Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Марценковська, І. І.$<.>)

Общее количество найденных документов : 26
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-26

Марценковський, І. А.
Біполярний розлад: діагностика і терапія (лекція для лікарів первинної ланки медичної допомоги) [Текст] / І. А. Марценковський, І. І. Марценковська // Український медичний часопис. - 2018. - Т. 1, № 2. - С. 81-89. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Ламотриджин

MeSH-главная:
БИПОЛЯРНЫЕ АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- BIPOLAR DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, психология)
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Термін «біполярний розлад» (біполярний афективний розлад — БАР) — психічний розлад, раніше відомий як маніакально-депресивний психоз. Описи схожих клінічних випадків наведені ще у працях Гіппократа та Аретея. Вперше визначення БАР як психічного захворювання дав у 1851 р. французький психіатр Жан-П’єр Фальре, який намагався ввести у клінічну практику дефініцію «божевілля по колу». Протягом майже півстоліття існування цього розладу не визнавалося психіатрією. Своїм остаточним виділенням в окрему нозологічну одиницю він зобов’язаний німецькому психіатру Емілю Крепеліну (1896), який визначив його як «маніакально-депресивний психоз». Тривалий час саме така кваліфікація розладу була загальноприйнятою. У США у Діагностичній та статистичній настанові з психічних розладів (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders — DSM) 4-го та 5-го видання для цього розладу запропонована дефініція «біполярний афективний розлад», закріплена в подальшому в Mіжнародній класифікації хвороб (МКХ)-10 та -11 Всесвітньої організації охорони здоров’я. Зараз під БАР розуміють комплексний афективний психічний розлад, який включає повторні маніакальні (гіпоманіакальні), депресивні, змішані афективні епізоди, резидуальні афективні симптоми при інтермісії, симптоми рецидивів (релапсів) триваючих афективних епізодів, неафективні коморбідні розлади психіки та поведінки
Доп.точки доступа:
Марценковська, І. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Марценковський, І. А.
Розлади аутистичного спектра: фактори ризику, особливості діагностики й терапії [Текст] / І. А. Марценковський, І. І. Марценковська // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 4. - С. 95-103. - Бібліогр.: с. 102-103

MeSH-главная:
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЯ НАРУШЕНИЯ ПЕРВАЗИВНЫЕ -- CHILD DEVELOPMENT DISORDERS, PERVASIVE (генетика, диагностика, осложнения, реабилитация, терапия, эпидемиология, этиология)
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (генетика, диагностика, осложнения, реабилитация, терапия, эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: У статті обговорюються сучасні уявлення про взаємодію генного поліморфізму й факторів середовища при маніфестації розладів аутистичного спектра (РАС). Наведено скринінговий інструментарій для оцінки розвитку дитини й попередньої діагностики РАС, порядок остаточної діагностики лікарями-спеціалістами. Висвітлені особливості перебігу РАС при коморбідних психічних розладах і загальних медичних станах. У статті подана модель лікування розладів загального розвитку, розроблена в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології, висвітлені особливості застосування психосоціальних інтервенцій, терапії лікарськими засобами коморбідних психічних і неврологічних розладів
The contemporary ideas about the interaction of gene polymorphism and environmental factors during the manifestation of autism spectrum disorders were discussed in this article. The screening tools were provided for assessing the development of a child, and both the provisional diagnosis of autism spectrum disorders by general practitioners and final procedure by a specia-lized doctor. The features of autism spectrum disorders in case of comorbid psychiatric disorders and general medical conditions were described. The article presents a model for the therapy of pervasive developmental disorders developed in the Ukrainian Research Institute of Social and Forensic Psychiatry and Drug Abuse, the features of using psychosocial interventions and drug treatment for comorbid psychiatric and neurological disorders
Доп.точки доступа:
Марценковська, І. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Фармакологічне лікування розладів аутистичного спектра з коморбідними психічними розладами складної структури [Текст] / І. А. Марценковський [та ін.] // НейроNEWS. - 2021. - № 7. - С. 34-36. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы, тенденции)
Аннотация: Жоден із лікарських засобів на сьогодні не рекомендовано для терапії основних симптомів розладів аутистичного спектра (РАС). Лікарські засоби, які застосовують при РАС, рекомендовані для лікування коморбідних психічних і неврологічних розладів і низки цільових симптомів, чутливих до медикаментозного лікування. Рисперидон і арипіпразол схвалені Управлінням із контролю за якістю харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) для терапії дратівливості, агресивності, самоушкоджувальної поведінки при РАС
За результатами проведеного тривалого проспективного дослідження, гуанфацин, флюоксетин, арипіпразол, рисперидон демонстрували ефективність при деяких фенотипах поліморбідних психічних і поведінкових розладів у дітей та підлітків із РАС, зокрема при переважанні поведінкових порушень із психотичними симптомами та дратівливістю, гіперактивністю та імпульсивністю, повторюваними рухами та поведінкою, окремими психотичними симптомами
Доп.точки доступа:
Марценковський, І. А.
Марценковська, І. І.
Макаренко, Г. В.
Ващенко, О. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ефективнісь Ламотриджину у дітей та підлітків з розладами поведінки [Текст] / І. А. Марценковський [та ін.] // Український медичний часопис. - 2020. - № 4. - С. 23-28

