Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Лизогуб, К. І.$<.>)

Общее количество найденных документов : 33
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-33

    Мультимодальна анальгезія з використанням Анапірону, нестероїдних протизапальних препаратів, локальної інфільтраційної анестезії та прегабаліну в разі первинного ендопротезування кульшового суглоба [Текст] / С. Е. Бондаренко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 3. - С. 11-15. - Бібліогр.: с. 14

Рубрики: Прегабалин

   Анапирон

MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНЕСТЕЗИЯ МЕСТНАЯ -- ANESTHESIA, LOCAL (методы)
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Мета: оцінити ефективність знеболювання, побічні явища і час до самостійного підйому з ліжка пацієнтів із коксартрозом IV стадії після ендопротезування кульшового суглоба (ЕКС) за умов використання мультимодальной аналгезії із застосуванням Анапірона, нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), локальної інфільтраційної анальгезії (ЛІА) і прегабаліну в порівнянні зі стандартною анальгезією на основі опіоїдів. Методи: у проспективне рандомізоване порівняльне дослідження включено 100 пацієнтів (вік від 51 до 72 років) із коксартрозом IV стадії різної етіології після первинного ЕКС. У досліджуваній групі (50 осіб) використано протокол мультимодальної анальгезії: прегабалін 150 мг напередодні операції, потім по 150 мг двічі на добу протягом 5 діб, інтраопераційно — ЛІА ділянки КС сумішшю (бупівакаїн 0,25 % 40 мл, адреналін 0,3 мл, кеторолак 30 мг, дексаметазон 4 мг); після операції — Анапірон 1 г, 6 разів протягом 2 діб; парекоксиб 20 мг, 2 рази протягом доби; далі — декскетопрофен 50 мг у разі болю більш 3 балів за ВАШ. 50 пацієнтам контрольної групи протягом 2–3 діб після операції парентерально вводили опіоїдні препарати та декскетопрофен 50 мг/доб. Визначали больовий синдром за ВАШ на 1, 2 і 3-тю добу після операції, побічні явища і час до самостійного підйому з ліжка. Результати: в обох групах досягнуто ефективне знеболювання без значущої різниці за параметром «больовий синдром». Побічні явища (нудота, блювота, запаморочення) в досліджуваній групі виявлено набагато рідше, ніж у контрольній. Пацієнти контрольної групи самостійно піднімалися з ліжка на добу пізніше, ніж досліджуваної (р = 0,047). Висновки: використання мультимодальної анальгезії зі застосуванням Анапірона, НПЗП, ЛІА і прегаболіна в пацієнтів із коксартрозом IV стадії в разі первинного ЕКС дає змогу отримати ефективне знеболювання, знизити кількість побічних явищ і раніше активізувати хворих порівняно з використанням стандартних схем на основі опіоїдних анальгетиків
Доп.точки доступа:
Бондаренко, С. Е.
Філіпенко, В. А.
Лизогуб, М. В.
Баднауі, С. Є.
Мойсей, А. О.
Лизогуб, К. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ніконов, В. В.
Застосування декскетопрофену в сучасних підходах до мультимодальної аналгезії / В. В. Ніконов, К. І. Лизогуб, М. В. Лизогуб // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 34-38. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Декспро (декскетопрофен)

MeSH-главная:
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS (терапевтическое применение)
Аннотация: Одним із першочергових завдань ведення хворих в інтраопераційному та ранньому післяопераційному періоді є відповідне знеболювання, що забезпечує не тільки рівний клінічний перебіг захворювання та якість життя пацієнтів, а й успіх хірургічного лікування в цілому завдяки зниженню кількості стрес-реалізованих ускладнень. Тривалий післяопераційний гострий біль може бути причиною розвитку функціональних порушень із боку легень, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи, системи гемостазу тощо. Застосування опіоїдів збільшує кількість ускладнень у ранньому післяопераційному періоді. Тому на сьогодні перспективним напрямком є застосування схем мультимодальної аналгезії, що сприяє кращому знеболюванню, більш рівному клінічному перебігу, ранній мобілізації хворих завдяки мінімізації кількості ускладнень, спричинених опіоїдами. Вибір адекватної моделі післяопераційного знеболювання повинен ґрунтуватися на розумінні багатоплановості больового синдрому, який може включати як соматичний компонент, зумовлений хірургічною травмою, так і нейропатичний, спричинений хронічним запаленням, нейропатією, ішемічними розладами. У статті наведені дані сучасних досліджень щодо концепції мультимодальної аналгезії, які демонструють, що застосування в її складі декскетопрофену (Декспро) сприяє більш якісній та тривалій аналгезії, запобігає розвитку хронічного післяопераційного болю, зменшує потребу в застосуванні наркотичних анальгетиків
Доп.точки доступа:
Лизогуб, К. І.
Лизогуб, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Лизогуб, К. І.
Застосування сучасних режимів інтраопераційної рідинної ресусцитації в ортопедичній онкології [Текст] / К. І. Лизогуб, С. В. Курсов, М. В. Лизогуб // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 34-39. - Бібліогр.: с. 39

MeSH-главная:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ КОСТИ -- BONES OF LOWER EXTREMITY (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
КИСЛОРОД -- OXYGEN (кровь)
Аннотация: Цель работы - изучить изменение центральной гемодинамики (ЦГД), транспорта и потребления кислорода у больных, которым выполнены плановые хирургические вмешательства в онкоортопедии с использованием разных режимов интраоперационного жидкостного обеспечения. В исследование включено 70 больных в возрасте от 18 до 77 лет, которым проведены хирургические вмешательства под комбинированной анестезией - спинномозговое введение бупивакаина и внутривенный пропофол-фентаниловый наркоз. Пациентам 1-й группы (n = 35) обеспечивали рестриктивный режим интраоперационного введения жидкости, 2-й (n = 35) - целенаправленную жидкостную терапию с тщательным мониторингом сердечного выброса и целевой поддержкой ударного индекса на уровне более 35 мл/м. 2, среднего артериального давления не менее 90 мм рт. ст. У больных 1-й группы сердечная преднагрузка часто моделировалась с помощью норадреналина, 2-й - ее поддерживали кратко-временными инфузиями раствора гидроксиэтилкрахмала. Установлено, что при ограничении жидкостной поддержки (1-я группа) существенно снижаются показатели сердечного выброса, сосудистого тонуса и усвоения кислорода. Более 40 % пациентов (при этом 100 % больных пожилого и старческого возраста) для стабилизации ЦГД нуждались во введении норадреналина. Пациенты 2-й группы имели достоверно лучшие показатели сердечного выброса, сосудистого тонуса, потребления кислорода, не нуждались в норадреналине. Сделаны выводы, что у пациентов, которых планово оперируют в ортопедической онкологии по поводу злокачественной патологии костей нижних конечностей под комбинированной анестезией, целенаправленная жидкостная терапия способствует стабилизации показателей ЦГД, обеспечивает лучший кислородный обмен, что особенно актуально для больных пожилого и старческого возраста
Доп.точки доступа:
Курсов, С. В.
Лизогуб, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вибір анестезії у випадку операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі [Текст] / М. В. Лизогуб [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 37-41. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (методы)
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА ЖИВОТЕ -- PRONE POSITION
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Аннотация: Операції на поперековому відділі хребта виконують в умовах загальної або спінальної анестезії (СА). Критеріїв вибору анестезії для цього типу втручання не існує. Мета: обґрунтувати вибір анестезії для операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі. Методи: проспективно обстежено 254 пацієнти ASA I–II у віці від 18 до 70 років із дегенеративними захворюваннями хребта. Пацієнти групи СА (n = 144) прооперовані в умовах СА, групи ТВА (n = 110) — тотальної внутрішньовенної анестезії. Оцінювали гемодинаміку, крововтрату, внутрішньоочний тиск (ВОТ) у положенні на спині перед операцією та після неї відразу після повороту на спину. Група порівняння — 20 здорових добровольців, яким вимірювали ВОТ у положенні на спині до та після лежання на животі протягом 90 хв. Результати: унаслідок повороту на живіт у неанестезованих пацієнтів знижувався ударний об’єм у середньому на 17,4 %, загальний периферичний судинний опір збільшувався в середньому на 25,5 %. Порівняння цих показників з інтраопераційною необхідністю симпатоміметиків дало змогу розробити математичну модель прогностичного індексу нестабільності гемодинаміки (ПІНГ). У разі ПІНГ ≥ 0,5 був високий ризик нестабільності гемодинаміки за умов СА. Крововтрата на фоні керованої гіпотензії з підтримкою середнього артеріального тиску на рівні 60–80 мм рт. ст. між групами СА і ТВА не відрізнялася. Час операції був значуще більшим у групі ТВА. ВОТ підвищувався в положенні на животі у всіх обстежених, істотно — у пацієнтів на фоні ТВА на стороні повороту голови. Зміни ВОТ у пацієнтів групи СА не відрізнялися від добровольців. Висновки: перед хірургічним втручанням у положенні на животі доцільно досліджувати гемодинамічні постуральні реакції. У разі ПІНГ ≥ 0,5 слід вибирати більш керовану загальну анестезію. Вид анестезії не впливає на інтраопераційну крововтрату за умов використання керованої гіпотензії. У пацієнтів у положенні на животі підвищується ВОТ
Доп.точки доступа:
Лизогуб, М. В.
Котульський, І. В.
Лизогуб, К. І.
Москаленко, Н. О.
Піщик, В. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Лизогуб, К. І.
Спроможність заходів сучасного неінвазійного гемодинамічного моніторингу для створення безпеки при проведенні хірургічних втручань в ортопедичній онкології / К. І. Лизогуб, С. В. Курсов // Біль, знеболювання та інтенсив. терапія = Pain, anaesthesia & intensive care. - 2017. - N 3. - С. 100

