Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (2)Высшее образование (2)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Негрич, Т. І.$<.>)
Общее количество найденных документов : 52
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-52 
1.


    Негрич, Т. І.
    Аналіз коморбідних захворювань у хворих на розсіяний склероз [Текст] / Т. І. Негрич, К. М. Гичка // Український неврологічний журнал. - 2017. - N 4. - С. 11-18


MeSH-главная:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (эпидемиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Аннотация: Мета — вивчити особливості клінічного перебігу коморбідних захворювань у пацієнтів із розсіяним склерозом (РС). Матеріали і методи. Проаналізовано анамнестичні дані 77 пацієнтів віком від 19 до 58 років. Критерієм залучення в дослідження був верифікований діагноз РС згідно з критеріями МсDonald (2010) у поєднанні принаймні з одним коморбідним захворюванням. Проведено порівняння показників між групами (за критерієм Стьюдента) та кореляційний аналіз (з розрахунком лінійного коефіцієнта кореляції Пірсона). Результати. Основне і коморбідне захворювання діагностували в чоловіків у молодшому віці порівняно з жінками. Виявлено 16 класів коморбідних захворювань та 61 вид нозологій згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду: 26 у чоловіків та 48 у жінок. Найчастіше діагностували захворювання органів травлення (18,80 %), кістково-м’язової системи та сполучної тканини (17,29 %) і дихання (15,04 %). Поширеність онкологічних захворювань у хворих на РС становила 44,16 випадку на 100 пацієнтів, або 25,56 % від усіх коморбідних захворювань. Висновки. За наявності коморбідних захворювань при РС в одного пацієнта в середньому діагностували 1,73 випадку супутніх захворювань. Перші три місця за поширеністю посідали остеохондроз (15,58 випадку на 100 пацієнтів), гастродуоденіт (11,69 випадку) та кісти гайморової пазухи (9,09 випадку).
Доп.точки доступа:
Гичка, К.М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Негрич, Т. І.
    Особливості перебігу розсіяного склерозу в жінок залежно від народження дітей [Текст] / Т. І. Негрич, Л. Б. Оринчак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 5. - С. 45-52


MeSH-главная:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ РЕЦИДИВНО-РЕМИТТИРУЮЩИЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS, RELAPSING-REMITTING
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
РОДОВ КОЛИЧЕСТВО В АНАМНЕЗЕ -- PARITY
Доп.точки доступа:
Оринчак, Л. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Клінічна характеристика нового сироваткового біомаркера як потенційного продукту розпаду білка ендогенного ретровірусу людини у хворих на розсіяний склероз [Текст] / Н. О. Негрич [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 1. - С. 30-36. - Бібліогр.: с. 34-35


