Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (5)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Медведь, В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 135
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Доказові основи етіопатофізіології та превентивного клінічного менеджменту нудоти та блювання вагітних [Текст] = The evidence bases of etiopathophysiology and preventive clinical management of nausea and vomiting in pregnancy / В. І. Медведь [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 13-28. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN (психология)
ТОШНОТА БЕРЕМЕННЫХ -- MORNING SICKNESS (патофизиология, психология, этиология)
РВОТА БЕРЕМЕННЫХ НЕУКРОТИМАЯ -- HYPEREMESIS GRAVIDARUM (патофизиология, профилактика и контроль, психология, терапия, этиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, тенденции)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОБЗОР -- REVIEW
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Нудота та блювання, або ранній токсикоз, є поширеним розладом під час гестації, на який страждають до 80% вагітних. Тяжка форма відома як надмірне блювання вагітних (НБВ) і є виснажливим та потенційно небезпечним для життя захворюванням під час вагітності, що пояснюється невпинною нудотою та/або блюванням; характеризується втратою маси тіла, недоїданням та зневодненням, підвищує ризик несприятливих наслідків для матері та дитини. Без методичного втручання досвідчених клініцистів можуть розвинутися небезпечні для життя ускладнення. Ефективні профілактичні та лікувальні стратегії НБВ вимагають розуміння як патофізіологічних, так і психосоціальних факторів, усвідомлення потенційних ризиків та ускладнень, а також проактивного оцінювання та методів лікування з використанням інноваційних клінічних інструментів. НБВ характеризується зневодненням, електролітним і метаболічним дисбалансом, а також дефіцитом харчування, що може стати приводом до госпіталізації. Тяжкість нудоти та блювання під час вагітності можна оцінити за допомогою унікальної кваліфікації блювання під час гестації (шкала PUQE-24), яка продемонструвала відносно точну оцінку способу життя пацієнтки, включаючи години сну. Для якісної диференціальної діагностики необхідні цілеспрямований збір анамнезу та обстеження, оскільки діагноз цього стану переважно визначається клінічно. Лабораторні дослідження є корисними інструментами для оцінювання таких ускладнень, як електролітний або метаболічний дисбаланс чи ураження нирок. Крім того, вони допомагають визначити етіологію у рефрактерних випадках. Гіпотези, які сприяють розумінню патогенезу НБВ, ґрунтувались на підставі асоціацій, які є причинно-наслідковими, послідовними або випадковими. Необхідно докласти багато зусиль, щоб точно встановити ці взаємозв’язки у рамках добре спланованих досліджень. НБВ є найпоширенішим показанням до госпіталізації у першій половині вагітності. Виявлено численний дефіцит поживних речовин, таких, як дефіцит тіаміну, який може призвести до енцефалопатії Верніке, дефіцит вітаміну K і тяжка гіпокаліємія. Примітно, що окрім зазначених вище фізичних ускладнень, НБВ також асоціюється з психологічними несприятливими наслідками. Хоча це було пов’язано з серйозними ускладненнями, мало відомо про його прогностичні фактори. Метою даного систематичного огляду був пошук та критичне оцінювання досліджень, які визначали пріоритетні напрямки клінічного менеджменту блювання вагітних, виходячи з диференціації та патофізіологічної складової, аналіз профілю безпеки нефармакологічних засобів, що були використані для профілактики розвитку наведеної вище гестаційної патології та роз’яснення ефективної стратегії міжпрофесійної команди для покращення координації догляду та результатів у вагітних із нудотою та блюванням. Проведений систематичний пошук даних по базах MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews й Database of Abstracts of Reviews of Effects та публікацій у фахових виданнях України за 2010–2023 рр. Основним результатом було прогнозування виникнення блювання вагітних та НБВ, ефективності превентивного втручання, зменшення або припинення нудоти/блювання; кількості епізодів блювання; тривалості госпіталізації. Вторинні результати включали інші показники ефективності превентивної стратегії, несприятливі результати для матері/плода/неонатального періоду, показники якості життя та економічні витрати. Профілактичні заходи: імбир, точковий масаж/голковколювання, дієта, гіпнотерапія. Економічна оцінка стратегій профілактики ураховувала й перинатальні результати. Терапевтичні стратегії, насамперед інфузійна терапія, будуть нами розглянуті та проаналізовані у наступному огляді. Представлені в оглядах результати доказової медицини можуть бути використані при створенні клінічної настанови, протоколу, консенсусу або клінічних рекомендацій стосовно клінічного менеджменту нудоти, блювання вагітних та НБВ
