Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Лизогуб, М. В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 44
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-44

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ніконов В. В., Лизогуб К. І., Лизогуб М. В.
Заглавие : Інфузійна терапія при пневмонії: що нового?
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 37-42 (Шифр МУ104/2020/16/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Реосорбилакт
MeSH-главная: ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
ТЯЖЕЛЫЙ ОСТРЫЙ РЕСПИРАТОРНЫЙ СИНДРОМ -- SEVERE ACUTE RESPIRATORY SYNDROME
ШОК ТОКСИЧЕСКИЙ -- SHOCK, SEPTIC
ИНФУЗИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENOUS
Аннотация: У зв’язку зі збільшенням захворюваності на пневмонію, її тяжким перебігом і розвитком ускладнень, змішаною вірусно-бактеріальну етіологією, а також оголошенням Всесвітньою організацією охорони здоров’я COVID-19 пандемією були розроблені сучасні гайдлайни щодо клініки, перебігу, лікування, застосування респіраторної підтримки й реабілітації хворих на COVID-19. Особливістю перебігу тяжких пневмоній є швидкий розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому на фоні імунодефіциту. Наведено дані огляду літератури щодо лікування хворих на пневмонію: погляди на потребу в інфузійній терапії та її ускладнення, застосування вазопресорів. Подані відомості щодо лікування хворих із синдромом ендогенної інтоксикації та чіткі показання до застосування симпатоміметиків при септичному шоку. Подані дослідження, які показали, що застосування Реосорбілакту в комплексній терапії дозволяє зменшити частоту розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому, об’єм інфузії, необхідний для стабілізації гемодинаміки, сприяє переміщенню рідини з інтерстицію до кров’яного русла, сприяє виведенню надлишку рідини, дозволяє зменшити рівень основних маркерів інтоксикації. Такі властивості Реосорбілакту свідчать про позитивний ефект його використання в комплексній терапії пневмоній і при септичному шоку
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб М. В., Георгіянц М. А.
Заглавие : Особливості перебігу спінальної анестезії при оперативних втручаннях в положенні на животі
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2018. - N 3. - С. 83 (Шифр БУ1/2018/3)
Аннотация: З удосконаленням хірургічної техніки лікування кил поперекового відділу хребта все більше пацієнтів обирають оперативне втручання через його високу ефективність та швидкий результат. При оперативних втручаннях нижче L3 рутинно використовується спінальна анестезія [1 ], проте немає однозначних рекомендацій щодо техніки її виконання для оперативних втручань у положенні на животі, а саме вибору місцевого анестетика, його дози та баричності
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб М. В., Леонтьєва Ф. С., Скіданов А. Г., Піонтковський В. К.
Заглавие : Дослідження цитокінового профілю за умов хірургічних втручань на поперековому відділі хребта: вплив методу анестезії
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 28-32 (Шифр ОУ4/2018/2)
Примечания : Бібліогр.: с. 31-32
MeSH-главная: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6
Аннотация: Хірургічні втручання на поперековому відділі хребта виконують в умовах і загальної, і спінальної анестезії (СА). Доведено, що будь-яка операція супроводжується вивільненням цитокінів, проте вплив на цей процес методу анестезії не уточнено. Мета: дослідити концентрацію інтерлейкіну (ІЛ) -1β, 4 та -6 у сироватці крові пацієнтів під час операцій на поперековому відділі хребта в умовах загальної внутрішньовенної або СА. Методи: обстежено 23 пацієнта (ASA I–II), яким виконано хірургічне втручання на поперековому відділі хребта в умовах СА 0,5 % бупівакаїном (n = 11) або загальної пропофол-фентанілової анестезії (n = 12). Оцінювали ІЛ-1β, -4 та -6 до операції (Т1), через 30 хв (Т2), 3 ч (Т3) і 24 ч (Т4) після розрізу. Контрольну групу (К) склали 11 здорових людей. Результати: концентрація ІЛ-1β в сироватці крові на всіх етапах спостереження була підвищеною порівняно зі значеннями контрольної групи (p 0,01). Значущої різниці між групами й етапами дослідження не виявлено. Рівень ІЛ-6 у сироватці крові в пацієнтів обох груп був підвищений (p 0,01). Під час операції (період Т2) у хворих, які отримували загальну анестезію, відзначено достовірне збільшення концентрації ІЛ-6 порівняно з передопераційним (p 0,01) і Т2-етапом групи СА (p 0,01). Далі значущих відмінностей не встановлено. Концентрація ІЛ-4 не відрізнялася від значення контрольної групи на жодному з етапів дослідження. Висновки: дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта супроводжуються підвищенням у сироватці крові рівнів прозапальних цитокінів ІЛ-1β та 6, які залишаються збільшеними інтраопераційно та протягом першої доби після операції. У разі загальної анестезії через 30 хв після розрізу спостерігали достовірно більшу концентрацію ІЛ-6 порівняно з групою СА
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб К. І., Ніконов В. В., Лизогуб М. В.
