Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Осадець, В. С.$<.>)

Общее количество найденных документов : 28
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-28

Осадець, В. С.
Зміни показників клітинного імунітету організму у хворих на гострий біліарний панкреатит [Текст] / B. C. Осадець // Український Журнал Хірургії. - 2013. - № 1. - С. 98-100 . - ISSN 1997-2938

Свободных экз. нет

Найти похожие

Осадець, В. С.
Сучасна хірургічна тактика у хворих із синдромом діабетичної стопи / В. С. Осадець, В. І. Боцюрко // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2013. - № 1. - С. 21-24

Доп.точки доступа:
Боцюрко, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Роль інструментальних методів обстеження при гострій спайковій кишковій непрохідності та перитоніті [Текст] / М. Д. Василюк [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2012. - Т. 11, № 2. - С. 94-95

Доп.точки доступа:
Василюк, М. Д.
Василюк, С. М.
Галюк, В. М.
Осадець, В. С.
Іванина, В. В.
Яворський, М. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Осадець, В. С.
Проблемні питання хірургічного лікування хворих на гострий калькульозний холецистит, ускладнений паравезикальним інфільтратом [Текст] / В. С. Осадець // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, № 1. - С. 155-159

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості технічного виконання лапароскопічної апендектомії [Текст] / С. М. Василюк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2014. - Т. 18, № 1. Ч.2. - С. 258-261

