Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Опімах, С. Г.$<.>)

Общее количество найденных документов : 39
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-39

Гуменюк, Г. Л.
Всесвітній день боротьби з астмою та Всесвітній тиждень алергії 2020: завдання зберегти життя / Г. Л. Гуменюк, С. В. Зайков, С. Г. Опімах // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2020. - N 2. - С. 27-34

MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (профилактика и контроль)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (профилактика и контроль)
Аннотация: Бронхіальна астма та алергічні захворювання дотепер становлять загрозу життю пацієнтів. На сьогодні від астми помирає більше 1000 людей щодня, близько 420 тисяч хворих помирають від неї щороку. Цього року щорічні заходи Глобальної ініціативи боротьби з астмою (Global Initiative for Asthma, GINA) та Всесвітньої організації алергії (World Allergy Organization, WAO) присвячені патологічним станам, що загрожують життю хворих. Всесвітній день боротьби з астмою 5 травня 2020 року присвячено саме попередженню смертей внаслідок астми — «Enough Asthma Deaths» (Досить смертей від астми). Факторами ризику смерті, пов’язаної з астмою, є загострення астми в анамнезі, що потребували інтубації та механічної вентиляції; госпіталізації або звернення за екстреною медичною допомогою за попередній рік; прийом або нещодавнє припинення прийому оральних кортикостероїдів; надмірне використання бронхолітиків швидкої дії; відсутність лікування інгаляційними кортикостероїдами; анамнез психіатричної патології або психосоціальні проблеми; низька прихильність до лікування; харчова алергія у хворого на астму; забруднення повітря. Всесвітній тиждень алергії 28 червня — 4 липня 2020 р. присвячено анафілаксії. Розвиток анафілаксії важко передбачити і до 2 % хворих з анафілаксією помирає. В кожному конкретному випадку анафілаксії спрогнозувати тяжкість реакції неможливо — кожен випадок може потенційно загрожувати життю хворого. Основними тригерами анафілаксії є харчові продукти, лікарські засоби і отрута перетинчастокрилих комах, а в 20 % тригер ідентифікувати неможливо. У пацієнтів з анафілаксією слід негайно оцінити прохідність дихальних шляхів, функції дихання, кровообігу. Першою лінією лікування є внутрішньом’язове введення епінефрину; другою лінією — видалення тригера і виклик допомоги, подача кисню, внутрішньовенна інфузія рідини, інгаляції бета-2-агоністи короткої дії; третьою лінією — введення блокаторів гістамінових рецепторів та кортикостероїдів. Головною метою щорічних заходів є поширення інформації про алергічні захворювання, забезпечення хворим на астму та алергію доступу до адекватного лікування, інформування про профілактику і ранню діагностику алергічних захворювань, підвищення якості медичної допомоги та інформування лікарів різного фаху про останні досягнення науки в напрямку алергології, залучення до цієї проблеми уваги влади і організаторів охорони здоров’я.
Доп.точки доступа:
Зайков, С. В.
Опімах, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Історія вивчення емфіземи легень як нозологічної форми: огляд літератури [Текст] = The history of the study of pulmonary emphysema as a nosological form (a literature review) / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Український пульмонологічний журнал. - 2023. - № 1. - С. 42-48. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБЗОР -- REVIEW
ЭМФИЗЕМА ЛЕГКИХ -- PULMONARY EMPHYSEMA (диагностика, история, классификация, патофизиология, этиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (патофизиология, терапия, этиология)
БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ -- INTERNATIONAL CLASSIFICATION OF DISEASES (история, тенденции)
Аннотация: Питання нозологічної приналежності емфіземи легень у дорослих тривалий час підлягало дискусіям. За всіма міжнародними І вітчизняними клінічними настановами щодо надання медичної допомоги хворим та за більшістю наукових пошукових систем емфізема легень розглядається в межах хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗ/1). Проте в Міжнародній статистичній класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я (МКХ) емфізема легень винесена в окрему від ХОЗЛ рубрику. Метою даної роботи є дослідження історії вивчення набутої емфіземи легень з точки зору її нозологічної приналежності за даними літератури. Перші публікації про патологічне роздуття легень датуються 1679 та 1769 роками, в 1821 році цьому стану дали назву «емфізема легень». В 19 столітті емфізему пов'язували з астмою та бронхітом. У першій міжнародно визнаній класифікації хвороб 1900 року емфізему ототожнювали з астмою, а в період з 1909 року до 1948 року емфізема легень класифікувалася як окрема нозологічна форма. На середину минулого сторіччя у клінічній практиці в різних країнах один і той же стан інтерпретувався як хронічний бронхіт або астма або емфізема («Британський бронхіт» та «Американська емфізема»), фундамент сучасного розуміння емфіземи легень закладено у 1958 році, коли експерти СІВА Guest Symposium, визначили, що емфізема як стан легень, якому притаманне збільшення понад норму розмірів повітряних просторів дистальніше термінальних бронхіол внаслідок дилятації або деструкції ЇХ стінок, є морфологічним поняттям. Через різноманіття клініко-патологічних синдромів емфізему не вдалося зіставити з однорідними клінічними, рентгенологічними або функціональними ознаками, тому за висновком СІВА Guest Symposium неможливо застосувати слово «емфізема» як назву хвороби. На сьогодні емфізема легень визначається як деструкція газообмінних поверхонь легень (альвеол) і є патологічним поняттям, що описує лише один з декількох структурних порушень у пацієнтів з ХОЗЛ. Випадки емфіземи легень у хворих на астму з точки зору нозологіє є поєднаним перебігом астми та ХОЗЛ в одного хворого
The Issue of the nosology of pulmonary emphysema In adults was uncertain for a long time. According to all International and Ukrainian clinical guidelines and majority of scientific search systems, pulmonary emphysema is considered within the chronic obstructive pulmonary disease (COPD). However, In the International Statistical Classification of Diseases and Related Health Care Problems (ICO), pulmonary emphysema was put Into a section separate from COPD. The aim of this study was to follow the history of pulmonary emphysema research in terms of its nosological affiliation according to the literature data. The first publications on pathological inflation of the lungs were dated back to 1679 and 1769. In 1821 the term "pulmonary emphysema" was Introduced, in the 19th century emphysema was associated with asthma and bronchitis, in the first internationally recognized classification of diseases in 1900, emphysema was associated with asthma. In the period from 1909 till 1948, pulmonary emphysema was classified as a separate nosological form, in the middle of the last century the practitioners from different countries equally used the terms chronic bronchitis, or asthma or emphysema ("British bronchitis" and "American emphysema"). The grounds of the modern understanding of pulmonary emphysema were created In 1958, when CIBA Guest Symposium experts noted that emphysema was a lung condition characterized by an abnormal increase in the size of the air spaces distal to the terminal bronchioles due to dilatation or destruction of their walls and it is morphological concept. Due to the variety of clinical and pathological syndromes, emphysema could not be considered as a separate entity with homogeneous clinical, radiological or functional signs, therefore, according to CIBA Guest Symposium, it was not possible to use the term "emphysema" as the name of the disease. Today, pulmonary emphysema Is defined as the destruction of the gas exchange surfaces of the lungs (alveoli), being a pathological concept that describes only one of several structural disorders in patients with COPD. In asthma patients, from the nosological point of view, the presence of pulmonary emphysema indicates an overlap with COPD In one patient
Доп.точки доступа:
Фещенко, Ю. І.
Полянська, М. О.
Коржов, В. І.
Ячник, В. А.
Опімах, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Опімах, С. Г.
    Профілактика венозного тромбоемболізму при хірургічному лікуванні перелому стегнової кістки [Текст] / С. Г. Опімах // Травма. - 2021. - Том 22, N 1. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Фондапаринукс

