Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Морар, І. К.$<.>)

Общее количество найденных документов : 47
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-47

Динаміка оптичних параметрів лазерної поляриметрії тканин людського організму за гострої странгуляційної кишкової непрохідності / О. І. Іващук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т.13, № 2. - С. 57-60

Доп.точки доступа:
Іващук, О. І.
Давиденко, І. С.
Бодяка, В. Ю.
Морар, І. К.
Лянскорунський, В. М.
Делей, В. Д.
Нурдінов, Х. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Морар, І. К.
Вплив тривалості внутрішньочеревної гіпертензії на виникнення післяопераційної евентрації [Текст] / І. К. Морар // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 79-83. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (осложнения)
ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ -- DIAPHRAGMATIC EVENTRATION (этиология)
Аннотация: Післяопераційна евентрація є одним із найбільш небезпечних ускладнень в абдомінальній хірургії, при виникненні якого відзначається досить висока летальність, яка сягає до 20%, а за даними деяких авторів – до 65%. Одним із багатьох вагомих чинників, який має безпосередній вплив на виникнення післяопераційної евентрації, є внутрішньочеревна гіпертензія (ВЧГ), що завжди має місце при гострих хірургічних захворюваннях та травмах органів черевної порожнини, післяопераційних ускладненнях тощо. Якщо роль рівня ВЧГ у розвитку післяопераційної евентрації є досить зрозуміла та прогнозована, то тривалість ВЧГ та її ступінь залишається до кінця невизначеною. Вивчення тривалості ВЧГ у розвитку післяопераційної евентрації дасть змогу краще зрозуміти етіопатогенез виникнення цього ускладнення та знайти способи щодо його ефективного запобігання. Мета роботи – вивчити роль тривалості внутрішньочеревної гіпертензії, залежно від її ступеня, у розвитку післяопераційної евентрації. Матеріал і методи. Досліджено 59 прооперованих хворих на злоякісні новоутворення ободової кишки у ІІ та ІІІ стадіях захворювання. Основну групу сформували з осіб, у яких протягом раннього післяопераційного періоду виникла евентрація. Групу порівняння утворили пацієнти, в яких упродовж усього післяопераційного періоду евентрація не виникала. Усім пацієнтам рівень ВЧТ вимірювали через сечовий міхур, з періодичністю 3 рази на добу. Результати. Отримані результати дослідження вказують на провідну роль тривалості ВЧГ у розвитку післяопераційної евентрації. Зокрема, для розвитку післяопераційної евентрації характерна більша тривалість періодів ВЧГ ІІ, ІІІ та IV ступенів та менша – без ВЧГ та ВЧГ І ступеня. Зазначено роль тривалості періоду ВЧГ ІІ ступеня, оскільки відсутня вірогідна різниця проти періодів без ВЧГ та із ВЧГ І ступеня. Також післяопераційна евентрація виникає швидше у пацієнтів з тривалішим періодом ВЧГ ІІІ та IVступенів та менш тривалими періодами без ВЧГ та із ВЧГ І ступеня. Для швидшого настання післяопераційної евентрації характерна відсутність вірогідної різниці тривалості періоду ВЧГ ІІІ та IV ступенів порівняно з іншими. Висновки. 1. У розвитку післяопераційної евентрації провідна роль належить порівняно тривалим періодам внутрішньочеревної гіпертензії ІІ, ІІІ, IV ступенів. 2. Термін настання післяопераційної евентрації обернено пропорційний до тривалості періоду внутрішньочеревної гіпертензії ІІІ - IV ступенів.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Взаємозв’язок між об’ємом черевної порожнини та рівнем внутрішньочеревного тиску [Текст] / В. Ю. Бодяка [и др.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2014. - Т. 13, № 3. - С. 6-8

Доп.точки доступа:
Бодяка, В. Ю.
Іващук, О. І.
Морар, І. К.
Непеляк, Л. В.
Делей, В. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Вплив внутрішньочеревної гіпертензії на патоморфологічні особливості перебігу гострого деструктивного панкреатиту в експерименті [Текст] / І. К. Морар [та ін.] // Патологія. - 2012. - № 2. - С. 95-97

