Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Няньковська, О. С.$<.>)

Общее количество найденных документов : 26
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-26

Заглавие журнала :Сучасна гастроентерологія -2022г.,N 1/2
Интересные статьи :
Ясницька Е. Г. Особливості ураження печінки при COVID-19/ Е. Г. Ясницька, В. В. Харченко (стр.5-11)
Фадєєнко Г. Д. Ефективність трансплантації фекальної мікробіоти у пацієнтів із постінфекційною формою синдрому подразненого кишечника з діареєю/ Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, К. Ю. Дубров (стр.12-19)
COVID-19 та постковідний синдром у фокусі ускладнень: рекомендації для лікарів (стр.20-29)
Гріднєв О. Є. COVID-19: вияви з боку шлунково-кишкового тракту/ О. Є. Гріднєв (стр.20-26)
Фадєєнко Г. Д. Постковідний синдром при захворюваннях печінки/ Г. Д. Фадєєнко (стр.26-29)
Няньковська О. С. Оцінка ефективності застосування інуліну при функціональному запорі у дітей/ О. С. Няньковська [та ін.] (стр.30-36)
Фадєєнко Г. Д. Чи впливають лікарські засоби з метаболічною дією на кишкову мікробіоту. Огляд літератури/ Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, С. В. Гріднєва (стр.37-47)
Ткач С. М. Можливі чинники, що визначають ефективність трансплантації фекальної мікробіоти. Огляд літератури та власні дані/ С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв (стр.48-56)
Дорофєєв А. Е. До питання класифікації постковідних уражень кишечника. Огляд літератури/ А. Е. Дорофєєв [та ін.] (стр.57-62)
Ткач С. М. Сучасні погляди на механізми патогенезу і тактику ведення хворих із перехрестом симптомів функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Огляд літератури/ С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Н. В. Харченко (стр.63-72)
Губергріц Н. Б. Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Парацельса до Гельмонта і Декарта/ Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська (стр.73-76)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Няньковська О. С., Няньковський С. Л., Яцула М. С., Городиловська М. І., Вівчарівська Г. З., Шайдич В. Д., Горайська О. М., Заставна Л. В., Томків Я. В., Томків З. В., Камуть Н. В., Троцький Г. М., Возняк А. В., Лісний А. Є.
Заглавие : Оцінка ефективності застосування інуліну при функціональному запорі у дітей
Параллельн. заглавия :Evaluation of the efficacy of inulin use in children with functional constipation
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 30-36 (Шифр СУ10/2022/1/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметные рубрики: Инулин-нео-- тер прим
MeSH-главная: ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION
ДЕТИ -- CHILD
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
Аннотация: Функціональний запор є поширеною педіатричною проблемою, на яку припадає близько 3 % відвідувань педіатра і близько 25 % відвідувань дитячого гастроентеролога. Наявність функціонального запору значною мірою впливає на якість життя дитини, її сім’ї та витрати на систему охорони здоров’я. Настанови Північноамериканського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (NASPGHAN) рекомендують підтримувальне лікування проносними, навчання, збільшити споживання клітковини і рідини та фізичної активності при запорі у дітей. Сучасні фармакологічні методи лікування можуть бути неефективними у деяких пацієнтів через неоптимальне дозування, поганий комплаєнс або використання препаратів з механізмами дії, які не впливають на основні патофізіологічні чинники. Багато пацієнтів із запорами повідомляють про незадоволення традиційними методами лікування через недостатню ефективністьFunctional constipation (FC) is a common pediatric problem accounting for 3 % visits to a general pediatrician and up to 25 % visits to a pediatric gastroenterologist. Presence of FC significantly impacts a child’s health‑related quality of life and the healthcare cost burden. The North American Society of Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition Guideline (NASPGHAN) recommends supportive treatment with laxatives, training, recommendations on fiber and fluid intake, and physical activity in constipation in children. Modern pharmacological treatments may be ineffective in some patients — not optimal dosage, poor compliance or use of drugs with mechanisms of action that do not affect the main pathophysiological moments. Many patients with constipation report dissatisfaction with traditional treatments due to perceived lack of efficacy
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Няньковська О. С., Няньковський С. Л., Яцула М. С., Городиловська М. І.