Рубрики: Ламотриджин

MeSH-главная:
ДЕТЕЙ ПОВЕДЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CHILD BEHAVIOR DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия)
ПОДРОСТКОВ ПОВЕДЕНИЕ -- ADOLESCENT BEHAVIOR (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Ламотриджин — протиепілептичний препарат з нормотимічною активністю, рекомендований у педіатричній практиці для моно- та політерапії епілепсій з парціальними, генералізованими нападами, включаючи тоніко-клонічні та пов’язані з синдромом Леннокса — Гасто, для терапії та профілактики біполярних депресій. За межами офіційних рекомендацій ламотриджин часто застосовують для лікування поведінкових порушень, таких як роздратування, імпульсивність, гнів з аутоагресивною та руйнівною поведінкою. У статті розглянуто результати контрольованих досліджень застосування ламотриджину при поведінкових розладах через призму їх типології: поліморфізму клінічних проявів при епілепсіях, епілептичних енцефалопатіях, первазивних розладах розвитку (розладах аутистичного спектра), при емоційній дисрегуляції при біполярному, гіперкінетичному (з дефіцитом уваги та гіперактивністю) розладах, органічному дизонтогенезі, при межовому особистісному розладі, при деяких варіантах генетичного поліморфізму. Необхідні подальші дослідження для розроблення рекомендацій щодо диференційованого застосування ламотриджину та інших протиепілептичних препаратів (карбамазепіну, солей вальпроєвої кислоти) при розладах поведінки епілептичного генезу, ламотриджину і атипових антипсихотиків (рисперидону, арипіпразолу, кветіапіну) при первазивних розладах розвитку, ламотриджину і психостимуляторів (метилфенідату) при розладі дефіциту уваги і гіперактивності, ламотриджину і стабілізаторів настрою (солей літію, солей вальпроєвої кислоти, кветіапіну) при фазній дисрегуляції настрою, біполярних депресіях. Перевагою ламотриджину перед іншими лікарськими засобами є його низька токсичність і хороша переносимість, висока комплаєнтність пацієнтів до цього протиепілептичного препарату
Доп.точки доступа:
Марценковський, І. А.
Марценковська, І. І.
Скрипник, Т. О.
Макаренко, Г. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Вплив протиепілептичних лікарських засобів на когнітивне функціонування підлітків, хворих на епілепсію [Текст] / І. А. Марценковський [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 51-60. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Карбамазепин

   Леветирацетам

   Ламотриджин

   Топирамат

MeSH-главная:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (лекарственная терапия)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (терапевтическое применение)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ВАЛПРОЕВАЯ КИСЛОТА -- VALPROIC ACID (терапевтическое применение)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Аннотация: Наукові дані вказують на те, що протиепілептичні лікарські засоби, такі як фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, викликають значні когнітивні побічні ефекти, тоді як у дослідженнях топірамату й вальпроату отримані суперечливі результати. У той же час повідомляється про позитивний вплив на когнітивне функціонування у хворих на епілепсію підлітків ламотриджину й леветирацетаму. Мета дослідження: оцінити вплив найбільш часто застосовуваних протиепілептичних лікарських засобів на когнітивне функціонування в підлітків з епілепсією. Матеріали та методи. На початковому етапі 160 українських лікарів, які працюють з підлітками з епілепсією, попросили описати досвід застосування протиепілептичних лікарських засобів і їх можливий вплив на когнітивне функціонування підлітків з епілепсією. На другому етапі було проведено проспективне дослідження, у яке були включені 58 підлітків з уперше діагностованою епілепсією та призначеною монотерапією (карбамазепіном, вальпроатом, топіраматом, леветирацетамом, ламотриджином) і 11 підлітків із неконт-рольованими монотерапією карбамазепіном і солями вальпроєвої кислоти епілептичними нападами, яким була призначена політерапія (карбамазепін з вальпроатом або вальпроат з леветирацетамом). Рандомізовані підлітки оцінювались за допомогою Кембриджської автоматизованої батареї нейропсихологічних тестів (CANTAB) до і через кожні десять днів протягом двох місяців після початку терапії для оцінки гострих когнітивних побічних ефектів. Крім того, на початку дослідження, через 2 місяці й кожний місяць терапії протягом 10 місяців після повторної рандомізації в підлітків оцінювали хронічні когнітивні побічні ефекти призначених протиепілептичних лікарських засобів із використанням автоматизованої батареї тестів Cogtest. Результати. Не виявлено гострих порушень когнітивного функціонування в підлітків, які отримували ламотриджин і леветирацетам у середніх терапевтичних дозах. У кожного другого підлітка, який лікувався вальпроатами в дозі понад 1000 мг на добу, і тих хворих, які отримували карбамазепін, виявлене значне порушення когнітивного функціонування. Найчастіше гостре порушення когнітивного функціонування спостерігалося в підлітків, які отримували карбамазепін у дозі понад 600 мг на добу, і тих, хто отримував комбіновану терапію карбамазепіном і вальпроатами. Підлітки, які отримували нові протиепілептичні лікарські засоби (ламотриджин і леветирацетам) у широкому діапазоні доз, не продемонстрували когнітивних порушень після 12 місяців лікування, у той час як монотерапія топіраматом супроводжувалася порушеннями когнітивних функцій в окремих пацієнтів. Більше ніж половина підлітків, які отримували комбіновану терапію (карбамазепін + вальпроат), продемонстрували тривалі порушення когнітивного функціонування. Хронічні порушення когнітивного функціонування в підлітків, які отримували терапію карбамазепіном або вальпроєвою кислотою, залежали від дози. Висновки. Підлітки з епілепсією, які отримували лікування карбамазепіном, вальпроатами або терапію комбінацією цих лікарських засобів, потребують ретельного моніторингу можливих гострих і хронічних порушень когнітивного функціонування. Підлітки, які отримують терапію топіраматом, потребують моніторингу когнітивних побічних ефектів на етапі титрування доз. Терапія леветирацетамом і ламотриджином не потребує контролю когнітивних побічних ефектів
Доп.точки доступа:
Марценковський, І. А.
Марценковська, І. І.
Скрипник, І. І.
Макаренко, Г. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Марценковська, І. І.
Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне [Текст] / І. І. Марценковська // НейроNEWS. - 2020. - № 4. - С. 17-19

