Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (5)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Мельник, В. В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 36
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-36

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мельник В. В., Кривецький В. В., Проняєв Д. В., Антонюк О. П.
Заглавие : Особливості морфології матки ранніх плодів
Параллельн. заглавия :The features of the morphology of the uterus of early fetuses
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 20-22 (Шифр БУ5/2023/27/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
МАТКА -- UTERUS
МОДЕЛИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, BIOLOGICAL
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): дно матки
Аннотация: Простежено перинатальні зміни форми матки, а також визначено певну форму її дна на кожному з місяців перинатального періоду розвитку. Матеріал і методи. Особливості типової та варіантної анатомії матки, піхви, яєчників і маткових труб вивчено на 160 препаратах плодів і новонароджених з використанням комплексу методів морфологічного дослідження: макроскопічний, звичайне і тонке препарування. Результати дослідження. Доведено, що найбільшою варіабельністю форми відрізняється рельєф дна матки, який може бути жолобчастим, горбкуватим, плоским і опуклим. Простежено фізіологічне зникнення жолоба на матці, що підтверджується встановленими достовірними кореляційними зворотними зв’язками середньої сили між шириною дна матки, показники якої коливаються від 6,0±0,21 мм до 6,4±1,60 мм та тім’яно-п’ятковою довжиною (ТПД) плода. Висновки. У результаті проведених морфологічних досліджень встановлено такі форми дна матки: жолобчаста, горбкувата, плоска та опукла. На нашу думку, саме такою (у вказаній послідовності) є закономірна стадійність перетворення форми дна матки впродовж перинатального періодуPerinatal changes in the shape of the uterus were traced, and a certain shape of its bottom was determined in each of the months of the perinatal period of development. Material and methods. Features of the typical and variant anatomy of the uterus, vagina, ovaries and fallopian tubes were studied on 160 preparations of fetuses and newborns using a complex of morphological research methods: macroscopic, ordinary and thin dissection. Research results. It has been proven that the topography of the bottom of the uterus is characterized by the greatest variability of shape, which can be grooved, bumpy, flat and convex. The physiological disappearance of the groove on the uterus was observed, which is confirmed by established reliable correlations of average strength between the width of the uterine fundus, the indicators of which vary from 6.0±0.21 mm to 6.4±1.60 mm and the parietal-p fetal length (TPD) of the fetus. Conclusions. As a result of morphological studies, the following forms of the uterine fundus were established: grooved, tuberous, flat and convex. In our opinion, this (in the specified sequence) is the natural phase of the transformation of the shape of the bottom of the uterus during the perinatal period
Найти похожие

Заглавие журнала :Буковинський медичний вісник -2023г. т.27,N 1
Интересные статьи :
Багрій Д. А. Поширеність поліморфних варіантів гена IL1RL1 (rs950880) серед мешканців Подільського регіону України/ Д. А. Багрій, В. М. Жебель (стр.3-7)
Кулаєць Н. М. Характеристика порушень ритму серця за даними холтерівського моніторингу ЕКГ у пацієнтів із серцевою недостатністю та фібриляцією передсердь/ Н. М. Кулаєць (стр.8-14)
Масна З. З. Особливості будови пришийкової ділянки постійних зубів різних груп/ З. З. Масна, Д. В. Якимович (стр.15-19)
Мельник В. В. Особливості морфології матки ранніх плодів/ В. В. Мельник [та ін.] (стр.20-22)
Семенюк Т. О. Мікро- та субмікроскопічна будова лівого передсердно-шлуночкового клапанного апарату людини зрілого віку в нормі/ Т. О. Семенюк [та ін.] (стр.23-27)
Solomonchuk A. V. Frequency of acute heart failure in patients with acute myocardial infarction after revascularization/ A. V. Solomonchuk (стр.28-36)
Тиліщак З. Р. Особливості ендотеліальної дисфункції та капілярного кровотоку у пацієнтів із коронавірусною хворобою (COVID-19) та супутнім цукровим діабетом 2-го типу/ З. Р. Тиліщак (стр.37-41)
Хребтій Я. В. Використання хірургічних методів лікування тромбозів системи нижньої порожнистої вени/ Я. В. Хребтій, Г. І. Хребтій (стр.42-46)
Biduchak A. S. Results of medical interaction analysis employees with mass information media (from claims to understanding)/ A. S. Biduchak, N. V. Hopko, V. V. Gorachuk (стр.47-52)
Bielinskyi M. V. Association of markers of low-grade inflammation in patients with st-elevation myocardial infarction with type 2 diabetes mellitus: a comparative analysis/ M. V. Bielinskyi, N. M. Seredyuk (стр.53-60)
Sorokman T. V. The level of zinc in blood plasma and the course of gallstone disease in children/ T. V. Sorokman, V. G. Ostapchuk (стр.61-66)
Іваніцька Т. І. Вплив карантину та соціальної ізоляції на психічний стан населення/ Т. І. Іваніцька (стр.67-72)
Коцаренко М. В. Телемедицина як інструмент оптимізації та удосконалення способів надання медичної допомоги населенню/ М. В. Коцаренко, О. О. Адамович, О. П. Адамович (стр.73-78)
Проняєв Д. В. Навчально-методичні основи викладання питань диференціації статі на морфологічних кафедрах медичного університету/ Д. В. Проняєв, В. В. Кривецький, О. М. Бойчук (стр.79-84)
Роговий Ю. Є. Роль критичного мислення в покращанні викладання фундаментальних теоретичних та клінічних дисциплін/ Ю. Є. Роговий, О. В. Білоокий, В. В. Білоокий (стр.85-89)
Юрценюк О. С. Особливості викладання навчальної дисципліни «Психіатрія та наркологія» студентам закладів вищої освіти в умовах воєнного стану/ О. С. Юрценюк (стр.90-93)
Ілащук Т. О. До 80-річчя від народження професора Олександра Івановича Волошина/ Т. О. Ілащук, В. П. Присяжнюк, Б. П. Сенюк (стр.94-96)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мельник В. В., Проняєв Д. В., Кривецький В. В., Ємельяненко Н. Р., Кучук О. П., Волошин В. Л.
