Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Лоскутов, О. А.$<.>)

Общее количество найденных документов : 235
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мазуренко О. П., Надзякевич П., Лоскутов О. А., Згржебловська Л. В.
Заглавие : Аналіз геморагічних і тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 2. - С. 91-97 (Шифр МУ104/2019/2)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: СЕРДЦЕ, АППАРАТЫ ДЛЯ ПОДДЕРЖКИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEART-ASSIST DEVICES
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM
Аннотация: Робота присвячена вивченню геморагічних та тромбоемболічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів з імплантованими приладами механічної підтримки лівого шлуночка (LVAD). У дослідження увійшли 10 пацієнтів чоловічої статті віком 55,0 ± 13,5 року з індексом маси тіла 30,8 ± 8,3, з фракцією викиду лівого шлуночка від 9 до 28 %, яким у період із 11.03.2016 по 22.11.2017 року у Силезькому центрі хвороб серця (Польща) в умовах штучного кровообігу було встановлено LVAD. В ранньому післяопераційному періоді хворі щодоби отримували антикоагулянтну цільову терапію, до якої входили: гепарин (6–11 Од/кг/год), аспірин (75–150 мг), клопідогрель (75–150 мг), варфарин (1,5–7 мг), надропарин кальцію (0,3–0,6 мл 2 р/д), фондапаринукс натрію (2,5–5 мг 2 р/д). Два пацієнти отримували моногепаринотерапію, один пацієнт отримував монотерапію варфарином упродовж 14 днів. Інші пацієнти упродовж того ж терміну отримували комбіновану терапію з гепарином у перші три доби з наступним переходом на варфарин, аспірин, клопідогрель, фраксипарин або блокатор тромбіну. Механічна підтримка лівого шлуночка здійснювалась принципово двома різними імплантованими системами, що виконують одну функцію підтримки лівого шлуночка: POLVAD — програмно-контрольованою пневматично-мембранною механічною циркуляцією крові (2 пацієнти) та LVAD — програмно-контрольованою електроцентрифужною циркуляцією (8 пацієнтів). Тривалість підтримки системою POLVAD становила від 102 до 156 днів. Тривалість підтримки системою LVAD — від 20 до 78 днів. Порівняння проаналізованих результатів дозволило дійти висновків, що антикоагулянтна монотерапія гепарином або варфарином призводить до збільшення відсотка ускладнень та смертності порівняно з альтернативною комбінованою антикоагулянтною цільовою терапією, що складалась із таких препаратів: гепарину (6–11 Од/кг/год), аспірину (75–150 мг), клопідогрелю (75–150 мг), варфарину (1,5–7 мг), надропарину кальцію (0,3–0,6 мл 2 р/д), фондапаринуксу натрію (2,5–5 мг 2 р/д), при застосуванні якої показники виживаності були вірогідно вищими на 60 %The work deals with the study of hemorrhagic and thromboembolic complications in the early postoperative period in patients with implanted left ventricular assist devices (LVAD). The study included 10 males aged 55.0 ± 13.5 years, with body mass index of 30.8 ± 8.3 kg/m2, left ventricular ejection fraction ranging from 9 to 28 %, who were implanted with LVAD under artificial blood circulation from 11.03.2016 to 22.11.2017 in the Silesian Center for Heart Disease (Poland). In the early postoperative period, patients received daily anticoagulant targeted therapy: heparin (6–11 U/kg/h), aspirin (75–150 mg), сlopidogrel (75–150 mg), warfarin (1.5–7 mg), nadroparin calcium (0.3–0.6 ml twice a day), fondaparinux sodium (2.5–5 mg twice a day). Two patients received heparin monotherapy, one patient — warfarin monotherapy for 14 days. Other patients during the same period received combined heparin therapy in the first three days with a subsequent transition to warfarin, aspirin, clopidogrel, fraxiparin, or thrombin blocker. The mechanical assistance of the left ventricle was carried out essentially by two different implantable systems performing one function of the left ventricular support: POLVAD — program-controlled pneumatic membrane mechanical blood circulation (2 patients), and LVAD — program-controlled electro-centrifugal circulation (8 persons). The duration of support by POLVAD system was from 102 to 156 days, by LVAD — from 20 to 78 days. A comparison of the analyzed results led to the conclusion that anticoagulant monotherapy with heparin or warfarin leads to an increase in the percentage of complications and mortality compared to the alternative combination anticoagulant targeted therapy: heparin (6–11 U/kg/h), aspirin (75–150 mg), clopidogrel (75–150 mg), warfarin (1.5–7 mg), nadroparin calcium (0.3–0.6 ml twice a day), fondaparinux sodium (2.5–5 mg twice a day), where survival rates were significantly higher, by 60 %
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мазуренко О. П., Надзякевич П., Лоскутов О.А., Згржебловська Л.В.
