Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (1)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Лизогуб, М. В.$<.>)
Общее количество найденных документов : 44
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-44 
1.

Заглавие журнала :Медицина невідкладних станів -2022г. т.18,N 3
Интересные статьи :
Єхалов В. В. Особливості невідкладної стоматологічної допомоги та анестезії в осіб з метамфетаміновою залежністю (літературний огляд)/ В. В. Єхалов [та ін.] (стр.7-14)
Ходош Е. М. Клінічні та гістопатофізіологічні особливості дифузного альвеолярного ураження (пневмонії), обумовленого SARS-CoV-2, у хворих, які потребують респіраторної підтримки/ Е. М. Ходош, І. В. Івахно (стр.15-22)
Ушневич Ж. О. Сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинними грижами (огляд літератури)/ Ж. О. Ушневич, Н. В. Матолінець, В. В. Хом’як (стр.23-28)
Ткачишин В. С. Отруєння чадним газом/ В. С. Ткачишин (стр.29-31)
Ткачишин В. С. Отруєння аміно- і нітросполуками бензолу в професійній патології/ В. С. Ткачишин (стр.32-36)
Бойко В. В. Тромбоемболічні ускладнення у хворих з гострою хірургічною патологією при коронaвірусній інфекції COVID-19/ В. В. Бойко [та ін.] (стр.37-40)
Льовкін О. А. Контроль болю у невідкладній травматології кінцівок/ О. А. Льовкін, В. І. Перцов (стр.41-44)
Лизогуб К. І. Післяопераційні когнітивні дисфункції та операційне положення/ К. І. Лизогуб [та ін.] (стр.45-48)
Лурін І. А. Показники інтенсивності рентгенофлюоресценції вмісту капсул металевих осколків м’яких тканин у поранених із вибуховою і вогнепальною травмою/ І. А. Лурін [та ін.] (стр.49-55)
Мазур А. П. Клінічний випадок пролонгованої СРАР-вентиляції у пацієнтки з COVID-19-асоційованою пневмонією/ А. П. Мазур [та ін.] (стр.56-59)
Интересные статьи :
Найти похожие


2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб К. І., Ніконов В. В., Лизогуб М. В., Курсов С. В., Феськов О. Е., Яковенко С. М.
Заглавие : Післяопераційні когнітивні дисфункції та операційне положення
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 45-48 (Шифр МУ104/2022/18/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Аннотация: Післяопераційна когнітивна дисфункція (ПОКД) часто спостерігається після оперативного втручання під загальною анестезією, особливо у пацієнтів похилого віку, близько 12 % пацієнтів старше від 65 років мали післяопераційну когнітивну дисфункцію через три місяці після операції. Це важливе питання в періопераційному догляді, оскільки великі операції у пацієнтів похилого віку стають все більш поширеними. Чинники, що підвищують ризик ПОКД, включають літній вік, раніше існуючі церебральні, серцево-судинні захворювання, низький рівень освіти, а також інтра- та післяопераційні ускладнення. ПОКД асоціюється зі зниженням якості життя, втратою функції та збільшенням смертності. Мета: дослідження частоти виникнення ПОКД при використанні напівсидячого інтраопераційного положення (НСП) та прон-позиції залежно від віку пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 74 пацієнти віком 18–75 років, які були равномірно разподілені на дві групи залежно від періопераційного положення. Додатково кожна група була ще розподілена на дві підгрупи залежно від віку: 18–59 та 60–75 років. Результати. При обстеженні когнітивних функцій за таблицями Шульте у пацієнтів, оперованих у прон-позиції, вірогідних змін виявлено не було. У пацієнтів, оперованих у НСП, була виявлена вірогідна різниця: на 3-тю добу післяопераційного періоду середній час зв’язування чисел у пацієнтів похилого віку був вірогідно більшим, ніж у пацієнтів молодого та середнього віку. Подібні зміни спостерігались при тестуванні на фонетичну мовленнєву активність. На 3-тю добу після операції пацієнти похилого віку були здатні назвати менше слів за хвилину, ніж пацієнти молодшого віку в групі НСП. Висновки. При порівнянні двох інтраопераційних положень, прон-позиції та напівсидячого положення, розвиток ПОКД спостерігався у групі пацієнтів похилого віку, оперованих у НСП. Пацієнти всіх вікових груп, які були оперовані в НСП, мали значно більший час до екстубації порівняно із пацієнтами, які були оперовані у горизонтальному положенні
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб М. В., Лизогуб К. І., Котульський І. В., Паздніков Р. В., Кострікова Е. В., Яковенко С. М.