Аннотация: Згідно Practice Guidelines for Perioperative Blood Management (керівних установок щодо практичного забезпечення допомоги при периопераційній крововтраті) Американського товариства анестезіологів (2015), інтраопераційний та післяопераційний гемодинамічний моніторинг мають обов’язково включати: контроль величини артеріального тиску (АТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС), сатурації капілярної крові киснем (SpO2%) та ЕКГ. Додатковими заходами можуть бути: ехокардіографічний контроль серцевого викиду, темпу діурезу, тран2скраніальна церебральна оксиметрія, аналіз напруги газів в артеріальній крові та визначення сатурації киснем змішаної венозної крові. Мета. Визначити ефективність сучасного неінвазивного гемодинамічного моніторингу при проведенні планових хірургічних втручань в ортопедичній онкології. Матеріали і методи. 70 пацієнтів, що піддавалися травматичним хірургічним втручанням з приводу пухлин кісток нижніх кінцівок. Гемодинамічний моніторинг включав: неінвазивний вимір показників АТ, 6 відведень ЕКГ з контролем ритму та ЧСС, спостереження за SpO2%, перфузійним індексом (PI) та темпом діурезу. За серцевим викидом слідкували за допомогою імпедансної торакальної плетизмографії за Кубічеком, а також за допомогою фотоплетизмографічної технології Nihon Kohden з використанням монітора Life Scope PVM-2701. Для оцінки адекватності переднавантаження у всіх пацієнтів застосували катетеризацію v. cava superior та контроль центрального венозного тиску (ЦВТ). Рідинну ресусцитацію забезпечували: 1) в рестриктивному режимі з корекцією переднавантаження та АТ норадреналіном; 2) в режимі цілеспрямованої терапії з досягненням енд-пойнЙ3тів через дрібчасту інфузію колоїдних плазмозамінників
Доп.точки доступа:
Курсов, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ніконов, В. В.
Інфузійна терапія при пневмонії: що нового? / В. В. Ніконов, К. І. Лизогуб, М. В. Лизогуб // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 37-42. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Реосорбилакт

MeSH-главная:
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (лекарственная терапия, патофизиология)
ТЯЖЕЛЫЙ ОСТРЫЙ РЕСПИРАТОРНЫЙ СИНДРОМ -- SEVERE ACUTE RESPIRATORY SYNDROME (профилактика и контроль)
ШОК ТОКСИЧЕСКИЙ -- SHOCK, SEPTIC (лекарственная терапия)
ИНФУЗИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENOUS
Аннотация: У зв’язку зі збільшенням захворюваності на пневмонію, її тяжким перебігом і розвитком ускладнень, змішаною вірусно-бактеріальну етіологією, а також оголошенням Всесвітньою організацією охорони здоров’я COVID-19 пандемією були розроблені сучасні гайдлайни щодо клініки, перебігу, лікування, застосування респіраторної підтримки й реабілітації хворих на COVID-19. Особливістю перебігу тяжких пневмоній є швидкий розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому на фоні імунодефіциту. Наведено дані огляду літератури щодо лікування хворих на пневмонію: погляди на потребу в інфузійній терапії та її ускладнення, застосування вазопресорів. Подані відомості щодо лікування хворих із синдромом ендогенної інтоксикації та чіткі показання до застосування симпатоміметиків при септичному шоку. Подані дослідження, які показали, що застосування Реосорбілакту в комплексній терапії дозволяє зменшити частоту розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому, об’єм інфузії, необхідний для стабілізації гемодинаміки, сприяє переміщенню рідини з інтерстицію до кров’яного русла, сприяє виведенню надлишку рідини, дозволяє зменшити рівень основних маркерів інтоксикації. Такі властивості Реосорбілакту свідчать про позитивний ефект його використання в комплексній терапії пневмоній і при септичному шоку
Доп.точки доступа:
Лизогуб, К. І.
Лизогуб, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Лизогуб, М. В.
Вплив методу анестезії на об’єм крововтрати при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта / М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц, К. І. Лизогуб // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 93-97. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL (профилактика и контроль)
Аннотация: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися в умовах як загальної анестезії (ЗА), так і спінальної (СА). Однією з переваг останньої деякі автори вважають зниження крововтрати. Проте це питання залишається дискусійним. Мета дослідження: порівняти об’єм крововтрати при операціях на поперековому відділі хребта при використанні спінальної та загальної внутрішньовенної анестезії. Матеріали та методи. У дослідження включено 215 пацієнтів 18–70 років, ASA I–II, з дегенеративними захворюваннями хребта, яким виконувались планові оперативні втручання з транспедикулярною стабілізацією 1–2 сегментів. Пацієнтам групи СА (n = 110) виконували спінальну анестезію 0,5% розчином бупівакаїну (4 мл), пацієнтам групи ЗА (n = 105) — загальну внутрішньовенну анестезію із штучною вентиляцією легень (пропофол, фентаніл, атракуріум у загальноприйнятих дозах). Жорсткою умовою дослідження було підтримання середнього артеріального тиску (САТ) 60–80 мм рт.ст. Результати. Урапідил для корекції гемодинаміки вводився у 21,9 ± 4,0 % пацієнтів групи ЗА і лише у 3,6 ± 1,8 % пацієнтів групи СА, проте у групі СА САТ був статистично значуще нижчим, ніж у пацієнтів групи ЗА. В результаті дослідження не виявлено різниці об’єму крововтрати між пацієнтами досліджуваних груп (ні за методом Moore, ні за різницею гемоглобіну). Проте загальний час оперативного втручання був статистично значуще більшим у групі ЗА порівняно із групою СА (128,5 ± 40,0 хв проти 104,6 ± 26,3 хв, р 0,05). Отримані нами розрахунки вказують на сильний кореляційний зв’язок між тривалістю оперативного втручання та індексом маси тіла (r
Lumbar spine surgery may be performed under general (GA) or spinal (SA) anesthesia. One of the advantages of SA is thought to be reducing blood loss, but this question remains controversial. The aim of our study was to compare blood loss during lumbar spine surgery under spinal anesthesia or total intravenous anesthesia. Materials and methods. We examined 215 patients aged 18–70 years, ASA I–II with degenerative lumbar spine diseases, who were operated with 1–2 segment fusion. In SA group (n = 110), we performed spinal anesthesia with 4 ml 0.5% bupivacaine. In GA group (n = 105), total intravenous anesthesia (propofol, fentanyl, atracurium in standard doses) was used. Mean arterial pressure (MAP) was strictly maintained at the level of 60–80 mmHg. Results. Urapidil for hemodynamics correction was used in 21.9 ± 4.0 % of GA patients and in 3.6 ± 1.8 % SA patients. MAP in SA group was significantly lower than in GA group. Nevertheless, we did not find any difference in blood loss between groups, but the surgery was significantly longer in GA group compared to SA group (128.5 ± 40.0 min vs 104.6 ± 26.3 min, р 0.05). We also found strong correlation between surgery time and body mass index (r
Доп.точки доступа:
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Лизогуб, К. І.
Роль збалансованих розчинів у практиці лікаря / К. І. Лизогуб, В. В. Ніконов, М. В. Лизогуб // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 23-27. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Плазмовен