Рубрики: Панкреатит острый некротизирующий--животное--патолог--патофизиол

   Гипертензия--животное--патолог--патофизиол

   Брюшная полость--животное--патолог--патофизиол

   Поджелудочная железа--животное--действ преп--патолог--патофизиол

Доп.точки доступа:
Морар, І. К.
Іващук, О. І.
Давиденко, І. С.
Рябий, С. І.
Вітковська, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Морар, І. К.
Морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при внутрішньочеревній гіпертензії в експерименті / І. К. Морар // Шпит. хірургія. - 2020. - N 4. - С. 29-35

MeSH-главная:
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (хирургия)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование, методы)
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Аннотация: Мета роботи: в експерименті на дрібних лабораторних тваринах дослідити вплив внутрішньочеревної гіпертензії на морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани. Експеримент виконано на 102 лабораторних щурах, яким виконано серединну лапаротомію та зведено краї рани простими вузловими швами. Основну групу склали 72 тварини, яким створювали внутрішньочеревну гіпертензію. Групу порівняння склали 48 тварини без внутрішньочеревної гіпертензії. Забір біологічного матеріалу проводили на 1-у, 3-ю та 5-у доби після створення внутрішньочеревної гіпертензії. Створена внутрішньочеревна гіпертензія призводить до нерівномірного повнокров’я як м’язово-апоневротичного шару, так і грануляційної тканини, збільшення об’єму останньої, а також до переважання відсотка лімфоїдних клітин над фібробластами, що свідчить про затримку репаративних процесів у ділянці рубця. Особливістю венозного повнокров’я за створеної внутрішньочеревної гіпертензії є сладж еритроцитів у венулах та “порожні” артеріоли. Ступінь вираження патогістологічних змін, спричинених внутрішньочеревною гіпертензією, залежить від рівня внутрішньочеревного тиску та тривалості його дії.
Цель работы: в эксперименте на мелких лабораторных животных исследовать влияние внутрибрюшной гипертензии на морфологические особенности грануляционной ткани лапаротомной раны. Эксперимент выполнен на 102 лабораторных крысах, которым выполнено срединную лапаротомию и соедены края раны простыми узловыми швами. Основную группу составили 72 животные, которым создавали внутрибрюшную гипертензию. Группу сравнения образовали 48 животных без внутрибрюшной гипертензии. Забор биологического материала проводили на 1, 3 и 5 сутки после создания внутрибрюшной гипертензии. Созданная внутрибрюшная гипертензия приводит к неравномерному полнокровию как мышечно-апоневротического слоя, так и грануляционной ткани, увеличению объема последней, а также к преобладанию процента лимфоидных клеток над фибробластами, что свидетельствует о задержке репаративных процессов в области рубца. Особенностью венозного полнокровия по созданной внутрибрюшной гипертензии является сладж эритроцитов в венулах и “пустые? артериолы. Степень выраженности патогистологических изменений, вызванных внутрибрюшной гипертензией, зависит от уровня внутрибрюшного давления и продолжительности его действия.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Вплив декомпресії черевної порожнини на перебіг гострої хірургічної патології її органів в експерименті [Текст] / В. Ю. Бодяка [и др.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2013. - Т. 12, № 3. - С. 18-25

