Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Высшее образование (1)

Краеведение (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Ніцович, І. Р.$<.>)

Общее количество найденных документов : 25
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-25

Шляхи оптимізації лікувальних заходів у жінок з поліпами ендометрію та безпліддям [Текст] / Н. С. Волошинович [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОЛИПЫ -- POLYPS (терапия)
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (патология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология)
Аннотация: У даний час поліпи ендометрію (ПЕ) є найбільш поширеною патологією слизової оболонки матки, що виявляються при невиношуванні вагітності та безплідді. Однак, відкритим залишається питання про взаємозв’язок механізмів, які регулюють процеси проліферації, з морфо-функціональними та мікробіологічними особливостями ендометрію, що нерідко підтверджуються змінами імуногістохімічних показників та можуть мати значення при лікуванні. Мета дослідження. Оптимізувати результати лікування пацієнток з ПЕ та безпліддям шляхом застосування антиоксидантів у поєднанні з імуномодулюючою терапією та нестероїдними протизапальними препаратами. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 30 здорових жінок, які не мали гінекологічних захворювань, абортів і внутрішньоматкових втручань в анамнезі та не використовували внутрішньоматкові методи контрацепції (контрольна група), 60 жінок з ПЕ та безпліддям (основна група) за допомогою клінічного, мікробіологічного, бактеріологічного, ехографічного, гістероскопічного, патогістологічного та лабораторних методів, проведено статистичний аналіз. Результати дослідження. З метою оцінки ефективності запропонованого лікування основну групу було розділено на дві підгрупи: перша – 30 пацієнток, які отримували запропонований лікувально-профілактичний алгоритм, та друга – 30 пацієнток, які отримували традиційне лікування. Після проведення прицільної поліпектомії з базальним шаром ендометрію в місці локалізації ПЕ, пацієнткам першої підгрупи призначали доксициклін по 100 мг перорально двічі на день протягом 2 тижнів та віт Е по 100 мг на добу протягом 4 тижнів в поєднанні з імуномодулюючою терапією – циклоферон 12,5 % по 2,0 мл внутрішньом’язево №10 через день, та протизапальною терапію з призначенням ректальних свічок, що містять нестероїдні протизапальні компоненти – по 1 свічці на ніч протягом 10 днів. Пацієнткам другої підгрупи призначено традиційну антибіотикопрофілактику після проведеної гістероскопії: доксициклін по 100 мг перорально двічі на день протягом 5 днів. Також, пацієнтки основної групи отримували дуфастон по 10 мг двічі на добу з 11-го по 25-й день менструального циклу. Видовий склад мікрофлори піхви у жінок з ПЕ представлений переважно анаеробною флорою. У кожної другої пацієнтки з ПЕ (46%; рІ-ІІІ=0,007) за відсутністю клінічної симптоматики, поряд з помірною або зниженою кількістю лактобактерій, виявляли умовно-патогенні бактерії, уреамікоплазми або гриби роду Candida. З 19 пацієнток у 9 (47 %) вагітність настала в першому природньому менструальному циклі після проведеної поліпектомії та запропонованого лікування, 6 (31 %) жінок завагітніли протягом трьох перших менструальних циклів. Решта пацієнток спостерігалась протягом шести місяців, їм було рекомендовано екстракорпоральне запліднення через тривалий термін