Nausea and vomiting, or early toxicosis, is a common disorder during pregnancy, affecting up to 80% of pregnant women. The severe form is known as excessive vomiting of pregnancy – hyperemesis gravidarum (HG) and is a debilitating and potentially life-threatening illness during pregnancy which is characterized by persistent nausea and/or vomiting, weight loss, malnutrition and dehydration, increases the risk of adverse maternal and perinatal outcomes. Without the methodical intervention of experienced clinicians, life-threatening complications can develop. Effective prevention and treatment strategies for HG require an understanding of both pathophysiological and psychosocial factors, awareness of potential risks and complications, and proactive assessment and treatment methods using innovative clinical tools. HG is characterized by dehydration, electrolyte and metabolic imbalance, as well as nutritional deficiency, which can lead to hospitalization. The severity of nausea and vomiting during pregnancy can be assessed using the Unique Gestational Vomiting Qualification (scale PUQE-24), which has been shown to be a relatively accurate assessment of the patient’s lifestyle, including hours of sleep. For high-quality differential diagnosis, a focused anamnesis collection and examination are necessary, since the diagnosis of this condition is mainly determined clinically. Laboratory tests are useful tools for evaluating complications such as electrolyte or metabolic imbalances or kidney damage. In addition, they help to determine the etiology in refractory cases. Hypotheses that contribute to the understanding of the pathogenesis of HG have been based on associations that are causal, sequential, or coincidental. Much efforts are needed to precisely establish these relationships in well-designed studies. HG is the most common indication for hospitalization in the first half of pregnancy. Numerous nutrient deficiencies have been identified, such as thiamine deficiency, which can lead to Wernicke’s encephalopathy, vitamin K deficiency, and severe hypokalemia. It is noteworthy that, in addition to the above-mentioned physical complications, HG is also associated with psychological adverse consequences. Although it has been associated with serious complications, little is known about its prognostic factors. The purpose of this systematic review was to find and critically evaluate studies that determined the priority areas of clinical management of vomiting in pregnant women, based on the differentiation and pathophysiological component, the analysis of the safety profile of non-pharmacological agents to prevent the development of the above-mentioned gestational pathology, and the clarification of an effective strategy of interprofessional teams to improve care coordination and outcomes in pregnant women with nausea and vomiting. A systematic data search was carried out in the databases MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews and Database of Abstracts of Reviews of Effects and publications in professional publications of Ukraine for 2010–2023. The main result was the prediction of the occurrence of vomiting in pregnant women and HG, the effectiveness of preventive intervention, the reduction or cessation of nausea/vomiting; the number of episodes of vomiting; duration of hospitalization. Secondary outcomes included other parameters of preventive strategy effectiveness, adverse maternal/fetal/neonatal outcomes, quality of life measures, and economic costs. Preventive measures: ginger, acupressure/acupuncture, diet, hypnotherapy. The economic evaluation of prevention strategies also took into account perinatal outcomes. Therapeutic strategies, primarily infusion therapy, will be reviewed and analyzed by us in the following review. The results of evidence-based medicine presented in the reviews can be used in the creation of a clinical guideline, protocol, consensus or clinical recommendations regarding the clinical management of nausea, vomiting of pregnancy and HG
Доп.точки доступа:
Медведь, В. І.
Жук, С. І.
Коньков, Д. Г.
Літвінов, С. К.
Очеретна, О. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шифр: РУ16/2023/5
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Выходит 10 раз в год
2023г. N 5

Содержание:
Косей, Н. В. Сучасні світові тенденції вивчення етіології, патогенезу, діагностики та лікування хронічного ендометриту / Н. В. Косей [та ін.]. - С.7-12. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Татарчук Т. Ф., Ветох Г. В., Васильченко Л. А.
Ancheva, I. A. Studying the discipline of free choice «Ultrasound Diagnostics in Obstetrics and Gynaecology» / I. A. Ancheva [та ін.]. - С.13-19. - Bibliogr. at the end of the art.
Другие авторы: Gladchuk I. Z., Mokriienko E. M., Movlyanova N. V., Lazor N. V.
Жабченко, І. А. Вплив перенесеної під час вагітності коронавірусної хвороби на перебіг гестації та зміни основних біотопів організму жінки / І. А. Жабченко [та ін.]. - С.20-27. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Ліщенко І. С., Бондаренко О. М., Коваленко Т. М.
Гладенко, С. Є. Імунологічні порушення у пацієнток з патологією грудних залоз при безплідді, пов’язаному з ановуляцією / С. Є. Гладенко [та ін.]. - С.28-33. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Нецкар І. П., Сусідко О. М., Ковалишин О. А.
Cherneda, L. O. Peculiarities of the course of seborrheic keratosis of extragenital localization among the female population / L. O. Cherneda [та ін.]. - С.34-38. - Bibliogr. at the end of the art.
Другие авторы: Siusiuka V. G., Golovkin A. V., Sergienko M. Y.
Голяновський, О. В. Сучасний підхід до трансфузійної терапії масивних кровотеч за наявності аномально інвазивної плаценти / О. В. Голяновський [та ін.]. - С.39-45. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Дзюба Д. О., Морозова О. В., Герасимова Т. В., Волошин О. А., Голеня І. М., Кононець О. П.
Медведь, В. І. Сучасні аспекти оптимальної терапевтичної стратегії надмірного блювання вагітних / В. І. Медведь [та ін.]. - С.46-57. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Коньков Д. Г., Ткаченко Р. О., Мунтян О. А.
Леуш, С. Ст. Особливості газообміну та кислотно-лужної рівноваги між плодовим та материнським кровообігом при передчасному розродженні / С. Ст. Леуш, М. В. Процик, М. І. Антонюк. - С.58-62. - Бібліогр.: в кінці ст.