Заглавие : Історія розвитку вчення про імунну систему
Параллельн. заглавия :History of the development of the science of the immune system
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 115-121 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-главная: ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
АЛЛЕРГОЛОГИЯ И ИММУНОЛОГИЯ -- ALLERGY AND IMMUNOLOGY
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ВИРУЛЕНТНОСТИ ФАКТОРЫ -- VIRULENCE FACTORS
ВАКЦИНЫ -- VACCINES
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Імунна система — це велика мережа органів, лейкоцитів, білків (антитіл) і хімічних речовин. Ця система працює злагоджено, щоб захистити організм від чужорідних патогенів (бактерій, вірусів, паразитів і грибків), які спричиняють інфекцію, хвороби та захворювання. Імунна система людини наполегливо працює, щоб зберегти здоров’я. Її завдання полягає в тому, щоб запобігати інвазіям патогенів, знищувати їх або обмежувати ступінь їхньої шкоди, якщо вони потраплять. Коли імунна система працює належним чином, вона може розрізняти, які клітини є «своїми», а які речовини є чужорідними для організму. Вона активує, мобілізує, атакує та вбиває чужорідні організми, які можуть завдати шкоди здоров’ю людини. Вважається, що вперше термін «імунітет» використаний ще Фукідідом – визначним давньогрецьким філософом, істориком, політологом та полководцем. Він вперше виявив стійкість одужалої людини до повторного захворювання. З того часу сотні видатних науковців присвятили своє життя вивченню надскладних процесів, що відбуваються в імунній системі людини при інвазії. Значним поштовхом у розвитку імунології, як науки, стало винайдення вакцини. У 1885 році Пастер увів першу вакцину людині, молодому хлопчику, якого неодноразово кусала скажена собака. Імунологія досягла значного прогресу наприкінці ХІХ століття завдяки швидким розробкам у вивченні гуморального імунітету та клітинного імунітету. У 1903 році було відкрито гуморальний компонент, відомий як опсонін, який робить цільові бактерії придатними для фагоцитозу. Особливо важливою була робота Пауля Ерліха, який запропонував теорію бічного ланцюга для пояснення специфічності реакції антиген-антитіло. Його внесок у розуміння гуморального імунітету був визнаний присудженням спільної Нобелівської премії в 1908 році разом із засновником клітинної імунології російським зоологом Іллею Мечніковим, який вперше у 1880 році сформулював фагоцитарну теорію. Сучасні імунологи, використовуючи інструменти молекулярної та клітинної біології, геноміки, протеоміки, зроблять крок у запобіганні семрельним хворобам. Очікується, що світ стане свідком подальшого вибуху знань у галузі імунології в найближчі десятиліття. Потрібні спільні зусилля, спрямовані на такі предмети, як імунологія пухлин, аутоімунітет і вакцинологія, щоб розробити стратегії захисту від багатьох хворобThe immune system is a large network of organs, white blood cells, proteins (antibodies), and chemicals. This system works in concert to protect the body from foreign pathogens (bacteria, viruses, parasites, and fungi) that cause infection, disease, and illness. The human immune system works hard to stay healthy. Its task is to prevent the invasion of pathogens, destroy them or limit the extent of their damage if they enter. When the immune system is working properly, it can distinguish which cells are "own" and which substances are foreign to the body. It activates, mobilizes, attacks and kills foreign organisms that can harm human health. It is believed that the term "immunity" was used for the first time by Thucydides - a prominent ancient Greek philosopher, historian, political scientist and military leader. For the first time, he discovered the resistance of a recovered person to a recurrence of the disease. Since that time, hundreds of outstanding scientists have devoted their lives to the study of extremely complex processes that occur in the human immune system during invasion. The invention of the vaccine became a significant impetus in the development of immunology as a science. In 1885, Pasteur administered the first vaccine to a human, a young boy who had been repeatedly bitten by a rabid dog. Immunology made significant progress in the late 19th century due to rapid developments in the study of humoral immunity and cellular immunity. In 1903, a humoral component known as an opsonin was discovered that makes target bacteria suitable for phagocytosis. Particularly important was the work of Paul Ehrlich, who proposed the side chain theory to explain