безпліддя. Протягом двох років у жінок основної групи, що не планували вагітність, рецидиву ПЕ відмічено не було. У 19 (63,3 %) пацієнток другої підгрупи протягом двох років спостереження відмічено рецидив ПЕ. У 11 (30,5 %) жінок, що завагітніли, відбулися фізіологічні пологи, у 3 – пологи ускладнились гіпотонічною кровотечею в ранньому післяпологовому періоді, 3 (11,1 %) жінки зараз виношують вагітність. У пацієнток другої підгрупи вагітність настала лише в 5 (16,6 %) випадках. Висновки. Застосування розробленого способу лікування ПЕ та безпліддя дозволяє відновити репродуктивну функцію в більше, ніж половини жінок. Таким чином, реалізація методу лікування ПЕ свідчить про його позитивний ефект. Окрім того, він дозволяє досягти стійкої ремісії та вирішує медико-соціальні проблеми здоров’я жінок та материнства.
Доп.точки доступа:
Волошинович, Н. С.
Семеняк, А. В.
Андрієць, О. А.
Ніцович, І. Р.
Токар, П. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Семеняк, А. В.
Лейоміома матки та вагітність [Текст] / А. В. Семеняк, О. М. Юзько, І. Р. Ніцович // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 93-98. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (осложнения)
МАТКА -- UTERUS (патология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Аннотация: Вступ. Лейоміома матки (ЛМ) є захворюванням, яке найбільш часто виявляється серед гінекологічних захворювань, за різними джерелами, становить від 30 до 50 %, та призводить до безпліддя. У 1-5 % жінок є єдиною причиною безплідності, і з збільшенням віку пацієнтів неухильно зростає. Враховуючи, що в умовах сьогодення в розвинутих країнах вагітність настає в межах тридцяти років, проблема стає ще більш актуальною. Мета. Визначити сучасні погляди щодо впливу ЛМ на репродуктивну функцію, та ефективність лікування безпліддя шляхом допоміжних репродуктивних технологій. Результати дослідження. Одним із методів лікування безпліддя є застосування допоміжних репродуктивних технологій, що за наявності органічної патології матки потребує особливих підходів до лікування. Терапевтичні варіанти тривалої терапії лейоміоми матки є обмеженими, тому основним методом лікування залишається хірургічний метод, однак і цей метод не виключає, в подальшому, рецидивів пухлини. Зазвичай, гістеректомій проводиться у 6-8 разів більше, ніж міомектомій та у 15-20 разів більше, ніж селективних емболізацій маткових артерій, отже, гістеректомія продовжує залишатися основним методом лікування, що негативно впливає на фізичний та психоемоційний стан, унеможливлює настання вагітності та є неприпустимим у жінок, що планують вагітність. Висновки. 1. Наявність фіброматозних вузлів сприяє розвитку безплідності та погіршує прогнози лікування за допомогою ДРТ. 2. При підготовці до лікування безплідності методами ДРТ міомектомія є стандартним лікуванням, після чого можливе, навіть, спонтанне настання вагітності. Однак дані про ефективність ДРТ у хворих з міомектомією в анамнезі є суперечливі. 3. При відсутності класичних показань для оперативного втручання хірургічна стратегія при лейоміомі повинна бути індивідуальною.
Доп.точки доступа:
Юзько, О. М.
Ніцович, І. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Семеняк, А. В.
Кандидозний вагініт у жінок із хронічними запальними захворюваннями жіночих статевих органів [Текст] / А. В. Семеняк, І. Р. Ніцович // Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 191