Прощенко, О. М. Оцінювання поліморфізму rs1800012 гена COL1A1 й стигм недиференційованої дисплазії сполучної тканини як предикторів пролапсу тазових органів / О. М. Прощенко, Д. О. Говсєєв. - С.63-68. - Бібліогр.: в кінці ст.
Горбунова, О. В. Біоценоз піхви та сучасні підходи до корекції вагінальних дисбіозів (Огляд літератури) / О. В. Горбунова [та ін.]. - С.69-81. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Зарічанська Х. В., Щербінська О. С., Нецкар І.П., Ярова І.В.
Вагінальний гель PAPILOCARE® – запитання та відповіді. - С.82-87
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Шифр: РУ16/2023/4
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Выходит 10 раз в год
2023г. N 4

Содержание:
Жилка, Н. Я. Ситуаційний аналіз проблеми материнської смертності в Україні та шляхи її вирішення / Н. Я. Жилка, О. С. Щербінська, І. П. Нецкар. - С.7-12. - Бібліогр.: в кінці ст.
Медведь, В. І. Доказові основи етіопатофізіології та превентивного клінічного менеджменту нудоти та блювання вагітних / В. І. Медведь [та ін.]. - С.13-28. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Жук С. І., Коньков Д. Г., Літвінов С. К., Очеретна О. Л.
Makurina, G. I. Modern approaches to the correction of age-related skin changes in women / G. I. Makurina [та ін.]. - С.29-34. - Bibliogr. at the end of the art.
Другие авторы: Siusiuka V. G., Chornenka A. S., Shevchenko A. О., Cherneda L. O.
Гусєва, А. Є. Вагітність і психоемоційні стресорні реакції. Фактор віку / А. Є. Гусєва. - С.35-43. - Бібліогр.: в кінці ст.
Середа, К. В. Патологія цервікального епітелію у жінок з різними формами безплідності / К. В. Середа. - С.44-49. - Бібліогр.: в кінці ст.
Бенюк, В. О. Особливості порушень і методи корекції системи гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода / В. О. Бенюк [та ін.]. - С.50-58. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Чеботарьова А. С., Гичка Н. М., Ковалюк Т. В., Бенюк С. В., Усевич І. А., Курочка В. В., Половинка В. О.
Василюк, С. М. Ректальні кровотечі у вагітних / С. М. Василюк [та ін.]. - С.59-65. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Макарчук О. М., Островська О. М., Лаб’як І. Р., Римарчук М. І., Кримець С. А., Гудивок В. І., Мартинюк Д. С.
Бенюк, В. О. Особливості мікробіому піхви та функціональної активності епітеліальних клітин при цервікальній інтраепітеліальній неоплазії шийки матки у жінок перименопаузального віку / В. О. Бенюк, В. М. Гончаренко, Т. Г. Ласкава. - С.66-73. - Бібліогр.: в кінці ст.
Сусідко, О. М. Біоценоз вагінального тракту у пацієнток з безпліддям на тлі хронічного ендометриту / О. М. Сусідко, О. А. Лубковська, О. А. Ковалишин. - С.74-78. - Бібліогр.: в кінці ст.
Загородня, О. С. Пологова діяльність як прояв системної запальної реакції (Огляд літератури) / О. С. Загородня, Ю. Б. Моцюк, Т. В. Амерханова. - С.79-84. - Бібліогр.: в кінці ст.
Вагінальний гель PAPILOCARE® – запитання та відповіді. - С.85-89
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Пилипенко, А. В.
