовенний пропофоловий наркоз. Сформовано дві групи дослідження. Пацієнтам першої групи (n = 35) забезпечувався рестриктивний режим інтраопераційного введення рідини. Пацієнтам другої групи (n = 35) проводили цілеспрямовану рідинну терапію (ЦРТ) із ретельним моніторингом серцевого викиду та цільовою підтримкою ударного індексу на рівні, що сягає 35 мл/м2, і середнього артеріального тиску на рівні, що не менше 80 мм рт.ст. для осіб молодого та середнього віку, та не менше 90 мм рт.ст. для осіб похилого та старечого віку. Якщо у хворих першої групи серцеве переднавантаження часто моделювалося за допомогою інфузії норадреналіну, то у хворих другої групи його підтримували короткочасними інфузіями розчину гідроксіетилкрохмалю. Кожну з груп було поділено на дві підгрупи: 1) пацієнти віком до 60 років (при обох режимах рідинного забезпечення таких хворих було по 10); 2) пацієнти віком 60 років і старше (при обох режимах рідинного забезпечення таких хворих було по 25). ЦГД вивчали за допомогою методики грудного біореактансу. Спроможність периферичного капілярного кровотоку оцінювали шляхом фотоплетизмометричного визначення величини перфузійного індексу. Результати дослідження показали, що в умовах обмеження рідинної підтримки спостерігається суттєве зменшення показників серцевого викиду, судинного тонусу та величини периферичного капілярного кровотоку. І у хворих віком до 60 років, і у хворих віком 60 років і старше методика ЦРТ забезпечувала вірогідно більші показники артеріального тиску, серцевого викиду та величини перфузійного індексу на травматичному етапі операції та наприкінці дослідження. Всі пацієнти з рестриктивним режимом рідинного забезпечення віком 60 років та старше (100 %) потребували інфузії норадреналіну з метою корекції судинного тонусу та серцевого переднавантаження. Пацієнтам із ЦРТ інфузії норадреналіну не знадобилися
Найти похожие

Заглавие журнала :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2017г.,N 3
Интересные статьи :
Георгіянц М. А. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та інтенсивної терапії. Септичний шок у дітей (проект)/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.11-24)
Лісний І. І. Періопераційна інтенсивна терапія хворих на рак сечового міхура в занедбаній стадії/ І. І. Лісний, Х. А. Закальська, М. О. Катриченко (стр.27-34)
Завгородний А. А. Продленная послеоперационная эпидуральная аналгезия у больных с опухолями толстого кишечника/ А. А. Завгородний, С. Н. Гриценко (стр.35-40)
Суходоля А. І. Використання пролонгованої епідуральної анестезії та парапанкреатичної бупівакаїнової блокади для корекції внутрішньочеревної гіпертензії за гострого панкреатиту/ А. І. Суходоля [та ін.] (стр.41-46)
Підгірний Я. М. Дискусійні питання діагностики та лікування сепсису у вагітних і породіль у світлі настанови Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock (2016)/ Я. М. Підгірний (стр.47-56)
Кунатовський М. В. Анестезіологічний менеджмент лапароскопічних адреналектомій при синдромі МЕН 2А (клінічний випадок)/ М. В. Кунатовський, С. О. Дубров, С. О. Тарасенко (стр.59-68)
Матеріали конгресу анестезіологів України (14–16 вересня 2017 р., м. Київ) (стр.71-126)
Litvinenko D. F. Screening of potential antihypoxants on models of confined space hypoxia in a range of newly synthesized coordination compounds of Germanium based on a variety of essential trace elements and organic acids/ D. F. Litvinenko (стр.71)
Аникин И. А. Инструментальная диагностика некротизирующего энтероколита у недоношенных новорожденных/ И. А. Аникин, А. И. Михальчук (стр.71)
Білецький О. В. Роль легеневої вентиляції в евакуації надмірної кількості ендогенного монооксиду вуглецю з організму людини/ О. В. Білецький, С. В. Курсов (стр.72)
Біляєв А. В. Залежність периопераційних стресових виразок у дітей від периферичного кровотоку та характеру травматичності оперативного втручання/ А. В. Біляєв, Ю. А. Іскра (стр.72-73)
Бойко О. М. Особливості клінічного перебігу респіраторного дістрессиндрому у постраждалих із політравмою/ О. М. Бойко (стр.73-74)
Бойцова О. Н. Энергоструктурный статус больных с острой брюшнополостной патологией при периоперационной седоаналгезии/ О. Н. Бойцова (стр.74)
Односторонняя СМА: влияние фармакологических адьювантов (фентанила) на процесс формирования одностороннего спинального блока (стр.74-75)
Веремчук С. Ф. Динаміка лабораторних показників цитокінів у хворих з гострим коронарним синдромом при проведенні рентгенедоваскулярної реканалізації симптомзв’язаної коронарної артерії/ С. Ф. Веремчук, Г. І. Ковтук, О. А. Лоскутов (стр.75-76)
Волков А. О. Артериальная гипотензия при спинальной анестезии кесарева сечения/ А. О. Волков, В. В. Луценко (стр.76)
Воротинцев С. І. Мультимодальна комбінована анестезія/аналгезія при лапаротомних операціях у хворих з ожирінням/ С. І. Воротинцев (стр.77)
Георгіянц М. А. Нефопам як попередження артеріальної гіпотензії під час спинальної анестезії при кесаревому розтині/ М. А. Георгіянц, Н. П. Середенко (стр.77)
Георгіянц М. А. Вибір методу доступу при спинальній анестезії при кесаревому розтині/ М. А. Георгіянц, Н. П. Середенко (стр.78)
Георгиянц М. А. Комплаенс к первичному выскабливанию полости матки пациенток гинекологического стационара одного дня/ М. А. Георгиянц, Е. Н. Крутько, О. Н. Юрченко (стр.78-79)
Георгиянц М. А. Влияние интранаркозных сновидений при выскабливании полости матки на комплаенс пациенток гинекологического стационара одного дня/ М. А. Георгиянц, Е. Н. Крутько, О. Н. Юрченко (стр.79)
Розповсюдженість гіпертонічних кризів в популяції жителів міста Запоріжжя (стр.79-80)
Відсоток типів гіпертонічних кризів в залежності від балансу вегетативної нервової системи (стр.80)
Диагностика и интенсивная терапия церебральной дисфункции у больных с ишемическим инсультом (стр.80-81)
Симуляционное обучение в формировании профессиональной компетенции врачей курсантов и интернов в критических ситуациях (стр.81)
Гомон М. Л. Стан проблеми корекції післяопераційного больового синдрому у дорослих і дітей/ М. Л. Гомон, А. В. Вигонюк, О. С. Гончарук (стр.81-82)
Гончарук О. С. Адекватність корекції післяопераційного больового синдрому у дітей/ О. С. Гончарук (стр.82)
Гаркавый Е. А. Периоперационное обезболивание при комбинированном лечении колоректального рака/ Е. А. Гаркавый, И. И. Лесной (стр.82-83)
Гриценко С. Н. Анестезия и интенсивная терапия при родственной трансплантации почки/ С. Н. Гриценко (стр.83-84)
Вплив застосування гравітаційного плазмаферезу в комплексній інтенсивній терапії хворих на набрякову форму гострого панкреатиту (стр.84-85)
Дзюба Д. О. ЕКГ зміни у періопераційному періоді стенування коронарних артерій в залежності від маси тіла/ Д. О. Дзюба, Ю. М. Журовська, О. А. Лоскутов (стр.85)
Особливості периопераційного ведення реципієнтів частини печінки віком до трьох років (стр.85-86)
Завгородній О. О. Цитокінова відповідь після радикальних операцій з приводу пухлин товстої кишки/ О. О. Завгородній, С. М. Гриценко (стр.86-87)