MeSH-главная:
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
СОЛЕВОЙ РАСТВОР ГИПЕРТОНИЧЕСКИЙ -- SALINE SOLUTION, HYPERTONIC (терапевтическое применение)
ИЗОТОНИЧЕСКИЕ РАСТВОРЫ -- ISOTONIC SOLUTIONS (терапевтическое применение)
ГИПОВОЛЕМИЯ -- HYPOVOLEMIA (этиология)
Аннотация: Інфузійна терапія відіграє головну роль у лікуванні хворих на догоспітальному етапі, у відділеннях інтенсивної терапії, в періопераційному та постопераційному періоді. При розрахунку необхідного об’єму флюїдної терапії враховується багато факторів: із якого розчину почати рідинну ресусцитацію (кількісний та якісний склад розчину), необхідний об’єм, швидкість та цільові показники, які визначають коректність проведення рідинної ресусцитації. На сьогодні не існує ідеального розчину для інфузійної терапії, але є спроби вдосконалення розчинів, особливо за рахунок зменшення ускладнень. Історично сольовий розчин (0,9% хлорид натрію) є найбільш часто застосовуваним внутрішньовенним розчином, але наслідки його використання вагомі: порушення функції нирок, гіперхлоремічний ацидоз, дилюційний ацидоз. Збалансовані кристалоїди стали гідною заміною фізіологічного розчину, головною особливістю є зменшення ускладнень при їх застосуванні, у тому числі і ятрогенних, що сприяє поліпшенню клінічного стану хворих. В Україні представлений збалансований ізоплазматичний кристалоїд Плазмовен®, що відповідає вимогам ідеального фізіологічного розчину, є оптимальним вибором для пацієнтів із гіповолемією, опіковою хворобою, панкреатитами, травмами, в пері- та постопераційному періоді
Доп.точки доступа:
Ніконов, В. В.
Лизогуб, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Больовий синдром та післяопераційне знеболення при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта [Текст] = Болевой синдром и послеоперационное обезболивание при оперативных вмешательствах на поясничном отделе позвоночника / М. В. Лизогуб [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 23-26. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE
НЕЙРОХИРУРГИЯ -- NEUROSURGERY
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
Аннотация: Мультимодальна аналгезія (ММА) у хірургії хребта лише починає впроваджуватись через протиріччя щодо впливу НПЗП на розвиток спонділодезу. Немає єдиної думки й щодо впливу методу анестезії на післяопераційний біль при операціях на хребті. Мета дослідження: оцінити вплив методу анестезії та режиму післяопераційного знеболення після оперативних втручань на поперековому відділі хребта. Матеріал та методи дослідження: Проспективно обстежено 250 ASA I-II пацієнтів, 18-65 років, при планових оперативних втручаннях зі стабілізацією 2-3 поперекових хребців. Сформовано 4 групи пацієнтів: 1А (n=55) – спінальна анестезія (СА) та стандартне знеболення, 1В (n=55) – СА та ММА, 2А (n=70) – внутрішньовенна анестезія пропофол/фентаніл (ВА) та стандартне знеболення, 2В (n=70) – ВА та ММА. При стандартному режимі знеболення пацієнти отримували парацетамол 1 г 3 рази на добу та наркотичний аналгетик при болі за ВАШ e”4. При ММА додатково включали прегабалін 75 мг напередодні операції та у перші 3 доби та парекоксиб 40 мг двічі на добу у першу післяопераційну добу. Результати дослідження: У обох підгрупах ММА (1В та 2В) час першої вимоги морфіну був значущо більшим, ніж у підгрупах стандартних методів післяопераційного знеболення (1А та 2А). Середній розхід морфіну протягом 24 годин був найбільшим у групі ВА із стандартним післяопераційним знеболенням (2А). У пацієнтів із ММА частота післяопераційної нудоти була меншою, аніж у групах зі стандартним режимом знеболення. Запаморочення достовірно частіше зустрічалося у групі пацієнтів зі стандартним режимом знеболення після ВА. Висновки: Вид анестезії впливає на силу болю у першу післяопераційну добу: середній розхід морфіну при стандартному режимі знеболення у групі ВА значущо вищий, ніж у групах СА. Використання ММА знижує потребу у наркотичних анальгетиках при обох видах анестезії та частоту післяопераційної нудоти та запаморочення
Multimodal analgesia (MMA) in spine surgery is in the beginning of implementation because of contradictions about the negative influence of NSAIDs on spinal fusion process. There is no agreement as to the influence of anesthesia method on postoperative pain after lumbar spine surgery. Aim of the study was to examine the influence of anesthesia type and postoperative pain management on narcotic consumption during lumbar spine surgery. Material and methods: 250 ASA I-II patients 18-65 y.o. during elective lumbar spine surgery on 1-2 segments were examined prospectively. Patients were divided into 4 groups: 1А (n=55) – spinal anesthesia (SA) and standard pain management, 1В (n=55) – SA and MMA, 2А (n=70) – intravenous anesthesia with propofol/fentanyl (TIVA) and standard pain management, 2В (n=70) – TIVA and ММА. Standard pain management included acetaminophen 1 g IV 3 times per day and morphine if VAS pain score was e” 4. For MMA we additionally included pregabalin 75 mg 12 hours before surgery and then two times per day during 3 days and parecoxib 40 mg IV twice per day for the first postoperative day. Results: in both MMA groups (1B and 2B) time of the first morphine requirement was significantly longer than in standard pain management groups (1A and 2A). Average dose of morphine during 24 postoperative hours was the biggest in 2A group (TIVA with standard pain management). In MMA patients the incidence of nausea was lower than in standard pain management patients. Dizziness occurred more frequently in TIVA patients with standard pain management. Conclusions: anesthesia type has an influence on the postoperative pain during the first 24 hours: the average morphine consumption is bigger in TIVA patients with standard pain management than in SA patients. MMA decreases narcotic consumption in any type of anesthesia and decreases postoperative nausea and dizziness
Доп.точки доступа:
Лизогуб, М. В.
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.
Хмизов, А. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

