Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Краеведение (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Масна, З. З.$<.>)

Общее количество найденных документов : 44
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-44

Челпанова, І. В.
Динаміка мінерального складу кісткової тканини нижньої щелепи кролика після нанесення кістковоруйнівної травми [Текст] / І. В. Челпанова, О. З. Масна-Чала, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 48-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- MANDIBULAR INJURIES
Аннотация: Властивості кісткової тканини, зокрема її міцність і твердість, залежать від мінерального компонента кістки. Метою нашої роботи стало дослідження вмісту чотирьох мінеральних макроелементів: кальцію, фосфору, магнію та натрію у кістковій тканині нижньої щелепи кролика та аналіз його посттравматичної динаміки. Дослідження проведене на 20 статевозрілих кроликах у віці 6-7 місяців, вагою 2,5-3,0 кг. Усіх тварин розподілено на експериментальну (15 тварин) та контрольну (5 тварин) групи. Тваринам експериментальної групи під комбінованим знеболенням білатерально наносили кістковоруйнівну травму шляхом порушення цілісності кісткової тканини коміркової частини нижньої щелепи за допомогою стоматологічного бора. Тварин виводили з експерименту через 1, 2 і 3 тижні після нанесення травми, після чого проводили дезартикуляцію нижньої щелепи. Для визначення мінерального складу кісткової тканини використовували метод атомно- абсорбційного спектрального аналізу. Визначали вміст чотирьох мінеральних елементів (Ca, P, Mg, Na). Встановлено, що вміст кальцію до кінця першого тижня після нанесення травми збільшується більше, ніж у два рази, до кінця другого тижня незначно знижується, а впродовж третього тижня знову незначно збільшується. Вміст фосфору в кістковій тканині збільшується до кінця першого тижня після травми, а впродовж наступних двох тижнів знижується. Кількість натрію до кінця першого тижня після травми незначно знижується, а впродовж наступних двох тижнів збільшується і в кінці третього тижня перевищує норму. Кількість магнію у кістковій тканині знижується упродовж двох тижнів після нанесення травми, а до кінця третього тижня збільшується, практично повертаючись до нормальних показників. Результати проведеного дослідження дали змогу зробити висновок про те, що впродовж трьох тижнів після нанесення хірургічної кістковоруйнівної травми досліджувані макроелементи кісткової тканини мають виражену динаміку, різну та характерну для кожного елемента.
Доп.точки доступа:
Масна-Чала, О. З.
Масна, З. З.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Якимович, Д. В.
Структурні особливості пришийкової ділянки постійних великих кутніх зубів [Текст] / Д. В. Якимович, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 43-47. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЗУБ -- TOOTH (анатомия и гистология)
Аннотация: Пришийкова ділянка зуба є ділянкою локалізації низки патологічних процесів різної етіології, до яких належать ерозії, клиноподібні дефекти, пришийкова гіперчутливість, різні форми пришийкового карієсу. Знання анатомічної будови ділянки шийки зубів з урахуванням їх групової належності та функціональних особливостей дасть змогу виявити ділянки підвищеного ризику розвитку патологічних процесів, локалізованих у цій ділянці. Метою роботи стало дослідження можливих варіантів емалево- цементного з’єднання в ділянці шийок постійних великих кутніх зубів та з’ясування частоти їх виявлення. Об’єктом дослідження стали 120 постійних великих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп, видалених за клінічними показаннями та їх поздовжніх шліфів. Визначали співвідношення твердих тканин – емалі, цементу та дентину – в ділянці шийки кожного зуба на його вестибулярній, оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях. Встановлено, що емалево- цементне з’єднання в ділянці шийки великих кутніх зубів може бути представлене у вигляді чотирьох варіантів: ділянок відкритого дентину за відсутності контакту емалі з цементом; контакт емалі з цементом у стик; перекриття цементу емаллю; перекриття емалі цементом. Кожен варіант емалево- цементного з’єднання з різною частотою трапляється на вестибулярній, оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях. Контакт емалі з цементом у стик в досліджуваній групі зубів виявлено у 47% випадків, емаль перекриває цемент у 40%, цемент перекриває емаль у 9%, а ділянки відкритого дентину через відсутність контакту емалі з цементом у 4%. Для перших і других великих кутніх зубів найчастішим є варіант контакту емалі з цементом у стик, а найрідшим – перекриття емалі цементом. Для третіх великих кутніх зубів найчастішим є варіант перекриття цементу емаллю, а найрідшим – наявності ділянок відкритого дентину. Лише у 18,3% від загальної кількості (22 зуби, з яких 9 перших, 9 других і 4 треті великі кутні зуби) на всіх чотирьох поверхнях співвідношення емалі та цементу було однаковим.
