Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Міхалєв, К. О.$<.>)

Общее количество найденных документов : 62
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-62

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Залізна Ю. І., Міхалєв К. О., Жарінов О. Й.
Заглавие : Предиктори виникнення ускладнень у пацієнтів з уперше діагностованою фібриляцією передсердь при 6–місячному спостереженні
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 40-50 (Шифр УУ11/2017/3)
MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ -- PROLAPSE
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іванюк Н. Б., Жарінов О. Й., Міхалєв К. О., Єпанчінцева О. А. , Тодуров Б. М.
Заглавие : Зміни фракції викиду лівого шлуночка в пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією після аортокоронарного шунтування
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - Київ, 2016. - N 4. - С. 45-54 (Шифр УУ11/2016/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 53-54
MeSH-главная: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Міхалєва Т. В., Сичов О. С., Гетьман Т. В., Гур’янов В. Г., Міхалєв К. О.
Заглавие : Предиктори виникнення рецидиву аритмії в пацієнтів із фібриляцією передсердь неклапанного генезу після відновлення синусового ритму: місце поліморфізму rs10465885 гена конексину–40
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 6. - С. 56-67 (Шифр УУ11/2017/6)
MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
АРИТМИЯ СИНУСОВАЯ -- ARRHYTHMIA, SINUS
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
КОННЕКСИНЫ -- CONNEXINS
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Єпанчінцева О. А., Жарінов О. Й., Міхалєв К. О., Тодуров Б. М.
Заглавие : Дисфункція лівого шлуночка перед плановою хірургічною реваскуляризацією. Особливості "сірої зони"
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 29-44 (Шифр УУ11/2018/1)
MeSH-главная: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
Аннотация: Мета – вивчити клінічні характеристики пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС), серцевою недостатністю з «проміжною» фракцією викиду, відібраних за умов реальної клінічної практики для шунтування вінцевих артерій (ШВА). У зрізовому («крос-секційному») одноцентровому дослідженні проаналізували дані, отримані при клінічному та інструментальному обстеженні 622 пацієнтів зі стабільною ІХС (середній вік (61±9) років; 526 (84,6 %) чоловіків і 96 (15,4 %) жінок), послідовно обстежених та відібраних для ШВА. Аналізували демографічні, клінічні, параклінічні лабораторні, ехокардіографічні та коронароангіографічні показники. Коронаровентрикулографію виконали у всіх пацієнтів. У 5 (0,8 %) хворих виявили ізольоване гемодинамічно значуще (стенозування ≥ 50 % просвіту артерії) атеросклеротичне ураження стовбура лівої вінцевої артерії (ЛВА), у 430 (69,1 %) – трьох вінцевих артерій без значущого стенозу стовбура ЛВА, у 111 (17,9 %) – двох, у 76 (12,2 %) – однієї вінцевої артерії (без значущого стенозу стовбура ЛВА)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Залізна Ю. І., Міхалєв К. О., Жарінов О. Й.
Заглавие : Предиктори виникнення рецидиву аритмії після першого епізоду неклапанної фібриляції передсердь при спостереженні протягом 6 місяців
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 6. - С. 68-78 (Шифр УУ11/2017/6)
MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іванюк Н. Б., Жарінов О. Й., Міхалєв К. О., Єпанчінцева О. А., Тодуров Б. М.
Заглавие : Клінічні характеристики та якість життя пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією, відібраних для реваскуля- ризаційних втручань
Параллельн. заглавия :Clinical characteristics and quality of life of patients with ischemic cardiomyopathy selected for revascu¬larization procedures
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 21-28 (Шифр УУ11/2016/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
Аннотация: Мета - оцінити клінічні характеристики та якість життя (ЯЖ) пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця, серцевою недостатністю (СН) і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ), підготовлених за умов реальної практики до здійснення реваскуляризації міокарда. У зрізовому одноцентровому дослідженні проаналізували дані, отримані при клініко-інструментальному обстеженні послідовно госпіталізованих 148 пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією (130 чоловіків і 18 жінок віком у середньому (62±9) років). Виконували комплекс обстежень, необхідних при відборі пацієнтів та підготовці до реваскуляризаційних втручань. Аналізували демографічні характеристики, чинники ризику, супутні хвороби, фонове лікування. Показники ЯЖ оцінювали за опитувальником SF-36 та порівнювали з такими в інших дослідженнях у пацієнтів із СН. Отримані дані свідчать про зниження ЯЖ за різними шкалами опитувальника SF-36 у пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією, підготовлених для реваскуляризаційних втручань. Погіршення ЯЖ загалом узгоджувалося з наявністю зниженої ФВЛШ та високою частотою виявлення супутніх хвороб. Потреба в корекції ЯЖ - один із основних аргументів на користь виконання реваскуляризації міокарда
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Жарінов О. Й., Залізна Ю. І., Міхалєв К. О., Куць В. О.