    Лизогуб, М. В.
    Вплив премедикації й знеболювання на стан тривоги і післяопераційної когнітивної функції при операціях на поперековому відділі хребта / М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц, К. І. Лизогуб // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 8. - С. 106-109. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (психология, хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (профилактика и контроль, этиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (вредные воздействия, методы)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (вредные воздействия, методы)
Аннотация: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися як в умовах загальної (ЗА), так і спінальної анестезії (СА) та з різним режимом періопераційного знеболювання. Вплив цих двох факторів на емоційний і когнітивний стан пацієнтів залишається невизначеним. Мета дослідження: оцінити вплив премедикації та анестезії на передопераційну тривогу та післяопераційну когнітивну функцію при операціях на хребті. Матеріали та методи. Дослідження проведене на 254 пацієнтах віком 18–70 років, ASA I–II, яким виконувались планові оперативні втручання на поперековому відділі хребта. Пацієнти отримували спінальну або загальну внутрішньовенну анестезію та стандартне знеболювання (СЗ) або періопераційну мультимодальну аналгезію (ММА). СЗ включало парацетамол 1 г тричі на добу та морфін за необхідності та премедикацію феназепамом 0,5 мг. Пацієнти з ММА отримували додатково прегабалін 75 мг per os напередодні та у перші 3 доби післяопераційного періоду та парекоксиб 40 мг двічі на добу. Для оцінки тривоги використовували шкалу APAIS-A (Amsterdam Preoperative Anxiety and Information Scale частина Anxiety) та для оцінки когнітивних функцій — тест зв’язування чисел (ТЗЧ). Результати. Премедикація феназепамом та прегабаліном однаково впливала на рівень тривожності. Вірогідних відмінностей за APAIS-A не знайдено у пацієнтів жодної групи. ТЗЧ перед операцією вірогідно не відрізнявся між групами. На 3-тю добу після операції час за ТЗЧ у пацієнтів обох груп, які отримували СЗ та премедикацію феназепамом, був більшим за передопераційний рівень (у групі СА-СЗ — 87,3 ± 27,2 с проти 63,1 ± 16,3 с, р  0,05; у групі ЗА-СЗ — 92,1 ± 25,1 с проти 61,1 ± 18,5 с, р  0,05), а також більшим за аналогічні показники пацієнтів відповідних підгруп ММА (87,3 ± 27,2 с проти 57,4 ± 23,8 с, р  0,05, у групах спінальної анестезії та 92,1 ± 25,1 с проти 61,8 ± 19,8 с, р  0,05, у групах тотальної внутрішньовенної анестезії). Висновки. Введення у склад ММА прегабаліну забезпечує не тільки знеболюючий, але й протитривожний ефект, співставний з таким у бензодіазепінів. На відміну від прегабаліну, феназепам викликає зниження уваги та концентрації (до 3-ї доби). Режим премедикації та знеболювання, а не метод анестезії впливає на розвиток когнітивних змін у післяопераційному періоді
Доп.точки доступа:
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Лизогуб, К. І.
Предиктор формування недостатності судинного тонусу під час операцій з використанням загальної анестезії в ортопедії [Текст] / К. І. Лизогуб, С. В. Курсов // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 194-195

MeSH-главная:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (вредные воздействия, методы)
Доп.точки доступа:
Курсов, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Післяопераційні когнітивні дисфункції та операційне положення / К. І. Лизогуб [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 45-48. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (диагностика, этиология)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Аннотация: Післяопераційна когнітивна дисфункція (ПОКД) часто спостерігається після оперативного втручання під загальною анестезією, особливо у пацієнтів похилого віку, близько 12 % пацієнтів старше від 65 років мали післяопераційну когнітивну дисфункцію через три місяці після операції. Це важливе питання в періопераційному догляді, оскільки великі операції у пацієнтів похилого віку стають все більш поширеними. Чинники, що підвищують ризик ПОКД, включають літній вік, раніше існуючі церебральні, серцево-судинні захворювання, низький рівень освіти, а також інтра- та післяопераційні ускладнення. ПОКД асоціюється зі зниженням якості життя, втратою функції та збільшенням смертності. Мета: дослідження частоти виникнення ПОКД при використанні напівсидячого інтраопераційного положення (НСП) та прон-позиції залежно від віку пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 74 пацієнти віком 18–75 років, які були равномірно разподілені на дві групи залежно від періопераційного положення. Додатково кожна група була ще розподілена на дві підгрупи залежно від віку: 18–59 та 60–75 років. Результати. При обстеженні когнітивних функцій за таблицями Шульте у пацієнтів, оперованих у прон-позиції, вірогідних змін виявлено не було. У пацієнтів, оперованих у НСП, була виявлена вірогідна різниця: на 3-тю добу післяопераційного періоду середній час зв’язування чисел у пацієнтів похилого віку був вірогідно більшим, ніж у пацієнтів молодого та середнього віку. Подібні зміни спостерігались при тестуванні на фонетичну мовленнєву активність. На 3-тю добу після операції пацієнти похилого віку були здатні назвати менше слів за хвилину, ніж пацієнти молодшого віку в групі НСП. Висновки. При порівнянні двох інтраопераційних положень, прон-позиції та напівсидячого положення, розвиток ПОКД спостерігався у групі пацієнтів похилого віку, оперованих у НСП. Пацієнти всіх вікових груп, які були оперовані в НСП, мали значно більший час до екстубації порівняно із пацієнтами, які були оперовані у горизонтальному положенні
Доп.точки доступа:
Лизогуб, К. І.
Ніконов, В. В.
Лизогуб, М. В.
Курсов, С. В.
Феськов, О. Е.
Яковенко, С. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Курсов, С. В.
Екстрена оцінка стану об’ємного периферійного кровообігу та стану волемії за результатами фотоплетизмографічного дослідження [Текст] / С. В. Курсов, К. І. Лизогуб // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2015. - № 1. - С. 149-150

MeSH-главная:
КРОВООБРАЩЕНИЕ -- BLOOD CIRCULATION (физиология)
ГИПОВОЛЕМИЯ -- HYPOVOLEMIA
Доп.точки доступа:
Лизогуб, К. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Мозкова перфузія в умовах загальної анестезії у різних операційних положеннях [Текст] / М. В. Лизогуб [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 3. - С. 111. - Библиогр. в конце ст.

Доп.точки доступа:
Лизогуб, М. В.
Лизогуб, К. І.
Паздников, Р. В.
Кострікова, Е. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Курсов, С. В.
Аналіз результатів дослідження центральної гемодинаміки та периферичного капілярного кровообігу при різних режимах інтраопераційного рідинного забезпечення [Текст] / С. В. Курсов, К. І. Лизогуб, М. В. Лизогуб // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 7. - С. 50-58. - Бібліогр.: с. 56-57

