Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (5)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Медведь, В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 135
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Заглавие журнала :Medical Nature -2011г.,N 6
Интересные статьи :
Чайка В. К. Сохранение и приумножение здоровья женщины - важное условие сохранения здоровья нации/ В. К. Чайка (стр.6-7)
Некритические "критические дни" (стр.8-10)
Мастодинон: 15 лет применения в Украине (стр.11-16)
Розмариновая кислота противодействует экспрессии ЦОГ-2 в нормальных и раковых клетках человека (стр.17)
Серов В. Н. Предменструальный синдром: тактика ведения пациенток в амбулаторно-поликлинической практике/ В. Н. Серов (стр.18-23)
Медведь В. И. Кристаллурия. Из древности в наши дни/ В. И. Медведь (стр.24-26)
Пирогов В. А. Гиперактивный мочевой пузырь: как бороться с этой проблемой?/ В. А. Пирогов (стр.27-28)
Вовк Е. И. Расторопша в современной гепатологии: эстафета поколений из Древней Греции в наши дни/ Е. И. Вовк (стр.29-31)
Необходимость дифференцированной терапии при болях в эпигастрии (стр.32-37)
Цимицифуга как средство против рака предстательной железы? (стр.38-39)
Булавенко О. В. Возможности Климадинона в лечении климактерических расстройств/ О. В. Булавенко, Т. Ф. Татарчук (стр.41)
Исмаил К. Результаты исследования с Синупретом в сравнении с данными реестра Mainz/ К. Исмаил (стр.44-49)
Гиперемия слизистой оболочки глотки? Боль при глотании? Чувство жжения в горле? (стр.50-51)
Фармацевтическая компания "Бионорика" продолжает благотворительную деятельность в Украине (стр.54-55)
Концепция фитониринга: больше 10 лет успеха и признания (стр.57-58)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Medical Nature -2013г.,N 2
Интересные статьи :
ЛОР-Биеннале в Ницце: идти в ногу со временем! Участников 2-го конгресса Европейской академии оториноларингологии и хирургии головы и шеи в конце апреля гостеприимно встречала Ницца (Франция) (стр.6-8)
Пухлик С. М. Риносинуситы в летний период. Особенности этиологии, патогенеза, лечения. Основные принципы комплексного лечения больных риносинуситами заключаются в рациональном сочетании общего и местного лечения/ С. М. Пухлик (стр.10-14)
Медведь В. И. Безопасность препарата Канефрон® Η во время беременности: от клинического опыта к доказательствам. Целью представленного исследования было подтвердить или опровергнуть отрицательное влияние препарата Канефрон" Η на плод/ В. И. Медведь, Е. В. Исламова (стр.15-18)
Неосложненные инфекции мочевыводящих путей: современные особенности течения и возможности фитотерапевтической коррекции. Зная особенности течения ИМП и руководствуясь современными рекомендациями по их лечению, врач может подобрать наиболее оптимальную стратегию ведения таких больных (стр.20-25)
Медведь В. И. Проведение фармакотерапии в период беременности: опасность в квадрате или способ защитить будущее? Выбор препаратов для лечения женщин в период беременности - сложная и ответственная задача для практического врача/ В. И. Медведь (стр.26-29)
Маньковский Б. Н. Развитие хронического поражения почек на фоне СД. В статье представлен алгоритм лечебных воздействий при сопутствующих патологиях/ Б. Н. Маньковский (стр.30)
