Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Мезенцев, В. О.$<.>)

Общее количество найденных документов : 26
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-26

    Напруженодеформований стан проксимального відділу стегнової кістки в умовах моделювання порожнинних дефектів в різних за навантаженням зонах [Текст] / В. А. Філіпенко, З. М. Мітелева, В. О. Мезенцев // Український морфологічний альманах. - 2006. - № 2. - С. 104-107

Рубрики: Бедренная кость--патофизиол

   Физическая нагрузка, толерантность

Доп.точки доступа:
Філіпенко, В. А.
Мітелева, З. М.
Мезенцев, В. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Прогнозування ризику вивиху головки ендопротеза та його профілактика в разі ендопротезування кульшового суглоба [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 1. - С. 79-85. - Бібліогр.: с. 84-85

MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
Аннотация: Одним із найчастіших ускладнень після ендопротезування кульшового суглоба (КС) є вивих головки ендопротеза (ВГЕ). Прогнозування ризику його виникнення — актуальне завдання ортопедії. Мета: визначити кількісні критерії прогнозування ризику та розробати спосіб профілактики ВГЕ після ендопротезування КС на підставі ретроспективного та проспективного аналізів результатів лікування. Методи: проведено ретроспективний аналіз протоколів клініко-рентгенологічного обстеження 80 хворих після ендопротезування КС із нейтральним (без козирка) лайнером. Кількісні критерії прогнозування ризику виникнення ВГЕ визначені зі застосуванням послідовної прогностичної процедури. Проведено проспективне дослідження результатів ендопротезування КС із використанням авторського способу профілактики та лікування ВГЕ з лайнером із козирком — 24 пацієнти (11 чоловіків і 13 жінок, середній вік (55,0 ± 18,4) року). Результати: фактори ризику ВГЕ КС — надмірна вага тіла (82,5 %), слабкість м’язів зони КС (67,5 %), вік старше ніж 61 рік (52,5 %), порушення ортопедичного режиму в післяопераційному періоді (50,0 %). Розроблено обчислювальну таблицю прогнозування ризику ймовірності ВГЕ. Запропоновано спосіб профілактики та лікування ВГЕ з використанням певної позиції компонентів ендопротеза та лайнера з козирком. Висновки: на підставі ретроспективного аналізу протоколів клініко-рентгенологічного обстеження хворих виявлено чинники ризику ВГЕ після ендопротезування КС. Найінформативнішими прогностичними ознаками виявилися надмірні рухи в КС (I = 1,44), діаметр головки ендопротеза менше ніж 32 мм (I = 0, 50), вік від 61 року і старше (I = 0, 47). Сприятливий результат хірургічного лікування забезпечений застосуванням 10° лайнера з козирком
Доп.точки доступа:
Філіпенко, В. А.
Колесніченко, В. А.
Мезенцев, В. О.
Овчинніков, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Профілактика вивиху головки ендопротеза після тотального ендопротезування кульшового суглоба шляхом відновлення суглобової капсули [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 87-94. - Бібліогр.: с. 93-94

MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE
Аннотация: Вивих головки ендопротеза (ВГЕ) є одним із найпоширеніших ускладнень ендопротезування кульшового суглоба (КС). Уникнути його дає змогу відновлення капсули КС. Мета: на підставі ретроспективного та проспективного аналізів визначити ефективність профілактики ВГЕ шляхом використання розробленого способу ендопротезування КС. Методи: проаналізовано протоколи клініко-рентгенологічного ретроспективного обстеження 94 хворих (54 — з ВГЕ, 40 — без), проспективного — 89 (із використанням способу ендопротезування КС зі збереженням капсули). Кількісні критерії прогнозування ризику виникнення ВГЕ визначено зі застосуванням послідовної прогностичної процедури. Результати: показано, що основними факторами ризику ВГЕ після ендопротезування КС є пацієнтозалежні. Серед них найчастіше ВГЕ провокує надмірна вага (85,2 %), зниження сили і тонусу м’язів ділянки КС (77,8 %), вік понад 55 років (70,4 %) і порушення ортопедичного режиму з зайвими рухами в суглобі після операції (66,7 %). Запропоновано спосіб профілактики і лікування ВГЕ зі збереженням капсули КС і підтверджено його ефективність у результаті клінічних і статистичних досліджень. Висновки: на підставі ретроспективного аналізу протоколів клініко-рентгенологічного обстеження хворих виявлено чинники ризику ВГЕ після ендопротезування КС. Найінформативнішими прогностичними ознаками виявилися багаторазові (2 і більше разів) закриті вправляння ВГЕ (I = 1,23), надмірні рухи в КС (I = 0,64), діаметр головки ендопротеза менше ніж 28 мм (I = 0,54). Запропонований спосіб профілактики та лікування ВГЕ КС зі збереженням капсули суглоба забезпечує сприятливий результат ендопротезування
Доп.точки доступа:
Філіпенко, В. А.