Доп.точки доступа:
Масна, З. З.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Динаміка зміни структурних компонентів слизової та хрящів гортані щура наприкінці 28-ї та 35-ї доби експериментального опіоїдного впливу [Текст] = Dynamics of changes in the structural components of the mucosa and cartilage of the larynx of rats at the end of 28th and 35th days of experimental opioid exposure / Х. П. Івасівка [та ін.] // Оториноларингологія. - 2021. - N 4. - С. 79-88. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ГОРТАНЬ -- LARYNX (действие лекарственных препаратов, повреждения)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- RESPIRATORY MUCOSA (действие лекарственных препаратов, повреждения)
ГОРТАНИ ХРЯЩИ -- LARYNGEAL CARTILAGES (действие лекарственных препаратов, повреждения)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (вредные воздействия, диагностическое применение, токсичность)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: У представленій роботі була поставлена мета проведення фундаментального вивчення питання, що торкається процесів морфологічної дезорганізації структурних компонентів слизової оболонки та хрящової тканини гортані наприкінці 28-ї та 35-ї доби експериментального опіоїдного впливу на мікроструктурному рівні. Ця інформація у майбутньому дасть можливість сформувати патоморфологічну базу, яка буде використана з метою порівняння компонентів слизової оболонки та хрящів гортані в нормі з динамікою їх змін в результаті експериментального опіоїдного впливу на різних термінах перебігу
Доп.точки доступа:
Івасівка, Х. П.
Пальтов, Е. В.
Масна, З. З.
Кривко, Ю. Я.
Черкес, М. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Морфологічна реорганізація тканин пародонта при експериментальному опіоїдному впливі упродовж дванадцяти тижнів [Текст] / В. Б. Фік [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 36-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (этиология)
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (вредные воздействия)
Аннотация: Вивчені особливості патоморфологічних змін складових компонентів пародонта щурів при довготривалому опіоїдному впливі впродовж дванадцяти тижнів в експерименті. Мета роботи - визначити особливості структурних змін у тканинах пародонтального комплексу щурів за умов довготривалої експериментальної дії опіоїду впродовж дванадцяти тижнів. Матеріал і методи. Статевозрілим щурам-самцям уводили опіоїдний анальгетик налбуфін упродовж 12 тижнів, у поступово зростаючих дозах кожні 2 тижні. Початкова доза становила 0,212 мг/кг, 11-12 тижнів - 0,3 мг/кг. Як матеріал для гістологічного дослідження використали компоненти зубного органа верхньої та нижньої щелеп щура. Забір матеріалу проводили наприкінці 12-го тижня експерименту. Результати. На гістологічних препаратах в епітелії ясен визначали стоншення, виразки, десквамацію, а також наявність ділянок некрозу і запальних інфільтратів. При мікроскопічних дослідженнях епітелію вільної частини ясен у ділянці ясенної борозни виявляли осередки некрозу, скупчення гнійних тілець, ушкодження епітелію прикріплення та дефрагментації циркулярних волокон періодонта, що зумовлювало утворення пародонтальних кишень. У власній пластинці відзначали деструкцію колагенових волокон, гнійні тільця, фібриноїдний набряк та явища фібриноїдного некрозу. У складових компонентах періодонта визначали деструкцію волокон із відшаруванням від сполучнотканинної оболонки зубної комірки, а також ознаки мукоїдного набряку. У сполучній тканині пародонта спостерігали явища тромбозу і стазу внаслідок сладжування клітин крові, надмірну проліферацію мікросудин, діапедезні крововиливи, що зумовлювало прогресування гіпоксії. Висновки. При експериментальній дії опіоїду впродовж 12 тижнів встановлено альтеративні зміни, які були зумовлені поглибленням дистрофії, некрозом м’яких тканин пародонта та вираженим порушенням гемомікроциркуляції. Дифузне прогресування запально-дистрофічного процесу зумовлювалося недостатньою активністю репаративних процесів, що свідчило про незворотний характер змін у пародонті, які розвинулися на тлі хронічного опіоїдного впливу.