   Еноксапарин

   Клексан

MeSH-главная:
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (хирургия)
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (профилактика и контроль)
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT (терапевтическое применение)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
Аннотация: За останні двадцять років відбулися значні зміни в лікуванні переломів плечової кістки (ППК). В остеосинтезі з’явилось багато високотехнологічних засобів. Численні майстер-класи, короткотривалі курси недостатньо висвітлюють проблемні питання остеосинтезу цими фіксаторами. Результати лікування ППК досить часто, на жаль, залишають бажати кращого. Мета роботи — аналіз біомеханічних аспектів сучасних фіксаторів для остеосинтезу ППК, причин ускладнень і незадовільних результатів їх застосування. Матеріали та методи. Аналіз доступних літературних даних, рентгенограм цікавих випадків, історій хвороби пацієнтів із ускладненнями і негативними результатами остеосинтезу ППК інтрамедулярними блокуючими стрижнями, LCP-пластинами. Результати. Результат лікування ППК значною мірою залежить від розуміння процесу репаративної регенерації. Намітилась тенденція до механістичного підходу в лікуванні переломів кісток та їх наслідків. При переломах хірургічної шийки ПК застосовують фігурні LCP-пластини. Вони передбачають уведення в головку кістки мінімум 4 блокуючих гвинтів. Часто це закінчується розвитком асептичного некрозу. Відсутність анатомічної репозиції відламків, а також проведення в головку ПК 5–7 гвинтів призводить до деформуючого артрозу плечового суглоба. Подібні ускладнення ми спостерігали у 10 пацієнтів. Уведення значної кількості гвинтів у головку кістки може ускладнитись зламом фіксатора на межі перепаду напруження пластини. У складних випадках ППК і при ускладненнях остеосинтезу іншими фіксаторами у 170 пацієнтів ми застосовували розроблений нами пристрій для фіксації кісткових відламків. Він захищений патентом України № 17502, усуває шкідливий тиск пластини на кістку, здійснює стабільний остеосинтез при максимально можливій короткій пластині. Блокування гвинтів у пластині при недостатньо репонованих фрагментах закінчується розвитком псевдоартрозу. Частим ускладненням застосування LCP-пластин є ефект зварювання між головкою гвинта і пластиною. На фоні остеопорозу кістки LCP-пластина фактично виконує роль протеза, що посилює явища остеопорозу. При пізньому видаленні LCP-пластини в таких випадках можлива рефрактура ПК. Висновки. Таким чином, остеосинтез LCP-пластинами переломів ПК має значні переваги перед традиційними контактними пластинами. Ускладнення і негативні результати остеосинтезу можуть виникнути при застосуванні їх не за показаннями, порушенні методики, техніки оперативного втручання та правильності ведення післяопераційного періоду
Свободных экз. нет

Найти похожие

Оксидантно-антиоксидантна система крові при експериментальній емфіземі легень [Текст] = Oxidant and antioxidant systems of the blood in experimental pulmonary emphysema / В. І. Коржов [та ін.] // Астма та алергія. - 2022. - № 4. - С. 38-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЭМФИЗЕМА ЛЕГКИХ -- PULMONARY EMPHYSEMA (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, этиология)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (осложнения, патофизиология)
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (диагностическое применение, метаболизм, терапевтическое применение)
КРОВИ СИСТЕМА И ИММУННАЯ СИСТЕМА (ВНЕШ) -- HEMIC AND IMMUNE SYSTEMS (NON MESH) (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, секреция)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
Аннотация: Бронхіальна астма (БА) є одним з найбільш розповсюджених захворювань органів дихання людини і займає одне із провідних місць як за поширеністю, так і за тяжкості проявів. При довгій тривалості БА, супутньому курінні, формуванні незворотної бронхіальної обструкції в частини хворих формується емфізема легень. Патогенез емфіземи легень багатофакторний і полягає в механізмах оксидативного стресу, дисбалансу системи протеаз/антипротеаз, активації запальних клітин, продукції медіаторів запалення. Оксидативний стрес є одним з головних процесів при формуванні емфіземи легень, але його точні механізми, на які можна було б спрямувати патогенетичну терапію, на сьогодні не є вивченими. Вивчення патогенезу емфіземи легень у хворих нерідко ускладнено через вплив великої кількості випадкових комбінацій різних факторів. Одним із шляхів уникнення такого впливу є експеримент. Мета роботи: вивчити характер змін оксидантно-антиоксидантної системи крові при експериментальній емфіземі легень. Матеріали та методи. Експериментальні дослідження проведено на 24 статевозрілих, безпородних білих щурах масою 180-200 г, які утримувались на стандартній дієті віварію. Для оцінки інтенсивності перекисного окиснення ліпідів в крові тварин визначали вміст його кінцевого продукту малонового діальдегіду. Про активність антиоксидантної системи судили за вмістом церулоплазміну та активності каталази в крові. Результати. Результати проведених досліджень свідчать про суттєве збільшення вмісту малонового діальдегіду у крові в умовах експериментальної емфіземи легень на 30 %. Одночасно з цим виявлено зниження вмісту церулоплазміну в крові на 20 % та активності каталази на 29 %. Висновки. При експериментальній емфіземі легень посилена генерація малонового діальдегіду призводить до розвитку оксидативного стресу та інтоксикації, порушення функцій антиоксидантної та антипероксидної систем захисту організму, про що свідчить суттєве зниження рівня церулоплазміну та активності каталази в крові.
Bronchial asthma (BA) is one of the most common diseases of the human respiratory organs and occupies one of the leading places both in the terms of the prevalence and the severity of manifestations. With a long duration of BA, concomitant smoking, the irreversible bronchial obstruction formation, some patients develop pulmonary emphysema. The pathogenesis of pulmonary emphysema is multifactorial and consists in the mechanisms of oxidative stress, imbalance of the protease/antiprotease system, activation of inflammatory cells and production of inflammatory mediators. Oxidative stress is one of the main processes in the formation of pulmonary emphysema, but its exact mechanisms, which could be targeted by pathogenetic therapy, have not yet been studied. The study of pulmonary emphysema pathogenesis in patients is often complicated due to the influence of a large number of random combinations of the various factors. One way to avoid such influence is experiment. The aim is to study the nature of changes in the oxidant-antioxidant system of the blood in the experimental pulmonary emphysema. Methods. Experimental studies were carried out on 24 mature, outbred white rats weighing 180-200 g, which were kept on a standard vivarium diet. To assess the intensity of lipid peroxidation in the animal blood, the content of its final product, malondialdehyde, was determined. The the antioxidant system activity was assessed by the content of ceruloplasmin and catalase activity in the blood. Results. The results of the conducted studies indicate a significant increase in the level of malondialdehyde in the blood in conditions of experimental pulmonary emphysema by 30 %. At the same time, a decrease in the content of ceruloplasmin in the blood by 20 % and catalase activity by 29 % was revealed. Conclusions. In experimental pulmonary emphysema, enhanced generation of malondialdehyde leads to the development of oxidative stress and intoxication, disruption of the functions of the antioxidant and antiperoxide defense systems of the body, as evidenced by the significant decrease in the level of ceruloplasmin and catalase activity in the blood
Доп.точки доступа:
Коржов, В. І.
Жадан, В. М.
Полянська, М. О.
Опімах, С. Г.
Ігнатьєва, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гуменюк, М. І.
Ефективність декаметоксину проти складних вірусів, незалежно від їх антигенної будови: перспективи використання при сучасних вірусних захворюваннях дихальних шляхів / М. І. Гуменюк, Г. Л. Гуменюк, С. Г. Опімах // Актуальная инфектология. - 2020. - Том 8, N 1. - С. 36-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Декаметоксин