Колесніченко, В. А.
Мезенцев, В. О.
Овчинніков, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Основні критерії прогнозування вивиху головки ендопротеза у хворих із переломами шийки стегнової кістки після однополюсного ендопротезування кульшового суглоба [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 130-137. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕДРА ШЕЙКИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL NECK FRACTURES (хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование, методы)
ВЫВИХИ -- DISLOCATIONS (диагностика)
Аннотация: Визначення основних кількісних критеріїв прогнозування вивиху головки ендопротеза кульшового суглоба у пацієнтів з переломами шийки стегнової кістки при однополюсному ендопротезуванні на основі ретроспективного та проспективного аналізів результатів лікування. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз протоколів клініко-рентгенологічного обстеження 20 хворих (5 чоловіків, 15 жінок віком 55–86 років) із переломами шийки стегнової кістки після первинного ендопротезування кульшового суглоба за загальноприйнятою методикою у 2000–2015 рр.; проспективне дослідження результатів нового способу однополюсного ендопротезування кульшового суглоба зі збереженням капсули суглоба (патент України № 119611) в 11 пацієнтів (4 чоловіки, 7 жінок віком 66–92 роки) з переломами шийки стегнової кістки, які проходили лікування у 2013–2016 рр. Всі хворі спостерігалися у Державній установі «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України» (м. Харків). Результати. Основні фактори ризику вивиху головки ендопротеза після однополюсного ендопротезування кульшового суглоба з приводу переломів шийки стегнової кістки — похилий вік (90,0 %), слабкість м’язів, що оточують кульшовий суглоб (90,0 %), надмірні рухи у суглобі у післяопераційному періоді (80,0 %), попередні оперативні втручання на кульшовому суглобі (70,0 %), надмірна маса тіла (60,0 %). У даної категорії хворих установлено чисельні значення прогностичних коефіцієнтів та їх інформативності для вірогідних пацієнто-, імпланто- та хірургічно залежних факторів ризику вивиху головки ендопротеза. Висновки. Запропонований авторами спосіб профілактики та лікування вивиху головки ендопротеза через збереження капсули кульшового суглоба при первинному однополюсному ендопротезуванні хворих із переломами шийки стегнової кістки забезпечує сприятливий результат хірургічного лікування, незважаючи на наявність факторів ризику вивиху головки ендопротеза у післяопераційному періоді
Доп.точки доступа:
Філіпенко, В. А.
Танькут, В. О.
Колесніченко, В. А.
Мезенцев, В. О.