Доп.точки доступа:
Фік, В. Б.
Савка, І. І.
Матківська, Р. М.
Масна, З. З.
Пальтов, Є. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дахно, Л. О.
Особливості форми коміркових і базальних дуг верхньої щелепи та їх співвідношення в осіб різної статі [Текст] / Л. О. Дахно, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 72

MeSH-главная:
АЛЬВЕОЛЯРНЫЙ ОТРОСТОК -- ALVEOLAR PROCESS (физиология)
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Доп.точки доступа:
Масна, З. З.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості перебудови коміркових відростків щелеп та їх співвідношення з коренями постійних зубів у віковому аспекті [Текст] / Л. О. Дахно [та ін.] // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Т. 1, № 2. - С. 136-139

Доп.точки доступа:
Дахно, Л. О.
Криницький, Р. П.
Павлів, Х. І.
Масна, З. З.
Масна-Чала, О. З.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Патоморфологічні зміни у шарах сітківки наприкінці сьомої доби експериментального опіоїдного впливу [Текст] / Є. В. Пальтов [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 37-42. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
СЕТЧАТКА -- RETINA (действие лекарственных препаратов)
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (вредные воздействия)
Аннотация: Метою представленої роботи було з’ясування фундаментальних питань, що стосуються динаміки змін у шарах сітківки на ранніх термінах опіоїдного впливу на організм. Дослідження проведене на 15 статевозрілих, безпородних щурах-самцях масою 100,0-160,0 г, віком 4 місяці. Опіоїдний вплив моделювали шляхом щоденної ін’єкції препарату налбуфін внутрішньом’язово, 1 раз на добу в одному проміжку часу (10-11 година ранку) впродовж 7 діб. Початкова доза налбуфіну становила 0,212 мг ?кг. Гістологічні препарати сітківки готували за загальноприйнятими методиками з використанням барвників (гематоксилін, еозин та азан за методикою Гайденгайна). Усі тварини знаходились в умовах віварію, дослідження проводили з дотриманням положень «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» [Страcбург, 1985]. Під час експериментального дослідження встановлені зміни структури шарів сітківки при однотижневому введенні опіоїду. На ранніх термінах введення малих доз опіоїдного анальгетика виявлено впродовж першого тижня появу перших патоморфологічних змін, які проявлялися початковими явищами вакуольної дистрофії пігментного епітелію та дистрофії гангліонарних клітин сітківки, ознаками мікрокістозної дегенерації зовнішнього сітчастого та нервоволокнистого шарів.
Доп.точки доступа:
Пальтов, Є. В.
Челпанова, І. В.
Масна, З. З.
Панкевич, Л. В.
Юзич, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Василів, М.-А. Л.
Аналіз частоти виявлення різних варіантів форми лобних пазух у осіб зрілого віку [Текст] / М.-А. Л. Василів, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 33-36. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛОБНАЯ ПАЗУХА -- FRONTAL SINUS (анатомия и гистология)
Аннотация: Вивчення приносових пазух привертає сьогодні увагу численних дослідників. Широкі можливості прижиттєвої візуалізації складних кісткових структур, до яких зараховуємо навколоносову ділянку, відкривають методи променевої діагностики. Метою нашого дослідження стало з’ясування варіантів форми лобних пазух в осіб зрілого віку за даними рентгенографічного обстеження. Опрацьовано 50 рентгенограм голови осіб зрілого віку (22-60 років), що увійшли до рандомізованої вибірки. Обстеження проведене на апараті Fuji? lm FDR Nano в режимі Paranasal Sinus FRNT у фронтальній проекції. На знімках визначали форму лобних пазух та їх симетричність. У результаті проведеного аналізу рентгенограм виявлено 4 варіанти форми лобних пазух, які трапляються з різною частотою: грибоподібна (40%), колбоподібна (20%) бобоподібна (6%) та трапецієподібна (14%). Симетричність форми лобних пазух виявлено у 90% обстежених осіб. Встановлено, що в рандомізованій вибірці 10% осіб мають аплазію лобних пазух. Подальше проведення досліджень, присвячених детальному вивченню анатомії та топографії лобних пазух, їх форми та розмірів дасть змогу встановити особливості досліджуваних структур, що є характерними для осіб різного віку та статі та мають практичне значення для клініки.