Доп.точки доступа:
Бодяка, В. Ю.
Іващук, О. І.
Морар, І. К.
Лянскорунський, В. М.
Непеляк, Л. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Морар, І. К.
Клінічне обгрунтування пристрою для попередження післяопераційної евентрації [Текст] / І. К. Морар // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 78-83. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ -- DIAPHRAGMATIC EVENTRATION (терапия)
ВНУТРИБРЮШНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRA-ABDOMINAL PRESSURE
Аннотация: Післяопераційна евентрація є одним із найбільш небезпечних ускладнень, особливо у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини, де мають місце явища вторинного імунодефіциту, кахексії, анемії, тощо. Нині існує величезна кількість способів попередження післяопераційної евентрації у пацієнтів із високим ризиком виникнення даного ускладнення, проте всі вони поруч із своїми перевагами мають ряд недоліків, які значно обмежують їх застосування. Розробка ефективного, неінвазивного пристрою для попередження післяопераційної евентрації може у деякій мірі вирішити дану проблему. Мета дослідження: обґрунтувати ефективність застосування пристрою для попередження післяопераційної евентрації, шляхом вивчення частоти розвитку післяопераційних ускладнень у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини. Матеріал і методи. Нами запропоновано пристрій для попередження післяопераційної евентрації, застосування якого не потребує виконання додаткових оперативних прийомів під час оперативного втручання, а також дозволяє використовувати останній при виникненні неповної (підшкірної) евентрації (пат. № 120209 від 25.10.2017). Пристрій складається з п’яти пластикових пластин, обшитих м’якою тканиною, та рухливо сполучених між собою найбільш широкими частинами. Центральна пластина регулюється, залежно від ширини задньої поверхні тулуба пацієнта. Дві бокові пластини на вільних краях мають 11 петель для шнурування. Для обґрунтування ефективності застосування даного пристрою нами досліджено 107 прооперованих хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини. Групу порівняння становили 60 осіб, яким запропонований пристрій не застосовувався, основну групу – 47 пацієнтів, яким у ранньому післяопераційному періоді застосовували вищепредставлений пристрій. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані результати вказують на вірогідне переважання частоти розвитку післяопераційної евентрації у пацієнтів основної групи. Слід відмітити відсутність вірогідної різниці частоти розвитку «системних» та інших «локальних» післяопераційних ускладнень між обома дослідними групами пацієнтів, що свідчить про репрезентативність вибірки, оскільки «локальні» післяопераційні ускладнення призводять до розвитку евентрації. У пацієнтів основної групи, починаючи з 2-ї доби після виконання оперативного втручання, відмічається вірогідно менший рівень внутрішньочеревного тиску протягом перших 12-и діб раннього післяопераційного періоду. Висновок. Застосування запропонованого пристрою для попередження післяопераційної евентрації дозволяє неінвазивним способом запобігти розвитку останньої, а також при виникненні неповної евентрації попередити розвиток повної, не маючи істотного впливу на рівень внутрішньочеревного тиску, порівняно із загальноприйнятим застосуванням бандажу.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Морар, І. К.
Особливості загоєння рани передньої черевної стінки за наявного сітчастого імплантату і на тлі онкопроцесу [Текст] / І. К. Морар // Хірургія України. - 2016. - № 2. - С. 65-69

MeSH-главная:
БРЮШНЫЕ МЫШЦЫ -- ABDOMINAL MUSCLES (хирургия)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE (патология)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Свободных экз. нет