Заглавие : Клінічні характеристики та перебіг уперше виявленої неклапанної фібриляції передсердь
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 46-53 (Шифр УУ11/2015/1)
MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сичов О. С., Міхалєва Т. В., Талаєва Т. В., Горбась І. М., Міхалєв К. О., Жуковська А. С.
Заглавие : Алельний поліморфізм гена конексину-40 (rs10465885) в пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного генезу
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 27-39 (Шифр УУ11/2015/1)
MeSH-главная: ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Жарінов О. Й., Студнікова В. В., Надорак О. П., Міхалєв К. О., Єпанчінцева О. А., Тодуров Б. М.
Заглавие : Ранні ускладнення після операції аортокоронарного шунтування в пацієнтів з ішемічною хворобою серця і супутнім цукровим діабетом
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2014. - № 2. - С. 55-61 (Шифр УУ11/2014/2)
MeSH-главная: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Логвінов Я.М., Жарінов О.Й., Міхалєв К.О., Єпанчінцева О.А.
Заглавие : Предиктори виникнення рецидиву неклапанної персистентної фібриляції передсердь протягом шести місяців після кардіоверсії: роль тканинної допплерографії
Место публикации : Сімейна медицина. - 2014. - № 1. - С. 105-110 (Шифр СУ21/2014/1)
MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY, DOPPLER
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Логвінов Я. М., Жарінов О. Й., Міхалєв К. О., Єпанчінцева О. А.
Заглавие : Інформативність нових ехокардіографічних маркерів тромбоутворення у вушку лівого передсердя у хворих з неклапанною фібриляцією передсердь
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 6. - С. 60-70 (Шифр УУ11/2013/6)
MeSH-главная: ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Єпанчінцева О. А., Жарінов О. Й., Міхалєв К. О., Тодуров Б. М.
Заглавие : Предиктори ранніх післяопераційних ускладнень після шунтування вінцевих артерій у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 3. - С. 60-75 (Шифр УУ11/2018/3)
MeSH-главная: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
Аннотация: Цель работы - установить предикторы возникновения ранних послеоперационных осложнений (РПО) у пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца (ИБС) после изолированного шунтирования венечных артерий (ШВА). В обсервационном одноцентровом исследовании проанализировали данные, полученные при клиническом и инструментальном обследовании 576 пациентов со стабильной ИБС (средний возраст (61 +- 9) год; 491 (85,2 %) мужчина и 85 (14,8 %) женщин), последовательно обследованных и отобранных для ШВА. Проанализированы демографические, клинические, параклинические лабораторные, эхокардиографические, коронароангиографические, интра- и послеоперационные показатели, оценено ассоциированное со здоровьем качество жизни. РПО возникли у 112 (19,4 %) пациентов. Наиболее частыми РПО были острое повреждение почек (n = 55; 9,5 %) и острая сердечная недостаточность (n = 49; 8,5 %). Двое (0,4 %) пациентов умерли в ранний послеоперационный период. Выводы: РПО после ШВА ассоциированы с многочисленными клиническими характеристиками, которые отражают коморбидную отягощенность пациентов со стабильной ИБС, включенных в исследуемую когорту. Независимое прогностическое значение таких исходных показателей, как ИМТ, степень тяжести СД, СКФ и фракция выброса ЛШ, следует учитывать при стратификации риска перед проведением ШКА
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Борхаленко Ю. А., Жарінов О. Й., Міхалєв К. О., Єпанчінцева О. А., Тодуров Б. М.
