Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Лісова, К. М.$<.>)

Общее количество найденных документов : 10
Показаны документы с 1 по 10

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Каліновська І. В., Лісова К. М.
Заглавие : Особливості розвитку ембріона у вагітних з невиношуванням
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 4. - С. 91-94 (Шифр НУ45/2017/7/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Аннотация: Вступ. Продовжує залишатися актуальним питання щодо впровадження у клінічну практику маркерів прогнозування передчасних пологів для розуміння їх причин та більш раннього лікування тих порушень, що провокують передчасні пологи та їх наслідки. Для клінічної практики велике значення має визначення біохімічних маркерів, за допомогою яких можна диференціювати пацієнток з високим ризиком передчасних пологів. З цією метою було розроблено скринінговий тест для визначення фетального фібронектину. Мета. Оцінити ефективность тесту на фетальний фібронектин в прогнозуванні передчасних пологів у жінок із хибними переймами. Матеріал і методи. Проведено у 40 вагітних з хибними переймами у терміні до 37 тижнів, які перебували на стаціонарному лікуванні комплексне оцінювання факторів ризику розвитку передчасних пологів та обстеження на фетальний фібронектин. Яким було визначено рівень фетального фібронектину в сироватці крові та у цервікальному слизі та 20 вагітних без хибних перейм. Результати дослідження. У структурі ризику виникнення передчасних пологів за акушерським анамнезом є перинатальні втрати в раніх термінах в залежності від терміну гестації у всіх групах, відповідно, 25, 7,5 та 2,5%. Оцінюючи дані об’єктивного дослідження шийки матки в дзеркала виявлено структурні зміни шийки матки в термінах гестації 22-27 тижнів та 28-33 тижні, відповідно, 47,5 та 17,5 %. При цьому, аналізуючи ефективність діагностики передчасних пологів при використанні трансвагінальної цервікометрії - абсолютне вкорочення шийки матки (менше 25 мм) найвищий показник характерний для жінок в групі — 28?33 тижнів (10 %). У відповідності до об’єктивних змін з боку шийки матки та трансвагінальної цервікометрії паралельно є зміни з боку показників фетального фібронектину, відповідно, в терміні 22?27 тижнів та в терміні 28?33 тижні рівень його значно більший порогового, як в сироватці та і в цервікальному слизі і становить, відповідно, 331,5±40,4 та 1510±17,9; 349,3±45,2 та 128,6±22,7. Висновки. Отже, проведений нами аналіз встановиввірогідне підвищення фетального фібронектину у сироватці крові та в цервікальному слизі при наявності структурних змін шийки матки. У випадку розвитку передчасних пологів фетальний фібронектин вірогідно підвищений у 87,5 %. Визначення фетального фібронектину у сироватці крові та в цервікальному слизі є маркером передчасних пологів у терміні 22-27 тижнів та в терміні 28-33 тижні вагітності.
Найти похожие

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2017г. т.7,N 4
Интересные статьи :
Знаменська Т.К. Стратегічні напрямки реконструкції системи охорони здоров’я новонароджених та дітей України/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. Ю. Дубініна (стр.5-12)
Мельничук Л.В. Проблемні питання гнійно-запальних захворювань породіль та новонароджених міста Чернівців/ Л. В. Мельничук, Ю. Д. Годованець, І. С. Вострікова (стр.13-18)
Прогнозування ймовірності порушення постнатальної адаптації у пізніх недоношених дітей (стр.19-23)
Інтегрована модель предикції розвитку органних дисфункцій у новонароджених з асфіксією та прикладні точки її застосування (стр.24-30)
Белорус А.І. Комунікаційні протоколи як інструмент підвищення безпеки новонароджених під час лікувально-діагностичного процесу/ А. І. Белорус, Р. М. Федосюк, О. М. Ковальова (стр.31-36)
Гончарь М.О. Роль варіабельності генів-кандидатів eNOS, MnSOD2, ADRB1 у розвитку кардіоваскулярної патології у новонародженних/ М. О. Гончарь, А. Д. Бойченко, І. Ю. Кондратова (стр.37-40)
Редько І.І. Ентеровіруси як причина внутрішньоутробного інфікування плоду та захворюваності новонароджених/ І. І. Редько, Н. Т. Івахненко, О. М. Чакмазова (стр.41-45)