Заглавие : Значення пребіотиків у регуляції порушень при метаболічному синдромі
Место публикации : Український терапевтичний журнал. - Київ, 2021. - N 1. - С. 64-70 (Шифр УУ21/2021/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ПРЕБИОТИКИ -- PREBIOTICS
ИНУЛИН -- INULIN
Аннотация: Продукти функціонального харчування відрізняються від інших своєю здатністю поліпшувати здоров’я та самопочуття або знижувати ризик захворювань, окрім забезпечення повноцінного харчування. До їх складу входять олігосахариди типу фруктану, такі як інулін. Інулін — це розчинна харчова клітковина, що складається з групи природних полісахаридів, які не перетравлюються в кишечнику, а натомість ферментуються у коротколанцюгові жирні кислоти, що пов’язані з кількома метаболічними процесами, включаючи гомеостаз глюкози та резистентність до інсуліну. Також інулін впливає на регуляцію ліпідного обміну та поліпшення ліпідного профілю. Інулін — це суміш лінійних фруктозних полімерів або фруктанів з 2 — 60 одиниць, кожна з яких з’єднана унікальними β (2‑1) зв’язками з одиницею глюкози. Ці β (2‑1) зв’язки не можуть гідролізуватися ферментами слини або підшлункової залози, як у випадку типових вуглеводів, тому інулін має знижену енергетичну цінність, а також дієтичні пребіотичні ефекти
Найти похожие

Заглавие журнала :Український терапевтичний журнал -2021г.,N 1
Интересные статьи :
Коркушко О. В. Взаємозв’язок між спектральними показниками варіабельності серцевого ритму та порушеною глікемією натще у практично здорових осіб та осіб з дисциркуляторною атеросклеротичною енцефалопатією похилого віку/ О. В. Коркушко [та ін.] (стр.5-13)
Буздуган І. О. Патогенетичний зв’язок H.pylori з розвитком пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу. Лікування пацієнтів з H.pylori за наявності токсигенних штамів та супутньої патології/ І. О. Буздуган [та ін.] (стр.14-19)
Невойт Г. В. Оцінка клінічної ефективності способу визначення персоніфікованої корекції стилю життя пацієнтів та нові перспективні предиктори неінфекційних захворювань/ Г. В. Невойт (стр.20-25)
Рождественська А. О. Ультрасонографічний профіль маніфестації неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з гіпертонічною хворобою/ А. О. Рождественська (стр.26-34)
Масік Н. П. Патогенетичне обгрунтування застосування переривчастої нормобаричної гіпокситерапії в реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень/ Н. П. Масік, С. В. Нечипорук (стр.35-43)
Пасієшвілі Т. М. Роль дисфункції антиоксидантної системи у перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у молодих пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом/ Т. М. Пасієшвілі (стр.44-48)
Дорофєєв А. Е. Дивертикулярна хвороба кишечника у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу/ А. Е. Дорофєєв [та ін.] (стр.49-55)
Долженко М. М. Інгібітори протонної помпи: що треба знати кардіологу/ М. М. Долженко, І. В. Давидова (стр.56-63)
Няньковська О. С. Значення пребіотиків у регуляції порушень при метаболічному синдромі/ О. С. Няньковська [та ін.] (стр.64-70)
Долженко М. М. Від неалкогольної жирової хвороби до COVID-19: сьогодення та перспективи застосування урсодезоксихолевої кислоти/ М. М. Долженко, Л. І. Конопляник (стр.71-77)
Чернишов В. А. Ризик фібриляції передсердь, асоційований з гіперурикемією/ В. А. Чернишов (стр.78-84)
Лемко О. І. Коморбідні стани при хронічному обструктивному захворюванні легень: вивчені та дискусійні питання. Частина 1/ О. І. Лемко, М. О. Гайсак, Д. В. Решетар (стр.85-92)
Бабічев Д. П. Теоретичні та практичні аспекти застосування біомаркерів при хронічній серцевій недостатності/ Д. П. Бабічев, Ю. С. Рудик, О. О. Меденцева (стр.93-101)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Няньковська О. С., Няньковський С. Л., Яцула М. С., Городиловська М. І.
