Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Высшее образование (1)

Краеведение (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Ніцович, І. Р.$<.>)

Общее количество найденных документов : 25
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-25

Особливості антибіотикотерапії запальних захворювань придатків матки [Текст] / І. Р. Ніцович [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 53-56. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МАТКИ ПРИДАТКОВ БОЛЕЗНИ -- ADNEXAL DISEASES (лекарственная терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Вступ. Основна роль у лікуванні запальних захворювань жіночих статевих органів належить антибіотикотерапії, яка стає ефективною за умови створення високих, довготривалих концентрацій лікарської речовини у вогнищі мікробного запалення. Впровадження в практику методів спрямованого транспорту антибіотиків дозволяє створити в зоні запалення високі концентрації введених препаратів. Мета. Підвищення ефективності лікування запальних захворювань придатків матки шляхом застосування спрямованого транспорту антибіотиків у аутологічній клітинній суспензії крові. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок із гострим запальним процесом придатків матки, що становили основну групу, та 20 здорових жінок – контрольної групи. Методи дослідження – УЗД, бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний. Результати дослідження. Жінок основної групи розділено на дві підгрупи: перша підгрупа – 50 хворих, яким, крім традиційного лікування, проводився спрямований транспорт антибіотиків; друга підгрупа (порівняння) – 50 хворих, яким проводилося протизапальне лікування за традиційною методикою. Методика спрямованого транспорту антибіотиків полягає у внутрішньовенному застосуванні приготовленої однорідної гомогенної маси суспензії клітин крові з антибіотиком. В результаті проведеного лікування у 84 % ± 4,2 хворих першої підгрупи відмічено позитивну динаміку клінічного стану на 2-3 добу після 1-2 сеансів СТ антибіотиків. Серед хворих другої підгрупи позитивна динаміка клінічного стану на 2-3 добу спостерігалася у 68 % ± 5,4 (р0,05). У жінок першої підгрупи рецидиви впродовж року були у двох випадках (4 %), у другій підгрупі – у 12 (24 %). Висновки. Спрямований транспорт антибіотиків в комплексному лікуванні є високоефективним способом антибіотикотерапії, що призводить до швидкого покращення стану та відсутності рецидивів.
Доп.точки доступа:
Ніцович, І. Р.
Юзько, О. М.
Андрієць, О. А.
Семеняк, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Патогенетичний підхід до лікування запальних захворювань жіночих статевих органів [Текст] / А. В. Семеняк [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 57-61. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (патология)
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (лекарственная терапия)
Аннотация: Вступ. Запальні захворювання жіночих статевих органів (ЗЗЖСО) займають перше місце серед інших нозологій в гінекології та являються причиною багатьох порушень репродуктивної функції жінок, серед яких найбільш значимими є безпліддя та звичне невиношування вагітності. Важливу роль в патогенезі хронічного запального процесу відіграє імунна система, тому призначення імунокорегуючої терапії є необхідним. Мета. Підвищити ефективність лікування ЗЗЖСО при додатковому застосуванні тривалої імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок репродуктивного віку з хронічними ЗЗЖСО (основна група) та 20 здорових жінок, що становили контрольну групу. Методи дослідження – бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний. Результати дослідження.За наявності хронічних ЗЗЖСО виявлено у 90 % асоціації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів, у 10 % виявлено тільки умовно патогенні мікроорганізми. Основну групу розділено на дві підгрупи. Жінкам першої підгрупи призначено імунокорегуючу терапію за допомогою препаратів, до складу яких входили флавоноїдні глікозиди (у даному випадку застосовувався розчин протефлазиду), впродовж одного місяця до базової антибактеріальної терапії, під час неї та після впродовж трьох місяців. У другій підгрупі призначено стандартну антибактеріальну та імунокорегуючу терапію. У жінок першої підгрупи нормалізація мікроцитозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори спостерігалася у 42 випадках (84 % ± 4,59), у жінок другої підгрупи позитивний результат лікування через три місяці спостерігався у 20 жінок (40 % ± 6,17) (р 0,05). Висновки. Використання імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів у вигляді крапель протефлазиду вірогідно призводить до нормалізації мікроцитозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори у 84 %.
Доп.точки доступа:
Семеняк, А. В.
Юзько, О. М.
Андрієць, О. А.
Ніцович, І. Р.
Дикусаров, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ніцович, І. Р.
Лікування малих форм лейоміоми матки [Текст] / І. Р. Ніцович, О. А. Андрієць, А. В. Семеняк // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 105-107. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (терапия)
Аннотация: У статті розглянуто проблему профілактики прогресування росту малих форм міом матки. Відзначена ефективність лікування малих форм міом матки шляхом застосування рослинного негормонального препарату Епігалін. Встановлено зменшення розмірів міоматозних вузлів у 16,7% упродовж шести місяців застосування препарату та нормалізацію менструальних кровотеч у 83,3%.