Заглавие : Особливості проведення анестезії у напівсидячому положенні (огляд літератури)
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - N 4. - С. 79-84 (Шифр ОУ4/2021/4)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ПОЗА -- POSTURE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Положення шезлонга або Beach chair position (BCP), яке використовують під час операцій на плечовому суглобі, має низку переваг для хірурга, проте може призводити до інтраопераційної гіпотензії, брадикардії, та, як наслідок, до післяопераційних ускладненнями неврологічного характеру. Мета. Провести аналіз сучасної літератури для виявлення частоти ускладнень, які виникають у разі ВСР, методик їхнього моніторингу та запобігання. Методи. Проаналізовано публікації з пошукової системи Google, електронних баз PubMed, Google Scholar, архівів спеціалізованих журналів й інших джерел науково-медичної інформації. Результати. Сьогодні в ортопедичній практиці застосовують такі види напівсидячого положення залежно від кута підйому верхньої половини тулуба: Semi-beach-chair position — 30°, BCP — 60°, Semi-upright sitting position — 90°. Точне вимірювання кута підйому в клінічній практиці використовують украй рідко, хоча він прямо корелює зі змінами гемодинаміки. Передбачуваною етіологією ушкодження центральної нервової системи є гіпотензія з подальшою гіпоперфузією головного мозку, що виникає після зміни положення тіла пацієнта в умовах загальної анестезії. Стандартне вимірювання артеріального тиску на рівні плеча дає спотворені показники щодо реального тиску на рівні Вілізієва кола. Чіткі рекомендації щодо безпечного рівня артеріального тиску за операцій у ВСР відсутні. Більшість клінічних досліджень показали, що положення шезлонга призводить до зниження регіональної оксигенації мозку та церебрального кровотоку. Висока частота епізодів мозкової десатурації (понад 50 %) обумовлює необхідність її моніторингу у ВСР. Сьогодні найчастіше його проводять за методикою NIRS (Near-Infrared Spectroscopy). Менше клінічне значення мають доплерографічне дослідження мозкових судин і сатурації крові в яремній вені. Проте виявлення фактів десатурації здебільшого не впливає на частоту виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції. Перспективним напрямом подальших досліджень є аналіз вмісту нейроспецифічних білків після операцій у ВСР
Найти похожие

4.

Заглавие журнала :Ортопедия, травматология и протезирование -2021г.,N 4
Интересные статьи :
Барков О. О. Практичні аспекти інтраопераційного нейромоніторингу у хворих із різною патологією хребта/ О. О. Барков, Д. Р. Дуплій (стр.5-12)
Головаха М. Л. Результати малоінвазивної пластики структур задньолатерального кута колінного суглоба/ М. Л. Головаха, С. А. Бондаренко, В. Орлянський (стр.13-21)
Мателенок Є. М. Іпсилатеральні ушкодження ліктьового суглоба та дистального відділу променевої кістки/ Є. М. Мателенок (стр.22-27)
Бодня О. І. Експериментальне дослідження стабільності остеосинтезу дистального відділу плечової кістки/ О. І. Бодня [та ін.] (стр.28-32)
Вирва О. Є. Передопераційна терапія деносумабом у хворих на гігантоклітинну пухлину кісток/ О. Є. Вирва [та ін.] (стр.33-41)
Вирва О. Є. Дослідження біохімічних маркерів остеогенезу в разі інкорпорації кісткових алоімплантатів у щурів із післяопераційним введенням цисплатину за різних умов стерилізації алоімплантата/ О. Є. Вирва [та ін.] (стр.42-48)
Шишка І. В. Математичне моделювання напружено-деформованого стану елементів стопи в умовах гіпоплазії латеральної кісточки/ І. В. Шишка [та ін.] (стр.49-57)
Тяжелов О. А. Математичне моделювання роботи м’язів тазового пояса у хворих із привідною контрактурою кульшового суглоба під час одноопорного стояння/ О. А. Тяжелов [та ін.] (стр.58-62)
Підлісецький А. Т. Дослідження структурних змін у субфасціальній ділянці скелетних м’язів гомілки після травматичної ішемії та впливу регенеративних технологій на відновлювальні процеси (експериментальне дослідження)/ А. Т. Підлісецький [та ін.] (стр.63-69)
Зазірний І. М. Сучасні тенденції ендопротезування кульшового та колінного суглобів/ І. М. Зазірний, К. І. Барабаш (стр.70-78)
Лизогуб М. В. Особливості проведення анестезії у напівсидячому положенні (огляд літератури)/ М. В. Лизогуб [та ін.] (стр.79-84)
Корж М. О. Тотальне реверсивне ендопротезування плечового суглоба. Історія та перспективи розвитку/ М. О. Корж [та ін.] (стр.85-95)
Сулима В. С. Вишкіл і практично-центрична метода професора Сулими/ В. С. Сулима, Ю. О. Філяк, М. В. Мадій (стр.99-105)
Звіт про роботу осередків та асоціацій ортопедів-травматологів (стр.106-112)
Интересные статьи :
Найти похожие


5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб М. В., Лизогуб К. І., Паздников Р. В., Кострікова Е. В.