Маньковский Б. Н. Развитие урологической патологии на фоне СД. Ведущий специалист рекомендует алгоритм терапевтических опций при сопутствующих патологиях/ Б. Н. Маньковский (стр.31)
Иванов Д. Д. Фитотерапия при хронической болезни почек. Целью исследования, представленного в статье, было изучить доказательную базу фитотерапии при ХБП/ Д. Д. Иванов (стр.32-35)
Использование растительных антидепрессантов в лечении скрытой депрессии. От 30 до 40% всех больных, обратившихся за помощью в лечебные учреждения, страдают скрытыми депрессиями (стр.37)
Фоминых Ю. А. Дифференциальные критерии астении и усталости. В статье идет речь о «болезни века» - синдроме хронической усталости/ Ю. А. Фоминых (стр.38-41)
Квашнина Л. В. Опыт применения препарата «Кратал для детей» у детей с нейроциркуляторной и вегетососудистой формами вегетативной дисфункции по результатам клинического исследования в 4 сообщениях. В исследовании показано, что изучаемый препарат в комплексном лечении ВД улучшает клиническое состояние пациентов/ Л. В. Квашнина, Т. Б. Игнатова, В. П. Родионов (стр.42-45)
Противопоказания к применению эфирных масел. Эфирные масла легко проникают во все органы, ткани и клетки, поэтому необходимо учитывать противопоказания к применению этих веществ (стр.46-47)
Эскузан - природная помощь в лечении симптомов венозной недостаточности. Исследования показывают, что Эскузан является хорошим выбором медикаментозной терапии варикозного расширения вен нижних конечностей (стр.48-49)
Махов В. М. Синдром раздраженного кишечника - коморбидное соматопсихическое заболевание. Отличительной особенностью СРК является наличие у пациентов многообразных жалоб, а также психоневрологических расстройств/ В. М. Махов, Л. В. Ромасенко, Т. В. Турко (стр.50-54)
Льняное масло должно быть в рационе каждого сердечника. Льняное масло содержит биологически активные соединения, которые положительно влияют на здоровье сердца (стр.55)
Верткин А. Л. Ожирение в общесоматической практике. Разнообразие этиологических факторов делает лечение данной патологии очень сложным заданием/ А. Л. Верткин, А. С. Скотников, А. Н. Водолазкая (стр.56-61)
Корсун Е. В. Фитотерапия метаболического синдрома в практике семейного врача. Среди средств, предназначенных для коррекции повышенной массы тела и дислипидемии, многочисленную группу составляют фитопрепараты/ Е. В. Корсун (стр.62-65)
Шимановский Н. Л. Перспективы применения препаратов кверцетина для профилактики и лечения атеросклероза. В обзоре рассматриваются механизмы антиатеросклеротического действия кверцетина/ Н. Л. Шимановский, А. И. Матюшин, В. С. Роговский (стр.66-68)
Мельников О. Ф. Имупрет как фитоиммуномодулятор и адаптоген. Представленные результаты исследований свидетельствуют о том, что Имупрет является эффективным иммуномодулятором/ О. Ф. Мельников, О. Г. Рыльская, А. В. Цимар (стр.70-74)
Комбинированный растительный препарат укрепляет иммунитет. Механизмы, лежащие в основе иммуномодулирующего воздействия комбинированного фитопрепарата, являются предметом интенсивного изучения (стр.75-77)
Крючко Т. О. Гострі фарингіти у дітей: питання етіології та лікування. Метою дослідження, наведеного в статті, стала оцінка ефективності Тонзипрету під час лікування фарингітів на тлі ГРВІ у дітей дошкільного віку/ Т. О. Крючко, Т. В. Кушнерева, І. О. Коленко (стр.78-82)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пилипенко А. В., Медведь В. І.
