Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Высшее образование (1)Краеведение (1)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Ніцович, І. Р.$<.>)
Общее количество найденных документов : 25
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-25 
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Волошинович Н. С., Семеняк А. В., Андрієць О. А., Ніцович І. Р., Токар П. Ю.
Заглавие : Шляхи оптимізації лікувальних заходів у жінок з поліпами ендометрію та безпліддям
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2021. - Т. 11, № 2. - С. 21-26 (Шифр НУ45/2021/11/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПОЛИПЫ -- POLYPS
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
Аннотация: У даний час поліпи ендометрію (ПЕ) є найбільш поширеною патологією слизової оболонки матки, що виявляються при невиношуванні вагітності та безплідді. Однак, відкритим залишається питання про взаємозв’язок механізмів, які регулюють процеси проліферації, з морфо-функціональними та мікробіологічними особливостями ендометрію, що нерідко підтверджуються змінами імуногістохімічних показників та можуть мати значення при лікуванні. Мета дослідження. Оптимізувати результати лікування пацієнток з ПЕ та безпліддям шляхом застосування антиоксидантів у поєднанні з імуномодулюючою терапією та нестероїдними протизапальними препаратами. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 30 здорових жінок, які не мали гінекологічних захворювань, абортів і внутрішньоматкових втручань в анамнезі та не використовували внутрішньоматкові методи контрацепції (контрольна група), 60 жінок з ПЕ та безпліддям (основна група) за допомогою клінічного, мікробіологічного, бактеріологічного, ехографічного, гістероскопічного, патогістологічного та лабораторних методів, проведено статистичний аналіз. Результати дослідження. З метою оцінки ефективності запропонованого лікування основну групу було розділено на дві підгрупи: перша – 30 пацієнток, які отримували запропонований лікувально-профілактичний алгоритм, та друга – 30 пацієнток, які отримували традиційне лікування. Після проведення прицільної поліпектомії з базальним шаром ендометрію в місці локалізації ПЕ, пацієнткам першої підгрупи призначали доксициклін по 100 мг перорально двічі на день протягом 2 тижнів та віт Е по 100 мг на добу протягом 4 тижнів в поєднанні з імуномодулюючою терапією – циклоферон 12,5 % по 2,0 мл внутрішньом’язево №10 через день, та протизапальною терапію з призначенням ректальних свічок, що містять нестероїдні протизапальні компоненти – по 1 свічці на ніч протягом 10 днів. Пацієнткам другої підгрупи призначено традиційну антибіотикопрофілактику після проведеної гістероскопії: доксициклін по 100 мг перорально двічі на день протягом 5 днів. Також, пацієнтки основної групи отримували дуфастон по 10 мг двічі на добу з 11-го по 25-й день менструального циклу. Видовий склад мікрофлори піхви у жінок з ПЕ представлений переважно анаеробною флорою. У кожної другої пацієнтки з ПЕ (46%; рІ-ІІІ=0,007) за відсутністю клінічної симптоматики, поряд з помірною або зниженою кількістю лактобактерій, виявляли умовно-патогенні бактерії, уреамікоплазми або гриби роду Candida. З 19 пацієнток у 9 (47 %) вагітність настала в першому природньому менструальному циклі після проведеної поліпектомії та запропонованого лікування, 6 (31 %) жінок завагітніли протягом трьох перших менструальних циклів. Решта пацієнток спостерігалась протягом шести місяців, їм було рекомендовано екстракорпоральне запліднення через тривалий термін безпліддя. Протягом двох років у жінок основної групи, що не планували вагітність, рецидиву ПЕ відмічено не було. У 19 (63,3 %) пацієнток другої підгрупи протягом двох років спостереження відмічено рецидив ПЕ. У 11 (30,5 %) жінок, що завагітніли, відбулися фізіологічні пологи, у 3 – пологи ускладнились гіпотонічною кровотечею в ранньому післяпологовому періоді, 3 (11,1 %) жінки зараз виношують вагітність. У пацієнток другої підгрупи вагітність настала лише в 5 (16,6 %) випадках. Висновки. Застосування розробленого способу лікування ПЕ та безпліддя дозволяє відновити репродуктивну функцію в більше, ніж половини жінок. Таким чином, реалізація методу лікування ПЕ свідчить про його позитивний ефект. Окрім того, він дозволяє досягти стійкої ремісії та вирішує медико-соціальні проблеми здоров’я жінок та материнства.
