Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Лєсний, В. В.$<.>)
Общее количество найденных документов : 18
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-18 
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Криворучко І. А., Лєсний В. В., Іванова Ю. В., Лєсна А. С.
Заглавие : Значення моніторингу внутрішньочеревного тиску в лікуванні пацієнтів на розповсюджений перитоніт
Место публикации : Харківська хірургічна школа. - Х., 2018. - N 2. - С. 58-64 (Шифр ХУ5/2018/2)
MeSH-главная: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ВНУТРИБРЮШНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRA-ABDOMINAL PRESSURE
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Резюме. У роботі проаналізовано результати лікування 38 хворих. У післяопераційному періоді підвищення внутрішньочеревного тиску діагностовано у 25 (65,7 %) хворих. І ступінь внутрішньочеревної гіпертензії діагностовано у 7 (18,4 %) хворих, II ступінь — у 9 (23,6 %), III ступінь — у 5 (13,1 %) хворих, IV ступінь інтраабдомінальної гіпертензії відзначено у 4 (10,6 %) хворих. У 16 (42,1 %) пацієнтів у післяопераційному періоді на тлі проведеної консервативної терапії відзначено зниження внутрішньочеревного тиску. У 9 (23,6 %) хворих відзначено негативну динаміку: показники внутрішньочеревно: гіпертензії були вище за 25 мм рт. ст., що вимагало виконання декомпресійної лапаротомії. Для попередження розвитку внутрішньочеревної гіпертензії в післяопераційному періоді використовували плоскі вакуумні дренажі, що дозволило стабілізувати стан хворих за дві програмовані санації черевної порожнини у 6 (24 %) пацієнтів, за три — у 1 (4 %) пацієнта.
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Криворучко І. А., Лєсний В. В., Гончарова Н. М., Тесленко С. М. , Сивожелезов А. В., Сикал М. О., Супліченко М. В., Дроздова А. Г., Лєсна А. С.
Заглавие : Сучасні методи діагностики і лікування абдомінального компартмент-синдрому
Параллельн. заглавия :Современные методы диагностики и лечения абдоминального компартмент-синдрома
Место публикации : Хірургія України. - К., 2018. - N 1. - С. 29-32. (Шифр ХУ6/2018/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): декомпрессионная лапароскопия
Аннотация: Частота розвитку внутрішньочеревної гіпертензії у хворих, прооперованих з приводу гострої абдомінальної патології, становила 75,8 %. У 9 (36 %) хворих виникла потреба у виконанні декомпресійної релапаротомії. Застосування в комплексному лікуванні абдомінального компартмент­синдрому назоінтестинальної декомпресії та плоских вакуумних дренажів дало змогу стабілізувати стан черевної порожнини та провести закриття лапаротомної рани через (7,0 ± 1,2) доби і знизити летальність до 20 %
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лєсний В. В., Лєсна А. С.
Заглавие : Значення моніторингу показника sepsis severity score в лікуванні пацієнтів із розлитим перитонітом
Место публикации : Харківська хірургічна школа. - Х., 2019. - N 1. - С. 87-90 (Шифр ХУ5/2019/1)
MeSH-главная: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ПОДДИАФРАГМАЛЬНЫЙ АБСЦЕСС -- SUBPHRENIC ABSCESS
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ АБСЦЕСС -- ABDOMINAL ABSCESS
ШОК ТОКСИЧЕСКИЙ -- SHOCK, SEPTIC
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
Аннотация: В основу робота покладений аналіз результатів лікування 63 хворих. Згідно показника sepsis severity score хворі розподілені на три клінічні групи: з І ступенем тяжкості ( › 7 балів) – 31 (49,2 %) пацієнт, II ступінь тяжкості (7-11 балів) – 22 (34,9 %), III ступінь тяжкості ( ‹ 11 балів) – 10 (15,9%). Хворим: з І ступенем: тяжкості – лікування перитоніту потребувало однієї лапаротомії, 11 (17,5%) пацієнтам вдалося лапароскопічне усунення явищ перитоніту. Летальних випадків не було, найбільш частим ускладненням були інтраабдомінальні абсцеси (7 хворих). З II ступенем тяжкості лікування перитоніту проводилось методом лапаротомії за програмою або за вимогою. Оптимальна кількість етапних санації для очищення черевної порожнини – 3 (12 пацієнтів), летальність склала 36,4%. З III ступенем: тяжкості застосовували вакуумасистовану лапаростомію, серед ускладнень відмічені зовнішня кишкова нориця у 3 хворих, латералізація прямих м’язів передньої черевної стінки – 4. Летальність склала 70%
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лєсний В. В., Лєсна А. С.