the specificity of the antigen-antibody reaction. His contribution to the understanding of humoral immunity was recognized by awarding a joint Nobel Prize in 1908 together with the founder of cellular immunology, the Russian zoologist Ilya Mechnikov, who first formulated the phagocytic theory in 1880. Modern immunologists, using the tools of molecular and cellular biology, genomics, and proteomics, will take a step towards preventing fatal diseases. The world is expected to witness a further explosion of knowledge in the field of immunology in the coming decades. Collaborative efforts across subjects such as tumor immunology, autoimmunity, and vaccinology are needed to develop strategies to protect against multiple diseases
Найти похожие

Заглавие журнала :Буковинський медичний вісник -2023г. т.27,N 3
Интересные статьи :
Кулаєць Н. М. Якість життя у хворих на фібриляцію передсердь із урахуванням фенотипу серцевої недостатності/ Н. М. Кулаєць, В. М. Кулаєць (стр.3-9)
Токар П. Ю. Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів/ П. Ю. Токар, І. В. Каліновська (стр.10-14)
Процайло М. Д. Вікові та анатомо-функціональні нюанси черепно-мозкової травми у дітей/ М. Д. Процайло [та ін.] (стр.15-20)
Комариця О. Й. Тригліцеридоглюкозний індекс як критерій стеатозу печінки/ О. Й. Комариця (стр.21-24)
Kramarchuk V. V. Risk factors of recurrent respiratory infections in early school-age children/ V. V. Kramarchuk, I. L. Vysochyna (стр.25-29)
Пальтов Є. В. Динаміка морфологічних змін у клітинних шарах сітківки у віддалені періоди експериментального опіоїдного впливу/ Є. В. Пальтов [та ін.] (стр.30-40)
Покровська Н. К. Рівень адропіну та фактора фон віллебранда при артеріальній гіпертензії у пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням/ Н. К. Покровська, Є. Я. Скляров (стр.41-45)
Самогальська О. Є. Оцінка психосоматичного стану в пацієнтів, які перенесли гострий панкреатит/ О. Є. Самогальська [та ін.] (стр.46-49)
Сафонов Р. А. Лікування генітального пролапсу у жінок літнього віку з інфекцією сечостатевих органів/ Р. А. Сафонов, В. В. Лазуренко (стр.50-56)
Терлецька Н. Ю. Роль запалення у патології яєчників, як предиктор розвитку безпліддя, та корекція його препаратами інозитолу/ Н. Ю. Терлецька [та ін.] (стр.57-64)
Кучин Ю. Л. Хронічний біль та рівень задоволеності результатами лікування у пацієнтів після мінно-вибухових поранень/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.65-68)
Хміль С. В. Особливості гормонального профілю у пацієнток із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту/ С. В. Хміль, Н. Я. Петришин (стр.69-74)
Іванчук І. М. Морфологічні зміни кори головного мозку за умов дмг-індукованої аденокарциноми та коригувального впливу композиції наночастинок Au/Ag/Fe/ І. М. Іванчук, З. М. Небесна (стр.75-79)
П’ятночка В. І. Вибір способу алогерніопластики у хворих на первинні вентральні грижі в поєднанні з діастазом прямих м’язів живота за умов метаболічного синдрому/ В. І. П’ятночка, І. І. Довга (стр.80-86)
Денисюк Ю. А. Динаміка антиоксидантно-прооксидантного балансу нирки при гострій крововтраті різного ступеня та його корекція/ Ю. А. Денисюк, А. А. Гудима (стр.87-92)
Поліщук Т. В. Поліморфізм кодуючого гена LGALS-3, RS2274273 як ендогенний фактор прогностичної ефективності плазмової концентрації галектину-3 відносно ризику розвитку хронічної серцевої недостатності на тлі гіпертонічної хвороби у жінок/ Т. В. Поліщук, В. М. Жебель (стр.93-100)
Воловар О. С. Загоєння ран та регенерація м’яких тканин. Літературний огляд/ О. С. Воловар [та ін.] (стр.101-104)
Прокопчук Н. М. Діагностика венозної протоки у плодів раннього періоду онтогенезу людини/ Н. М. Прокопчук [та ін.] (стр.105-114)
Мельник В. В. Історія розвитку вчення про імунну систему/ В. В. Мельник [та ін.] (стр.115-121)
Нікітіна І. М. Імуногістохімічні особливості раку яєчників/ І. М. Нікітіна [та ін.] (стр.122-125)
Зайцев А. В. Міждисциплінарний підхід до підготовки фахівця-стоматолога на кафедрі терапевтичної стоматології полтавського державного медичного університету/ А. В. Зайцев [та ін.] (стр.126-131)
Каліновська І. В. Сучасне акушерство: наука, практика, аспекти викладання/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова (стр.132-134)
Хухліна О. С. Степан Григорович Федорук: лікар, учитель, особистість (до 100-річчя від дня народження завідувача кафедри госпітальної терапії (1981-1982))/ О. С. Хухліна, М. П. Антофійчук, Т. М. Антофійчук (стр.135-137)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Булик Р. Є., Попелюк О.-М. В., Мельник В. В., Проняєв Д. В.