MeSH-главная:
ВНИМАНИЯ ДЕФИЦИТ С ГИПЕРАКТИВНОСТЬЮ -- ATTENTION DEFICIT DISORDER WITH HYPERACTIVITY (классификация)
БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ -- INTERNATIONAL CLASSIFICATION OF DISEASES (стандарты, тенденции)
ДЕТИ -- CHILD
ТЕЗАУРУС -- VOCABULARY, CONTROLLED
Аннотация: Насамперед слід з’ясувати терміни. Абревіатура СДУГ, яка багатьом здається звичною і розшифровується як «синдром дефіциту уваги і гіперактивності», не є професійною дефініцією. Натомість у сучасних міжнародних класифікаціях використовують виключно дефініцію «розлад». Патологія, про яку йтиметься, є розладом, а не синдромом чи захворюванням. У міжнародній класифікації психічних і поведінкових розладів (у межах міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду — МКХ-10) передбачено можливість діагностики двох розладів: «порушення активності та уваги» і «гіперкінетичного розладу поведінки», які включено до діагностичної категорії «гіперкінетичні розлади». Зокрема, у МКХ-11, імплементацію якої у клінічну практику заплановано 2021 р., рубрику «Гіперкінетичні розлади» перейменовано на «Розлад із дефіцитом уваги і гіперактивністю» (РДУГ). Ця дефініція не є новою, нею раніше послуговувалися у діагностичному та статистичному керівництві Американської психіатричної асоціації (DSM-IV), із 2013 р. — у DSM-5. Також у МКХ-11 введено нову діагностичну категорію «Розлади нейророзвитку» (Neurodevelopmental disorders), до якої увійшли розлади інтелектуального розвитку, РАС, розвитку мовлення, рухових навичок, тикозні розлади та РДУГ. Термінологічну плутанину посилює той факт, що в Україні імплементація МКХ-11 затримується і наступного року буде продовжено використання МКХ-10
Свободных экз. нет

