Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (5)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Медведь, В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 135
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Медведь, В. И.
Экстракт ягод клюквы в профилактике и лечении инфекций мочевыводящих путей у беременных (обзор и собственное исследование) [] / В. И. Медведь, Е. В. Исламова, М. Е. Кирильчук // Здоровье женщины. - 2015. - № 1. - С. 36-40

Рубрики: Лекарства-Лекран 500

MeSH-главная:
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Доп.точки доступа:
Исламова, Е. В.
Кирильчук, М. Е.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Медведь, В. І.
    Діабетична гепатопатія. [Текст] / В. І. Медведь, І. М. Грицай // Сучасна гастроентерологія. - 2004. - № 1. - С. 95-98

Рубрики: Диабет сахарный--осл

   Печени болезни--этиол

Доп.точки доступа:
Грицай, І. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Медведь, В. И.
Проведение фармакотерапии в период беременности: опасность в квадрате или способ защитить будущее? Выбор препаратов для лечения женщин в период беременности - сложная и ответственная задача для практического врача [Текст] / В. И. Медведь // Medical Nature. - 2013. - № 2. - С. 26-29

MeSH-главная:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагноз, лекарственная терапия, терапия)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (терапевтическое применение)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, тенденции)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (вредные воздействия, использование, противопоказания)
Свободных экз. нет

Найти похожие

    Пиелонефрит у беременных с сахарным диабетом: особенности течения и лечения [] / В. И. Медведь, Л. М. Быкова, О. Е. Данылкив // Гинеколог. - 2004. - № 10. - С. 63-67

Рубрики: Пиелонефрит--берем--патолог--тер

   Диабет сахарный--берем--патолог

   Беременности осложнения--тер

Доп.точки доступа:
Медведь, В. И.
Быкова, Л. М.
Данылкив, О. Е.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Медведь, В. И.
Безопасность препарата Канефрон® Η во время беременности: от клинического опыта к доказательствам. Целью представленного исследования было подтвердить или опровергнуть отрицательное влияние препарата Канефрон" Η на плод [Текст] / В. И. Медведь, Е. В. Исламова // Medical Nature. - 2013. - № 2. - С. 15-18

Рубрики: Канефрон Н--тер прим--фарм

MeSH-главная:
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, тенденции)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Доп.точки доступа:
Исламова, Е. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Репродуктивное здоровье женщины в XXI веке Обмен международным опытом в Киеве [Текст] / Т. В. Овсянникова [и др.] // Репродуктивная эндокринология. - 2013. - № 4. - С. 111-118