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Семеняк А. В., Юзько О. М., Ніцович І. Р.
Заглавие : Лейоміома матки та вагітність
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2018. - Т. 8, № 2. - С. 93-98 (Шифр НУ45/2018/8/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
МАТКА -- UTERUS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Аннотация: Вступ. Лейоміома матки (ЛМ) є захворюванням, яке найбільш часто виявляється серед гінекологічних захворювань, за різними джерелами, становить від 30 до 50 %, та призводить до безпліддя. У 1-5 % жінок є єдиною причиною безплідності, і з збільшенням віку пацієнтів неухильно зростає. Враховуючи, що в умовах сьогодення в розвинутих країнах вагітність настає в межах тридцяти років, проблема стає ще більш актуальною. Мета. Визначити сучасні погляди щодо впливу ЛМ на репродуктивну функцію, та ефективність лікування безпліддя шляхом допоміжних репродуктивних технологій. Результати дослідження. Одним із методів лікування безпліддя є застосування допоміжних репродуктивних технологій, що за наявності органічної патології матки потребує особливих підходів до лікування. Терапевтичні варіанти тривалої терапії лейоміоми матки є обмеженими, тому основним методом лікування залишається хірургічний метод, однак і цей метод не виключає, в подальшому, рецидивів пухлини. Зазвичай, гістеректомій проводиться у 6-8 разів більше, ніж міомектомій та у 15-20 разів більше, ніж селективних емболізацій маткових артерій, отже, гістеректомія продовжує залишатися основним методом лікування, що негативно впливає на фізичний та психоемоційний стан, унеможливлює настання вагітності та є неприпустимим у жінок, що планують вагітність. Висновки. 1. Наявність фіброматозних вузлів сприяє розвитку безплідності та погіршує прогнози лікування за допомогою ДРТ. 2. При підготовці до лікування безплідності методами ДРТ міомектомія є стандартним лікуванням, після чого можливе, навіть, спонтанне настання вагітності. Однак дані про ефективність ДРТ у хворих з міомектомією в анамнезі є суперечливі. 3. При відсутності класичних показань для оперативного втручання хірургічна стратегія при лейоміомі повинна бути індивідуальною.
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Семеняк А. В., Ніцович І. Р.
Заглавие : Кандидозний вагініт у жінок із хронічними запальними захворюваннями жіночих статевих органів
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 191 (Шифр КУ27/2011/10/4)
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Семеняк А. В., Ніцович І. Р., Приймак С. Г.
Заглавие : Вплив трихомонадної інфекції на стан імунної системи
Место публикации : Вісник наукових досліджень. - 2011. - № 2. - С. 34-35 (Шифр ВУ9/2011/2)
Предметные рубрики: Трихомонадные инфекции
Иммунодепрессия
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Польова С. П., Ніцович І. Р.
Заглавие : Розвиток акушерської служби Північної буковини
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2009. - Т. 8, № 4. - С. 91-96 (Шифр КУ26/2009/8/4)
MeSH-главная: ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Семеняк А. В., Юзько О. М., Андрієць О. А., Ніцович І. Р., Дикусаров В. В.