Доп.точки доступа:
Андрієць, О. А.
Семеняк, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Клінічні аспекти терапії бактеріального вагінозу у вагітних [Текст] / І. P. Ніцович [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2012. - Т. 16, № 2. - С. 98-101

Доп.точки доступа:
Ніцович, І. Р.
Андрієць, О. А.
Семеняк, А. В.
Приймак, С. Г.
Бербець, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бербець, А. М.
Лікування змін системи гемостазу та фібринолізу в жінок із загрозою невиношування в ранні терміни гестації [Текст] / А. М. Бербець, О. В. Бакун, І. P. Ніцович // Буковинський медичний вісник. - 2012. - Т. 16, № 3 (1ч.). - С. 8-12

Доп.точки доступа:
Бакун, О. В.
Ніцович, І. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Внутрішньоутробне інфікування плоду - реалії діагностики та лікування [Текст] / А. В. Семеняк [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 27-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (диагностика, терапия)
Аннотация: Внутрішньоутробне інфікування плода є однією з найбільш актуальних проблем в акушерстві, оскільки, при відсутності адекватного лікування чи прогресування захворювання, виникає ускладнений перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду. Доволі часто є ситуації, коли розглядається не наявність самого інфекційного агенту, який вражає плід, а наслідки інвазії мікроорганізмів. Мета дослідження. Провести аналіз показників мікроцитозу піхви, цервікального каналу, особливостей перебігу вагітності при інфікуванні плода, ефективність різних схем лікування. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 20 здорових жінок, які мали фізіологічний перебіг вагітності (контрольна група), та 62 вагітних з ознаками інфікування плода (основна група) за допомогою клінічного, мікробіологічного, бактеріологічного, серологічного методів, проведено статистичний аналіз, УЗД плода. Результати дослідження. Залежно від триместру, вагітних основної групи розділено на дві підгрупи: перша підгрупа – у терміні 18-24 тижнів (50 вагітних), друга – у терміні 28-34 тижнів (12 вагітних). Проведено статистичний аналіз змін мікроцитозу піхви залежно від терміну. Виявлено достовірну різницю щодо впливу грам негативного диплококу, морфологічно схожого на гонокок, Streptococcus agalactiae у третьому триместрі. Ureaplasma urealyticum, Chlamidia trahomatis у другому триместрі, Trichomonas vaginalis та Mycoplasma hominis незалежно від терміну вагітності. При проведенні УЗД у першій підгрупі виявлено аномальну кількість навколоплідних вод у 24 %, зміни структури плаценти у 14 %, розширення чашково-мискової системи нирок у 52 %, гіперехогенність кишечнику у 60 %, гепатомегалія у 4 %. У другій підгрупі аномальна кількість навколоплідних вод у 16,7 %, зміни структури плаценти у 83,3 %, прогресуюче вкорочення шийки матки у 33,3 %. Вагітним основної групи запропоновано курс специфічної антибактеріальної терапії. За наявності позитивної динаміки впродовж трьох днів (зменшення патологічних виділень, багатоводдя та інших УЗ-ознак інфікування плоду), лікування продовжують. При негативній динаміці чи відсутності ефекту впродовж трьох днів – зміна антибактеріального засобу. При повторній появі ознак – повторний курс зі зміною антибактеріального засобу. Висновки. Встановлено порушення мікроцинозу піхви та цервікального каналу у 80,6 %, у решти – наявність УЗ-ознак інфікування плоду без змін у піхві та цервікальному каналі. Запропоновані схеми антибактеріальної терапії є ефективними у другому триместрі вагітності, що вказує на необхідність проведення обстеження та лікування в цей період, та за наявності структурних змін шийки матки, які спричинені грамнегативним диплококом, морфологічно схожим на гонокок та Trichomonas vaginalis. При розвитку загрози передчасних пологів антибактеріальна терапія є недостатньо ефективною.
Доп.точки доступа:
Семеняк, А. В.
Андрієць, О. А.
Ніцович, І. Р.
Коляндрецька, С. В.