Ріга О.О. Характеристика перинатального періоду дітей, народжених від матерів, які вживають алкоголь/ О. О. Ріга, Н. М. Коновалова (стр.46-50)
Сидоренко І.В. Проблемні питання грудного вигодовування у дітей з дуже малою масою тіла при народженні/ І. В. Сидоренко, Є. Є. Шунько, Ю. Ю. Краснова (стр.51-54)
Деструктивные пневмонии у новорожденных с хирургическими заболеваниями (стр.55-60)
Веселий С.В. Внутрішньоутробна інфекція як фактор ризику післяопераційних ускладнень у дітей з вродженою кишковою непрохідністю/ С. В. Веселий, Р. П. Кліманський (стр.61-66)
Бензар І.М. Лімфатичні мальформації у новонароджених дітей: активне хірургічне втручання чи вичікувальна тактика?/ І. М. Бензар (стр.67-71)
Иванько О.Г. Показатели протромбинового комплекса и PIVKA-II у детей первых 6 месяцев жизни, находящихся на грудном вскармливании/ О. Г. Иванько, А. В. Соляник (стр.72-79)
Вплив поліморфних варіантів - 509 СС та +869 ТТ гена TGF B1 на перебіг пієлонефриту у дітей раннього віку (стр.80-86)
Дяк К.В. Прогнозування передчасних пологів: реалії і перспективи/ К. В. Дяк, О. М. Юзько (стр.87-90)
Каліновська І.В. особливості розвитку ембріона у вагітних з невиношуванням/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова (стр.91-94)
Мавропуло Т.К. Некротизуючий ентероколіт новонароджених - проблеми діагностики/ Т. К. Мавропуло (стр.95-101)
Нейродегенеративне захворювання у новонародженого нез’ясованого генезу (клінічний випадок) (стр.102-106)
Академік НАМН України, професор Дмитро Ілліч Заболотний (до 70-річчя від дня народження) (стр.109-110)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лісова К. М., Каліновська І. В., Юзько О. М.
Заглавие : Генетичні аспекти невиношування вагітності
Место публикации : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 5/6. - С. 71-76 (Шифр ЛУ2/2019/5/6)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
ГЕНОТИП -- GENOTYPE
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- GENETIC TECHNIQUES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
АБОРТ ИСКУССТВЕННЫЙ -- ABORTION, INDUCED
Аннотация: Невиношування вагітності є наслідком впливу багатьох факторів. Ми проаналізували у вагітних з невиношуванням в анамнезі вплив гена невиношування на ембріометричні, ультразвукові, гормональні, імунологічні показники і оцінили його прогностичне значення. Основну групу (ОГ) становила 31 вагітна, у якоїбули клінічні ознаки невиношування даної або попередньої вагітності; контрольну групу (КГ) – 32 здорових вагітних, клініко-параклінічні показники яких були контролем для порівняння результатів обстеження вагітних ОГ. Проведено загальноклінічне та спеціальне акушерське обстеження (з’ясування скарг, збір анамнезу, загальносоматичний лікарський огляд, акушерське обстеження), біохімічне (визначення гормонів фетоплацентарного комплексу у сироватці крові вагітних), ультразвукове, імунологічне, гістологічне дослідження плаценти, а також молекулярно-генетичне дослідження А1166С поліморфізму гена AGTR1. Виявлено генетичну детермінованість невиношування. Поліморфізм A1166C гена AGTR1 розглядали як прогностичний маркер переривання вагітності в ранні терміни гестації та прееклампсії у другій половині вагітності. Достовірним маркером загрози переривання у вагітних був материнський генотип 1166AC за геном AGTR1. Ризик виникнення клінічних проявів загрози переривання під час вагітності підвищувався у 5 разів, а при одночасному впливі всіх прогностичних факторів ризик – у 6,25 раза. Виявлення генетичних маркерів невиношування вагітності дозволить проводити ранню корекцію даної патології і запобігати перинатальним втратам
Найти похожие

Заглавие журнала :Лікарська справа. Врачебное дело -2019г.,N 5/6
Интересные статьи :
Прокопчук В. С. Основы общей теории патологии (Часть 4. Атеросклероз, или склероатероз?)/ В. С. Прокопчук, А. В. Люкбэк (стр.3-12)
Казмирчук В. Е. Эффективность и безопасность иммуноглобулино-терапии при различной патологии человека/ В. Е. Казмирчук (стр.13-26)
Толстікова О. О. Сучасні уявлення про метаболічний синдром у дітей та підлітків/ О. О. Толстікова, С. Ф. Агарков (стр.27-39)