Заглавие : Мозкова перфузія в умовах загальної анестезії у різних операційних положеннях
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2021. - N 3. - С. 111 (Шифр БУ1/2021/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
Найти похожие

6.

Заглавие журнала :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2021г.,N 3
Интересные статьи :
Пилипенко М. М. Передумови для поєднання пропофолу та дексметомідину при планових процедурних седаціях (огляд літератури та описання власного досвіду)/ М. М. Пилипенко, Б. В. Михайлов (стр.9-27)
Кисельова І. В. Вплив комплексної імплементації програми ERAS на чинники хірургічної стресової відповіді у педіатричних пацієнтів при планових втручаннях на кінцівках/ І. В. Кисельова, А. В. Біляєв (стр.28-37)
Бєлка К. Ю. Безпека пацієнтів у операційній: впровадження Хельсінської декларації в лікарнях України/ К. Ю. Бєлка, Ю. Л. Кучин, Н. М. Семенко (стр.38-44)
Бабіна Ю. М. Дослідження рівня CCL2 / MCP-1 у сироватці крові хірургічних хворих як маркера адекватності періопераційного знеболення/ Ю. М. Бабіна [та ін.] (стр.47-53)
Черній В. І. Концентрація кортизолу крові, гемодинаміка та метаболізм пацієнтів з вторинним гіперпаратиреозом, можливості періопераційної корекції/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.54-63)
Мазур А. П. Клінічний випадок печінково-ниркової недостатності у пацієнта після ортотопічної трансплантації серця/ А. П. Мазур [та ін.] (стр.64-66)
Матеріали VII Національного конгресу анестезіологів України, 21-23 вересня 2021 року (стр.73-113)
Адамчук Н. М. Оптимізація терапії гострого болю у дітей з лейкозами/ Н. М. Адамчук, О. Ю. Сорокіна (стр.73)
Антоненко В. В. Когнитивні дисфункції після оперативних втручань коронарного шунтування як предиктор довгострокових когнітивних змін/ В. В. Антоненко [та ін.] (стр.73-74)
Бабінцева А. Г. Вроджена діафрагмальна кила: міжнародні рекомендації ведення пацієнтів для лікарів відділень інтенсивної терапії новонароджених/ А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець, В. А. Петров (стр.74)
Бєлих О. В. Взаємозв’язок рівня глибини анестезії за індексом PSI та рівня церебральної оксигенації за показником RSO2 при проведенні лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів літнього віку/ О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц (стр.75)
Білецький О. В. Премедикація з магнію сульфатом разом із зрошенням голосової щілини лідокаїном зменшує стресову реакцію на інтубацію трахеї/ О. В. Білецький, C. В. Курсов (стр.75-76)
Бодулєв О. Ю. Респіраторна підтримка у формуванні безсоння у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, викликаним COVID-19/ О. Ю. Бодулєв (стр.76)
Вишинська М. Б. Вплив травми на судинно-тромбоцитарний гемостаз/ М. Б. Вишинська (стр.76-77)
Гаврилов О. О. Седація у хворих з алкогольним делірієм: оксибутират натрію VS тіопетал натрію/ О. О. Гаврилов [та ін.] (стр.77)
Георгіянц М. А. Критичний перебіг коронавірусної інфекції у дітей. Досвід пандемії/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.77-78)
Гомон М. Л. Малоопіоїдна мультимодальна анестезія в офтальмохірургії/ М. Л. Гомон [та ін.] (стр.78)
Гончарук О. С. Варіанти корекції післяопераційного болю у дорослих і дітей/ О. С. Гончарук [та ін.] (стр.78-79)
Городкова Ю. В. Постковідні стани у дітей: власний досвід/ Ю. В. Городкова, М. Ю. Курочкін, А. Г. Давидова (стр.79)
Грижимальский Е. В. Обезболивание родов согласно современным тенденциям/ Е. В. Грижимальский [и др.] (стр.79)
Гриценко С. Н. Анестезия и интраоперационная интенсивная терапия при трансплантации печени/ С. Н. Гриценко (стр.80)
Гріжимальський Є. В. ERAS протокол в акушерстві/ Є. В. Гріжимальський [та ін.] (стр.81)
Гріжимальський Є. В. QL блок в акушерстві як ефективний компонент післяопераційної аналгезії/ Є. В. Гріжимальський [та ін.] (стр.81)