Волошинович, Н. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вивчення анатомічних особливостей внутрішніх жіночих статевих органів в нормі та патологічних станах для засвоєння практичних навичок [Текст] = Study of anatomical features of internal female genital organs in normal and pathological conditions for acquisition of practical skills / А. В. Семеняк [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 69-72. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (анатомия и гистология, ультраструктура)
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (кадры, методы, организация и управление)
МЕДИЦИНСКАЯ ПРАКТИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROFESSIONAL PRACTICE (использование, организация и управление, тенденции)
Аннотация: У статті наведено основні відомості про особливості засвоєння практичних навичок з дисципліни «Акушерство та гінекологія» студентами 4-5 курсів спеціальності «Медицина» в умовах дистанційного навчання та в класичних умовах навчання. Встановлено, що якість засвоєння практичних навичок залежить від знань топографічного анатомічного розташування внутрішніх статевих органів в нормі та патологічних станах, їх вікових особливостей, в тому числі у дитячому та підлітковому віці. Розглянуто шляхи подолання проблеми засвоєння практичних навичок в умовах дистанційного навчання, наведено результати впровадження
The article provides basic information about the peculiarities of mastering practical skills in the discipline «Obstetrics and Gynecology» by students of 4, 5 courses of the specialty «Medicine» in terms of distance learning and in classical learning conditions. It is established that the acquisition of practical skills depends on the knowledge of the topographic anatomical location of the internal genitals in normal and pathological conditions, their age, including in children and adolescents. The ways of overcoming the problem of mastering practical skills in the conditions of distance learning are considered, the results of implementation are given
Доп.точки доступа:
Семеняк, А. В.
Ніцович, І. Р.
Боднарюк, О. І.
Хлуновська, Л. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шляхи оптимізації лікувальних заходів у жінок з поліпами ендометрію та безпліддям [Текст] / Н. С. Волошинович [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОЛИПЫ -- POLYPS (терапия)
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (патология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология)
Аннотация: У даний час поліпи ендометрію (ПЕ) є найбільш поширеною патологією слизової оболонки матки, що виявляються при невиношуванні вагітності та безплідді. Однак, відкритим залишається питання про взаємозв’язок механізмів, які регулюють процеси проліферації, з морфо-функціональними та мікробіологічними особливостями ендометрію, що нерідко підтверджуються змінами імуногістохімічних показників та можуть мати значення при лікуванні. Мета дослідження. Оптимізувати результати лікування пацієнток з ПЕ та безпліддям шляхом застосування антиоксидантів у поєднанні з імуномодулюючою терапією та нестероїдними протизапальними препаратами. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 30 здорових жінок, які не мали гінекологічних захворювань, абортів і внутрішньоматкових втручань в анамнезі та не використовували внутрішньоматкові методи контрацепції (контрольна група), 60 жінок з ПЕ та безпліддям (основна група) за допомогою клінічного, мікробіологічного, бактеріологічного, ехографічного, гістероскопічного, патогістологічного та лабораторних методів, проведено статистичний аналіз. Результати дослідження. З метою оцінки ефективності запропонованого лікування основну групу було розділено на дві підгрупи: перша – 30 пацієнток, які отримували запропонований лікувально-профілактичний алгоритм, та друга – 30 пацієнток, які отримували традиційне лікування. Після проведення прицільної поліпектомії з базальним шаром ендометрію в місці локалізації ПЕ, пацієнткам першої підгрупи призначали доксициклін по 100 мг перорально двічі на день протягом 2 тижнів та віт Е по 100 мг на добу протягом 4 тижнів в поєднанні з імуномодулюючою терапією – циклоферон 12,5 % по 2,0 мл внутрішньом’язево №10 через день, та протизапальною терапію з призначенням ректальних свічок, що містять нестероїдні протизапальні компоненти – по 1 свічці на ніч протягом 10 днів. Пацієнткам другої підгрупи призначено традиційну антибіотикопрофілактику після проведеної гістероскопії: доксициклін по 100 мг перорально двічі на день протягом 5 днів. Також, пацієнтки основної групи отримували дуфастон по 10 мг двічі на добу з 11-го по 25-й день менструального циклу. Видовий склад мікрофлори піхви у жінок з ПЕ представлений переважно анаеробною флорою. У кожної другої пацієнтки з ПЕ (46%; рІ-ІІІ=0,007) за відсутністю клінічної симптоматики, поряд з помірною або зниженою кількістю лактобактерій, виявляли умовно-патогенні бактерії, уреамікоплазми або гриби роду Candida. З 19 пацієнток у 9 (47 %) вагітність настала в першому природньому менструальному циклі після проведеної поліпектомії та запропонованого лікування, 6 (31 %) жінок завагітніли протягом трьох перших менструальних циклів. Решта пацієнток спостерігалась протягом шести місяців, їм було рекомендовано екстракорпоральне запліднення через тривалий термін безпліддя. Протягом двох років у жінок основної групи, що не планували вагітність, рецидиву ПЕ відмічено не було. У 19 (63,3 %) пацієнток другої підгрупи протягом двох років спостереження відмічено рецидив ПЕ. У 11 (30,5 %) жінок, що завагітніли, відбулися фізіологічні пологи, у 3 – пологи ускладнились гіпотонічною кровотечею в ранньому післяпологовому періоді, 3 (11,1 %) жінки зараз виношують вагітність. У пацієнток другої підгрупи вагітність настала лише в 5 (16,6 %) випадках. Висновки. Застосування розробленого способу лікування ПЕ та безпліддя дозволяє відновити репродуктивну функцію в більше, ніж половини жінок. Таким чином, реалізація методу лікування ПЕ свідчить про його позитивний ефект. Окрім того, він дозволяє досягти стійкої ремісії та вирішує медико-соціальні проблеми здоров’я жінок та материнства.