Заглавие : Роль збалансованих розчинів у практиці лікаря
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 23-27 (Шифр МУ104/2020/16/5)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Плазмовен
MeSH-главная: РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
СОЛЕВОЙ РАСТВОР ГИПЕРТОНИЧЕСКИЙ -- SALINE SOLUTION, HYPERTONIC
ИЗОТОНИЧЕСКИЕ РАСТВОРЫ -- ISOTONIC SOLUTIONS
ГИПОВОЛЕМИЯ -- HYPOVOLEMIA
Аннотация: Інфузійна терапія відіграє головну роль у лікуванні хворих на догоспітальному етапі, у відділеннях інтенсивної терапії, в періопераційному та постопераційному періоді. При розрахунку необхідного об’єму флюїдної терапії враховується багато факторів: із якого розчину почати рідинну ресусцитацію (кількісний та якісний склад розчину), необхідний об’єм, швидкість та цільові показники, які визначають коректність проведення рідинної ресусцитації. На сьогодні не існує ідеального розчину для інфузійної терапії, але є спроби вдосконалення розчинів, особливо за рахунок зменшення ускладнень. Історично сольовий розчин (0,9% хлорид натрію) є найбільш часто застосовуваним внутрішньовенним розчином, але наслідки його використання вагомі: порушення функції нирок, гіперхлоремічний ацидоз, дилюційний ацидоз. Збалансовані кристалоїди стали гідною заміною фізіологічного розчину, головною особливістю є зменшення ускладнень при їх застосуванні, у тому числі і ятрогенних, що сприяє поліпшенню клінічного стану хворих. В Україні представлений збалансований ізоплазматичний кристалоїд Плазмовен®, що відповідає вимогам ідеального фізіологічного розчину, є оптимальним вибором для пацієнтів із гіповолемією, опіковою хворобою, панкреатитами, травмами, в пері- та постопераційному періоді
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб К. І., Курсов С. В., Лизогуб М. В.
Заглавие : Застосування сучасних режимів інтраопераційної рідинної ресусцитації в ортопедичній онкології
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 34-39 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 39
MeSH-главная: КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ КОСТИ -- BONES OF LOWER EXTREMITY
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
КИСЛОРОД -- OXYGEN
Аннотация: Цель работы - изучить изменение центральной гемодинамики (ЦГД), транспорта и потребления кислорода у больных, которым выполнены плановые хирургические вмешательства в онкоортопедии с использованием разных режимов интраоперационного жидкостного обеспечения. В исследование включено 70 больных в возрасте от 18 до 77 лет, которым проведены хирургические вмешательства под комбинированной анестезией - спинномозговое введение бупивакаина и внутривенный пропофол-фентаниловый наркоз. Пациентам 1-й группы (n = 35) обеспечивали рестриктивный режим интраоперационного введения жидкости, 2-й (n = 35) - целенаправленную жидкостную терапию с тщательным мониторингом сердечного выброса и целевой поддержкой ударного индекса на уровне более 35 мл/м. 2, среднего артериального давления не менее 90 мм рт. ст. У больных 1-й группы сердечная преднагрузка часто моделировалась с помощью норадреналина, 2-й - ее поддерживали кратко-временными инфузиями раствора гидроксиэтилкрахмала. Установлено, что при ограничении жидкостной поддержки (1-я группа) существенно снижаются показатели сердечного выброса, сосудистого тонуса и усвоения кислорода. Более 40 % пациентов (при этом 100 % больных пожилого и старческого возраста) для стабилизации ЦГД нуждались во введении норадреналина. Пациенты 2-й группы имели достоверно лучшие показатели сердечного выброса, сосудистого тонуса, потребления кислорода, не нуждались в норадреналине. Сделаны выводы, что у пациентов, которых планово оперируют в ортопедической онкологии по поводу злокачественной патологии костей нижних конечностей под комбинированной анестезией, целенаправленная жидкостная терапия способствует стабилизации показателей ЦГД, обеспечивает лучший кислородный обмен, что особенно актуально для больных пожилого и старческого возраста
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб М. В., Георгіянц М. А.