Денисюк К. В. Терапія термінальної стадії серцевої недостатності/ К. В. Денисюк, О. А. Лоскутов, О. М. Дружина (стр.81-82)
Доморацкий А. Э. Регионарные методики анестезии у пациентов с COVID-19, ESP блок/ А. Э. Доморацкий [и др.] (стр.82)
Єгоров О. О. Характеристика системи гемостазу у вагітних після органозберігаючого лікування передраку і початкового раку ендометрія/ О. О. Єгоров (стр.82-83)
Заікін Ю. М. Ретроспективний аналіз частоти застосування антибактеріальних препаратів у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19/ Ю. М. Заікін [та ін.] (стр.83)
Йовенко І. О. Паліативне лікування та end of life therapy у відділенні інтенсивної терапії/ І. О. Йовенко, Д. Г. Гавриченко (стр.84)
Йовенко І. О. Дискусійні питання тригерів трансфузійної терапії у ВІТ/ І. О. Йовенко, І. В. Балака (стр.84-85)
Клигуненко О. М. Водні сектори в жінок з прееклампсією в перипартальному періоді/ О. М. Клигуненко, О. О. Марзан (стр.85)
Колтунова Г. Б. Рання діагностика серцевої недостатності у хворих на інфекційний ендокардит/ Г. Б. Колтунова (стр.85-86)
Коновчук В. М. Вплив ксилиту в поєднанні з інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту на волюмо- та осморегуляторну функцію нирок у пацієнтів з ЦД-2, ускладненого синдромом ендогенної інтоксикації/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.86)
Корнейчик В. О. Оптимальне анестезіологічне забезпечення в хірургії одного дня/ В. О. Корнейчик, О. В. Тхоревський (стр.86-87)
Коробко Е. Ю. Динаміка стресової реакції у пацієнтів, оперованих з приводу травм нижніх кінцівок в умовах провідникової анестезії/ Е. Ю. Коробко, М. А. Георгіянц (стр.87)
Корсунов В. А. Нове про відоме: тотальна внутрішньовенна анестезія VS каудальна анестезія у пацієнтів дитячого віку при урологічних хірургічних втручаннях/ В. А. Корсунов, Д. Р. Зюбан (стр.87-88)
Корсунов В. А. Вивчення впливу варіантів респіраторної терапії на патоморфологічну структуру легеневої тканини у хворих з COVID-19/ В. А. Корсунов, В. С. Скорик (стр.88)
Kravets O. V. Modern possibilities of perioperative infusion therapy in urgent surgical diseases of abdomen/ O. V. Kravets [et al.] (стр.88-89)
Криштафор А. А. Место когнитивной реабилитации в интенсивной терапии/ А. А. Криштафор (стр.89)
Кріштафор А. А. Застосування РЕЕР при тяжкій черепно-мозковій травмі/ А. А. Кріштафор [та ін.] (стр.89)
Курсов С. В. Прості та ранні ознаки наявновсті міокардіальної контузії у постраждалих з торакальною травмою на тлі політравми/ C. В. Курсов, О. В. Білецький (стр.90)
Кучинська І. А. Особливості перебігу та інтенсивної терапії діабетичного кетоацидозу у хворих на COVID-19/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.90)
Ларіонов В. Й. Особливості взаємозв’язків показників системи гемостазу та лейкоцитарного індексу інтоксикації у пацієнтів з позагоспітапльними пневмоніями на тлі COVID-19/ В. Й. Ларіонов, М. М. Журко (стр.91)
Лисенко В. Й. Біомаркери міокардіальних ушкоджень в виборі варіанту анестезії при абдомінальних операціях у хворих з супутньою ІХС/ В. Й. Лисенко, А. Л. Ляшок, М. О. Голяніщев (стр.91-92)
Лісецький В. А. Анестезіологічне забезпечення радикальних мастектомій при пухлинах/ В. А. Лісецький [та ін.] (стр.92)
Лісецький В. А. Анестезіологічне забезпечення амбулаторних операцій у хворих з пухлинами/ В. А. Лісецький [та ін.] (стр.92)
Самчук О. О. Організація надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 в умовах ВАІТ багатопрофільної лікарні/ О. О. Самчук [та ін.] (стр.93)
Міщук В. Р. STRIVE Hi анестезія у дітей з обструктивною патологією гортані/ В. Р. Міщук, А. І. Галян, В. О. Приймакова (стр.93-94)
Міщук В. Р. Клінічний випадок використання ЕКМО у дитини з тяжким ГРДС спричиненим COVID-19/ В. Р. Міщук [та ін.] (стр.94)
Момот Н. В. Інтраабдомінальна гіпертензія як фактор ризику гострого пошкодження нирок у геріатричних хворих після ургентної абдомінальної хірургії/ Н. В. Момот, С. І. Воротинцев (стр.94-95)