MeSH-главная:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика, кровь, этиология)
РЕТРОВИРУСЫ ЭНДОГЕННЫЕ -- ENDOGENOUS RETROVIRUSES (патогенность)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
Аннотация: Метою роботи було дослідити взаємозв’язок між рівнем Ser-Pro-Cys пептиду в сироватці крові хворих на розсіяний склероз (РС) та демографічними особливостями обстежених осіб, а також окремими властивостями перебігу цього захворювання. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 61 хворий на РС та 20 практично здорових осіб віком від 19 до 57 років. Методи дослідження: клінічні — аналіз скарг, анамнезу захворювання та життя, загальний та неврологічний огляди; лабораторні — білки сироватки крові послідовно осаджували трихлороцтовою (ТХО) кислотою. Утворену ТХО-розчинну фракцію піддали високоефективній рідинній хроматографії при довжині хвилі 280 нм. За допомогою двовимірної тонкошарової хроматографії та мас-спектрометрії було ідентифіковано Ser-Pro-Cys олігопептид. Результати. Виявлено вірогідну відмінність між середніми значеннями рівня Ser-Pro-Cys пептиду у сироватці крові хворих на РС різних вікових і гендерних груп порівняно з контрольною групою (p 0,01). Натомість не встановлено вірогідних відмінностей у показниках рівня Ser-Pro-Cys пептиду між хворими на РС чоловіками і жінками. Незалежно від характеристики неврологічних проявів та віку дебюту захворювання в усіх групах хворих на РС концентрація Ser-Pro-Cys пептиду у сироватці крові була вищою порівняно з контрольною групою (p 0,05). Середні значення рівня Ser-Pro-Cys пептиду у сироватці крові хворих на РС із різною тривалістю захворювання та різним ступенем інвалідності виявилися значущо вищими порівняно з контрольною групою (р 0,01). Висновки. Рівень Ser-Pro-Cys пептиду був вірогідно вищим у хворих на РС вже навіть у дебюті захворювання порівняно із здоровими добровольцями. Вірогідно вищі значення цього олігопептиду в сироватці крові хворих на РС утримувались протягом усієї тривалості розвитку захворювання, а також при всіх рівнях інвалідизації хворих, порівнюючи з результатами контрольної групи. Виявлені закономірності узгоджуються з даними літератури на користь прозапальної та мієлінотоксичної функцій білка ендогенного вірусу людини типу W, ймовірним фрагментом якого є виділений нами Ser-Pro-Cys пептид
The purpose of the study was to investigate the relationship between the level of Ser-Pro-Cys peptide in the blood serum of patients with multiple sclerosis (MS) and the demographic characteristics of the examined patients, as well as the features of the disease. Materials and methods. 61 patients with multiple sclerosis and 20 healthy individuals aged 19–57 years participated in the research. Methods of investigation: clinical — analysis of complaints, history of disease and life, general and neurological examinations; laboratory — the serum proteins were successively precipitated with trichloroacetic acid (TCA). The generated TCA-extracted fraction was subjected to high-performance liquid chromatography at a wavelength of 280 nm. Using the two-dimensional thin-layer chromatography and mass spectrometry, Ser-Pro-Cys oligopeptide was identified. Results. A significant difference was found between the mean Ser-Pro-Cys peptide serum level in patients with MS of various age and gender groups compared to the control group (p 0.01). Instead, there were no significant differences in Ser-Pro-Cys peptide serum level between males and females with MS. Regardless of the characteristics of the neurological manifestations and the age of disease onset, in all groups of patients with MS, Ser-Pro-Cys peptide serum concentration was higher compared to the control group (p 0.05). The mean Ser-Pro-Cys peptide serum level in MS patients with different duration of the disease and with varying degrees of disability was significantly higher compared to the control group (p 0.01). Conclusions. Ser-Pro-Cys peptide level was significantly higher in patients with MS even at the disease onset, compared to the healthy volunteers. Significantly higher values of this oligopeptide in thу blood serum of MS patients were maintained throughout the all duration of the disease, as well as at all levels of patients’ disability, compared to the results of the control group. The revealed patterns correlate with the literature data in favor of the pro-inflammatory and myelinotoxic functions of the human endogenous retrovirus W, the probable fragment of which is the Ser-Pro-Cys peptide that we have isolated
Доп.точки доступа:
Негрич, Н. О.
Негрич, Т. І.
Паєнок, А. В.
Волошина, Н. П.
Мироновський, С. Л.
Кіт, Ю. Я.
Стойка, Р. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Сучасне уявлення про роль В-лімфоцитів у патогенезі розсіяного склерозу: використання В-клітинних біомаркерів у клінічній практиці [Текст] / Н. О. Негрич [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 3. - С. 38-44. - Бібліогр.: с. 42-43


MeSH-главная:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (иммунология, кровь, этиология)
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES
МИОЗИН ТИПА I -- MYOSIN TYPE I (кровь)
Аннотация: Метою роботи було дослідити взаємозв’язок між рівнем 48 кДа форми неконвенційного міозину 1с (48 кДа Муо1с) (маркер апоптозу В-клітин) у сироватці крові хворих на розсіяний склероз (РС) та особливостями дебюту захворювання в контексті сучасного уявлення про ключову роль В-лімфоцитів уже на початковій стадії патологічного процесу при РС. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 61 хворий на РС та 20 практично здорових осіб віком від 19 до 57 років. Методи дослідження: клінічні — аналіз скарг, анамнезу захворювання та життя, загальний та неврологічний огляди; лабораторні — шляхом послідовного осадження сироваткових білків, електрофорезу та цифрового аналізу одержаних електрофореграм сироватки крові хворих на розсіяний склероз визначали вміст 48 кДа Myo1c, при цьому наявність Myo1c підтверджували за допомогою вестерн-блоту з анти-Myo1c антитілами. Результати. У групі хворих на РС з високим рівнем 48 кДа Myo1c середній вік обстежених на момент початку захворювання був найнижчим, однак вірогідних статистичних залежностей між концентрацією 48 кДа Myo1c у сироватці крові хворих та віком дебюту РС не було виявлено. При дебюті РС у вигляді порушення гостроти зору в сироватці крові хворих вірогідно частіше виявляли середній рівень 48 кДа Myo1c, а при дебюті з окорухових розладів — низький рівень, що вказує на менш сприятливий перебіг захворювання внаслідок зниженого апоптозу автореактивних В-лімфоцитів. Рівень 48 кДа Myo1c у сироватці крові обстежених осіб статистично вірогідно не залежав від активності захворювання у хворих на РС на момент огляду та забору крові, а отже, використання даного біомаркера є можливим не лише при загостренні хвороби, а й в ремісії. Висновки. Сучасні дослідження доводять, що при РС В-лімфоцити беруть участь не лише в синтезі олігоклональних автоантитіл, а також в антитілонезалежних механізмах, насамперед у презентації антигенів Т-лімфоцитам, синтезі прозапальних цитокінів, утворенні ектопічних лімфоїдних фолікулоподібних скупчень у центральній нервовій системі. Саме тому є обґрунтованим використання В-клітинних маркерів, у тому числі 48 кДа Myo1c, у клінічній практиці, зокрема для прогнозування агресивності перебігу РС та оцінки ефективності хворобомодифікуючої терапії
Доп.точки доступа:
Негрич, Н. О.
Мироновський, С. Л.
Негрич, Т. І.
Кіт, Ю. Я.
Стойка, Р. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Негрич, Т. І.
    Патогенетична корекція фінголімодом розладів неврологічних та нейропсихологічних функцій у хворих на розсіяний склероз [Текст] / Т. І. Негрич, С. Я. Кирилюк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2014. - № 1. - С. 159-167