Заглавие : Зміни якості життя та критерії ефективності аортокоронарного шунтування в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка
Параллельн. заглавия :Changes of the quality of life and efficiency criteria of coronary artery bypass grafting in patients with stable coronary artery disease and preserved left ventricular ejection fraction
Место публикации : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 2. - С. 14-23 (Шифр КУ47/2018/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Мета роботи - оцінити динаміку показників якості життя (ЯЖ) та визначити об'єктивні критерії ефективності операції аортокоронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) при спостереженні протягом 1 року. Матеріали і методи. В одноцентровому проспективному дослідженні проаналізували дані, отримані при клініко-інструментальному і лабораторному обстеженні 71 пацієнта зі стабільною ІХС і збереженою систолічною функцією ЛШ (фракція викиду ЛШ а 45 %), послідовно відібраних для ізольованого АКШ. Також проаналізували толерантність до фізичного навантаження, визначену за допомогою тесту із 6-хвилинною ходьбою, допплерехокардіографічні показники діастолічної функції серця та рівні мозкового натрійуретичного пептиду. Оцінку ЯЖ проводили за допомогою опитувальників MLHFQ, SAQ та SF-36 через 6 і 12 місяців після АКШ. Результати. У перші 6 місяців після АКШ спостерігали значуще покращення показників ЯЖ за всіма шкалами. При подальшому спостереженні (у період із 6 до 12 місяців) зберігалося поліпшення ЯЖ лише за опитувальником MLHFQ (р = 0,034) та окремими підшкалами опитувальника SF-36. Вказані зміни насамперед визначалися покращенням функціонального класу стенокардії в більшості обстежених (р 0,001). Важливу роль також могла відігравати корекція діастолічної дисфункції міокарда і серцевої недостатності, що відображалося значущим зниженням вмісту мозкового натрійуретичного пептиду з 115,4 (квартилі 62,0-150,6) до 52,4 (20,4-95,9) пг/мл (р 0,001), збільшенням дистанції 6-хвилинної ходьби з 260 (195-300) до 550 (415-600) м (р 0,001), а також покращенням окремих доппле- рехокардіографічних показників діастолічної функції серця на етапі спостереження 6 місяців. Висновки. Найбільш відчутне поліпшення ЯЖ пацієнтів зі стабільною ІХС і збереженою фракцією викиду ЛШ спостерігалося протягом перших 6 місяців після операції АКШ і поєднувалося з усуненням або зменшенням ангінозного синдрому в більшості пацієнтів, у яких здійснено реваскуляризацію. Сприятливі зміни допплер- ехокардіографічних показників діастолічної функції ЛШ, збільшення дистанції 6-хвилинної ходьби та зниження рівня мозкового натрійуретичного пептиду можуть бути чутливими об'єктивними критеріями ефективності хірургічної реваскуляризації міокарда при тривалому спостереженні The aim - to evaluate the dynamics of quality of life (QoL) parameters and to determine objective criteria for the efficacy of coronary artery bypass grafting (CABG) in patients with stable coronary artery disease (CAD) and preserved left ventricular (LV) ejection fraction (EF) at one-year follow-up. Materials and methods. A single-center prospective study included data from a clinical, instrumental and laboratory examination of 71 patients with CAD and preserved LV systolic function (LVEF a 45 %) consecutively selected for CABG. The physical tolerance was determined with 6-minute walk test; LV diastolic function parameters and the level of the brain natriuretic peptide were also analyzed. QoL was assessed using MLHFQ, SAQ and SF-36 questionnaires at 6 and 12 months after CABG. Results. Six months after CABG a significant improvement of QoL was registered by all questionnaires. With further observation (during the period from 6 to 12 months), the improvement of QoL was preserved only by MLHFQ questionnaire (p = 0.034) and the individual scales of the SF-36 questionnaire. These changes, in the first place, were determined by improvement of the functional class of angina pectoris in the majority of the examined patients (p 0.001). The improvement of diastolic dysfunction and heart failure might also play an important role. This was reflected by a significant decrease in the level of the BNP from 115.4 (quartiles 62.0-150.6) to 52.4 (20.4-95.9) pg/ml (p 0.001), an increase of the distance of 6-minute walk test from 260 (195-300) to 550 (415-600) m (p 0.001), as well as improvement of some LV diastolic function parameters at 6 months. Conclusions. A most significant improvement of QoL in patients with CAD and preserved LV ejection fraction was observed during first 6 months after CABG and was combined with elimination or reduction of angina symptoms in the vast majority of revascularized patients. Favorable changes of Doppler echocardiographic indices of LV diastolic function, an increase in the distance of a 6-minute walk test and a decrease in the level of the BNP may be objective criteria for the efficiency of surgical revascularization during long-term follow-up
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Стан М. В., Міхалєв К. О., Хохлов А. В., Жарінов О. Й., Тодуров Б. М.