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, эпидемиология)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (терапевтическое применение)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНГАЛЯЦИОННОЕ -- ADMINISTRATION, INHALATION
РАСПЫЛИТЕЛИ И ИСПАРИТЕЛИ -- NEBULIZERS AND VAPORIZERS (использование)
Аннотация: На межі 2019 і 2020 років почався спалах вірусної пневмонії, спричиненої новим коронавірусом Coronavirus disease 2019 (Covid-19). З історії спалахів тяжкого гострого респіраторного синдрому (Severe Acute Respiratory Syndrome, SARS) у 2002–2003 роках і близькосхідного дихального синдрому (Middle East Respiratory Syndrome, MERS) у 2012 році відомо, що ефективної та безпечної етіотропної терапії коронавірусної інфекції не існує. Тому актуальним викликом сьогодення постало питання боротьби з коронавірусною інфекцією. Потенційно ефективними противірусними засобами є антисептики групи поверхнево-активних речовин. Зокрема декаметоксин, що має виражену бактерицидну, фунгiцидну й протистоцидну дію, має ще й експериментально доведену противірусну активність. У дослідженнях in vitro показано, що препарат проявляє статистично значущу віруліцидну дію, впливаючи на позаклітинний вірус з можливим ушкодженням вірусної протеази. У дослідженнях на культурі тканин і на експериментальних тваринах доведена здатність декаметоксину зупиняти репродукцію вірусів грипу А і В, вірусу простого герпесу через вплив на етапі проникнення вірусу до клітини й реплікації вірусної нуклеїнової кислоти. Іншим механізмом дії декаметоксину є його вплив на ранні етапи взаємодії вірусу з клітиною хазяїна, такі як адсорбція, проникнення й депротеїнізація вірусу. Використання декаметоксину для лікування інфекційних уражень дихальних шляхів є патогенетично обґрунтованим завдяки лікарській формі стерильного розчину для інгаляційного застосування за допомогою небулайзера Декасан® однодозові контейнери. Декаметоксин успішно застосовується в лікуванні хворих з інфекційними загостреннями бронхіальної астми та хронічного бронхіту без негативного впливу на бронхіальну обструкцію. Доведена дієвість декаметоксину як ефективного засобу проти складних вірусів незалежно від їх антигенної будови дає підстави для його практичного застосування при інфекційних ураженнях дихальних шляхів, у тому числі при коронавірусній інфекції
At the end of the 2019 and the beginning of 2020, an outbreak of viral pneumonia caused by the new coronavirus Coronavirus disease 2019 (Covid-19) began. From the history of outbreaks of severe acute respiratory syndrome in 2002–2003 and the Middle East respiratory syndrome in 2012, it is known that an effective and safe etiotropic treatment of coronavirus infection does not exist. Therefore, the actual challenge today is the fight against coronavirus infection. Potentially effective antiviral agents are antiseptics from the group of surfactants. In particular, decamethoxin, which has a pronounced bactericidal, fungicidal and antiprotistal effect, also has experimentally proven antiviral activity. In vitro, it was shown that decamethoxin exhibits a statistically significant virucidal effect influencing the extracellular virus with possible damage to the viral protease. In experiments on the tissue cultures and experimental animals, the ability of decamethoxin to inhibit the replication of influenza A and B viruses, herpes simplex virus by affecting the stage of virus penetration into the cell and viral nucleic acid replication has been proved. Another mechanism of decamethoxin action can be considered its effect on the early stages of the interaction of the virus with the host cell such as adsorption, penetration and deproteinization of the virus. The use of decamethoxin for the treatment of respiratory tract infections is pathogenetically justified due to the dosage form of a sterile solution for inhalation using a nebulizer — Decasan® single-dose containers. Decamethoxin is successfully used in the treatment of patients with infectious exacerbations of bronchial asthma and chronic bronchitis without negative impact on bronchial obstruction. The proven efficacy of decamethoxin as an effective agent against complex viruses regardless of their antigenic structure gives grounds for its practical use in respiratory tract infections, including coronavirus infection
Доп.точки доступа:
Гуменюк, Г. Л.
Опімах, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Інфекційні ускладнення дихальних шляхів і легень у пацієнтів із постковідним синдромом [Текст] = Infectious complications of the respiratory tract and lungs in patients with post-COVID syndrome / О. К. Яковенко [та ін.] // Інфузія&Хіміотерапія. - 2022. - N 4. - С. 20-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, эпидемиология)
ТЯЖЕЛЫЙ ОСТРЫЙ РЕСПИРАТОРНЫЙ СИНДРОМ -- SEVERE ACUTE RESPIRATORY SYNDROME (осложнения, эпидемиология)
ДИАГНОСТИКА КОМПЬЮТЕРНАЯ -- DIAGNOSIS, COMPUTER-ASSISTED (использование, методы)
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION (осложнения, эпидемиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Аннотация: Механізм розвитку постковідного синдрому до кінця не вивчений. Тривале збереження скарг у хворих пов’язують із тривалою персистенцією вірусу, гіперзапальною відповіддю організму, а також з особливостями клітинного та гуморального імунітету пацієнта. Вторинні інфекційні ускладнення в постковідному періоді зумовлені не тільки здатністю вірусу SARS-CoV-2 ушкоджувати еритроцити й атакувати червоний кістковий мозок у гострій фазі захворювання. Доведено, що вірус SARS-CoV-2 призводить до зникнення в селезінці клітин білої пульпи – тканини, де дозрівають клітини імунної відповіді, зокрема Т- та B-лімфоцити, що відповідають за інфекційний імунітет. МЕТА. Дослідити частоту вторинних інфекційних ускладнень дихальних шляхів і легень у пацієнтів із постковідним синдромом, які перебували на стаціонарному лікуванні. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Проаналізовано в динаміці клінічні, лабораторні та рентгенологічні дані 90 пацієнтів із постковідним синдромом, які перебували на стаціонарному лікуванні в клінічних відділеннях ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України». Діагноз коронавірусної хвороби (COVID-19) установлювався відповідно до чинного національного протоколу лікування. Комп’ютерну томографію (КТ) органів грудної клітки (ОГК) проводили на сканері Aquilion TSX-101A (Toshiba, Японія). РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ. За даними клініко-функціонального, лабораторного обстеження та КТ ОГК було визначено ускладнення COVID-19. У деяких пацієнтів спостерігалося по декілька ускладнень. Хворі з постковідним синдромом найчастіше були госпіталізовані з приводу прогресування або незначної позитивної динаміки патологічного процесу дихальних шляхів і легень, синдрому зникаючої легені, фіброзоподібних змін у легенях, загострення бронхообструктивних захворювань легень й інфекційних ускладнень. Останні спостерігалися найчастіше – у 53,3 % пацієнтів. Грибкові й бактеріальні ускладнення виникали вторинно, переважно в пацієнтів із синдромом зникаючої легені. Найчастішими супутніми хворобами в осіб із постковідним синдромом були серцево-судинні захворювання та цукровий діабет. ВИСНОВКИ. Частка інфекційних ускладнень дихальних шляхів і легень у пацієнтів із постковідним синдромом, яким показане стаціонарне лікування в пульмонологічному відділенні, становить 53,3 %. Найчастішими збудниками інфекційних ускладнень дихальних шляхів і легень у пацієнтів із постковідним синдромом є реактивація вірусної інфекції Епштейна – Барр (30,0 % випадків), яка у 2,2 % осіб поєднується з реактивацією вірусу гепатиту С, та бактеріальні інфекції (15,6 %). Аспергільоз і мукормікоз виникають у 1,1 та 3,3 % пацієнтів відповідно
The mechanism of development of post-COVID syndrome is not fully understood. Long-term retention of complaints in patients is associated with long-term persistence of the virus, hyperinflammatory response of the body, as well as with the peculiarities of the patient’s cellular and humoral immunity. Secondary infectious complications in the post-COVID period are due not only to the ability of the SARS-CoV-2 virus to damage erythrocytes and attack the red bone marrow in the acute phase of the disease. It has been proven that the SARS-CoV-2 virus leads to the disappearance of white pulp cells in the spleen, the tissue where cells of the immune response, in particular T- and B-lymphocytes responsible for infectious immunity, mature. OBJECTIVE. To investigate the frequency of secondary infectious complications of the respiratory tract and lungs in patients with post-COVID syndrome who underwent inpatient treatment. MATERIALS AND METHODS. Clinical, laboratory and radiological data of 90 patients with post-COVID syndrome who were undergoing inpatient treatment in the clinical departments of the SI “National institute of phthisiology and pulmonology named after F.G. Yanovsky of the NAMS of Ukraine”. The diagnosis of coronavirus disease (COVID-19) was established in accordance with the current national protocol for the treatment. Computed tomography (CT) of the chest organs was performed on the Aquilion TSX-101A scanner (Toshiba, Japan). RESULTS AND DISCUSSION. Complications of COVID-19 were determined according to the clinical and functional, laboratory examination and CT scan of the chest. Some patients had two or more complications at the same time. Patients with post-COVID syndrome were most often hospitalized for progression or slight positive dynamics of the pathological process of the respiratory tract and lungs, disappearing lung syndrome, fibrotic changes in the lungs, exacerbation of bronchoobstructive lung diseases and infectious complications. The latter were observed most often – in 53,3 % of patients. Fungal and bacterial complications occurred secondarily, mainly in patients with disappearing lung syndrome, in places where cystlike cavities were formed. The most common concomitant diseases in patients with post-COVID syndrome were cardiovascular diseases and diabetes. CONCLUSIONS. The proportion of infectious complications of the respiratory tract and lungs in patients with post-COVID syndrome, who are indicated for inpatient treatment in the pulmonology department, is 53.3 %. The most frequent causes of infectious complications of the respiratory tract and lungs in patients with post-COVID syndrome are the reactivation of the Epstein – Barr virus infection – in 30.0 %, which in 2.2 % of patients is combined with the reactivation of the hepatitis C virus, and bacterial infections – in 15.6 %. Aspergillosis and mucormycosis occur in 1.1 and 3.3 % of patients respectively
Доп.точки доступа:
Яковенко, О. К.
Линник, М. І.
Ігнатьєва, В. І.
Гуменюк, Г. Л.
Опімах, С. Г.
Полянська, М. О.
Зволь, І. В.
Москаленко, С. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Опімах, С. Г.
Фармакотерапія нейропатичного болю: рекомендації міжнародних настанов [Текст] / С. Г. Опімах // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 87-90