MeSH-главная:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ КОСТИ -- BONES OF LOWER EXTREMITY (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (терапевтическое применение)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Метою дослідження було порівняльне вивчення впливу двох режимів інтраопераційного рідинного забезпечення на стан центральної гемодинаміки (ЦГД) та величину периферичного капілярного кровотоку у хворих із злоякісною патологією кісток нижніх кінцівок, які піддаються травматичним хірургічним втручанням в ортопедичній онкології. У дослідження ввійшло 70 хворих віком 18–77 років, яким проведено планові хірургічні втручання під комбінованою анестезією, що включала спинномозкову анестезію бупівакаїном і внутрішньовенний пропофоловий наркоз. Сформовано дві групи дослідження. Пацієнтам першої групи (n = 35) забезпечувався рестриктивний режим інтраопераційного введення рідини. Пацієнтам другої групи (n = 35) проводили цілеспрямовану рідинну терапію (ЦРТ) із ретельним моніторингом серцевого викиду та цільовою підтримкою ударного індексу на рівні, що сягає 35 мл/м2, і середнього артеріального тиску на рівні, що не менше 80 мм рт.ст. для осіб молодого та середнього віку, та не менше 90 мм рт.ст. для осіб похилого та старечого віку. Якщо у хворих першої групи серцеве переднавантаження часто моделювалося за допомогою інфузії норадреналіну, то у хворих другої групи його підтримували короткочасними інфузіями розчину гідроксіетилкрохмалю. Кожну з груп було поділено на дві підгрупи: 1) пацієнти віком до 60 років (при обох режимах рідинного забезпечення таких хворих було по 10); 2) пацієнти віком 60 років і старше (при обох режимах рідинного забезпечення таких хворих було по 25). ЦГД вивчали за допомогою методики грудного біореактансу. Спроможність периферичного капілярного кровотоку оцінювали шляхом фотоплетизмометричного визначення величини перфузійного індексу. Результати дослідження показали, що в умовах обмеження рідинної підтримки спостерігається суттєве зменшення показників серцевого викиду, судинного тонусу та величини периферичного капілярного кровотоку. І у хворих віком до 60 років, і у хворих віком 60 років і старше методика ЦРТ забезпечувала вірогідно більші показники артеріального тиску, серцевого викиду та величини перфузійного індексу на травматичному етапі операції та наприкінці дослідження. Всі пацієнти з рестриктивним режимом рідинного забезпечення віком 60 років та старше (100 %) потребували інфузії норадреналіну з метою корекції судинного тонусу та серцевого переднавантаження. Пацієнтам із ЦРТ інфузії норадреналіну не знадобилися
Доп.точки доступа:
Лизогуб, К. І.
Лизогуб, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Особливості проведення анестезії у напівсидячому положенні (огляд літератури) [Текст] / М. В. Лизогуб [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование = Ортопедія, травматологія та протезування. - 2021. - N 4. - С. 79-84. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (вредные воздействия, методы)
ПОЗА -- POSTURE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Положення шезлонга або Beach chair position (BCP), яке використовують під час операцій на плечовому суглобі, має низку переваг для хірурга, проте може призводити до інтраопераційної гіпотензії, брадикардії, та, як наслідок, до післяопераційних ускладненнями неврологічного характеру. Мета. Провести аналіз сучасної літератури для виявлення частоти ускладнень, які виникають у разі ВСР, методик їхнього моніторингу та запобігання. Методи. Проаналізовано публікації з пошукової системи Google, електронних баз PubMed, Google Scholar, архівів спеціалізованих журналів й інших джерел науково-медичної інформації. Результати. Сьогодні в ортопедичній практиці застосовують такі види напівсидячого положення залежно від кута підйому верхньої половини тулуба: Semi-beach-chair position — 30°, BCP — 60°, Semi-upright sitting position — 90°. Точне вимірювання кута підйому в клінічній практиці використовують украй рідко, хоча він прямо корелює зі змінами гемодинаміки. Передбачуваною етіологією ушкодження центральної нервової системи є гіпотензія з подальшою гіпоперфузією головного мозку, що виникає після зміни положення тіла пацієнта в умовах загальної анестезії. Стандартне вимірювання артеріального тиску на рівні плеча дає спотворені показники щодо реального тиску на рівні Вілізієва кола. Чіткі рекомендації щодо безпечного рівня артеріального тиску за операцій у ВСР відсутні. Більшість клінічних досліджень показали, що положення шезлонга призводить до зниження регіональної оксигенації мозку та церебрального кровотоку. Висока частота епізодів мозкової десатурації (понад 50 %) обумовлює необхідність її моніторингу у ВСР. Сьогодні найчастіше його проводять за методикою NIRS (Near-Infrared Spectroscopy). Менше клінічне значення мають доплерографічне дослідження мозкових судин і сатурації крові в яремній вені. Проте виявлення фактів десатурації здебільшого не впливає на частоту виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції. Перспективним напрямом подальших досліджень є аналіз вмісту нейроспецифічних білків після операцій у ВСР
Доп.точки доступа:
Лизогуб, М. В.
Лизогуб, К. І.
Котульський, І. В.
Паздніков, Р. В.
Кострікова, Е. В.
Яковенко, С. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Проблеми компенсації операційної крововтрати: стратегії об’ємної гемодинамічної підтримки (аналітичний огляд) [Текст] / С. В. Курсов [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 2. - С. 28-38. - Бібліогр.: с. 35-37

MeSH-главная:
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL (профилактика и контроль)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
Аннотация: Оптимальна стратегія компенсації великої інтраопераційної крововтрати ще й досі не є чітко визначеною. Рестриктивний режим рідинної ресусцитації, що активно просувається авторами останніх рекомендацій, апріорі не здатний гарантувати безпечність проведення великих хірургічних втручань у хворих високого ризику. Мета дослідження. Висвітлення стану проблеми вибору стратегії рідинної ресусцитації при крововтраті у пацієнтів з наявністю серйозної супутньої патології. Матеріали та методи. Детальне вивчення результатів досліджень, що висвітлені в Інтернеті, щодо ефективності різних режимів рідинної ресусцитації у хворих, які піддаються в основному великим хірургічним втручанням. Результати. Рекомендації щодо застосування рестриктивного режиму рідинної ресусцитації мають вельми слабку доказову базу. Чітко не визначено саме кількісне значення терміна «рестриктивний режим ресусцитації». У дослідженнях не застосовувалися єдині методики. В різних роботах один і той же об’єм інфузії трактується і як рестриктивний, і як ліберальний режим ресусцитації. Знайдено випадки некоректного побудування дизайну досліджень. Застосування рестриктивного режиму рідинної ресусцитації при проведенні великих хірургічних втручань у хворих високого ризику викликає закономірні побоювання. Перспективним виходом є впровадження нової стратегії інтраопераційного рідинного забезпечення, що орієнтована на цілеспрямоване досягнення у хворого певних показників серцевого викиду, артеріального тиску та доставки кисню. Запорукою її успішного застосування є зростаючі можливості сучасних малоінвазійних заходів гемодинамічного моніторингу. Висновки. На сучасному етапі ліберальний режим інтраопераційної інфузійної терапії визнаний неспроможним через створення рідинного перенавантаження організму та пов’язаних із ним ускладнень. Застосування рестриктивного режиму має слабку доказову базу. Використання його у хворих високого ризику, особливо при проведенні великих хірургічних втручань, небезпечно. Найбільш перспективною є цілеспрямована рідинна підтримка, орієнтована на досягнення певних показників серцевого викиду, артеріального тиску та транспорту кисню
Доп.точки доступа:
Курсов, С. В.
Білецький, О. В.
Лизогуб, К. І.
Хмизов, А. О.
Клебек, М. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Шифр: МУ104/2020/16/2
Журнал