Заглавие : Особливості ускладненого перебігу післяопераційного періоду у хворої з гострим холециститом
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 10. - С. 71-74 (Шифр КУ5/2019/86/10)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ ВНЕПЕЧЕНОЧНЫЕ -- BILE DUCTS, EXTRAHEPATIC
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Гострий калькульозний холецистит діагностують з частотою від 1,48 до 10,8 спостереження на 10 000 населення в різних регіонах України. Це захворювання займає третє місце за частотою звернення за медичною допомогою серед усіх гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Філоненко В. О., Лєсний В. В., Лєсна А. С.
Заглавие : Сучасні можливості ургентної фіброезофагогастродуоденоскопії в діагностично-лікувальному алгоритмі хворих з гострою хірургічною патологією
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 5. - С. 122-125 (Шифр МУ66/2018/5)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE
ЭЗОФАГОСКОПИЯ -- ESOPHAGOSCOPY
Аннотация: Роль фіброезофагогастродуоденоскопії незаперечна в діагностиці ускладнень виразкової хвороби, але ендоскопічний етап лікування займає провідне місце в терапії механічної жовтяниці, псевдокіст підшлункової залози, гострої високої тонкокишкової непрохідності, що вимагає подальшого вдосконалення методу та розширення можливостей для його ургентного використання. Мета дослідження. Проаналізувати роль ургентної фіброезофагогастродуоденоскопії в лікувально-діагностичному алгоритмі у хворих з гострою хірургічною патологією. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз історій хвороби пацієнтів, госпіталізованих в хірургічне відділення з підозрою на гостру хірургічну абдомінальну патологію, яким за екстреними показаннями була виконана фіброезофагогастродуоденоскопія. 377 пацієнтам виконано 489 ургентних фіброезофагогастродуоденоскопій. Показаннями до ургентної фіброезофагогастродуоденоскопії були: підозра або клініка гострої шлунково-кишкової кровотечі — 225 (59,7 %) хворих; підозра на гостру хірургічну патологію черевної порожнини — 123 (32,6 %) хворих; підозра або клініка стороннього тіла верхніх відділів шлунково-кишкового тракту — 29 (7,7 %) хворих. Результати. У пацієнтів з підозрою на гостру шлунково-кишкову кровотечу діагностували неварикозну кровотечу у 171 (76 %) пацієнта та провели комбінований ендоскопічний гемостаз у 61 хворого. У 22 пацієнтів виконана успішна ендоскопічна екстракція сторонніх тіл стравоходу. У 33 (26,8 %) хворих за допомогою фіброезофагогастродуоденоскопії верифікували прикриту перфоративну виразку. У 22 (17,8 %) хворих були виявлені ознаки стискання ззовні, що у 8 хворих відповідало ендоскопічному симптому панкреатичного порогу (псевдопанкреатична кіста, парапанкреатичний інфільтрат), а у 14 хворих виявлено здавлення латеральної стінки дванадцятипалої кишки (підпечінковий абсцес, паравезікальний інфільтрат). У 17 % випадків за допомогою фіброезофагогастродуоденоскопії була виключена гостра хіругічна патологія і верифіковане гастроентерологічне захворювання. Висновки. Ургентна фіброезофагогастродуоденоскопія є високоінформативним діагностичним методом, що дозволяє своєчасно підтвердити гостру хірургічну патологію і провести її корекцію
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бондарєв Р. В., Чибісов А. Л., Еріцян А. А., Лєсний В. В.
Заглавие : Роль гемомікроциркуляцїї у виникненні неспроможності швів ентероанастомозу, сформованого в умовах гострого розлитого перитоніту
Место публикации : Науковий вісник Ужгородського університету. - 2014. - № 2. - С. 37-40 (Шифр НУ7/2014/2)
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бондарєв Р. В., Лєсний В. В., Орєхов О. А., Селіванов С. С.
Заглавие : Шляхи поліпшення результатів комплексного лікування ентеральної недостатності хворих на гострий розлитий перитоніт
Место публикации : Шпитальна хірургія. - 2012. - № 3. - С. 12-14 (Шифр ШУ1/2012/3)
Предметные рубрики: Перитонит-- хир
Энтерит-- хир
Лаваж перитонеальный
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лєсний В. В., Лєсна А. С., Філоненко В. О.
