Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (2)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Марценковський, І. А.$<.>)
Общее количество найденных документов : 54
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-54 
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Марценковський І. А., Марценковська І. І.
Заглавие : Біполярний розлад: діагностика і терапія (лекція для лікарів первинної ланки медичної допомоги)
Место публикации : Український медичний часопис. - 2018. - Т. 1, № 2. - С. 81-89 (Шифр УУ13/2018/1/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Ламотриджин
MeSH-главная: БИПОЛЯРНЫЕ АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- BIPOLAR DISORDER
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS
Аннотация: Термін «біполярний розлад» (біполярний афективний розлад — БАР) — психічний розлад, раніше відомий як маніакально-депресивний психоз. Описи схожих клінічних випадків наведені ще у працях Гіппократа та Аретея. Вперше визначення БАР як психічного захворювання дав у 1851 р. французький психіатр Жан-П’єр Фальре, який намагався ввести у клінічну практику дефініцію «божевілля по колу». Протягом майже півстоліття існування цього розладу не визнавалося психіатрією. Своїм остаточним виділенням в окрему нозологічну одиницю він зобов’язаний німецькому психіатру Емілю Крепеліну (1896), який визначив його як «маніакально-депресивний психоз». Тривалий час саме така кваліфікація розладу була загальноприйнятою. У США у Діагностичній та статистичній настанові з психічних розладів (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders — DSM) 4-го та 5-го видання для цього розладу запропонована дефініція «біполярний афективний розлад», закріплена в подальшому в Mіжнародній класифікації хвороб (МКХ)-10 та -11 Всесвітньої організації охорони здоров’я. Зараз під БАР розуміють комплексний афективний психічний розлад, який включає повторні маніакальні (гіпоманіакальні), депресивні, змішані афективні епізоди, резидуальні афективні симптоми при інтермісії, симптоми рецидивів (релапсів) триваючих афективних епізодів, неафективні коморбідні розлади психіки та поведінки
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Марценковський І. А., Дубовик К. В.
Заглавие : Високофункціональні розлади аутистичного спектра: клінічний поліморфізм, коморбідність, особливості лікування
Место публикации : НейроNEWS. - 2016. - № 9. - С. 25-29 (Шифр НУ43/2016/9)
MeSH-главная: АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER
АСПЕРГЕРА СИНДРОМ -- ASPERGER SYNDROME
Аннотация: Синдром Аспергера – діагностична категорія, що застосовується для визначення розладів, які характеризуються стійкими порушеннями соціальної взаємодії, повторюваними моделями поведінки та обмеженими інтересами
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Войтенко Ю. А., Марценковський І. А.
Заглавие : Вплив канабіноїдів та інших середовищних факторів на ризик маніфестації шизофренії
Место публикации : НейроNEWS. - 2014. - № 2. - С. 43-46 (Шифр НУ43/2014/2)
MeSH-главная: КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA
КАННАБИНОИДЫ -- CANNABINOIDS
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Марценковський І. А., Марценковська І. І., Скрипник І. І., Макаренко Г. В.
Заглавие : Вплив протиепілептичних лікарських засобів на когнітивне функціонування підлітків, хворих на епілепсію
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 51-60 (Шифр МУ64/2020/16/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Карбамазепин
Леветирацетам
Ламотриджин
Топирамат
MeSH-главная: ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ВАЛПРОЕВАЯ КИСЛОТА -- VALPROIC ACID
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Аннотация: Наукові дані вказують на те, що протиепілептичні лікарські засоби, такі як фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, викликають значні когнітивні побічні ефекти, тоді як у дослідженнях топірамату й вальпроату отримані суперечливі результати. У той же час повідомляється про позитивний вплив на когнітивне функціонування у хворих на епілепсію підлітків ламотриджину й леветирацетаму. Мета дослідження: оцінити вплив найбільш часто застосовуваних протиепілептичних лікарських засобів на когнітивне функціонування в підлітків з епілепсією. Матеріали та методи. На початковому етапі 160 українських лікарів, які працюють з підлітками з епілепсією, попросили описати досвід застосування протиепілептичних лікарських засобів і їх можливий вплив на когнітивне функціонування підлітків з епілепсією. На другому етапі було проведено проспективне дослідження, у яке були включені 58 підлітків з уперше діагностованою епілепсією та призначеною монотерапією (карбамазепіном, вальпроатом, топіраматом, леветирацетамом, ламотриджином) і 11 підлітків із неконт-рольованими монотерапією карбамазепіном