Найти похожие

Морар, І. К.
Вплив внутрішньочеревної гіпертензії на міцність післяопераційного рубця лапаротомної рани [Текст] = Effect of intra-abdominal hypertension on the strength of the postoperative scar of a laparotomic wound / І. К. Морар // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 223-226. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (осложнения, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
РУБЕЦ -- CICATRIX (осложнения)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование)
Аннотация: Одним із головних чинників виникнення післяопераційної евентрації є внутрішньочеревна гіпертензія, яка має місце за різної хірургічної патології органів черевної порожнини. Незважаючи на наявність великої кількості наукових праць щодо негативної дії внутрішньочеревної гіпертензії на морфологічний стан грануляційної тканини у ділянці лапаротомної рани, публікацій щодо її впливу на міцність післяопераційного рубця немає. Тому метою роботи було дослідити в експерименті на дрібних лабораторних тваринах вплив внутрішньочеревної гіпертензії на механічну міцність післяопераційного рубця лапаротомної рани. Експеримент проведено на 120 лабораторних щурах, яким виконано серединну лапаротомію та зведено краї м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки простими вузловими швами. Основну групу склали 72 тварини, яким створили внутрішньочеревну гіпертензію шляхом уведення у черевну порожнину ємності (презервативу) з певною кількістю фурациліну. Групу порівняння утворили 48 тварин, яким після виконання лапаротомії у черевній порожнині розташували пустий презерватив. Механічну міцність післяопераційного рубця лапаротомної рани визначали за методикою Г.В. Петровича (2010) на 1-у, 3-ю та 5-у доби після створення внутрішньочеревної гіпертензії, шляхом вимірювання рівня внутрішньочеревного тиску у момент розриву післяопераційного рубця лапаротомної рани. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили з використанням електронних таблиць Microsoft Excel та пакета програм статистичної обробки PAST. Розбіжності між групами досліджень визначали за допомогою критеріїв Mann-Whithey. Отримані результати дослідження свідчать, що створена внутрішньочеревна гіпертензія призводить до зниження механічної міцності післяопераційного рубця лапаротомної рани. Ступінь негативного впливу внутрішньочеревної гіпертензії на міцність післяопераційного рубця обернено пропорційна рівню внутрішньочеревного тиску
One of the main factors of postoperative eventration is intra-abdominal hypertension, which occurs in various surgical pathologies of the abdominal cavity. Despite the presence of a large number of scientific papers on the negative effect of intra-abdominal hypertension on the morphological state of granulation tissue in the area of the laparotomy wound, there are no publications on the impact on the strength of the postoperative scar. Therefore, the study aimed to investigate in an experiment on small laboratory animals the effect of intra-abdominal hypertension on the mechanical strength of the postoperative scar of a laparotomy wound. The experiment was performed on 120 laboratory rats, which underwent a median laparotomy and brought together the edges of the musculoaponeurotic layer of the anterior abdominal wall with simple nodal sutures. The main group consisted of 72 animals who developed intra-abdominal hypertension by inserting a container (condom) with a certain amount of Furacilin into the abdominal cavity. The comparison group consisted of 48 animals who had an empty condom inserted into the abdominal cavity after laparotomy. The mechanical strength of the postoperative scar of the laparotomy wound was determined by the method of G. V. Petrovich (2010) on the 1st, 3rd, and 5th day after the creation of intra-abdominal hypertension, by measuring the level of intra-abdominal pressure at the time of rupture of the postoperative scar of the laparotomy wound. Statistical analysis of the results was performed using Microsoft Excel spreadsheets and a package of statistical processing software PAST. Differences between study groups were determined using Mann-Whitney criteria. The results of the study indicate that the created intra-abdominal hypertension leads to a decrease in the mechanical strength of the postoperative scar of the laparotomy wound. The degree of the negative impact of intra-abdominal hypertension on the strength of the postoperative scar is inversely proportional to the level of intra-abdominal pressure
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Особливості морфології грануляційної тканини лапаротомної рани при використанні різних видів швів [Текст] / В. В. Власов [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 4. - С. 44-49

MeSH-главная:
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY
ШОВ, ТЕХНИКА НАЛОЖЕНИЯ -- SUTURE TECHNIQUES (использование)
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE
Аннотация: Мета роботи — дослідити в експерименті морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при зашиванні останньої простими вузловими та безперервним обвивним швом. Матеріали і методи. Експеримент виконано на 108 щурах, яким проведено серединну лапаротомію. Першій групі тварин (n = 54) краї м’язово‑апоневротичного шару передньої черевної стінки з’єднано простими швами, другій групі (n = 54) — безперервним обвивним. Забір біологічного матеріалу проводили в 1‑шу, на 7‑му та 14‑ту добу після оперативного втручання шляхом висічення м’язово‑апоневротичного шару передньої черевної стінки разом зі шкірою. Результати та обговорення. В 1‑шу добу дослідження у першій групі в грануляційній тканині статистично значущо переважали лімфоїдні клітини та нейтрофіли, різниця між їх кількістю була статистично незначущою. У другій групі відзначено статистично значущо більшу частку лише лімфоїдних клітин. На 7‑му та 14‑ту добу спостереження в обох групах у грануляційній тканині статистично значущо переважали фібробласти. В 1‑шу добу після виконання операції в обох групах спостерігали фібрин у вигляді сітки, а у другій групі — також крововиливи. Морфологія грануляційної тканини лапаротомної рани на 14‑ту добу спостереження не відрізнялася в групах, за винятком того, що в другій групі статистично значущо був більшим питомий об’єм колагенових волокон. Висновки. Використання безперервного обвивного шва на відміну від простого вузлового спричиняє статистично значуще переважання у грануляційній тканині лапаротомної рани фібробластів, лімфоїдних та плазматичних клітин, збільшення питомого об’єму колагенових волокон, а також зменшення частки макрофагів, особливо на 14‑ту добу спостереження, що свідчить про порівняно швидке дозрівання грануляційної тканини
Доп.точки доступа:
Власов, В. В.
Морар, І. К.
Давиденко, І. С.
Бодяка, В. Ю.
Походун, К. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Особливості формування грануляційної тканини навколо елементів сітчастого імплантату передньої черевної стінки при застосуванні гіалуронової кислоти в експерименті [Текст] / І. К. Морар [и др.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2015. - Т.14, № 2. - С. 120-125