Заглавие : Сучасні уявлення про закладку та ембріогенез сечовидільних органів
Параллельн. заглавия :Modern view on the germ and embryogenesis of the urinary organs
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 328-334 (Шифр ВУ80/2022/26/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EMBRYO RESEARCH
ОНТОГЕНЕЗ
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Літературне дослідження присвячене аналізу даних наукової літератури за останні 10 років із електронних баз “PubMed” та “Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського”, що присвячені дослідженню процесів становлення та розвитку органів і структур сечовидільної системи. Серед багатьох уроджених вад розвитку причинами мертвонародження та захворюваності дітей раннього віку провідна роль належить порушенню внутрішноутробного органогенезу. Встановлено, що в Україні, налічується до 3 тисяч випадків природженої патології. Серед них випадки вад розвитку сечостатевої системи посідають 3-тє місце за частотою виникнення. Серед них уроджені вади розвитку жіночих статевих органів становлять до 6 %. Той факт, що значна частина природженої патології жіночих статевих органів проявляється лише в період статевого дозрівання вказує на те, що дані цифри є дещо відносними. Швидкий розвиток сечостатевої системи плоду потребує від морфологів всебічного вивчення закономірностей морфогенезу та розвитку топографічних та анатомічних взаємозв’язків органів сечовиділення та сечовивідних шляхів у ранній період онтогенезу людини. Проблема об’єднання інформації про особливості структурної організації органів сечовиділення та статевих органів в одну морфофункціональну уяву про предмет дослідження є однією з кардинальних проблем перинатальної урології. Остаточне формування сечостатевих органів відбувається наступним чином. На зміну початковим ниркам починають утворюватися постійні нирки (metanephros), з того ж нефрогенного тяжа, з якого утворилася первинна нирка. З нефрогенного тяжа розвивається власне паренхіма постійних нирок (сечові канальці). Починаючи з 3-го місяця, постійні нирки замінюють собою mesonephros. Таким чином, ембріональний розвиток статевих органів відбувається в тісному взаємозв’язку з розвитком сечовивідних шляхів і нирок. Тому уроджені вади розвитку цих двох систем нерідко поєднуються. Активне впровадження перинатальної профілактики уроджених вад розвитку сечостатевих органів вимагає сучасних підходів і методів обстеження внутрішньоутробного життя. Тому комплекс ембріотопографічних досліджень набуває особливого значення, органічно поєднуючи розгляд критичних періодів розвитку з розумінням особливостей просторових взаємозв’язків органів і структур сечо-статевої системиThe literature is devoted to the analysis of scientific literature for the last 10 years from the electronic databases "PubMed" and "National Library of Ukraine named after V. I. Vernadsky", which are devoted to the study of the formation and development of organs and structures of the urinary system. The consequences of perinatal morphogenesis play the most essential role in the causes and contribution to many congenital malformations (CM), stillbirths, and infant morbidity. According to the Medical and Genetic Service of the Ministry of Health of Ukraine, up to 3,000 cases of CM of various organs and systems are recorded annually among newborns in Ukraine. CM of the genitourinary system ranks 3rd in frequency, among which CM of the female genitalia is up to 6 %. These figures are somewhat subjective, as a certain percentage of pathology of the female reproductive system is detected only when a girl reaches childbearing age, which greatly complicates the choice of methods and effectiveness of treatment. The rapid development of the genitourinary system of the fetus requires morphologists to comprehensively study the patterns of morphogenesis and the development of topographic and anatomical relationships of the reproductive system and urinary tract in the early period of human ontogenesis. The problem of combining information about the structural organization of the urinary tract and genital system into a consolidated morphofunctional unit is one of the cardinal problems of perinatal urology. The final formation of the urogenital organs is as follows. The initial kidneys’ replacement with the permanent ones, metanephros, begins to form, from the same nephrogenic cord that gave rise to the primary kidney. The proper permanent renal parenchyma develops from the nephrogenic cord (renal tubuli). From the 3rd month, the permanent kidneys replace the mesonephros as the excretory organs already function. Thus, the embryonic development of the genitals is closely related to the development of the urinary tract and kidneys. Therefore, the CM of these two systems often occurs together. Active introduction of perinatal prophylaxis of urogenital organs requires modern approaches and methods of examination of intrauterine life. Therefore, the complex of embryotopographic studies attains special significance, having combined the consideration of organically critical periods of development with the understanding of the peculiarities of the spatial relationships of organs and structures of the genitourinary system
Найти похожие

Заглавие журнала :Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту -2022г. т.26,N 2
Интересные статьи :