MeSH-главная:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия, этиология)
Аннотация: Це клінічне керівництво спрямоване на поліпшення допомоги дорослим із нейропатичним болем шляхом надання обґрунтованих рекомендацій щодо фармакологічного лікування нейропатичного болю поза спеціалізованими службами з управління болем. Мета створення настанови — поліпшення якості життя людей із нейропатичним болем шляхом полегшення болю та сприяння участі хворих у всіх аспектах повсякденного життя
Свободных экз. нет

Найти похожие

Можливості капнометрії в оцінці обструкції дрібних бронхів у хворих на бронхіальну астму [Текст] / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Том 25, N 2. - С. 163-168

MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (патофизиология)
БРОНХИОЛЫ -- BRONCHIOLES (патология)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ ОБСТРУКЦИЯ -- AIRWAY OBSTRUCTION (диагностика)
ДЫХАТЕЛЬНОЙ ФУНКЦИИ ТЕСТЫ -- RESPIRATORY FUNCTION TESTS (методы)
КАПНОГРАФИЯ -- CAPNOGRAPHY (методы)
СПИРОМЕТРИЯ -- SPIROMETRY (методы)
Аннотация: Патологія дрібних бронхів, зокрема їх обструкція та обмеження повітряного потоку в них, зумовлює тяжкий неконтрольований перебіг бронхіальної астми, що погано відповідає на стандартну терапію. Робота присвячена вивченню можливостей капнометрії в дослідженні обструкції дрібних бронхів у хворих на бронхіальну астму. Мета дослідження - удосконалити спосіб діагностики обструкції дрібних бронхів у хворих на бронхіальну астму шляхом використання методики капнометрії. Матеріали і методи. Обстежено З0 хворих на бронхіальну астму, яким проводили спірометрію та капнометрію. Спірометрію проводили на апараті «Master Screen PFT» фірми «Cardinal Health» (Німеччина) за методикою фірми-виробника, капнометрію - на комплекті для дослідження кардіореспіраторної системи «Охусоn Pro» фірми «Cardinal Health» (Німеччина). Повторюваність вимірювань показників капнометрії є задовільною, оскільки коефіцієнт варіації не виходить за межі 5 %. Відтворюваність вимірювань за методикою капнометрії у хворих на бронхіальну астму теж виявилась задовільною в межах від 1,9 до 4,8 %. Результати. У хворих з обструкцією дрібних бронхів мало місце більш виражене порушення прохідності бронхів на рівні 50 та 25 % життєвої ємності легень, що залишилася до кінця видиху, порівняно з хворими без обструкції дрібних бронхів. Значення парціального тиску вуглекислого газу наприкінці видиху у хворих з обструкцією дрібних бронхів було статистично достовірно більшим, ніж ухворих без обструкції - (4,78 ± 0,14) та (4,30 ± 0,10) кПа відповідно, р ‹ 0,05. У хворих з обструкцією дрібних бронхів також мало місце збільшення значення середнього парціального тиску СО₂ протягом видиху до (3,29 ± 0,10) кПа, тоді як у хворих без порушень прохідності дрібних бронхів цей показник складав (2,85 ± 0,11) кПа,р ‹ 0,05. Висновки. За даними капнометрії, зокрема шляхом визначення парціального тиску СО₂ наприкінці видиху й середнього парціального тиску СО₂ протягом видиху та при значенні парціального тиску СО₂ наприкінці видиху понад 4,50 кПа з одночасним підвищенням середнього парціального тиску СО₂ протягом видиху понад 3,07 кПа, діагностують обструкцію дрібних бронхів. Запропонований спосіб дозволяє підвищити точність діагностики бронхіальної астми при зменшенні складності її проведення
Доп.точки доступа:
Фещенко, Ю. І.
Яшина, Л. О.
Назаренко, К. В.
Опімах, С. Г.
Ігнатьєва, В. І.
Полянська, М. О.
Зволь, І. В.
Москаленко, С. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гуменюк, Г. Л.
Щорічний конгрес Європейського респіраторного товариства 2020: глобальний Онлайн Форум 7-9 вересня 2020 р. / Г. Л. Гуменюк, С. Г. Опімах // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2020. - N 4. - С. 5-12