Доп.точки доступа:
Масна, З. З.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Василів, М.-А. Л.
Аналіз варіантів прохідності отвору лобової пазухи за даними комп’ютерної томографії [Текст] = Analysis of frontal sinus ostium variants based on computed tomography data / М.-А. Л. Василів, З. З. Масна // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 21-25. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование)
ЛОБНАЯ ПАЗУХА -- FRONTAL SINUS (рентгенография)
НОСОВЫЕ ПРИДАТОЧНЫЕ ПОЛОСТИ -- PARANASAL SINUSES (анатомия и гистология)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (генетика, физиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Будова носової порожнини та приносової ділянки має важливе значення при виборі методів лікування їх патологій. Ендоскопічна хірургія лобової пазухи потребує оцінки положення та діаметра лобового отвору, які можливо встановити та класифікувати при аналізі серій комп’ютерних томограм приносові ділянки. Мета дослідження – вивчення можливих варіантів положення та розмірів отвору лобової пазухи та з’ясування частоти їх виявлення в осіб зрілого віку за даними комп’ютерної томографії. Матеріал і методи. Дослідження проведене шляхом опрацювання 40 серій архівних анонімізованих комп’ютерних томограм 20 чоловіків та 20 жінок зрілого віку. Матеріал для дослідження отримано в ПП «Центр літотрипсії» (м. Львів) на апараті Siemens SOMATOM GO.UP 32 (64) (Німеччина). Оцінку та визначення діаметра лобового отвору проводили за методом Gheriani H. et al. [5]. Результати. Виявлено три варіанти отворів лобових пазух: з позитивною, нейтральною та негативною оцінкою. У 70% обстежених жінок та 60% обстежених чоловіків отвори лобових пазух мають позитивну оцінку з обох боків, у 10% жінок та 10% чоловіків – лише з одного боку. Негативну оцінку отвори лобових пазух мають у 20% жінок та 10% чоловіків з одного боку. У 30% жінок та 20% чоловіків отвори лобових пазух мають нейтральну оцінку з одного боку, ще у 20% чоловіків – з обох боків. Діаметр лобових отворів і в чоловіків і в жінок має значну варіабельність. Найчастіше в обстежуваній групі осіб зрілого віку виявляли другу категорію прохідності лобових отворів (50%), найрідше – четверту категорію (10%). Частота візуалізації лобових отворів першої та третьої категорій становить 45% та 30% відповідно. Симетричність категорій прохідності лобових отворів у чоловіків становила 80% і була удвічі вищою, ніж у жінок. У чоловіків найчастіше виявляли першу категорію прохідності лобових отворів (50% обстежених чоловіків), у жінок – другу категорію (80% обстежених жінок). Найрідше і в чоловіків і в жінок виявляли четверту категорію прохідності лобових отворів – по 10% для осіб обох статей. Висновок. Комп’ютерне томографічне обстеження дає змогу з’ясувати розташування та розмір отвору лобової пазухи, що має вирішальне значення для визначення складності хірургічного втручання
The structure of the nasal cavity and the sinonasal region is crucial in selecting treatment methods for their pathologies. Endoscopic surgery of the frontal sinus requires an assessment of the position and diameter of the frontal ostium, which can be determined and classified by analyzing a series of sinonasal computed tomography scans. The aim of our study was to investigate possible variations in the position and dimensions of the frontal sinus ostium and determine their frequency in individuals of mature age using computered tomography data. Material and methods. The study was conducted by analyzing 40 series of anonymized archived computer scans of 20 men and 20 women of mature age. The material for the study was obtained at the "Lithotripsy Center" (Lviv) on the Siemens SOMATOM GO.UP 32 (64) device (Germany). The evaluation and determination of the frontal ostium diameter were performed using the method described by Gheriani H. et al.[5]. Results. Three variants of frontal sinus ostia were identified: with a positive, neutral, and negative evaluation. In 70% of examined women and 60% of examined men, the frontal sinus ostia received a positive evaluation on both sides, while in 10% of women and 10% of men, it was only on one side. Frontal sinus ostia with a negative evaluation were observed in 20% of women and 10% of men on one side. In 30% of women and 20% of men, the frontal sinus ostia had a neutral evaluation on one side, and in 20% of men, it was on both sides. The diameter of frontal ostia in both groups of men and women showed significant variability. In the studied group of individuals of mature age, the most common category of frontal ostium passability was the second category (50%), and the rarest was the fourth category (10%). The frequency of visualization of frontal ostia of the first and third categories was 45% and 30%, respectively. The symmetry of categories passability of frontal ostia in men was 80%, which was twice as high as in women. In men, the first category of frontal ostium patency was most frequently observed (50% of examined men), while in women, it was the second category (80% of examined women). The fourth category of frontal ostium passability was the least common in both men and women, each accounting for 10% of individuals of both genders. Conclusion. Computed tomography allows to determine the position and size of the frontal sinus ostium, which is crucial for assessing the complexity of surgical intervention.