Заглавие : Морфологічна характеристика синдрому ентеральної недостатності при розлитому перитоніті
Место публикации : Харківська хірургічна школа. - Х., 2018. - N 3/4. - С. 28-32 (Шифр ХУ5/2018/3/4)
MeSH-главная: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS
БРЫЖЕЕЧНЫЕ АРТЕРИИ -- MESENTERIC ARTERIES
ЭНТЕРОЦИТЫ -- ENTEROCYTES
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
НЕКРОЗ -- NECROSIS
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS
Аннотация: В основу роботи покладено аналіз результатів лікування 38 хворих. Для оцінки ступеня тяжкості ентеральної недостатності на момент надходження в клініку використовували спосіб оцінки, розроблений Завадою Н.В. (2003). Предметом морфологічних методів дослідження були біоптати тонкої кишки взяті під час її резекції. Мікроциркуляторні розлади слизового і підслизового шарів стінки тонкої кишки є морфологічним проявом ентеральної недостатності і поєднуються з виразністю клінічної картини. Морфологічні критерії ентеральної недостатності характеризують тяжкість запалення в тонкій кишці і клінічний прогноз перебігу захворювання. Прогнозувати високу ймовірність летального результату можна за таких морфометричних параметрах тонкої кишки: питомий обсяг дистрофічних і некротичних ентероцитів 0,6635 ± 0,0421 і 0,3048 ± 0,0317 відповідно, судин мікрогемоциркуляторного русла – 0,7921 ± 0,0142 і більше
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Юрко К. В., Кучерявченко В. В., Лєсний В. В., Лєсна А. С.
Заглавие : Оптимізація лікування пацієнтів із COVID-19 шляхом мінімізації ускладнень респіраторної терапії
Параллельн. заглавия :Optimizing COVID-19 treatment by minimizing complications of respiratory therapy
Место публикации : Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2021. - N 3. - С. 57-61 (Шифр КУ34/2021/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметные рубрики: Сезорин-- тер прим
MeSH-главная: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
НАСЕЛЕНИЯ ГРУПП ИЗУЧЕНИЕ -- COHORT STUDIES
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
КУНЖУТНОЕ МАСЛО -- SESAME OIL
Географич. рубрики: Харків
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): риноскопия
Аннотация: Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) на пленарному засіданні 12 березня 2020 р. оголосила тяжкий гострий респіраторний синдром-2 (SARS-CoV-2) пандемією COVID-19. Так, COVID-19 вже більше року чинить вплив на повсякденне життя населення усього світу і спричиняє непоправні наслідки для здоров’я хворих на коронавірусну інфекцію. За даними ВООЗ, у світі зафіксовано 135 млн підтверджених випадків захворювання і 2,91 млн летальних випадківПроаналізовано результати лікування 62 пацієнтів, які були госпіталізовані в обласну клінічну інфекційну лікарню м Харкова з січня по березень 2021 р Для виявлення недоліків терапії зі створенням постійного позитивного тиску в дихальних шляхах (CPAP-терапії) застосовували метод цитологічного дослідження мазків зі слизової оболонки порожнини носа, візуальний контроль за допомогою передньої риноскопії, використовували візуально-аналогову шкалу і власний опитувальник пацієнтівThe results of treatment of 62 patients admitted to the Regional Clinical Infectious Diseases Hospital of the city of Kharkov from January to March 2021 were analyzed. To identify the shortcomings of Continuous Positive Airway Pressure therapy (CPAP therapy), we used the method of cytological examination of smears of the nasal mucosa, visual control using anterior rhinoscopy, a visual analogue scale and the patient’s own questionnaire
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Харківська хірургічна школа -2019г.,N 1