Завгородній О. О. Елементи концепції "Fast-Track" в післяопераційному періоді колоректального раку/ О. О. Завгородній, С. М. Гриценко (стр.87)
Захаревич В. И. Организация и опыт функционирования отделения инфекционного контроля/ В. И. Захаревич (стр.87-88)
Сравнительный анализ тактики интенсивной терапии массивного травматического кровотечения в Европе (обзор) (стр.88)
Оценка целесообразности и переносимости инфузионной терапии в ОИТ-тест пассивного поднятия ног (обзор) (стр.88-89)
Клєвакіна О. Ю. Диференційований підхід до вентиляції легень у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією різного ступеню/ О. Ю. Клєвакіна, І. О. Анікін (стр.89)
Клигуненко Е. Н. Состояние водных секторов и центральной гемодинамики у больных в ургентной абдоминальной хирургии при либеральной инфузионной тактике/ Е. Н. Клигуненко ; Е. Н. Клтгуненко, О. В. Кравец (стр.90-91)
Коломаченко В. І. Вплив регіонарних методик на швидкість та якість реабілітації пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба/ В. І. Коломаченко (стр.91-92)
Кріштафор А. А. Тіоцетам запобігає порушенню і відновлює когнітивні функції при політравмі та попереджує посттравматичні стресові розлади/ А. А. Кріштафор (стр.92)
Кріштафор Д. А. Зміни показників гемодинаміки та запалення під впливом крововтрати, обумовленої політравмою/ Д. А. Кріштафор, О. М. Клигуненко (стр.97)
Крутько Є. М. Периопераційна інтенсивна терапія у хворих на рак товстої кишки/ Є. М. Крутько, В. Г. Середенко (стр.97)
Крутько Е. Н. Особенности анестезиологического сопровождения колоноскопий у пациентов со спастическим колитом/ Е. Н. Крутько, О. Н. Юрченко (стр.98)
Подовжена епідуральна анестезія після великих хірургічних втручань у дітей (стр.98)
Кучинська І. А. Вплив іонізуючого випромінювання на травмованих пацієнтів при виконанні комп’ютерної томографіі/ І. А. Кучинська, К. Д. Базика (стр.99)
Лизогуб К. І. Спроможність заходів сучасного неінвазійного гемодинамічного моніторингу для створення безпеки при проведенні хірургічних втручань в ортопедичній онкології/ К. І. Лизогуб, С. В. Курсов (стр.100)
Селективна церебральна перфузія при корекції гіпоплазії дуги аорти у дітей та новонароджених (стр.100-101)
мазур Г. М. Аналіз використання симпатоміметиків при важкому перебігу септичного шоку/ Г. М. мазур, М. Л. Гомон (стр.101)
Матолінець Н. В. Нутритивна підтримка при критичних станах з поліорганною дисфункцією/ Н. В. Матолінець (стр.101-102)
Мелець І. В. Альтернативний метод моніторингу ступеню міоплегії під час оперативних втручань, які супроводжуються штучною вентиляцією легень в практиці лікаря-анестезіолога/ І. В. Мелець, М. М. Журко (стр.102-103)
Мосенцев М. Ф. Ключові компоненти в лікуванні бойової вогнепальної проникаючої абдомінальної травми на етапі спеціалізованої медичної допомоги/ М. Ф. Мосенцев, В. М. Ліснича (стр.103-104)
Муризіна О. Ю. Динаміка гемостазіограми при гострій ТЕЛА високого ризику із проведеним системним тромболізисом/ О. Ю. Муризіна (стр.104-105)
Нагайчук В. І. Алгоритм надання невідкладної само-, взаємо- та першої медичної допомоги хворим з хімічними опіками на догоспітальному та госпітальному рівнях/ В. І. Нагайчук (стр.105)
Сприяючі фактори розвитку післяопераційного делірію у хворих похилого віку (стр.106)
Прокальцитонін - як прогностичний маркер ефективності антибактеріальної терапії у хворих з сепсисом (стр.106 )
Оцінка співвідношення між амплітудою церебральної реограми та станом свідомості у хворих з синдромом гострої церебральної недостатності (стр.107)
Значення інтенсивності продукції ендогенного монооксиду вуглецю для перебігу травматичної хвороби у постраждалих з політравмою (стр.107)
Системні розлади обміну натрію і води на тлі тяжкої черепно-мозкової травми (стр.108)
Локальный микробиологический пейзаж отделений хирургического профиля (ОХП) как инструмент оптимизации антибиотикотерапии (стр.108-109)
Внутрішньошпитальна ранова інфекція у хворих регіональних хірургічних стаціонарів (стр.109)
Перова-Шаронова В. М. Гастроінтестінальна дисфункція у важкохворих дітей/ В. М. Перова-Шаронова, А. А. Альбокрінов (стр.109-110)
Пилипенко М. М. Що нового в періоперативній респіраторній підтримці: за матеріалами Європейського конгресу анестезіологів ESA/ М. М. Пилипенко (стр.110)
Плошенко Ю. О. Обгрунтування доцільності використання та вплив тіворелю на гемодинаміку при планових абдомінальних операціях/ Ю. О. Плошенко, О. М. Клигуненко (стр.111)
Тактика лікаря-анестезіолога при тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) (стр.111-112)
Проблема ожиріння в практиці лікаря-анестезіолога (стр.112)
Решетняк Н. О. Гістоморфометрична характеристика легень в умовах моделі вентилятор -індукованого пошкодження/ Н. О. Решетняк, І. А. Хрипаченко (стр.112-113)
Решетняк Н. О. Використання маркерів проникності аерогематичного бар’єру для прогнозування наслідків гострого легеневого пошкодження/ Н. О. Решетняк, І. А. Хрипаченко (стр.113)
Рожко В. И. Место иммуноглобулинов в лечении тяжелых негоспитальных пневмоний/ В. И. Рожко, В. В. Слинченков, Н. В. Чернокнижная (стр.113-114)
Рудик Н. В. Ефективність початку антибіотикопрофілактики при гострій тонкокишковій непрохідності у різні часові проміжки/ Н. В. Рудик (стр.114)
Серіков К. В. Зміни показників серотонінергічної і нітроксидергічної систем, у хворих з геморагічним інсультом, на стадіях розвитку загального адаптаційного синдрому/ К. В. Серіков (стр.115)
Діагностика та лікування ПОН у хворих з геморагічним інсультом (стр.115-116)
Середенко В. Г. Послеоперационное обезболивание при амбулаторных стоматологических вмешательствах/ В. Г. Середенко (стр.116)
Скольська Л. В. Сонографічний моніторинг гемодинаміки в критичних станах/ Л. В. Скольська (стр.117)
Смирнова Л. М. Оценка опасности повреждения регуляторных механизмов во время операции и наркоза/ Л. М. Смирнова (стр.117-118)
Ступницький М. А. Прогностичне значення гіпоальбумінемії у гострому періоді травматичної хвороби поєднаної торакальної травми/ М. А. Ступницький, В. І. Жуков, О. В. Білецький (стр.118)
Коливання центральної гемодинаміки під час інгаляційної анестезії у пацієнтів з тиреотоксикозом (стр.118-120)
Ткаченко Р. О. Вплив інфузії фенілефрину у дозі 25 мкг/хв на роділлю та плід під час кесарського розтину/ Р. О. Ткаченко, В. В. Петриченко (стр.120-121)
Філімонова І. В. Особливості показників ВСР у хворих на ІХС з афективними розладами/ І. В. Філімонова (стр.122)
Філімонова І. В. Ефективність лікування психоемоційних розладів у хворих на ІХС після реваскуляризації міокарда/ І. В. Філімонова (стр.122)
Філоненко Г. В. Видовий склад мікрофлори інтубаційних трубок у дітей з вродженими вадами серця/ Г. В. Філоненко, А. О. Саламаніна (стр.123)
Клінічний досвід застосування подовженої епідуральної аналгезії в комплексному лікуванні рак-асоційованого больового синдрому (стр.123-124)
Фрончко В. П. Застосування респіраторних та нереспіраторних технік у хворих з важкою дихальною недостатністю/ В. П. Фрончко, Я. В. Семицький, Р. В. Мельник (стр.124)