Заглавие : Клінічно-гемодинамічні характеристики пацієнтів з проміжними ураженнями коронарних артерій, відібраних для планового перкутанного коронарного втручання
Параллельн. заглавия :Clinical and hemodynamic characteristics of patients with intermediate coronary lesions selected for elective percutaneous coronary intervention
Место публикации : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 29-40 (Шифр КУ47/2023/1/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY
Аннотация: Мета роботи – визначити клінічні, ангіографічні та гемодинамічні фактори, які впливають у клінічній практиці на рішення про проведення перкутанного коронарного втручання (ПКВ) в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і проміжними ураженнями субепікардіальних коронарних артерій. Матеріали і методи. У «зрізовому» одноцентровому дослідженні проаналізували дані клінічно-інструментального обстеження 123 пацієнтів зі стабільною ІХС віком у cередньому (62±9) років (90 (73,2 %) чоловіків) та проміжними (50–90 %) стенотичними ураженнями cубепікардіальних вінцевих артерій (за даними коронаровентрикулографії). Серед них були 74 (60,2 %) пацієнти, в яких під час коронаровентрикулографії оцінювали фракційний резерв кровоплину (fractional flow reserve [FFR]). Досліджувані показники аналізували у групах непроведення (ПКВ(–); n = 30 [24,4 %]) і проведення ПКВ (ПКВ(+); n = 93 [75,6 %]). Результати. Проводити ПКВ вважали доцільним частіше в пацієнтів зі стабільною стенокардією ІІІ і ІІ функціональних класів порівняно з пацієнтами без стенокардії (93, 79 і 46 % відповідно; ртренд 0,001). В усіх пацієнтів з FFR 0,8 вирішено виконувати ПКВ (46 з 74 [62 %]). Виявлено посилення гемодинамічної значущості коронарних уражень зі збільшенням вираженості максимального стенозу вінцевих артерій. За даними мультиваріантного логістичного регресійного аналізу, вираженіший стеноз у басейні принаймні однієї субепікардіальної коронарної артерії виявився незалежним фактором, який визначав рішення про доцільність ПКВ(+) (стеноз 80–90 % проти 70–79 %; 70–79 % проти 60–69 %; 60–69 % проти 50–59 %: відношення шансів 26 (95 % довірчий інтервал 8–87); р 0,001). Висновки. У пацієнтів зі стабільною ІХС і проміжними (50–90 %) коронарними ураженнями ступінь стенозування вінцевого русла мав визначальне значення для рішення про ПКВ. Існує потреба в ширшій імплементації методів неінвазивної діагностики та кількісної оцінки ішемії міокарда в пацієнтів з проміжною передтестовою імовірністю стенозування вінцевих артерій, зокрема після проведених раніше реваскуляризаційних утручаньThe aim – to identify clinical, angiographic and hemodynamic factors, having impact upon the decision on percutaneous coronary intervention (PCI) in stable coronary artery disease (SCAD) patients with intermediate subepicardial coronary lesions, in clinical settings. Materials and methods. The cross-sectional single-center study analyzed clinical and instrumental data from 123 SCAD patients (mean age 62 ± 9 years; 90 (73.2 %) males) and intermediate (50–90 %) stenotic subepicardial coronary lesions (by invasive coronary angiography [ICA]). The enrolled sample included 74 (60.2 %) patients with an assessment of ICA-derived fractional flow reserve (FFR). The studied parameters were analyzed in the groups of decision not to perform (PCI(–); n = 30 [24.4 %]) and to perform PCI (PCI(+); n = 93 [75.6 %]). Results. The positive decision on PCI was more frequent in patients with stable angina ІII and ІI CCS class, as compared to those without angina (93 %, 79 % і 46 %, respectively; рtrend 0.001). PCI was considered to be appropriate in all patients with FFR 0.8 (46 of 74 (62 %) cases). The more advanced hemodynamic compromise of coronary lesions was associated with the higher maximum degree of coronary artery stenosis. Multivariable logistic regression analysis revealed a more pronounced coronary stenosis (at least, in one subepicardial coronary artery territory) was independently associated with the PCI(+) decision (stenosis 80–90 % vs. 70–79 %; 70–79 % vs. 60–69 %; 60–69 % vs. 50–59 %: odds ratio 26 (95 % confidence interval 8–87); р 0.001). Conclusions. A degree of coronary artery stenosis was a key factor impacting upon a positive decision on PCI in SCAD patients with intermediate (50–90 %) coronary lesions. There is a need for the broader implementation of non-invasive diagnostic tests and the tools for a quantitative assessment of myocardial ischemia in patients with intermediate pretest probability of coronary stenosis, including those with previous PCI
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шклянка І. В., Жарінов О. Й., Міхалєв К. О., Єпанчінцева О. А., Тодуров Б. М.