Интересные статьи :
Ратчик В. М. Комбинированные эндолапароскопические операции в лечении стенозов двенадцатиперстной кишки язвенной этиологии/ В. М. Ратчик [и др.] (стр.8-12)
Гафт К. Л. Деструктивний індекс як прогностичний критерій розвитку бульозної емфіземи легень/ К. Л. Гафт (стр.13-15)
Тимченко М. Є. Використаня електрофізіологічних досліджень шлунково-кишкового тракту у ранній діагностиці післяопераційних ускладнень після операцій на кишечнику/ М. Є. Тимченко, Н. В. Тимченко, С. О. Береснев (стр.16-21)
Огородник Т. А. Анализ осложнений у пациентов с нарушением толерантности к глюкозе при выполнении симультанных операций/ Т. А. Огородник, В. Г. Мишалов, А. В. Динец (стр.22-28)
Усенко О. Ю. Пост-резекційний рефлюкс-езофагіт залежно від способу формування механічного стравохідно-шлункового анастомозу/ О. Ю. Усенко [та ін.] (стр.29-35)
Невзорова О. Ф. Ультраструктура кардиомиоцитов крыс различного возраста/ О. Ф. Невзорова [и др.] (стр.36-40)
Тищенко О. М. Морфологічні аспекти гострого холангіта/ О. М. Тищенко [та ін.] (стр.41-44)
Кравцов А. В. Морфология раневого процесса экспериментальных ожогов при различных вариантах местного лечения/ А. В. Кравцов (стр.45-53)
Сипливый В. А. Энтеральная недостаточность при перитоните, шкала оценки энтеральной недостаточности II/ В. А. Сипливый [и др.] (стр.54-59)
Миронов П. Ф. Застосування наночастинок срібла в умовах ультразвукової кавітації при лікуванні гнійної хірургічної інфекції/ П. Ф. Миронов [та ін.] (стр.60-64)
Русин В. І. Хірургічне лікування спонтанних внутрішніх біліарних нориць/ В. І. Русин, К. Є. Румянцев, Ф. М. Павук (стр.65-70)
Криворучко І. А. Хірургічне лікування хворих на гострий панкреатит, ускладнений вторинною панкреатичною інфекцією/ І. А. Криворучко, А. Г. Дроздова, М. В. Супліченко (стр.71-74)
Велигоцкий Н. Н. Алгоритм выбора хирургической тактики и его эффективность у больных с острым панкреатитом/ Н. Н. Велигоцкий [и др.] (стр.75-79)
Авдосьєв Ю. В. Рентген-ендобіліарні втручання у лікуванні стриктур біліодигестивних анастомозів/ Ю. В. Авдосьєв, А. Л. Сочнева (стр.80-82)
Хоменко І. П. Особливості хірургічного лікування вогнепальних поранень печінки/ І. П. Хоменко [та ін.] (стр.83-86)
Лєсний В. В. Значення моніторингу показника sepsis severity score в лікуванні пацієнтів із розлитим перитонітом/ В. В. Лєсний, А. С. Лєсна (стр.87-90)
Василевская Л. А. Антибиотикорезистентность микрофлоры при деструктивных формах рожистого воспаления/ Л. А. Василевская (стр.91-95)
Акперов І. А. Наш досвід лікування розповсюдженого гнійного перитоніту/ І. А. Акперов, О. П. Мартиненко (стр.96-99)
Ріга А. С. Фактори ризику для розвитку післяопераційних абсцесів черевної порожнини/ А. С. Ріга, Р. М. Смачило (стр.100-103)
Покришко О. В. Моніторинг антибіотикочутливості бактерій, виділених від хворих хірургічного профілю у 2018 році/ О. В. Покришко, Н. І. Красій, С. О. Цебрик (стр.104-108)
Шафер Я. В. Особливості прогнозування та профілактики виникнення гострих ерозій та виразок гастродуоденальної зони, ускладнених кровотечою, у хворих з гнійним післяопераційним стерномедіастинітом/ Я. В. Шафер, Д. Ю. Мельник, В. В. Макаров (стр.109-113)
Трибушний О. В. Комплексне лікування хворих із ускладненим синдромом діабетичної стопи та сепсисом/ О. В. Трибушний (стр.114-118)
Десятерик В. І. Етіологічні чинники гострих абсцесів печінки/ В. І. Десятерик, О. В. Котов (стр.119-121)
Прасол В. А. Модифицированная контролируемая реперфузия при острой ишемии нижних конечностей/ В. А. Прасол [и др.] (стр.122-126)
Комарчук В. В. Сучасні діагностика та лікування перикардитів/ В. В. Комарчук, Г. М. Урсол, Є. В. Комарчук (стр.127-130)
