Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Марценковський, І. А.$<.>)

Общее количество найденных документов : 54
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-54

Марценковський, І. А.
Біполярний розлад: діагностика і терапія (лекція для лікарів первинної ланки медичної допомоги) [Текст] / І. А. Марценковський, І. І. Марценковська // Український медичний часопис. - 2018. - Т. 1, № 2. - С. 81-89. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Ламотриджин

MeSH-главная:
БИПОЛЯРНЫЕ АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- BIPOLAR DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, психология)
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Термін «біполярний розлад» (біполярний афективний розлад — БАР) — психічний розлад, раніше відомий як маніакально-депресивний психоз. Описи схожих клінічних випадків наведені ще у працях Гіппократа та Аретея. Вперше визначення БАР як психічного захворювання дав у 1851 р. французький психіатр Жан-П’єр Фальре, який намагався ввести у клінічну практику дефініцію «божевілля по колу». Протягом майже півстоліття існування цього розладу не визнавалося психіатрією. Своїм остаточним виділенням в окрему нозологічну одиницю він зобов’язаний німецькому психіатру Емілю Крепеліну (1896), який визначив його як «маніакально-депресивний психоз». Тривалий час саме така кваліфікація розладу була загальноприйнятою. У США у Діагностичній та статистичній настанові з психічних розладів (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders — DSM) 4-го та 5-го видання для цього розладу запропонована дефініція «біполярний афективний розлад», закріплена в подальшому в Mіжнародній класифікації хвороб (МКХ)-10 та -11 Всесвітньої організації охорони здоров’я. Зараз під БАР розуміють комплексний афективний психічний розлад, який включає повторні маніакальні (гіпоманіакальні), депресивні, змішані афективні епізоди, резидуальні афективні симптоми при інтермісії, симптоми рецидивів (релапсів) триваючих афективних епізодів, неафективні коморбідні розлади психіки та поведінки
Доп.точки доступа:
Марценковська, І. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Марценковський, І. А.
Високофункціональні розлади аутистичного спектра: клінічний поліморфізм, коморбідність, особливості лікування [Текст] / І. А. Марценковський, К. В. Дубовик // НейроNEWS. - 2016. - № 9. - С. 25-29

MeSH-главная:
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (диагностика, терапия)
АСПЕРГЕРА СИНДРОМ -- ASPERGER SYNDROME (диагностика, терапия)
Аннотация: Синдром Аспергера – діагностична категорія, що застосовується для визначення розладів, які характеризуються стійкими порушеннями соціальної взаємодії, повторюваними моделями поведінки та обмеженими інтересами
Доп.точки доступа:
Дубовик, К. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Войтенко, Ю. А.
Вплив канабіноїдів та інших середовищних факторів на ризик маніфестації шизофренії [Текст] / Ю. А. Войтенко, І. А. Марценковський // НейроNEWS. - 2014. - № 2. - С. 43-46

MeSH-главная:
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA (осложнения, патофизиология, этиология)
КАННАБИНОИДЫ -- CANNABINOIDS (вредные воздействия)
Доп.точки доступа:
Марценковський, І. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Вплив протиепілептичних лікарських засобів на когнітивне функціонування підлітків, хворих на епілепсію [Текст] / І. А. Марценковський [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 51-60. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Карбамазепин