Доп.точки доступа:
Ніцович, І. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Семеняк, А. В.
    Вплив трихомонадної інфекції на стан імунної системи [Текст] / А. В. Семеняк, І. Р. Ніцович, С. Г. Приймак // Вісник наукових досліджень. - 2011. - № 2. - С. 34-35

Рубрики: Трихомонадные инфекции

   Иммунодепрессия

Доп.точки доступа:
Ніцович, І. Р.
Приймак, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Польова, С. П.
Розвиток акушерської служби Північної буковини [Текст] / С. П. Польова, І. P. Ніцович // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2009. - Т. 8, № 4. - С. 91-96

MeSH-главная:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS (история)
Доп.точки доступа:
Ніцович, І. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Патогенетичний підхід до лікування запальних захворювань жіночих статевих органів [Текст] / А. В. Семеняк [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 57-61. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (патология)
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (лекарственная терапия)
Аннотация: Вступ. Запальні захворювання жіночих статевих органів (ЗЗЖСО) займають перше місце серед інших нозологій в гінекології та являються причиною багатьох порушень репродуктивної функції жінок, серед яких найбільш значимими є безпліддя та звичне невиношування вагітності. Важливу роль в патогенезі хронічного запального процесу відіграє імунна система, тому призначення імунокорегуючої терапії є необхідним. Мета. Підвищити ефективність лікування ЗЗЖСО при додатковому застосуванні тривалої імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок репродуктивного віку з хронічними ЗЗЖСО (основна група) та 20 здорових жінок, що становили контрольну групу. Методи дослідження – бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний. Результати дослідження.За наявності хронічних ЗЗЖСО виявлено у 90 % асоціації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів, у 10 % виявлено тільки умовно патогенні мікроорганізми. Основну групу розділено на дві підгрупи. Жінкам першої підгрупи призначено імунокорегуючу терапію за допомогою препаратів, до складу яких входили флавоноїдні глікозиди (у даному випадку застосовувався розчин протефлазиду), впродовж одного місяця до базової антибактеріальної терапії, під час неї та після впродовж трьох місяців. У другій підгрупі призначено стандартну антибактеріальну та імунокорегуючу терапію. У жінок першої підгрупи нормалізація мікроцитозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори спостерігалася у 42 випадках (84 % ± 4,59), у жінок другої підгрупи позитивний результат лікування через три місяці спостерігався у 20 жінок (40 % ± 6,17) (р 0,05). Висновки. Використання імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів у вигляді крапель протефлазиду вірогідно призводить до нормалізації мікроцитозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори у 84 %.
Доп.точки доступа:
Семеняк, А. В.
Юзько, О. М.
Андрієць, О. А.
Ніцович, І. Р.
Дикусаров, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості антибіотикотерапії запальних захворювань придатків матки [Текст] / І. Р. Ніцович [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 53-56. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МАТКИ ПРИДАТКОВ БОЛЕЗНИ -- ADNEXAL DISEASES (лекарственная терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Вступ. Основна роль у лікуванні запальних захворювань жіночих статевих органів належить антибіотикотерапії, яка стає ефективною за умови створення високих, довготривалих концентрацій лікарської речовини у вогнищі мікробного запалення. Впровадження в практику методів спрямованого транспорту антибіотиків дозволяє створити в зоні запалення високі концентрації введених препаратів. Мета. Підвищення ефективності лікування запальних захворювань придатків матки шляхом застосування спрямованого транспорту антибіотиків у аутологічній клітинній суспензії крові. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок із гострим запальним процесом придатків матки, що становили основну групу, та 20 здорових жінок – контрольної групи. Методи дослідження – УЗД, бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний. Результати дослідження. Жінок основної групи розділено на дві підгрупи: перша підгрупа – 50 хворих, яким, крім традиційного лікування, проводився спрямований транспорт антибіотиків; друга підгрупа (порівняння) – 50 хворих, яким проводилося протизапальне лікування за традиційною методикою. Методика спрямованого транспорту антибіотиків полягає у внутрішньовенному застосуванні приготовленої однорідної гомогенної маси суспензії клітин крові з антибіотиком. В результаті проведеного лікування у 84 % ± 4,2 хворих першої підгрупи відмічено позитивну динаміку клінічного стану на 2-3 добу після 1-2 сеансів СТ антибіотиків. Серед хворих другої підгрупи позитивна динаміка клінічного стану на 2-3 добу спостерігалася у 68 % ± 5,4 (р0,05). У жінок першої підгрупи рецидиви впродовж року були у двох випадках (4 %), у другій підгрупі – у 12 (24 %). Висновки. Спрямований транспорт антибіотиків в комплексному лікуванні є високоефективним способом антибіотикотерапії, що призводить до швидкого покращення стану та відсутності рецидивів.
Доп.точки доступа:
Ніцович, І. Р.
Юзько, О. М.
Андрієць, О. А.
Семеняк, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шифр: НУ45/2018/8/2
Журнал

Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Выходит ежеквартально
2018г. Т. 8 № 2