Морозова Я. В. Взаємозв’язок темпу інтраопераційної інфузійної терапії з рівнем NT-proBNP в ранньому післяопераційному періоді/ Я. В. Морозова (стр.95-96)
Муризіна О. Ю. Первинна оцінка гострої правошлункової серцевої недостатності у відділенні інтенсивної терапії: легенева тромбоемболія та інфаркт міокарда/ О. Ю. Муризіна (стр.96-97)
Павленко І. А. Мотивація вибору спеціальності "Анестезіологія"/ І. А. Павленко, О. В. Іванюшко (стр.97)
Підфедько М. Л. Спірометрія як метод об’єктивної оцінки післяопераційного знеболення хворих з торакальною патологією/ М. Л. Підфедько, В. М. Мошківський (стр.97-98)
Плечиста Є. Е. Порівняння застосування пропофолу, дексметомідину та їх комбінації у пацієнтів з метою седації після кардіохірургічних втручань/ Є. Е. Плечиста (стр.98)
Постернак Г. І. Оцінка гострого пошкодження нирок у хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19)/ Г. І. Постернак [та ін.] (стр.99)
Постернак Г. І. Біохімічні маркери тяжкості гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС новонародженних/ Г. І. Постернак, Д. Г. Постернак (стр.99)
Рабченюк К. Варіабельність серцевого ритму як метод оцінки знеболення в післяопераційному періоді/ К. Рабченюк, В. Стеблюк (стр.100)
Рижковський А. В. Якість аналгезії після тотальних абдомінальних гістеректомій при застосуванні реґіонарного компоненту знеболення: порівняльне ретроспективне дослідження/ А. В. Рижковський (стр.100-101)
Савченко В. О. Новітнє мікробіологічне дослідження в практиці лікаря ВРІТ. Швидкий результат з МІК від 2 діб. Synergy-test/ В. О. Савченко, В. В. Яновська, Є. В. Яницький (стр.101)
Свіргун М. В. Можливі фактори впливу на тривалість перебування хворих в лікарні після ендопротезування кульшового суглоба/ М. В. Свіргун, А. І. Семененко (стр.103)
Снісарь В. І. Періопераційні особливості у дітей з онкологічною патологією/ В. І. Снісарь, Д. В. Миронов (стр.103)
Сорока А. О. Вплив виду анестезіологічного забезпечення на ефективність післяопераційного знеболення у пацієнтів з травмою ключиці/ А. О. Сорока, О. В. Рабощук (стр.104)
Стрижак Л. С. Метилксантини як препарати вибору у новонароджених при гострому пошкодженні нирок/ Л. С. Стрижак, І. О. Анікін (стр.104-105)
Ступницький М. А. Досвід проведення анестезії севофлураном на етапі штучного кровообігу під час операцій на відкритому серці/ М. А. Ступницький [та ін.] (стр.105)
Супрун А. С. Дослідження впливу стрес-протекторних ефектів різних методів анестезії при хірургічному лікуванні хворих зі злоякісними утвореннями легень на перебіг раннього післяопераційного періоду/ А. С. Супрун (стр.105-106)
Тарасенко К. В. Акушерські та перинатальні ускладнення у вагітних з прееклампсією на фоні супутнього ожиріння/ К. В. Тарасенко, М. М. Зелінка-Хобзей (стр.106)
Тімохіна І. О. Ультразвукова оцінка передніх тканин шиї як предикторів важкої ларингоскопії/ І. О. Тімохіна, В. М. Мошківський (стр.106-107)
Тітов І. І. Динаміка змін нейро-специфічної енолази у хворих з ішемічним інсультом та синдромом обструктивного апное уві сні/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.107)
Тітов І. І. Полісомнографічні зміни при синдромі обструктивного апное уві сні в гострий період ішемічного інсульту/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.107-108)
Тітов І. І. Функціональні результати лікування хворих з ішемічним інсультом на тлі синдрому обструктивного апное уві сні/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.108)
Ткачук Р. В. Особливості лікувальної тактики у дітей, хворих на коронавірусну хворобу COVID-19/ Р. В. Ткачук, О. К. Колоскова, Т. М. Білоус (стр.109)
Ушневич Ж. О. Ефективність TAP-блоку в знеболенні на ранній реабілітації у пацієнтів з пахвинними грижами/ Ж. О. Ушневич, Н. В. Матолінець, О. М. Лерчук (стр.109.)