і солями вальпроєвої кислоти епілептичними нападами, яким була призначена політерапія (карбамазепін з вальпроатом або вальпроат з леветирацетамом). Рандомізовані підлітки оцінювались за допомогою Кембриджської автоматизованої батареї нейропсихологічних тестів (CANTAB) до і через кожні десять днів протягом двох місяців після початку терапії для оцінки гострих когнітивних побічних ефектів. Крім того, на початку дослідження, через 2 місяці й кожний місяць терапії протягом 10 місяців після повторної рандомізації в підлітків оцінювали хронічні когнітивні побічні ефекти призначених протиепілептичних лікарських засобів із використанням автоматизованої батареї тестів Cogtest. Результати. Не виявлено гострих порушень когнітивного функціонування в підлітків, які отримували ламотриджин і леветирацетам у середніх терапевтичних дозах. У кожного другого підлітка, який лікувався вальпроатами в дозі понад 1000 мг на добу, і тих хворих, які отримували карбамазепін, виявлене значне порушення когнітивного функціонування. Найчастіше гостре порушення когнітивного функціонування спостерігалося в підлітків, які отримували карбамазепін у дозі понад 600 мг на добу, і тих, хто отримував комбіновану терапію карбамазепіном і вальпроатами. Підлітки, які отримували нові протиепілептичні лікарські засоби (ламотриджин і леветирацетам) у широкому діапазоні доз, не продемонстрували когнітивних порушень після 12 місяців лікування, у той час як монотерапія топіраматом супроводжувалася порушеннями когнітивних функцій в окремих пацієнтів. Більше ніж половина підлітків, які отримували комбіновану терапію (карбамазепін + вальпроат), продемонстрували тривалі порушення когнітивного функціонування. Хронічні порушення когнітивного функціонування в підлітків, які отримували терапію карбамазепіном або вальпроєвою кислотою, залежали від дози. Висновки. Підлітки з епілепсією, які отримували лікування карбамазепіном, вальпроатами або терапію комбінацією цих лікарських засобів, потребують ретельного моніторингу можливих гострих і хронічних порушень когнітивного функціонування. Підлітки, які отримують терапію топіраматом, потребують моніторингу когнітивних побічних ефектів на етапі титрування доз. Терапія леветирацетамом і ламотриджином не потребує контролю когнітивних побічних ефектів
Найти похожие

5.

Заглавие журнала :Всесвіт соціальної психіатрії, медичної психології та психосоматичної медицини -2009г. т.1,N 2
Интересные статьи :
Марценковський І. А. Психіатрична допомога дітям в Україні (показники роботи служби та шляхи її реформування)/ І. А. Марценковський (стр.3-6)
Сыропятов О. Г. Методологические проблемы современной психиатрии/ О. Г. Сыропятов, Н. А. Дзеружинская (стр.7-14)
Пріб Г. А. Медико-соціальна експертиза обмежень життєдіяльності у психічно хворих/ Г. А. Пріб (стр.15-20)
Пшук Н. Г. Психологічна предиспозиція депресії/ Н. Г. Пшук, І. В. Коваленко, Г. Я. Пшук (стр.21-24)
Кочарян Г. С. Модели формирования транссексуальности/ Г. С. Кочарян (стр.25-34)
Дворян С. В. Замісна підтримувальна терапія для наркозалежних в Україні/ С. В. Дворян, Г. А. Пріб, В. В. Штенгелов (стр.35-40)
Гуменюк Л. Н. Клинические особенности психических и поведенческих расстройств в результате употребления алкоголя у лиц с ограниченной способностью к интеграции в сообщество/ Л. Н. Гуменюк (стр.41-50)
Вітенко І. С. Тривожність у підлітків як фактор розвитку нейроциркуляторної дисфункції за гіпотонічним типом/ І. С. Вітенко, Н. М. Кухта, Н. Ю. Веньовцева (стр.51-55)
Гринвальд С. Г. Клиническая психотерапевтическая эффект-синдромология: семиотика, систематика, теоретические модели/ С. Г. Гринвальд, В. В. Чугунов, Б. В. Михайлов (стр.56-68)
Маркова М. В. К вопросу о нарушении сексуального здоровья и супружеской адаптации и их психокоррекции при посткастрационном синдроме у жены/ М. В. Маркова, В. В. Котлик (стр.69-82)
Кривоніс Т. Г. Психологічний тренінг, орієнтований на особистість, як засіб лікування синдрому емоційного вигоряння/ Т. Г. Кривоніс, Т. Ю. Дмітрієва, М. І. Демченко (стр.83-87)
Семенович А. В. Дрейф «нормы реакции» в современной детской популяции и миф о «детях-индиго» / А. В. Семенович (стр.88-101)
Ежов А. В. Анализ архетипических механизмов формирования виртуальной личности в интернет-среде с учетом тендерных и возрастных характеристик/ А. В. Ежов, Н. С. Артюшенко (стр.102-106)
Пшук Н. Г. Сучасні риси патоморфозу вегетативних розладів/ Н. Г. Пшук, І. В. Коваленко, О. В. Мазур (стр.107-110)
Сыропятов О. Г. Психосоматические аспекты функциональной диспепсии/ О. Г. Сыропятов, Н. А. Дзеружинская, Г. В. Оседло (стр.111-115)
Кочарян Г. С. Транссексуальность: клиническое наблюдение/ Г. С. Кочарян, А. И. Авраменно (стр.116-119)
Интересные статьи :
Найти похожие


6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Марценковський Д. І., Марценковський І. А.