Москаленко Ю. В. PD-L1 тестування як спосіб персонолізації лікування недрібноклітинного раку легень/ Ю. В. Москаленко [та ін.] (стр.40-45)
Лялькін С. А. Прогнозування ефективності неоад’ювантної хіміотерапії за імунобіологічними показниками пухлинної тканини у пацієнток з тричі негативним раком грудної залози/ С. А. Лялькін, Н. О. Верьовкіна, Л. А. Сивак (стр.46-54)
Кочерга З. Р. Генетичні детермінанти прогнозування синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку у новонароджених/ З. Р. Кочерга, Т. І. Саврун (стр.55-61)
Богдан Т. В. Патофізіологічні та клінічні аспекти міокардіальних містків/ Т. В. Богдан [та ін.] (стр.62-70)
Лісова К. М. Генетичні аспекти невиношування вагітності/ К. М. Лісова, І. В. Каліновська, О. М. Юзько (стр.71-76)
Шлифирчик А. О возможной роли гипокалорической диеты в патогенезе гипотиреоза/ А. Шлифирчик, А. Олейник (стр.77-80)
Орос М. М. Ефективність використання Ноофену® в лікуванні цефалгії напруги/ М. М. Орос, А. Я. Сабовчик (стр.81-87)
Дроговоз С. М. Лечебные возможности карбокситерапии при целлюлите/ С. М. Дроговоз [и др.] (стр.88-93)
Хрус О. В. Особливості ультраструктури тканини пародонту при хронічному психоемоційному стресі/ О. В. Хрус (стр.94-100)
Kopcha V. S. HIV infection diagnostics due to clinical evidence/ V. S. Kopcha [et al.] (стр.101-105)
Ydyrysov I. General description of organizing special care in severe combined traumatic brain injury in Osh Region of Kyrgyz Republsc/ I. Ydyrysov [et al.] (стр.106-110)
Зброжек С. І. Опрацювання режиму контролю лікарських засобів для фармакотерапії хронічного больового синдрому в межах паліативної допомоги/ С. І. Зброжек [та ін.] (стр.111-118)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лісова К. М., Каліновська І. В., Токар П. Ю.
Заглавие : Зміни гормонального статусу у вагітних з невиношуванням у ранні терміни гестації
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 4. - С. 35-40 (Шифр НУ45/2020/10/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГОРМОНЫ -- HORMONES
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ОТСЛОЙКА ПЛАЦЕНТЫ -- ABRUPTIO PLACENTAE
Аннотация: У статті наведені результати дослідження рівня гормонів плацентарного комплексу в ранні терміни гестації (4-15 тижнів). Мета дослідження. Провести аналіз показників рівня гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних з невиношуванням, а також динаміку змін цих показників. Оцінити особливості гормонального статусу жінок протягом неускладненої вагітності та з невиношуванням в анамнезі та вплив цих особливостей на функціональний стан фетоплацентарного комплексу і подальший перебіг вагітності. Матеріал і методи дослідження. Нами обстежено 30 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група) та 30 вагітних з невиношуванням в анамнезі (основна група). Результати досліджень. Було виявлено, що вміст естрадіолу, хоріонічного гонадотропіну та плацентарного лактогену у плазмі крові вагітних основної групи протягом всього гестаційного періоду був вірогідно нижчим порівняно з контролем. Рівень естрадіолу у вагітних з невиношуванням був в 4,2 рази нижчим, ніж у здорових вагітних. Показники рівня плацентарного лактогену у вагітних основної групи були в 6,1 рази нижчими, а хоріонічного гонадотропіну – в 3,7 рази нижчими в порівнянні з групою контролю. Також відзначене значне відставання у прирості рівня гормонів по мірі прогресування вагітності. Це, в свою чергу, свідчить про розвиток у жінок з невиношуванням в анамнезі плацентарної дисфункції уже на ранніх термінах гестації. Висновки. Внаслідок описаних змін виникає порушення першої хвилі інвазії цитотрофобласта і, як наслідок, незавершеність гестаційної перебудови сегментів спіральних артерій. Стінки судин не заміщуються повністю фібриноїдом і сформовані плацентарні судини не забезпечують постійний приплив артеріальної крові в міжворсинковий простір. Як наслідок цього, матково-плацентарна ділянка і сформована плацента не готові забезпечити потреби плоду, який розвивається. В подальшому це може призвести до перинатальних втрат.