Заглавие : Аналіз нехірургічних ускладнень у пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2019. - N 4. - С. 55-61 (Шифр БУ1/2019/4)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION
НЕФРОТИЧЕСКИЙ СИНДРОМ -- NEPHROTIC SYNDROME
Аннотация: Робота виконана в рамках двостороннього договору про наукове співробітництво між НМАПО імені П.Л. Шупика (кафедра анестезіології та інтенсивної терапії) та Сілезським центром Хвороб Серця (Польша)Робота присвячена вивченню інфекційних, нефротичних та неврологічних ускладнень в ранньому післяопераційному періоді у десяти пацієнтів з імплантованими приладами механічної підтримки лівого шлуночка (LVAD). До найбільш поширених нехірургічних ускладнень відносяться інфекції, ішемічно-геморагічні ураження головного мозку, гостра ниркова недостатність, що виникає в післяопераційному періоді. Проведення оптимальної антитромботичної терапії у таких пацієнтів є важливим методом лікування, особливо в ранньому післяопераційному періоді. Більшість інфекційних ускладнень розвиваються в місці виходу живлення імплатованих приладів. Індивідуальний підхід з превентивними стратегіями має вирішальне значення для покращення результатів лікування пацієнтів. В данній роботі представлено аналіз ускладнень, які розвивалися в ранньому післяопераційному періоді, у десяти пацієнтів з імплантованими пристроями LVAD в Сілезському Центрі Хвороб Серця (СЦХС), Польща. Пацієнти були розділені на дві групи: контрольну групу, що отримувала класичну антикоагулянтну цільову терапію (АКЦТ) - прямі та непрямі антикоагулянти та аспірин), і досліджувану групу альтернативної АКЦТ (кропідогрель, інгібітори тромбіну в комбінації з класичною антикоагулянтною цільовою терапією)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мазуренко О. П., Надзякевич П., Лоскутов О. А., Згржебловська Л. В.
Заглавие : Аналіз нехірургічних ускладнень у пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 109-115 (Шифр МУ104/2019/4)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: СЕРДЦЕ, АППАРАТЫ ДЛЯ ПОДДЕРЖКИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEART-ASSIST DEVICES
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: Робота присвячена вивченню інфекційних, нефротичних і неврологічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді в 10 пацієнтів з імплантованими приладами механічної підтримки лівого шлуночка (LVAD). До найбільш поширених нехірургічних ускладнень належать інфекції, ішемічно-геморагічні ураження головного мозку, гостра ниркова недостатність, що виникає в післяопераційному періоді. Проведення оптимальної антитромботичної терапії в таких пацієнтів є важливим методом лікування, особливо в ранньому післяопераційному періоді. Більшість інфекційних ускладнень розвиваються в місці виходу живлення імплантованих приладів. Індивідуальний підхід із застосуванням превентивних стратегій має вирішальне значення для покращання результатів лікування пацієнтів. У даній роботі подано аналіз ускладнень, що розвинулися в ранньому післяопераційному періоді в 10 пацієнтів з імплантованими пристроями LVAD у Сілезькому центрі хвороб серця (Польща). Пацієнти були розділені на дві групи: контрольну, яка отримувала класичну антикоагулянтну цільову терапію, що включала прямі та непрямі антикоагулянти й аспірин, і досліджувану, яка отримувала альтернативну антикоагулянтну цільову терапію, що включала клопідогрель, інгібітори тромбіну в комбінації з класичною антикоагулянтною цільовою терапією
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Савчук Т. В., Дзюба Д. О., Клюзько І. В., Лоскутов О. А.