Заглавие : Патогенетичний підхід до лікування запальних захворювань жіночих статевих органів
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 1. - С. 57-61 (Шифр НУ45/2017/7/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE
Аннотация: Вступ. Запальні захворювання жіночих статевих органів (ЗЗЖСО) займають перше місце серед інших нозологій в гінекології та являються причиною багатьох порушень репродуктивної функції жінок, серед яких найбільш значимими є безпліддя та звичне невиношування вагітності. Важливу роль в патогенезі хронічного запального процесу відіграє імунна система, тому призначення імунокорегуючої терапії є необхідним. Мета. Підвищити ефективність лікування ЗЗЖСО при додатковому застосуванні тривалої імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок репродуктивного віку з хронічними ЗЗЖСО (основна група) та 20 здорових жінок, що становили контрольну групу. Методи дослідження – бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний. Результати дослідження.За наявності хронічних ЗЗЖСО виявлено у 90 % асоціації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів, у 10 % виявлено тільки умовно патогенні мікроорганізми. Основну групу розділено на дві підгрупи. Жінкам першої підгрупи призначено імунокорегуючу терапію за допомогою препаратів, до складу яких входили флавоноїдні глікозиди (у даному випадку застосовувався розчин протефлазиду), впродовж одного місяця до базової антибактеріальної терапії, під час неї та після впродовж трьох місяців. У другій підгрупі призначено стандартну антибактеріальну та імунокорегуючу терапію. У жінок першої підгрупи нормалізація мікроцитозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори спостерігалася у 42 випадках (84 % ± 4,59), у жінок другої підгрупи позитивний результат лікування через три місяці спостерігався у 20 жінок (40 % ± 6,17) (р 0,05). Висновки. Використання імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів у вигляді крапель протефлазиду вірогідно призводить до нормалізації мікроцитозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори у 84 %.
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ніцович І. Р., Юзько О. М., Андрієць О. А., Семеняк А. В.
Заглавие : Особливості антибіотикотерапії запальних захворювань придатків матки
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 1. - С. 53-56 (Шифр НУ45/2017/7/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МАТКИ ПРИДАТКОВ БОЛЕЗНИ -- ADNEXAL DISEASES
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
Аннотация: Вступ. Основна роль у лікуванні запальних захворювань жіночих статевих органів належить антибіотикотерапії, яка стає ефективною за умови створення високих, довготривалих концентрацій лікарської речовини у вогнищі мікробного запалення. Впровадження в практику методів спрямованого транспорту антибіотиків дозволяє створити в зоні запалення високі концентрації введених препаратів. Мета. Підвищення ефективності лікування запальних захворювань придатків матки шляхом застосування спрямованого транспорту антибіотиків у аутологічній клітинній суспензії крові. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок із гострим запальним процесом придатків матки, що становили основну групу, та 20 здорових жінок – контрольної групи. Методи дослідження – УЗД, бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний. Результати дослідження. Жінок основної групи розділено на дві підгрупи: перша підгрупа – 50 хворих, яким, крім традиційного лікування, проводився спрямований транспорт антибіотиків; друга підгрупа (порівняння) – 50 хворих, яким проводилося протизапальне лікування за традиційною методикою. Методика спрямованого транспорту антибіотиків полягає у внутрішньовенному застосуванні приготовленої однорідної гомогенної маси суспензії клітин крові з антибіотиком. В результаті проведеного лікування у 84 % ± 4,2 хворих першої підгрупи відмічено позитивну динаміку клінічного стану на 2-3 добу після 1-2 сеансів СТ антибіотиків. Серед хворих другої підгрупи позитивна динаміка клінічного стану на 2-3 добу спостерігалася у 68 % ± 5,4 (р0,05). У жінок першої підгрупи рецидиви впродовж року були у двох випадках (4 %), у другій підгрупі – у 12 (24 %). Висновки. Спрямований транспорт антибіотиків в комплексному лікуванні є високоефективним способом антибіотикотерапії, що призводить до швидкого покращення стану та відсутності рецидивів.
Найти похожие

8.