Інфекція COVID-19 і гіпертензивні розлади у вагітних [Текст] = COVID-19 infection and hypertension disorders during pregnancy / А. В. Пилипенко, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 7-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЭКЛАМПСИЯ -- ECLAMPSIA (патофизиология, этиология)
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION (использование, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета дослідження: визначення впливу COVID-19, перенесеного до настання чи під час вагітності, на частоту розвитку і особливості перебігу гестаційної гіпертензії та прееклампсії. Матеріали та методи. Проведено обсерваційне ретроспективне дослідження з паралельним контролем. Проаналізовано перебіг та закінчення вагітності у 178 жінок у період пандемії COVID-19 – з березня 2020 по січень 2022 року, які спостерігалися у жіночій консультації приватного медичного центру. Важливо зазначити, що медичну документацію брали підряд, не відбираючи спеціально за будь-яким принципом, тобто проведений аналіз мав характер суцільного скринінгу. Зі 178 вагітних на COVID-19 хворіли 125 (70,2%), вони увійшли до основної групи; не хворіли 53 (29,8%) жінки, які увійшли до групи порівняння. Групи зіставні за віком та індексом маси тіла. Вік жінок становив 19–51 рік; в основній групі – 30,5±4,9 року, у групі порівняння – 30,9±5,6 року. Індекс маси тіла (кг/м2) на початку вагітності у жінок основної групи становив 21,6±4,3; групи порівняння – 22,9±4,8. Першовагітних було 104 (58,4%), повторну вагітність виношували 74 (41,6%) жінки. Перші пологи відбулися у 117 (65,7%) жінок, повторні – у 61 (34,3%). Усі вагітні були стандартно обстежені відповідно до Наказу МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417. В усіх без винятку жінок оцінено клініко-анамнестичні фактори ризику розвитку прееклампсії, на підставі чого до групи ризику віднесено 3 жінок. Окрім того, 158 (88,8%) вагітним у рамках першого комбінованого скринінгу проведено додаткове обстеження для визначення ризику розвитку прееклампсії, внаслідок якого ще 23 жінки увійшли до групи ризику. У підсумку 26 (14,6%) вагітним з 12 тиж гестації призначено профілактику з використанням ацетилсаліцилової кислоти. Результати. У жінок, які хворіли на COVID-19, гіпертензивні розлади вагітних розвиваються статистично значуще рідше, ніж у тих, хто не хворів. У разі перенесеного COVID-19 з малосимптомним легким перебігом ризики гіпертензивних розладів у вагітних статистично значуще зменшуються: гестаційна гіпертензія – ВР=1,15, 95% ДІ: 1,0–1,3; прееклампсія – ВР=1,1, 95% ДІ: 1,0–1,2, усі гіпертензивні розлади – ВР=1,3, 95%ДІ: 1,1–1,6. Групи не відрізнялися між собою за поширеністю загальноприйнятих факторів ризику. Проаналізовано частоту гіпертензивних розладів залежно від проведеної вакцинації. Ризик гестаційної гіпертензії у вакцинованих, які не хворіли на COVID-19, зменшується в 1,4 раза (ВР=1,4, 95%ДІ: 1,0–1,9), ризик усіх гіпертензивних розладів вагітних у цій самій групі зменшується у 2 рази (ВР=2,0, 95%ДІ: 1,2–3,5). Розвиток прееклампсії також ймовірно залежить від вакцинального статуcу (χ2=4,0; р=0,04; φ=-0,17). У невакцинованих він збільшується в 1,1 раза (ВР=1,1, 95%ДІ: 1,2–1,8). Ризик усіх гіпертензивних розладів також вищий у групі з негативним вакцинальним статусом (ВР =1,3, 95%ДІ: 1,0–1,7) лише на рівні значущості р=0,06, тобто проявляється як певна тенденція. Висновки. Асоційовані з вагітністю гіпертензивні розлади рідше розвиваються у жінок, які у преконцепційний період або під час вагітності перенесли COVID-19. Вакцинація проти COVID-19 знижує частоту гіпертензивних розладів у вагітних, незалежно від перенесеної хвороби. Оскільки імунні механізми, поряд із плацентарно-судинними, відіграють суттєву роль у патогенезі прееклампсії, припустимо, що перенесена коронавірусна інфекція або вакцинація проти неї порушують певні ланки імунітету, що має наслідком зниження частоти гіпертензивних розладів у вагітних
The objective: to determine the impact of COVID-19, which occurred before or during pregnancy, on the frequency of development and features of the course of gestational hypertension and preeclampsia. Materials and methods. An observational retrospective study with parallel control one was conducted. The pregnancy course and its outcomes in 178 women during the period of the COVID-19 pandemic – from March 2020 to January 2022 – who were observed in the women’s consultation of a private medical center, were analyzed. It is important to note that the medical documentation was taken one after the other, without being specially selected according to any principle, that is, the analysis carried out had the character of continuous screening. Out of 178 pregnant women, 125 (70.2%) persons were sick with COVID-19, they were included in the main group; 53 (29.8%) women who were part of the comparison group did not get sick. The groups are comparable by age and body mass index. The age of the women was 19–51 years; in the main group – 30.5±4.9 years, in the comparison group – 30.9±5.6 years. Body mass index (kg/m2) at the beginning of pregnancy in women of the main group was 21.6±4.3; comparison group – 22.9±4.8. There were 104 (58.4%) primigravida, 74 (41.6%) – multigravida. 