Заглавие : Аналіз особливостей анестезіологічного забезпечення при операціях пластики передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба на основі практики регіональної клінічної лікарні
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 73-79 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE
Аннотация: Протягом останніх 25 років спостерігається різке зростання кількості розривів зв’язок коліна, особливо розривів передньої хрестоподібної зв’язки. Артроскопічна реконструкція є золотим стандартом для такого роду травм, що зменшує частоту посттравматичного остеоартрозу та відновлює стабільність суглобів. Цей вид оперативних втручань характеризується вираженим больовим синдромом, що затримує ранню реабілітацію пацієнтів. Таким чином, ретельне планування протоколу постпроцедурного лікування болю при артроскопічній реконструкції є однією з головних прерогатив швидкого одужання та зниження захворюваності. У даній статті проведений аналіз анестезіологічного забезпечення 356 пацієнтів Київської обласної клінічної лікарні, яким проводилося оперативне втручання — артроскопічна пластика передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба із застосуванням регіонарної анестезії, та здійснене порівняння ефективності методик регіонарної анестезії зі світовим досвідом на основі даних літературних джерел, а також показано, що на сьогодні не існує золотого стандарту протоколу знеболювання та консенсусу щодо оптимального лікування післяопераційного болю
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Галушко О. А., Лоскутов О. А., Тріщинська М. А., Кучинська І. А., Болюк М. В.
Заглавие : Аналіз причин ускладненого перебігу COVID-19 у пацієнтів із цукровим діабетом
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 26-34 (Шифр МУ104/2021/17/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Із грудня 2019 року нова коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) впевнено й агресивно крокує по планеті. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила коронавірусну хворобу COVID-19 пандемією. Серед основних факторів ризику розвитку і тяжкого перебігу COVID-19 називають похилий вік, артеріальну гіпертензію, цукровий діабет (ЦД), хронічні обструктивні захворювання легень, серцево-судинні та цереброваскулярні захворювання. Проте останнім часом на підставі отриманих епідеміологічних даних ЦД не вважається фактором ризику зараження SARS-CoV-2, але він пов’язаний із більш тяжким перебігом даного захворювання і погіршенням результатів лікування. У чому ж причина ускладненого перебігу COVID-19 у хворих на ЦД? Необхідність дати відповідь на дане питання зумовила проведення цього дослідження. Мета: встановити причини ускладненого перебігу COVID-19 у хворих на цукровий діабет. Матеріали та методи. Був проведений пошук публікацій за допомогою пошукових систем PubMed та Google Scholar за ключовими словами: COVID-19, цукровий діабет, гіперглікемія, порушення вуглеводного обміну, ускладнення. Результати. В огляді наукової літератури розглянуті основні причини і патогенетичні механізми розвитку ускладнень перебігу COVID-19 у хворих на ЦД. Визначено групи факторів, що погіршують перебіг захворювань, і доведено, що сучасне лікування COVID-19 у хворих на ЦД має враховувати всі наявні фактори ризику і включати багатодисциплінарний командний підхід із залученням фахівців із невідкладної медицини, ендокринології, інфекційних захворювань, респіраторної підтримки, дієтології та реабілітації. Висновки. Основними причинами, що погіршують перебіг COVID-19 у хворих на ЦД, є: 1) особливості власне ЦД і взаємовплив ЦД і COVID-19; 2) вплив окремих груп препаратів, що застосовують при лікуванні обох захворювань; 3) недоліки в організації лікування і догляду за хворими. Головний фактор, що має вирішальне значення у веденні таких пацієнтів, — нормалізація рівня глікемії і вуглеводного балансу, якої потрібно досягати усіма можливими засобами.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лоскутов О. А., Строкань А. М., Михальченко О. М., Марцинів В. В.