Заглавие : Предиктори виникнення пізніх ускладнень після аортокоронарного шунтування в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця
Параллельн. заглавия :Predictors of late complications after coronary artery bypass grafting in patients with stable coronary heart disease
Место публикации : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 4. - С. 5-16 (Шифр КУ47/2018/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ГИДРОКСИМЕТИЛГЛУТАРИЛ-КОA-РЕДУКТАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- HYDROXYMETHYLGLUTARYL-COA REDUCTASE INHIBITORS
Аннотация: Мета роботи - визначити фактори, від яких залежить виникнення пізніх ускладнень після операції аортокоронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця. Матеріали і методи. В одноцентровому дослідженні проаналізували дані, отримані при клініко-інструментальному обстеженні 155 пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця, послідовно відібраних для операції ізольованого АКШ. Тривалість періоду спостереження за пацієнтами становила 12 місяців з моменту операції АКШ. Загалом діагностовано 29 пізніх ускладнень (3 випадки декомпенсації серцевої недостатності, 3 - уперше діагностованої фібриляції передсердь (ФП), 4 - гострого коронарного синдрому, 11 - зниження фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) більше ніж на 10 %, 2 - переходу ФП у постійну форму, 2 - розвитку гострого інфаркту міокарда та 4 летальних випадки), що виникли у 24 пацієнтів. Групи пацієнтів з ускладненнями і без ускладнень порівнювали за демографічними показниками, факторами ризику, супутніми хворобами, лабораторними показниками, особливостями операції АКШ та післяопераційною медикаментозною терапією. Результати. В однофакторному аналізі особливостями пацієнтів з ускладненнями протягом річного спостереження були наявність ФП в анамнезі, нижча швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) (медіана (квартилі) 55 (44-68) проти 61 (52-74) мл/(хв · 1,73 м2); р = 0,060), більший розмір лівого передсердя (4,4 (4,3-4,9) проти 4,3 (4,0-4,5) см; р = 0,004), нижча ФВЛШ (47 (37-56) проти 53 (45-58) %; р = 0,033), більший індекс кінцеводіастолічного об'єму (70,4 (58,7-84,8) проти 59,1 (51,2-70,8) см3/м2; р = 0,004), післяопераційне застосування антагоністів альдостерону (р = 0,051) та петльових діуретиків (р = 0,007), а також відсутність прийому статинів (р 0,001). За даними мультиваріантного аналізу, незалежними предикторами виникнення пізніх ускладнень після операції АКШ виявилися гірший показник ШКФ при виписуванні зі стаціонару (відношення шансів (ВШ) 1,366 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,007-1,853); р The aim - to determine factors that may influence the occurrence of late complications after coronary artery bypass surgery (CABG) in patients with stable coronary heart disease. Materials and methods. In a single-center study, data from clinical and instrumental examinations of 155 patients with stable coronary heart disease consecutively selected for isolated CABG were analyzed. The duration of the follow-up period was 12 months after surgery. In general, 29 late complications (3 cases of heart failure, 3 - first diagnosed atrial fibrillation (AF), 4 - acute coronary syndrome, 11 - left ventricular ejection fraction (LV EF) relative decrease more than 10 %, 2 - formation of atrial fibrillation permanent form, 2 - acute myocardial infarction and 4 deaths) were diagnosed in 24 patients. Groups of patients with and without complications were compared according to demographic parameters, risk factors, concomitant diseases, laboratory parameters, features of the CABG operation and postoperative therapy. Results. In unifactor analysis the features of patients with complications during 1-year observation, were earlier presence of AF, lower glomerular filtration rate (GFR) (median (quartile) 55 (44-68) vs 61 (52-74) ml/(min · 1.73 m2); p = 0.060); higher left atrium size (4.4 (4.3-4.9) cm vs 4.3 (4.0-4.5) cm; p = 0.004); lower LV EF (47 (37-56) % vs 53 (45-58) %; p = 0.033); higher end-diastolic volume index (70.4 (58.7-84.8) . /m2 vs 59.1 (51.270.8) . /m2; p = 0.004), post-operative use of aldosterone antagonists (p = 0.051) and loop diuretics (p = 0.007), absence of statin therapy (p 0.001). According to the multivariate analysis, the independent predictors of late complications after CABG were the worst GFR at discharge (OR 1.366 (95 % CI 1.007-1.853), p
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Стан М. В., Міхалєв К. О., Жарінов О. Й., Хохлов А. В.