Найти похожие

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2020г. т.10,N 4
Интересные статьи :
Стан медичної допомоги новонародженим в Україні (стр.5-24)
Борисова Т. П. Гостре пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічною значущою артеріальною протокою/ Т. П. Борисова, О. Ю. Оболонська, Д. М. Сурков (стр.26-34)
Лісова К. М. Зміни гормонального статусу у вагітних з невиношуванням у ранні терміни гестації/ К. М. Лісова, І. В. Каліновська, П. Ю. Токар (стр.35-40)
Мельниченко М. Г. Фактори предикції странгуляції у дітей зі спайковою кишковою непрохідністю/ М. Г. Мельниченко, А. А. Квашніна (стр.41-45)
Шульга О. В. Порівняльна оцінка методів хірургічного лікування ригідної плоскостопості в дітей із дисфунцією сухожилка заднього великогомілкового м’яза/ О. В. Шульга (стр.46-52)
Снісар В. І. Диференційований підхід до анестезіологічного супроводу новонароджених і немовлят з хірургічною патологією/ В. І. Снісар, О. О. Власов (стр.53-59)
Фетальний алкогольний спектр порушень: літературні дані та клінічний випадок (стр.60-67)
Знаменська Т. К. Сучасний досвід проведення парентерального харчування стандартизованими препаратами промислового виробництва в педіатричній практиці: огляд літератури/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Ю. В. Марушко (стр.68-76)
Якість сухих плям крові - невід’ємна складова хвороб обміну речовин (стр.77-86)
Клінічні випадки бульозного епідермолізу у новонароджених (стр.87-91)
Летальний випадок синдрому Едварса у новонародженої дівчинки (стр.92-97)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Каліновська І. В., Лісова К. М., Козар О. М.
Заглавие : Ультразвукові особливості розвитку фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності
Параллельн. заглавия :Ultrasound characteristics of the development of the fetoplacentary complex in premier pregnancy
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 29-35 (Шифр НУ45/2022/12/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ПЛОД -- FETUS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
Аннотация: Стаття присвячена дослідженню ультразвукових змін у фетоплацентарному комплексі в ранні терміни гестації у вагітних з невиношуванням. Плацентарна недостатність (ПН) - синдром, обумовлений морфофункційними змінами і уявляє собою результат складної реакції плоду і плаценти на різні патологічні стани материнського організму [1]. У його основі полягають порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів фетоплацентарного комплексу (ФПК) на молекулярному, клітинному і тканинному рівнях . Дуже важливим методом діагностики стану фетоплацентарного комплексу є ультразвукова фетометрія і плацентометрія, яка може застосовуватись з ранніх термінів. Багато дослідників виділяють ряд прогностично несприятливих ультразвукових маркерів: низьке прикріплення хоріону, особливо з появою ділянок відшарування, невідповідність розміру плідного яйця гестаційному терміну, відсутність чіткої візуалізації ембріону, особливо його серцебиття. У вагітних із невиношуванням надзвичайно важливим є виявлення ранніх проявів дисфункції плаценти, починаючи з І триместру, і проведення адекватної корекції даного стану. Для даної ситуації важливим є створення відповідних умов для розвитку і росту плаценти та її адекватного функціонування. Значні аномалії розвитку плода виникають уже в першому триместрі і чинять значний вплив на подальший процес онтогенезу. Мета і завдання дослідження. Оцінити нормативні параметри формування ембріону і екстраембріональних структур, оцінити особливості становлення і розвитку фетоплацентарної системи протягом вагітності у жінок із невиношуванням в анамнезі. Матеріали і методи дослідження. Нами було проведене комплексне ультразвукове обстеження 25 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом гестаційного процесу (група контролю) в терміни з 5 до 40 тижнів вагітності та 25 вагітних із невиношуванням в анамнезі (основна група). Для проведення досліджень використовувався апарат SONOACE 8800 "GAІ МТ" з використанням конвексного датчика потужністю від 3,5 до 7,5 Мгц. Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартні методи математичного аналізу з використанням критеріїв Ст’юдента, Фішера, стандартних і спеціалізованих комп’ютерних програм. Для вивчення характеру й ступеня взаємозв’язку між різними параметрами використовувалися показники парної кореляції. Наукові дослідження отримали позитивну оцінку комісії з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол №4 від 16.12.2021 р.). Результати дослідження та їх обговорення. При трансвагінальному дослідженні для неускладненої вагітності характерна обов’язкова візуалізація ембріону в порожнині плодового яйця діаметром 14 мм і більше, що відповідає 6 тижням вагітності. З моменту визначення ембріоннашому дослідженні проводився вимір куприко-тім’яного розміру (КТР) і зіса в тавлення його значень з терміном гестації. При цьому виявлено, що у 22 (88,0%) спостереженнях розмір ембріону відповідав розрахованому термінові вагітності і середньому внутрішньому діаметру плодового яйця. При виражених клінічних проявах загрозливого викидня найбільш чуттєвою ехографічною ознакою було зменшення об’єму плідного яйця, що є маркером подальшого несприятливого перебігу і результату вагітності. Однак при ізольованому підвищенні тонусу міометрія при відсутності клінічних проявів загрозливого переривання вагітності спостерігалося переважно ізольоване зниження об’єму амніотичної порожнини, яке легко коригується призначенням традиційної спазмолітичної терапії. Розроблені ультразвукові критерії несприятливого перебігу вагітності, серед яких: відставання КТР ембріона на 2 тижні і більше при ультразвуковому дослідженні в терміни до 9 тижнів гестації; брадикардія до 90 уд./хв. і менше у терміни до 8-12 тижнів гестації; корпоральне або прикореневе (поблизу стебла тіла ембріона) розташування відшарування хоріону з утворенням ретрохоріальної гематоми об’ємом більше 25 мл; тахікардія більше 200 уд./хв. на тлі клінічних проявів самовільного викидня, що почався; виражене прогресуюче зниження об’єму плідного яйця й амніотичної порожнини; виражене багатоводдя з наявністю грубої ехопозитивної суспензії в амніотичній порожнині. Ймовірність самовільного викидня і формування плацентарної недостатності вище при одночасному виявленні 2 і більше ехографічних маркерів. Висновки. Зроблено висновок про необхідність проведення ультразвукового дослідження з оцінкою ехографічних параметрів становлення і розвитку ембріона та екстраембріональних структур в першому триместрі у вагітних з невиношуванням в анамнезі і ризиком розвитку плацентарної недостатності в анамнезі з метою виявлення маркерів ускладненого перебігу гестації і наступного вибору раціональної тактики ведення вагітностіThe article is devoted to the study of ultrasound changes in the fetoplacental complex in the early gestational period in pregnant women with miscarriage. Placental insufficiency (PI) is a syndrome caused by morpho- functional changes and is the result of a complex response of the fetus and placenta to various pathological conditions of the maternal body [1]. It is based on disorders of compensatory-adaptive mechanisms of the fetoplacental complex (FPC) at the molecular, cellular and tissue levels. Ultrasoundfetometry andplacentometry are very important methods for diagnosing the state of the fetoplacental complex and can be used from the early term. Many researchers identify a number of prognostically unfavourable ultrasound markers: low chorion attachment, especially with the appearance of areas of detachment, discrepancy between the size of the foetus and gestational age, lack of clear visualization of the embryo, especially its heartbeat. In pregnant women with a history of miscarriage it is important to identify early signs of placental dysfunction from the first trimester onwards and to provide adequate correction for this condition. For this situation it is important to create appropriate conditions for the development and growth of the placenta and its adequate functioning. Significant fetal abnormalities occur as early