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2018г. т.8,N 2
Интересные статьи :
Актуальні питання імунізації дітей у реаліях антивакцинального руху (стр.5-9)
Килимник Т. М. Захворюваність дітей першого року життя у Житомирській області в післячорнобильський період/ Т. М. Килимник, О. П. Чабан (стр.10-18)
Знаменська Т. К. Стан мікробіоти кишечника у передчасно народжених дітей з некротизуючим ентероколітом/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. М. Клименко (стр.19-27)
Сучасні підходи до ідентифікації несприятливих подій у перинатальній медицині (стр.28-39)
Павлишин Г. А. Йодный статус и закономерности нарушения окислительного метаболизма у детей из йододефицитного региона при внебольничной пневмонии/ Г. А. Павлишин, О. Д. Кибар (стр.40-45)
Riga O. Development of healthy children of early and preschool age in Kharkiv: I stage / O. Riga, M. Gonchar, I. Pilgui (стр.46-51)
Яблонь О. С. Діагностичне значення вмісту білка, що зв’язує жирні кислоти (I-FABP), у передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом/ О. С. Яблонь, Н. П. Русак (стр.52-57)
Чорненька Є. М. Використання аутоперикарду для пластики стулок аортального клапана у новонароджених і немовлят/ Є. М. Чорненька, А. В. Максименко, О. М. Романюк (стр.58-62)
Мельниченко М. Г. Запалення великого сальника у дітей з апендикулярним перитонітом/ М. Г. Мельниченко, В. О. Ситнікова, В. В. Антонюк (стр.63-70)
Нехаєнко М. І. Фактори ризику формування гіпоацидності шлунку та деструктивних форм хронічного гастродуоденіту у підлітків/ М. І. Нехаєнко (стр.71-76)
Савінова К. Б. Здоров’язберігаючі технології в навчальному процесі як запорука гармонійного розвитку дітей молодшого шкільного віку/ К. Б. Савінова (стр.77-81)
Хапченкова Д. С. Уровень оксида азота у детей после оперативного лечения коарктации аорты/ Д. С. Хапченкова, А. С. Сенаторова, А. Г. Снегирь (стр.82-86)
Дяк К. В. Прогнозування передчасних пологів у вагітних із загрозою передчасних пологів/ К. В. Дяк (стр.87-92)
Семеняк А. В. Лейоміома матки та вагітність/ А. В. Семеняк, О. М. Юзько, І. Р. Ніцович (стр.93-98)
Ясніковська С. М. Сучасні підходи до лікування анемії вагітних з використанням ензимів/ С. М. Ясніковська (стр.99-103)
Знаменська Т. К. Профілактика пелюшкового дерматиту у немовлят/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова (стр.104-110)
Македонський І. О. Кишкова недостатність у немовлят з некротизуючим ентероколітом/ І. О. Македонський, Т. К. Мавропуло (стр.111-118)
Клінічний випадок вродженої лобарної емфіземи верхньої частки лівої легені у дитини 7-місячного віку (стр.119-124)
Бирчак І. В. Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Спосіб профілактики спайкової хвороби після лапароскопічних втручань з приводу позаматкової вагітності/ І. В. Бирчак, С. А. Куріцина (стр.125-126)
Кравченко О. В. Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Спосіб лікування плацентарної дисфункції у жінок з відшарування хоріону в І триместрі вагітності/ О. В. Кравченко, С. М. Ясніковська (стр.127-128)
Юр’єва Л. М. Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Спосіб профілактики невиношування вагітності у жінок групи ризику/ Л. М. Юр’єва ; Л. М. Юр’єва (стр.129-130)
Интересные статьи :
Найти похожие


9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ніцович І. Р., Андрієць О. А., Семеняк А. В.
Заглавие : Лікування малих форм лейоміоми матки
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2016. - Т. 20, № 2. - С. 105-107 (Шифр БУ5/2016/20/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
Аннотация: У статті розглянуто проблему профілактики прогресування росту малих форм міом матки. Відзначена ефективність лікування малих форм міом матки шляхом застосування рослинного негормонального препарату Епігалін. Встановлено зменшення розмірів міоматозних вузлів у 16,7% упродовж шести місяців застосування препарату та нормалізацію менструальних кровотеч у 83,3%.
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ніцович І. Р., Семеняк А. В.
Заглавие : Лікування вагінального кандидозу при вагітності
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 178-179 (Шифр КУ27/2011/10/4)
Найти похожие

 1-10    11-20   21-25 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)