Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (5)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Мельник, В. В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 36
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-36

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мельник В. В., Кривецький В. В., Проняєв Д. В., Волошин В. Л., Колеснік О. В.
Заглавие : Застосування стовбурових клітин у лікуванні трофічних виразок венозного генезу
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2022. - Т. 26, № 2. - С. 91-96 (Шифр БУ5/2022/26/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА -- VARICOSE ULCER
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS
Аннотация: Літературне дослідження присвячене аналізу джерел літератури щодо практичного застосування стовбурових клітин для лікування трофічних виразок венозного генезу. Найбільш важливим та перспективним джерелом стовбурових клітин є пуповинна кров. Питання лікування трофічних виразок венозної етіології досі залишається дискутабельним. Нині жодна з відомих методик лікування варикозно розширених вен або ліквідації патологічного рефлюкса не є універсальною. Разом з тим гостро стоїть питання паралельного лікування трофічних виразок, причиною яких є варикозно змінені вени. До того ж усунення змінених магістральних вен не завжди призводить до одночасного зникнення виразкових явищ на шкірі. Основним на сьогодні методом лікування даної патології є оперативне втручання, методика якого була впроваджена ще в 19-му сторіччі, і від того часу кардинально не змінювалась: високе перев?язування та стипінг великої та малої пішкірних вен із подальшим їх видаленням. Проте оперативне втручання іноді призводило до рецидивування, оскільки не є етіологічним У даному огляді літератури наводяться як основні історичні віхи у розвитку вчення про прикладне застосування стовбурових клітин, так і найсучасніші дані наукової літератури. Стовбурові клітини вже досить успішно використовуються як основна методика лікування хронічної ішемії нижніх кінцівок. Відзначають, що введення в ішемізовану кінцівку мононуклеарних клітин кісткового мозку сприяло зменшенню больового синдрому, знижувало ризик високих ампутацій на 19 %. Використання фібробластів вирощених in vitro, багатошарового прошарку кератиноцитів, аналога шкіри, є досить успішним та перспективним аналогом аутодермопластики. Використання стовбурових клітин дозволяє досягнути загоєння у 99,1 % пацієнтів через 16,2 дня з рецидивом у 1,25 %. Мезенхімальні стовбурові клітини, введені внутрішньошкірно, для лікування променевих виразок, стимулювали процес загоєння, знижували больові відчуття, запальні явища, що можна було підтвердити зниженням рівня С-реактивного білка в крові. Після введення мезенхімальних стовбурових клітин перифокально й у дно рани, через два тижні більше ніж у 60 % випадків відзначили активний ріст грануляцій та дозрівання грануляційної тканини. Також значно зменшувалась площа ранового дефекту, підвищується ефективність приживання шкірного аутотрансплантата. Проведене нами дослідження джерел наукової літератури, присвячене проблемі дослідження стовбурових клітин в цілому та впровадженню в лікувальну практику терапії трофічних виразок стовбуровими клітинами кордової крові вказує на значну зацікавленість науковців даною тематикою. Про це свідчить значна кількість публікацій, присвячених проблемі дослідження властивостей стовбурових клітин. Проте необхідно зауважити про разючу якісну та кількісну відмінність проаналізованих нами вітчизняних та закордонних джерел наукової літератури на користь опису закордонних досліджень. Вважаємо за доцільне вказати на недостатню кількість описаних якісних наукових досліджень, присвячених лікуванню трофічних виразок вітчизняними науковцями.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Маколинец В. И., Мельник В. В., Гращенкова Т. Н.
Заглавие : Фантомный болевой синдром: патогенез, клиника, комплексная консервативная терапия (обзор литературы)
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 3. - С. 110-115 (Шифр ОУ4/2015/3)
MeSH-главная: ФАНТОМ КОНЕЧНОСТИ -- PHANTOM LIMB
БОЛИ -- PAIN
ОБЗОР -- REVIEW
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мельник В. В., Грузєва Т. С., Широбоков В. П.
Заглавие : Удосконалення кадрового забезпечення системи громадського здоров’я України фахівцями мікробіологічного профілю в умовах реформування
Место публикации : Ліки України. - 2015. - № 6. - С. 49-52 (Шифр ЛУ4/2015/6)
MeSH-главная: ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПРЕДДИПЛОМНОЕ -- EDUCATION, MEDICAL, UNDERGRADUATE
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНЧЕННОЕ -- EDUCATION, MEDICAL, GRADUATE
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ КАДРЫ -- HEALTH MANPOWER
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мельник В. В., Широбоков В. П., Якименко А. І.