Заглавие : Метаболічний синдром – дієтологічні рекомендації та нутрицевтична корекція
Параллельн. заглавия :Metabolic syndrome – dietary recommendations and nutraceutical correction
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 396-408 (Шифр ЕУ5/2021/26/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY
НУТРИЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- NUTRITION THERAPY
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES
ДИЕТА СРЕДИЗЕМНОМОРСКАЯ -- DIET, MEDITERRANEAN
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-3 -- FATTY ACIDS, OMEGA-3
Аннотация: Метаболічний синдром (МС) визначається як поєднання факторів ризику метаболічного походження (інсулінорезистентність, гіперінсулінемія, порушення толерантності до глюкози, цукровий діабет 2-го типу, вісцеральне ожиріння, атерогенна дисліпідемія та/або високий артеріальний тиск (АТ)), що підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ). Згідно з дослідженням «Індекс здоров’я» 2019 року, кожен другий дорослий українець (53,7%) має зайву вагу. Окрім генетичної схильності, існують важливі фактори навколишнього середовища, які можуть впливати на патогенез МС. Певні зміни способу життя можуть позитивно вплинути на перебіг МС. Мета роботи — розглянути сучасні дані, щодо впливу харчування та різних нутрицевтиків на МС. Епідеміологічні дані свідчать про те, що дієта з високим вмістом фруктів, овочів, риби та цільного зерна може покращити всі фактори ризику, пов’язані з МС. Середземноморська дієта характеризується адекватно збалансованим поєднанням фруктів, овочів, риби, круп та поліненасичених жирів, зі зменшеним споживанням м’яса та молочних продуктів і помірним споживанням алкоголю, насамперед червоного вина. Доведено, що споживання продуктів, які містять антиоксидантні сполуки з протизапальною дією, знижує частоту виникнення МС та покращує динаміку компонентів, що визначають цей патологічний стан. Цільні зерна, фрукти, овочі та бобові забезпечують оптимальне поєднання біоактивних компонентів, вітамінів, мінералів, фітохімічних речовин та антиоксидантів. Кардіопротекторні ефекти середземноморської дієти добре відомі та широко задокументовані як епідеміологічними дослідженнями, так і клінічними випробуваннями. Застосування нутрицевтиків для лікування захворювань, зокрема МС, є альтернативним напрямком сучасної медицини. Компанія «Solgar» має біологічно активні добавки, серед яких є багато нутрицевтиків для МС, зокрема куркумін, ресвератрол, омега‑3 жирні кислоти, ліпотропні фактори, піколінат хрому та іншіMetabolic syndrome (MS) is defined as the coexistence of risk factors of metabolic origin (insulin resistance, hyperinsulinemia, impaired glucose tolerance, type 2 diabetes mellitus, visceral obesity, atherogenic dyslipidaemia and/or, high blood pressure) that elevate risk for cardiovascular disease. According to the 2019 Health Index survey, every second Ukrainian adult (53.7%) is overweight. In addition to genetic predisposition, there are important environmental factors that can influence the pathogenesis of MS. Certain lifestyle changes can have a positive effect on the course of MS. The aim of the article is to consider the current data on the influence of nutrition and different nutraceuticals on the metabolic syndrome. Epidemiological evidence suggests that a diet high in fruits, vegetables, fish, and whole grains may improve all of the risk factors associated