Заглавие : Зміни асоційованої зі здоров'ям якості життя в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця та проміжними ураженнями вінцевих артерій після планового перкутанного коронарного втручання
Параллельн. заглавия :The changes in health-related quality of life in stable coronary artery disease patients and intermediante coronary lesions after elective percutaneous coronary intervention
Место публикации : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2024. - Том 13, N 1. - С. 48-61 (Шифр КУ47/2024/13/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY
Аннотация: Мета роботи – проаналізувати фактори, асоційовані зі змінами якості життя (ЯЖ), в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і проміжними (50–90 %) ураженнями вінцевих артерій, упродовж 3 місяців спостереження після планового перкутанного коронарного втручання (ПКВ). Матеріали і методи. У проспективному одноцентровому дослідженні проаналізували дані клінічно-інструментального обстеження 84 пацієнтів зі стабільною ІХС (cередній вік (64 ± 8) років; чоловіки – 73 %) та проміжними (50–90 %) стенотичними ураженнями cубепікардіальних вінцевих артерій (за даними коронаровентрикулографії), послідовно обстежених та госпіталізованих для проведення планового ПКВ. Показники асоційованої зі здоров’ям ЯЖ оцінювали за допомогою загальномедичного опитувальника SF-36 (загальний показник фізичного здоров’я – РНsum [physical health summar]; загальний показник психологічного здоров’я – MНsum [mental health summary]), а також хворобоспецифічного опитувальника SAQ (Seattle Angina Questionnaire; домени: шкала обмеження фізичних навантажень (physical limitation [PL]); шкала стабільності нападів стенокардії (angina stability [AS]); шкала частоти нападів стенокардії (angina frequency [AF]); шкала задоволеності лікуванням (treatment satisfaction [TS]); шкала ставлення до хвороби (disease perception [DP]), – початково та через 3 місяці після ПКВ. Патерни «поліпшення» та «відсутності поліпшення» ЯЖ після ПКВ виділяли з урахуванням «порогових» рівнів клінічно значущих змін показників ЯЖ упродовж 3 місяців спостереження. Результати та обговорення. Виявлено, що ПКВ поліпшило середні (медіана) показники асоційованої зі здоров’ям ЯЖ протягом 3 місяців спостереження за опитувальниками SF-36 (РНsum – збільшення з 38,8 до 43,1 бала; р 0,001) і SAQ (домен AS – збільшення з 25 до 75 балів, р 0,001; домен AF – із 70 до 80 балів, р 0,001; домен TS – з 58,8 до 70,6 бала, р 0,001; домен DP – із 45,8 до 66,7 бала, р 0,001). Клінічно значуще поліпшення ЯЖ упродовж 3 місяців після ПКВ відзначено в 14–71 % випадків (залежно від конкретного показника і «порогу» його збільшення). Гірша початкова ЯЖ, старший вік та вищий рівень загального холестерину сироватки крові підвищували ймовірність клінічно значущого поліпшення ЯЖ після ПКВ. Натомість наявність цукрового діабету, перенесене в минулому гостре порушення мозкового кровообігу, а також ангіографічні дані про багатосудинне ураження вінцевого русла і рестенози в зоні раніше імплантованих стентів асоціювалися зі зниженням ймовірності клінічно значущої сприятливої динаміки, асоційованої зі здоров’ям ЯЖ після ПКВ. Висновки. В обстежених пацієнтів зі стабільною ІХС виконання ПКВ сприяло поліпшенню показників ЯЖ протягом 3 місяців спостереження. Клінічні та ангіографічні фактори, асоційовані зі змінами ЯЖ після процедури реваскуляризації, варто враховувати в разі визначення доцільності ПКВ в пацієнтів зі стабільною ІХС та проміжними ураженнями вінцевих артерій.The aim – to analyze the factors, associated with the change in health-related quality of life (HRQoL) in stable coronary artery disease (SCAD) patients with intermediate coronary lesions at 3-months follow-up after elective percutaneous coronary intervention (PCI). Materials and methods. A prospective single-center study enrolled 84 SCAD patients (mean age 64±8 years; males – 73 %) with intermediate coronary lesions (stenosis 50-90 %) (by invasive coronary angiography [ICA]), consecutively enrolled and hospitalized with the aim of elective PCI to be performed. HRQoL was evaluated by SF-36 (physical health summary [PHsum] and mental health summary [МНsum]) and SAQ (Seattle Angina Questionnaire»; the domains «physical limitation» [PL], «angina stability» [AS], «angina frequency» [AF], «treatment satisfaction» [TS] and «disease perception» [DP]), – at baseline and 3-months follow-up. The enrolled sample was subdivided in a dichotomous manner into the HRQoL «improvement» or «non-improvement» patterns, based on the cut-off-values (COVs) of clinically meaningful change of the certain HRQoL parameter score at 3-months follow-up after PCI. Results and discussion. We revealed an improvement of average (median) HRQoL parameters at 3-months follow-up after PCI, namely PHsum (score increase from 38.8 to 43.1; р 0.001), SAQ-AS (25 to 75; р 0.001), SAQ-AF (70 to 80; р 0.001), SAQ-TS (58.8 to 70.6; р 0.001) and SAQ-DP (45.8 to 66.7; р 0.001). The clinically meaningful HRQoL improvement ranged from 14 % to 71 % cases, depending on the certain HRQoL parameter and the COVs of its change at follow-up after PCI. The worse baseline HRQoL, older age and higher baseline total cholesterol level were the factors, associated with the increased probability of HRQoL to be meaningfully improved after revascularization. In addition, a presence of diabetes mellitus, a history of acute cerebrovascular accident, and the ICA data on multivessel disease and in-stent restenosis after previous PCI, – all were associated with the lower odds of HRQoL «improvement» status to be achieved. Conclusions. A PCI favored the HRQoL improvement in SCAD patients at 3-months follow-up. The clinical and angiographic factors, associated with the post-procedure change in HRQoL, should be considered for a better selection of SCAD patients with intermediate coronary lesions for PCI
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Міхалєв К. О.