Овчинніков, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Рентгенометричне вимірювання величин кутів антеверсії чашки та антеторсії ніжки ендопротеза кульшового суглоба [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 101-106. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS (использование)
ВЫВИХИ -- DISLOCATIONS (рентгенография)
Аннотация: Мета: розробити методику рентгенометричного вимірювання антеторсії ніжки та антеверсії чашки ендопротеза в пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба. Матеріали та методи. Розроблена методика рентгенометричного вимірювання величин антеторсії ніжки та антеверсії чашки після ендопротезування кульшового суглоба. З листопада 2015 по листопад 2016 року ми вимірювали антеверсію чашки й антеторсію ніжки ендопротеза у 23 пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба рентгенометрично за допомогою розробленого нами методу й порівняли отримані показники з даними комп’ютерної томографії. Результати. З’ясовано, що середня величина кута антеторсії ніжки ендопротеза в групі за даними комп’ютерної томографії становила 7,4 ± 1,9°, кута антеверсії — 20,2 ± 6,1°. Аналогічні показники величин кутів антеторсії та антеверсії за даними рентгенометрії, виконаної за розробленою нами методикою, становили 5,2 ± 0,6° та 24,1 ± 6,2° відповідно. Порівняльний аналіз між групами даних комп’ютерної томографії та рентгенометрії не виявив статистично значимих розбіжностей, що підтверджує вірогідність досліджуваного методу (p = 0,346 для величини кута антеторсії ніжки, p = 0,191 для величини кута антеверсії чашки). Висновки. Розроблена нами методика визначення величин кутів антеторсії ніжки та антеверсії чашки ендопротеза за даними рентгенометрії не поступається за точністю аналогічним вимірюванням за допомогою комп’ютерної томографії
Доп.точки доступа:
Філіпенко, В. А.
Мезенцев, В. О.
Овчинніков, О. М.
Карпінський, М. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вплив обмеження рухомості колінного суглоба на опороспроможність нижніх кінцівок (експериментальне дослідження) [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 5. - С. 35-47. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE (использование)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Аннотация: Найбільш частим ускладненням після ендопротезування колінного суглоба є розвиток післяопераційних контрактур. Причиною розвитку контрактур колінного суглоба є тривала обмеженість рухів до операції внаслідок болю, а після — через недостатньо активну реабілітацію. Контроль відновлення хворого після ендопротезування та своєчасна корекція реабілітаційного процесу є запорукою якості віддалених результатів ендопротезування колінного суглоба. Мета: визначити особливості статографічних показників людини при штучному моделюванні контрактури колінного суглоба. Матеріали та методи. Проведені дослідження 6 здорових волонтерів, яким виконували фіксацію суглобів ортезами. Виконували стандартні статографічні дослідження. Аналізували стандартні дані статограм. Результати. При двоопорному стоянні у фронтальній площині найменше зміщення спостерігається при стоянні без фіксації суглобів (3,28 мм), а у сагітальній спостерігали значущо більше (р 0,05) зміщення загального центру мас (ЗЦМ) (до 26,62 мм) порівняно з ЗЦМ при фіксованому колінному суглобі (15,4 мм). Аналогічні зміни простежуються і при інших типах стояння, тобто фіксування колінного суглоба призводить до зменшення відхилення ЗЦМ у сагітальній площині порівняно зі значеннями стояння без фіксації суглоба. У фронтальній площині значущих змін не виявлено, хоча зменшення хитання відмічали. При фіксації колінного суглоба при двоопорному стоянні спостерігається збільшення довжини траєкторії від 15 до 20 %, а переважна опора на зафіксовану кінцівку призводить до зменшення довжини траєкторії хитання на 3,42 %. При опорі на незафіксовану кінцівку спостерігається переважно збільшення довжини траєкторії приблизно на 30 %. Закономірності зміни швидкості хитання аналогічні зміні довжини траєкторії. Одноопорне стояння характеризується плавним хитанням як у фронтальній, так і сагітальній площинах. На обох кінцівках амплітуди хитання практично однакові, хоча при опорі на праву кінцівку тіло волонтера прямує вперед, а при опорі на ліву кінцівку — помірно назад. При двоопорному стоянні із зафіксованим правим колінним суглобом амплітуда