Рубрики: ВНМУ

MeSH-главная:
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID (фармакология)
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE (действие лекарственных препаратов, физиология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Доп.точки доступа:
Морар, І. К.
Іващук, О. І.
Давиденко, І. С.
Власов, В. В.
Бодяка, В. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Випадок лікування рани передньої черевної стінки після повного курсу променевої терапії [Текст] / О. І. Іващук [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2016. - N 4. - С. 93-94

MeSH-главная:
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (воздействие облучения, патология, хирургия)
ЛУЧЕВЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- RADIATION INJURIES (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (вредные воздействия)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (диагностика, патофизиология, хирургия)
РУБЕЦ -- CICATRIX (диагностика, патофизиология, хирургия)
РАНЫ ЗАКРЫТИЯ МЕТОДЫ -- WOUND CLOSURE TECHNIQUES (использование)
ШОВ, ТЕХНИКА НАЛОЖЕНИЯ -- SUTURE TECHNIQUES (вредные воздействия, использование)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, хирургия)
Аннотация: У статті представлено клінічний випадок успішного лікування рани передньої черевної стінки на тлі післяпроменевих змін даної ділянки. Основуючись на результатах лікування, рекомендовано дотримуватися тактики «економного висічення» країв рани з наступним зведенням останніх за допомогою окремовузлових швів та адекватним дренуванням.
Доп.точки доступа:
Іващук, О. І.
Бодяка, В. Ю.
Гушул, І. Я.
Постевка, І. Д.
Морар, І. К.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Особливості морфології грануляційної тканини навколо елементів сітчастого імплантату після виконання пластики передньої черевної стінки на тлі злоякісного пухлинного процесу [Текст] = Specific characteristics of granulation tissue morphology round the elements of perforated graft after performing plastic surgery on the anterior abdominal wall against the ground of malignant tumoroces process / І. К. Морар [и др.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 3. - С. 54-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: ВНМУ

MeSH-главная:
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE (анатомия и гистология)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
(хирургия)
БРЮШНЫЕ МЫШЦЫ -- ABDOMINAL MUSCLES (хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (осложнения)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Доп.точки доступа:
Морар, І. К.
Іващук, О. І.
Давиденко, І. С.
Бодяка, В. Ю.
Власов, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Іващук, О. І.
Морфологічне та біохімічне обґрунтування деяких способів моделювання гострого деструктивного панкреатиту на дрібних лабораторних тваринах [Текст] / О. І. Іващук, І. С. Давиденко, І. К. Морар // Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 40-45