MeSH-главная:
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
Аннотация: У 2020 році Європейське респіраторне товариство (European Respiratory Society, ERS) відзначило своє 30-річчя. Цього року ювілейний Міжнародний Конгрес ERS вперше було проведено в онлайн форматі з 7 по 9 вересня. Мета роботи: провести аналіз рефератів наукових робіт з фтизіатрії та пульмонології, які були представлені українськими вченими на Міжнародному конгресі ERS 2020 року. Матеріали та методи. Дані щодо абстрактів наукових доповідей отримано з Інтернет сайту Конгресу та онлайн програми особистого кабінету члена ERS, доктора медичних наук, професора Гуменюк Г. Л. Результати. Вітчизняні вчені подали на Конгрес 64 реферати наукових доповідей з різних проблем пульмонології (54 робіт) та фтизіатрії (10 робіт). Найбільша кількість українських робот (19) стосувалася проблем хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), п’ять було з питань бронхіальної астми (БА), дві роботи — поєднання астми з ХОЗЛ. Пневмонії було присвячено 2 роботи, саркоїдозу — 3, патології з бронхоектазами — 2. Дитяча пульмонологія України була представлена у 5 тезах, з онкології було оприлюднено одну роботу. Також українські вчені подали на Конгрес три праці з проблем тютюнокуріння та дві з питань застосування цифрових технологій в епідеміологічних дослідженнях. Висновки. 1,5 % (64 із 4 200) всіх наукових розробок, представлених на Конгресі Європейського респіраторного товариства, належить авторству українських вчених. Основними напрямками наукових розробок з респіраторної медицини в Україні є питання бронхообструктивних захворювань легень та фтизіатрії. Найбільш активну участь у заході прийняли пульмонологи та фтизіатри ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського Національної академії медичних наук України», ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова та Харківського національного медичного університету
Доп.точки доступа:
Опімах, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Особливості перебігу негоспітальної пневмонії вірусної етіології (COVID-19) у пацієнтів з бронхіальною астмою / М. І. Линник [та ін.] // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2022. - N 1/2. - С. 15-26

MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (патофизиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL (диагностика, этиология)
Аннотация: Особливостями перебігу негоспітальної пневмонії вірусної етіології (COVID-19) у пацієнтів з супутньою БА, які потребують кисневої підтримки, є майже повне розсмоктування патологічних змін в легенях протягом перших 3 тижнів за даними КТ ОГК на тлі адекватно проведеної терапії, відсутність розвитку додаткових емфізематозних змін в легенях та симптомів загострення БА
Доп.точки доступа:
Линник, М. І.
Яшина, Л. О.
Ігнатьєва, В. І.
Гуменюк, Г. Л.
Опімах, С. Г.
Полянська, М. О.
Зволь, І. В.
Москаленко, С. М.
Чумак, І. В.
Галай, Л. А.
Власова, Н. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Особливості бронхіальної астми з нейтрофільним типом запалення / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2019. - N 3. - С. 35-40

MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (патофизиология)
НЕЙТРОФИЛЫ -- NEUTROPHILS
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
Аннотация: Бронхіальна астма (БА) є гетерогенним хронічним запальним заворюванням дихальних шляхів. Зазвичай досягнути та підтримувати контроль захвроювання вдається у більшості хворих. Та лишається частина пацієнтів, у яких досягти контролю перебігу не вдається. Ця група неоднорідна і включає пацієнтів з некоректним діагнозом БА, з низькою прихильністю до терапії, поганими навичками володіння технікою інгаляції, тих, хто курять, хворих з невиявленою і нелікованою супутньою патологією. Сюди також належать пацієнти, у яких контроль БА не досягається при виключенні всіх вищевказаних причин на тлі призначення повноцінних стандартних методів лікування: це хворі з індивідуальними патогенетичесними особливостями, які роблять неможливим досягнення контролю над захворюванням при застосуванні стандартної схеми терапії БА — тобто, це пацієнти з біологічно тяжкою астмою. Визначення запального фенотипу — еозинофільного, нейтрофільного при БА, інших маркерів дозволяє аргументовано застосовувати цільову персоніфіковану терапію, що підвищує ефективність лікування і знижує ризик розвитку небажаних наслідків протиастматичної терапії. Еозинофільна БА більш досліджена, багато відомо про механізми її патофізіології, а діагностика, зазвичай, не викликає ускладнень. Цей фенотип зустрічається у значної частини хворих на БА. Цільова терапія цього фенотипу давно і ефективно розвивається, розробляються нові препарати, дія яких спрямована на різні ланки еозинофільного запалення. Нейтрофільний фенотип менш вивчений, асоціюється з низькими функціональними показниками, легеневою гіперінфляцією і ремоделюванням дихальних шляхів. Нейтрофілія мокротиння визначаєтья при тяжкій і фатальній БА, а також може бути наслідком застосування інгаляційних кортикостероїдів. На сьогодні немає єдиної думки щодо чіткого кількісного визначення маркерів нейтрофильної БА, її діагностики та методів терапії. Тому метою даного огляду було оцінити актуальність методів діагностики нейтрофильної БА, визначити причини неефективності стандартних методів лікування у цього контингенту хворих
Abstract. Bronchial asthma (BA) is a heterogeneous chronic inflammatory respiratory disease. Usually it is possible to achieve and maintain disease control in most patients. But there remains a part of patients in whom achievement of asthma control is not possible. This group is heterogeneous and includes patients with an incorrect diagnosis of asthma, low adherence to therapy, poor skills in inhaler technique, smokers, patients with unrevealed and untreated comorbidities. It also includes cases when asthma control is not achieved even with the exclusion of all reasons listed above in the course of a comprehensive standard therapy. These patients have individual pathogenetic features that make it impossible to achieve disease control when using a standard BA treatment regimen — patients with biologically severe asthma. The definition of asthma inflammatory phenotype (eosinophilic, neutrophilic) and other markers allows to use the targeted personalized therapy, which increases the effectiveness of treatment and reduces the risk of undesirable effects of antiasthma therapy. Eosinophilic asthma is more studied, a lot is known about the mechanisms of its pathophysiology, and the diagnosis is not difficult. This phenotype occurs in a significant proportion of patients with asthma. Targeted therapy of this phenotype has been effectively developing for a long time; new drugs aimed at different parts of eosinophilic inflammation are being developed. The neutrophilic phenotype is less studied, associated with low functional parameters, pulmonary hyperinflation and airway remodeling. Sputum neutrophilia was determined in severe and fatal BA, and may also be due to the use of inhaled corticosteroids. At present, there is no consensus on a clear quantitative determination of markers of neutrophilic asthma, on its diagnosis and methods of therapy. Therefore, the purpose of this review was to assess the relevance of methods for diagnosing neutrophilic BA, to determine the reasons for the ineffectiveness of standard treatment methods in this group of patients
Доп.точки доступа:
Фещенко, Ю. І.
Яшина, Л. О.
Ігнатьєва, В. І.
Полянська, М. О.
Назаренко, К. В.
Гуменюк, Г. Л.
Москаленко, С. М.
Опімах, С. Г.
Зволь, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Можливості імпульсної осцилометрії в комплексній оцінці функції зовнішнього дихання при бронхообструктивних захворюваннях [Текст] / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 27-30