Заглавие : Історія створення кафедри мікробіології Київського медичного інституту
Место публикации : Інфекційні хвороби. - 2012. - № 2. - С. 98-103 (Шифр ІУ5/2012/2)
Предметные рубрики: Микробиология-- ист
Медицинские институты-- ист
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мельник В. В., Бондар С. А.
Заглавие : Удосконалення комплексної терапії пацієнтів, хворих на псоріаз
Место публикации : Дерматологія та венерологія. - Харків, 2019. - N 3. - С. 61 (Шифр ДУ16/2019/3)
MeSH-главная: ПСОРИАЗ -- PSORIASIS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Андрюшкова Н. Г., Турчина Н. С., Долінчук Л.В., Понятовський В.А., Мельник В. В., Широбоков В. П., Трепет Л. М.
Заглавие : Геном ентеровірусів у сироватці крові хворих на гостре порушення мозкового кровообігу
Место публикации : Медичні перспективи. - Д., 2016. - Т. 21, № 4. - С. 33-38 (Шифр МУ10/2016/21/4)
Примечания : Библиогр.: с. 37-38
MeSH-главная: ЭНТЕРОВИРУС B ЧЕЛОВЕКА -- ENTEROVIRUS B, HUMAN
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
Аннотация: Цель исследования - определение присутствия генома энтеровирусов в сыворотке крови больных с острым нарушением мозгового кровообращения (ОНМК) методом полимеразной цепной реакции (ПЦР). Исследована сыворотка крови 72 больных с ОНМК и контрольной группы из 30-ти больных с заболеваниями не сосудистого происхождения для выявления генома энтеровирусов. Исследование энтеровирусных РНК проводили при помощи ПЦР с применением обратной транскрипции. Выделение вирусов проводили на линиях клеток HeLa и HEp-2. В 17 из 72 отобранных проб сыворотки крови исследуемой группы (23,6 +- 5,0 %) был выявлен геном энтеровирусов, тогда как в контрольной группе был получен позитивный результат только с одной сывороткой крови (3,3 +- 3,2 %). Выделить цитопатогенные агенты на культурах клеток HEp-2 и HeLa удалось из 11 сывороток у больных из исследуемой группы, давших позитивный результат на энтеровирусы в ПЦР. Из остальных ПЦР-позитивных и ПЦР-негативных сывороток вирусы выделить не удалось. Ни в одной из сывороток крови больных контрольной группы цитопатогенные агенты выделить не удалось. Присутствие энтеровирусов в крови больных с ОНМК разрешает предположить этиопатогенетическую связь между ними. Внедрение ПЦР с целью выявления энтеровирусных агентов у больных с ОНМК может дополнить уже существующие методы диагностики
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Козопас В. С., Лобанов В. Г., Сікліцький В. В., Гуменюк В. В., Литвинчук В. Г., Жуковський В. С., Мельник В. В.
Заглавие : Клінічні аспекти діагностики та лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткових кісток
Место публикации : Травма. - Донецк: ИД Заславский, 2017. - Том 18, N 6. - С. 174-179 (Шифр ТУ3/2017/18/6)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES
Аннотация: В аналітичному огляді літератури розглянуті питання діагностики та лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткових кісток. Висвітлені основні тенденції і напрямки діагностики та лікування: механогенез, сучасні класифікації, стандарти обстеження, можливості оптимізації надання медичної допомоги постраждалим із внутрішньосуглобовими переломами п’яткових кісток. У результаті проведеного аналізу встановлено, що існує проблема діагностики й якісного лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткових кісток, яка потребує вирішення шляхом розробки, впровадження комплексних методик діагностики та лікування на засадах доказової медицини
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Булик Р. Є., Попелюк О.-М. В., Мельник В. В., Проняєв Д. В.