Халімончик В. В. Вплив інтраопераційно введених субнаркотичних доз кетаміну на післяопераційний больовий синдром/ В. В. Халімончик, О. М. Клигуненко (стр.125)
Хород Д. А. Гастроінтестинальна недостатність як складова сучасного перебігу критичних станів у новонароджених/ Д. А. Хород, Д. А. Шкурупій (стр.125)
Шифрин Г. А. Энергопротективность обезболивания и интенсивной терапии/ Г. А. Шифрин (стр.126)
Тези доповідей секції молодих вчених конгресу анестезіологів України 14-16 вересня 2017 (стр.129-153)
Белых Л. С. Синдром системного воспалительного ответа в ранней фазе острого панкреатита/ Л. С. Белых (стр.129-130)
Болонська А. В. Клінічний досвід використання неінвазивної респіраторної підтримки у недоношених новонароджених/ А. В. Болонська (стр.131)
Вега Н. Істине утоплення в прісній воді та серцево-легенева реанімація в експерименті/ Н. Вега, О. Сорокін (стр.133)
Грекул Н. А. Інтенсивна терапія гострого інфаркту міокарда, ускладненого кардіогенним шоком/ Н. А. Грекул (стр.134)
Дащенко Т. Ю. Дослідження додаткової оксигенотерапії для кесарського розтину під час регіонарної анестезії/ Т. Ю. Дащенко (стр.135-136)
Демитер І. М. Капнометрія покращує "респіраторну" безпеку пацієнтів з ожирінням після абдомінальних операцій/ І. М. Демитер (стр.137-138)
Кущ К. О. Вплив холіна альфосцерату на цитокіновий профіль у хворих з гострим ішемічним інсультом/ К. О. Кущ (стр.139)
Кущ К. О. Вплив комбінованої нейрометаболічної терапії з амантадином сульфатом на рівень нейронспецифічної енолази в гострому періоді ішемічного інсульту/ К. О. Кущ (стр.140)
Махиня К. Д. Застосування дексмедетомідину в якості ад’юванта при лапароскопічних холецистектоміях/ К. Д. Махиня (стр.141)
Овсієнко Т. В. Десятирична еволюція мікробного пейзажу і сучасні тенденції формування антибіотикорезистентності у патогенної мікрофлори відділень інтенсивної терапії загального профілю/ Т. В. Овсієнко (стр.142-143)
Пащенко С. В. Оцінка протиішемічного ефекту нового експериментального антигіпоксанта з групи похідних конденсованих індолів при моделюванні гострої ішемії міокарда/ С. В. Пащенко (стр.144-145)
Пономарьов Д. А. Оптимізація надання допомоги хворим із вагусною формою фібриляції передсердь на догоспітальному етапі/ Д. А. Пономарьов (стр.146-147)
Славута Г. Б. Шляхи досягнення цільових показників ентерального харчування у хворих з тяжкою політравмою/ Г. Б. Славута (стр.148-149)
Талама А. В. Порівняння ефективності регіонарного компоненту знеболення при малоінвазивній хірургії уретерогідронефрозу у дітей/ А. В. Талама (стр.150-151)
Філик О. В. Особливості гемодинаміки у дітей з септичним шоком/ О. В. Філик (стр.152-153)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2019г.,N 3
Интересные статьи :
Залецкий Б. В. Сучасні методи регіональної анестезії періопераційного періоду у дітей в абдомінальній хірургії. Огляд літератури/ Б. В. Залецкий, Д. В. Дмитрієв (стр.7-11)
Кучин Ю. Л. Предиктори післяопераційного болю високої інтенсивності (ПБВІ) у пацієнтів з переломами проксимального віділу стегна/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.12-14)
Георгіянц М. А. Вплив метода анестезії при вишкрібанні порожнини матки на інтенсівність та часові характеристики післяопераційного больового синдрому/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.15-23)
Лизогуб М. В. Больовий синдром та післяопераційне знеболення при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта/ М. В. Лизогуб [та ін.] (стр.23-26)
Mazurenko O. Hemorrhagic and thromboembolic complications in patients with implanted left ventricular assist devices in early postoperative/ O. Mazurenko [et al.] (стр.27-32)
Матолінець Н. В. Зміни вмісту серотоніну в сироватці крові в гострому періоді політравми різного ступеня тяжкості/ Н. В. Матолінець (стр.33-37)
Перехрестенко П. М. Мультидисциплінарний підхід лікування синдрому протеїнової мальнутриції (клінічний випадок)/ П. М. Перехрестенко [та ін.] (стр.43-47)
Симонов С. Записки наркотизатора (Маленькая повесть или почти история болезни)/ С. Симонов (стр.48-50)
Матеріали конгресу анестезіологів України 19-21 вересня 2019 року (стр.53-97)
Адамчук Н. Н. Сучасні підходи до терапії гострого болю у дітей з онкопатологією та переносимість знеболення в залежності від методу/ Н. Н. Адамчук, О. Ю. Сорокіна (стр.53)
Babina U. M. Comparative study of infiltration between three local anesthetics: bupivacaine, lidocaine and ropivakain on wound healing in rats/ U. M. Babina, D. V. Dmytriiev, O. A. Nazarchur (стр.53-54)
Бабінцева А. Г. Інтенсивна терапія у неонатальному періоді: додіалізний менеджмент гострого пошкодження нирок/ А. Г. Бабінцева [та ін.] (стр.54)
Барса М. М. Тривалість блокади периферичних нервових сплетень розчином бупівакаїну низької концентрації залежно від використаного ад’юванта/ М. М. Барса (стр.55)
Березницький Д. В. Значення внутрішньочеревного тиску у хворих після операцій на органах черевної поржнини/ Д. В. Березницький, В. А. Лісецький (стр.56)
Білецький О. В. Електролітний склад плазми крові в умовах магнезіальної терапії у пацієнтів в стані травматичного шоку на тлі політравми/ О. В. Білецький (стр.56-57)
Білоус А. М. Особливості анестезіологічного забезпечення стоматологічних процедур в зоні операції об’єднаних сил (ООС)/ А. М. Білоус, В. А. Пайкуш, В. І. Сірий (стр.57)
Бітчук М. Д. Спостереження феномена міокардіального станінга серед хворих невролгічного профілю/ М. Д. Бітчук, О. В. Кудінова, Є. О. Баусов (стр.58)
Бодулєв О. Ю. Розповсюдженість та фактори ризику післяопераційної інсомнії/ О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій (стр.58-59)
Георгіянц М. А. Гіпертермія у дітей. Погляд з позиції інтенсивної терапії/ М. А. Георгіянц, В. А. Корсунов (стр.59)
Георгіянц М. А. Післяопераційна нудота та блювання у дітей. Прогнузування та напрямки профілактики/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.59-60)
Георгіянц М. А. Сучасна антибактеріальна терапія ВАП. Яким є вікно можливостей/ М. А. Георгіянц, В. А. Корсунов, В. С. Скорик (стр.60)
Георгіянц М. А. Критична інтракраніальна гіпертензія у дітей. Можливості неінвазівної оцінки та актуальні принципи корекції/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.60-61)
Голянищев М. О. Технічні передумови успішності виконня симуляційної спроби досягнення цільової точки за допомогою пристрою-симулятора для реґіонарних анестезій/ М. О. Голянищев, В. Й. Лисенко, В. Т. Лисиця (стр.61-62)
Гриценко С. Н. Тромбоэмболии легочной артерии, варианты интенсивной терапии/ С. Н. Гриценко, И. В. Мизиненко (стр.62)
Давидова А. Г. Перентальне харчування у комплексній періоперативній інтенсівній терапії у дітей/ А. Г. Давидова, М. Ю. Курочкін, С. А. Капустін (стр.62-63)
Zaletskyi B. V. Ultrasound-guided quadratus lumborum block in children after urgent abdominal surgery: trans-muscular versus intra-muscular approach/ B. V. Zaletskyi, D. V. Dmytriiev, E. A. Clazov (стр.63.)