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE (диагноз)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагноз)
ОСЦИЛЛОМЕТРИЯ -- OSCILLOMETRY (использование, методы)
ДЫХАТЕЛЬНОЙ ФУНКЦИИ ТЕСТЫ -- RESPIRATORY FUNCTION TESTS (использование, методы)
Доп.точки доступа:
Фещенко, Ю. І.
Яшина, Л. О.
Назаренко, К. В.
Москаленко, С. М.
Опімах, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Коморбідність у хворих на бронхіальну астму та ризики тяжкого перебігу COVID-19: огляд літератури / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2022. - N 3. - С. 41-49

MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (патофизиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Аннотация: Коронавірусна хвороба (COVID-19) вражає людей усіх вікових і етнічних груп, чоловіків і жінок та може призвести до тяжких станів, таких як пневмонія, гострий респіраторний дистрес-синдром, поліорганна недостатність і навіть смерть. Пацієнти з бронхіальною астмою (БА) не мають підвищеного ризику зараження, тяжкої форми COV1D-19 та підвищеного ризику пов’язаної з COV1D-19 смерті у хворих з добре контрольованою астмою легкого та середнього ступеня тяжкості. В загальній популяції у пацієнтів з супутніми захворюваннями (цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), патологія нирок, злоякісні пухлини, ожиріння) COVID-19 має більш швидке прогресування та тяжкий перебіг
Доп.точки доступа:
Фещенко, Ю. І.
Яшина, Л. О.
Полянська, М. О.
Гуменюк, Г. Л.
Ігнатьєва, В. І.
Опімах, С. Г.
Москаленко, С. М.
Зволь, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Фещенко, Ю. І.
Дихальні розлади під час сну у дорослих: теми поточних наукових досліджень та основні оновлення практичних рекомендацій [Текст] = Sleep-related breathing disorders in adults: topics of current scientific research and significant updates of practical recommendations / Ю. І. Фещенко, С. Г. Опімах // Український пульмонологічний журнал. - 2024. - № 1. - С. 8-15. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДЫХАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- RESPIRATION DISORDERS (осложнения, патофизиология, этиология)
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION (методы)
Аннотация: Дихальні розлади під час сну (ДРС) є актуальною і багатогранною проблемою клінічної медицини, при якій недостатнє практичне втілення медичної допомоги хворим не відповідає фундаментальним науковим досягненням. Мета роботи — вивчення основних оновлень практичних рекомендацій щодо діагностики та лікування дихальних розладів під час сну у дорослих станом на початок 2024 року. Глобальна відсутність практичного успіху у лікуванні хворих із ДРС підтримує високу актуальність проблеми і спонукає до нових досліджень патології (біомаркерів, структурних порушень, факторів ризику тощо) і модифікації приладів для діагностики та терапії. На сьогодні оновилася класифікація дихальних розладів під час сну. Уточнені функціональні критерії полісомнографії у визначенні вентиляційних порушень. Діагностичні критерії розладів, пов’язаних з обструктивним та центральним апное сну, зазнали незначних змін. Оновлення практичних рекомендацій з лікування обструктивного апное сну стосуються випадків, коли не вдалося досягти успіху від СРАР-терапії, уточнені покази для позиційної терапії та хірургічних втручань на верхніх дихальних шляхах або баріатричної хірургії. Оновлення в лікуванні центрального апное сну стосуються функціонального стану серця та типу респіраторних розладів. При серцевій недостатністі зі зниженою фракцією викиду протипоказана адаптивна сервовентиляція, при гіперкапнії та/або гіповентиляції під час швидкої фази сну необхідна неінвазивна вентиляція легень. Поточні оновлення рекомендують стабільним амбулаторним пацієнтам із синдромом ожиріння гіповентиляції призначати терапію позитивним тиском у дихальних шляхах (CPAP-терапію при супутньому важкому обструктивному апное), а пацієнтам, госпіталізованим із дихальною недостатністю, застосовують неінвазивну вентиляцію легень. Загальні підходи до лікування залишаються сталими: вентиляційні розлади потребують відповідної механічної корекції
Respiratory disorders during sleep are an urgent and multifaceted problem of clinical medicine, in which the insufficient practical implementation of medical care for patients does not correspond to fundamental scientific achievements. The aim of this review was to assess the significant updates of practical recommendations for the diagnosis and treatment of sleep-disordered breathing in adults.The global lack of practical success in the treatment of patients with sleep-related breathing disorders supports the high relevance of the problem and prompts new research in pathology (biomarkers, structural disorders, risk factors, etc.) and modification of devices for diagnosis and therapy. Today, the classification of sleep-related breathing disorders has been updated. The functional criteria of polysomnography in determining ventilation disorders have been clarified. Diagnostic criteria for disorders associated with obstructive and central sleep apnea have undergone minor changes. Updated practice guidelines for obstructive sleep apnea include failure of CPAP therapy, revised indications for positional therapy, and upper airway or bariatric surgery. Updates in the treatment of central sleep apnea relate to the functional state of the heart and the type of respiratory disorder. In heart failure with a reduced ejection fraction adaptive servo-ventilation is contraindicated, in hypercapnia and/or hypoventilation during the rapid phase of sleep non-invasive lung ventilation is required. Current updates recommend positive airway pressure therapy (CPAP-therapy for concomitant severe obstructive sleep apnea) in stable outpatients with obesity-hypoventilation syndrome, and noninvasive ventilation in hospitalized patients with respiratory failure. General approaches to treatment remain constant: ventilatory disorders require appropriate mechanical correction.
Доп.точки доступа:
Опімах, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Опімах, С. Г.
Винахід комп’ютерної томографії і його значення в історії пульмонології [Текст] = The invention of computed tomography and its significance in the history of pulmonology / С. Г. Опімах // Український пульмонологічний журнал. - 2024. - № 1. - С. 66-74. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
ПУЛЬМОНОЛОГИЯ -- PULMONARY MEDICINE (история, тенденции)
РЕНТГЕНОГРАФИЯ ТОРАКАЛЬНАЯ -- RADIOGRAPHY, THORACIC (использование, оборудование, тенденции)
ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- DIAGNOSTIC IMAGING (использование, история, методы, тенденции)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Візуалізаційні діагностичні методики в пульмонології беруть початок із відкриття рентгенівських променів. Рентгенографія є інструментом першого ряду для обстеження органів грудної порожнини, але в багатьох випадках її можливості обмежені. Метою роботи є дослідження історії винаходу комп‘ютерної томографії. Оскільки рентгенограма є двомірним сумаційним зображенням тривимірної анатомічної структури, виникла потреба візуалізаціі окремих шарів патологічного процесу. З 1913 року було випробувано багато технічних рішень томографії. Лінійна томографія певний час слугувала для діагностики легеневої патології, допомагала точніше визначити локалізацію, поширеність, характер і структуру патологічного процесу, виявити дрібні патологічні утворення та порожнини. Але якість томографії не була задовільною. Двоє геніальних винахідників комп’ютерної томографії, яким була присуджена Нобелівська премія з медицини 1979 року, не були лікарями. Аллан Маклеод Кормак (професор і керівник інституту фізики в Університеті Тафтса в Медфорді, штат Массачусетс, США) був першим, хто виклав принципи реконструкції поперечного перерізу тканин в органі на основі рентгенівських проекцій в 1963 році. Годфрі Ньюболд Хаунсфілд (керівник відділу медичних досліджень компанії Electric and Musical Industries, Мідлсекс, Англія) не тільки відтворив математичні алгоритми методики, але й сконструював томограф і безпосередньо приймав участь у його клінічному впровадженні у 1971 році. Серед розробників ідеї тривимірної рентгенівської томографії в 1957 — 1958 роках були вчені Київського політехнічного інституту Семен Тетельбаум та Борис Коренблюм
Imaging diagnostic methods in pulmonology originate from the discovery of X-rays. Radiography is the first-line tool for chest imaging, but in many cases its capabilities are limited. The aim was to study the history of the invention of computed tomography. Since the radiogram is a two-dimensional summation image of a three-dimensional anatomical structure, there was a need to visualize separate layers of the pathological process. Since 1913, many technical solutions of tomography have been tested. Linear tomography for some time served for the diagnosis of lung pathology, helped to determine the localization more accurately, examine a prevalence, nature and structure of the pathological process, to detect small pathological formations and cavities. But the quality of tomography was not satisfactory. The two outstanding inventors of computed tomography who were awarded the 1979 Nobel Prize in Medicine were not the physicians. Allan McLeod Cormack (Professor and Head of the Institute of Physics at Tufts University, Medford, Massachusetts, USA) was the first to outline the principles of cross-sectional tissue reconstruction in an organ based on X-ray projections in 1963. Godfrey Newbold Hounsfield (Head of Medical Research at Electric and Musical Industries, Middlesex, England) not only reproduced the mathematical algorithms of the technique, but also designed the tomograph and directly participated in its clinical implementation in 1971. Among the developers of the idea of three-dimensional X-ray tomography in 19571958 were the scientists of Kyiv Polytechnic Institute Semyon Tetelbaum and Boris Korenblyum
Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Фещенко, Ю. І.
Аналіз газового складу видихуваного повітря та його застосування для діагностики порушень газообміну у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Текст] / Ю. І. Фещенко, Л. О. Яшина, С. Г. Опімах // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2013. - № 8. - С. 43-55 . - ISSN 0049-6804