Заглавие : Сучасні уявлення про закладку та ембріогенез сечовидільних органів
Параллельн. заглавия :Modern view on the germ and embryogenesis of the urinary organs
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 328-334 (Шифр ВУ80/2022/26/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EMBRYO RESEARCH
ОНТОГЕНЕЗ
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Літературне дослідження присвячене аналізу даних наукової літератури за останні 10 років із електронних баз “PubMed” та “Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського”, що присвячені дослідженню процесів становлення та розвитку органів і структур сечовидільної системи. Серед багатьох уроджених вад розвитку причинами мертвонародження та захворюваності дітей раннього віку провідна роль належить порушенню внутрішноутробного органогенезу. Встановлено, що в Україні, налічується до 3 тисяч випадків природженої патології. Серед них випадки вад розвитку сечостатевої системи посідають 3-тє місце за частотою виникнення. Серед них уроджені вади розвитку жіночих статевих органів становлять до 6 %. Той факт, що значна частина природженої патології жіночих статевих органів проявляється лише в період статевого дозрівання вказує на те, що дані цифри є дещо відносними. Швидкий розвиток сечостатевої системи плоду потребує від морфологів всебічного вивчення закономірностей морфогенезу та розвитку топографічних та анатомічних взаємозв’язків органів сечовиділення та сечовивідних шляхів у ранній період онтогенезу людини. Проблема об’єднання інформації про особливості структурної організації органів сечовиділення та статевих органів в одну морфофункціональну уяву про предмет дослідження є однією з кардинальних проблем перинатальної урології. Остаточне формування сечостатевих органів відбувається наступним чином. На зміну початковим ниркам починають утворюватися постійні нирки (metanephros), з того ж нефрогенного тяжа, з якого утворилася первинна нирка. З нефрогенного тяжа розвивається власне паренхіма постійних нирок (сечові канальці). Починаючи з 3-го місяця, постійні нирки замінюють собою mesonephros. Таким чином, ембріональний розвиток статевих органів відбувається в тісному взаємозв’язку з розвитком сечовивідних шляхів і нирок. Тому уроджені вади розвитку цих двох систем нерідко поєднуються. Активне впровадження перинатальної профілактики уроджених вад розвитку сечостатевих органів вимагає сучасних підходів і методів обстеження внутрішньоутробного життя. Тому комплекс ембріотопографічних досліджень набуває особливого значення, органічно поєднуючи розгляд критичних періодів розвитку з розумінням особливостей просторових взаємозв’язків органів і структур сечо-статевої системиThe literature is devoted to the analysis of scientific literature for the last 10 years from the electronic databases "PubMed" and "National Library of Ukraine named after V. I. Vernadsky", which are devoted to the study of the formation and development of organs and structures of the urinary system. The consequences of perinatal morphogenesis play the most essential role in the causes and contribution to many congenital malformations (CM), stillbirths, and infant morbidity. According to the Medical and Genetic Service of the Ministry of Health of Ukraine, up to 3,000 cases of CM of various organs and systems are recorded annually among newborns in Ukraine. CM of the genitourinary system ranks 3rd in frequency, among which CM of the female genitalia is up to 6 %. These figures are somewhat subjective, as a certain percentage of pathology of the female reproductive system is detected only when a girl reaches childbearing age, which greatly complicates the choice of methods and effectiveness of treatment. The rapid development of the genitourinary system of the fetus requires morphologists to comprehensively study the patterns of morphogenesis and the development of topographic and anatomical relationships of the reproductive system and urinary tract in the early period of human ontogenesis. The problem of combining information about the structural organization of the urinary tract and genital system into a consolidated morphofunctional unit is one of the cardinal problems of perinatal urology. The final formation of the urogenital organs is as follows. The initial kidneys’ replacement with the permanent ones, metanephros, begins to form, from the same nephrogenic cord that gave rise to the primary kidney. The proper permanent renal parenchyma develops from the nephrogenic cord (renal tubuli). From the 3rd month, the permanent kidneys replace the mesonephros as the excretory organs already function. Thus, the embryonic development of the genitals is closely related to the development of the urinary tract and kidneys. Therefore, the CM of these two systems often occurs together. Active introduction of perinatal prophylaxis of urogenital organs requires modern approaches and methods of examination of intrauterine life. Therefore, the complex of embryotopographic studies attains special significance, having combined the consideration of organically critical periods of development with the understanding of the peculiarities of the spatial relationships of organs and structures of the genitourinary system
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Проняєв Д. В., Волошин В. Л., Мельник В. В., Ємельяненко Н. Р., Кавун М. П., Перепелюк М. Д., Яковець К. І.