Йовенко И. А. Стратегия управления инфузионной терапии в АИТ: Fluid Stewardship/ И. А. Йовенко, И. В. Балака (стр.63-64)
Йовенко И. А. Некротизирующий фасции: диагностика и интенсивная терапия/ И. А. Йовенко [и др.] (стр.64-65)
Карпенко Н. П. Резистентність до антибіотиків штамів Klebsiella Pneumonia, виділених від дітей у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії/ Н. П. Карпенко [та ін.] (стр.65)
Клигуненко О. М. Досвід застосування кровозберігаючих технологій при хірургічному лікуванні хворих на колоректальний рак. Клініко-морфологічні паралелі/ О. М. Клигуненко [та ін.] (стр.66)
Коваленко О. М. Помилки при транспортуванні важкообпечених до спеціалізованого стаціонару/ О. М. Коваленко, А. О. Коваленко, А. С. Гриша (стр.67)
Кондратюк В. М. Рекомендації по антибактеріальній терапії інфекційних ускладнень сучасних бойових поранень, як основа антибактеріального стюардшип/ В. М. Кондратюк, Г. Л. Богуш, О. П. Кондратюк (стр.68)
Корогод С. Н. Возможности интенсивной терапии бактериальных менингоэнцефалитов/ С. Н. Корогод (стр.68-69)
Корогод С. Н. Интенсивная терапия коревой пневмонии у взрослых/ С. Н. Корогод, С. И. Потапов (стр.69)
Котурбаш Р. Ю. Попередження когнитивної дисфункції, обумовленої впливом загальної анестезії/ Р. Ю. Котурбаш, О. В. Тхоревський (стр.70)
Крутько Є. М. Способи коррекції хірургічної стрес-відповіді при оперативних втручаннях у онкохворих/ Є. М. Крутько, В. Г. Середенко (стр.70-71)
Крутько Є. М. Порівняння проведення інтраопераційної аутогемотрансфузії по відношенню до алотрансфузії на підставі імунологічного статусу/ Є. М. Крутько [та ін.] (стр.71)
Літун Я. В. Досвід застосування ультразвук-асистованих методик в анестезіологічній практиці у онкохворих/ Я. В. Літун [та ін.] (стр.71-72)
Лісун Ю. Б. Підтримка вітамінно-мінерального статусу після баріатричних втручань/ Ю. Б. Лісун [та ін.] (стр.72)
Мазур А. П. Вплив внутрішньочеревного тиску на газообмін і механіку дихання у пацієнтів з морбідним ожирінням під час проведення штучної вентиляції легенів/ А. П. Мазур, О. В. Винниченко (стр.73)
Мазур А. П. Порушення системи коагуляційного гемостазу під час коронорарного шунтування на працюючому серці/ А. П. Мазур, П. В. Гурін, М. М. Бабіч (стр.74.)
Матолинец Н. В. Динаміка рівнів газотрансмітерів у лізаті лімфоцітів в гострому періоді політравми/ Н. В. Матолинец (стр.74-75)
Муризіна О. Ю. Визначення гемодинамічної нестабільності у пацієнтів з гострою Тела високого проміжного ризику/ О. Ю. Муризіна (стр.75-76)
Науменко В. О. Застосування меглюміну натрію сукцинату у хворих з метаболічним синдромом у післяопераційному періоді/ В. О. Науменко, Ю. В. Волкова, А. О. Майсурадзе (стр.76-77)
Науменко В. О. Метод оцінки ступеню вираженості стресових реакцій при анестезіологічному супроводі стоматологічних операцій в амбулаторній практиці/ В. О. Науменко, Ю. В. Волкова (стр.77-78)
Нестеренко А. Н. Постоянный локальный микробиологический мониторинг (ЛММ) возбудителей госпитальной хирургической инфекции (ГХИ) конкретных отделений - ключевой фактор выбора адекватной стартовой эмирической антибиотикотерапии (АБТ)/ А. Н. Нестеренко [и др.] (стр.78)
Овсієнко Т. В. Використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках/ Т. В. Овсієнко, О. А. Лоскутов, М. В. Бондар (стр.78-79)
Осипенко Д. В. Лабораторная оценка эффективности различных схем дозирования транексамовой кислоты у кардиохирургических пациентов/ Д. В. Осипенко, А. А. Силанов, А. А. Скороходов (стр.79-80)
Перова-Шаронова В. М. Інтраабдомінальний тиск, рідинний баланс та товщина кишкової стінки у дітей з апедикулярним перитонітом при різних методах післяопераційного знеболювання/ В. М. Перова-Шаронова (стр.80-81)
Підгірний Я. М. Метод оптимізації гемодинамічного статусу у пацієнтів в гострому періоді політравм/ Я. М. Підгірний [та ін.] (стр.81-82)
Полінчук І. С. Психофізіологічні і електрофізіологічні критерії безпеки загальної анестезії/ І. С. Полінчук [та ін.] (стр.82)
Правдіна Н. С. Респіраторна підтримка в інтенсивній терапії пацієнтів з дихальною недостатністю/ Н. С. Правдіна (стр.83)
Рожко В. И. Место нутритивной поддержки при лечении острого билиарного панкреатита, развившегося в постоперационный период после лапароскопических операций на желчевыводящих путях/ В. И. Рожко, В. В. Слинченков (стр.83-84)
Руденко В. Л. Мультимодальна аналгезія при оперативних втручаннях на прищитоподібних залозах при первинному гіперпаратиреозі/ В. Л. Руденко [та ін.] (стр.84-85)
Семененко С. І. Церебропротекторні дози адемолу в умовах ЧМТ у щурів/ С. І. Семененко, А. І. Семененко (стр.85)
Середенко В. Г. Анестезіологічне запебезпечення амбулаторних малоінвазівних ендоскопічних оперативних втручань/ В. Г. Середенко (стр.86)
Середенко В. Г. Спінальна анестезія при проведенні високодозної брахітерапії у хворих на рак передміхурової залози/ В. Г. Середенко (стр.86-87)
Середенко Н. П. Дослідження стрес-протективних ефектів різних методів анестезії при абдомінальному розродженні/ Н. П. Середенко (стр.87)
Середенко В. Г. Післяопераційний біль в стоматології, варіанти знеболювання, що краще для пацієнта?/ В. Г. Середенко (стр.87-88)
Сидюк О. Є. Знеболення після торакальних оперативних втручань/ О. Є. Сидюк (стр.88)
Ступницький М. А. Динаміка лабораторних показників внутрішньої яремної вени під час оперативних втручань на сонних артеріях/ М. А. Ступницький [та ін.] (стр.88-89)
Тєлушко Я. В. Анестезіологічне забезпечення відеоторакоскопічних операцій при абсцесі легень/ Я. В. Тєлушко, В. І. Перцов, Г. С. Троян (стр.89)
Тітов І. І. Нозокоміальні синусити у потерпілих з черепно-мозковою травмою/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.90-91)
Точило С. А. Уровень сывороточного железа и развитие синдрома полиорганной недостаточности у пациентов в периоперационном периоде/ С. А. Точило (стр.90-91)
Тхоревський О. В. Способи забезпечення прохідності дихальних шляхів та вентиляції при оперативних втручаннях в щелепно-лицьовій хірургії/ О. В. Тхоревський, О. В. Пачехон (стр.91-92)
Фрончко В. П. Практичні питання проведення нутритивної терапії/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.92.)