Рубрики: Финголимод--тер прим

MeSH-главная:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (лекарственная терапия)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
Доп.точки доступа:
Кирилюк, С. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


    Негрич, Т. І.
    Особливості перебігу розсіяного склерозу в жінок у період вагітності та вплив патогенетичного лікування на стан плода й новонародженого [Текст] / Т. І. Негрич, С. Я. Кирилюк, М. С. Шоробура // Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 1. - С. 11-16


MeSH-главная:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (лекарственная терапия)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛОД -- FETUS (действие лекарственных препаратов)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (рост и развитие)
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ -- PHARMACEUTICAL PREPARATIONS
Доп.точки доступа:
Кирилюк, С.Я.
Шоробура, М.С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


    Негрич, Т. І.
    Ефективність препаратів внутрішньовенного імуноглобуліну в терапії розсіяного склерозу [Текст] / Т. І. Негрич, Л. Б. Оринчак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 56-64


MeSH-главная:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (лекарственная терапия)
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ ВНУТРИВЕННЫЕ -- IMMUNOGLOBULINS, INTRAVENOUS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Оринчак, Л. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


   
    Автоантитіла класу IgG до основного білка мієліну та гістону-Н1 як нові біологічні маркери розсіяного склерозу [Текст] / С. Я. Кирилюк [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2014. - № 5. - С. 19-26


MeSH-главная:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (кровь)
АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ГИСТОНЫ -- HISTONES (диагностическое применение)
МИЕЛИНА ОСНОВНЫЙ БЕЛОК -- MYELIN BASIC PROTEIN (диагностическое применение)
Доп.точки доступа:
Кирилюк, С. Я.
Негрич, Т. І.
Стойка, Р. С.
Кіт, Ю. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Негрич, Н. О.
    Алгоритм використання комплексу лабораторних біомаркерів у хворих на розсіяний склероз із діагностичною та прогностичною метою [Текст] / Н. О. Негрич, Т. І. Негрич // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 3. - С. 32-39. - Бібліогр.: с. 37-39