Найти похожие

Марценковський, І. А.
Стабілізатори настрою: дискусійні питання терапії алкогольної залежності [Текст] / І. А. Марценковський, І. І. Марценковська // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 3. - С. 117-123. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
АЛКОГОЛЕМ ВЫЗВАННЫЕ РАССТРОЙСТВА НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ -- ALCOHOL-INDUCED DISORDERS, NERVOUS SYSTEM (лекарственная терапия)
АЛКОГОЛИЗМ -- ALCOHOLISM (лекарственная терапия)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Розлади психіки й поведінки, спричинені вживанням алкоголю, пов’язують з алостатичними нейропластичними змінами в глутаматергічних і ГАМКергічних нейротрансмітерних системах мозку. Ці порушення розглядаються як базові біологічні механізми виникнення синдрому гострого припинення вживання алкоголю й неконтрольованого пияцтва. У статті наведено огляд результатів контрольованих досліджень щодо використання протиепілептичних лікарських засобів (ПЕЛЗ) при розладах вживання алкоголю й психоактивних речовин. Бензодіазепіни тривалий час розглядалися як засоби детоксикації пацієнтів. Небензодіазепінові ПЕЛЗ, насамперед вальпроати й карбамазепін, протягом останнього десятиріччя використовуються в клінічній практиці як стабілізатори настрою при розладах вживання алкоголю. ПЕЛЗ також призначаються для лікування алкогольного абстинентного синдрому й амбулаторного лікування алкогольної залежності (пригнічення обсесивного й компульсивного потягу до алкоголю, профілактика рецидивів пияцтва). ПЕЛЗ можуть бути особливо корисними при амбулаторному лікуванні легких і помірних симптомів алкогольного абстинентного синдрому, для запобігання рецидивам пияцтва, зменшення шкідливого вживання алкоголю. Найбільшу доказову базу при лікуванні алкогольної залежності мають вальпроати, карбамазепін, габапентин і прегабалін. Наявні обмежені докази щодо ефективності леветирацетаму й топірамату. Вальпроати можуть покращувати клінічний фенотип алкогольної залежності. При біполярних розладах, ускладнених вживанням алкоголю та/або канабіноїдів, вальпроати мають перевагу над солями літію й бензодіазепінами через кращу переносимість, більшу афінність до афективних симптомів і здатність зменшувати тяжкість пияцтва. Леветирацетам у залежних від алкоголю осіб із коморбідними тривожними розладами може зменшувати споживання алкоголю й знижувати рівень тривоги. Габапентин і прегабалін рекомендовані при дизморфних алгічних розладах, мають обмежений потенціал зловживання, невисокий порівняно з бензодіазепінами рівень седації, відносно безпечні при вживанні разом з алкоголем
Mental and behavioral disorders due to alcohol use are associated with allostatic neuroplastic changes in glutamatergic and GABAergic neurotransmitter brain systems. These disorders are considered to be basic biological mechanisms for the onset of the acute alcohol withdrawal syndrome and uncontrolled alcohol abuse. The article provides an overview of the results of controlled studies on the use of anti-epileptic drugs (AEDs) in alcohol and psychoactive substance use disorders. Benzodiazepines have long been considered as means of patients’ detoxification. Non-benzodiazepine AEDs, primarily valproates and carbamazepine, have been used in clinical practice as mood stabilizers in alcohol use disorders for the past decade. AEDs are also prescribed for the treatment of alcohol withdrawal syndrome and outpatient treatment of alcohol dependence (inhibition of obsessive and compulsive craving for alcohol, prevention of alcoholic relapses). AEDs can be especially useful in outpatient treatment of mild and moderate symptoms of alcohol withdrawal syndrome, to prevent alcoholic relapses, reduce harmful use of alcohol. Valproates, carbamazepine, gabapentin and pregabalin have the greatest evidence base in the treatment of alcohol dependence. There is limited evidence of levetiracetam and topiramate efficacy. Valproates can improve the clinical phenotype of alcohol dependence. In bipolar disorders complicated by alcohol and/or cannabinoid use, valproates have an advantage over lithium salts and benzodiazepines through better tolerability, greater affinity for affective symptoms, and the ability to reduce the severity of drunkenness. Levetiracetam in alcohol-dependent individuals with comorbid anxiety disorders may reduce alcohol consumption and anxiety levels. Gabapentin and pregabalin are recommended for dysmorphic pain disorders, have a limited abuse potential, a low level of sedation compared to benzodiazepines, and relative safety when consumed with alcohol.
Доп.точки доступа:
Марценковська, І. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Марценковський, І. А.
Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії [Текст] / І. А. Марценковський, І. І. Марценковська // НейроNEWS. - 2019. - № 1. - С. 24-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (диагностика, профилактика и контроль, психология, терапия, этиология)
ПСИХОПЕДИАТРИЧЕСКИЕ КОНСУЛЬТАТИВНЫЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- CHILD GUIDANCE CLINICS (использование, методы, организация и управление, тенденции)
ДЕТЕЙ СОЦИАЛЬНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ СЛУЖБА -- CHILD WELFARE (тенденции)
ДЕТЕЙ ПРАВОЗАЩИТА -- CHILD ADVOCACY (обучение, психология, этика)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы, тенденции)
Аннотация: Існує необхідність посилення національного потенціалу в догляді за дітьми, підлітками та дорослими, які страждають на розлади аутистичного спектра (РАС) та інші порушення нейророзвитку. Для досягнення цієї мети національні експерти мають вирішити завдання в різних сферах
Нині вибір лікарських засобів, застосування яких спирається на засади доказової медицини, невеликий. У разі коморбідних маній і гіпоманій рекомендовані солі вальпроєвої кислоти та атипові антипсихотики. Рисперидон та арипіпразол рекомендовані із шестирічного віку; оланзапін, зипразидон, кветіапін слід призначати дітям від 12 років
Доп.точки доступа:
Марценковська, І. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Табачніков, С. І.
    Гнів, ворожість та їх поведінкові еквіваленти у дітей із гіперкінетичними розладами [Текст] / С. І. Табачніков, І. І. Марценковська // НейроNews. - 2010. - № 7. - 65-69 (Клинические исследования)

Рубрики: Враждебность--дети

   Гнев--дети

   Гиперкинезы--дети

Доп.точки доступа:
Марценковська, І. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

    Марценковська, І. І.
    Гіперкінетичний розлад: погляд на проблему крізь призму соціальної психіатрії [Текст] / І. І. Марценковська // НейроNews. - 2010. - № 6. - С. 51-53