Доп.точки доступа:
Волошинович, Н. С.
Семеняк, А. В.
Андрієць, О. А.
Ніцович, І. Р.
Токар, П. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Семеняк, А. В.
Лейоміома матки та вагітність [Текст] / А. В. Семеняк, О. М. Юзько, І. Р. Ніцович // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 93-98. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (осложнения)
МАТКА -- UTERUS (патология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Аннотация: Вступ. Лейоміома матки (ЛМ) є захворюванням, яке найбільш часто виявляється серед гінекологічних захворювань, за різними джерелами, становить від 30 до 50 %, та призводить до безпліддя. У 1-5 % жінок є єдиною причиною безплідності, і з збільшенням віку пацієнтів неухильно зростає. Враховуючи, що в умовах сьогодення в розвинутих країнах вагітність настає в межах тридцяти років, проблема стає ще більш актуальною. Мета. Визначити сучасні погляди щодо впливу ЛМ на репродуктивну функцію, та ефективність лікування безпліддя шляхом допоміжних репродуктивних технологій. Результати дослідження. Одним із методів лікування безпліддя є застосування допоміжних репродуктивних технологій, що за наявності органічної патології матки потребує особливих підходів до лікування. Терапевтичні варіанти тривалої терапії лейоміоми матки є обмеженими, тому основним методом лікування залишається хірургічний метод, однак і цей метод не виключає, в подальшому, рецидивів пухлини. Зазвичай, гістеректомій проводиться у 6-8 разів більше, ніж міомектомій та у 15-20 разів більше, ніж селективних емболізацій маткових артерій, отже, гістеректомія продовжує залишатися основним методом лікування, що негативно впливає на фізичний та психоемоційний стан, унеможливлює настання вагітності та є неприпустимим у жінок, що планують вагітність. Висновки. 1. Наявність фіброматозних вузлів сприяє розвитку безплідності та погіршує прогнози лікування за допомогою ДРТ. 2. При підготовці до лікування безплідності методами ДРТ міомектомія є стандартним лікуванням, після чого можливе, навіть, спонтанне настання вагітності. Однак дані про ефективність ДРТ у хворих з міомектомією в анамнезі є суперечливі. 3. При відсутності класичних показань для оперативного втручання хірургічна стратегія при лейоміомі повинна бути індивідуальною.
Доп.точки доступа:
Юзько, О. М.
Ніцович, І. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Лікування вагітних із полігідрамніоном [Текст] / А. В. Семеняк [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 1. - С. 43-47. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (терапия)
Аннотация: Лікування полігідрамніону, як наслідку інфекційного процесу, є складним завданням, оскільки вимагає термінових результатів. У випадку нечутливості умовно патогенної чи патогенної мікрофлори або наявності вірусів, зволікання у лікуванні може призвести до внутрішньоутробного інфікування плоду. Мета дослідження. Оцінити ефективність лікування полігідрамніону вірусного ґенезу. Матеріали та методи дослідження. Проведено клініко-лабораторне обстеження та лікування 60 вагітних із полігідрамніоном та наявністю в анамнезі гострого респіраторного вірусного захворювання або виділено вірус простого герпесу. Методи дослідження, які застосовувалися, – зовнішнє акушерське обстеження, УЗД, мікроскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний. Результати дослідження. Вагітних розділено на дві підгрупи: у першій підгрупі одразу призначалися імунокорегуючі противірусні препарати (n=30), у другій – антибактеріальні препарати, які виявилися неефективними, що було причиною проведення змін у лікуванні (n=30). Для лікування використано імунокорегуючий препарат флавоноїдних глікозидів в дозі 12 крапель двічі на добу per os за 10-15 хвилин до прийому їжі. Через 7-10 днів застосування препарату у 67 % вагітних прояви полігідрамніону зменшилися, через 14 днів у 87 % вагітних не було ознак полігідрамніону. Висновки. Патогенетичне лікування полігідрамніону вірусного ґенезу шляхом застосування імунокорегуючих противірусних препаратів є безпечним високоефективним методом лікування, оскільки, призводить до одуження у 87 % впродовж 10-14 днів, у решти випадків – до позитивної динаміки, що потребує тривалішого лікування.
Доп.точки доступа:
Семеняк, А. В.
Андрієць, О. А.
Ніцович, І. Р.
Коляндрецька, С. В.
Хрикова, Л. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-25

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)