Заглавие : Інфаркт міокарда зі стійкою елевацією сегмента ST: питання маршрутизації, вибір стратегії реперфузії, роль тромболітичної терапії (за матеріалами оновлених рекомендацій Європейського товариства кардіологів 2017 року
Параллельн. заглавия :ST-segment elevation myocardial infarction: logistics of care, selection of reperfusion strategy, fibrinolytic therapy (adapted from the ESC Guidelines for the Management of Acute Myocardial Infarction in Patients Presenting With ST-Segment Elevation – Update 2017)
Место публикации : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 4. - С. 47-58 (Шифр КУ47/2018/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ФИБРИНОЛИТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- FIBRINOLYTIC AGENTS
РЕПЕРФУЗИЯ -- REPERFUSION
Аннотация: У статті представлено стислий огляд рекомендацій Європейського товариства кардіологів 2017 р. щодо ключових принципів ведення пацієнтів з гострим інфарктом міокарда зі стійкою елевацією сегмента ST. Основну увагу приділено таким питанням: маршрутизація пацієнтів і часові затримки на різних етапах надання медичної домоги; вибір стратегії реперфузійної терапії; рекомендації щодо проведення тромболітичної терапії та особливості її застосуванняThe article provides a brief overview of the key principles of the ESC Guidelines for the Management of Acute Myocardial Infarction in Patients Presenting With ST-Segment Elevation (update 2017). The focus is maintained on the following aspects: logistics and time delays at different stages of medical care; selection of reperfusion strategy; recommendations for fibrinolytic therapy and its application
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Скибчик Я. В., Міхалєв К. О., Жарінов О. Й.
Заглавие : Варіанти перебігу і ведення пацієнтів з персистентною фібриляцією передсердь
Параллельн. заглавия :Variants of development and management of patients with persistent atrial fibrillation
Место публикации : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2022. - N 3/4. - С. 5-14 (Шифр КУ47/2022/3/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
Аннотация: У статті розглянуто суперечливі аспекти сучасного ведення пацієнтів із персистентною фібриляцією передсердь (ФП). Поява персистентної форми ФП є переважно наслідком процесів фіброзу та електричної перебудови (ремоделювання) тканини передсердь. Утім питання щодо причин і механізмів формування фіброзу тканини передсердь є доволі дискусійним. Наведено пропозиції експертів щодо поділу персистентної ФП залежно від особливостей аритмологічного анамнезу: поява стійких епізодів ФП як етап прогресування хвороби в пацієнтів, в яких раніше спостерігали пароксизмальну форму аритмії, або ж «персистентна ФП від початку». З позицій прогнозування перебігу хвороби та диференціації ведення хворих існують також підстави для виділення «ранньої персистентної ФП» у випадках, коли тривалість епізоду становить понад 7 днів і менше ніж 3 місяці, а також «пізньої персистентної ФП» тривалістю від 3 до 12 місяців. З позицій доказової медицини парадигма ведення пацієнтів із персистентною ФП зміщується в бік якнайшвидшої і агресивної боротьби за синусовий ритм. Зміни на користь стратегії контролю ритму значною мірою відбулися внаслідок стрімкого розвитку технологій катетерного лікування. Його ефективність загалом менша, ніж при пароксизмальній ФП, що обумовлено вираженішим структурним ремоделюванням передсердь, а також електрофізіологічними змінами міокарда на тлі тривалого епізоду аритмії. Водночас тривають дослідження нових методик з використанням модифікації субстрату аритміїThe article discusses controversial aspects of modern management of patients with persistent atrial fibrillation (AF). The appearance of a persistent form of AF is mainly a consequence of the processes of fibrosis and electrical restructuring (remodeling) of the atrial tissue. However, the question of the causes and mechanisms of the formation of fibrosis of the atrial tissue is quite debatable. The suggestions of experts regarding the division of persistent AF depending on the features of the arrhythmological anamnesis are presented: the appearance of persistent episodes of AF as a stage of disease progression in patients who previously had a paroxysmal form of arrhythmia, or «persistent AF from the beginning». From the standpoint of predicting the course of the disease and differentiating the management of patients, there are also grounds for distinguishing «early persistent AF» in cases where the duration of the episode is more than 7 days and less than 3 months, as well as «late persistent AF» lasting from 3 to 12 months. From the point of view of evidence-based medicine, the paradigm of managing patients with persistent AF is shifting towards the fastest and most aggressive fight for sinus rhythm. Changes in favor of the rhythm control strategy have largely occurred due to the rapid development of catheter treatment technologies. Its effectiveness is generally lower than in paroxysmal AF, which is due to more pronounced structural remodeling of the atria, as well as electrophysiological changes in the myocardium against the background of a prolonged episode of arrhythmia. At the same time, research into new techniques using modification of the arrhythmia substrate is ongoing
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Міхалєва Т. В., Сичов О. С., Гетьман Т. В., Гур’янов В. Г., Міхалєв К. О.