хитання у фронтальній площині не перевищує 5–7 мм, але спостерігається зміщення ЗЦМ вправо, тобто у бік зафіксованої кінцівки. Амплітуда хитання у сагітальній площині збільшується до 20 мм, і спостерігається помірна тенденція до переміщення ЗЦМ вперед. Висновки. Моделювання контрактури у колінному суглобі шляхом його фіксації збільшує хитання тіла при двоопорному стоянні у фронтальній площині та зменшує хитання у сагітальній площині порівняно зі стоянням без фіксації суглобів. Опора на кінцівку із зафіксованим колінним суглобом у фронтальній площині менше, ніж при стоянні без фіксації суглобів. Фіксація колінного суглоба при двоопорному стоянні призводить до незначного збільшення амплітуди хитання і помірного переміщення тіла в бік зафіксованої кінцівки в процесі дослідження. Опора на зафіксовану кінцівку призводить до появи короткочасних невеличких імпульсів, а тіло набуває напрямок до фіксованої кінцівки. Означене вище свідчить про негативний вплив контрактур на опороспроможність нижньої кінцівки
The most common complication after knee replacement is the development of postoperative contractures. The cause of contractures of the knee joint is a long restriction of limb movements before surgery due to pain, and after — due to insufficiently active rehabilitation. Monitoring of the patient’s recovery after arthroplasty and timely correction of the rehabilitation process is the key to the quality of long-term results of knee arthroplasty. The purpose was to determine the features of human statographic indicators in artificial modeling of knee joint contracture. Materials and methods. The study involved 6 healthy volunteers who underwent fixation of the joints with orthoses. Standard statographic studies were performed. Standard statogram data were analyzed. Results. In two-leg standing, the least displacement in the frontal plane is observed when standing without joint fixation (3.28 mm), and in the sagittal one, a significantly greater (p 0.05) displacement of the common center of mass (CCM) (up to 26.62 mm) was observed compared to the CCM with a fixed knee joint (15.4 mm). Similar changes are observed with other types of standing, that is, fixation of the knee joint leads to a decrease in the deviation of the CCM in the sagittal plane compared to the values of standing without fixing the joint. No significant changes were detected in the frontal plane, although a decrease in the fluctuation was noted. When the knee joint is fixed during two-leg standing, an increase in the path length from 15 to 20 % is observed, and predominant support on a fixed limb leads to a decrease in the length of fluctuation trajectory by 3.42 %. When relying on an unfixed limb, an increase in the path length by about 30 % is observed. The patterns of change in the swing speed are similar to the change in the path length. Single-leg standing is characterized by smooth oscillation, both in the anterior and sagittal planes. On both limbs, the amplitudes of the oscillations are almost the same, although when leaning on the right limb, the volunteer body goes forward, and when leaning on the left limb, it moves moderately backward. When standing with a fixed right knee joint, the oscillation amplitude in the frontal plane does not exceed 5–7 mm, but there is a shift in the CCM to the right, that is, towards the fixed limb. The amplitude of the oscillations in the sagittal plane increases to 20 mm, and there is a moderate tendency to move the CCM forward. Conclusions. Modeling the contracture in the knee joint by fixing it increases the swing of the body in two-leg standing in the front plane and reduces the swing in the sagittal plane compared to standing without joint fixation. Leaning on a limb with a fixed knee joint in the frontal plane is less than when standing without fixing the joints. Fixation of the knee joint with two-leg standing leads to a slight increase in the amplitude of the swing and moderate movement of the body towards the fixed limb during the study. Leaning on a fixed limb leads to the appearance of short-term small impulses, and the body moves in the direction of the fixed limb. The above indicates a negative effect of contractures on the support ability of the lower limbs
Доп.точки доступа:
Філіпенко, В. А.
Арутюнян, З. А.
Мезенцев, В. О.
Танькут, В. О.
Карпінська, О. Д.