117 (65.7%) women were primipara, 61 (34.3%) – multipara. All pregnant women were performed with a standard examination in accordance with the Order No. 417 of the Ministry of Health of Ukraine dated 15.07.2011. Clinical and anamnestic risk factors for the development of preeclampsia were assessed in all women without exception, on the basis of which 3 women were assigned to the risk group. In addition, 158 (88.8%) pregnant women as part of the first combined screening had an additional examination to determine the risk of developing preeclampsia, as a result of which additional 23 women were included in the risk group. As a result, 26 (14.6%) pregnant women from 12 weeks of gestation were prescribed prophylaxis using acetylsalicylic acid. Results. In women who have had COVID-19, hypertensive disorders of pregnancy develop statistically significantly less often than in those who have not had the disease. After mildly symptomatic COVID-19 the risks of hypertensive disorders in pregnant women are statistically significantly reduced: gestational hypertension – RR=1.15, 95% CI: 1.0–1.3; preeclampsia – RR=1.1, 95% CI: 1.0–1.2, all hypertensive disorders – BP=1.3, 95% CI: 1.1–1.6. The groups did not differ among themselves in the prevalence of generally accepted risk factors. The frequency of hypertensive disorders depending on the vaccination was analyzed. The risk of gestational hypertension in vaccinees who did not suffer from COVID-19 is reduced by 1.4 times (RR=1.4, 95% CI: 1.0–1.9), the risk of all hypertensive disorders in pregnant women in this same group is reduced 2 times (RR=2.0, 95% CI: 1.2–3.5). The development of preeclampsia also probably depends on the vaccination status (χ2=4.0; p=0.04; φ=-0.17). In non-vaccinated persons it increases by 1.1 times (RR=1.1, 95%CI: 1.2–1.8). The risk of all hypertensive disorders is also higher in the group with a negative vaccine status (RR=1.3, 95%CI: 1.0–1.7) only at the level of significance p=0.06, that is, it appears as a certain tendency. Conclusions. Hypertensive disorders associated with pregnancy are less likely to develop in women who have experienced COVID-19 in the preconception period or during pregnancy. Vaccination against COVID-19 reduces the frequency of hypertensive disorders in pregnant women, regardless of the disease presence. Since immune mechanisms, along with placental-vascular mechanisms play a significant role in the pathogenesis of preeclampsia, let’s assume that the experienced coronavirus infection or vaccination against it disrupts certain links of immunity, which results in a decrease in the frequency of hypertensive disorders in pregnant women
Доп.точки доступа:
Медведь, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шифр: РУ16/2023/7
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Выходит 10 раз в год
2023г. N 7

Содержание:
Пилипенко, А. В. Інфекція COVID-19 і гіпертензивні розлади у вагітних / А. В. Пилипенко, В. І. Медведь. - С.7-13. - Бібліогр.: в кінці ст.
Слабкий, Г. О. Вікові коефіцієнти народжуваності у Закарпатській області України та аналіз народжуваності у жінок, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі / Г. О. Слабкий [та ін.]. - С.14-19. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Щербінська О. С., Білак-Лук’янчук В. Й., Русин Л. П.
Cherepiekhina, O. A. Attitudes of pregnant Ukrainian women towards their child in the ІІІ trimester of pregnancy during wartime in Ukraine in relation to women’s reproductive health (Podillia region) / O. A. Cherepiekhina [та ін.]. - С.20-33. - Bibliogr. at the end of the art.
Другие авторы: Turubarova A. V., Gorshkova G. V., Bulanov V. A.
Popel, O. K. What is in common between preeclampsia, HPS70 and medieval headwear? Part I. Serum HPS70 in preeclampsia: systematic review and meta-analysis / O. K. Popel, D. O. Govsieiev. - С.34-48. - Bibliogr. at the end of the art.
Azeez, T. A. Laser sessions with perineoplasty for increase sexual satisfaction / T. A. Azeez [та ін.]. - С.49-54. - Bibliogr. at the end of the art.
Другие авторы: Abdulrahman D. M., Saeed H. N., Salim M. J., Al-Mashhadani O. I., Al-Rubaii B. A. L.
Біла, В. В. Запальний статус пологових шляхів вагітних з істміко-цервікальною недостатністю при використанні цервікального шва, акушерського песарію та прогестеронової терапії / В. В. Біла, В. О. Чернега. - С.55-60. - Бібліогр.: в кінці ст.
Лаба, О. В. Клінічна оцінка функції плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів / О. В. Лаба, В. І. Пирогова. - С.61-68. - Бібліогр.: в кінці ст.
Safarova, A. F. The role of clinical and immunological factors in the outcomes of in vitro fertilization procedure in women / A. F. Safarova. - С.69-73. - Bibliogr. at the end of the art.
Turyanytsia, S. M. COVID-19 as a multidisciplinary problem: impact on reproductive health (Literature review) / S. M. Turyanytsia [та ін.]. - С.74-79. - Bibliogr. at the end of the art.