Медицина невідкладних станів . - Выходит раз в два месяца
2020г. Т. 16 № 2

Содержание:
Кафедре медицины неотложных состояний и медицины катастроф ХМАПО 40 лет. - С.6-10
Забашта, В. Ф. Етапи становлення екстренної невідкладної допомоги на Слобожанщині / В. Ф. Забашта. - С.11-14
Лоскутов, О. А. Мультимодальна малоопіоїдна анестезія: компоненти й механізми формування / О. А. Лоскутов, М. В. Бондар, Т. В. Овсієнко. - С.15-24
Кобеляцкий, Ю. Ю. Обзор международных рекомендаций по нутритивной поддержке у больных с COVID-19, находящихся в отделении интенсивной терапии / Ю. Ю. Кобеляцкий. - С.25-36
Ніконов, В. В. Інфузійна терапія при пневмонії: що нового? / В. В. Ніконов, К. І. Лизогуб, М. В. Лизогуб. - С.37-42
Галушко, О. А. Небезпеки і труднощі під час діагностики інфаркту міокарда у пацієнтів з цукровим діабетом (огляд літератури та власний досвід) / О. А. Галушко, М. В. Болюк. - С.43-47
Пилипенко, М. М. Провідні патофізіологічні порушення в організмі у разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція) / М. М. Пилипенко, М. В. Бондар. - С.48-54
Pina, E. Застосування беміпарину для тривалого лікування венозного тромбозу у хворих онкологічного профілю: дослідження ELEBAMA / E. Pina [et al.]. - С.55-60
Другие авторы: Antonio M., Peris J., Rosselly E., Domenech P., Penafiel J., Tebe C.
Бишовець, С. М. Однобічна субарахноїдальна блокада для інтраопераційного знеболювання пластики пахового каналу / С. М. Бишовець, Д. О. Дзюба. - С.61-65
Колесников, В. Г. Результати оцінки когнітивних порушень у ранній післяопераційний період у кардіохірургічних пацієнтів з артеріальною гіпертензією, оперованих в умовах штучного кровообігу / В. Г. Колесников. - С.65-68
Фуркало, О. С. Кардіопротективний ефект нітрогліцерину при невідкладній черезшкірній ендоваскулярній реваскуляризації міокарда в пацієнтів похилого віку з гострим коронарним синдромом / О. С. Фуркало [та ін.]. - С.69-77
Другие авторы: Лоскутов О. А., Дзюба Д. О., Максаков А. О., Хохлов А. В., Тодуров Б. М.
Філик, О. В. Алгоритм відлучення від штучної вентиляції в дітей із різними формами гострої дихальної недостатності / О. В. Філик. - С.78-82
Доморацкий, А. Э. Особенности интенсивной терапии крайне тяжелого течения острой аутоиммунной демиелинизирующей полинейрорадикулопатии (синдром Гийена-Барре) / А. Э. Доморацкий [и др.]. - С.83-86
Другие авторы: Крыжевский В. В., Свинтуковский М. Ю., Дубинина Л. В., Иванова Г. П.
Марков, Ю. І. Проблеми медичної етики з позиції анестезіолога / Ю. І. Марков. - С.87-90
Голяновский, О. В. Синдром задней обратимой энцефалопатии (posterior reversible encephalopathy syndrom - PRES) в акушерстве / О. В. Голяновский [и др.]. - С.91-98
Другие авторы: Падалко А. А., Мехедко В. В., Жежер А. А., Халанская О. А., Падалко Е. Ю., Жежер Н. П.
Бондар, М. В. Життєво небезпечні ускладнення хронічного алкоголізму: в центрі уваги синдром позиційного стиснення (демонстрація клінічного спостереження) / М. В. Бондар [та ін.]. - С.99-106
Другие авторы: Пилипенко М. М., Прокопів М. М., Трепет С. Г., Єльська О. Ю., Полоневич О. А.
Крижановський, В. Є. Клінічний випадок гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST, що ускладнився повною АВ-блокадою, гострою серцевою недостатністю та раптовою зупинкою кровообігу / В. Є. Крижановський [та ін.]. - С.107-112
Другие авторы: Красюк В. Б., Данилова Г. О., Дзюба Д. О.
Кучинська, І. А. Сучасні підходи до діагностики і лікування гострої печінкової недостатності в дорослих (за даними EASL Clinical Practical Guidelines of the management of acute (fulminant) liver failure 2018-2019 in adult) / І. А. Кучинська [та ін.]. - С.113-122
Другие авторы: Дронов О. І., Цимбалюк Р. С., Уваров В. Ю., Сотнік І. В.
Строкань, А. М. Судинний доступ у складних онкогематологічних пацієнтів (клінічний випадок) / А. М. Строкань, В. Ю. Субботін. - С.123-126
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

19.

Шифр: БУ1/2021/3
Журнал

Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - Периодичность 02z
2021г. № 3