Доп.точки доступа:
Давиденко, І. С.
Морар, І. К.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Морар, І. К.
Мікробіологічні особливості лапаротомної рани при виникненні повної евентрації за онкологічного процесу [Текст] = Microbiological characteristics of the laparotomic wound, when complete eventration beginning, in the oncological process / І. К. Морар // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 28-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ABDOMINAL NEOPLASMS (хирургия)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование, тенденции)
Кл.слова (ненормированные):
рановий ексудат
Аннотация: Мета дослідження – вивчити особливості якісного та кількісного складу мікрофлори ранового ексудату лапаротомної рани, ускладненої евентрацією, залежно від її ступеня, у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини. Матеріали та методи. Досліджено 28 хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини, у яких виникла післяопераційна евентрація. Основну групу сформували з 12 пацієнтів, у яких виникла повна евентрація (ІІ-IV ступінь). Групу порівняння утворили з 16 пацієнтів, у яких виникла підшкірна евентрація (І ступінь). Забір біологічного матеріалу проводили впродовж 8 діб раннього післяопераційного періоду шляхом бактеріологічного дослідження ранового ексудату під час виконання перев’язок. Вивчали видовий склад мікроорганізмів, їх популяційний рівень, коефіцієнт постійності, частоту виявлення виду, коефіцієнт значущості, коефіцієнт кількісного домінування. Результати. При виникненні евентрації ІІ-IV ступенів на тлі онкологічного процесу відзначається вірогідне переважання кількості висіяних штамів E. coli, S. аureus та м/о роду Proteus, причому кількість штамів E. coli вірогідно переважає впродовж усіх термінів спостереження. При розвитку евентрації ІІ-IV ступенів за онкологічного процесу в ексудаті лапаротомної рани, помітне переважання популяційного рівня E. сoli, S. аureus та м/о роду Proteus. Домінуючим мікроорганізмом, відповідно до визначеного коефіцієнта кількісного домінування, при всіх ступенях евентрації, упродовж усього терміну дослідження є E. сoli, на другому місці – Enterococcus faecalis. Водночас при всіх ступенях евентрації, на 6-8-й добах дослідження відзначають високі цифри коефіцієнта кількісного домінування S. aureus. Висновки. При розвитку післяопераційної евентрації ІІ-IV ступенів у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини відзначено вірогідне зростання кількості висіяних штамів та популяційного рівня мікроорганізмів раневого ексудату лапаротомної рани E. сoli, S. аureus та мікроорганізмів роду Proteus. У хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини при виникненніпісляопераційноїевентрації ІІ-IV ступенівдомінуючими мікроорганізмами раневого ексудату є E. Сoli, Enterococcus faecalis та мікроорганізми роду Proteus
The aim of the study – to study the peculiarities of the qualitative and quantitative composition of the microflora of the wound exudate of the laparotomy wound, complicated by the eventration, depending on its degree, in patients with malignant neoplasms of the abdominal cavity. Materials and methods. 28 patients with malignant neoplasms of abdominal organs who had postoperative eventration were studied. The main group consisted of 12 patients who had a complete eventration (grade II-IV). The comparison group was formed by 16 patients who had subcutaneous eventration (I degree). The collection of biological material was carried out during the 8th day of the early postoperative period, by bacteriological examination of the wound exudate, during dressings. Species composition of microorganisms, their population level, the coefficient of constancy, the frequency of species detection, the coefficient of significance, the coefficient of quantitative dominance was studied. Results. When eventration II-IV degrees occurs, against a background of the oncological process, a probable predominance of the number of strains of E. coli, S. aureus and m/o of the genus Proteus is noted, and the number of strains of E. coli is likely to prevail during all periods of observation. During the development of II-IV degrees of eventration, due to the oncological process, in the exudate of the laparotomy wound, there is a probable predominance of the population level of E. coli, S. aureus and m/o of the genus Proteus. The dominant microorganism, according to the determined coefficient of quantitative dominance, at all degrees of eventration, throughout the entire period of the study, is E. coli, and Enterococcus faecalis is in the second place. At the same time, at all degrees of eventration, high numbers of the coefficient of quantitative dominance in S. aureus are noted on the 6-8th day of the study Conclusions. With the development of postoperative eventration of II-IV degrees, in patients with malignant neoplasms of the abdominal cavity, a probable increase in the number of strains sown and the population level of microorganisms in the laparotomy wound exudate with E. coli, S. aureus and microorganisms of the genus Proteus is noted. In patients with malignant neoplasms of the abdominal cavity, with the occurrence of II-IV degrees of postoperative eventuration, the dominant microorganisms of the wound exudate are E. coli and Enterococcus faecalis and microorganisms of the genus Proteus
Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Зміна оптичних параметрів лазерної поляриметрії плазми крові за гострої гнійно-запальної патології органів черевної порожнини [Текст] / O. І. Іващук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2010. - Т. 9, № 2. - С. 22-29