Рубрики: Гиперкинезы

   Психиатрия территориальная

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Марценковська, І. І.
Патерни агресивної поведінки у дітей і підлітків: сучасні дефініції та діагностичні категорії [Текст] / І. І. Марценковська // НейроNEWS. - 2022. - № 1. - С. 36-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
АГРЕССИВНОСТЬ -- AGGRESSION (психология)
БИХЕВИОРАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- BEHAVIORAL SYMPTOMS (диагностика, психология, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL (тенденции)
Аннотация: Найпоширенішою скаргою, із якою батьки дітей із розладами психіки звертаються до дитячого психіатра чи психолога, є порушення поведінки. Такі батьки найчастіше скаржаться на агресію чи руйнівну поведінку дитини. Зокрема, може йтися про відмінні порушення у різних психічних сферах, які потребують різноманітних стратегій терапевтичних втручань. Попри поширеність агресії та її вартість для суспільства, а також понад 100 років досліджень на цю тему, вона лишається погано визначеною категорією в клінічних умовах
Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Педіатричний делірій при розладах аутистичного спектра. Клінічний і генетичний поліморфізм, зв’язок з онтогенетичними епілептичними енцефалопатіями, шизофренією, біполярним розладом [Текст] / І. А. Марценковський [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 51-65. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (генетика, диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (диетотерапия, лекарственная терапия, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕТИ -- CHILD
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Аннотация: Психотичні симптоми діагностуються в 3–16 % підлітків і молодих дорослих з розладами аутистичного спектра (РАС) і викликають дискусії щодо їх етіопатогенетичної концептуалізації. У межах 7th Framework Programme: PsychGene «Copy Number Variation and Endophenotypes in Psychiatric Disorders, 2009–2012» після сканування геномів (GWAS) лабораторією deCODE genetics (Ісландія) виділені понад 40 тисяч рідкісних мутацій, які пов’язують з підвищенням ризику маніфестації психічних розладів у дитячому віці. У ДУ «НДІ психіатрії МОЗ України» протягом 2009–2012 років для проспективного дослідження відібрані 25 дітей дошкільного й молодшого шкільного віку (середній вік 78,0 ± 36,3 місяця) з РАС із 1q21.1, 15q13.3, 15q24, 2q24.3, 2p16.3, 16p11.2, 7q31.32, 22q13.3, 17p13, 4q35 синдромами та NEXMIF мутаціями на Х-хромосомі і 38 дітей (середній вік 48,0 ± 21,8 місяця) з варіантами поліморфізму локусів генів рецепторів серотоніну 2А (5HTR2A) і дофаміну (DRD2). До березня 2021 року (середня тривалість проспективного дослідження 127,2 ± ± 12,8 місяця) описані й досліджені 12 клінічних випадків психотичних розладів/делірію в пацієнтів з РАС та епілептичними нападами і 8 випадків РАС з окремими психотичними симптомами без порушень свідомості й епілептичних нападів. Досліджені й описані клінічні фенотипи SHANK3, NRXNT, NEXMIF енцефалопатій, інші складні варіанти первазивних розладів розвитку з психотичними симптомами, їх причинно-наслідковий зв’язок з епілептичними енцефалопатіями, шизофренією, біполярним розладом, розладами дефіциту уваги й гіперактивності. За результатами проспективного дослідження обговорюються терапевтичні стратегії. Пацієнти з епілептичними енцефалопатіями погано переносять терапію фенітоїном, фенобарбіталом, карбамазепіном, атиповими антипсихотиками. Отримані нові докази можливої ефективності в таких пацієнтів терапії ламотригіном, невисокими дозами солей вальпроєвої кислоти, політерапії вальпроатами з ламотригіном і лакозамідом. При РАС із резистентними до протиепілептичних лікарських засобів епілептичними нападами, делірієм з кататонічними симптомами рекомендоване застосування бензодіазепінів (клоназепаму). При призначенні атипових антипсихотиків рекомендовані кветіапін та арипіпразол. Ці лікарські засоби ефективні в дітей і молодих дорослих з РАС при психотичних симптомах без розладів свідомості й кататонічних симптомів
Доп.точки доступа:
Марценковський, І. А.
Марценковська, І. І.
Макаренко, Г. В.
Скрипник, Т. О.
Здорик, І. Ф.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Марценковський, І. А.
Розлади аутистичного спектра та епілепсії у дітей: особливості клінічного перебігу та терапії [Текст] / І. А. Марценковський, І. І. Марценковська // НейроNEWS. - 2018. - № 8. - С. 30-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, экономика, эпидемиология, этиология)
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (диагностика, профилактика и контроль, терапия, этиология)
НАСЕЛЕНИЯ ГРУПП ИЗУЧЕНИЕ -- COHORT STUDIES
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (анализ, терапевтическое применение)
БИХЕВИОРАЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ -- BEHAVIOR THERAPY (методы, тенденции)
Аннотация: Згідно з медичною статистикою нині на епілепсію страждає 2-3 % населення у всьому світі. У 75 % випадків захворювання маніфестує ще до настання підліткового віку. Так, епілепсія може бути викликана генетичними, пов’язаними з ураженням головного мозку, метаболічними та іншими
Доп.точки доступа:
Марценковська, І. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Шифр: МУ64/2021/17/2
Журнал