with MS. The Mediterranean diet is characterized by an adequately balanced combination of fruits, vegetables, fish, cereals and polyunsaturated fats, with reduced consumption of meat and dairy products and moderate consumption of alcohol, especially red wine. Consumption of products containing antioxidant compounds with anti-inflammatory action has been shown to reduce the incidence of MS and improve the dynamics of the components which determine this pathological condition. Whole grains, fruits, vegetables and legumes provide the optimal combination of bioactive components, vitamins, minerals, phytochemicals and antioxidants. The cardioprotective effects of the Mediterranean diet are well known and widely documented in epidemiological studies and clinical trials. The use of nutraceuticals for the treatment of disease, for example MS, is the alternative form of modern medicine. Solgar Company has variety of biologically active supplements, including many nutraceuticals for MS, in particular curcumin, resveratrol, omega‑3 fatty acids, lipotropic factors, chromium picolinate and others
Найти похожие

Заглавие журнала :Ендокринологія -2021г. т.26,N 4
Интересные статьи :
Тронько М. Д. Цитологічні чинники прогнозу післяопераційного метастазування та радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.326-335)
Замотаєва Г. А. Вплив радіойодтерапії на продукцію інтерлейкінів IL-1β та IL-10 у хворих на дифузний токсичний зоб/ Г. А. Замотаєва, Н. М. Степура (стр.336-342)
Кравченко В. І. Антропометричні, біохімічні та актиграфічні характеристики популяційного зразка випадково відібраних дорослих сільських мешканців України, у яких раніше не було встановлено діагнозу «цукровий діабет»/ В. І. Кравченко [та ін.] (стр.343-356)
Калинська Л. М. Вплив дапагліфлозину на активність ангіотензин-перетворюючого ферменту в структурах гіпоталамо-гіпофізарно- адренокортикальної системи та функцію кори надниркових залоз у щурів із цукровим діабетом 2-го типу/ Л. М. Калинська, О. І. Ковзун (стр.357-365)
Захарченко Т. Ф. Автоімунні захворювання щитоподібної залози та основні маркери їх патогенезу і діагностики/ Т. Ф. Захарченко, В. І. Кравченко (стр.366-375)
Тронько М. Д. Застосування стовбурових клітин в ендокринології: проблеми і перспективи/ М. Д. Тронько, О. І. Ковзун, В. М. Пушкарьов (стр.376-395)
Няньковська О. С. Метаболічний синдром – дієтологічні рекомендації та нутрицевтична корекція/ О. С. Няньковська [та ін.] (стр.396-408)
Булдигіна Ю. В. Персоналізація лікування хвороби Грейвса на підставі клініко-імунологічних характеристик перебігу захворювання/ Ю. В. Булдигіна [та ін.] (стр.409-419)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Камуть Н. В., Няньковська О. С., Омельяненко О. В., Никитюк С. І., Бабій Л. І.
Заглавие : Особливості показників рівня вітаміну D при атопічному дерматиті у дітей першого року життя
Место публикации : Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2020. - N 2. - С. 66 (Шифр КУ34/2020/2)
MeSH-главная: ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: За останні десятиліття алергія посіла провідне місце в списку найпоширеніших захворювань у світі. Розвиток атопічного дерматиту (АД) на сучасному етапі розглядають як наслідок складних взаємодій генетичних факторів, навколишнього середовища, інфекційних агентів, дефектів бар’єрної функції шкіри та порушень імунологічної відповіді. В Україні майже відсутні дані щодо особливостей обміну вітаміну D при АД в дітей першого року життя. За даними низки авторів поширеність дефіциту вітаміну D серед дітей залишається високою і становить 40–66%