Содержание:
Пилипенко, М. М. Передумови для поєднання пропофолу та дексметомідину при планових процедурних седаціях (огляд літератури та описання власного досвіду) / М. М. Пилипенко, Б. В. Михайлов. - С.9-27
Кисельова, І. В. Вплив комплексної імплементації програми ERAS на чинники хірургічної стресової відповіді у педіатричних пацієнтів при планових втручаннях на кінцівках / І. В. Кисельова, А. В. Біляєв. - С.28-37
Бєлка, К. Ю. Безпека пацієнтів у операційній: впровадження Хельсінської декларації в лікарнях України / К. Ю. Бєлка, Ю. Л. Кучин, Н. М. Семенко. - С.38-44
Бабіна, Ю. М. Дослідження рівня CCL2 / MCP-1 у сироватці крові хірургічних хворих як маркера адекватності періопераційного знеболення / Ю. М. Бабіна [та ін.]. - С.47-53
Другие авторы: Дмитрієв Д. В., Назарчук О. А., Фаустова М. О.
Черній, В. І. Концентрація кортизолу крові, гемодинаміка та метаболізм пацієнтів з вторинним гіперпаратиреозом, можливості періопераційної корекції / В. І. Черній, А. І. Денисенко. - С.54-63
Мазур, А. П. Клінічний випадок печінково-ниркової недостатності у пацієнта після ортотопічної трансплантації серця / А. П. Мазур [та ін.]. - С.64-66
Другие авторы: Гурін П. В., Зацаринний Р. А., Хоменко О. Ю., Белейович В. В., Доманський Т. М., Іванченко Н. Ю.
Матеріали VII Національного конгресу анестезіологів України, 21-23 вересня 2021 року. - С.73-113
Адамчук, Н. М. Оптимізація терапії гострого болю у дітей з лейкозами / Н. М. Адамчук, О. Ю. Сорокіна. - С.73
Антоненко, В. В. Когнитивні дисфункції після оперативних втручань коронарного шунтування як предиктор довгострокових когнітивних змін / В. В. Антоненко [та ін.]. - С.73-74
Другие авторы: Дубров С. О., Мазур А. П., Габрієлян А. В., Бабіч М. М., Гурін П. В.
Бабінцева, А. Г. Вроджена діафрагмальна кила: міжнародні рекомендації ведення пацієнтів для лікарів відділень інтенсивної терапії новонароджених / А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець, В. А. Петров. - С.74
Бєлих, О. В. Взаємозв’язок рівня глибини анестезії за індексом PSI та рівня церебральної оксигенації за показником RSO2 при проведенні лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів літнього віку / О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц. - С.75
Білецький, О. В. Премедикація з магнію сульфатом разом із зрошенням голосової щілини лідокаїном зменшує стресову реакцію на інтубацію трахеї / О. В. Білецький, C. В. Курсов. - С.75-76
Бодулєв, О. Ю. Респіраторна підтримка у формуванні безсоння у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, викликаним COVID-19 / О. Ю. Бодулєв. - С.76
Вишинська, М. Б. Вплив травми на судинно-тромбоцитарний гемостаз / М. Б. Вишинська. - С.76-77
Гаврилов, О. О. Седація у хворих з алкогольним делірієм: оксибутират натрію VS тіопетал натрію / О. О. Гаврилов [та ін.]. - С.77
Другие авторы: Гомон М. Л., Слободянюк П. М., Синюченко О. В., Козирев С. Н.
Георгіянц, М. А. Критичний перебіг коронавірусної інфекції у дітей. Досвід пандемії / М. А. Георгіянц [та ін.]. - С.77-78
Другие авторы: Корсунов В. А., Одинець І. Ю., Столяров К. Є., Пороша Н. С.
Гомон, М. Л. Малоопіоїдна мультимодальна анестезія в офтальмохірургії / М. Л. Гомон [та ін.]. - С.78
Другие авторы: Малочкова Н. В., Ходаковський М. А., Мазур Г. М., Маслій В., Каспришен О. М.
Гончарук, О. С. Варіанти корекції післяопераційного болю у дорослих і дітей / О. С. Гончарук [та ін.]. - С.78-79
Другие авторы: Вигонюк А. В., Маслій В. А., Гомон М. Л., Каспришен Т. Л., Гомон Р. О.
Городкова, Ю. В. Постковідні стани у дітей: власний досвід / Ю. В. Городкова, М. Ю. Курочкін, А. Г. Давидова. - С.79
Грижимальский, Е. В. Обезболивание родов согласно современным тенденциям / Е. В. Грижимальский [и др.]. - С.79
Другие авторы: Гарга А. И., Сулименко Е. Н., Сергейчик Н. С., Лушников В. В.
Гриценко, С. Н. Анестезия и интраоперационная интенсивная терапия при трансплантации печени / С. Н. Гриценко. - С.80
Гріжимальський, Є. В. ERAS протокол в акушерстві / Є. В. Гріжимальський [та ін.]. - С.81
Другие авторы: Гарга А. Й., Суліменко Є. М., Сергейчик М. С.
Гріжимальський, Є. В. QL блок в акушерстві як ефективний компонент післяопераційної аналгезії / Є. В. Гріжимальський [та ін.]. - С.81
Другие авторы: Гарга А. Й., Суліменко Є. М., Сергейчик М. С.
Денисюк, К. В. Терапія термінальної стадії серцевої недостатності / К. В. Денисюк, О. А. Лоскутов, О. М. Дружина. - С.81-82
Доморацкий, А. Э. Регионарные методики анестезии у пациентов с COVID-19, ESP блок / А. Э. Доморацкий [и др.]. - С.82
Другие авторы: Маркулин А. М., Созанский В. В., Шостак М. А., Олейников Ю. А.
Єгоров, О. О. Характеристика системи гемостазу у вагітних після органозберігаючого лікування передраку і початкового раку ендометрія / О. О. Єгоров. - С.82-83
Заікін, Ю. М. Ретроспективний аналіз частоти застосування антибактеріальних препаратів у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 / Ю. М. Заікін [та ін.]. - С.83
Другие авторы: Черняєв С. В., Дубров С. О., Денисюк М. В., Середа С. О.
Йовенко, І. О. Паліативне лікування та end of life therapy у відділенні інтенсивної терапії / І. О. Йовенко, Д. Г. Гавриченко. - С.84
Йовенко, І. О. Дискусійні питання тригерів трансфузійної терапії у ВІТ / І. О. Йовенко, І. В. Балака. - С.84-85
Клигуненко, О. М. Водні сектори в жінок з прееклампсією в перипартальному періоді / О. М. Клигуненко, О. О. Марзан. - С.85
Колтунова, Г. Б. Рання діагностика серцевої недостатності у хворих на інфекційний ендокардит / Г. Б. Колтунова. - С.85-86
Коновчук, В. М. Вплив ксилиту в поєднанні з інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту на волюмо- та осморегуляторну функцію нирок у пацієнтів з ЦД-2, ускладненого синдромом ендогенної інтоксикації / В. М. Коновчук [та ін.]. - С.86
Другие авторы: Андрущак А. В., Кушнир С. В., Кокалко М. М.
Корнейчик, В. О. Оптимальне анестезіологічне забезпечення в хірургії одного дня / В. О. Корнейчик, О. В. Тхоревський. - С.86-87
Коробко, Е. Ю. Динаміка стресової реакції у пацієнтів, оперованих з приводу травм нижніх кінцівок в умовах провідникової анестезії / Е. Ю. Коробко, М. А. Георгіянц. - С.87
Корсунов, В. А. Нове про відоме: тотальна внутрішньовенна анестезія VS каудальна анестезія у пацієнтів дитячого віку при урологічних хірургічних втручаннях / В. А. Корсунов, Д. Р. Зюбан. - С.87-88
Корсунов, В. А. Вивчення впливу варіантів респіраторної терапії на патоморфологічну структуру легеневої тканини у хворих з COVID-19 / В. А. Корсунов, В. С. Скорик. - С.88
Kravets, O. V. Modern possibilities of perioperative infusion therapy in urgent surgical diseases of abdomen / O. V. Kravets [et al.]. - С.88-89
Другие авторы: Klygunenko O. M., Yekhalov V. V., Mryzina O. Yu., Sedinkin V. A.
Криштафор, А. А. Место когнитивной реабилитации в интенсивной терапии / А. А. Криштафор. - С.89
Кріштафор, А. А. Застосування РЕЕР при тяжкій черепно-мозковій травмі / А. А. Кріштафор [та ін.]. - С.89
Другие авторы: Клигуненко О. М., Кравець О. В., Єхалов В. В., Станін Д. М.
Курсов, С. В. Прості та ранні ознаки наявновсті міокардіальної контузії у постраждалих з торакальною травмою на тлі політравми / C. В. Курсов, О. В. Білецький. - С.90
Кучинська, І. А. Особливості перебігу та інтенсивної терапії діабетичного кетоацидозу у хворих на COVID-19 / І. А. Кучинська [та ін.]. - С.90
Другие авторы: Антонюк Л. В., Кушнір М. В., Галушко О. А.
Ларіонов, В. Й. Особливості взаємозв’язків показників системи гемостазу та лейкоцитарного індексу інтоксикації у пацієнтів з позагоспітапльними пневмоніями на тлі COVID-19 / В. Й. Ларіонов, М. М. Журко. - С.91
Лисенко, В. Й. Біомаркери міокардіальних ушкоджень в виборі варіанту анестезії при абдомінальних операціях у хворих з супутньою ІХС / В. Й. Лисенко, А. Л. Ляшок, М. О. Голяніщев. - С.91-92
Лісецький, В. А. Анестезіологічне забезпечення радикальних мастектомій при пухлинах / В. А. Лісецький [та ін.]. - С.92
Другие авторы: Кулик І. В., Хитрий Г. П., Левченко Т. М., Журко М. М.
Лісецький, В. А. Анестезіологічне забезпечення амбулаторних операцій у хворих з пухлинами / В. А. Лісецький [та ін.]. - С.92
Другие авторы: Хитрий Г. П., Левченко Т. М., Журко М. М., Кулик І. В.
Самчук, О. О. Організація надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 в умовах ВАІТ багатопрофільної лікарні / О. О. Самчук [та ін.]. - С.93
Другие авторы: Матолінець Н. В., Ілясевич І. О., Потапов С. О., Ростун Р. І.
Міщук, В. Р. STRIVE Hi анестезія у дітей з обструктивною патологією гортані / В. Р. Міщук, А. І. Галян, В. О. Приймакова. - С.93-94
Міщук, В. Р. Клінічний випадок використання ЕКМО у дитини з тяжким ГРДС спричиненим COVID-19 / В. Р. Міщук [та ін.]. - С.94
Другие авторы: Приймакова В. О., Булькевич Б. В., Федиків О. І., Гуз Т. Б.
Момот, Н. В. Інтраабдомінальна гіпертензія як фактор ризику гострого пошкодження нирок у геріатричних хворих після ургентної абдомінальної хірургії / Н. В. Момот, С. І. Воротинцев. - С.94-95
Морозова, Я. В. Взаємозв’язок темпу інтраопераційної інфузійної терапії з рівнем NT-proBNP в ранньому післяопераційному періоді / Я. В. Морозова. - С.95-96
Муризіна, О. Ю. Первинна оцінка гострої правошлункової серцевої недостатності у відділенні інтенсивної терапії: легенева тромбоемболія та інфаркт міокарда / О. Ю. Муризіна. - С.96-97
Павленко, І. А. Мотивація вибору спеціальності "Анестезіологія" / І. А. Павленко, О. В. Іванюшко. - С.97
Підфедько, М. Л. Спірометрія як метод об’єктивної оцінки післяопераційного знеболення хворих з торакальною патологією / М. Л. Підфедько, В. М. Мошківський. - С.97-98
Плечиста, Є. Е. Порівняння застосування пропофолу, дексметомідину та їх комбінації у пацієнтів з метою седації після кардіохірургічних втручань / Є. Е. Плечиста. - С.98
Постернак, Г. І. Оцінка гострого пошкодження нирок у хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19) / Г. І. Постернак [та ін.]. - С.99
Другие авторы: Бобошко І. М., Яременко М. О., Федоренко А. І.
Постернак, Г. І. Біохімічні маркери тяжкості гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС новонародженних / Г. І. Постернак, Д. Г. Постернак. - С.99
Рабченюк, К. Варіабельність серцевого ритму як метод оцінки знеболення в післяопераційному періоді / К. Рабченюк, В. Стеблюк. - С.100
Рижковський, А. В. Якість аналгезії після тотальних абдомінальних гістеректомій при застосуванні реґіонарного компоненту знеболення: порівняльне ретроспективне дослідження / А. В. Рижковський. - С.100-101
Савченко, В. О. Новітнє мікробіологічне дослідження в практиці лікаря ВРІТ. Швидкий результат з МІК від 2 діб. Synergy-test / В. О. Савченко, В. В. Яновська, Є. В. Яницький. - С.101
Свіргун, М. В. Можливі фактори впливу на тривалість перебування хворих в лікарні після ендопротезування кульшового суглоба / М. В. Свіргун, А. І. Семененко. - С.103
Снісарь, В. І. Періопераційні особливості у дітей з онкологічною патологією / В. І. Снісарь, Д. В. Миронов. - С.103
Сорока, А. О. Вплив виду анестезіологічного забезпечення на ефективність післяопераційного знеболення у пацієнтів з травмою ключиці / А. О. Сорока, О. В. Рабощук. - С.104
Стрижак, Л. С. Метилксантини як препарати вибору у новонароджених при гострому пошкодженні нирок / Л. С. Стрижак, І. О. Анікін. - С.104-105
Ступницький, М. А. Досвід проведення анестезії севофлураном на етапі штучного кровообігу під час операцій на відкритому серці / М. А. Ступницький [та ін.]. - С.105
Другие авторы: Родзоняк А. І., Скуратівський Ю. Є., Куртяк З. З.
Супрун, А. С. Дослідження впливу стрес-протекторних ефектів різних методів анестезії при хірургічному лікуванні хворих зі злоякісними утвореннями легень на перебіг раннього післяопераційного періоду / А. С. Супрун. - С.105-106
Тарасенко, К. В. Акушерські та перинатальні ускладнення у вагітних з прееклампсією на фоні супутнього ожиріння / К. В. Тарасенко, М. М. Зелінка-Хобзей. - С.106
Тімохіна, І. О. Ультразвукова оцінка передніх тканин шиї як предикторів важкої ларингоскопії / І. О. Тімохіна, В. М. Мошківський. - С.106-107
Тітов, І. І. Динаміка змін нейро-специфічної енолази у хворих з ішемічним інсультом та синдромом обструктивного апное уві сні / І. І. Тітов [та ін.]. - С.107
Другие авторы: Білас О. Ю., Венгрович В. В., Нестор І. І., Хлібейчук Г. І.
Тітов, І. І. Полісомнографічні зміни при синдромі обструктивного апное уві сні в гострий період ішемічного інсульту / І. І. Тітов [та ін.]. - С.107-108
Другие авторы: Білас О. Ю., Нестор І. І., Хлібейчук Г. І.
Тітов, І. І. Функціональні результати лікування хворих з ішемічним інсультом на тлі синдрому обструктивного апное уві сні / І. І. Тітов [та ін.]. - С.108
Другие авторы: Білас О. Ю., Гриб В. А., Хлібейчук Г. І.
Ткачук, Р. В. Особливості лікувальної тактики у дітей, хворих на коронавірусну хворобу COVID-19 / Р. В. Ткачук, О. К. Колоскова, Т. М. Білоус. - С.109
Ушневич, Ж. О. Ефективність TAP-блоку в знеболенні на ранній реабілітації у пацієнтів з пахвинними грижами / Ж. О. Ушневич, Н. В. Матолінець, О. М. Лерчук. - С.109.
Федоров, Ю. П. Парентеральне харчування як компонент терапії, на ранньому етапі лікування важких форм COVID-19 / Ю. П. Федоров [та ін.]. - С.110
Другие авторы: Пращерук П. В., Пугин В. А., Меренков В. Г., Антошкін Р. В., Гречишкіна Ю. А.
Фрончко, В. П. Практичні питання проведення неінвазивної вентиляції легень у хворих з COVID-19 / В. П. Фрончко [та ін.]. - С.110
Другие авторы: Орлецький Б. Ю., Іванюшко О. В., Голодюк О. О., Руснак Н. О., Терлецький С. В., Літошко С. В.
Фрончко, В. П. Преабілітація в періопераційному періоді / В. П. Фрончко [та ін.]. - С.111
Другие авторы: Іванюшко О. В., Мельник Р. В., Шевченко С. Б., Кміть І. О.
Лизогуб, М. В. Мозкова перфузія в умовах загальної анестезії у різних операційних положеннях / М. В. Лизогуб [та ін.]. - С.111
Другие авторы: Лизогуб К. І., Паздніков Р. В., Кострікова Е. В.
Черняєв, С. В. Використання внутрішньовенного імуноглобуліну G в комплексному лікуванні пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19. Серія клінічних випадків / С. В. Черняєв [та ін.]. - С.112
Другие авторы: Заікін Ю. М., Дубров С. О., Середа С. О., Денисюк М. В., Славута Г. Б.
Шкурупій, Д. А. Механічна дисфункція інвазивних медичних пристроїв: казуїстика чи прогнозована закономірність? / Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод, П. С. Терів. - С.112-113
Шостак, М. А. Анестезіологічна допомога пацієнтам з гострою переміжною порфірією / М. А. Шостак [та ін.]. - С.113
Другие авторы: Доморацький О. Е., Якубець О. А., Кудряшова Ю. О.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