Другие авторы: Loya N. O., Korchynska O. O., Sabovа A. V., Malyar V. V.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Сучасні аспекти оптимальної терапевтичної стратегії надмірного блювання вагітних [Текст] = The modern aspects of the optimal therapeutic strategy of hyperemesis gravidarum / В. І. Медведь [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 5. - С. 46-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
РВОТА БЕРЕМЕННЫХ НЕУКРОТИМАЯ -- HYPEREMESIS GRAVIDARUM (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДЕГИДРАТАЦИОННЫЕ МЕТОДЫ -- DESICCATION
КСИЛИТ -- XYLITOL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Хоча нудота та блювання на ранніх термінах вагітності є дуже поширеними, обтяжуючи приблизно 80% вагітностей, тяжка їхня форма – надмірне блювання вагітних (НБВ) – ускладнює до 2,2% вагітностей. НБВ – це одне з найпоширеніших показань до госпіталізації під час вагітності. Окрім недостатнього харчування як матері, так й плода, тяжким наслідком НБВ є серйозне психосоціальне навантаження, що призводить до депресії, тривожності та навіть до розвитку перинатальної патології. Метою цього мета-аналізу є вивчення наявних рандомізованих контрольованих досліджень щодо терапевтичних стратегій при НБВ, їхнє оцінювання на підставі як суб’єктивних, так і об’єктивних показників ефективності, безпеки для матері та плода/новонародженого, а також економічних витрат. Проведено систематичний пошук даних по базах MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews та публікацій у фахових виданнях України за 2013–2023 рр. Пошук проводили за такими ключовими словами: вагітність, нудота та блювання вагітних, надмірне блювання вагітних, гіперемезис, антиеметична терапія під час вагітності, інфузійна терапія та профіль безпеки медикаментів, призначених під час вагітності у різних комбінаціях. За основний результат прийнято: ефективність терапевтичних стратегій (зменшення або припинення нудоти/блювання); деталізація за профілем безпеки протиблювотних препаратів; оптимізація інфузійної терапії; додаткові клінічні стратегії, що допомагають підвищити якість надання допомоги вагітним; несприятливі наслідки та побічні ефекти препаратів, що використовують для лікування НБВ, для матері та плода/новонародженого. Представлені у даному мета-аналізі результати можуть бути використані при створенні національної клінічної настанови, протоколу, консенсусу або клінічних рекомендацій стосовно клінічного менеджменту НБВ
Although, nausea and vomiting in early pregnancy is very common, affecting approximately 80% of pregnancies, hyperemesis gravidarum (HG) is a severe form that complicates up to 2.2% of pregnancies. HG is one of the most common indications for hospitalization during pregnancy. In addition to the insufficient nutrition both for the mother and fetus, the severity of HG symptoms causes a serious psychosocial stress, which leads to depression, anxiety and even the development of perinatal pathology. The aim of this meta-analysis was to study available randomized controlled trials about therapeutic strategies by HG, their evaluation based on both subjective and objective measures of efficacy, maternal and fetal/neonatal safety, and economic costs. A systematic data search was conducted using the databases MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews and publications in professional editions of Ukraine for 2013–2023. The search was conducted using the following keywords: pregnancy, nausea and vomiting of pregnant women, excessive vomiting of pregnancy, hyperemesis, antiemetic therapy during pregnancy, infusion therapy and the safety profile of medications prescribed during pregnancy in various combinations. The main outcome was: the effectiveness of therapeutic strategies (reduction or stopping nausea/vomiting); detailing by safety profile of antiemetic drugs; optimization of infusion therapy; additional clinical strategies that help to improve the quality of care for pregnant women; adverse effects and side effects of drugs for HG for the mother/fetus/newborn. The results presented in this meta-analysis can be used in the creation of a national clinical guideline, protocol, consensus or clinical recommendations regarding the clinical management of hyperemesis gravidarum
Доп.точки доступа:
Медведь, В. І.
Коньков, Д. Г.
Ткаченко, Р. О.
Мунтян, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Трансплантована нирка і вагітність (Огляд літератури) [Текст] = Renal graft and pregnancy (Literature review) / В. І. Медведь [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 44-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБЗОР -- REVIEW
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (организация и управление, тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Стаття присвячена огляду літератури, який висвітлює питання материнських та перинатальних ускладнень і тактики ведення вагітних реципієнток ниркового трансплантата. Детально розглянуто ризики розвитку гіпертензивних ускладнень, прееклампсії, інфекційних ускладнень, гестаційного діабету та ризик для плода під час вагітності у даної категорії жінок. Вагітність як така не спричинює відторгнення трансплантата, проте догестаційна артеріальна гіпертензія, підвищення концентрації креатиніну у плазмі крові та значна протеїнурія до настання вагітності є факторами ризику для розвитку даного ускладнення. Серед вагітних з нирковим трансплантатом є значно вищими ризики розвитку затримки росту плода та передчасних пологів. У статті наведено рекомендації щодо оптимального часу настання вагітності після трансплантації різних професійних медичних товариств, хоча в цьому питанні досі не досягнуто згоди: American Society of Transplantation стверджує, що ідеальним терміном є період 12–24 міс після перенесеної трансплантації, тоді як European best practice guidelines рекомендує планування настання вагітності не раніше як за 2 роки після операції. Спостереження за вагітною реципієнткою ниркового трансплантата має проводити акушер-гінеколог з досвідом ведення вагітності високого ризику у команді з трансплантологом та перинатологом або неонатологом. Усі вагітні реципієнтки ниркового трансплантата мають ретельно контролювати артеріальний тиск, а у разі його підвищення має проводитись агресивна гіпотензивна терапія. Також необхідно здійснювати контроль функції трансплантата, за підозри його відторгнення можливим є проведення УЗД-контрольованої біопсії нирки. Представлено принципи імуносупресивної терапії під час вагітності, яка включає преднізолон, метилпреднізолон, такролімус, циклоспорин та азатіоприн, з описом побічних ефектів для матері, впливу на плід та грудне вигодовування кожного з препаратів. За відсутності акушерських ускладнень оптимальним методом розродження є спонтанні пологи через природні пологові шляхи у терміні 38–40 тиж вагітності. Грудне вигодовування рекомендують, незважаючи на імуносупресивну терапію. Препаратами, що виключають грудне вигодовування, є мікофенолату мофетил, сиролімус, еверолімус та белатацепт. Попри високі ризики вагітності та пологів, у реципієнток ниркового трансплантата є хороші шанси виносити та народити живу дитину та зберегти при цьому власне здоров’я. Тому слід заохочувати материнство серед таких жінок, підтримувати їх та надавати висококваліфіковану медичну допомогу