Найти похожие

Заглавие журнала :Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія -2020г.,N 2
Интересные статьи :
Кайдашев И. П. Гиперчувствительность к нестероидным противовоспалительным средствам: этиология, патогенез, классификация, клиническое течение и лечение/ И. П. Кайдашев (стр.5-11)
Зайков С. В. Можливості використання антигістамінних препаратів під час вагітності: безпечність цетиризину/ С. В. Зайков, П. В. Гришило, А. П. Гришило (стр.12-17)
COVID-19: що необхідно знати про пандемію коронавірусної інфекції (стр.18-20)
Гашинова К. Ю. Вимірювання фракції видихуваного оксиду азоту (FeNO) при астмі: космічні технології в реальній клінічній практиці/ К. Ю. Гашинова (стр.21-25)
Зубченко С. О. ALEX2®: нові можливості багатокомпонентного дослідження в алергології/ С. О. Зубченко, С. Д. Юр’єв, В. В. Чоп’як (стр.26-28)
Юр’єв С. Д. Лікування алергічних захворювань: у фокусі — алерген-специфічна імунотерапія/ С. Д. Юр’єв (стр.30-34)
Богомолов А. Є. Хронічна кропив’янка: міфи та факти в практиці алерголога/ А. Є. Богомолов (стр.35-39)
Санофі допомагає українцям подолати алергію (стр.40)
Бронхіальна астма, що важко лікується, тяжка астма у підлітків та дорослих Кишенькове керівництво з лікування і профілактики бронхіальної астми (Global Initiative for Asthma — GINA), листопад 2019 p (стр.41-53)
Bousqueta J. Нові рекомендації ARIA для алергічного риніту за системою GRADE і доказами, отриманими в умовах рутинної клінічної практики/ J. Bousqueta, H. J. Schunemannc, A. Togiasd (стр.55-60)
Матеріали науково-практичної конференції алергологів Слобожанщини «Актуальні питання виявлення і лікування алергічних захворювань», (10 квітня 2020 р., м. Харків) (стр.61-74)
Піонтковська О. В. Особливості гострого обструктивного бронхіту в дітей грудного віку з перинатальним ураженням центральної нервової системи/ О. В. Піонтковська [та ін.] (стр.61)
Джораєва С. К. Особливості мікробіоти шкіри у хворих на хронічні дерматози/ С. К. Джораєва, О. І. Олійник (стр.61)
Карпушенко Ю. В. Вікові клінічні особливості перебігу гастроінтестинальних захворювань у дітей з алергією залежно від віку/ Ю. В. Карпушенко (стр.62)
Клименко В. А. Характеристика мікробіоценозу носоглотки у дітей з хронічними аденоїдитами/ В. А. Клименко [та ін.] (стр.62)
Gonchar M. A. Molecular sensitization profile of plant food and pollen in children with LTP syndrome/ M. A. Gonchar, O. L. Logvinova, A. O. Lunina (стр.62)
Klymenko V. A. Method of evaluating a severity of atopic dermatitis using serum eotaxin level in children/ V. A. Klymenko, O. M. Ashcheulov (стр.63)
Klymenko V. A. Characteristics of immune status in children with cystic fibrosis/ V. A. Klymenko [та ін.] (стр.63)
Synyshyn M. Comparative analysis of components investigation of patients with allergic respiratory pathology in different regions of Ukraine/ M. Synyshyn (стр.63)
Yermak O. The diagnostics of food-cross reactivity PR-10 IgE – homologous proteins in patients with pollinosis/ О. Yermak [та ін.] (стр.64)
Бабаджан В. Д. Діагностика сенсибілізації до лідокаїну та артикаїну за допомогою визначення специфічних ІgЕ у сироватці крові та непрямого тесту дегрануляції базофілів у хворих на медикаментозну алергію/ В. Д. Бабаджан [та ін.] (стр.64)