Рубрики: Утрожестан--тер прим

MeSH-главная:
ЛЮТЕИНОВАЯ ФАЗА -- LUTEAL PHASE (действие лекарственных препаратов)
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC (тенденции)
Доп.точки доступа:
Овсянникова, Т. В.
Татарчук, Т. Ф.
Медведь, В. И.
Давыдова, И. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Сучасні аспекти оптимальної терапевтичної стратегії надмірного блювання вагітних [Текст] = The modern aspects of the optimal therapeutic strategy of hyperemesis gravidarum / В. І. Медведь [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 5. - С. 46-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
РВОТА БЕРЕМЕННЫХ НЕУКРОТИМАЯ -- HYPEREMESIS GRAVIDARUM (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДЕГИДРАТАЦИОННЫЕ МЕТОДЫ -- DESICCATION
КСИЛИТ -- XYLITOL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Хоча нудота та блювання на ранніх термінах вагітності є дуже поширеними, обтяжуючи приблизно 80% вагітностей, тяжка їхня форма – надмірне блювання вагітних (НБВ) – ускладнює до 2,2% вагітностей. НБВ – це одне з найпоширеніших показань до госпіталізації під час вагітності. Окрім недостатнього харчування як матері, так й плода, тяжким наслідком НБВ є серйозне психосоціальне навантаження, що призводить до депресії, тривожності та навіть до розвитку перинатальної патології. Метою цього мета-аналізу є вивчення наявних рандомізованих контрольованих досліджень щодо терапевтичних стратегій при НБВ, їхнє оцінювання на підставі як суб’єктивних, так і об’єктивних показників ефективності, безпеки для матері та плода/новонародженого, а також економічних витрат. Проведено систематичний пошук даних по базах MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews та публікацій у фахових виданнях України за 2013–2023 рр. Пошук проводили за такими ключовими словами: вагітність, нудота та блювання вагітних, надмірне блювання вагітних, гіперемезис, антиеметична терапія під час вагітності, інфузійна терапія та профіль безпеки медикаментів, призначених під час вагітності у різних комбінаціях. За основний результат прийнято: ефективність терапевтичних стратегій (зменшення або припинення нудоти/блювання); деталізація за профілем безпеки протиблювотних препаратів; оптимізація інфузійної терапії; додаткові клінічні стратегії, що допомагають підвищити якість надання допомоги вагітним; несприятливі наслідки та побічні ефекти препаратів, що використовують для лікування НБВ, для матері та плода/новонародженого. Представлені у даному мета-аналізі результати можуть бути використані при створенні національної клінічної настанови, протоколу, консенсусу або клінічних рекомендацій стосовно клінічного менеджменту НБВ
Although, nausea and vomiting in early pregnancy is very common, affecting approximately 80% of pregnancies, hyperemesis gravidarum (HG) is a severe form that complicates up to 2.2% of pregnancies. HG is one of the most common indications for hospitalization during pregnancy. In addition to the insufficient nutrition both for the mother and fetus, the severity of HG symptoms causes a serious psychosocial stress, which leads to depression, anxiety and even the development of perinatal pathology. The aim of this meta-analysis was to study available randomized controlled trials about therapeutic strategies by HG, their evaluation based on both subjective and objective measures of efficacy, maternal and fetal/neonatal safety, and economic costs. A systematic data search was conducted using the databases MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews and publications in professional editions of Ukraine for 2013–2023. The search was conducted using the following keywords: pregnancy, nausea and vomiting of pregnant women, excessive vomiting of pregnancy, hyperemesis, antiemetic therapy during pregnancy, infusion therapy and the safety profile of medications prescribed during pregnancy in various combinations. The main outcome was: the effectiveness of therapeutic strategies (reduction or stopping nausea/vomiting); detailing by safety profile of antiemetic drugs; optimization of infusion therapy; additional clinical strategies that help to improve the quality of care for pregnant women; adverse effects and side effects of drugs for HG for the mother/fetus/newborn. The results presented in this meta-analysis can be used in the creation of a national clinical guideline, protocol, consensus or clinical recommendations regarding the clinical management of hyperemesis gravidarum
Доп.точки доступа:
Медведь, В. І.
Коньков, Д. Г.
Ткаченко, Р. О.
Мунтян, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Медведь, В.
Клинические варианты гестационного диабета [Текст] / В. Медведь // Ліки України. - 2010. - № 11. - С. 52-53

Рубрики: Диабет гестационный--патофизиол

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Профілактика ускладнень варикозної хвороби в породілей [Текст] / В. О. Бенюк [та ін.] // Здоровье женщины. - 2010. - № 8. - С. 84-87