Содержание:
Актуальні питання імунізації дітей у реаліях антивакцинального руху. - С.5-9. - Бібліогр. в кінці ст.
Килимник, Т. М. Захворюваність дітей першого року життя у Житомирській області в післячорнобильський період / Т. М. Килимник, О. П. Чабан. - С.10-18. - Бібліогр. в кінці ст.
Знаменська, Т. К. Стан мікробіоти кишечника у передчасно народжених дітей з некротизуючим ентероколітом / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. М. Клименко. - С.19-27. - Бібліогр. в кінці ст.
Сучасні підходи до ідентифікації несприятливих подій у перинатальній медицині. - С.28-39. - Бібліогр. в кінці ст.
Павлишин, Г. А. Йодный статус и закономерности нарушения окислительного метаболизма у детей из йододефицитного региона при внебольничной пневмонии / Г. А. Павлишин, О. Д. Кибар. - С.40-45. - Библиогр. в конце ст.
Riga, O. Development of healthy children of early and preschool age in Kharkiv: I stage / O. Riga, M. Gonchar, I. Pilgui. - С.46-51. - Бібліогр. в кінці ст.
Яблонь, О. С. Діагностичне значення вмісту білка, що зв’язує жирні кислоти (I-FABP), у передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом / О. С. Яблонь, Н. П. Русак. - С.52-57. - Бібліогр. в кінці ст.
Чорненька, Є. М. Використання аутоперикарду для пластики стулок аортального клапана у новонароджених і немовлят / Є. М. Чорненька, А. В. Максименко, О. М. Романюк. - С.58-62. - Бібліогр. в кінці ст.
Мельниченко, М. Г. Запалення великого сальника у дітей з апендикулярним перитонітом / М. Г. Мельниченко, В. О. Ситнікова, В. В. Антонюк. - С.63-70. - Бібліогр. в кінці ст.
Нехаєнко, М. І. Фактори ризику формування гіпоацидності шлунку та деструктивних форм хронічного гастродуоденіту у підлітків / М. І. Нехаєнко. - С.71-76. - Бібліогр. в кінці ст.
Савінова, К. Б. Здоров’язберігаючі технології в навчальному процесі як запорука гармонійного розвитку дітей молодшого шкільного віку / К. Б. Савінова. - С.77-81. - Бібліогр. в кінці ст.
Хапченкова, Д. С. Уровень оксида азота у детей после оперативного лечения коарктации аорты / Д. С. Хапченкова, А. С. Сенаторова, А. Г. Снегирь. - С.82-86. - Библиогр. в конце ст.
Дяк, К. В. Прогнозування передчасних пологів у вагітних із загрозою передчасних пологів / К. В. Дяк. - С.87-92. - Бібліогр. в кінці ст.
Семеняк, А. В. Лейоміома матки та вагітність / А. В. Семеняк, О. М. Юзько, І. Р. Ніцович. - С.93-98. - Бібліогр. в кінці ст.
Ясніковська, С. М. Сучасні підходи до лікування анемії вагітних з використанням ензимів / С. М. Ясніковська. - С.99-103. - Бібліогр. в кінці ст.
Знаменська, Т. К. Профілактика пелюшкового дерматиту у немовлят / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова. - С.104-110. - Бібліогр. в кінці ст.
Македонський, І. О. Кишкова недостатність у немовлят з некротизуючим ентероколітом / І. О. Македонський, Т. К. Мавропуло. - С.111-118. - Бібліогр. в кінці ст.
Клінічний випадок вродженої лобарної емфіземи верхньої частки лівої легені у дитини 7-місячного віку. - С.119-124. - Бібліогр. в кінці ст.
Бирчак, І. В. Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Спосіб профілактики спайкової хвороби після лапароскопічних втручань з приводу позаматкової вагітності / І. В. Бирчак, С. А. Куріцина. - С.125-126
Кравченко, О. В. Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Спосіб лікування плацентарної дисфункції у жінок з відшарування хоріону в І триместрі вагітності / О. В. Кравченко, С. М. Ясніковська. - С.127-128
Юр’єва, Л. М. Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Спосіб профілактики невиношування вагітності у жінок групи ризику / Л. М. Юр’єва ; Л. М. Юр’єва. - С.129-130
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Ніцович, І. Р.
Лікування малих форм лейоміоми матки [Текст] / І. Р. Ніцович, О. А. Андрієць, А. В. Семеняк // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 105-107. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (терапия)
Аннотация: У статті розглянуто проблему профілактики прогресування росту малих форм міом матки. Відзначена ефективність лікування малих форм міом матки шляхом застосування рослинного негормонального препарату Епігалін. Встановлено зменшення розмірів міоматозних вузлів у 16,7% упродовж шести місяців застосування препарату та нормалізацію менструальних кровотеч у 83,3%.
Доп.точки доступа:
Андрієць, О. А.
Семеняк, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Ніцович, І. Р.
Лікування вагінального кандидозу при вагітності [Текст] / І. Р. Ніцович, А. В. Семеняк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 178-179

Доп.точки доступа:
Семеняк, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-25

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)