Международный неврологический журнал . - Выходит раз в два месяца
2021г. Т. 17 № 2

Содержание:
Дзяк, Л. А. Сучасні аспекти нейропатогенезу й неврологічних проявів COVID-19 / Л. А. Дзяк [та ін.]. - С.8-17
Другие авторы: Цуркаленко О. С., Чеха К. В., Сук В. М.
Chemer, N. Post-stroke seizures: review article / N. Chemer, L. Shevchenko. - С.18-24
Літовченко, Т. А. Якість життя пацієнтів з посттравматичними нейропатіями та плексопатіями, що супроводжуються хронічним нейропатичним больовим синдромом / Т. А. Літовченко, О. М. Бородай, О. Л. Тондій. - С.25-28
Трепет, Г. С. Ішемічний інсульт як наслідок коагулопатії при коронавірусній хворобі / Г. С. Трепет, Л. М. Трепет, Я. А. Гаврилюк. - С.29-36
Кирилова, Л. Г. Тривожно-невротичні розлади в дитячому віці: класифікація, діагностика й можливості терапії / Л. Г. Кирилова [та ін.]. - С.37-42
Другие авторы: Мірошников О. О., Юзва О. О., Берегела О. В.
Лабунец, И. Ф. Влияние экзогенного мелатонина на показатели поведения и оксидативного стресса в головном мозге стареющих мышей с экспериментальными моделями патологии нервной системы / И. Ф. Лабунец [и др.]. - С.43-49
Другие авторы: Утко Н. А., Пантелеймонова Т. Н., Бутенко Г. М.
Марценковський, І. А. Педіатричний делірій при розладах аутистичного спектра. Клінічний і генетичний поліморфізм, зв’язок з онтогенетичними епілептичними енцефалопатіями, шизофренією, біполярним розладом / І. А. Марценковський [та ін.]. - С.51-65
Другие авторы: Марценковська І. І., Макаренко Г. В., Скрипник Т. О., Здорик І. Ф.
Орос, М. М. Торакалгія як актуальна проблема в практиці невролога: діагностика та лікування / М. М. Орос, І. І. Сапіга. - С.66-70
Літовченко, Т. А. Роль вірусних енцефалітів у розвитку епілептичних нападів і епілепсії / Т. А. Літовченко, А. В. Літовченко. - С.73-80
Селюк, М. М. Профілактика й лікування когнітивних дисфункцій з позиції ефективності й безпечності / М. М. Селюк, М. М. Козачок, О. В. Селюк. - С.81-85
Опімах, С. Г. Фармакотерапія нейропатичного болю: рекомендації міжнародних настанов / С. Г. Опімах. - С.87-90
Teasell, R. Довідник клініциста, який проводить реабілітацію після інсульту. Розділ 4. Реабілітація верхньої кінцівки при геміплегічній формі ураження / R. Teasell [et al.]. - С.90-113
Другие авторы: Hussein N., Mirkowski M., Vanderlaan D., Saikaley M., Longval M., Iruthayarajah J.
Коваленко, О. Є. Хронічна церебральна венозна дисфункція: діагностичні та лікувально-профілактичні аспекти / О. Є. Коваленко, Н. Г. Притико. - С.114-119
Professor Stepan M. Vinychuk — an outstanding medical doctor, scientist, and leader of Ukrainian neurology. - С.121-122
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

15.