MeSH-главная:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика, кровь, спинномозговая жидкость)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (методы)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь, спинномозговая жидкость)
Аннотация: Метою роботи було дослідити можливості використання високовалідних лабораторних біомаркерів при розсіяному склерозі (РС), а також розробити структуру сучасного лабораторного алгоритму цього захворювання із врахуванням можливості як діагностики самого захворювання, так і його окремих особливостей за допомогою лабораторних біомаркерів. Матеріали та методи. З метою пошуку валідних біомаркерів РС, відносно яких було здійснено як мінімум два незалежні дослідження, в яких реєструвались статистично значущі позитивні результати, було здійснено широкий огляд літератури за період 2007–2017 років. Для підвищення вірогідності правильного діагностичного та прогностичного результату при РС нами був розроблений комплексний алгоритм із використанням цілої групи специфічних лабораторних біомаркерів із зазначенням їх діагностичної та прогностичної сили. Результати. Для діагностики РС, оцінки ризику трансформації клінічно ізольованого синдрому у РС, визначення активності та прогресування захворювання, а також оцінки ефективності терапії запропоновано конкретний алгоритм лабораторних тестів із застосуванням біомаркерів для кожної окремої групи. Для кожного тесту визначено межу високого та низького ризиків або встановлено статистично верифіковану відсічну точку (cut-off point). Підсумовування результатів тестів визначеної групи відображає загальний діагностичний і прогностичний результат. Висновки. Більшість біомаркерів РС не використовується в повсякденній практиці лікарів-неврологів через брак доведеної високої валідності цих тестів. Досі немає єдиної клінічної ознаки або діагностичного тесту, достатніх для самостійної й абсолютно точної діагностики РС. Основна частина біомаркерів здатна характеризувати лише групу хворих загалом, маючи низькі діагностичні властивості при застосуванні окремого тесту в конкретного пацієнта. Тому з метою підвищення діагностичної ефективності необхідне використання комплексу специфічних лабораторних біомаркерів. Це є пріоритетним завданням на шляху впровадження індивідуалізованої медицини, що при РС дасть змогу прогнозувати ризик виникнення цієї недуги, абсолютно точно диференціювати РС від інших захворювань, правильно оцінити клінічні особливості й обрати ефективний засіб лікування, а також прогнозувати перебіг хвороби та появу небажаних побічних реакцій
The purpose of the work was to investigate the possibility of using high-reliable laboratory biomarkers in multiple sclerosis (MS), as well as to develop the structure of a modern laboratory algorithm for this disease, taking into account the possibility of both diagnosing the disease itself and its specific features using laboratory biomarkers. Materials and methods. In order to find valid MS biomarkers investigated in at least two independent studies with statistically significant positive results, a broad literature review was carried out for the period of 2007–2017. To increase the likelihood of a correct diagnostic and prognostic result in MS, we have developed a combined algorithm with the use of a whole group of specific laboratory biomarkers, with indication of their diagnostic and predictive power. Results. In order to diagnose MS, assess the risk of clinically isolated syndrome transformation into MS, determine the activity and progression of the disease, and also to evaluate therapeutic effectiveness, a specific algorithm was offered for laboratory tests using the biomarkers for every group. For each test, a high and low risk is defined, or a cut-off point is established. The summing up of test results of a specified group reflects the general diagnostic and prognostic result. Conclusions. Extremely large number of MS biomarkers is not used in the daily practice of neurologists because of the lack of high validity of these tests. There is still no single clinical sign or diagnostic test sufficient for independent and absolutely accurate diagnosis of MS and its features. Most biomarkers can characterize only a group of patients in general, with low diagnostic properties when applying a separate test in a particular patient. Therefore, in order to increase diagnostic efficiency, it is necessary to use a set of specific laboratory biomarkers. This is a priority task on the way of the implementation of individualized medicine, which, in MS, will enable to predict the risk of the disease, precisely differentiate MS from other diseases, correctly evaluate the characteristics of the disease and choose an effective treatment, as well as to predict the course of the disease and the occurrence of undesirable side reactions
Доп.точки доступа:
Негрич, Т. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


    Бойчук, М. О.
    Прогностичне значення дослідження експонування глікозильних детермінант на молекулах IgG у сироватці крові хворих на розсіяний склероз залежно від проведеної медикаментозної терапії [Текст] / М. О. Бойчук, Т. І. Негрич, Р. О. Білий // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 27-33. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика, кровь, лекарственная терапия, патофизиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ИММУНОГЛОБУЛИН G -- IMMUNOGLOBULIN G
ГЛИКОЗИЛИРОВАНИЕ -- GLYCOSYLATION
Аннотация: Вагоме значення в автоімунних процесах при розсіяному склерозі має визначення антитіл до власних антигенів організму. Функції імуноглобулінів (Ig) визначаються складом біомолекул гліканових залишків, приєднаних до N-глікозилюючого домену в кристалізуючому фрагменті (Fc-ділянці) тяжких ланцюгів Ig. Вважають, що зміни в структурі гліканів здатні впливати на функціонування Ig. Так, наявність або відсутність певних залишків вуглеводів у складі антитіл пов’язана з їх про- або протизапальними властивостями. В свою чергу, це модифікує перебіг запальних реакцій при автоімунних захворюваннях і може визначати активність розсіяного склерозу. Тому дослідження структурних змін Ig сироватки крові хворих на розсіяний склероз має важливе клінічне значення. Матеріали та методи. Було проведено дослідження сироваток 6 когорт хворих на розсіяний склероз залежно від групи препарату хворобомодифікуючої терапії, яку пацієнти приймають, а саме: 17 пацієнтів до моменту забору крові для вказаних досліджень ніколи не отримували жодної терапії; 15 хворих на розсіяний склероз, які отримували хворобомодифікуючу терапію препаратами з групи інтерферонів β-1b; 12 осіб після пульс-терапії метилпреднізолоном дозою 1000 мг упродовж 5–7 днів; 12 хворих на розсіяний склероз різної статі та віку, які отримували терапію препаратами з групи моноклональних антитіл, а саме окрелізумаб у дозі 600 мг внутрішньовенно, частотою 1 раз на 6 місяців; 9 осіб — на препараті глатирамеру ацетат дозою 40 мг тричі на тиждень; 10 хворих на розсіяний склероз, які отримували лікування препаратом терифлуномід у дозі 14 мг при прийомі 1 раз на добу; а також 23 практично здорові особи. Результати. У результаті проведених досліджень виявлено, що різні види терапії впливають на зміну глікозильних детермінант імуноглобулінів. Висновки. Гліканові маркери можна використовувати як високочутливі й специфічні біомаркери для діагностики розсіяного склерозу та прогнозування його перебігу
Доп.точки доступа:
Негрич, Т. І.
Білий, Р. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-52 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)