Заглавие : Інфекція COVID-19 і гіпертензивні розлади у вагітних
Параллельн. заглавия :COVID-19 infection and hypertension disorders during pregnancy
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 7-13 (Шифр РУ16/2023/7)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ЭКЛАМПСИЯ -- ECLAMPSIA
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета дослідження: визначення впливу COVID-19, перенесеного до настання чи під час вагітності, на частоту розвитку і особливості перебігу гестаційної гіпертензії та прееклампсії. Матеріали та методи. Проведено обсерваційне ретроспективне дослідження з паралельним контролем. Проаналізовано перебіг та закінчення вагітності у 178 жінок у період пандемії COVID-19 – з березня 2020 по січень 2022 року, які спостерігалися у жіночій консультації приватного медичного центру. Важливо зазначити, що медичну документацію брали підряд, не відбираючи спеціально за будь-яким принципом, тобто проведений аналіз мав характер суцільного скринінгу. Зі 178 вагітних на COVID-19 хворіли 125 (70,2%), вони увійшли до основної групи; не хворіли 53 (29,8%) жінки, які увійшли до групи порівняння. Групи зіставні за віком та індексом маси тіла. Вік жінок становив 19–51 рік; в основній групі – 30,5±4,9 року, у групі порівняння – 30,9±5,6 року. Індекс маси тіла (кг/м2) на початку вагітності у жінок основної групи становив 21,6±4,3; групи порівняння – 22,9±4,8. Першовагітних було 104 (58,4%), повторну вагітність виношували 74 (41,6%) жінки. Перші пологи відбулися у 117 (65,7%) жінок, повторні – у 61 (34,3%). Усі вагітні були стандартно обстежені відповідно до Наказу МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417. В усіх без винятку жінок оцінено клініко-анамнестичні фактори ризику розвитку прееклампсії, на підставі чого до групи ризику віднесено 3 жінок. Окрім того, 158 (88,8%) вагітним у рамках першого комбінованого скринінгу проведено додаткове обстеження для визначення ризику розвитку прееклампсії, внаслідок якого ще 23 жінки увійшли до групи ризику. У підсумку 26 (14,6%) вагітним з 12 тиж гестації призначено профілактику з використанням ацетилсаліцилової кислоти. Результати. У жінок, які хворіли на COVID-19, гіпертензивні розлади вагітних розвиваються статистично значуще рідше, ніж у тих, хто не хворів. У разі перенесеного COVID-19 з малосимптомним легким перебігом ризики гіпертензивних розладів у вагітних статистично значуще зменшуються: гестаційна гіпертензія – ВР=1,15, 95% ДІ: 1,0–1,3; прееклампсія – ВР=1,1, 95% ДІ: 1,0–1,2, усі гіпертензивні розлади – ВР=1,3, 95%ДІ: 1,1–1,6. Групи не відрізнялися між собою за поширеністю загальноприйнятих факторів ризику. Проаналізовано частоту гіпертензивних розладів залежно від проведеної вакцинації. Ризик гестаційної гіпертензії у вакцинованих, які не хворіли на COVID-19, зменшується в 1,4 раза (ВР=1,4, 95%ДІ: 1,0–1,9), ризик усіх гіпертензивних розладів вагітних у цій самій групі зменшується у 2 рази (ВР=2,0, 95%ДІ: 1,2–3,5). Розвиток прееклампсії також ймовірно залежить від вакцинального статуcу (χ2=4,0; р=0,04; φ=-0,17). У невакцинованих він збільшується в 1,1 раза (ВР=1,1, 95%ДІ: 1,2–1,8). Ризик усіх гіпертензивних розладів також вищий у групі з негативним вакцинальним статусом (ВР =1,3, 95%ДІ: 1,0–1,7) лише на рівні значущості р=0,06, тобто проявляється як певна тенденція. Висновки. Асоційовані з вагітністю гіпертензивні розлади рідше розвиваються у жінок, які у преконцепційний період або під час вагітності перенесли COVID-19. Вакцинація проти COVID-19 знижує частоту гіпертензивних розладів у вагітних, незалежно від перенесеної хвороби. Оскільки імунні механізми, поряд із плацентарно-судинними, відіграють суттєву роль у патогенезі прееклампсії, припустимо, що перенесена коронавірусна інфекція або вакцинація проти неї порушують певні ланки імунітету, що має наслідком зниження частоти гіпертензивних розладів у вагітнихThe objective: to determine the impact of COVID-19, which occurred before or during pregnancy, on the frequency of development and features of the course of gestational hypertension and preeclampsia. Materials and methods. An observational retrospective study with parallel control one was conducted. The pregnancy course and its outcomes in 178 women during