   Леветирацетам

   Ламотриджин

   Топирамат

MeSH-главная:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (лекарственная терапия)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (терапевтическое применение)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ВАЛПРОЕВАЯ КИСЛОТА -- VALPROIC ACID (терапевтическое применение)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Аннотация: Наукові дані вказують на те, що протиепілептичні лікарські засоби, такі як фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, викликають значні когнітивні побічні ефекти, тоді як у дослідженнях топірамату й вальпроату отримані суперечливі результати. У той же час повідомляється про позитивний вплив на когнітивне функціонування у хворих на епілепсію підлітків ламотриджину й леветирацетаму. Мета дослідження: оцінити вплив найбільш часто застосовуваних протиепілептичних лікарських засобів на когнітивне функціонування в підлітків з епілепсією. Матеріали та методи. На початковому етапі 160 українських лікарів, які працюють з підлітками з епілепсією, попросили описати досвід застосування протиепілептичних лікарських засобів і їх можливий вплив на когнітивне функціонування підлітків з епілепсією. На другому етапі було проведено проспективне дослідження, у яке були включені 58 підлітків з уперше діагностованою епілепсією та призначеною монотерапією (карбамазепіном, вальпроатом, топіраматом, леветирацетамом, ламотриджином) і 11 підлітків із неконт-рольованими монотерапією карбамазепіном і солями вальпроєвої кислоти епілептичними нападами, яким була призначена політерапія (карбамазепін з вальпроатом або вальпроат з леветирацетамом). Рандомізовані підлітки оцінювались за допомогою Кембриджської автоматизованої батареї нейропсихологічних тестів (CANTAB) до і через кожні десять днів протягом двох місяців після початку терапії для оцінки гострих когнітивних побічних ефектів. Крім того, на початку дослідження, через 2 місяці й кожний місяць терапії протягом 10 місяців після повторної рандомізації в підлітків оцінювали хронічні когнітивні побічні ефекти призначених протиепілептичних лікарських засобів із використанням автоматизованої батареї тестів Cogtest. Результати. Не виявлено гострих порушень когнітивного функціонування в підлітків, які отримували ламотриджин і леветирацетам у середніх терапевтичних дозах. У кожного другого підлітка, який лікувався вальпроатами в дозі понад 1000 мг на добу, і тих хворих, які отримували карбамазепін, виявлене значне порушення когнітивного функціонування. Найчастіше гостре порушення когнітивного функціонування спостерігалося в підлітків, які отримували карбамазепін у дозі понад 600 мг на добу, і тих, хто отримував комбіновану терапію карбамазепіном і вальпроатами. Підлітки, які отримували нові протиепілептичні лікарські засоби (ламотриджин і леветирацетам) у широкому діапазоні доз, не продемонстрували когнітивних порушень після 12 місяців лікування, у той час як монотерапія топіраматом супроводжувалася порушеннями когнітивних функцій в окремих пацієнтів. Більше ніж половина підлітків, які отримували комбіновану терапію (карбамазепін + вальпроат), продемонстрували тривалі порушення когнітивного функціонування. Хронічні порушення когнітивного функціонування в підлітків, які отримували терапію карбамазепіном або вальпроєвою кислотою, залежали від дози. Висновки. Підлітки з епілепсією, які отримували лікування карбамазепіном, вальпроатами або терапію комбінацією цих лікарських засобів, потребують ретельного моніторингу можливих гострих і хронічних порушень когнітивного функціонування. Підлітки, які отримують терапію топіраматом, потребують моніторингу когнітивних побічних ефектів на етапі титрування доз. Терапія леветирацетамом і ламотриджином не потребує контролю когнітивних побічних ефектів
Доп.точки доступа:
Марценковський, І. А.
Марценковська, І. І.
Скрипник, І. І.
Макаренко, Г. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шифр: В453475/2009/1/2
Журнал

Всесвіт соціальної психіатрії, медичної психології та психосоматичної медицини [Текст]/ Міжнародний медичний спеціалізований науково-практичний журнал. - Периодичность не определена
2009г. т.1 N 2