Заглавие : Спінальна анестезія при оперативних втручаннях на хребті у положенні на животі
Параллельн. заглавия :Spinal anaesthesia for spine surgery in prone position
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2018. - N 2. - С. 74-78 (Шифр БУ1/2018/2)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА ЖИВОТЕ -- PRONE POSITION
Аннотация: На сьогоднiшнiй день не iснує єдиного пiдходу щодо виконання спiнальної анестезiї (СА) при операцiях в положеннi на животi – виду, дози та баричностi мiсцевого анестетикаПри виконаннi операцiй на поперековому вiддiлi хребта у положеннi на животi тривалiстю до 3 годин при СА доцiльнiше використовувати iзобаричнийбупiвакаїн через менший вплив на гемодинамiку та можливiсть починати оперативне втручання швидше. Використання гiпербаричного розчину бупiвакаїнудоцiльне при виконаннi бiльш тривалих оперативних втручань з часом експозицiї на спинi 5 хвилин до повороту на живiт
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб М. В., Георгіянц М. А., Лизогуб К. І.
Заглавие : Вплив премедикації й знеболювання на стан тривоги і післяопераційної когнітивної функції при операціях на поперековому відділі хребта
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 8. - С. 106-109 (Шифр МУ104/2019/8)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
Аннотация: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися як в умовах загальної (ЗА), так і спінальної анестезії (СА) та з різним режимом періопераційного знеболювання. Вплив цих двох факторів на емоційний і когнітивний стан пацієнтів залишається невизначеним. Мета дослідження: оцінити вплив премедикації та анестезії на передопераційну тривогу та післяопераційну когнітивну функцію при операціях на хребті. Матеріали та методи. Дослідження проведене на 254 пацієнтах віком 18–70 років, ASA I–II, яким виконувались планові оперативні втручання на поперековому відділі хребта. Пацієнти отримували спінальну або загальну внутрішньовенну анестезію та стандартне знеболювання (СЗ) або періопераційну мультимодальну аналгезію (ММА). СЗ включало парацетамол 1 г тричі на добу та морфін за необхідності та премедикацію феназепамом 0,5 мг. Пацієнти з ММА отримували додатково прегабалін 75 мг per os напередодні та у перші 3 доби післяопераційного періоду та парекоксиб 40 мг двічі на добу. Для оцінки тривоги використовували шкалу APAIS-A (Amsterdam Preoperative Anxiety and Information Scale частина Anxiety) та для оцінки когнітивних функцій — тест зв’язування чисел (ТЗЧ). Результати. Премедикація феназепамом та прегабаліном однаково впливала на рівень тривожності. Вірогідних відмінностей за APAIS-A не знайдено у пацієнтів жодної групи. ТЗЧ перед операцією вірогідно не відрізнявся між групами. На 3-тю добу після операції час за ТЗЧ у пацієнтів обох груп, які отримували СЗ та премедикацію феназепамом, був більшим за передопераційний рівень (у групі СА-СЗ — 87,3 ± 27,2 с проти 63,1 ± 16,3 с, р 0,05; у групі ЗА-СЗ — 92,1 ± 25,1 с проти 61,1 ± 18,5 с, р 0,05), а також більшим за аналогічні показники пацієнтів відповідних підгруп ММА (87,3 ± 27,2 с проти 57,4 ± 23,8 с, р 0,05, у групах спінальної анестезії та 92,1 ± 25,1 с проти 61,8 ± 19,8 с, р 0,05, у групах тотальної внутрішньовенної анестезії). Висновки. Введення у склад ММА прегабаліну забезпечує не тільки знеболюючий, але й протитривожний ефект, співставний з таким у бензодіазепінів. На відміну від прегабаліну, феназепам викликає зниження уваги та концентрації (до 3-ї доби). Режим премедикації та знеболювання, а не метод анестезії впливає на розвиток когнітивних змін у післяопераційному періоді
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб М. В., Георгіянц М. А., Лизогуб К. І.