Доп.точки доступа:
Іващук, О. І.
Ушенко, О. Г.
Бодяка, В. Ю.
Морар, І. К.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Зміна оптичних параметрів лазерної поляриметрії плазми крові за гострого деструктивного панкреатиту [Текст] / О. І. Іващук [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2010. - Т. 14, № 3. - С. 19-26

Доп.точки доступа:
Іващук, О. І.
Ушенко, О. Г.
Морар, І. К.
Бодяка, В. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Синдром абдомінальної компресії як проблема сучасної невідкладної хірургії [Текст] / О. І. Іващук [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 81-86

Доп.точки доступа:
Іващук, О. І.
Бодяка, В. Ю.
Морар, І. К.
Глігор, С. Ф.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Особливості бактеріальної транслокації при гострому деструктивному панкреатиті та внутрішньочеревній гіпертензії в експерименті [Текст] / І. К. Морар [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2012. - Т. 11, № 1. - С. 14-22

Доп.точки доступа:
Морар, І. К.
Іващук, О. І.
Давиденко, І. С.
Піжовський, Є. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Вплив гіалуронової кислоти на морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при використанні безперервного обвивного шва [Текст] = The influence of hyaluronic acid on the morphological peculiarities of the Granulation tissue of the laparotomic wound in using a continuous locking stitch / І. К. Морар [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 36-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ РАНЫ ЗАКРЫТИЯ МЕТОДЫ -- ABDOMINAL WOUND CLOSURE TECHNIQUES
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE (действие лекарственных препаратов)
ШОВ, ТЕХНИКА НАЛОЖЕНИЯ -- SUTURE TECHNIQUES (использование, тенденции)
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Аннотация: The aim of the work: to investigate in the experiment the effect of topical application of hyaluronic acid on the morphological features of the granulation tissue of the laparotomy wound when suturing the last with continuous locking stitch. Materials and Methods. An experiment was performed on 108 laboratory rats, which underwent a median laparotomy and reduced the edges of the musculoaponeurotic layer of the anterior abdominal wall with a continuous locking stitch. The animals of the main group were treated with a colorless transparent viscous hyaluronic acid gel on the suture line of the musculoaponeurotic layer. A sampling of biological material was performed on the 1st, 7th and 14th days after surgery. Results and Discussion. It has been established that topical application of hyaluronic acid in the suturing of the edges of the musculoaponeurotic layer of the anterior abdominal wall by means of a continuous locking stitch leads to inhibition of the maturation of granulation tissue, since a marked decrease in the percentage of fibroblasts, plasmacytic cells and volume of blood vessels on the 14th day of observation
Мета роботи: вивчити в експерименті вплив місцевого застосування гіалуронової кислоти на морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при зашиванні останньої безперервним обвивним швом. Матеріали і методи. Проведено експеримент на 108 лабораторних щурах, яким виконано серединну лапаротомію та зведено краї м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки безперервним обвивним швом. Тваринам основної групи на лінію шва м’язово-апоневротичного шару наносили безбарвний прозорий в’язкий гель гіалуронової кислоти. Забір біологічного матеріалу проводили на 1-шу, 7-му та 14-ту доби після виконання оперативного втручання. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що місцеве застосування гіалуронової кислоти при зашиванні країв м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки за допомогою безперервного обвивного шва призводить до пригнічення дозрівання грануляційної тканини, оскільки спостерігається вірогідне зниження відсотка фібробластів, плазматичних клітин та зростання лімфоїдних клітин і нейтрофілів, а також питомого об’єму кровоносних судин на 14-ту добу спостереження
Доп.точки доступа:
Морар, І. К.
Власов, В. В.
Бодяка, В. Ю.
Походун, К. А.
Чупровська, Ю. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-47

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)