Калініченко С. В. Отримання нативних мікробних антигенів з антиадгезивними властивостями/ С. В. Калініченко, І. І. Торяник, X. В. Мелентьєва (стр.175-178)
Деньга О. В. Вивчення асоціації поліморфізму генів, пов’язаних зі спортивною успішністю та ризиком розвитку професійних захворювань у юних спортсменів-футболістів/ О. В. Деньга, А. О. Осадча (стр.179-183)
Блажченко В. В. Вплив модуляторів обміну гідроген сульфіду на морфологічні зміни в нирках щурів з ожирінням, індукованим висококалорійною дієтою/ В. В. Блажченко, Н. В. Заічко (стр.184-190)
Палій І. Г. Ерадикація Helicobacter pylori: від чого залежить ефективність антигелікобактерної фармакотерапії (за результатами аналізу дихальних уреазних тестів, виконаних у 2006-2019 роках у Вінницькій області)/ І. Г. Палій, С. В. Заїка, Η. М. Кондратюк (стр.191-201)
Сарафинюк Л. А. Особливості показників крові у волейболістів і борців у підготовчому періоді тренувального циклу/ Л. А. Сарафинюк [та ін.] (стр.202-208)
Khasawneh Ahmad Raed. Somatotypological parameters of the body in men and women with seborrheic dermatitis of varying severity/ Ahmad Raed Khasawneh [та ін.] (стр.209-214)
Жук П. М. Особливості мінеральної щільності великогомілкової кістки на рівні її опилу при монокондилярній артропластиці колінного суглоба/ П. М. Жук [та ін.] (стр.215-219)
Заболотна І. І. Кореляційний зв’язок хімічного складу емалі та ротової рідини у пацієнтів з інтактними зубами і цервікальною патологією/ І. І. Заболотна, А. А. Комлев, О. С. Заболотний (стр.220-224)
Кушта А. О. Вплив комплексної терапії із застосуванням L-аргініну та глутамінової кислоти на відновні процеси у онкохворих/ А. О. Кушта (стр.225-228)
Гаврилов О. О. Переваги комбінованого використання дексмедетомщину та магнію сульфату при алкогольному делірію/ О. О. Гаврилов, М. Л. Гомон (стр.229-232)
Бондар Р. А. Вплив різних варіантів профілактики на когнітивну дисфункцію у ранній і віддалений післяопераційний період при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією/ Р. А. Бондар (стр.233-238)
Коньков Д. Г. Особливості статусу вітаміну Д та клінічна характеристика у жінок із помірним ожирінням при гестаційній ендотеліопатії/ Д. Г. Коньков [та ін.] (стр.239-247)
Palahniuk Н. О. C-natriuretic peptide - as an indicator of persistent increase in blood pressure in men with hypertension/ Н. О. Palahniuk [та ін.] (стр.248-253)
Суходоля А. І. Колоректальний рак на фоні цукрового діабету. Рання та пізня післяопераційна реабілітація/ А. І. Суходоля, В. В. Керничний, Ю. С. Кравчук (стр.254-259)
Малачкова Н. В. Вивчення взаємодій між поліморфізмом гена HTRA1 та фенотипом пігментного епітелію сітківки при віковій дегенерації макули/ Н. В. Малачкова, Машхур Мохаммад Маса’дех Мохаммад (стр.260-266)
Малачкова Н. В. Вивчення впливу поліморфізму RS1S00629 TNF на перебіг еікової макулярної дегенерації крізь призму ANTI-VEGF терапії/ Н. В. Малачкова, Мохаммад Мітеб Аль-Джаррах Осама (стр.267-273)
Чорна В. В. Імплементація інноваційних технологій в освітянський простір медичних закладів вищої освіти - виклики сьогодення/ В. В. Чорна [та ін.] (стр.274-281)
Стрежак В. В. Зупинка кровотечі при пораненнях шиї на першому етапі у воєнних умовах/ В. В. Стрежак (стр.282-285)
Очередько О. М. Оцінка ефективності програми профілактики гастродуоденіту у пацієнтів пенсійного віку з есенціальною артеріальною гіпертензією, які взяли участь у програмі “Доступні ліки” за IECR/ О. М. Очередько, А. А. Руденко (стр.286-291)
Титаренко Н. В. Дотримання рекомендацій щодо антибіотикопрофілактики перед кесаревим розтином: опитування практикуючих лікарів Вінницької області/ Н. В. Титаренко [та ін.] (стр.292-297)
Komar О. М. Assessment of modified 3nd unmodified social and demographic factors for the spread of sexually transmitted diseases/ О. М. Komar, I. V. Pidlisna (стр.298-301)
Круть А. Г. Стан здоров’я порожнини рота населення окремих регіонів України/ А. Г. Круть, В. В. Горачук (стр.302-306)
Іванюк А. В. Особливості управління кадровими ресурсами у регіональному кардіологічному центрі, створеному нз принципах державно-приватного партнерства/ А. В. Іванюк, Η. М. Орлова (стр.307-310)
Кучеренко О. М. Поширеність вегетативних дисфункції та депресивних розладів серед сексуально активних студентів і студентів без сексуального дебюту ВНМУ ім. М. І. Пирогова/ О. М. Кучеренко, Г. В. Чайка, Н. В. Дан (стр.311-315)
Маслій В. А. Обгрунтування щодо використання методики ТАР-блоку для периопераційного знеболювання при лапароскопічній холецистектомії/ В. А. Маслій [та ін.] (стр.316-322)
Льовкіна О. Л. Ектопічна вагітність шийкової локалізації: сучасні аспекти лікування/ О. Л. Льовкіна [та ін.] (стр.323-327)
Булик Р. Є. Сучасні уявлення про закладку та ембріогенез сечовидільних органів/ Р. Є. Булик [та ін.] (стр.328-334)
Півторак К. В. Проблеми діагностики неалкогольної жирової хвороби печінки та метаболічно асоційованої жирової хвороби печінки/ К. В. Півторак [та ін.] (стр.335-338)
Сидоренко Б. В. Резекція печінки як стимул її регенерації при хронічних захворюваннях/ Б. В. Сидоренко, К. В. Півторак, В. М. Монастирський (стр.339-343)
Кокус В. В. Софроній Терентійович Новицький – завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Вінницького державного медичного інституту (1937-1941 рр.)/ В. В. Кокус (стр.344-348)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мельник В. В., Кривецький В. В., Проняєв Д. В., Волошин В. Л., Колеснік О. В.