Заглавие : Вплив методу анестезії на об’єм крововтрати при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 3. - С. 93-97 (Шифр МУ104/2019/3)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL
Аннотация: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися в умовах як загальної анестезії (ЗА), так і спінальної (СА). Однією з переваг останньої деякі автори вважають зниження крововтрати. Проте це питання залишається дискусійним. Мета дослідження: порівняти об’єм крововтрати при операціях на поперековому відділі хребта при використанні спінальної та загальної внутрішньовенної анестезії. Матеріали та методи. У дослідження включено 215 пацієнтів 18–70 років, ASA I–II, з дегенеративними захворюваннями хребта, яким виконувались планові оперативні втручання з транспедикулярною стабілізацією 1–2 сегментів. Пацієнтам групи СА (n = 110) виконували спінальну анестезію 0,5% розчином бупівакаїну (4 мл), пацієнтам групи ЗА (n = 105) — загальну внутрішньовенну анестезію із штучною вентиляцією легень (пропофол, фентаніл, атракуріум у загальноприйнятих дозах). Жорсткою умовою дослідження було підтримання середнього артеріального тиску (САТ) 60–80 мм рт.ст. Результати. Урапідил для корекції гемодинаміки вводився у 21,9 ± 4,0 % пацієнтів групи ЗА і лише у 3,6 ± 1,8 % пацієнтів групи СА, проте у групі СА САТ був статистично значуще нижчим, ніж у пацієнтів групи ЗА. В результаті дослідження не виявлено різниці об’єму крововтрати між пацієнтами досліджуваних груп (ні за методом Moore, ні за різницею гемоглобіну). Проте загальний час оперативного втручання був статистично значуще більшим у групі ЗА порівняно із групою СА (128,5 ± 40,0 хв проти 104,6 ± 26,3 хв, р 0,05). Отримані нами розрахунки вказують на сильний кореляційний зв’язок між тривалістю оперативного втручання та індексом маси тіла (r Lumbar spine surgery may be performed under general (GA) or spinal (SA) anesthesia. One of the advantages of SA is thought to be reducing blood loss, but this question remains controversial. The aim of our study was to compare blood loss during lumbar spine surgery under spinal anesthesia or total intravenous anesthesia. Materials and methods. We examined 215 patients aged 18–70 years, ASA I–II with degenerative lumbar spine diseases, who were operated with 1–2 segment fusion. In SA group (n = 110), we performed spinal anesthesia with 4 ml 0.5% bupivacaine. In GA group (n = 105), total intravenous anesthesia (propofol, fentanyl, atracurium in standard doses) was used. Mean arterial pressure (MAP) was strictly maintained at the level of 60–80 mmHg. Results. Urapidil for hemodynamics correction was used in 21.9 ± 4.0 % of GA patients and in 3.6 ± 1.8 % SA patients. MAP in SA group was significantly lower than in GA group. Nevertheless, we did not find any difference in blood loss between groups, but the surgery was significantly longer in GA group compared to SA group (128.5 ± 40.0 min vs 104.6 ± 26.3 min, р 0.05). We also found strong correlation between surgery time and body mass index (r
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб М. В., Котульський І. В., Лизогуб К. І., Москаленко Н. О., Піщик В. М.