the period of the COVID-19 pandemic – from March 2020 to January 2022 – who were observed in the women’s consultation of a private medical center, were analyzed. It is important to note that the medical documentation was taken one after the other, without being specially selected according to any principle, that is, the analysis carried out had the character of continuous screening. Out of 178 pregnant women, 125 (70.2%) persons were sick with COVID-19, they were included in the main group; 53 (29.8%) women who were part of the comparison group did not get sick. The groups are comparable by age and body mass index. The age of the women was 19–51 years; in the main group – 30.5±4.9 years, in the comparison group – 30.9±5.6 years. Body mass index (kg/m2) at the beginning of pregnancy in women of the main group was 21.6±4.3; comparison group – 22.9±4.8. There were 104 (58.4%) primigravida, 74 (41.6%) – multigravida. 117 (65.7%) women were primipara, 61 (34.3%) – multipara. All pregnant women were performed with a standard examination in accordance with the Order No. 417 of the Ministry of Health of Ukraine dated 15.07.2011. Clinical and anamnestic risk factors for the development of preeclampsia were assessed in all women without exception, on the basis of which 3 women were assigned to the risk group. In addition, 158 (88.8%) pregnant women as part of the first combined screening had an additional examination to determine the risk of developing preeclampsia, as a result of which additional 23 women were included in the risk group. As a result, 26 (14.6%) pregnant women from 12 weeks of gestation were prescribed prophylaxis using acetylsalicylic acid. Results. In women who have had COVID-19, hypertensive disorders of pregnancy develop statistically significantly less often than in those who have not had the disease. After mildly symptomatic COVID-19 the risks of hypertensive disorders in pregnant women are statistically significantly reduced: gestational hypertension – RR=1.15, 95% CI: 1.0–1.3; preeclampsia – RR=1.1, 95% CI: 1.0–1.2, all hypertensive disorders – BP=1.3, 95% CI: 1.1–1.6. The groups did not differ among themselves in the prevalence of generally accepted risk factors. The frequency of hypertensive disorders depending on the vaccination was analyzed. The risk of gestational hypertension in vaccinees who did not suffer from COVID-19 is reduced by 1.4 times (RR=1.4, 95% CI: 1.0–1.9), the risk of all hypertensive disorders in pregnant women in this same group is reduced 2 times (RR=2.0, 95% CI: 1.2–3.5). The development of preeclampsia also probably depends on the vaccination status (χ2=4.0; p=0.04; φ=-0.17). In non-vaccinated persons it increases by 1.1 times (RR=1.1, 95%CI: 1.2–1.8). The risk of all hypertensive disorders is also higher in the group with a negative vaccine status (RR=1.3, 95%CI: 1.0–1.7) only at the level of significance p=0.06, that is, it appears as a certain tendency. Conclusions. Hypertensive disorders associated with pregnancy are less likely to develop in women who have experienced COVID-19 in the preconception period or during pregnancy. Vaccination against COVID-19 reduces the frequency of hypertensive disorders in pregnant women, regardless of the disease presence. Since immune mechanisms, along with placental-vascular mechanisms play a significant role in the pathogenesis of preeclampsia, let’s assume that the experienced coronavirus infection or vaccination against it disrupts certain links of immunity, which results in a decrease in the frequency of hypertensive disorders in pregnant women
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Грицай І. М., Гусєва А. Є., Медведь В. І.
Заглавие : Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів
Параллельн. заглавия :Obstetric cholestasis: modern recommendations for diagnosis, treatment, management of pregnancy and childbirth