Доп.точки доступа:
Масна, З. З.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Динаміка морфологічних змін у клітинних шарах сітківки у віддалені періоди експериментального опіоїдного впливу [Текст] = Dynamics of morphological changes in the cellular layers of retina in the long-term experimental opioid exposure / Є. В. Пальтов [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 30-40

MeSH-главная:
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (анализ, вредные воздействия, терапевтическое применение)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
СЕТЧАТКИ СОСУДЫ -- RETINAL VESSELS (патофизиология, ультраструктура)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СЕТЧАТКИ ДЕГЕНЕРАЦИЯ -- RETINAL DEGENERATION (патофизиология, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Сьогодні у зарубіжній та вітчизняній фаховій літературі є достатньо інформації щодо питання морфологічної реорганізації клітин та тканин при експериментальному опіоїдному впливі та інших видів токсичного впливу на організм. На даний час і досі лишається нез’ясованим питання структурної реорганізації у шарах сітківки та порушення процесів її кровопостачання в субхронічний та хронічний періоди експериментального опіоїдного впливу. Саме тому ми вирішили доповнити, розширити та поглибити відомості про ці процеси завдяки проведенню власних досліджень у цьому напрямку. Мета дослідження - з’ясування динаміки патоморфологічних змін у шарах сітківки та ланках її гемомікроциркуляторного русла на віддалених термінах експериментального опіоїдного впливу. Матеріал і методи. Матеріалом дослідження слугували статево зрілі, безпородні, білі щури-самці, у кількості 56 тварини, масою 160 – 270 г, віком 4,5 – 7,5 місяця . Початкова доза налбуфіну впродовж перших двох тижнів становила 0,212 мг/кг, наступних двох (III – IV тиждень ) – 0,225 мг/кг, (V – VI тиждень) – 0,252 мг/кг, (VI – VIII тиждень) – 0,260 мг/кг, (VIII – X тиждень) – 0,283 мг/кг, (X – XII тиждень) – 0,3 мг/кг, а впродовж (XII – XIV тижня) – 0,45 мг/кг. Перед забором матеріалу дослідної ділянки тварину виводили з експерименту за допомогою діетилового ефіру. Як матеріал для ультраструктурного дослідження використали очні яблука щурів з урахуванням збереження топографічного співвідношення оболонок ока. Ультраструктурні препарати готували за загальноприйнятою методикою. Результати дослідження. Наприкінці восьмого та десятого тижнів виявлено явище стійкої гіперемії судин хоріоідеї, дегенеративні та некротичні зміни клітин пігментного шару, дегенерацію зовнішніх сегментів фоторецепторів, вкорочення та фрагментацію крист мітохондрій внутрішніх сегментів фоторецепторів, некротичні зміни ядер окремих фоторецепторів, дегенерацію аксонів зовнішнього та внутрішнього сітчастого шарів, дегенеративні та некротичні зміни біполярних та амакринових клітин, гіпертрофію відростків клітин Мюллера, дегенерацію гангліонарних клітин, гіперемію та периваскулярні набряки судин зовнішнього та внутрішнього сітчастих шарів. Через дванадцять та чотирнадцять тижнів вперше виявлено початкові етапи розвитку з подальшим прогресуванням склеротичних змін мембрани Бруха. Поступово наростали явища дегенеративних та некротичних змін у клітинах пігментного шару, деструкція мембранних дисків зовнішніх сегментів фоторецепторів, дегенеративні зміни аксонів зовнішнього, внутрішнього сітчастих шарів та шару нервових волокон, дегенеративні та некротичні зміни біполярних та амакринових клітин, гіпертрофічні зміни відростків клітин Мюллера, гіперемія та стази, периваскулярні набряки в судинах внутрішнього сітчастого шару, гангліонарного шару та шару нервових волокон, реактивні зміни клітин Мюллера та протоплазматичних астроцитів. Висновок. На віддалених термінах перебігу експериментального опіоїдного впливу виникали і в подальшому прогресували незворотні патоморфологічні зміни, що були зумовлені наростанням дисциркуляторних проявів у поверхневій та глибокій судинних сітках сітківки, провокуючи поглиблення явищ набряку з подальшою компресією і гіпоксією в товщі шарів сітківки