Заглавие : Депресії у дітей та підлітків унаслідок психологічної травматизації
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 45-53 (Шифр МУ64/2021/17/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Есциталопрам
Ламотриджин
MeSH-главная: СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ЖИЗНЬ ИЗМЕНЯЮЩИЕ СОБЫТИЯ -- LIFE CHANGE EVENTS
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ФЛУОКСЕТИН -- FLUOXETINE
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: У статті наведені сучасні наукові дані щодо клінічного фенотипу депресій у дітей та підлітків, які зазнали значущої психологічної травматизації в результаті воєнних дій, тероризму, природних катастроф, жорстокого поводження, фізичного та сексуального насильства. Обговорюються дані щодо поширеності депресій, зумовлених різними травматичними чинниками, коморбідності з психічними та неврологічними розладами, розглянуті можливі механізми їх взаємозв’язку, терапевтичні рекомендації. Посттравматичні депресії (ПТД) поширені серед дітей та підлітків, негативно впливають на якість життя та суттєво збільшують ризик суїциду та самоушкоджуючої поведінки. Наявність депресії погіршує прогноз перебігу посттравматичного стресового розладу, ефективність його терапії. Окремі психотерапевтичні втручання, зокрема когнітивно-поведінкова терапія та десенсибілізація рухами очей, є ефективними методами терапії ПТД. Психофармакологічні лікарські засоби (ПЛЗ), зокрема антидепресанти та стабілізатори настрою, мають обмежену доведену ефективність при ПТД у педіатричній практиці. Більший рівень доказовості має застосування цих ПЛЗ при коморбідних психічних та неврологічних розладах. Висновки. Депресія у дітей та підлітків внаслідок психологічної травматизації залишається недостатньо дослідженим розладом психіки. Майбутні дослідження мають бути направлені на вивчення ефективності фармакотерапевтичних підходів до лікування посттравматичної депресії та коморбідних психічних та неврологічних розладів, що є особливо важливим для країн з низьким доступом до спеціалізованої психотерапевтичної допомоги
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Скрипник Т. О., Макаренко Г. В., Марценковський І. А.
Заглавие : Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами
Место публикации : НейроNEWS. - 2021. - № 5. - С. 6-11 (Шифр НУ43/2021/5)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
ДЕТИ -- CHILD
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
СУДОРОГИ У ДЕТЕЙ ЭПИЛЕПТИЧЕСКИЕ -- SPASMS, INFANTILE
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Аннотация: Розлади аутистичного спектра (РАС) є поширеними варіантами порушень нейророзвитку, які проявляються у ранньому віці різко дисгармонійним загальним розвитком, недорозвиненням соціальної взаємності, навичок наслідування, комунікації, специфічними інтересами та повторювальною поведінкою. За статистичними даними, поширеність РАС у популяції становить близько 2 %, але останніми роками спостерігається тенденція до зростання захворюваності
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Скрипник Т. О., Макаренко Г. В., Марценковський І. А.