as the first trimester and have a significant impact on the further process of ontogenesis. Aims and objectives of the study. To assess the normal parameters of embryonic and extraembryonic formation and to evaluate the particular features of the formation and development of the fetoplacental system during pregnancy in women with a history of miscarriage. Materials and Methods. We performed a comprehensive ultrasonographic examination of 25 somatically healthy women with a physiological gestational process (control group) between 5 - 40 weeks ’ gestation and 25 pregnant women with a history of miscarriage (study group). The SONOACE 8800 GAI MT with a 3.5 to 7.5 MHz convex transducer was used in the study. The data were statistically processed using standard methods of mathematical analysis with the use of Student’s and Fisher’s criteria, standard and specialized computer programs. Paired correlation indices were used to study the nature and degree of correlation between different parameters. The scientific research was positively evaluated by the Bioethics Commission of the Bukovinian State Medical University (Protocol No. 4 of 16.12.2021). Results and their discussion. In the transvaginal examination, uncomplicated pregnancy is characterized by the mandatory visualization of the embryo in the fetal cavity with a diameter of 14 mm or more, corresponding to 6 weeks' gestation. From the time of embryo identification in our study, we measured the coccygeal-parietal size (CPS) and compared its values with gestational age. It was found that in 22 (88.0%) cases the embryo size corresponded to the calculated gestational age and the mean inner diameter of the fetal egg. In severe clinical manifestations of threatened miscarriage, the most sensitive echographic sign was a decrease in the volume of the foetus, which is a marker of further adverse pregnancy course and outcome. However, when there was an isolated increase in myometrial tone in the absence of clinical manifestations of threatened abortion, there was predominantly an isolated reduction in amniotic cavity volume, easily corrected by the administration of conventional antispasmodic therapy. The ultrasonic criteria for alterations in pregnancy were developed, including delay in embryo CTR by 2 weeks or more on ultrasound examination up to 9 weeks' gestation; bradycardia at 90 bpm or less up to 8-12 weeks' gestation; chorionic detachment with retrochorial hematoma formation (over 25 ml); tachycardia at over 200 bpm with clinical manifestations of spontaneous miscarriage; marked progressive decrease of amniotic cavity volume; severe polyhydramnios with a thick echopositive suspension in the amniotic cavity. The risk of spontaneous miscarriage and formation of placental insufficiency increases with the simultaneous detection of 2 or more echographic markers. Conclusions. On the basis of the above, it is possible to conclude on the need to conduct an ultrasound examination with an assessment of the echographic parameters of the formation and development of the embryo and extraembryonic structures in the first trimester in pregnant women with a history of miscarriage and a risk of developing placental insufficiency in history in order to identify markers of a complicated course of gestation and the and the subsequent choice of rational tactics of pregnancy management
Найти похожие

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2022г. т.12,N 3
Интересные статьи :
Ковальова О. М. Особливості надання перинатальної допомоги в умовах воєнного часу/ О. М. Ковальова, С. В. Дудник, О. А. Андрієць (стр.4-14)
Юзько В. О. Ембріологічні показники та частота настання вагітності у жінок із безпліддям в програмах допоміжних репродуктивних технологій при застосуванні мелатоніну/ В. О. Юзько [та ін.] (стр.15-21)
Кравченко О. В. Особливості перебігу гестаційного періоду, пологів та стану новонароджених у пацієнток із загрозою переривання вагітності в ранні терміни/ О. В. Кравченко, В. М. Соловей (стр.22-28)