Федоров Ю. П. Парентеральне харчування як компонент терапії, на ранньому етапі лікування важких форм COVID-19/ Ю. П. Федоров [та ін.] (стр.110)
Фрончко В. П. Практичні питання проведення неінвазивної вентиляції легень у хворих з COVID-19/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.110)
Фрончко В. П. . Преабілітація в періопераційному періоді/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.111)
Лизогуб М. В. Мозкова перфузія в умовах загальної анестезії у різних операційних положеннях/ М. В. Лизогуб [та ін.] (стр.111)
Черняєв С. В. Використання внутрішньовенного імуноглобуліну G в комплексному лікуванні пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19. Серія клінічних випадків/ С. В. Черняєв [та ін.] (стр.112)
Шкурупій Д. А. Механічна дисфункція інвазивних медичних пристроїв: казуїстика чи прогнозована закономірність?/ Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод, П. С. Терів (стр.112-113)
Шостак М. А. Анестезіологічна допомога пацієнтам з гострою переміжною порфірією/ М. А. Шостак [та ін.] (стр.113)
Интересные статьи :
Найти похожие


7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ніконов В. В., Лизогуб К. І., Лизогуб М. В.
Заглавие : Інфузійна терапія при пневмонії: що нового?
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 37-42 (Шифр МУ104/2020/16/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Реосорбилакт
MeSH-главная: ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
ТЯЖЕЛЫЙ ОСТРЫЙ РЕСПИРАТОРНЫЙ СИНДРОМ -- SEVERE ACUTE RESPIRATORY SYNDROME
ШОК ТОКСИЧЕСКИЙ -- SHOCK, SEPTIC
ИНФУЗИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENOUS
Аннотация: У зв’язку зі збільшенням захворюваності на пневмонію, її тяжким перебігом і розвитком ускладнень, змішаною вірусно-бактеріальну етіологією, а також оголошенням Всесвітньою організацією охорони здоров’я COVID-19 пандемією були розроблені сучасні гайдлайни щодо клініки, перебігу, лікування, застосування респіраторної підтримки й реабілітації хворих на COVID-19. Особливістю перебігу тяжких пневмоній є швидкий розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому на фоні імунодефіциту. Наведено дані огляду літератури щодо лікування хворих на пневмонію: погляди на потребу в інфузійній терапії та її ускладнення, застосування вазопресорів. Подані відомості щодо лікування хворих із синдромом ендогенної інтоксикації та чіткі показання до застосування симпатоміметиків при септичному шоку. Подані дослідження, які показали, що застосування Реосорбілакту в комплексній терапії дозволяє зменшити частоту розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому, об’єм інфузії, необхідний для стабілізації гемодинаміки, сприяє переміщенню рідини з інтерстицію до кров’яного русла, сприяє виведенню надлишку рідини, дозволяє зменшити рівень основних маркерів інтоксикації. Такі властивості Реосорбілакту свідчать про позитивний ефект його використання в комплексній терапії пневмоній і при септичному шоку
Найти похожие

8.