Заглавие : Застосування стовбурових клітин у лікуванні трофічних виразок венозного генезу
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2022. - Т. 26, № 2. - С. 91-96 (Шифр БУ5/2022/26/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА -- VARICOSE ULCER
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS
Аннотация: Літературне дослідження присвячене аналізу джерел літератури щодо практичного застосування стовбурових клітин для лікування трофічних виразок венозного генезу. Найбільш важливим та перспективним джерелом стовбурових клітин є пуповинна кров. Питання лікування трофічних виразок венозної етіології досі залишається дискутабельним. Нині жодна з відомих методик лікування варикозно розширених вен або ліквідації патологічного рефлюкса не є універсальною. Разом з тим гостро стоїть питання паралельного лікування трофічних виразок, причиною яких є варикозно змінені вени. До того ж усунення змінених магістральних вен не завжди призводить до одночасного зникнення виразкових явищ на шкірі. Основним на сьогодні методом лікування даної патології є оперативне втручання, методика якого була впроваджена ще в 19-му сторіччі, і від того часу кардинально не змінювалась: високе перев?язування та стипінг великої та малої пішкірних вен із подальшим їх видаленням. Проте оперативне втручання іноді призводило до рецидивування, оскільки не є етіологічним У даному огляді літератури наводяться як основні історичні віхи у розвитку вчення про прикладне застосування стовбурових клітин, так і найсучасніші дані наукової літератури. Стовбурові клітини вже досить успішно використовуються як основна методика лікування хронічної ішемії нижніх кінцівок. Відзначають, що введення в ішемізовану кінцівку мононуклеарних клітин кісткового мозку сприяло зменшенню больового синдрому, знижувало ризик високих ампутацій на 19 %. Використання фібробластів вирощених in vitro, багатошарового прошарку кератиноцитів, аналога шкіри, є досить успішним та перспективним аналогом аутодермопластики. Використання стовбурових клітин дозволяє досягнути загоєння у 99,1 % пацієнтів через 16,2 дня з рецидивом у 1,25 %. Мезенхімальні стовбурові клітини, введені внутрішньошкірно, для лікування променевих виразок, стимулювали процес загоєння, знижували больові відчуття, запальні явища, що можна було підтвердити зниженням рівня С-реактивного білка в крові. Після введення мезенхімальних стовбурових клітин перифокально й у дно рани, через два тижні більше ніж у 60 % випадків відзначили активний ріст грануляцій та дозрівання грануляційної тканини. Також значно зменшувалась площа ранового дефекту, підвищується ефективність приживання шкірного аутотрансплантата. Проведене нами дослідження джерел наукової літератури, присвячене проблемі дослідження стовбурових клітин в цілому та впровадженню в лікувальну практику терапії трофічних виразок стовбуровими клітинами кордової крові вказує на значну зацікавленість науковців даною тематикою. Про це свідчить значна кількість публікацій, присвячених проблемі дослідження властивостей стовбурових клітин. Проте необхідно зауважити про разючу якісну та кількісну відмінність проаналізованих нами вітчизняних та закордонних джерел наукової літератури на користь опису закордонних досліджень. Вважаємо за доцільне вказати на недостатню кількість описаних якісних наукових досліджень, присвячених лікуванню трофічних виразок вітчизняними науковцями.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Проняєв Д. В., Кривецький В. В., Мельник В. В., Процак Т. В., Ємєльяненко Н. Р., Волошин В. Л.
Заглавие : Історія розвитку вчення про лімфатичну систему (частина друга)
Параллельн. заглавия :History of the development of the lymphatic system (part two)
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 89-98 (Шифр БУ5/2022/26/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM
ИССЛЕДОВАНИЙ ОСУЩЕСТВИМОСТЬ -- FEASIBILITY STUDIES
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ДАННЫХ -- DATA MINING
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Вісімнадцяте століття можна вважати часом найвизначніших винаходів у дослідженні лімфатичної системи. Швейцарець Йоган Конрад Пеєр (1653–1712) у своїй «Exercitatio anatomico-medica de glandulis intestinorum earumque usu et affectionibus» (1677) описав наявність організованих лімфатичних судин у слизовій оболонці тонкої кишки, які названі на його честь Пейєровими бляшками. Олександр Монро з Медичної школи Единбурзького університету був першим, хто детально описав функцію лімфатичної системи. У 1701 році голландський ботанік і анатом Фредерік Рюйш (1638-1731), учень Ван Хорна, описав морфологію і функцію лімфатичних клапанів. Інший голландський анатом, Антон Нюк (1650-1692), застосував техніку ін’єкції ртуті для демонстрації лімфатичної системи. Французький анатом Раймонд В’юссенс (1641-1715), піонер в анатомії серця та анатомії нервової системи, у 1706 році опублікував свою новаторську роботу в «Nouvelles Découvertes sur le Coeur» (1706), детально описуючи лімфатичну систему серця. Італійський гістолог і мікроскопіст Марчелло Мальпігі (1628-1689) дав великий поштовх розвитку мікроанатомії своїм піонерським мікроскопом. Новий прогрес у пізнанні лімфатичної системи забезпечили англійці брати Хантери. Вільям Хантер (1718-1783) чітко припустив, що лімфатичні та молочні судини володіють двома різними властивостями, які сприяють формуванню однієї мережі судин, наділених абсорбуючою функцією. Антоніо Лепротті в 1731 році опублікував дисертацію про коріння лімфатичних шляхів людини. Італійський анатом