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 11-15 (Шифр РУ16/2022/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Стаття присвячена найпоширенішому захворюванню печінки, пов’язаному з вагітністю, – акушерському холестазу. Частота даної патології серед усіх порушень стану печінки у вагітних становить майже 27%, поступаючись лише вірусним гепатитам. У середньому її діагностують у 2–4 випадках на 1000 вагітностей. Характерною рисою акушерського холестазу є схильність до рецидивів при наступних вагітностях, що спостерігається у 60–70% повторних вагітностей. Дане порушення зазвичай проявляється у ІІ або ІІІ триместрі гестації. У статті стисло описані ланки патогенезу та диференціальна діагностика акушерського холестазу, основну увагу приділено лабораторно-діагностичним маркерам захворювання, серед яких визначальним є концентрація жовчних кислот у крові вагітної. Підвищення концентрації жовчних кислот ≥10 мкмоль/л на сьогодні є вирішальним діагностичним критерієм акушерського холестазу та може стимулювати виділення простагландинів, підвищувати чутливість міометрія до окситоцину та його контрактильність, що у 12–44% випадків спричинює передчасні пологи. Також представлено сучасні рекомендації щодо ведення вагітності і тактики розродження жінок з акушерським холестазом і основні методи лікування. Сьогодні для терапії холестатичного гепатозу вагітних застосовують засоби, які специфічно зменшують явища внутрішньопечінкового холестазу – урсодезоксихолеву кислоту та 5-аденозилметіонін, а також симптоматичні засоби – холестирамін (або інші секвестранти жовчних кислот), блокатори Н1-гістамінових рецепторів, фенобарбітал. Найбільш переконливими доказами ефективності й безпеки на сьогодні є дані щодо урсодезоксихолевої кислоти. У даній статті описано клінічний випадок вагітності у жінки з акушерським холестазом. Для запобігання небажаній вагітності жінка протягом 10 років вживала комбіновані оральні контрацептиви, що, вочевидь, зумовило у майбутньому розвиток цього захворювання під час вагітності. Пацієнтці проведена своєчасна діагностика та відповідне лікування. На 37-у тижні вагітності відбулися вагінальні пологи. Народилася жива дитина жіночої статі, з масою тіла 3000 г, довжиною 48 см у задовільному станіThe article is devoted to the most common liver disease which is associated with pregnancy – obstetric cholestasis. The frequency of this pathology among all liver disorders in pregnant women is almost 27%, second only to viral hepatitis. On average, it is diagnosed in 2–4 cases per 1000 pregnancies. A characteristic feature of obstetric cholestasis is the tendency to the recurrent course in future pregnancies, which is observed in 60–70% of next pregnancies. This disorder usually manifests itself in the II or III trimester of pregnancy. The links of pathogenesis and differential diagnosis of obstetric cholestasis are briefly described in the article, the main attention is paid to laboratory diagnostic markers of the disease, among which the concentration of bile acids in the blood of a pregnant woman is the most important. An increase concentration of bile acids ≥10 μmol/L is currently a main diagnostic criterion for obstetric cholestasis and can stimulate the release of prostaglandins, increase the sensitivity of the myometrium to oxytocin and its contractility, which in 12–44% of cases causes premature birth. Modern recommendations on pregnancy management and childbirth tactics for women with obstetric cholestasis and the main methods of treatment are also presented in the article. Today, for the treatment of cholestatic hepatosis in pregnant women, medicines are used that specifically reduce the phenomena of intrahepatic cholestasis – ursodeoxycholic acid and 5-adenosylmethionine, as well as symptomatic treatment – cholestyramine (or other sequestrants of bile acids), H1-histamine receptors blockers, phenobarbital. Today, the most convincing evidence of effectiveness and safety is the data on ursodeoxycholic acid. This article describes a clinical case of pregnancy in a woman with obstetric cholestasis. The woman used combined oral contraceptives for 10 years to prevent an unwanted pregnancy, which obviously caused the future development of this disease during pregnancy. The patient had timely diagnosis and appropriate treatment. At the 37th week of pregnancy, a vaginal delivery took place. A live female child was born, body weight 3000 g, length 48 cm in satisfactory condition
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Меллина И. М., Медведь В. И.