Содержание:
Марценковський, І. А. Психіатрична допомога дітям в Україні (показники роботи служби та шляхи її реформування) / І. А. Марценковський. - С.3-6
Сыропятов, О. Г. Методологические проблемы современной психиатрии / О. Г. Сыропятов, Н. А. Дзеружинская. - С.7-14
Пріб, Г. А. Медико-соціальна експертиза обмежень життєдіяльності у психічно хворих / Г. А. Пріб. - С.15-20
Пшук, Н. Г. Психологічна предиспозиція депресії / Н. Г. Пшук, І. В. Коваленко, Г. Я. Пшук. - С.21-24
Кочарян, Г. С. Модели формирования транссексуальности / Г. С. Кочарян. - С.25-34
Дворян, С. В. Замісна підтримувальна терапія для наркозалежних в Україні / С. В. Дворян, Г. А. Пріб, В. В. Штенгелов. - С.35-40
Гуменюк, Л. Н. Клинические особенности психических и поведенческих расстройств в результате употребления алкоголя у лиц с ограниченной способностью к интеграции в сообщество / Л. Н. Гуменюк. - С.41-50
Вітенко, І. С. Тривожність у підлітків як фактор розвитку нейроциркуляторної дисфункції за гіпотонічним типом / І. С. Вітенко, Н. М. Кухта, Н. Ю. Веньовцева. - С.51-55
Гринвальд, С. Г. Клиническая психотерапевтическая эффект-синдромология: семиотика, систематика, теоретические модели / С. Г. Гринвальд, В. В. Чугунов, Б. В. Михайлов. - С.56-68
Маркова, М. В. К вопросу о нарушении сексуального здоровья и супружеской адаптации и их психокоррекции при посткастрационном синдроме у жены / М. В. Маркова, В. В. Котлик. - С.69-82
Кривоніс, Т. Г. Психологічний тренінг, орієнтований на особистість, як засіб лікування синдрому емоційного вигоряння / Т. Г. Кривоніс, Т. Ю. Дмітрієва, М. І. Демченко. - С.83-87
Семенович, А. В. Дрейф «нормы реакции» в современной детской популяции и миф о «детях-индиго» / А. В. Семенович. - С.88-101
Ежов, А. В. Анализ архетипических механизмов формирования виртуальной личности в интернет-среде с учетом тендерных и возрастных характеристик / А. В. Ежов, Н. С. Артюшенко. - С.102-106
Пшук, Н. Г. Сучасні риси патоморфозу вегетативних розладів / Н. Г. Пшук, І. В. Коваленко, О. В. Мазур. - С.107-110
Сыропятов, О. Г. Психосоматические аспекты функциональной диспепсии / О. Г. Сыропятов, Н. А. Дзеружинская, Г. В. Оседло. - С.111-115
Кочарян, Г. С. Транссексуальность: клиническое наблюдение / Г. С. Кочарян, А. И. Авраменно. - С.116-119
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

    Марценковський, Д. І.
    Депресії у дітей та підлітків унаслідок психологічної травматизації [Текст] / Д. І. Марценковський, І. А. Марценковський // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 45-53. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Есциталопрам

   Ламотриджин

MeSH-главная:
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ЖИЗНЬ ИЗМЕНЯЮЩИЕ СОБЫТИЯ -- LIFE CHANGE EVENTS
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (классификация, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ФЛУОКСЕТИН -- FLUOXETINE (терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: У статті наведені сучасні наукові дані щодо клінічного фенотипу депресій у дітей та підлітків, які зазнали значущої психологічної травматизації в результаті воєнних дій, тероризму, природних катастроф, жорстокого поводження, фізичного та сексуального насильства. Обговорюються дані щодо поширеності депресій, зумовлених різними травматичними чинниками, коморбідності з психічними та неврологічними розладами, розглянуті можливі механізми їх взаємозв’язку, терапевтичні рекомендації. Посттравматичні депресії (ПТД) поширені серед дітей та підлітків, негативно впливають на якість життя та суттєво збільшують ризик суїциду та самоушкоджуючої поведінки. Наявність депресії погіршує прогноз перебігу посттравматичного стресового розладу, ефективність його терапії. Окремі психотерапевтичні втручання, зокрема когнітивно-поведінкова терапія та десенсибілізація рухами очей, є ефективними методами терапії ПТД. Психофармакологічні лікарські засоби (ПЛЗ), зокрема антидепресанти та стабілізатори настрою, мають обмежену доведену ефективність при ПТД у педіатричній практиці. Більший рівень доказовості має застосування цих ПЛЗ при коморбідних психічних та неврологічних розладах. Висновки. Депресія у дітей та підлітків внаслідок психологічної травматизації залишається недостатньо дослідженим розладом психіки. Майбутні дослідження мають бути направлені на вивчення ефективності фармакотерапевтичних підходів до лікування посттравматичної депресії та коморбідних психічних та неврологічних розладів, що є особливо важливим для країн з низьким доступом до спеціалізованої психотерапевтичної допомоги
Доп.точки доступа:
Марценковський, І. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Скрипник, Т. О.
Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами [Текст] / Т. О. Скрипник, Г. В. Макаренко, І. А. Марценковський // НейроNEWS. - 2021. - № 3. - С. 28-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО БОЛЕЗНИ -- BRAIN DISEASES (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЯ НАРУШЕНИЯ ПЕРВАЗИВНЫЕ -- CHILD DEVELOPMENT DISORDERS, PERVASIVE (патофизиология, этиология)
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (патофизиология, этиология)
СУДОРОГИ У ДЕТЕЙ ЭПИЛЕПТИЧЕСКИЕ -- SPASMS, INFANTILE (патофизиология, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕЧЕНИЯ НЕБЛАГОПРИЯТНЫЙ ИСХОД -- TREATMENT FAILURE
Аннотация: Розлади аутистичного спектра (РАС) є поширеними варіантами порушень нейророзвитку, які проявляються у ранньому віці різко дисгармонійним загальним розвитком, недорозвиненням соціальної взаємності, навичок наслідування, комунікації, специфічними інтересами та повторювальною поведінкою. За статистичними даними, поширеність РАС у популяції становить близько 2 %, але останніми роками спостерігається тенденція до зростання захворюваності. Епілептичні енцефалопатії з розвитком РАС супроводжуються поліморфними інтеріктальними психічними та поведінковими симптомами і можуть мати перебіг як із судомними, так і з безсудомними пароксизмами. Важко погодитися з думкою Леоніда Зєнкова (Російська Федерація) і Людмили Кирилової (Україна) щодо поширеності епілептичних енцефалопатій — у 3-10 % пацієнтів з епілепсіями дитячого та юнацького віку і у 5-50 % осіб із іншими розладами психіки. На окрему увагу заслуговують клінічні випадки, які підтверджують зв’язок РАС з епілептичними енцефалопатіями при певних варіантах генетичного поліморфізму
Доп.точки доступа:
Макаренко, Г. В.
Марценковський, І. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Марценковський, І. А.
Ефективність та безпека протиепілептичних препаратів та інших засобів лікування епілепсії у дітей з розладами аутистичного спектра [Текст] / І. А. Марценковський // НейроNEWS. - 2016. - № 1. - С. 42-47