Заглавие : Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами
Место публикации : НейроNEWS. - 2021. - № 3. - С. 28-33 (Шифр НУ43/2021/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МОЗГА ГОЛОВНОГО БОЛЕЗНИ -- BRAIN DISEASES
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЯ НАРУШЕНИЯ ПЕРВАЗИВНЫЕ -- CHILD DEVELOPMENT DISORDERS, PERVASIVE
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
СУДОРОГИ У ДЕТЕЙ ЭПИЛЕПТИЧЕСКИЕ -- SPASMS, INFANTILE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕЧЕНИЯ НЕБЛАГОПРИЯТНЫЙ ИСХОД -- TREATMENT FAILURE
Аннотация: Розлади аутистичного спектра (РАС) є поширеними варіантами порушень нейророзвитку, які проявляються у ранньому віці різко дисгармонійним загальним розвитком, недорозвиненням соціальної взаємності, навичок наслідування, комунікації, специфічними інтересами та повторювальною поведінкою. За статистичними даними, поширеність РАС у популяції становить близько 2 %, але останніми роками спостерігається тенденція до зростання захворюваності. Епілептичні енцефалопатії з розвитком РАС супроводжуються поліморфними інтеріктальними психічними та поведінковими симптомами і можуть мати перебіг як із судомними, так і з безсудомними пароксизмами. Важко погодитися з думкою Леоніда Зєнкова (Російська Федерація) і Людмили Кирилової (Україна) щодо поширеності епілептичних енцефалопатій — у 3-10 % пацієнтів з епілепсіями дитячого та юнацького віку і у 5-50 % осіб із іншими розладами психіки. На окрему увагу заслуговують клінічні випадки, які підтверджують зв’язок РАС з епілептичними енцефалопатіями при певних варіантах генетичного поліморфізму
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Марценковський І. А.
Заглавие : Ефективність та безпека протиепілептичних препаратів та інших засобів лікування епілепсії у дітей з розладами аутистичного спектра
Место публикации : НейроNEWS. - 2016. - № 1. - С. 42-47 (Шифр НУ43/2016/1)
MeSH-главная: ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
ДЕТИ -- CHILD
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Марценковський І. А., Марценковська І. І., Скрипник Т. О., Макаренко Г. В.
Заглавие : Ефективнісь Ламотриджину у дітей та підлітків з розладами поведінки
Место публикации : Український медичний часопис. - 2020. - № 4. - С. 23-28 (Шифр УУ13/2020/4)
Предметные рубрики: Ламотриджин
MeSH-главная: ДЕТЕЙ ПОВЕДЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CHILD BEHAVIOR DISORDERS
ПОДРОСТКОВ ПОВЕДЕНИЕ -- ADOLESCENT BEHAVIOR
Аннотация: Ламотриджин — протиепілептичний препарат з нормотимічною активністю, рекомендований у педіатричній практиці для моно- та політерапії епілепсій з парціальними, генералізованими нападами, включаючи тоніко-клонічні та пов’язані з синдромом Леннокса — Гасто, для терапії та профілактики біполярних депресій. За межами­ офіційних рекомендацій ламотриджин часто застосовують для лікування поведінкових порушень, таких як роздратування, імпульсивність, гнів з аутоагресивною та руйнівною поведінкою. У статті розглянуто результати контрольованих досліджень застосування ламотриджину при поведінкових розладах через призму їх типології: поліморфізму клінічних проявів при епілепсіях, епілептичних енцефалопатіях, первазивних розладах розвитку (розладах аутистичного спектра), при емоційній дисрегуляції при біполярному, гіперкінетичному (з дефіцитом уваги та гіперактивністю) розладах, органічному дизонтогенезі, при межовому особистісному розладі, при деяких варіантах генетичного поліморфізму. Необхідні подальші дослідження для розроблення рекомендацій щодо диференційованого застосування ламотриджину та інших протиепілептичних препаратів (карбамазепіну, солей вальпроєвої кислоти) при розладах поведінки епілептичного генезу, ламотриджину і атипових антипсихотиків (рисперидону, арипіпразолу, кветіапіну) при первазивних розладах розвитку, ламотриджину і психостимуляторів (метилфенідату) при розладі дефіциту уваги і гіперактивності, ламотриджину і стабілізаторів настрою (солей літію, солей вальпроєвої кислоти, кветіапіну) при фазній дисрегуляції настрою, біполярних депресіях. Перевагою ламотриджину перед іншими лікарськими засобами є його низька токсичність і хороша переносимість, висока комплаєнтність пацієнтів до цього протиепілептичного препарату
Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-54 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)