There is enough information in the foreign and domestic specialized literature on the issue of morphological reorganization of cells and tissues during experimental opioid exposure and other types of toxic effects on the body today. At present, the issue of structural reorganization in the layers of the retina and disruption of its blood supply processes during subchronic and chronic periods of experimental opioid exposure remains unclear. That is why we decided to supplement, expand and deepen information about these processes by conducting our own research in this direction. The purpose of the study is to clarify the dynamics of pathomorphological changes in the layers of the retina and the links of its hemomicrocirculatory channel in the long term of experimental opioid exposure. Material and methods. The research material was sexually mature, outbred, white male rats, 56 animals in number, weighing 160-270 g, aged 4.5-7.5 months. The initial dose of nalbuphine during the first 2 weeks was 0.212 mg/kg, the next 2 weeks (III-IV weeks) – 0.225 mg/kg, the next (V-VI weeks) – 0.252 mg/kg, the next (VI-VIII weeks ) – 0.260 mg/kg, the next (VIII – X weeks) – 0.283 mg/kg, the next (X – XII weeks) – 0.3 mg/kg, and during (XII – XIV weeks) – 0.45 mg/ kg. Before taking the material of the experimental site, the animal was removed from the experiment with the help of diethyl ether. Rat eyeballs were used as a material for ultrastructural research, considering the preservation of the topographic ratio of the eye membranes. Ultrastructural preparations were prepared according to the generally accepted method. Research results. At the end of the eighth week and the tenth week, persistent hyperemia of the choroidal vessels, degenerative and necrotic changes in the cells of the pigment layer, degeneration of the outer segments of photoreceptors, shortening and fragmentation of mitochondrial cristae of the inner segments of photoreceptors, necrotic changes in the nuclei of individual photoreceptors, degeneration of axons of the outer and inner reticular layers, as well as degenerative and necrotic changes of bipolar and amacrine cells, hypertrophy of processes of Müller cells, degeneration of ganglion cells, hyperemia and perivascular edema of vessels of the outer and inner reticular layers were revealed. After twelve and fourteen weeks, the initial stages of development with subsequent progression of sclerotic changes of Bruchʹs membrane were first detected. The phenomena of degenerative and necrotic changes in the cells of the pigment layer, destruction of the membrane of the outer segments of photoreceptors, degenerative changes in the axons of the outer and inner reticular layers and the layer of nerve fibers, degenerative and necrotic changes in bipolar and amacrine cells, hypertrophic changes in processes of Muller cells, hyperemia and stasis gradually increased, perivascular swellings in the vessels of the inner reticular layer, ganglionic layer and layer of nerve fibers, reactive changes in Muller cells and protoplasmic astrocytes. Conclusion. In the long-term course of experimental opioid exposure, irreversible pathomorphological changes occurred and subsequently progressed, which were caused by an increase in dyscirculatory manifestations in the superficial and deep vascular networks of the retina, causing the deepening of edema phenomena with further compression and hypoxia in the thickness of the retinal layers
Доп.точки доступа:
Пальтов, Є. В.
Масна, З. З.
Челпанова, І. В.
Фік, В. Б.
Івасівка, Х. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-44

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)