Карпінський, М. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Кісткова алопластика в разі ревізійного ендопротезування кульшового суглоба за умов асептичної нестабільності ацетабулярного компонента [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 4. - С. 5-11. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (хирургия)
КОСТИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- BONE TRANSPLANTATION (методы)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ РЕВИЗИОННАЯ -- SECOND-LOOK SURGERY (методы)
Аннотация: Втрата кісткової тканини та значні дефекти кульшової западини залишаються однією з основних проблем у разі ревізійного ендопротезування кульшового суглоба. Перспективними для заповнення дефектів кісток можуть бути матеріали на основі алогенної кістки після різних видів опрацювання. Мета. Проаналізувати результати реконструкції кульшової западини з використанням кісткових алоімплантатів «ОМС-А» в разі ревізійного ендопротезування. Методи. Вивчено результати обстеження та лікування 57 пацієнтів (33 жінки, 24 чоловіки; вік на момент госпіталізації від 24 до 81 року). Діагноз «Асептична нестабільність компонентів ендопротеза» встановлювали на підставі сукупності клінічних проявів захворювання, даних лабораторних досліджень, рентгенографії, комп’ютерної томографії з 3D-реконструкцією. Відповідно до класифікації W. G. Paprosky дефекти I типу складали найбільшу групу — 25 пацієнтів (44 %), II — 13 (23 %), III — 19 (33 %). Для реконструкції кульшової западини у 21 людини (37 %) використаний кортикально-губчастий гранулят (КГГ), 28 (49 %) — об’ємні кісткові імплантати (ОКІ), 8 (14 %) — комбінація КГГ і ОКІ. Усім пацієнтам проведено ревізійне ендопротезування кульшового суглоба передньолатеральним доступом за Хардінгом. Дефект кульшової западини щільно заповнювали алоімплантатом. Результати. За даними рентгенографії та класифікацією G. A. Gie результати оцінено як добрі у 36 пацієнтів (63 %), задовільні — у 14 (25 %). Проявів інфекції, пов’язаних із використанням алоімплантатів не виявлено. Необхідність повторного хірургічного втручання з метою відновлення кульшової западини виникла в 7 осіб (12 %). Висновки. Клінічна ефективність використання алоімплантатів кісткових «ОМС-А» для реконструкції кульшової западини за класифікацією W. G. Paprosky склала: з дефектом I типу — 92 %; ІI — 92,3 %; ІІІ — 78,9 %
Доп.точки доступа:
Філіпенко, В. А.
Воронцов, П. М.
Гусак, В. С.
Арутюнян, З. А.
Самойлова, К. М.
Сльота, О. М.
Мезенцев, В. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості ендопротезування кульшового суглоба та відновлення його функціонування в пацієнтів із низькою кістковою масою (огляд літератури) [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 4. - С. 87-95. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (осложнения, хирургия)
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BONE DISEASES, METABOLIC (осложнения)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: На підставі аналізу наукової літератури оцінити поширеність остеопорозу й остеопенії серед пацієнтів, яким виконують ендопротезування кульшового суглоба через остеоартроз, та встановити їхній вплив на вибір ендопротезів і відновлення функції суглоба після хірургічного втручання. Остеопороз і остеопенію виявляють у 21–32 % пацієнтів, яким призначають ендопротезування кульшового суглоба. Низька кісткова маса впливає на виникнення інтраопераційних (перипротезні переломи, переломи кульшової западини) і післяопераційних ускладнень. У хворих зі зниженою кістковою масою перебудова кісткової тканини з посиленням резорбції та пригніченням кісткоутворення навколо компонентів ендопротеза може спричинити збільшення їхньої мікрорухомості, утворення фіброзної тканини, зниження терміну функціонування імплантата. При цьому можлива також втрата кісткової тканини в зоні розташування чашки ендопротеза в пацієнтів із нормальною мінеральною щільністю кісткової тканини (МЩКТ), яка може сягати 20–60 % у перші три роки після втручання, що може призвести до міграції чашки. Але динаміка змін кісткової тканини навколо чашки ендопротеза у хворих на остеопороз/остеопенію є маловивченою. Імовірно, використання пористих ацетабулярних компонентів ендопротеза має переваги в пацієнтів із низькою МЩКТ завдяки модулю пружності, максимально наближеному до показника губчастої кістки, а також відповідній пористості, яка сприяє проростанню кісткової тканини та надійній вторинній фіксації в кульшовій западині. Реабілітація та відновлення опорно-кінематичної функції кульшового суглоба після ендопротезування є важливою проблемою для пацієнтів зі зниженою МЩКТ. Порушення ходьби фіксують через 12 міс. після хірургічного втручання. Однією з причин є слабкість м’язів стегна. Фізичні навантаження після ендопротезування сприяють швидшому одужанню, але особливості реабілітації пацієнтів із низькою кістковою масою повністю не з’ясовані
Доп.точки доступа:
Філіпенко, В. А.