Каліновська І. В. Ультразвукові особливості розвитку фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова, О. М. Козар (стр.29-35)
Романюк Д. Г. Рівень санітарно-гігієнічних знань вагітних жінок щодо профілактики стоматологічних захворювань/ Д. Г. Романюк (стр.36-41)
Павлишин Г. А. Материнський стрес у ВІТН під час пандемії COVID-19/ Г. А. Павлишин, І. М. Сарапук, Сатурська (стр.42-47)
Дудєріна Ю. В. Морфологічні та імуногістохімічні особливості плаценти та плацентарного фактору у породіль з ізольованими вродженими вадами серця у новонародженого/ Ю. В. Дудєріна [та ін.] (стр.48-54)
Hamraev A. Zh. Features of the clinical course and complex treatment of hemorrhoids in children/ A. Zh. Hamraev, S. Sh. Jorayev (стр.55-59)
Бондаренко Ю. М. Морфологічні особливості маркерів стресу в плаценті/ Ю. М. Бондаренко, Т. Д. Задорожна (стр.60-64)
Мавропуло Т. К. Доброякісне розширення субарахноїдальних просторів у немовлят/ Т. К. Мавропуло, К. К. Годяцька (стр.65-70)
Чернявська Ю. І. Перспективи застосування сурфактант замісної терапії при COVID-19- індукованому респіраторному дистрес-синдромі у дітей/ Ю. І. Чернявська [та ін.] (стр.71-76)
Кісельова М.М. Вплив перинатальних чинників ризику на розвиток синдрому аспірації меконію в новонароджених: важливе в рутинній роботі лікаря-неонатолога/ М. М. Кісельова, А. В. Комар (стр.77-83)
Нечехова О. О. Клінічний випадок генералізованої вродженої герпес-вірусної інфекції у новонародженого, внаслідок безсимптомного первинного інфікування матері HSV 2 типу під час вагітності/ О. О. Нечехова, В. В. Павлюченко, Ю. А. Батман (стр.84-88)
Мазур О. Г. Особливості муковісцидозу у новонароджених на прикладі клінічного випадку/ О. Г. Мазур [та ін.] (стр.89-93)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Каліновська І. В., Лісова К.М.
Заглавие : Сучасне акушерство: наука, практика, аспекти викладання
Параллельн. заглавия :Modern obstetrics: science, practice, aspects of teaching
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 132-134 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-главная: АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS
ОБЗОР -- REVIEW
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE
ОБРАЗОВАНИЕ И ПРАКТИЧЕСКОЕ ОБУЧЕНИЕ МЕДРАБОТНИКОВ -- EDUCATION, PUBLIC HEALTH PROFESSIONAL
Аннотация: У статті розглянуті проблеми акушерства в різних ракурсах - науки, практики, викладання на основі огляду сучасних технологій зниження материнської та перинатальної смертності,а також сучасних аспектів лікування гінекологічних хворих. Мета дослідження – показати, що застосування сучасних наукових досягнень та їх застосування в практиці і навчальному процесі покращить якість навчання студентів та лікарів-інтернів на кафедрах акушерства і гінекології. Нами застосовано результати наукових досліджень співробітників кафедри в навчальному процесі. Наведено сучасні високоефективні підходи до проведення лекцій, з впровадженням елементів дискусій. Детально висвітлено структуру методів “питання-відповідь”, їх використання при проведенні практичних занять, що сприяють появі професійної компетентності лікарів-інтернів і значно підвищують ефективність сприйняття ними академічного матеріалу. Застосування наукових досягнень у практику підготовки майбутніх лікарів сприяє підвищенню рівня засвоєння матеріалу та покращує практичну підготовку лікаряThe article discusses the problems of obstetrics from different perspectives - science, practice, teaching - based on a review of modern technologies for reducing maternal and perinatal mortality, as well as current aspects of treatment of gynecological patients. The purpose of the study is to show that the use of modern scientific achievements and their application in practice and the educational process will improve the quality of education of students and interns at the departments of obstetrics and gynecology. We applied the results of scientific research of the department staff in the educational process. Modern, highly effective approaches to lectures with the introduction of discussion elements are presented. The structure of question-and-answer methods, their use in practical classes, which contribute to the emergence of professional competence of interns and significantly increase the efficiency of their perception of academic material, are described in detail