Заглавие : Анатомія та патофізіологія пошкодження спинного мозку, пов’язані з проведенням нейроаксіальної анестезії
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2017. - N 4. - С. 61-77 (Шифр МУ66/2017/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 75-76
MeSH-главная: АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION
МОЗГ СПИННОЙ -- SPINAL CORD
МОЗГА СПИННОГО ТРАВМЫ -- SPINAL CORD INJURIES
МОЗГА СПИННОГО ИШЕМИЯ -- SPINAL CORD ISCHEMIA
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЯТРОГЕННЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ -- IATROGENIC DISEASE
ПОЗВОНОЧНИКА СТЕНОЗ -- SPINAL STENOSIS
НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИЯ -- NEUROIMAGING
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL
КОНСКИЙ ХВОСТ -- CAUDA EQUINA
АРАХНОИДИТ -- ARACHNOIDITIS
Аннотация: Стаття присвячена проблемі анатомічних та фізіологічних пошкоджень структур центральної нервової системи при використанні методик нейроаксіальної анестезії та проведенні процедур медицини болю. У статті розглядається патофізіологія пошкодження спинного мозку при механічній травмі від прямого пошкодження голкою/катетером або значних уражень, ішемії спинного мозку або судинного пошкодження від прямого травмування голкою/катетером, а також від нейротоксичності місцевих анестетиків, стимуляторів або антисептиків. У статті описується значення контролю артеріального тиску протягом проведення нейроаксіальної блокади, наявності в пацієнта спінального стенозу, нейроаксіального пошкодження в результаті трансфорамінальних процедур, синдрому кінського хвоста/нейротоксичності місцевого анестетика/арахноїдиту, проведення процедур регіонарної анестезії та медицини болю в пацієнтів, яким виконують загальну анестезію або глибоку седацію. Надані різні методики рентгенологічного обстеження пацієнтів із групи ризику, яким проводилась нейроаксіальна анестезія, які перебували на лікуванні в КЛ «Феофанія». Запропоновано рекомендації, що можуть знизити ймовірність виникнення пошкодження спинного мозку, пов’язаного із використанням методів нейроаксіальної анестезії та виконанням медицини болю
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лоскутов О. А., Шлапак И. П., Пархоменко А. Н., Иркин О. И., Тодуров Б. М., Пивоварова О. А.
Заглавие : Анестезиологическое обеспечение пациентов с сопутствующей артериальной гипертензией
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - 2012. - № 7/8. - С. 9-21 (Шифр МУ66/2012/7/8)
Предметные рубрики: Гипертензия-- диагн
Анестезия
Антигипертензивные средства
Урапидил
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лоскутов О. А., Кучинська І. А., Недашківський С. М., Демченко О. С.
Заглавие : Аспекти інвазивної вентиляції легень у пацієнтів з ГРДС, що викликаний інфекцією COVID-19
Параллельн. заглавия :Aspects of invasive mechanical ventilation in patients with ARDS caused by COVID-19
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2021. - N 2. - С. 9-19 (Шифр БУ1/2021/2)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
Аннотация: Летальність серед пацієнтів з тяжкою полісегментарною пневмонією та/чи із гострим респіраторним дистрес синдромом (ГРДС), викликаними інфекцією COVID-19, яким проводили штучну вентиляцію легень (ШВЛ), характеризується досить високою частотою. Однак, незважаючи на велику кількість пацієнтів, які отримували відповідне лікування, питання вибору оптимальних параметрів вентиляції залишається недостатньо вивченим. У своїй роботі ми провели огляд наявних даних літератури щодо показів переводу пацієнтів на ШВЛ, параметрів інвазивної вентиляції легень, необхідності пронпозиціонування пацієнтів із ГРДС, викликаним інфекцією COVID-19, у відділеннях інтенсивної терапії, та виявити прогалини в знанняхНа сьогоднішній день, не дивлячись на велику кількість публікацій