Бондаренко, С. Є.
Баднауі, А. А.
Мезенцев, В. О.
Мальцева, В. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості статографічних показників хворих після ендопротезування колінного суглоба [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 12-17. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE (реабилитация)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Ендопротезування колінного суглоба в пацієнтів із гонартрозом дає змогу усунути біль, відновити осьові взаємовідношення в суглобі, але зменшена сила м’язів кінцівки перешкоджає відновленню її функції. Реабілітаційні заходи сприяють поліпшенню стану колінного суглоба, що можна контролювати за допомогою статографії. Мета: на підставі статографічних досліджень довести ефективність реабілітаційних заходів у хворих із контрактурами колінного суглоба після ендопротезування. Методи: у дослідження включено 18 пацієнтів із двобічним гонартрозом і контрактурами колінних суглобів після другої операції ендопротезування. Пацієнтів розподілили на дві групи: із реабілітацією — 11, без реабілітації — 7. Вимірювали обсяг рухів у колінних суглобах, оцінювали опороспроможність методом статографії. Результати: визначено кілька типів стояння й особливості в підтримці рівноваги. Для двохопорного стояння: I тип — зміщення загального центра мас (ЗЦМ) у бік укороченої кінцівки, проєкція ЗЦМ витягнута в сагітальному (уперед-назад) напрямку; II — проєкція ЗЦМ має вигляд широкої плями з розкидом 20 мм і більше. Для одноопорного стояння: I тип — хворий не в змозі здійснити повноцінну опору на кінцівку, тому проєкції наближені до центра ваги; II — у процесі стояння відзначається рух тіла в напрямку двохопорного стояння. Параметри стояння в пацієнтів після реабілітації значно кращі, ніж за її відсутності. Статистично значуще (р 0,05) поліпшується симетричність навантаження стоп, але зберігається порушення рівноваги, про що свідчить значна площа проекції ЗЦМ. Висновок: у пацієнтів, які пройшли реабілітацію, методом статографії підтверджено поліпшення підтримки рівноваги та відновлення навантаження стоп практично до нормальних
Доп.точки доступа:
Філіпенко, В. А.
Арутюнян, З. А.
Мезенцев, В. О.
Танькут, О. В.
Карпінська, О. Д.
Карпінський, М. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Математичне моделювання ендопротезування колінного суглоба зі заповненням дефекту кісток імплантатами з різних матеріалів [Текст] / О. В. Танькут [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 1. - С. 66-77. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (патология)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
КОСТЕЙ ЗАМЕНИТЕЛИ -- BONE SUBSTITUTES
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
КОНЕЧНЫЙ ЭЛЕМЕНТНЫЙ АНАЛИЗ -- FINITE ELEMENT ANALYSIS
Аннотация: Дефекти проксимального відділу великогомілкової кістки (ВК) значно ускладнюють процес установлення штучного колінного суглоба
Висновки: найбільш біомеханічно ефективним у разі дефекту ВК розміром 25 % є використання ендопротеза на довгій або короткій ніжках і кісткового цементу; 50 % — комбінації довгої ніжки ендопротеза зі заповненням дефекту кістковим цементом або короткої чи довгої ніжок із танталовим імплантатом; 75 % — пластика дефекту танталовими імплантатами в поєднанні з ендопротезом на довгій ніжці
Доп.точки доступа:
Танькут, О. В.
Філіпенко, В. А.
Мезенцев, В. О.
Арутюнян, З. А.
Тохтамишев, М. О.
Карпінський, М. Ю.
Яресько, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-26

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)