Рубрики: Варикозное расширение вен--берем--проф

   Лиотон-гель

   Послеродовые осложнения--проф

   Беременности осложнения сердечно-сосудистые--проф

Доп.точки доступа:
Бенюк, В. О.
Медведь, В. І.
Никонюк, Т. Р.
Коваль, С. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Пилипенко, А. В.
Інфекція COVID-19 і гіпертензивні розлади у вагітних [Текст] = COVID-19 infection and hypertension disorders during pregnancy / А. В. Пилипенко, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 7-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЭКЛАМПСИЯ -- ECLAMPSIA (патофизиология, этиология)
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION (использование, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета дослідження: визначення впливу COVID-19, перенесеного до настання чи під час вагітності, на частоту розвитку і особливості перебігу гестаційної гіпертензії та прееклампсії. Матеріали та методи. Проведено обсерваційне ретроспективне дослідження з паралельним контролем. Проаналізовано перебіг та закінчення вагітності у 178 жінок у період пандемії COVID-19 – з березня 2020 по січень 2022 року, які спостерігалися у жіночій консультації приватного медичного центру. Важливо зазначити, що медичну документацію брали підряд, не відбираючи спеціально за будь-яким принципом, тобто проведений аналіз мав характер суцільного скринінгу. Зі 178 вагітних на COVID-19 хворіли 125 (70,2%), вони увійшли до основної групи; не хворіли 53 (29,8%) жінки, які увійшли до групи порівняння. Групи зіставні за віком та індексом маси тіла. Вік жінок становив 19–51 рік; в основній групі – 30,5±4,9 року, у групі порівняння – 30,9±5,6 року. Індекс маси тіла (кг/м2) на початку вагітності у жінок основної групи становив 21,6±4,3; групи порівняння – 22,9±4,8. Першовагітних було 104 (58,4%), повторну вагітність виношували 74 (41,6%) жінки. Перші пологи відбулися у 117 (65,7%) жінок, повторні – у 61 (34,3%). Усі вагітні були стандартно обстежені відповідно до Наказу МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417. В усіх без винятку жінок оцінено клініко-анамнестичні фактори ризику розвитку прееклампсії, на підставі чого до групи ризику віднесено 3 жінок. Окрім того, 158 (88,8%) вагітним у рамках першого комбінованого скринінгу проведено додаткове обстеження для визначення ризику розвитку прееклампсії, внаслідок якого ще 23 жінки увійшли до групи ризику. У підсумку 26 (14,6%) вагітним з 12 тиж гестації призначено профілактику з використанням ацетилсаліцилової кислоти. Результати. У жінок, які хворіли на COVID-19, гіпертензивні розлади вагітних розвиваються статистично значуще рідше, ніж у тих, хто не хворів. У разі перенесеного COVID-19 з малосимптомним легким перебігом ризики гіпертензивних розладів у вагітних статистично значуще зменшуються: гестаційна гіпертензія – ВР=1,15, 95% ДІ: 1,0–1,3; прееклампсія – ВР=1,1, 95% ДІ: 1,0–1,2, усі гіпертензивні розлади – ВР=1,3, 95%ДІ: 1,1–1,6. Групи не відрізнялися між собою за поширеністю загальноприйнятих факторів ризику. Проаналізовано частоту гіпертензивних розладів залежно від проведеної вакцинації. Ризик гестаційної гіпертензії у вакцинованих, які не хворіли на COVID-19, зменшується в 1,4 раза (ВР=1,4, 95%ДІ: 1,0–1,9), ризик усіх гіпертензивних розладів вагітних у цій самій групі зменшується у 2 рази (ВР=2,0, 95%ДІ: 1,2–3,5). Розвиток прееклампсії також ймовірно залежить від вакцинального статуcу (χ2=4,0; р=0,04; φ=-0,17). У невакцинованих він збільшується в 1,1 раза (ВР=1,1, 95%ДІ: 1,2–1,8). Ризик усіх гіпертензивних розладів також вищий у групі з негативним вакцинальним статусом (ВР =1,3, 95%ДІ: 1,0–1,7) лише на рівні значущості р=0,06, тобто проявляється як певна тенденція. Висновки. Асоційовані з вагітністю гіпертензивні розлади рідше розвиваються у жінок, які у преконцепційний період або під час вагітності перенесли COVID-19. Вакцинація проти COVID-19 знижує частоту гіпертензивних розладів у вагітних, незалежно від перенесеної хвороби. Оскільки імунні механізми, поряд із плацентарно-судинними, відіграють суттєву роль у патогенезі прееклампсії, припустимо, що перенесена коронавірусна інфекція або вакцинація проти неї порушують певні ланки імунітету, що має наслідком зниження частоти гіпертензивних розладів у вагітних