Заглавие журнала :Медицина невідкладних станів -2020г. т.16,N 2
Интересные статьи :
Кафедре медицины неотложных состояний и медицины катастроф ХМАПО 40 лет (стр.6-10)
Забашта В. Ф. Етапи становлення екстренної невідкладної допомоги на Слобожанщині/ В. Ф. Забашта (стр.11-14)
Лоскутов О. А. Мультимодальна малоопіоїдна анестезія: компоненти й механізми формування/ О. А. Лоскутов, М. В. Бондар, Т. В. Овсієнко (стр.15-24)
Кобеляцкий Ю. Ю. Обзор международных рекомендаций по нутритивной поддержке у больных с COVID-19, находящихся в отделении интенсивной терапии/ Ю. Ю. Кобеляцкий (стр.25-36)
Ніконов В. В. Інфузійна терапія при пневмонії: що нового?/ В. В. Ніконов, К. І. Лизогуб, М. В. Лизогуб (стр.37-42)
Галушко О. А. Небезпеки і труднощі під час діагностики інфаркту міокарда у пацієнтів з цукровим діабетом (огляд літератури та власний досвід)/ О. А. Галушко, М. В. Болюк (стр.43-47)
Пилипенко М. М. Провідні патофізіологічні порушення в організмі у разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція)/ М. М. Пилипенко, М. В. Бондар (стр.48-54)
Pina E. Застосування беміпарину для тривалого лікування венозного тромбозу у хворих онкологічного профілю: дослідження ELEBAMA/ E. Pina [et al.] (стр.55-60)
Бишовець С. М. Однобічна субарахноїдальна блокада для інтраопераційного знеболювання пластики пахового каналу/ С. М. Бишовець, Д. О. Дзюба (стр.61-65)
Колесников В. Г. Результати оцінки когнітивних порушень у ранній післяопераційний період у кардіохірургічних пацієнтів з артеріальною гіпертензією, оперованих в умовах штучного кровообігу/ В. Г. Колесников (стр.65-68)
Фуркало О. С. Кардіопротективний ефект нітрогліцерину при невідкладній черезшкірній ендоваскулярній реваскуляризації міокарда в пацієнтів похилого віку з гострим коронарним синдромом/ О. С. Фуркало [та ін.] (стр.69-77)
Філик О. В. Алгоритм відлучення від штучної вентиляції в дітей із різними формами гострої дихальної недостатності/ О. В. Філик (стр.78-82)
Доморацкий А. Э. Особенности интенсивной терапии крайне тяжелого течения острой аутоиммунной демиелинизирующей полинейрорадикулопатии (синдром Гийена-Барре)/ А. Э. Доморацкий [и др.] (стр.83-86)
Марков Ю. І. Проблеми медичної етики з позиції анестезіолога/ Ю. І. Марков (стр.87-90)
Голяновский О. В. Синдром задней обратимой энцефалопатии (posterior reversible encephalopathy syndrom - PRES) в акушерстве/ О. В. Голяновский [и др.] (стр.91-98)
Бондар М. В. Життєво небезпечні ускладнення хронічного алкоголізму: в центрі уваги синдром позиційного стиснення (демонстрація клінічного спостереження)/ М. В. Бондар [та ін.] (стр.99-106)
Крижановський В. Є. Клінічний випадок гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST, що ускладнився повною АВ-блокадою, гострою серцевою недостатністю та раптовою зупинкою кровообігу/ В. Є. Крижановський [та ін.] (стр.107-112)
Кучинська І. А. Сучасні підходи до діагностики і лікування гострої печінкової недостатності в дорослих (за даними EASL Clinical Practical Guidelines of the management of acute (fulminant) liver failure 2018-2019 in adult)/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.113-122)
Строкань А. М. Судинний доступ у складних онкогематологічних пацієнтів (клінічний випадок)/ А. М. Строкань, В. Ю. Субботін (стр.123-126)
Интересные статьи :
Найти похожие


9.