Халімончик В. В. Вплив низьких доз кетаміну на цитокінову відповідь після лапароскопічних операцій у гінекології/ В. В. Халімончик, О. М. Клигуненко (стр.92-93)
Хухлей В. О. Аналіз структури невідкладних станів у військовослужбовців на догоспітальному етапі/ В. О. Хухлей, Г. П. Хитрий, М. І. Бадюк (стр.93)
Черній В. І. Порівняння ефективності TAP BLOCK з інфільтраційною місцевою анестезією як компонентів мультимодальної аналгезії у хворих на морбідне ожиріння під час лапароскопічних втручань/ В. І. Черній, В. В. Євсєєва, Л. М. Зенкіна (стр.94)
Черній В. І. Неінвазивний контроль споживання кисню під час інгаляційної анестезії за методом Minimal Flow Anesthesia, як основа інтраопераційного "метаболічного" моніторінгу та безпеки пацієнта/ В. І. Черній, О. В. Науменко, І. В. Штомпель (стр.94-95)
Черній В. І. Диференційний підхід до лікування гострої серцевої недостатності, що виникає після аортокоронарного шунтування у хворих на ішемічну хворобу серця/ В. І. Черній [та ін.] (стр.95)
Шкрупій Д. А. Травма військовим вибуховим пристроєм у дітей на мирній території: клінічний випадок/ Д. А. Шкрупій (стр.96)
Шкрупій Д. А. Метаболічні ланки інтеркурентності при гострій церебральній недостатності/ Д. А. Шкрупій, П. С. Терів (стр.96)
Юрченко О. М. Характеристика розвитку больового синдрому після проведення вишкрібання порожнини матки в умовах різних видів анестезії/ О. М. Юрченко, М. А. Георгіянц (стр.97)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2021г.,N 3
Интересные статьи :
Пилипенко М. М. Передумови для поєднання пропофолу та дексметомідину при планових процедурних седаціях (огляд літератури та описання власного досвіду)/ М. М. Пилипенко, Б. В. Михайлов (стр.9-27)
Кисельова І. В. Вплив комплексної імплементації програми ERAS на чинники хірургічної стресової відповіді у педіатричних пацієнтів при планових втручаннях на кінцівках/ І. В. Кисельова, А. В. Біляєв (стр.28-37)
Бєлка К. Ю. Безпека пацієнтів у операційній: впровадження Хельсінської декларації в лікарнях України/ К. Ю. Бєлка, Ю. Л. Кучин, Н. М. Семенко (стр.38-44)
Бабіна Ю. М. Дослідження рівня CCL2 / MCP-1 у сироватці крові хірургічних хворих як маркера адекватності періопераційного знеболення/ Ю. М. Бабіна [та ін.] (стр.47-53)
Черній В. І. Концентрація кортизолу крові, гемодинаміка та метаболізм пацієнтів з вторинним гіперпаратиреозом, можливості періопераційної корекції/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.54-63)
Мазур А. П. Клінічний випадок печінково-ниркової недостатності у пацієнта після ортотопічної трансплантації серця/ А. П. Мазур [та ін.] (стр.64-66)
Матеріали VII Національного конгресу анестезіологів України, 21-23 вересня 2021 року (стр.73-113)
Адамчук Н. М. Оптимізація терапії гострого болю у дітей з лейкозами/ Н. М. Адамчук, О. Ю. Сорокіна (стр.73)
Антоненко В. В. Когнитивні дисфункції після оперативних втручань коронарного шунтування як предиктор довгострокових когнітивних змін/ В. В. Антоненко [та ін.] (стр.73-74)
Бабінцева А. Г. Вроджена діафрагмальна кила: міжнародні рекомендації ведення пацієнтів для лікарів відділень інтенсивної терапії новонароджених/ А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець, В. А. Петров (стр.74)
Бєлих О. В. Взаємозв’язок рівня глибини анестезії за індексом PSI та рівня церебральної оксигенації за показником RSO2 при проведенні лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів літнього віку/ О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц (стр.75)
Білецький О. В. Премедикація з магнію сульфатом разом із зрошенням голосової щілини лідокаїном зменшує стресову реакцію на інтубацію трахеї/ О. В. Білецький, C. В. Курсов (стр.75-76)
Бодулєв О. Ю. Респіраторна підтримка у формуванні безсоння у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, викликаним COVID-19/ О. Ю. Бодулєв (стр.76)
Вишинська М. Б. Вплив травми на судинно-тромбоцитарний гемостаз/ М. Б. Вишинська (стр.76-77)
Гаврилов О. О. Седація у хворих з алкогольним делірієм: оксибутират натрію VS тіопетал натрію/ О. О. Гаврилов [та ін.] (стр.77)
Георгіянц М. А. Критичний перебіг коронавірусної інфекції у дітей. Досвід пандемії/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.77-78)
Гомон М. Л. Малоопіоїдна мультимодальна анестезія в офтальмохірургії/ М. Л. Гомон [та ін.] (стр.78)
Гончарук О. С. Варіанти корекції післяопераційного болю у дорослих і дітей/ О. С. Гончарук [та ін.] (стр.78-79)
Городкова Ю. В. Постковідні стани у дітей: власний досвід/ Ю. В. Городкова, М. Ю. Курочкін, А. Г. Давидова (стр.79)
Грижимальский Е. В. Обезболивание родов согласно современным тенденциям/ Е. В. Грижимальский [и др.] (стр.79)
Гриценко С. Н. Анестезия и интраоперационная интенсивная терапия при трансплантации печени/ С. Н. Гриценко (стр.80)
Гріжимальський Є. В. ERAS протокол в акушерстві/ Є. В. Гріжимальський [та ін.] (стр.81)
Гріжимальський Є. В. QL блок в акушерстві як ефективний компонент післяопераційної аналгезії/ Є. В. Гріжимальський [та ін.] (стр.81)
Денисюк К. В. Терапія термінальної стадії серцевої недостатності/ К. В. Денисюк, О. А. Лоскутов, О. М. Дружина (стр.81-82)
Доморацкий А. Э. Регионарные методики анестезии у пациентов с COVID-19, ESP блок/ А. Э. Доморацкий [и др.] (стр.82)
Єгоров О. О. Характеристика системи гемостазу у вагітних після органозберігаючого лікування передраку і початкового раку ендометрія/ О. О. Єгоров (стр.82-83)
Заікін Ю. М. Ретроспективний аналіз частоти застосування антибактеріальних препаратів у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19/ Ю. М. Заікін [та ін.] (стр.83)
Йовенко І. О. Паліативне лікування та end of life therapy у відділенні інтенсивної терапії/ І. О. Йовенко, Д. Г. Гавриченко (стр.84)
Йовенко І. О. Дискусійні питання тригерів трансфузійної терапії у ВІТ/ І. О. Йовенко, І. В. Балака (стр.84-85)
Клигуненко О. М. Водні сектори в жінок з прееклампсією в перипартальному періоді/ О. М. Клигуненко, О. О. Марзан (стр.85)
Колтунова Г. Б. Рання діагностика серцевої недостатності у хворих на інфекційний ендокардит/ Г. Б. Колтунова (стр.85-86)
Коновчук В. М. Вплив ксилиту в поєднанні з інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту на волюмо- та осморегуляторну функцію нирок у пацієнтів з ЦД-2, ускладненого синдромом ендогенної інтоксикації/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.86)