The article is devoted to a review of the literature, which highlights the issues of maternal and perinatal complications and management of pregnant women who are renal transplant recipients. The risks of the development of hypertensive complications, preeclampsia, infectious complications, gestational diabetes and the risk of the fetus during pregnancy in these women are discussed in details. Pregnancy does not cause graft rejection, but pregestational hypertension, increased plasma creatinine and significant pregestational proteinuria are the risk factors for this complication. Pregnant women with a kidney transplant have a significantly higher risk of fetal growth retardation and premature birth. The article provides recommendations for the optimal period for pregnancy after transplantation which are recommended by various professional medical societies, although there is still no agreement on this issue: the American Society of Transplantation claims that the ideal period is 12-24 months after transplantation, while European best practice guidelines recommends to plan pregnancy no earlier than 2 years after surgery. The observation of pregnant women who are renal transplant recipients should be performed by an obstetrician-gynecologist with experience in high-risk pregnancy together with a transplantologist and perinatologist or neonatologist. All pregnant women who are kidney transplant recipients should be monitored for blood pressure, and aggressive antihypertensive therapy should be prescribed if it increases. It is also necessary to monitor the function of the graft, on suspicion of rejection it is possible to perform ultrasound-controlled kidney biopsy. The principles of immunosuppressive therapy during pregnancy, which includes prednisolone, methylprednisolone, tacrolimus, cyclosporine and azathioprine, and the description the side effects for the mother, the impact on the fetus and breastfeeding of each of the drugs are presented in the article. In the absence of obstetric complications, the optimal method of delivery is spontaneous delivery through the natural birth canal in the term of 38-40 weeks of pregnancy. Breastfeeding is recommended despite immunosuppressive therapy. Breast-feeding should be avoided when such medications as mycophenolate mofetil, sirolimus, everolimus and belatacept are used. Despite the high risk of pregnancy and childbirth, kidney transplant recipients have a good chance of pregnancy outcomes and giving birth to a living child while maintaining their own health. Therefore, motherhood should be encouraged among such women, supported and provided with highly qualified medical care
Доп.точки доступа:
Медведь, В. І.
Кирильчук, М. Є.
Гайдай, А. П.
Булик, Л. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шифр: РУ16/2022/4
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Выходит 10 раз в год
2022г. N 4

Содержание:
Akhundova, E. M. Indicators of carbohydrate metabolism and vitamin D levels in pregnant women with metabolic syndrome / E. M. Akhundova. - С.6-10. - Bibliogr. at the end of the art.
Грицай, І. М. Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів / І. М. Грицай, А. Є. Гусєва, В. І. Медведь. - С.11-15. - Бібліогр.: в кінці ст.
Рубінштейн, А. М. Тактика ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду у пацієнток пізнього репродуктивного віку з вагітністю, яка настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій / А. М. Рубінштейн. - С.16-22. - Бібліогр.: в кінці ст.
Любомирська, К. С. Неінвазивні прогностичні маркери ризику передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності / К. С. Любомирська [та ін.]. - С.23-29. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Сюсюка В. Г., Круть Ю. Я., Кирилюк О. Д., Ізбицька Н. Г., Богуславська Н. Ю., Бабінчук О. В.
Shurpyak, S. O. The substantiation of differentiated therapy of the combined disgormonal pathology of reproductive organs in women of reproductive age with comorbid conditions / S. O. Shurpyak. - С.30-37. - Бібліогр.: в кінці ст.
Дякунчак, Ю. Р. Оцінка поширеності аномальних вагінальних виділень у жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні гінекологічні операції / Ю. Р. Дякунчак, В. І. Пирогова. - С.38-41. - Бібліогр.: в кінці ст.
Боженко, О. О. Клініко-лабораторні особливості у вагітних із дефіцитом маси тіла / О. О. Боженко. - С.42-44. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кошова, І. М. Характеристика фетоплацентарного комплексу у жінок із ретрохоріальними гематомами у І триместрі вагітності / І. М. Кошова. - С.45-47. - Бібліогр.: в кінці ст.
Лаба, О. В. Дисфункція плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів / О. В. Лаба. - С.48-51. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ярмола, І. М. Особливості гістероскопічних втручань у жінок з безпліддям і внутрішньоматковою патологією (Огляд літератури) / І. М. Ярмола, С. О. Шурпяк. - С.52-56. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ярова, І. В. Сучасне оцінювання стану ендометрія (Огляд літератури) / І. В. Ярова. - С.57-64. - Бібліогр.: в кінці ст.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Шифр: РУ16/2022/1
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Выходит 10 раз в год
2022г. N 1

Содержание:
Романенко, Т. Г. Сучасний погляд на переривання небажаної вагітності нехірургічним методом / Т. Г. Романенко, О. В. Морозова. - С.8-12. - Бібліогр.: в кінці ст.