Заглавие журнала :Медицина невідкладних станів -2020г. т.16,N 5
Интересные статьи :
Лысенко В. И. 60-летний путь становления и развития кафедры анестезиологии и интенсивной терапии Харьковской медицинской академии последипломного образования/ В. И. Лысенко (стр.8-12)
Маркова С. О. Токсикологія кумаринів: огляд літератури й аналіз випадку отруєння похідними 4-гідроксикумарину/ С. О. Маркова [та ін.] (стр.13-22)
Лизогуб К. І. Роль збалансованих розчинів у практиці лікаря/ К. І. Лизогуб, В. В. Ніконов, М. В. Лизогуб (стр.23-27)
Гуменюк К. В. Погляд із минулого в майбутнє: безпілотні літаючі дрони як елемент евакуації поранених у медичній службі Збройних сил України/ К. В. Гуменюк, В. Р. Горошко (стр.28-33)
Ніконов В. В. Застосування декскетопрофену в сучасних підходах до мультимодальної аналгезії/ В. В. Ніконов, К. І. Лизогуб, М. В. Лизогуб (стр.34-38)
Курсов С. В. Кокаиновая интоксикация/ С. В. Курсов (стр.39-50)
Черній В. І. Раціональна фармакологічна профілактика беміпарином венозного тромбоемболізму у хворих онкологічного профілю/ В. І. Черній [та ін.] (стр.51-55)
Філик О. В. Діафрагм-протективна штучна вентиляція легень на етапі відлучення від респіраторної терапії в дітей/ О. В. Філик (стр.56-61)
Кришевський Ю. П. Антибіотикорезистентність та чутливість мікроорганізмів, виділених у хворих із пораненнями черевної порожнини/ Ю. П. Кришевський, В. Р. Горошко (стр.62-70)
Загуровський В. М. Психологічна дезадаптація при гострих коронарних станах/ В. М. Загуровський, Н. Л. Калайтан (стр.71-79)
Голдовський Б. М. Диференційоване купірування неускладненого гіпертонічного кризу на догоспітальному етапі/ Б. М. Голдовський ; Б. М. Гоолдовський, Д. В. Лелюк (стр.80-85)
Бондар Р. А. Можливості профілактики ранньої післяопераційної когнітивної дисфункції в отоларингологічних хворих після загальної анестезії з використанням керованої гіпотензії/ Р. А. Бондар [та ін.] (стр.86-92)
Черний Т. В. Прогнозирование исхода тяжелой черепно-мозговой травмы/ Т. В. Черний [и др.] (стр.93-100)
Коломаченко В. І. Дексмедетомідин як ад’ювант до бупівакаїну при спінальній анестезії для артропластики кульшового суглоба/ В. І. Коломаченко, В. С. Фесенко (стр.101-105)
Радченко В. О. Результати лікування неускладнених неповних вибухових переломів тіл хребців грудного й поперекового відділу хребта/ В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, Н. С. Куфтеріна (стр.106-119)
Черній В. І. Застосування багатокомпонентного гіперосмолярного первинного об’єму заповнення оксигенатора при операціях на серці в умовах штучного кровообігу/ В. І. Черній, Л. О. Собанська (стр.120-128)
Чуклін С. М. Діагностика й лікування гострого панкреатиту: огляд сучасних рекомендацій (частина 2)/ С. М. Чуклін [та ін.] (стр.120-139)
Маркова С. О. Діагностика й інтенсивна терапія гострого гепатиту, обумовленого парацетамолом: дослідження випадку/ С. О. Маркова [та ін.] (стр.140-146)
Интересные статьи :
Найти похожие


10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ніконов В. В., Лизогуб К. І., Лизогуб М. В.
Заглавие : Застосування декскетопрофену в сучасних підходах до мультимодальної аналгезії
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 34-38 (Шифр МУ104/2020/16/5)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Декспро (декскетопрофен)
MeSH-главная: БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS
Аннотация: Одним із першочергових завдань ведення хворих в інтраопераційному та ранньому післяопераційному періоді є відповідне знеболювання, що забезпечує не тільки рівний клінічний перебіг захворювання та якість життя пацієнтів, а й успіх хірургічного лікування в цілому завдяки зниженню кількості стрес-реалізованих ускладнень. Тривалий післяопераційний гострий біль може бути причиною розвитку функціональних порушень із боку легень, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи, системи гемостазу тощо. Застосування опіоїдів збільшує кількість ускладнень у ранньому післяопераційному періоді. Тому на сьогодні перспективним напрямком є застосування схем мультимодальної аналгезії, що сприяє кращому знеболюванню, більш рівному клінічному перебігу, ранній мобілізації хворих завдяки мінімізації кількості ускладнень, спричинених опіоїдами. Вибір адекватної моделі післяопераційного знеболювання повинен ґрунтуватися на розумінні багатоплановості больового синдрому, який може включати як соматичний компонент, зумовлений хірургічною травмою, так і нейропатичний, спричинений хронічним запаленням, нейропатією, ішемічними розладами. У статті наведені дані сучасних досліджень щодо концепції мультимодальної аналгезії, які демонструють, що застосування в її складі декскетопрофену (Декспро) сприяє більш якісній та тривалій аналгезії, запобігає розвитку хронічного післяопераційного болю, зменшує потребу в застосуванні наркотичних анальгетиків
Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-44 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)