Заглавие : Фенотипові ознаки і поліморфізм RS 10465885 гена конексину-40 як предиктори виникнення рецидиву аритмії у пацієнтів із фібриляцією передсердь неклапанного генезу після відновлення синусового ритму при однорічному спостереженні: результати нейромережевого аналізу
Параллельн. заглавия :Phenotypic parameters and RS10465885 polymorphism in connexin-40 gene as predictors of arrhythmia recurrence in patients with non-valvular atrial fibrillation after sinus rhythm restoring at 1-year follow-up: results of artifical neural networks analysis
Место публикации : Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 2018. - N 2. - С. 34-45 (Шифр ВУ9/2018/2)
MeSH-главная: ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
КОННЕКСИНЫ -- CONNEXINS
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
Аннотация: Фібриляція передсердь (ФП) – порушення серцевого ритму, з яким пов’язаний 1 % (чи навіть більше) витрат бюджету охорони здоров’я в Європі. Незважаючи на те, що відбувається постійне збільшення соціально-економічного тягаря ФП, і спостерігається суттєвий прогрес у розумінні патофізіології цієї аритмії, ефективність її лікування все ще залишається далекою від задовільної. Однією з причин недостатньої ефективності сучасних стратегій профілактики і лікування ФП є існування обмежень у розумінні комплексної патофізіології цього порушення серцевого ритму
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Борхаленко Ю. А., Жарінов О. Й., Міхалєв К. О., Єпанчінцева О. А., Тодуров Б. М.
Заглавие : Зміни якості життя пацієнтів зі стабільною ишемічною хворобою серця і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка після аортокаронарного шунтування або стентування під час 6-місячного спостереження
Место публикации : Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 66-75 (Шифр СУ25/2018/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
СТЕНТЫ С ЛЕКАРСТВЕННЫМ ПОКРЫТИЕМ -- DRUG-ELUTING STENTS
НАБЛЮДЕНИЕ -- OBSERVATION
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Мета роботи — порівняти зміни показників асоційованої зі станом здоров’я якості життя (ЯЖ) пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) через 6 міс після реваскуляризаційних втручань; визначити чинники, від яких можуть залежати зміни ЯЖ. Матеріали і методи. В одноцентровому проспективному дослідженні проаналізували дані, отримані при клінікоінструментальному і лабораторному обстеженні 115 пацієнтів (91 (79,1 %) чоловік та 24 (20,9 %) жінки віком від 32 до 92 років (середній вік — (63 ± 10) років)) зі стабільною ІХС і збереженою систолічною функцією ЛШ (фракція викиду ЛШ ≥ 45 %), послідовно відібраних для аортокоронарного шунтування (АКШ) (n = 71) або стентування (n = 44) коронарних артерій. ЯЖ оцінювали за допомогою опитувальників SF36, MLHFQ, SAQ до і через 6 міс після реваскуляризаційних втручань. Проаналізували зміни дистанції 6хвилинної ходьби, допплерехокардіографічних показників діастолічної функції серця та рівня мозкового натрійуретичного пептиду (МНУП). Результати та обговорення. Через 6 міс спостереження показники ЯЖ за MLHFQ, SF36 і SAQ значуще поліпшилися порівняно з вихідними даними (р 0,001). В обох групах спостерігали зменшення функціонального класу стенокардії за Канадською класифікацією (р 0,001). Значущих відмінностей за виявами стабільної стенокардії напруження між групами через 6 міс не було (р The aim — to compare the changes of the values of quality of life (QoL) in patients with stable coronary artery disease and preserved left ventricular (LV) ejection fraction (EF) within 6 months after revascularization interventions (coronary artery bypass grafting — CABG, or percutaneous coronary intervention — PCI) and to identify the factors that may affect QoL changes. Materials and methods. A singlecenter prospective study included data from a clinical, instrumental and laboratory examination of 115 patients (91 (79.1 %) men and 24 (20.9 %) women aged 32 to 92 years (mean age — 63 ± 10) with CAD and preserved LV systolic function (LVEF ≥ 45 %) consecutively selected for CABG (n = 71) or coronary stenting (n = 44). QoL was assessed by MLHFQ, SAQ and SF36 questionnaires before and 6 months after myocardial revascularization. Also, changes in the distance of 6minute walking test, Doppler echocardiographic indices of the LV diastolic function and the level of the brain natriuretic peptide (BNP) were analyzed. Results and discussion. After 6 months of followup in the study groups, the levels of QoL according to MLHFQ, SF36 and SAQ scores significantly improved, compared to the baseline data (p 0.001). In both groups there was a decrease of the functional class of angina by the Canadian classification (p 0.001). There were no significant differences in the manifestation of stable angina pectoris in the compared groups after 6 months (p
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-62

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)