Бачу М. І. Частота поєднання дифузного зобу та харчової алергії в дітей з йододефіцитного регіону/ М. І. Бачу (стр.65)
Бездітко Т. В. Етіологічні фактори у хворих на бронхіальну астму та цукровий діабет 2-го типу/ Т. В. Бездітко, Г. В. Єрьоменко, О. М. Хохуда (стр.65)
Єрьоменко Г. В. Порушення вуглеводного обміну у хворих на бронхіальну астму/ Г. В. Єрьоменко, Т. С. Оспанова, Т. В. Бездітко (стр.65)
Камуть Н. В. Особливості показників рівня вітаміну D при атопічному дерматиті у дітей першого року життя/ Н. В. Камуть [та ін.] (стр.66)
Клименко В. А. Бронхіальна астма з неконтрольованим перебігом у дітей/ В. А. Клименко, Т. В. Ємець (стр.66)
Клименко В. А. Прогнозування тяжкого перебігу бронхіальної астми в дітей/ В. А. Клименко, О. С. Кожина (стр.66-67)
Кузнєцова О. Д. Клінічні особливості алергічного риніту в дітей/ О. Д. Кузнєцова, С. М. Недельська (стр.67)
Кузнєцова О. Д. Порушення сну в дітей з алергічним ринітом/ О. Д. Кузнєцова, С. М. Недельська (стр.67)
Литвинець Л. Я. Роль біоелементних зрушень в діагностиці бронхіальної астми в дітей/ Л. Я. Литвинець, У. Є. Литвинець-Голутяк, В. Є. Литвинець (стр.68)
Макєєва Н. І. Клінічний випадок. Синдром Омена в практиці педіатра/ Н. І. Макєєва [та ін.] (стр.68)
Макєєва Н. І. γ-інтерферон як маркер хронічного запалення у дітей з бронхіальною астмою/ Н. І. Макєєва, В. М. Малахова (стр.69)
Мацюра О. І. Особливості нутрітивного статусу в дітей з харчовою алергією: оцінка лабораторних даних і аналіз харчового щоденника/ О. І. Мацюра, Л. В. Беш (стр.69)
Недельська С. М. Імунний статус у дітей з різною тяжкістю атопічного дерматиту/ С. М. Недельська, Д. O. Вакула (стр.69-70)
Радченко О. М. Проблема діагностики анемічного синдрому у хворих на бронхіальну астму та хронічне обструктивне захворювання легень/ О. М. Радченко, О. В. Федик (стр.70)
Радченко О. М. Медикаментозна алергія: гормональний фон, адаптаційні реакції, стан органів травлення/ О. М. Радченко, О. О. Сорокопуд (стр.70-71)
Радченко О. М. Синдром запалення у хворих на бронхіальну астмупоєднану з надлишковою масою тіла/ О. М. Радченко, О. Р. Слаба (стр.71)
Слюзар З. Л. Якість життя у дітей, хворих на бронхіальну астму/ З. Л. Слюзар, Л. В. Беш (стр.71)
Солошенко Е. М. Новий підхід оцінки сенсибілізації до лікарських засобів/ Е. М. Солошенко, Т. П. Ярмак, З. М. Шевченко (стр.71-72)
Сорокман Т. В. Особливості перебігу атопічного дерматиту в дітей з біліарною дисфункцією/ Т. В. Сорокман (стр.71-72)
Титуса А. В. Особливості харчової поведінки та харчові дефіцити у школярів 1–4-х класів/ А. В. Титуса, С. Л. Няньковський (стр.72-73)
Троцький Г. М. Аналіз захворюваності дихальних шляхів у дітей, що проживають у великому місті/ Г. М. Троцький [та ін.] (стр.73)
Черниш Ю. Р. Не-IgE-опосередкована гастроінтестинальна харчова алергія у дітей на грудному вигодовуванні/ Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова (стр.73)
Черней Н. Я. Показники ендотеліну-1 в дітей з поєднаною патологією верхніх відділів травного тракту та харчовою алергією/ Н. Я. Черней (стр.74)
Штойко Т. В. Динамічні зміни цитокінового профілю у дітей з сезонною алергією під впливом алерген-специфічної імунотерапії/ Т. В. Штойко (стр.74)
Трубіцин О. О. Організація бездротової системи збору медико-біологічних даних з використанням елементів «розумного одягу»/ О. О. Трубіцин, О. Г. Аврунін (стр.74)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Няньковський С. Л., Няньковська О. С., Яцула М. С., Городиловська М. І.