Паоло Масканьї (1755-1815) розробив спеціальний інструмент зі скляними трубками для повільного введення ртуті в лімфатичні судини. У тому ж 1787 році Паоло Ассаліні опублікував есе про лімфатичну систему, де автор намагався продемонструвати існування «повітропровідних» судин. Подібно до Нюка та Масканьї, Вінценз Фоман (1794-1837) використовував ртуть для ін’єкції найменших лімфатичних судин. Іншим внеском у розуміння анатомії лімфатичної системи був французький анатом Марі Філіберт Констан Саппей (1810-1896), який зміг порахувати клапани в лімфатичних судинах. Польський патолог Альфред Бесядецький (1839-1889) здійснив великий внесок у вивчення лімфатичної системи шкіри. Завдяки своїм дослідженням він спростував панівну гіпотезу, що кровоносні капіляри в шкірі розташовані всередині лімфатичних судин. Вперше в історії він описав суміжне з’єднання між лімфатичними та кровоносними судинами. У 1858 році Карл Фрідріх Вільгельм Людвіг (1816-1895) висунув гіпотезу про те, що лімфа – це фільтрат крові, який виділяється зі стінки капіляра під впливом внутрішньокапілярного тиску. Після цього британський лікар Вільям Хендлі здійснив значний внесок у розвиток хірургії лімфатичних розладів. У 1908 році він представив свою техніку «лімфангіопластики». Однією з ключових фігур цієї лімфатичної революції та «відродження», безсумнівно, є фінський дослідник Карі Кустаа Алітало (1952-сьогодні), який разом зі своєю групою та у співпраці з іншими міжнародними групами здійснив найважливіші відкриття щодо фактору росту/рецепторна система, яка контролює розвиток лімфатичних судин і лімфатичні метастази пухлинThe eighteenth century can rightly be considered the time of the most remarkable inventions in studying the lymphatic system. The Swiss Johann Conrad Peyer (1653–1712), in his "Exercitatio anatomico-medica de glandulis intestinorum earumque usu et affectionibus" (1677) described the presence of organized lymphatic vessels in the mucous membrane of the small intestine, which are named Peyer's plaques in his honor. Alexander Monro from the University of Edinburgh Medical School was the first to describe the function of the lymphatic system in detail. In 1701, Dutch botanist and anatomist Frederick Ruysch (1638-1731), a student of Van Horn, described the morphology and function of lymphatic valves. Another Dutch anatomist, Anton Nyuck (1650-1692), used the mercury injection technique to demonstrate the lymphatic system. The French anatomist Raymond Vuyssens (1641-1715), a pioneer in cardiac and nervous system anatomy, published his groundbreaking work in Nouvelles Découvertes sur le Coeur (1706) detailing the lymphatic system of the heart. The Italian histologist and microscopist Marcello Malpighi (1628–1689) gave a great impetus to the development of microanatomy with his pioneering microscope. New progress in the knowledge of the lymphatic system was provided by the English Hunter brothers. William Hunter (1718-1783) clearly suggested that lymphatic and milk vessels have two different properties that contribute to the formation of a single network of vessels endowed with an absorbing function. In 1731, Antonio Leprotti published a dissertation on the roots of the human lymphatic system. The Italian anatomist Paolo Mascagni (1755-1815) developed a special instrument with glass tubes for slowly introducing mercury into the lymphatic vessels. In the same year, 1787, Paolo Assalini published an essay on the lymphatic system, where the author tried to demonstrate the existence of "air-conducting" vessels. Like Nyuck and Mascagna, Vincenzo Foman (1794-1837) used mercury to inject the smallest lymphatic vessels. Another contribution to understanding the anatomy of the lymphatic system made the French anatomist Marie Philibert Constant Sappey (1810-1896), who was able to count the valves in the lymphatic vessels. The Polish pathologist Alfred Besiadecki (1839-1889) made a great contribution to the study of the lymphatic system of the skin. Thanks to his research, he refuted the prevailing hypothesis that the blood capillaries in the skin are located inside the lymphatic vessels. For the first time in history, he described the contiguous connection between lymphatic and blood vessels. In 1858, Carl Friedrich Wilhelm Ludwig (1816-1895) proposed the hypothesis that lymph is a filtrate of blood that is released from the capillary wall under the influence of intracapillary pressure. After that, the British doctor William Handley significantly contributed to the development of surgery for lymphatic disorders. In 1908, he introduced his technique of "lymphangioplasty". One of the key figures of this lymphatic revolution and "renaissance" is undoubtedly the Finnish researcher Kari Kustaa Alitalo (1952-present), who, together with his group and in collaboration with other international groups, made the most important discoveries regarding the growth factor/receptor system that controls the development of lymphatic vessels and lymphatic metastases of tumors
Найти похожие

Заглавие журнала :Буковинський медичний вісник -2022г. т.26,N 4
Интересные статьи :
Бронюк А. В. Функціональний стан нирок у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда/ А. В. Бронюк (стр.3-8)
Костишин Н. М. Вплив механічних стимулів та золедронової кислоти на морфологічну структуру стегнової кістки за умови моделювання ожиріння та обмеженої рухомості у щурів/ Н. М. Костишин [та ін.] (стр.9-16)