The objective: to determine the impact of COVID-19, which occurred before or during pregnancy, on the frequency of development and features of the course of gestational hypertension and preeclampsia. Materials and methods. An observational retrospective study with parallel control one was conducted. The pregnancy course and its outcomes in 178 women during the period of the COVID-19 pandemic – from March 2020 to January 2022 – who were observed in the women’s consultation of a private medical center, were analyzed. It is important to note that the medical documentation was taken one after the other, without being specially selected according to any principle, that is, the analysis carried out had the character of continuous screening. Out of 178 pregnant women, 125 (70.2%) persons were sick with COVID-19, they were included in the main group; 53 (29.8%) women who were part of the comparison group did not get sick. The groups are comparable by age and body mass index. The age of the women was 19–51 years; in the main group – 30.5±4.9 years, in the comparison group – 30.9±5.6 years. Body mass index (kg/m2) at the beginning of pregnancy in women of the main group was 21.6±4.3; comparison group – 22.9±4.8. There were 104 (58.4%) primigravida, 74 (41.6%) – multigravida. 117 (65.7%) women were primipara, 61 (34.3%) – multipara. All pregnant women were performed with a standard examination in accordance with the Order No. 417 of the Ministry of Health of Ukraine dated 15.07.2011. Clinical and anamnestic risk factors for the development of preeclampsia were assessed in all women without exception, on the basis of which 3 women were assigned to the risk group. In addition, 158 (88.8%) pregnant women as part of the first combined screening had an additional examination to determine the risk of developing preeclampsia, as a result of which additional 23 women were included in the risk group. As a result, 26 (14.6%) pregnant women from 12 weeks of gestation were prescribed prophylaxis using acetylsalicylic acid. Results. In women who have had COVID-19, hypertensive disorders of pregnancy develop statistically significantly less often than in those who have not had the disease. After mildly symptomatic COVID-19 the risks of hypertensive disorders in pregnant women are statistically significantly reduced: gestational hypertension – RR=1.15, 95% CI: 1.0–1.3; preeclampsia – RR=1.1, 95% CI: 1.0–1.2, all hypertensive disorders – BP=1.3, 95% CI: 1.1–1.6. The groups did not differ among themselves in the prevalence of generally accepted risk factors. The frequency of hypertensive disorders depending on the vaccination was analyzed. The risk of gestational hypertension in vaccinees who did not suffer from COVID-19 is reduced by 1.4 times (RR=1.4, 95% CI: 1.0–1.9), the risk of all hypertensive disorders in pregnant women in this same group is reduced 2 times (RR=2.0, 95% CI: 1.2–3.5). The development of preeclampsia also probably depends on the vaccination status (χ2=4.0; p=0.04; φ=-0.17). In non-vaccinated persons it increases by 1.1 times (RR=1.1, 95%CI: 1.2–1.8). The risk of all hypertensive disorders is also higher in the group with a negative vaccine status (RR=1.3, 95%CI: 1.0–1.7) only at the level of significance p=0.06, that is, it appears as a certain tendency. Conclusions. Hypertensive disorders associated with pregnancy are less likely to develop in women who have experienced COVID-19 in the preconception period or during pregnancy. Vaccination against COVID-19 reduces the frequency of hypertensive disorders in pregnant women, regardless of the disease presence. Since immune mechanisms, along with placental-vascular mechanisms play a significant role in the pathogenesis of preeclampsia, let’s assume that the experienced coronavirus infection or vaccination against it disrupts certain links of immunity, which results in a decrease in the frequency of hypertensive disorders in pregnant women
Доп.точки доступа:
Медведь, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)