Корнейчик В. О. Оптимальне анестезіологічне забезпечення в хірургії одного дня/ В. О. Корнейчик, О. В. Тхоревський (стр.86-87)
Коробко Е. Ю. Динаміка стресової реакції у пацієнтів, оперованих з приводу травм нижніх кінцівок в умовах провідникової анестезії/ Е. Ю. Коробко, М. А. Георгіянц (стр.87)
Корсунов В. А. Нове про відоме: тотальна внутрішньовенна анестезія VS каудальна анестезія у пацієнтів дитячого віку при урологічних хірургічних втручаннях/ В. А. Корсунов, Д. Р. Зюбан (стр.87-88)
Корсунов В. А. Вивчення впливу варіантів респіраторної терапії на патоморфологічну структуру легеневої тканини у хворих з COVID-19/ В. А. Корсунов, В. С. Скорик (стр.88)
Kravets O. V. Modern possibilities of perioperative infusion therapy in urgent surgical diseases of abdomen/ O. V. Kravets [et al.] (стр.88-89)
Криштафор А. А. Место когнитивной реабилитации в интенсивной терапии/ А. А. Криштафор (стр.89)
Кріштафор А. А. Застосування РЕЕР при тяжкій черепно-мозковій травмі/ А. А. Кріштафор [та ін.] (стр.89)
Курсов С. В. Прості та ранні ознаки наявновсті міокардіальної контузії у постраждалих з торакальною травмою на тлі політравми/ C. В. Курсов, О. В. Білецький (стр.90)
Кучинська І. А. Особливості перебігу та інтенсивної терапії діабетичного кетоацидозу у хворих на COVID-19/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.90)
Ларіонов В. Й. Особливості взаємозв’язків показників системи гемостазу та лейкоцитарного індексу інтоксикації у пацієнтів з позагоспітапльними пневмоніями на тлі COVID-19/ В. Й. Ларіонов, М. М. Журко (стр.91)
Лисенко В. Й. Біомаркери міокардіальних ушкоджень в виборі варіанту анестезії при абдомінальних операціях у хворих з супутньою ІХС/ В. Й. Лисенко, А. Л. Ляшок, М. О. Голяніщев (стр.91-92)
Лісецький В. А. Анестезіологічне забезпечення радикальних мастектомій при пухлинах/ В. А. Лісецький [та ін.] (стр.92)
Лісецький В. А. Анестезіологічне забезпечення амбулаторних операцій у хворих з пухлинами/ В. А. Лісецький [та ін.] (стр.92)
Самчук О. О. Організація надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 в умовах ВАІТ багатопрофільної лікарні/ О. О. Самчук [та ін.] (стр.93)
Міщук В. Р. STRIVE Hi анестезія у дітей з обструктивною патологією гортані/ В. Р. Міщук, А. І. Галян, В. О. Приймакова (стр.93-94)
Міщук В. Р. Клінічний випадок використання ЕКМО у дитини з тяжким ГРДС спричиненим COVID-19/ В. Р. Міщук [та ін.] (стр.94)
Момот Н. В. Інтраабдомінальна гіпертензія як фактор ризику гострого пошкодження нирок у геріатричних хворих після ургентної абдомінальної хірургії/ Н. В. Момот, С. І. Воротинцев (стр.94-95)
Морозова Я. В. Взаємозв’язок темпу інтраопераційної інфузійної терапії з рівнем NT-proBNP в ранньому післяопераційному періоді/ Я. В. Морозова (стр.95-96)
Муризіна О. Ю. Первинна оцінка гострої правошлункової серцевої недостатності у відділенні інтенсивної терапії: легенева тромбоемболія та інфаркт міокарда/ О. Ю. Муризіна (стр.96-97)
Павленко І. А. Мотивація вибору спеціальності "Анестезіологія"/ І. А. Павленко, О. В. Іванюшко (стр.97)
Підфедько М. Л. Спірометрія як метод об’єктивної оцінки післяопераційного знеболення хворих з торакальною патологією/ М. Л. Підфедько, В. М. Мошківський (стр.97-98)
Плечиста Є. Е. Порівняння застосування пропофолу, дексметомідину та їх комбінації у пацієнтів з метою седації після кардіохірургічних втручань/ Є. Е. Плечиста (стр.98)
Постернак Г. І. Оцінка гострого пошкодження нирок у хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19)/ Г. І. Постернак [та ін.] (стр.99)
Постернак Г. І. Біохімічні маркери тяжкості гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС новонародженних/ Г. І. Постернак, Д. Г. Постернак (стр.99)
Рабченюк К. Варіабельність серцевого ритму як метод оцінки знеболення в післяопераційному періоді/ К. Рабченюк, В. Стеблюк (стр.100)
Рижковський А. В. Якість аналгезії після тотальних абдомінальних гістеректомій при застосуванні реґіонарного компоненту знеболення: порівняльне ретроспективне дослідження/ А. В. Рижковський (стр.100-101)
Савченко В. О. Новітнє мікробіологічне дослідження в практиці лікаря ВРІТ. Швидкий результат з МІК від 2 діб. Synergy-test/ В. О. Савченко, В. В. Яновська, Є. В. Яницький (стр.101)
Свіргун М. В. Можливі фактори впливу на тривалість перебування хворих в лікарні після ендопротезування кульшового суглоба/ М. В. Свіргун, А. І. Семененко (стр.103)
Снісарь В. І. Періопераційні особливості у дітей з онкологічною патологією/ В. І. Снісарь, Д. В. Миронов (стр.103)
Сорока А. О. Вплив виду анестезіологічного забезпечення на ефективність післяопераційного знеболення у пацієнтів з травмою ключиці/ А. О. Сорока, О. В. Рабощук (стр.104)
Стрижак Л. С. Метилксантини як препарати вибору у новонароджених при гострому пошкодженні нирок/ Л. С. Стрижак, І. О. Анікін (стр.104-105)
Ступницький М. А. Досвід проведення анестезії севофлураном на етапі штучного кровообігу під час операцій на відкритому серці/ М. А. Ступницький [та ін.] (стр.105)
Супрун А. С. Дослідження впливу стрес-протекторних ефектів різних методів анестезії при хірургічному лікуванні хворих зі злоякісними утвореннями легень на перебіг раннього післяопераційного періоду/ А. С. Супрун (стр.105-106)
Тарасенко К. В. Акушерські та перинатальні ускладнення у вагітних з прееклампсією на фоні супутнього ожиріння/ К. В. Тарасенко, М. М. Зелінка-Хобзей (стр.106)
Тімохіна І. О. Ультразвукова оцінка передніх тканин шиї як предикторів важкої ларингоскопії/ І. О. Тімохіна, В. М. Мошківський (стр.106-107)
Тітов І. І. Динаміка змін нейро-специфічної енолази у хворих з ішемічним інсультом та синдромом обструктивного апное уві сні/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.107)
Тітов І. І. Полісомнографічні зміни при синдромі обструктивного апное уві сні в гострий період ішемічного інсульту/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.107-108)
Тітов І. І. Функціональні результати лікування хворих з ішемічним інсультом на тлі синдрому обструктивного апное уві сні/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.108)
Ткачук Р. В. Особливості лікувальної тактики у дітей, хворих на коронавірусну хворобу COVID-19/ Р. В. Ткачук, О. К. Колоскова, Т. М. Білоус (стр.109)
Ушневич Ж. О. Ефективність TAP-блоку в знеболенні на ранній реабілітації у пацієнтів з пахвинними грижами/ Ж. О. Ушневич, Н. В. Матолінець, О. М. Лерчук (стр.109.)