Заглавие : Вибір анестезії у випадку операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 37-41 (Шифр ОУ4/2019/4)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА ЖИВОТЕ -- PRONE POSITION
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Аннотация: Операції на поперековому відділі хребта виконують в умовах загальної або спінальної анестезії (СА). Критеріїв вибору анестезії для цього типу втручання не існує. Мета: обґрунтувати вибір анестезії для операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі. Методи: проспективно обстежено 254 пацієнти ASA I–II у віці від 18 до 70 років із дегенеративними захворюваннями хребта. Пацієнти групи СА (n = 144) прооперовані в умовах СА, групи ТВА (n = 110) — тотальної внутрішньовенної анестезії. Оцінювали гемодинаміку, крововтрату, внутрішньоочний тиск (ВОТ) у положенні на спині перед операцією та після неї відразу після повороту на спину. Група порівняння — 20 здорових добровольців, яким вимірювали ВОТ у положенні на спині до та після лежання на животі протягом 90 хв. Результати: унаслідок повороту на живіт у неанестезованих пацієнтів знижувався ударний об’єм у середньому на 17,4 %, загальний периферичний судинний опір збільшувався в середньому на 25,5 %. Порівняння цих показників з інтраопераційною необхідністю симпатоміметиків дало змогу розробити математичну модель прогностичного індексу нестабільності гемодинаміки (ПІНГ). У разі ПІНГ ≥ 0,5 був високий ризик нестабільності гемодинаміки за умов СА. Крововтрата на фоні керованої гіпотензії з підтримкою середнього артеріального тиску на рівні 60–80 мм рт. ст. між групами СА і ТВА не відрізнялася. Час операції був значуще більшим у групі ТВА. ВОТ підвищувався в положенні на животі у всіх обстежених, істотно — у пацієнтів на фоні ТВА на стороні повороту голови. Зміни ВОТ у пацієнтів групи СА не відрізнялися від добровольців. Висновки: перед хірургічним втручанням у положенні на животі доцільно досліджувати гемодинамічні постуральні реакції. У разі ПІНГ ≥ 0,5 слід вибирати більш керовану загальну анестезію. Вид анестезії не впливає на інтраопераційну крововтрату за умов використання керованої гіпотензії. У пацієнтів у положенні на животі підвищується ВОТ
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб М. В.
Заглавие : Вплив методу анестезії на розвиток післяопераційних ускладнень в хірургії поперекового відділу хребта
Место публикации : Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - Х., 2019. - N 4. - С. 21-24 (Шифр ПУ56/2019/4)
MeSH-главная: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОБЩЕГО ДЕЙСТВИЯ -- ANESTHETICS, GENERAL
Аннотация: Під час операцій на хребті у положенні на животі спостерігаються як неспецифічні ускладнення (головний біль, нудота, блювання, запаморочення, післяопераційна затримка сечовипускання), так і специфічні — підвищення внутрішньоочного тиску, частота яких залежить від виду анестезії. Мета роботи — вивчити ранні післяопераційні ускладнення, що пов’язані з різними видами знеболення при операціях на поперековому відділі хребта. Матеріали та методи. Проаналізовані ускладнення, що пов’язані з анестезією та виникли у 254 пацієнтів, оперованих на хребті в умовах тотальної внутрішньовенної (ТВА, n = 110) та спінальної (СА, n = 144) анестезії. Оцінювали неспецифічні ускладнення: післяопераційний головний біль, що виникав протягом перших 5 діб після операції (за шкалою ВАШ), післяопераційну затримку сечовипускання (за потребою катетеризації сечового міхура), нудоту, блювання та запаморочення (за суб’єктивною оцінкою виразності ознаки від 1 (немає ознаки) до 5 (дуже виражена ознака). Результати дослідження. Виявлено, що частота післяопераційної затримки сечовипускання найбільша у чоловіків старше 40 років на тлі СА (19 %) та достовірно (p 0,05) перевищувала частоту цього ускладнення як у жінок, так і в пацієнтів групи ТВА. Післяопераційна нудота була достовірно сильнішою після ТВА (1,6 ± 0,4 бали проти 1,2 ± 0,3 бали, р 0,05). Головний біль, запаморочення та блювання є дуже рідкісними ускладненнями без достовірної різниці між групами. Висновки. Постпункційний головний біль при вертебрологічних операціях в умовах СА є вкрай рідкісним явищем та не перевищує за частотою неспецифічний головний біль при ТВА. Виразність післяопераційної нудоти є вищою у групі ТВА попри проведення специфічної профілактики. Післяопераційна затримка сечовипускання найчастіше трапляється у пацієнтів старше 40 років після СА
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-44

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)