20.

(Нет сведений об экземплярах)
Шифр: МУ104/2022/18/3
Журнал

Медицина невідкладних станів . - Выходит раз в два месяца
2022г. Т. 18 № 3

Содержание:
Єхалов, В. В. Особливості невідкладної стоматологічної допомоги та анестезії в осіб з метамфетаміновою залежністю (літературний огляд) / В. В. Єхалов [та ін.]. - С.7-14
Другие авторы: Кравець О. В., Романюта І. А., Седінкін В. А.
Ходош, Е. М. Клінічні та гістопатофізіологічні особливості дифузного альвеолярного ураження (пневмонії), обумовленого SARS-CoV-2, у хворих, які потребують респіраторної підтримки / Е. М. Ходош, І. В. Івахно. - С.15-22
Ушневич, Ж. О. Сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинними грижами (огляд літератури) / Ж. О. Ушневич, Н. В. Матолінець, В. В. Хом’як. - С.23-28
Ткачишин, В. С. Отруєння чадним газом / В. С. Ткачишин. - С.29-31
Ткачишин, В. С. Отруєння аміно- і нітросполуками бензолу в професійній патології / В. С. Ткачишин. - С.32-36
Бойко, В. В. Тромбоемболічні ускладнення у хворих з гострою хірургічною патологією при коронaвірусній інфекції COVID-19 / В. В. Бойко [та ін.]. - С.37-40
Другие авторы: Лихман В. М., Шевченко О. М., Ткачук О. Ю., Меркулов А. О., Белодід Є. О., Пономарьова К. В.
Льовкін, О. А. Контроль болю у невідкладній травматології кінцівок / О. А. Льовкін, В. І. Перцов. - С.41-44
Лизогуб, К. І. Післяопераційні когнітивні дисфункції та операційне положення / К. І. Лизогуб [та ін.]. - С.45-48
Другие авторы: Ніконов В. В., Лизогуб М. В., Курсов С. В., Феськов О. Е., Яковенко С. М.
Лурін, І. А. Показники інтенсивності рентгенофлюоресценції вмісту капсул металевих осколків м’яких тканин у поранених із вибуховою і вогнепальною травмою / І. А. Лурін [та ін.]. - С.49-55
Другие авторы: Бойко В. В., Гуменюк К. В., Замятін П. М., Хорошун Е. М., Михайлов І. Ф., Батурін О. А., Негодуйко В. В., Замятін Д. П., Тертишний С. М.
Мазур, А. П. Клінічний випадок пролонгованої СРАР-вентиляції у пацієнтки з COVID-19-асоційованою пневмонією / А. П. Мазур [та ін.]. - С.56-59
Другие авторы: Хоменко О. Ю., Борисенко А. О., Новікова Е. І.
Нет сведений об экземплярах
Найти похожие
Перейти к описаниям статей

1-20 21-33

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)