Мельник О. В. Характеристика показників спермограми інфертильних чоловіків із супутньою аутоімунною патологією суглобів (ревматоїдним артритом)/ О. В. Мельник [та ін.] (стр.17-23)
Кулаєць Н. М. Особливості показників ліпідного та електролітного обміну, рівень NT-pro BNP у пацієнтів із серцевою недостатністю та фібриляцією передсердь/ Н. М. Кулаєць (стр.24-28)
Кучин Ю. Л. Лікування болю у пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями на етапі лікування у військово-медичних клінічних центрах/ Ю. Л. Кучин, В. Р. Горошко (стр.29-36)
Сажин С. І. Клінічно-параклінічні особливості перебігу інфекції, викликаної SARS-CoV-2, у дітей молодшого шкільного віку залежно від статі/ С. І. Сажин (стр.37-42)
Шанигін А. В. Гігієнічна оцінка та аліментарна корекція рівня вітаміну D у мешканців Південного регіону України/ А. В. Шанигін, В. В. Бабієнко (стр.43-48)
Шурма А. І. Експериментальне дослідження інтраочеревинної інстиляції рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору для лікування гострого перитоніту/ А. І. Шурма, Ф. В. Гринчук (стр.49-54)
Biduchak A. S. Analysis of the emergence of conflicts in the doctor-patient system/ A. S. Biduchak ; Бідучак (стр.55-57)
Kolupayev S. M. Possibilities of multislice computed tomography in assessing the structural and compositional features of calcium-containing urinary stones/ S. M. Kolupayev [та ін.] ; Колупаєв (стр.58-62)
Білецький С. В. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту у лікуванні артеріальної гіпертензії (огляд літератури)/ С. В. Білецький, О. А. Петринич, Т. Β. Казанцева (стр.63-67)
Горбан Б. В. Ураження нирок в осіб, які перенесли коронавірусну хворобу: стан проблеми сьогодні/ Б. В. Горбан (стр.68-71)
Роговий Ю. Є. Нові методичні підходи покращання підготовки студентів до складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок», Єдиного державного кваліфікаційного іспиту, англійська мова професійного спрямування/ Ю. Є. Роговий, О. В. Білоокий, В. В. Білоокий (стр.72-76)
Савка І. Г. Підготовка іноземних громадян до складання іспитів щодо підтвердження дипломів на батьківщині випускників – як один із видів навчально-методичної роботи та складової освітнього процесу в БДМУ/ І. Г. Савка, С. Д. Савка, М. Н. Гарас (стр.77-81)
Левандовська Х. В. Формування професійної компетентності у студентів-медиків в умовах дистанційного навчання/ Х. В. Левандовська (стр.82-88)
Проняєв Д. В. Історія розвитку вчення про лімфатичну систему (частина друга)/ Д. В. Проняєв [та ін.] (стр.89-98)
Дейнека С. Є. Сидорчук Ігор Йосипович - людина, науковець, педагог (до 85-річчя від дня народження та 55-річчя наукової і педагогічної діяльності)/ С. Є. Дейнека (стр.99-100)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Проняєв Д. В., Волошин В. Л., Мельник В. В., Ємельяненко Н. Р., Кавун М. П., Перепелюк М. Д., Яковець К. І.
Заглавие : Досвід прикладного застосування стовбурових клітин
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2021. - Т. 25, № 4. - С. 123-132 (Шифр БУ5/2021/25/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS
Аннотация: Дослідження присвячене висвітленню даних літератури щодо практичного застосування стовбурових клітин для лікування різноманітних захворювань. Найбільш важливим та перспективним джерелом стовбурових клітин є пуповинна кров. Практичне використання стовбурових клітин має свої складності. Важливим ефектом стовбурових клітин, про який обов’язково необхідно пам’ятати, є деяке спотворення їх властивостей при експериментах ”in vivo” та ”in vitro”. Найбільшого поширення для впровадження у практику набули індуковані плюрипотентні стовбурові клітини. Це пов’язано з тим, що даний тип клітин є, як правило, генетично сумісними з певним організмом. У даному огляді літератури наводяться як основні історичні віхи у розвитку вчення про прикладне застосування стовбурових клітин, так і найсучасніші дані наукової літератури. Вражаючими є відкриття Джозефа Альтмана, який довів існування стовбурових клітин головного мозку. Одним із найбільш вивчених є процес диференціювання плюрипотентних стовбурових клітин людини в нейрони та астроцити. Вперше таке диференціювання описане у 2001 році. Особливе зацікавлення для клітинних біологів, що займаються стовбуровими клітинами, набуває печінка. У печінці дорослої людини на роль стовбурових клітин претендують два види клітин: гепатоцити в екстремальних умовах (часткова гепатектомія) набувають властивостей уніпотентних стовбурових клітин, що здатні утворювати лише один тип диференційованих клітин нижчого рівня; овальні клітини, які слабко диференційовані та володіють біпотентними властивостями, тобто здатні утворювати як гепатоцити, так і холангіоцити. У стоматології та щелепно-лицевій хірургії трансплантація мезенхімальних стовбурових клітин може використовуватись для відновлення цілісності кісток або регенерації тканин зубів. Стовбурові клітини, виділені з кісткового мозку, при трансплантації можуть забезпечити відновлення пошкодженої кісткової тканини лиця, а клітини, виділені з пульпи зуба, – відновлюють дентин. Проведене нами дослідження джерел наукової літератури, присвячене проблемі дослідження стовбурових клітин, вказує на значне зацікавлення науковців даною тематикою. Необхідно зауважити про вагоме переважання іноземних джерел наукової літератури з даної тематики. Вважаємо за доцільне вказати на недостатню кількість проведення наукових досліджень вітчизняними науковцями. Отже, зважаючи на вищенаведене, вважаємо обрану нами тематику дослідження надзвичайно актуальною.
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-36

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)