Федосюк, К. В. Оцінка рівня вітаміну D у жінок з аномальними матковими кровотечами та хронічним психоемоційним стресом / К. В. Федосюк. - С.14-17. - Бібліогр.: в кінці ст.
Мамчур, В. Й. Що треба враховувати під час вибору препарату для локальної терапії неспецифічних вагінітів та бактеріального вагінозу / В. Й. Мамчур, О. В. Хомяк. - С.18-28
Сюсюка, В. Г. Мультидисциплінарний підхід у веденні пацієнток з акне / В. Г. Сюсюка [та ін.]. - С.29-36. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Макуріна Г. І., Чорненька А. С., Сергієнко М. Ю., Єршова О. А.
Жук, С. І. Синдром системної запальної реакції плода (Клінічна лекція) / С. І. Жук, О. Д. Щуревська. - С.37-43. - Бібліогр.: в кінці ст.
Медведь, В. І. Трансплантована нирка і вагітність (Огляд літератури) / В. І. Медведь [та ін.]. - С.44-51. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Кирильчук М. Є., Гайдай А. П., Булик Л. М.
Туманова, Л. Є. Особливості психоемоційного стану вагітних із різними видами безплідності в анамнезі / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць. - С.52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.
Пирогова, В. І. Репродуктивні порушення у жінок дітородного віку, які перенесли ургентні операційні втручання на репродуктивних органах / В. І. Пирогова, Ю. Р. Дякунчак. - С.59-62. - Бібліогр.: в кінці ст.
Данилова, А. О. Якість життя жінок з аденоміозом та папілярною карциномою щитоподібної залози в анамнезі / А. О. Данилова. - С.63-68. - Бібліогр.: в кінці ст.
ДОСТУП ДО ПІСЛЯАБОРТНОЇ КОНТРАЦЕПЦІЇ. Погляд комітету експертів Американського коледжу акушерів і гінекологів. - С.69-72
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

10.

Пилипенко, А. В.
До питання про клініко-предиктивну цінність співвідношення sFlt-1:PlGF для передбачення плацентарної дисфункції = To the question of the clinical predictive value of the sFlt-1:PlGF ratio is related to the placental dysfunction / А. В. Пилипенко, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 21-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (метаболизм, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES (дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
РЕЦЕПТОР TIE-1 -- RECEPTOR, TIE-1 (дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Аннотация: Мета дослідження: оцінювання клініко-прогностичного значення та інформативності співвідношення антиангіогенного фактора – розчинної fms-подібної тирозинкінази-1 (sFlt-1) та ангіогенного фактора – плацентарного фактора росту (PlGF) у динаміці вагітності як маркера різних варіантів плацентарної дисфункції
Прогностична цінність загальноприйнятого способу оцінювання ризику розвитку прееклампсії (ПЕ) і профілактична ефективність ацетилсаліцилової кислоти є низькими. За відсутності клінічних ознак ПЕ визначення співвідношення sFlt-1:PlGF з метою предикції у терміні менше 27 тиж не інформативне, отже, не рекомендується його проведення. Якщо у терміні до 34 тиж співвідношення sFlt-1:PlGF 38, відносний ризик ПЕ становить 4,6 [95 % ДІ: 1,4–14,9]. Якщо при першому визначенні рівень співвідношення sFlt-1:PlGF високий, повторювати дослідження у динаміці не має сенсу. У разі низького значення sFlt-1:PlGF за обґрунтованої підозри щодо розвитку ПЕ у подальшому повторне дослідження може допомогти прийняти адекватне клінічне рішення. Визначення співвідношення sFlt-1:PlGF з метою предикції або підтвердження затримки росту плода у терміні до 34 тиж є клінічно обґрунтованим та інформативним. Між рівнем співвідношення sFlt-1:PlGF і кількістю днів до пологів існує сильний зворотний зв’язок
The objective: to evaluate the clinical and prognostic value and meaning of the ratio of the anti-angiogenic factor of soluble fms-like tyrosine kinase-1 (sFlt-1) to the angiogenic factor of the placental growth factor (PlGF) in the dynamics of pregnancy as markers of various variants of placental dysfunction
The predictive value of the conventional method of assessing the preeclampsia (PE) risk and the preventive efficiency of acetylsalicylic acid is low. In the absence of clinical manifestation of PE the determination of the sFlt-1:PlGF ratio for a predication till 27 weeks of pregnancy is not informative, so it is not recommended. If the sFlt-1:PlGF ratio is 38 in the period till 34 weeks, the relative risk is 4.6 [95 % CI: 1.4–14.9]. If the level of the sFlt-1:PlGF ratio is high at first investigation there is no sense to repeat the research in dynamics. In the case of low the sFlt-1:PlGF ratio for a reasonable suspicion of PE development, repeated research can help make an adequate clinical decision. The determination of the sFlt-1:PlGF ratio for a predication or confirmation of fetal growth retardation till 34 weeks is clinically reasonable and informative. There is a strong reverse correlation between the sFlt-1:PlGF ratio and the number of days before the current birth
Доп.точки доступа:
Медведь, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)