стосовно респіраторної підтримки у пацієнтів із тяжким перебігом коронавірусної інфекції, у літературі присутні лише загальні твердження стосовно показів до переводу на інвазивну ШВЛ. Більшість авторів виокремлювали наступні клінічні ситуації: прогресування гіпоксемії та/чи дихальної недостатності на фоні проведення постійної кисневої підтримки із нарощуванням відсотку кисню в дихальній суміші, використання високопотокових канюль чи проведення неінвазивної вентиляції протягом 1 години без покращення; персистуюча гіперкапнія, поліорганна недостатність, кома, високий ризик аспірації, гемодинамічна нестабільністьЗа даними більшості проаналізованих досліджень, основні складові стратегії ШВЛ повинні базуватися на принципах легенево-протективної вентиляції та включати використання низьких дихальних об’ємів (Vt= 4-8 мл/кг ідеальної маси тіла) та вентиляції з тиском плато Pplat 30 см H2О (тиск плато – тиск, виміряний у дихальних шляхах після інспіраторної паузи 0,5 с). В той же час, багато авторів ставить під сумнів необхідність використання положення на животі та високих рівнів позитивного тиску в кінці видиху (ПТКВ) в порівнянні з низькими у пацієнтів з ГРДС на тлі COVID-19. Підхід до інвазивної вентиляції легень при ГРДС, спричиненому SARS-CoV-2 все ще потребує подальших досліджень та пошуку відповідей на ряд запитань.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лоскутов О. А., Жружина О. М., Шлапак І. П., Тодуров Б. М.
Заглавие : Білатеральний моніторинг церебральної оксигенації та основні параметри перфузії при проведенні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 1. - С. 141-144 (Шифр МУ66/2015/1)
MeSH-главная: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
КИСЛОРОДА ПОГЛОЩЕНИЕ -- OXYGEN CONSUMPTION
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2007г.,N 1
Интересные статьи :
Лоскутов О. А. Сравнительная акцелерометрическая оценка миорелаксантов векурония бромида (норкурон) и рокурония бромида (эсмерон)/ О. А. Лоскутов (стр.2-6)
Вплив томерзолу та амброксолу на стан легенів при порушенні та відновленні місцевого кровотоку в експерименті (стр.6-9)
Смирнова Л. М. Органопротективное анестезиологическое обеспечение хирургического лечения острого деструктивного панкреатита/ Л. М. Смирнова (стр.9-16)
Орлов Г. С. Проблемы проводниковой анестезии конечностей у детей в ортопедо-травматологической практике/ Г. С. Орлов [и др.] (стр.16-20)
Печінка А. М. Класифікація та методологія застосування плазмаферезу в клініці інфекційних хвороб/ А. М. Печінка, А. В. Шкурба (стр.20-26)
Шлапак І. П. Вітаміни як антидоти в інтенсивній терапії гострих отруєнь/ І. П. Шлапак, О. А. Галушко (стр.26-33)
Налесный О. Н. Использование спектрального анализа вариабельности ритма сердца для оценки эффективности стресс-протекции комбинаций аналгоседации при адено-тонзиллотомиях у детей/ О. Н. Налесный, В. И. Снисарь, С. В. Вагин (стр.34-41)
Бондарь М. В. Обоснование расширения показаний к использованию кетамина гидрохлорида в анестезиологии и практике интенсивной терапии/ М. В. Бондарь [и др.] (стр.41-45)
Дронов О. І. Випадок успішного лікування хворого з важким деструктивним панкреатитом, що ускладнився сепсисом / О. І. Дронов [и др.] (стр.45-54)
Суслов В. В. Ингаляционная анестезия изофлураном/ В. В. Суслов, В. А. Солодовников (стр.55-59)
Георгиянц М. А. Альбумин в инфузионной терапии критических состояний: немного "старой" теории и новых мета-анализов/ М. А. Георгиянц, В. А. Корсунов (стр.59-64)
Бабанин А. А. Источники энергии в парентеральном питании/ А. А. Бабанин, А. Л. Потапов, С. А. Пивоваренко (стр.65-68)
Мазур А. П. Заметки о 28-м конгрессе Европейского общества клинического питания и метаболизма (Стамбул, 19-22 октября 2006 г.)/ А. П. Мазур (стр.69-72)
Интересные статьи :
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)