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Буковинський медичний вісник -2023г. т.27,N 3
Интересные статьи :
Кулаєць Н. М. Якість життя у хворих на фібриляцію передсердь із урахуванням фенотипу серцевої недостатності/ Н. М. Кулаєць, В. М. Кулаєць (стр.3-9)
Токар П. Ю. Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів/ П. Ю. Токар, І. В. Каліновська (стр.10-14)
Процайло М. Д. Вікові та анатомо-функціональні нюанси черепно-мозкової травми у дітей/ М. Д. Процайло [та ін.] (стр.15-20)
Комариця О. Й. Тригліцеридоглюкозний індекс як критерій стеатозу печінки/ О. Й. Комариця (стр.21-24)
Kramarchuk V. V. Risk factors of recurrent respiratory infections in early school-age children/ V. V. Kramarchuk, I. L. Vysochyna (стр.25-29)
Пальтов Є. В. Динаміка морфологічних змін у клітинних шарах сітківки у віддалені періоди експериментального опіоїдного впливу/ Є. В. Пальтов [та ін.] (стр.30-40)
Покровська Н. К. Рівень адропіну та фактора фон віллебранда при артеріальній гіпертензії у пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням/ Н. К. Покровська, Є. Я. Скляров (стр.41-45)
Самогальська О. Є. Оцінка психосоматичного стану в пацієнтів, які перенесли гострий панкреатит/ О. Є. Самогальська [та ін.] (стр.46-49)
Сафонов Р. А. Лікування генітального пролапсу у жінок літнього віку з інфекцією сечостатевих органів/ Р. А. Сафонов, В. В. Лазуренко (стр.50-56)
Терлецька Н. Ю. Роль запалення у патології яєчників, як предиктор розвитку безпліддя, та корекція його препаратами інозитолу/ Н. Ю. Терлецька [та ін.] (стр.57-64)
Кучин Ю. Л. Хронічний біль та рівень задоволеності результатами лікування у пацієнтів після мінно-вибухових поранень/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.65-68)
Хміль С. В. Особливості гормонального профілю у пацієнток із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту/ С. В. Хміль, Н. Я. Петришин (стр.69-74)
Іванчук І. М. Морфологічні зміни кори головного мозку за умов дмг-індукованої аденокарциноми та коригувального впливу композиції наночастинок Au/Ag/Fe/ І. М. Іванчук, З. М. Небесна (стр.75-79)
П’ятночка В. І. Вибір способу алогерніопластики у хворих на первинні вентральні грижі в поєднанні з діастазом прямих м’язів живота за умов метаболічного синдрому/ В. І. П’ятночка, І. І. Довга (стр.80-86)
Денисюк Ю. А. Динаміка антиоксидантно-прооксидантного балансу нирки при гострій крововтраті різного ступеня та його корекція/ Ю. А. Денисюк, А. А. Гудима (стр.87-92)
Поліщук Т. В. Поліморфізм кодуючого гена LGALS-3, RS2274273 як ендогенний фактор прогностичної ефективності плазмової концентрації галектину-3 відносно ризику розвитку хронічної серцевої недостатності на тлі гіпертонічної хвороби у жінок/ Т. В. Поліщук, В. М. Жебель (стр.93-100)
Воловар О. С. Загоєння ран та регенерація м’яких тканин. Літературний огляд/ О. С. Воловар [та ін.] (стр.101-104)
Прокопчук Н. М. Діагностика венозної протоки у плодів раннього періоду онтогенезу людини/ Н. М. Прокопчук [та ін.] (стр.105-114)
Мельник В. В. Історія розвитку вчення про імунну систему/ В. В. Мельник [та ін.] (стр.115-121)
Нікітіна І. М. Імуногістохімічні особливості раку яєчників/ І. М. Нікітіна [та ін.] (стр.122-125)
Зайцев А. В. Міждисциплінарний підхід до підготовки фахівця-стоматолога на кафедрі терапевтичної стоматології полтавського державного медичного університету/ А. В. Зайцев [та ін.] (стр.126-131)
Каліновська І. В. Сучасне акушерство: наука, практика, аспекти викладання/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова (стр.132-134)
Хухліна О. С. Степан Григорович Федорук: лікар, учитель, особистість (до 100-річчя від дня народження завідувача кафедри госпітальної терапії (1981-1982))/ О. С. Хухліна, М. П. Антофійчук, Т. М. Антофійчук (стр.135-137)
Интересные статьи :
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)