Шифр: УУ13/2020/4
Журнал

Український медичний часопис [Текст]. - Выходит раз в два месяца
2020г. № 4

Содержание:
Хиць, А. Антибіотикотерапія пневмонії в умовах епідемії COVID-19 / А. Хиць. - С.3-4
Жарикова, Ю. COVID-19 та початок навчального року / Ю. Жарикова. - С.5
Хиць, А. COVID-19: тактика менеджменту пацієнтів із ревматичними захворюваннями / А. Хиць. - С.6-7
Гуторова, Н. Безоплатне донорство крові та її компонентів як благодійність роботодавців / Н. Гуторова. - С.8-10
Зозуля, І. С. Вчений, педагог, лікар... Пам’яті професора Дмитра Івановича Панченка / І. С. Зозуля. - С.11
Фрис, Х. П. Сучасна ін’єкційна терапія цукрового діабету 2-го типу: оптимальні шляхи інтенсифікації / Х. П. Фрис, С. Едельман, Дж. Андерсон. - С.12-15
Управління гострим інсультом у перші 24 години від початку симптоматики. - С.17-20
Марценковський, І. А. Ефективнісь Ламотриджину у дітей та підлітків з розладами поведінки / І. А. Марценковський [та ін.]. - С.23-28
Другие авторы: Марценковська І. І., Скрипник Т. О., Макаренко Г. В.
Бурчинський, С. Г. Тривога і тривожні стани в гінекологічній практиці: можливості та інструменти фармакотерапії / С. Г. Бурчинський. - С.29-32
Бараненко, О. М. Розсіяний склероз і вагітність / О. М. Бараненко. - С.33-37
Хиць, А. Стресове нетримання сечі: сучасна фармакологічна терапія / А. Хиць. - С.38-41
Клименко, І. А. Перспективи розвитку тиреоїдної хірургії в Україні: огляд літератури / І. А. Клименко, О. К. Толстанов. - С.42-45
Вороненко, Ю. В. Доказово побудована комунікація: необхідна передумова управління безперервним професійним розвитком / Ю. В. Вороненко [та ін.]. - С.46-49
Другие авторы: Гульчій О. П., Харченко Н. В., Захарова Н. М., Балашов К. В.
Шириналиев, Н. М. Осложнения гестационного периода у больных раком шейки матки / Н. М. Шириналиев. - С.50-51
Григорь’єв, Є. О. Аналіз післяопераційних гнійно-септичних ускладнень у жінок із гнійно-запальними захворюваннями органів малого таза в умовах надання ургентної гінекологічної допомоги / Є. О. Григорь’єв [та ін.]. - С.52-55
Другие авторы: Ситнік П. О., Дьяков А. В., Ситнік О. Г.
Циганков, К. В. Ураження порожньої кишки як можлива причина розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому при COVID-19 / К. В. Циганков [та ін.]. - С.56-59
Другие авторы: Логвиненко В. О., Кружевський І. В., Павленко В. М.
Козьолкін, О. А. Взаємозв’язки параметрів спектрального аналізу біоелектричної активності головного мозку з клініко-нейровізуалізаційними даними в гострий період спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу / О. А. Козьолкін, А. А. Кузнєцов. - С.60-64
Дмитренко, І. А. Стоматологічне здоров’я населення громади: проблеми та можливості покращення (на прикладі Івано-Франківської області) / І. А. Дмитренко, О. К. Толстанов. - С.65-67
Murzina, E. O. Features of clinical course of psoriasis in children depending on haplotypes of the VDR gene and vitamin D level / E. O. Murzina. - С.68-72
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

16.

Шифр: НУ43/2021/7
Журнал

НейроNEWS . - Выходит раз в два месяца
2021г. № 7 . - 103.75, р.

Содержание:
Пінчук, І. Міжнародні стандарти у сфер запоонання вживанню наркотиків: початок розмови / І. Пінчук. - С.5
Профілактичні інтервенції у сфері вживання пемхоактивних речовин: початок актуальної та довготривалої розмови. - С.6-9. - Бібліогр.: в кінці ст.
Бабкіна, Ю. А. Нове в епілептології / Ю. А. Бабкіна. - С.10-13
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів. - С.14-18
Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу. - С.20-23
Орос, М. М. Основні особливості когнітивних розладів при COVID 19 / М. М. Орос. - С.24-28. - Бібліогр.: в кінці ст.
Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу. - С.29-32
Марценковський, І. А. Фармакологічне лікування розладів аутистичного спектра з коморбідними психічними розладами складної структури / І. А. Марценковський [та ін.]. - С.34-36. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Марценковська І. І., Макаренко Г. В., Ващенко О. С.
Орос, М. М. Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В₁₂, зумовлених COVID 19 / М. М. Орос [та ін.]. - С.37-40. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Опіярі Т. В., Нодь М. М., Міхальова А-А. А.
Ефективність антидепресивної терапії щодо зменшення проявів тривоги у працюючих пацієнтів із великим депресивним розладом. - С.42-46
Сухоручкін, Ю. О. Хвороба мойя-мойя / Ю. О. Сухоручкін. - С.48-50. - Бібліогр.: в кінці ст.
Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем. - С.51-54
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом. - С.56-60
Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний. - С.62-66
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

17.

Шифр: НУ43/2022/1
Журнал

НейроNEWS . - Выходит раз в два месяца
2022г. № 1 . - 118.55, р.

Содержание:
МКХ-11: оновлений погляд на типологію хвороб. - С.5-6
Бабкіна, Ю. А. Нове в епілептології / Ю. А. Бабкіна. - С.7-9
Дебати в неврології: обмін думками з актуальних клінічних питань. - С.10-14
Дубенко, А. Є. Психіатрична коморбідність епілепсії (дискусія про інтеріктальний дисфоричний розлад) / А. Є. Дубенко [та ін.]. - С.15-21. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Коростій В. І., Набока М. В., Селюков Г. І.
Нові можливості традиційної фармакотерапії при нейродегенеративних та нейросудинних захворюваннях. - С.22-29
Клінічний підхід до фармакотерапії пацієнтів із розладами особистості. - С.31-35
Марценковська, І. І. Патерни агресивної поведінки у дітей і підлітків: сучасні дефініції та діагностичні категорії / І. І. Марценковська. - С.36-38. - Бібліогр.: в кінці ст.
Зайцева, Т. О. Періодичний тиреотоксичний параліч / Т. О. Зайцева, О. А. Борисенко. - С.40-41. - Бібліогр.: в кінці ст.
Комбінована терапія у пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією першого типу. - С.42-44
Роль впливу соціального уникнення та дистанціювання на схильність до тривожних розладів у період пандемії СOVID+-19. - С.45-50. - Бібліогр.: в кінці ст.
Сальнікова, А. Алекситимія та лудоманія: посередницька роль стресу / А. Сальнікова. - С.51-53
Тищенко, О. Тодось Осьмачка: поет, злидар, бездомний і шалений / О. Тищенко. - С.54-60
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

18.