Заглавие : Досвід прикладного застосування стовбурових клітин
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2021. - Т. 25, № 4. - С. 123-132 (Шифр БУ5/2021/25/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS
Аннотация: Дослідження присвячене висвітленню даних літератури щодо практичного застосування стовбурових клітин для лікування різноманітних захворювань. Найбільш важливим та перспективним джерелом стовбурових клітин є пуповинна кров. Практичне використання стовбурових клітин має свої складності. Важливим ефектом стовбурових клітин, про який обов’язково необхідно пам’ятати, є деяке спотворення їх властивостей при експериментах ”in vivo” та ”in vitro”. Найбільшого поширення для впровадження у практику набули індуковані плюрипотентні стовбурові клітини. Це пов’язано з тим, що даний тип клітин є, як правило, генетично сумісними з певним організмом. У даному огляді літератури наводяться як основні історичні віхи у розвитку вчення про прикладне застосування стовбурових клітин, так і найсучасніші дані наукової літератури. Вражаючими є відкриття Джозефа Альтмана, який довів існування стовбурових клітин головного мозку. Одним із найбільш вивчених є процес диференціювання плюрипотентних стовбурових клітин людини в нейрони та астроцити. Вперше таке диференціювання описане у 2001 році. Особливе зацікавлення для клітинних біологів, що займаються стовбуровими клітинами, набуває печінка. У печінці дорослої людини на роль стовбурових клітин претендують два види клітин: гепатоцити в екстремальних умовах (часткова гепатектомія) набувають властивостей уніпотентних стовбурових клітин, що здатні утворювати лише один тип диференційованих клітин нижчого рівня; овальні клітини, які слабко диференційовані та володіють біпотентними властивостями, тобто здатні утворювати як гепатоцити, так і холангіоцити. У стоматології та щелепно-лицевій хірургії трансплантація мезенхімальних стовбурових клітин може використовуватись для відновлення цілісності кісток або регенерації тканин зубів. Стовбурові клітини, виділені з кісткового мозку, при трансплантації можуть забезпечити відновлення пошкодженої кісткової тканини лиця, а клітини, виділені з пульпи зуба, – відновлюють дентин. Проведене нами дослідження джерел наукової літератури, присвячене проблемі дослідження стовбурових клітин, вказує на значне зацікавлення науковців даною тематикою. Необхідно зауважити про вагоме переважання іноземних джерел наукової літератури з даної тематики. Вважаємо за доцільне вказати на недостатню кількість проведення наукових досліджень вітчизняними науковцями. Отже, зважаючи на вищенаведене, вважаємо обрану нами тематику дослідження надзвичайно актуальною.
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Андрюшкова Н. Г., Турчина Н. С., Долінчук Л. В., Понятовський В. А., Мельник В. В., Широбоков В. П., Трепет Л. Н.
Заглавие : Дослідження генома ентеровірусів у сироватці крові хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу
Место публикации : Український неврологічний журнал. - К., 2016. - № 3. - С. 8-12 (Шифр УУ43/2016/3)
MeSH-главная: ЭНТЕРОВИРУС -- ENTEROVIRUS
ГЕНОМ ВИРУСНЫЙ -- GENOME, VIRAL
РНК -- RNA
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS
ИНСУЛЬТ -- STROKE
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЧЕСКАЯ АТАКА ТРАНЗИТОРНАЯ -- ISCHEMIC ATTACK, TRANSIENT
МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВООБРАЩЕНИЕ -- CEREBROVASCULAR CIRCULATION
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
ВИРУСОЛОГИЯ -- VIROLOGY
Аннотация: Мета — визначити наявність генома ентеровірусів у сироватці крові хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу (ГПМК) за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та вірусологічного методу дослідження. Матеріали і методи. Проведено дослідження крові 72 хворих з ГПМК та контрольної групи з 30 хворих з захворюваннями несудинного генезу на предмет виявлення генома ентеровірусів. Дослідження ентеровірусних РНК здійснювали за допомогою ПЛР із застосуванням зворотної транскрипції. Виділення вірусів проводили на лініях клітин HeLa та НЕр-2. Результати. У 17 ((23,6 ± 5,0) %) із 72 відібраних проб сироватки крові у дослідній групі виявлено геном ентеровірусів, тоді як у контрольній групі — лише в одній ((3,3 ± 3,2) %). Виділити цитопатогенні агенти на культурах клітин НЕр-2 та HeLa вдалося з 11 сироваток крові хворих з дослідної групи з позитивним результатом на наявність ентеровірусів за допомогою ПЛР. З решти ПЛР-позитивних та ПЛР-негативних сироваток віруси виділити не вдалося. З жодної сироватки крові хворих контрольної групи цитопатогенні агенти виділити не вдалося. Висновки. Наявність ентеровірусів у крові хворих з ГПМК дає підставу припустити наявність етіопатогенетичного зв’язку між ними. Застосування ПЛР для виявлення ентеровірусних агентів у хворих з ГПМК у перспективі доповнить арсенал методів діагностики. Розширення знань щодо патогенетичних процесів розвитку ГПМК та підтвердження можливої ролі ентеровірусів у розвитку атеросклеротичних змін відкриває нові перспективи для вдосконалення наявних та застосування нових методів діагностики, а також для використання у комплексній терапії та профілактиці противірусних засобів.
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-36

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)