MeSH-главная:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (патофизиология, терапия)
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (осложнения)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (терапевтическое применение, фармакология)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
ДЕТИ -- CHILD
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Ефективнісь Ламотриджину у дітей та підлітків з розладами поведінки [Текст] / І. А. Марценковський [та ін.] // Український медичний часопис. - 2020. - № 4. - С. 23-28

Рубрики: Ламотриджин

MeSH-главная:
ДЕТЕЙ ПОВЕДЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CHILD BEHAVIOR DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия)
ПОДРОСТКОВ ПОВЕДЕНИЕ -- ADOLESCENT BEHAVIOR (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Ламотриджин — протиепілептичний препарат з нормотимічною активністю, рекомендований у педіатричній практиці для моно- та політерапії епілепсій з парціальними, генералізованими нападами, включаючи тоніко-клонічні та пов’язані з синдромом Леннокса — Гасто, для терапії та профілактики біполярних депресій. За межами офіційних рекомендацій ламотриджин часто застосовують для лікування поведінкових порушень, таких як роздратування, імпульсивність, гнів з аутоагресивною та руйнівною поведінкою. У статті розглянуто результати контрольованих досліджень застосування ламотриджину при поведінкових розладах через призму їх типології: поліморфізму клінічних проявів при епілепсіях, епілептичних енцефалопатіях, первазивних розладах розвитку (розладах аутистичного спектра), при емоційній дисрегуляції при біполярному, гіперкінетичному (з дефіцитом уваги та гіперактивністю) розладах, органічному дизонтогенезі, при межовому особистісному розладі, при деяких варіантах генетичного поліморфізму. Необхідні подальші дослідження для розроблення рекомендацій щодо диференційованого застосування ламотриджину та інших протиепілептичних препаратів (карбамазепіну, солей вальпроєвої кислоти) при розладах поведінки епілептичного генезу, ламотриджину і атипових антипсихотиків (рисперидону, арипіпразолу, кветіапіну) при первазивних розладах розвитку, ламотриджину і психостимуляторів (метилфенідату) при розладі дефіциту уваги і гіперактивності, ламотриджину і стабілізаторів настрою (солей літію, солей вальпроєвої кислоти, кветіапіну) при фазній дисрегуляції настрою, біполярних депресіях. Перевагою ламотриджину перед іншими лікарськими засобами є його низька токсичність і хороша переносимість, висока комплаєнтність пацієнтів до цього протиепілептичного препарату
Доп.точки доступа:
Марценковський, І. А.
Марценковська, І. І.
Скрипник, Т. О.
Макаренко, Г. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-54

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)