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE
ЛЕГОЧНЫЙ ГАЗООБМЕН -- PULMONARY GAS EXCHANGE
КАПНОГРАФИЯ -- CAPNOGRAPHY
Доп.точки доступа:
Яшина, Л.О.
Опімах, С.Г.

Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.

Гуменюк, Г. Л.
Mіжнародний конгрес Європейського респіраторного товариства 2023: Презентація українських здобутків [Текст] = Annual Congress of The European Respiratory Society 2023: Presentation of Ukrainian Achievements / Г. Л. Гуменюк, С. Г. Опімах // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 9-16. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
ОБЗОР -- REVIEW
РЕФЕРАТЫ -- ABSTRACTS
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ РЕСПИРАТОРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, RESPIRATORY SYSTEM (использование, статистика)
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, терапия, этиология)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика, патофизиология, реабилитация, терапия, этиология)
МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО -- INTERNATIONAL COOPERATION
Аннотация: З 09 по 13 вересня 2023 року в Мілані (Італія) вдруге відбувся гібридний Конгрес Європейського респіраторного товариства (European Respiratory Society, ERS). У 2023 році конгрес відвідали понад 20 000 осіб, які приймали участь в його роботі як особисто, так і онлайн. Мета роботи: провести аналіз рефератів наукових робіт з пульмонології та фтизіатрії, які були представлені українськими вченими на Міжнародному Конгресі ERS 2023 року. Матеріали та методи. Дані щодо абстрактів наукових доповідей отримано з Інтернет сайту Конгресу та онлайн програми особистого кабінету члена ERS, доктора медичних наук, професора Г. Л. Гуменюк. Результати. Науковці з України представили на конгресі 52 наукові доповіді: 45 з пульмонології та 7 — з фтизіатрії, що становить 1,28 % (52 із 4 067) всіх постерів, що були подані на цей форум. Найбільша кількість українських робіт — 15 — була присвячена проблемам COVID-19, 14 — питанням хронічного обструктивного захворювання легень, по три було з питань бронхіальної астми та куріння тютюну, а дві стосувалися бронхоектатичної хвороби. У 2023 році продовжилася як міжнародна співпраця, так і взаємодія українських пульмонологів різних установ у спільній роботі всередині країни. Висновки. Основними напрямками наукових розробок з респіраторної медицини в Україні є питання бронхообструктивних захворювань легень та COVID-19. Найбільш активну участь у заході традиційно прийняли вчені Дніпровського державного медичного університету, ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського Національної академії медичних наук України», Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова та Івано-Франківського національного медичного університету
From September 9 to 13, 2023, the hybrid Congress of the European Respiratory Society (ERS) was held in Milan (Italy) for the second time. In 2023, more than 20.000 people attended the Congress, participating both in person and online. The aim: to analyze abstracts of scientific works on pulmonology and phthysiology that were presented by Ukrainian scientists at the ERS International Congress 2023. Materials and methods. The data regarding the abstracts of scientific reports were obtained from the Congress website and the online program of the personal account of an ERS member, doctor of medical sciences, professor Galyna Gumeniuk. Results. Scientists from Ukraine presented 52 scientific reports at the Congress: 45 on pulmonology and 7 on phthisiology, which is 1.28 % (52 out of 4 067) of all posters submitted to this forum. The largest number of Ukrainian papers — 15 — was devoted to the problems of COVID-19, 14 to the issues of chronic obstructive pulmonary disease, 3 to the issues of bronchial asthma, 3 to tobacco smoking and two related to bronchi- ectasis. In 2023, both international cooperation and interaction of Ukrainian pulmonologists of various institutions in joint work within the countries continued. Conclusions. The main directions of scientific developments in respiratory medicine in Ukraine are issues of broncho-obstructive pulmonary diseases and COVID-19. The most active participation in the event were taken by the scientists from the Dnipro State Medical University, Yanovsky National institute of phthisiology and pulmonology National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Vinnytsya National Pirogov Memorial Medical University, and Ivano-Frankivsk National Medical University
Доп.точки доступа:
Опімах, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Декаметоксин: небулайзерна терапія інфекційного загострення хронічного бронхіту / М. І. Гуменюк [та ін.] // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2019. - N 3. - С. 17-28