Петров В. Ф. Ятрогенні травми артерій (досвід 25 випадків)/ В. Ф. Петров (стр.131-135)
Бучнева О. В. Особливості інструментальних методів діагностики при гострих аортальних синдромах/ О. В. Бучнева (стр.136-140)
Бучнева О. В. Досвід хірургічного лікування пошкоджень серця отриманих внаслідок бойових дій/ О. В. Бучнева, Є. Д. Крючков (стр.141-144)
Пуляєва І. С. Методи обстеження хворих зі стенозом сонних артерій перед хірургічним лікуванням/ І. С. Пуляєва (стр.145-147)
Польовий В. П. Особливості формування ентеральної недостатності в перебігу раннього періоду травматичної хвороби/ В. П. Польовий [та ін.] (стр.148-152)
Єнін Р. В. Ендовідеохірургія в лікуванні поранень і травм живота в умовах локального конфлікту/ Р. В. Єнін [та ін.] (стр.153-156)
Хоменко І. П. Розробка та організація втілення спектральної інфрачервоної термографії в ході лікування вогнепальних поранень м’яких тканин/ І. П. Хоменко [та ін.] (стр.157-160)
Мурадян К. Р. Інтервенційна сонографія в діагностиці та хірургічному лікуванні обмежених гнійно-деструктивних ускладнень бойової травми живота/ К. Р. Мурадян (стр.161-165)
Леев С. Б. Новые подходы в лечении сочетанной травмы тонкой кишки/ С. Б. Леев, П. Н. Замятин (стр.166-169)
Грубник В. В. Эффективность оперативной малоинвазивной хирургии в диагностике и лечении поздних осложнений закрытой травмы груди/ В. В. Грубник [и др.] (стр.170-173)
Хоменко І. П. Організаційні питання оптимізації діагностики бойових пошкоджень живота/ І. П. Хоменко [та ін.] (стр.174-178)
Кучерявченко В. В. Функціональний стан ферментативної активності і маркерів рабдоміолізу при травматичній хворобі у пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла/ В. В. Кучерявченко, Ю. В. Волкова, К. Ю. Шарлай (стр.179-182)
Бойко В. В. Возможности выполнения комбинированных операций при лечении осложненных опухолей органов малого таза/ В. В. Бойко, И. В. Криворотько, А. В. Чикин (стр.183-189)
Винник Ю. А. Клинико-морфологические факторы риска развития местно-регионарных рецидивов рака молочной железы/ Ю. А. Винник, Ю. Ю. Белевцова, Н. Г. Романюк (стр.190-196)
Березицький Я. С. Досвід застосування транексамової кислоти при гострих товстокишкових кровотечах/ Я. С. Березицький [та ін.] (стр.197-199)
Евтушенко Д. О. Сучасний погляд на лапароскопІчні методи в діагностиці та лікуванні спайкової кишкової непрохідності та спайкової хвороби/ Д. О. Евтушенко [та ін.] (стр.200-203)
Хворостов Е. Д. Применение фотодинамической терапии в лечении трофических язв нижних конечностей венозного генеза/ Е. Д. Хворостов [и др.] (стр.204-207)
Петрюк Б. В. Застосування декасану в лікуванні епідермальних і поверхневих дермальних термічних опіків/ Б. В. Петрюк [та ін.] (стр.208-210)
Василенко І. В. КТ-морфологічні зіставлення при злоякісних осередкових утвореннях печінки/ І. В. Василенко [та ін.] (стр.211-215)
Лыхман В. Н. Аспекты комплексного лечения тонкокишечных свищей/ В. Н. Лыхман [и др.] (стр.216-219)
Дзьоба А. І. Синдром Меллорі — Вайсса: етіологічні і патогенетичні особливості та обґрунтування лікувальної тактики/ А. І. Дзьоба, В. О. Шапринський, А. П. Король (стр.220-224)
Дужий І. Д. Особливості біоценозу трофічних виразок на тлі цукрового діабету/ І. Д. Дужий, А. С. Ніколаєнко, В. М. Попадинець (стр.225-227)
Каніковський О. Є. Некротичний фасциїт як ускладнення важких форм гострого парапроктиту/ О. Є. Каніковський [та ін.] (стр.228-233)
Капшитарь А. В. Фатальное повреждение наружной подвздошной артерии при аппендэктомии у больной острым аппендицитом/ А. В. Капшитарь (стр.234-237)
Владимир Иванович Мамчич. К 80-летию со дня рождения (стр.238-239)
Интересные статьи :
Найти похожие


 1-10    11-18 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)