Заглавие : Антигипертензивная терапия у беременных: эффективность и безопасность нифедипина
Место публикации : Український медичний часопис. - 2004. - № 2. - С. 18-24 (Шифр УУ13/2004/2)
Предметные рубрики: Гипертензия-- берем-- лек тер
Фенигидин-- тер прим
Беременности токсикозы-- лек тер
Найти похожие

Заглавие журнала :Артериальная гипертензия -2017г.,N 1
Интересные статьи :
Сіренко Ю. М. Відкрите клінічне дослідження антигіпертензивної ефективності генеричного препарату телмісартан (ХІПотел) або комбінації із S–амлодипіном (Семлопін) чи гідрохлортиазідом у ТЕРапії пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією (результати дослідження ХІПСТЕР–АГ)/ Ю. М. Сіренко [и др.] (стр.11-23)
Хурса Р. В. Компьютерная оценка результатов психоэмоционального нагрузочного тестирования для выявления патологических реакций/ Р. В. Хурса, М. В. Войтикова (стр.24-29)
Сіренко Ю. М. Оптимізація лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією та супутньою ішемічною хворобою серця із застосуванням Тризипіну (мельдонію)/ Ю. М. Сіренко [и др.] (стр.31-43)
Эффективность зофеноприла и рамиприла в комбинации с ацетилсалициловой кислотой у больных после инфаркта миокарда с систолической дисфункцией левого желудочка: ретроспективный анализ у больных с артериальной гипертензией, проведенный в рамках исследований SMILE–4 (стр.44-46)
Медведь В. И. Высокая легочная гипертензия и беременность/ В. И. Медведь, М. Е. Кирильчук, Е. М. Дуда (стр.47-55)
Сіренко Ю. М. Прогрес у веденні вагітності в жінок з легеневою артеріальною гіпертензією: погляд з України/ Ю. М. Сіренко (стр.56-59)
Несукай Е. Г. Апикальная гипертрофическая кардиомиопатия. Клинический случай и обзор литературы/ Е. Г. Несукай [и др.] (стр.60-71)
Милославський Д. К. Рекомендації експертних груп, превентивні комерційні харчові раціони з доведеною ефективністю та нутрієнти, що показані пацієнтам із гіпертонічною хворобою й ожирінням високого кардіоваскулярного ризику/ Д. К. Милославський [и др.] (стр.72-80)
Сіренко Ю. М. Раміприл у пацієнтів з артеріальною гіпертензією як монотерапія або комбінації з гідрохлортіазидом/ Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець (стр.81-91)
"Помийна наука" або "помийна їжа"? Експерти обговорюють рекомендації щодо споживання цукру (стр.92-93)
Falkstedt D. Канабіс, тютюн, алкоголь і ризик раннього інсульту/ D. Falkstedt (стр.93)
Hansen P. C. Прихильність до здорового харчування на основі скандинавської дієти і ризик інсульту/ P. C. Hansen (стр.93)
Hachiya T. Генетична схильність до ішемічного інсульту/ T. Hachiya (стр.93-94)
Переваги йоги для пацієнтів із захворюваннями серця (стр.94-95)
O’Donovan G. Фізична активність по вихідних. Чи справді варто чекати?/ G. O’Donovan [et al.] (стр.95-96)
Oja P. Фізичні вправи корисні для здоров’я, але які з них пов’язані з тривалістю життя?/ P. Oja (стр.96)
Важливість оцінки стану кардіореспіраторної витривалості в клінічній практиці: той випадок, коли фізична тренованість може бути клінічним симптомом. Наукова заява від Американської асоціації серця (стр.96-97)
Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Хронічна серцева недостатність" (стр.98-123)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Медведь В. И., Исламова Е. В.
Заглавие : Безопасность Канефрона® Н во время беременности
Место публикации : Медицинские аспекты здоровья женщины. - 2009. - № 4. - С. 32-35 (Шифр МУ69/2009/4)
Предметные рубрики: Канефрон
Фитопрепараты
Беременность
Плод
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Медведь В. И., Исламова Е. В.
Заглавие : Безопасность препарата Канефрон® Η во время беременности: от клинического опыта к доказательствам. Целью представленного исследования было подтвердить или опровергнуть отрицательное влияние препарата Канефрон" Η на плод
Место публикации : Medical Nature. - 2013. - № 2. - С. 15-18 (Шифр 49292/2013/2)
Предметные рубрики: Канефрон Н-- тер прим-- фарм
MeSH-главная: РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Медведь В. И.
Заглавие : Безопасность применения препарата Канефрон®Н в терапии инфекций мочеполовых путей в период I триместра беременности
Место публикации : Здоровье женщины. - Киев, 2016. - № 1. - С. 81-85 (Шифр ЗУ3/2016/1)
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, FIRST
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Медведь В. І., Данилків О. О., Данилко В. О., Ісламова О. В., Тарасенко С. О., Шкабаровська О. М.
Заглавие : Беміпарин - низькомолекулярний гепарин другої генерації: досвід застосування в акушерстві
Место публикации : Здоровье женщины. - 2009. - № 8. - С. 35-39 (Шифр ЗУ3/2009/8)
Предметные рубрики: Беременности осложнения сердечно-сосудистые-- лек тер
Тромбоз венозный-- берем-- лек тер
Кесарево сечение-- осл
Гепарин низкомолекулярный
Бемипарин
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)