MeSH-главная:
БРОНХИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- BRONCHITIS, CHRONIC (лекарственная терапия)
РАСПЫЛИТЕЛИ И ИСПАРИТЕЛИ -- NEBULIZERS AND VAPORIZERS (использование)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (терапевтическое применение)
Аннотация: Загострення хронічного бронхіту (ХБ) є фактором ризику смерті, госпіталізацій, погіршення респіраторних симптомів, обмеження фізичної активності та інвалідизації хворих. Причинами від 60 до 80 % всіх загострень ХБ складають інфекційні збудники. Мета роботи: вивчити спектр збудників інфекційного загострення ХБ та покращити ефективність лікування хворих з цією недугою. Матеріали та методи. Для вивчення збудників загострення проводили вірусологічне та мікробіологічне дослідження мокротиння, змивів або мазків із слизової оболонки носової порожнини у 100 хворих з інфекційним загостренням ХБ. У дослідженні ефективності лікування приймали участь 146 пацієнтів, яких було поділено на три групи в залежності від об’єму протиінфекційної терапії (І група — антибактеріальний препарат + мукорегулятор, ІІ група — антибіотик, мукорегулятор + інгаляції 0,02 % стерильного розчину декаметоксину, ІІІ група — мукорегулятор + інгаляції 0,02 % стерильного розчину декаметоксину). Оцінку ефективності лікування проводили на 3-5-й день (візит 2) та 10-14-й (візит 3) від його початку. Результати. При вивченні збудників загострення ХБ у 44,0 % випадках ідентифіковані віруси, у % — бактерії, у 21,0 % — вірусно-бактеріальні асоціації. Під впливом лікування кількість хворих, у яких до 2 візиту зменшився сильний кашель, в І групі склала 9,5 %, в другій — 10,5 %, в третій — 5,6 %. Наприкінці лікування помірний кашель зберігався у 41,5 % хворих І групи, 7,0 % хворих ІІ групи та 22,2 % хворих ІІІ групи. До 3 візиту нормалізація температури тіла в групах спостереження була досягнута у 73,6 % хворих першої групи, 89,5 % хворих ІІ групи та 72,2 % — ІІІ групи. Гіперемія зіву та утруднене носове дихання у хворих ІІ групи до кінця лікування зменшилися у більшої кількості (у 54,4 %) хворих у порівнянні з хворими І групи (у 30,2 %), p 0,05. Симптоми риніту до кінця лікування зменшилися у більшої кількості хворих ІІІ групи (у 52,7 %) порівняно з хворими І групи (у 32,1 %), p 0,05. Загальна тривалість антибактеріальної терапії у пацієнтів 1-ї групи становила в середньому (7,8 ± 0,8) дні, а у хворих 2-ї групи — (5,7 ± 0,6) дні (р 0,05). Висновки. Додаткове інгаляційне застосування 0,02 % стерильного розчину декаметоксину в комплексному лікуванні пацієнтів з інфекційним загостренням ХБ дозволило зменшити вираженість та тривалість (в середньому на 1-2 дні) проявів інтоксикації та катаральних явищ. Небулайзерна терапія 0,02 % стерильним розчином декаметоксину дозволяє скоротити тривалість інфекційного загострення ХБ в середньому на 1,6 дня, скоротити тривалість застосування антибіотиків на 2 дня, а також надає можливість уникнути невиправданого призначення антибактеріальних препаратів при нетяжкому перебігу інфекційного загострення ХБ
Exacerbation of chronic bronchitis (CB) is a risk factor for death, hospitalizations, respiratory symptoms worsening, limitation of physical activity and disability of the patients. The causes of 60 to 80 % of all exacerbations of CB are infectious agents. The aim: To study the spectrum of the infectious agents of the chronic bronchitis exacerbation and to improve the effectiveness of treatment of patients with this disease. Materials and methods. For the study of the infectious agents of the chronic bronchitis exacerbation, virological and microbiological studies of sputum, washings, or smears from the nasal mucosa were performed in 100 patients with infectious exacerbation of СB. 146 patients participated in the study of the treatment efficacy, which was divided into three groups depending on the volume of anti-infective therapy (group I — antibacterial drug + mucoregulator, group II — antibiotic, mucoregulator + inhalation 0.02 % decamethoxin solution, group III — mucoregulator + inhalation 0.02 % decamethoxin solution). The effectiveness of the treatment was evaluated on days 3-5 (visit 2) and 10-14 day s (visit 3) from the beginning. Results. In the study of the exacerbation agents of the CB, in 44.0 % of cases viruses, in 35.0 % — bacteria, and 21.0 % — virus-bacterial associations were identified. Under the influence of treatment, the number of patients who had a severe cough before the 2 visits, in group I was 9.5 %, in the second — 10.5 %, in the third — 5.6 %. At the end of treatment, moderate cough persisted in % of patients of group I, 7.0 % of patients of group II patients and 22.2 % of group III patients. By visit 3, normalization of body temperature in the observation groups was achieved in 73.6 % of patients of the first group, 89.5 % of patients of the second group and 72.2 % — of the third group. Hyperemia of the throat and difficulty in nasal breathing in patients of group II by the end of treatment decreased in a greater number (54.4 %) of patients compared with patients of group I (30.2 %), p 0.05. Symptoms of rhinitis in patients of group III by the end of treatment decreased in more patients (52.7 %) compared with patients in group I (32.1 %), p 0.05. The total duration of antibacterial therapy in patients in group 1 was on average (7.8 ± 0.8) days, and in patients in group 2 — (5.7 ± 0.6) days (p 0.05). Conclusions. The additional inhaled use of decamethoxin 0.02 % sterile solution in the complex treatment of patients with infectious exacerbation of CB allowed to reduce the severity and duration (on average by 1-2 days) of the manifestations of intoxication and catarrhal phenomena. Nebulizer therapy with 0.02 % decamethoxin sterile solution solution reduces the duration of infectious exacerbation of CB by 1.6 days, reduces the duration of antibiotic use by 2 days, and also avoids the unnecessary administration of antibacterial drugs in the mild course of infectious exacerbation of CB
Доп.точки доступа:
Гуменюк, М. І.
Денисова, О. В.
Гуменюк, Г. Л.
Опімах, С. Г.
Ігнатьєва, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Назаренко, К. В.
Оцінка функціональних тестів з визначення опору дихальних шляхів у хворих на бронхіальну астму, хронічне обструктивне захворювання легень та їх поєднання [Текст] / К. В. Назаренко, С. Г. Опімах, М. О. Полянська // Медичні перспективи. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 73-81. - Библиогр.: с. 80-81

MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ РЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- AIRWAY RESISTANCE
Аннотация: Механічні властивості дихальних шляхів (зокрема опір дихальних шляхів) є важливим показником легеневої функції, а визначення опору використовується для діагностики та моніторингу обструктивних захворювань легень. Дана робота виконується з метою оцінити та порівняти результати функціональних тестів щодо визначення опору дихальних шляхів у хворих на бронхіальну астму, хронічне обструктивне захворювання легень та їх поєднання. У дослідженні взяли участь 191 хворий: з бронхіальною астмою (n=34), з хронічним обструктивним захворюванням легень (n=17) та їх поєднанням (n=140), яким проведено бодіплетизмографію та імпульсну осцилометрію. Статистично значущий кореляційний зв'язок середньої сили існує між параметрами загального опору, визначеного за допомогою бодиплетизмографії та імпульсної осцилометрії, r=0,57, р0,001. За даними ROC-аналізу, найкращою точкою розподілу нормальних та патологічних показників імпульсної осцилометрії (R5Hz) як діагностика підвищеного дихального опору є 130% і вище від належних величин. У цьому площа під ROC-кривою становить 0,807. При інтерпретації результатів імпульсної осцилометрії у хворих на бронхіальну астму, хронічне обструктивне захворювання легень та їх поєднання рівень R5Hz, рівний або перевищує 130% від належних величин, пропонується розцінювати як ознака підвищеного дихального опору з чутливістю методики 67,5% та прогностичною цінністю позитивного результату - 98,2%
Доп.точки доступа:
Опімах, С. Г.
Полянська, М. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Оцінка альвеолярної вентиляції у пацієнтів із поєднанням бронхіальної астми та хронічного обструктивного захворювання легень [Текст] / Ю. І. Фещенко [и др.] // Український медичний часопис. - 2017. - № 5. - С. 148-153. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (осложнения, патофизиология)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (осложнения, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY (использование, методы)
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
Доп.точки доступа:
Фещенко, Ю. І.
Яшина, Л. О.
Назаренко, К. В.
Опімах, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-39

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)