Шифр: НУ43/2018/8
Журнал

НейроNEWS . - Выходит раз в два месяца
2018г. № 8

Содержание:
Нейрореабілітація пацієнтів після інсульту. Рекомендації Австрійської асоціації боротьби з інсультом (ASS, 2018). - С.3
Молодь і психічне здоров’я у світі, що змінюється. - С.8-10
Бабкина, Ю. А. Новое в эпилептологии / Ю. А. Бабкина. - С.11-13
Аутизм: сломай границы стереотипов, открой свое сердце особенным. - С.15-19
Свиридова, Н. К. Клинический эффект цитиколина / Н. К. Свиридова. - С.21-24. - Библиогр. в конце ст.
Роль вітамінів групи B у лікуванні нейропатії та нейропатичного болю. - С.25-28
Марценковський, І. А. Розлади аутистичного спектра та епілепсії у дітей: особливості клінічного перебігу та терапії / І. А. Марценковський, І. І. Марценковська. - С.30-33. - Бібліогр.: в кінці ст.
Керівництво щодо лікування вперше діагностованої епілепсії . - С.34-38
Керівництво щодо фармакотерапії нейропатичного болю. - С.39-44
Настанови щодо лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона. - С.46-50
Оценка и лечение состояний, связанных исключительно со стрессом. - С.52-59
Лабіринти світосприйняття Філіпа Діка. - С.60-65
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

19.

Шифр: НУ43/2019/1
Журнал

НейроNEWS . - Выходит раз в два месяца
2019г. № 1 . - 93.03, р.

Содержание:
Порівняння схем медикаментозної терапії відповідно до національних та міжнародних рекомендацій із лікування нейропатичного болю. - С.3
Пінчук, І. Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи / І. Пінчук. - С.7-9
Бабкина, Ю. А. Новое в эпилептологии / Ю. А. Бабкина. - С.10-13
Шейко, М. В. Альтернативні препарати в лікуванні біполярного розладу / М. В. Шейко. - С.14-15. - Бібліогр.: в кінці ст.
Мартинюк, В. Ю. Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності / В. Ю. Мартинюк. - С.16-23
Марценковський, І. А. Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії / І. А. Марценковський, І. І. Марценковська. - С.24-30. - Бібліогр.: в кінці ст.
Дубенко, А. Е. Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов / А. Е. Дубенко, Ю. А. Бабкина. - С.31-38. - Библиогр. в конце ст.
Крамар, Ю. А. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи / Ю. А. Крамар. - С.39-42
Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии. - С.43-45
Ведення пацієнтів із психотичними розладами. - С.47
Настанови щодо лікування депресії. - С.48-51
Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице. - С.52-55
Франц Кафка: людина з надто великою тінню. - С.56-61
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

20.

Шифр: НУ43/2010/6
Журнал

НейроNEWS . - Выходит раз в два месяца
2010г. № 6

Содержание:
К Всемирному дню психического здоровья. - С.5-6
Синдром аттенуированных психотических симптомов- новая нозология в DSM-V?. - С.7-9
Новые шаги в оптимизации терапииболезни Паркинсона. - С.10-11
Левада, О. А. Энцефалит с антителами к NMDA-рецепторам: обзор современных исследований / О. А. Левада. - С.16-20
Литовченко, Т. А. Резистентные эпилепсии: причины и методы лечения / Т. А. Литовченко. - С.21-26
Кукушкин, М. Л. Тактика ведения пациента с нейропатической болью / М. Л. Кукушкин. - С.29-32
Бурчинский, С. Г. Биполярные аффективные расстройства: возможности атипичных нейролептиков и критерии выбора / С. Г. Бурчинский. - С.33-36
Рекомендации по применению препарата церебролизин при деменции. - С.38-41
Антиконвульсанты в терапии алкогольного синдрома. - С.43-45
Школьник, В. М. Эпилепсия: практические аспекты / В. М. Школьник, А. И. Кальбус. - С.47-50
Марценковська, І. І. Гіперкінетичний розлад: погляд на проблему крізь призму соціальної психіатрії / І. І. Марценковська. - С.51-53
Клиническое руководство по фармакотерапии рекуррентного депрессивного расстройства. - С.56-70
Современные взгляды на лечение резистентной шизофрении. - С.71-75
Возможности кветиапина XR в лечении шизофрении. - С.77-82
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

1-20 21-26

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)