Федоров Ю. П. Парентеральне харчування як компонент терапії, на ранньому етапі лікування важких форм COVID-19/ Ю. П. Федоров [та ін.] (стр.110)
Фрончко В. П. Практичні питання проведення неінвазивної вентиляції легень у хворих з COVID-19/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.110)
Фрончко В. П. . Преабілітація в періопераційному періоді/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.111)
Лизогуб М. В. Мозкова перфузія в умовах загальної анестезії у різних операційних положеннях/ М. В. Лизогуб [та ін.] (стр.111)
Черняєв С. В. Використання внутрішньовенного імуноглобуліну G в комплексному лікуванні пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19. Серія клінічних випадків/ С. В. Черняєв [та ін.] (стр.112)
Шкурупій Д. А. Механічна дисфункція інвазивних медичних пристроїв: казуїстика чи прогнозована закономірність?/ Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод, П. С. Терів (стр.112-113)
Шостак М. А. Анестезіологічна допомога пацієнтам з гострою переміжною порфірією/ М. А. Шостак [та ін.] (стр.113)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб М. В., Георгіянц М. А., Лизогуб К. І., Хмизов А. О.
Заглавие : Больовий синдром та післяопераційне знеболення при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта
Параллельн. заглавия :Болевой синдром и послеоперационное обезболивание при оперативных вмешательствах на поясничном отделе позвоночника
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2019. - N 3. - С. 23-26 (Шифр БУ1/2019/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE
НЕЙРОХИРУРГИЯ -- NEUROSURGERY
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
Аннотация: Мультимодальна аналгезія (ММА) у хірургії хребта лише починає впроваджуватись через протиріччя щодо впливу НПЗП на розвиток спонділодезу. Немає єдиної думки й щодо впливу методу анестезії на післяопераційний біль при операціях на хребті. Мета дослідження: оцінити вплив методу анестезії та режиму післяопераційного знеболення після оперативних втручань на поперековому відділі хребта. Матеріал та методи дослідження: Проспективно обстежено 250 ASA I-II пацієнтів, 18-65 років, при планових оперативних втручаннях зі стабілізацією 2-3 поперекових хребців. Сформовано 4 групи пацієнтів: 1А (n=55) – спінальна анестезія (СА) та стандартне знеболення, 1В (n=55) – СА та ММА, 2А (n=70) – внутрішньовенна анестезія пропофол/фентаніл (ВА) та стандартне знеболення, 2В (n=70) – ВА та ММА. При стандартному режимі знеболення пацієнти отримували парацетамол 1 г 3 рази на добу та наркотичний аналгетик при болі за ВАШ e”4. При ММА додатково включали прегабалін 75 мг напередодні операції та у перші 3 доби та парекоксиб 40 мг двічі на добу у першу післяопераційну добу. Результати дослідження: У обох підгрупах ММА (1В та 2В) час першої вимоги морфіну був значущо більшим, ніж у підгрупах стандартних методів післяопераційного знеболення (1А та 2А). Середній розхід морфіну протягом 24 годин був найбільшим у групі ВА із стандартним післяопераційним знеболенням (2А). У пацієнтів із ММА частота післяопераційної нудоти була меншою, аніж у групах зі стандартним режимом знеболення. Запаморочення достовірно частіше зустрічалося у групі пацієнтів зі стандартним режимом знеболення після ВА. Висновки: Вид анестезії впливає на силу болю у першу післяопераційну добу: середній розхід морфіну при стандартному режимі знеболення у групі ВА значущо вищий, ніж у групах СА. Використання ММА знижує потребу у наркотичних анальгетиках при обох видах анестезії та частоту післяопераційної нудоти та запамороченняMultimodal analgesia (MMA) in spine surgery is in the beginning of implementation because of contradictions about the negative influence of NSAIDs on spinal fusion process. There is no agreement as to the influence of anesthesia method on postoperative pain after lumbar spine surgery. Aim of the study was to examine the influence of anesthesia type and postoperative pain management on narcotic consumption during lumbar spine surgery. Material and methods: 250 ASA I-II patients 18-65 y.o. during elective lumbar spine surgery on 1-2 segments were examined prospectively. Patients were divided into 4 groups: 1А (n=55) – spinal anesthesia (SA) and standard pain management, 1В (n=55) – SA and MMA, 2А (n=70) – intravenous anesthesia with propofol/fentanyl (TIVA) and standard pain management, 2В (n=70) – TIVA and ММА. Standard pain management included acetaminophen 1 g IV 3 times per day and morphine if VAS pain score was e” 4. For MMA we additionally included pregabalin 75 mg 12 hours before surgery and then two times per day during 3 days and parecoxib 40 mg IV twice per day for the first postoperative day. Results: in both MMA groups (1B and 2B) time of the first morphine requirement was significantly longer than in standard pain management groups (1A and 2A). Average dose of morphine during 24 postoperative hours was the biggest in 2A group (TIVA with standard pain management). In MMA patients the incidence of nausea was lower than in standard pain management patients. Dizziness occurred more frequently in TIVA patients with standard pain management. Conclusions: anesthesia type has an influence on the postoperative pain during the first 24 hours: the average morphine consumption is bigger in TIVA patients with standard pain management than in SA patients. MMA decreases narcotic consumption in any type of anesthesia and decreases postoperative nausea and dizziness
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб М. В., Котульський І. В., Лизогуб К. І., Москаленко Н. О., Піщик В. М.
Заглавие : Вибір анестезії у випадку операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 37-41 (Шифр ОУ4/2019/4)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА ЖИВОТЕ -- PRONE POSITION
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Аннотация: Операції на поперековому відділі хребта виконують в умовах загальної або спінальної анестезії (СА). Критеріїв вибору анестезії для цього типу втручання не існує. Мета: обґрунтувати вибір анестезії для операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі. Методи: проспективно обстежено 254 пацієнти ASA I–II у віці від 18 до 70 років із дегенеративними захворюваннями хребта. Пацієнти групи СА (n = 144) прооперовані в умовах СА, групи ТВА (n = 110) — тотальної внутрішньовенної анестезії. Оцінювали гемодинаміку, крововтрату, внутрішньоочний тиск (ВОТ) у положенні на спині перед операцією та після неї відразу після повороту на спину. Група порівняння — 20 здорових добровольців, яким вимірювали ВОТ у положенні на спині до та після лежання на животі протягом 90 хв. Результати: унаслідок повороту на живіт у неанестезованих пацієнтів знижувався ударний об’єм у середньому на 17,4 %, загальний периферичний судинний опір збільшувався в середньому на 25,5 %. Порівняння цих показників з інтраопераційною необхідністю симпатоміметиків дало змогу розробити математичну модель прогностичного індексу нестабільності гемодинаміки (ПІНГ). У разі ПІНГ ≥ 0,5 був високий ризик нестабільності гемодинаміки за умов СА. Крововтрата на фоні керованої гіпотензії з підтримкою середнього артеріального тиску на рівні 60–80 мм рт. ст. між групами СА і ТВА не відрізнялася. Час операції був значуще більшим у групі ТВА. ВОТ підвищувався в положенні на животі у всіх обстежених, істотно — у пацієнтів на фоні ТВА на стороні повороту голови. Зміни ВОТ у пацієнтів групи СА не відрізнялися від добровольців. Висновки: перед хірургічним втручанням у положенні на животі доцільно досліджувати гемодинамічні постуральні реакції. У разі ПІНГ ≥ 0,5 слід вибирати більш керовану загальну анестезію. Вид анестезії не впливає на інтраопераційну крововтрату за умов використання керованої гіпотензії. У пацієнтів у положенні на животі підвищується ВОТ
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб М. В., Георгіянц М. А., Лизогуб К. І.