Заглавие : Новітні концепції дитячого харчування: постбіотики й довголанцюгові поліненасичені жирні кислоти
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 3. - С. 99-106 (Шифр НУ45/2020/10/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МОЛОЧНЫЕ СМЕСИ ДЛЯ ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦА -- INFANT FORMULA
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ НЕНАСЫЩЕННЫЕ -- FATTY ACIDS, UNSATURATED
Аннотация: Харчування у ранньому дитинстві суттєво впливає на ріст і розвиток в цілому, а також на здоров’я, в т.ч. у старшому віці. Постбіотики – це сполуки, що продукуються мікроорганізмами й виділяються з харчових або мікробних компонентів, включаючи нежиттєздатні клітини, які при введенні у достатній кількості в організм зміцнюють здоров’я хазяїна. До постбіотиків належать з’єднання, отримані в результаті бактеріального метаболізму, такі як екзополісахариди, вітаміни, молочна кислота, бактеріоцини, ферменти, поверхнево-активні речовини, антиоксиданти й коротколанцюгові жирні кислоти; складні молекули, що виділяються з харчових сполук (ферментативно утворюються під час бродіння їжі), такі як пептиди й галактоолігосахариди, наприклад, 3- і 6-галактозиллактоза; компоненти, що виділяються з лізованих клітин, включаючи ДНК, РНК, клітинні стінки та, можливо, інші цитоплазматичні компоненти й білки поверхневого шару. Нещодавно розроблено нову технологію ферментації, що використовується при виготовленні дитячих сумішей. У ній задіяно два типи мікроорганізмів, які продукують молочну кислоту (Bifidobacterium breve C50 і Streptococcus thermophilus 065), що забезпечує отримання природних постбіотиків. Поліненасичені жирні кислоти з довгим ланцюгом відіграють важливу роль у регуляції імунної системи, утворенні тромбів, нейромедіаторів, метаболізмі холестерину, а також у структурі мембранних фосфоліпідів у мозку й сітківці ока. З лютого 2020 року в Європейському Союзі діють нові стандарти щодо дитячих сумішей. Вони передбачають обов’язкове додавання докозагексаєнової кислоти у концентраціях, що в два-три рази перевищують звичайні концентрації у грудному молоці. Першими і на даний час єдиними на ринку України ферментованими сумішами, що містять пребіотики коротколанцюгові галакто- і довголанцюгові фруктоолігосахариди (9:1, 0,8 г/100 мл), постбіотик 3-галактозиллактозу й належну кількість омега-3 жирних кислот, є нові рецептури сумішей Nutrilon Premium+ для вигодовування дітей раннього віку.
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Троцький Г. М., Лісний А. Є., Пакулова-Троцька Ю. В., Няньковська О. С.
Заглавие : Аналіз захворюваності дихальних шляхів у дітей, що проживають у великому місті
Место публикации : Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2020. - N 2. - С. 73 (Шифр КУ34/2020/2)
MeSH-главная: ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES
ДЕТИ -- CHILD
ГОРОДСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЗДОРОВЬЕ -- URBAN HEALTH
Аннотация: Аналіз нозологічної структури показав, що в структурі захворюваності бронхіт посідав перше місце (37,39%), пневмонія – друге (15,38%), а бронхіальна астма – третє (14,17%). Аналіз реферальної структури в лікарні показав, що найчастіше пацієнти з патологією респіраторної системи звертаються до лікарні без направлення – 72% випадків, 18% скеровуються з поліклінік. Було встановлено 4526 (80,6%) діагнозів дитячого профілю та 1089 (19,4%) хірургічних профільних діагнозів. Під час аналізу даних було встановлено, що середня кількість ліжко-днів для пацієнтів педіатричного профілю становила 8,44, хірургічного профілю – 5,54. Однак у цій структурі хворі профілю гнійної хірургії (8 дітей) найдовше перебували в стаціонарі серед усіх пацієнтів – середній час перебування в клініці становив 40,12 дня. Захворювання верхніх дихальних шляхів були виявлені у 1707 випадках (30,4%), захворювання нижніх дихальних шляхів у 3 908 випадків (69,4%). Порівнюючи частоту захворюваності дітей госпіталізацією за сезоном, можна констатувати, що, як очікувалося, більше пацієнтів з патологією дихальних шляхів зверталися до лікарні в холодні пори року – восени та взимку. Однак статистично значущої різниці у тривалості госпіталізації через різні респіраторні патології в різні пори року не виявлено (p≤0,05)
Найти похожие

1-10 11-20 21-26

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)