Заглавие : Вплив методу анестезії на об’єм крововтрати при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 3. - С. 93-97 (Шифр МУ104/2019/3)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL
Аннотация: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися в умовах як загальної анестезії (ЗА), так і спінальної (СА). Однією з переваг останньої деякі автори вважають зниження крововтрати. Проте це питання залишається дискусійним. Мета дослідження: порівняти об’єм крововтрати при операціях на поперековому відділі хребта при використанні спінальної та загальної внутрішньовенної анестезії. Матеріали та методи. У дослідження включено 215 пацієнтів 18–70 років, ASA I–II, з дегенеративними захворюваннями хребта, яким виконувались планові оперативні втручання з транспедикулярною стабілізацією 1–2 сегментів. Пацієнтам групи СА (n = 110) виконували спінальну анестезію 0,5% розчином бупівакаїну (4 мл), пацієнтам групи ЗА (n = 105) — загальну внутрішньовенну анестезію із штучною вентиляцією легень (пропофол, фентаніл, атракуріум у загальноприйнятих дозах). Жорсткою умовою дослідження було підтримання середнього артеріального тиску (САТ) 60–80 мм рт.ст. Результати. Урапідил для корекції гемодинаміки вводився у 21,9 ± 4,0 % пацієнтів групи ЗА і лише у 3,6 ± 1,8 % пацієнтів групи СА, проте у групі СА САТ був статистично значуще нижчим, ніж у пацієнтів групи ЗА. В результаті дослідження не виявлено різниці об’єму крововтрати між пацієнтами досліджуваних груп (ні за методом Moore, ні за різницею гемоглобіну). Проте загальний час оперативного втручання був статистично значуще більшим у групі ЗА порівняно із групою СА (128,5 ± 40,0 хв проти 104,6 ± 26,3 хв, р 0,05). Отримані нами розрахунки вказують на сильний кореляційний зв’язок між тривалістю оперативного втручання та індексом маси тіла (r Lumbar spine surgery may be performed under general (GA) or spinal (SA) anesthesia. One of the advantages of SA is thought to be reducing blood loss, but this question remains controversial. The aim of our study was to compare blood loss during lumbar spine surgery under spinal anesthesia or total intravenous anesthesia. Materials and methods. We examined 215 patients aged 18–70 years, ASA I–II with degenerative lumbar spine diseases, who were operated with 1–2 segment fusion. In SA group (n = 110), we performed spinal anesthesia with 4 ml 0.5% bupivacaine. In GA group (n = 105), total intravenous anesthesia (propofol, fentanyl, atracurium in standard doses) was used. Mean arterial pressure (MAP) was strictly maintained at the level of 60–80 mmHg. Results. Urapidil for hemodynamics correction was used in 21.9 ± 4.0 % of GA patients and in 3.6 ± 1.8 % SA patients. MAP in SA group was significantly lower than in GA group. Nevertheless, we did not find any difference in blood loss between groups, but the surgery was significantly longer in GA group compared to SA group (128.5 ± 40.0 min vs 104.6 ± 26.3 min, р 0.05). We also found strong correlation between surgery time and body mass index (r
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб М. В., Георгіянц М. А., Лизогуб К. І.
Заглавие : Вплив премедикації й знеболювання на стан тривоги і післяопераційної когнітивної функції при операціях на поперековому відділі хребта
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 8. - С. 106-109 (Шифр МУ104/2019/8)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
Аннотация: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися як в умовах загальної (ЗА), так і спінальної анестезії (СА) та з різним режимом періопераційного знеболювання. Вплив цих двох факторів на емоційний і когнітивний стан пацієнтів залишається невизначеним. Мета дослідження: оцінити вплив премедикації та анестезії на передопераційну тривогу та післяопераційну когнітивну функцію при операціях на хребті. Матеріали та методи. Дослідження проведене на 254 пацієнтах віком 18–70 років, ASA I–II, яким виконувались планові оперативні втручання на поперековому відділі хребта. Пацієнти отримували спінальну або загальну внутрішньовенну анестезію та стандартне знеболювання (СЗ) або періопераційну мультимодальну аналгезію (ММА). СЗ включало парацетамол 1 г тричі на добу та морфін за необхідності та премедикацію феназепамом 0,5 мг. Пацієнти з ММА отримували додатково прегабалін 75 мг per os напередодні та у перші 3 доби післяопераційного періоду та парекоксиб 40 мг двічі на добу. Для оцінки тривоги використовували шкалу APAIS-A (Amsterdam Preoperative Anxiety and Information Scale частина Anxiety) та для оцінки когнітивних функцій — тест зв’язування чисел (ТЗЧ). Результати. Премедикація феназепамом та прегабаліном однаково впливала на рівень тривожності. Вірогідних відмінностей за APAIS-A не знайдено у пацієнтів жодної групи. ТЗЧ перед операцією вірогідно не відрізнявся між групами. На 3-тю добу після операції час за ТЗЧ у пацієнтів обох груп, які отримували СЗ та премедикацію феназепамом, був більшим за передопераційний рівень (у групі СА-СЗ — 87,3 ± 27,2 с проти 63,1 ± 16,3 с, р 0,05; у групі ЗА-СЗ — 92,1 ± 25,1 с проти 61,1 ± 18,5 с, р 0,05), а також більшим за аналогічні показники пацієнтів відповідних підгруп ММА (87,3 ± 27,2 с проти 57,4 ± 23,8 с, р 0,05, у групах спінальної анестезії та 92,1 ± 25,1 с проти 61,8 ± 19,8 с, р 0,05, у групах тотальної внутрішньовенної анестезії). Висновки. Введення у склад ММА прегабаліну забезпечує не тільки знеболюючий, але й протитривожний ефект, співставний з таким у бензодіазепінів. На відміну від прегабаліну, феназепам викликає зниження уваги та концентрації (до 3-ї доби). Режим премедикації та знеболювання, а не метод анестезії впливає на розвиток когнітивних змін у післяопераційному періоді
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Курсов С. В., Лизогуб К. І.
Заглавие : Екстрена оцінка стану об’ємного периферійного кровообігу та стану волемії за результатами фотоплетизмографічного дослідження
Место публикации : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2015. - № 1. - С. 149-150 (Шифр ЗУ17/2015/1)
MeSH-главная: КРОВООБРАЩЕНИЕ -- BLOOD CIRCULATION
ГИПОВОЛЕМИЯ -- HYPOVOLEMIA
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-33

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)