Доп.точки доступа:
Василюк, С. М.
Гудивок, В. І.
Біцька, І. В.
Осадець, В. С.
Лаб’як, І. Р.
Дмитрук, О. М.
Іванина, В. В.
Павлюк, Н. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ультразвукова кавітація в лікуванні трофічних виразок [Текст] / І. В. Біцька [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2021. - N 2. - С. 15-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА -- VARICOSE ULCER (патофизиология, терапия, ультрасонография, этиология)
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ТЕРАПИЯ -- ULTRASONIC THERAPY (методы)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Мета. Підвищити ефективність лікування трофічних виразок застосуванням комбінації хірургічного лікування з ультразвуковою кавітацією. Матеріали і методи. Проведено аналіз комплексного хірургічного лікування трофічних виразок у 86 пацієнтів. Залежно від тактики лікування пацієнтів розділили на дві групи. В основній групі (n=43) застосовували комбінацію хірургічного лікування з ультразвуковою кавітацією. У групі порівняння (n=43) проводили лише хірургічне лікування. Результати. Використання ультразвукової кавітації при лікуванні трофічних виразок різноманітної локалізації, незалежно від етіологічного фактору їх виникнення, дало змогу зупинити явища місцевого запалення і досягти активної грануляції раневої поверхні в середньому за (14,2±0,5) доби в основній групі та (16,9±0,6) доби - у групі порівняння. Бактеріальний титр ранового виділення не перевищував загальноприйнятого критичного (16,5±0,6) доби, тоді як у групі порівняння - на (17,8±0,7) доби. Терміни стаціонарного лікування становили в середньому (21,2± 0,9) доби в основній групі та (27,2±0,9) в групі порівняння. Висновки. Використання ультразвукової кавітації в комплексному хірургічному лікуванні трофічних виразок різноманітної локалізації та етіології прискорює очищення виразкової поверхні та появу грануляцій в 1,2 рази, скорочує термін лікування в 1,8 рази порівняно з традиційними методиками хірургічного лікування завдяки очищенню виразки від гнійно-некротичних тканин ультразвуком низької частоти
Доп.точки доступа:
Біцька, І. В.
Василюк, С. М.
Гудивок, В. І.
Дмитрук, О. М.
Осадець, В. С.
Козань, Я. І.
Слюсар, В. Т.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Синдром діабетичної стопи. Діабетична периферійна невропатія [Текст] = Syndrome of diabetic foot. Diabetic peripheral neuropathy / С. М. Василюк [та ін.] // Art of Medicine. - 2019. - N 1. - С. 21-26. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (метаболизм, патофизиология, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (методы, тенденции)
Аннотация: У статті розглянуті особливості діагностики і лікування діабетичної периферійної невропатії. Діабетична периферійна невропатія – це наявність симптомів та (або) ознак дисфункції периферійних нервів у пацієнтів з цукровим діабетом після виключення інших причин. Клінічна картина цього ускладнення цукрового діабету є варіабельною і залежить від переважання ураження того, чи іншого типу нервових волокон. Відмічається неспроможність виявляти зміни температури, вібрацію, глибоку чутливість, тиск та біль. З точки зору клінічного хірурга, при синдромі діабетичної стопи доцільно виділяти моторну, сенсорну і автономну діабетичну периферійну невропатію. Моторна діабетична периферійна невропатія діагностується об’єктивно, у пацієнта виявляють внутрішню мінусову стопу, яка має наступні діагностичні критерії: молотоподібні пальці, випинання голівок плюснових кісток на підошві, атрофію міжкісткових м’язів тилу стопи, посилену ротація дистальних відділів стопи, слабкість довгого розгинача великого пальця, виражене випинання на тилі стопи сухожилка довгого розгинача великого пальця, високе склепіння стопи, сухість і стоншення шкіри стопи. При сенсорній діабетичній периферійній невропатії пацієнт подає різноманітні скарги, серед яких найбільш небезпечним є відсутність больової чутливості. Автономна діабетична периферійна невропатія спричиняє зміни з боку шкіри стоп і порушення автономної регуляції судинного русла. Для діагностики використовують аналіз скарг пацієнта, монофіламентний тест, тест на вібраційну чутливість, тест на термічне відчуття, шкалу ідентифікації болю, тести на моторну діабетичну периферійну невропатію. Для проведення профілактичних заходів і медикаментозної корекції пацієнтів розподіляють на чотири категорії ризику з розвитку невропатичних виразок: низький ризик (категорія 0), помірний (категорія 1), високий (категорія 2) та дуже високий (категорія 3). Діабетична периферійна невропатія у даний час є одним з найважливіших факторів ризику втрати кінцівки у пацієнтів з цукровим діабетом. Сучасні підходи до медикаментозного лікування діабетичної периферійної невропатії і ортопедичної корекції анатомічних відхилень у пацієнтів з синдромом діабетичної стопи є достатньо добре напрацьовані і дозволяють значно знизити частоту ампутацій, пов’язаних з невропатичними змінами, однак у даний час ситуація все ще залишається критичною
Доп.точки доступа:
Василюк, С. М.
Шевчук, А. Г.
Федорченко, В. М.
Осадець, В. С.
Кримець, С. А.
Василюк, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Хірургічна тактика у пацієнтів з поліпами жовчного міхура / С. М. Василюк [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2019. - N 4. - С. 114-118

MeSH-главная:
ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GALLBLADDER NEOPLASMS (хирургия)
ПОЛИПЫ -- POLYPS (хирургия)
Аннотация: Поширення поліпів жовчного міхура складає від 1 до 9,5 % у загальній популяції, ймовірність діагностики аденом достовірно зростає, якщо діаметр поліпа сягає понад 10 мм. Частота захворюваності на поліпи жовчного міхура різна залежно від географічного регіону (вища в Азії) чи етнічної належності, але однакова серед чоловіків і жінок. Виділяють псевдопухлинні поліпи та пухлинні поліпи. Найбільш доступним методом діагностики поліпів жовчного міхура є моніторинг за допомогою ультразвуку. На доопераційному етапі складно визначитися з ймовірністю карциноми жовчного міхура, яка виникла з поліпа, тому виділяють фактори ризику: діаметр поліпа понад 10 мм, вік пацієнта понад 50 років, поліп на широкій основі, локальне потовщення стінки жовчного міхура понад 4 мм, склерозувальний холангіт, етнічна належність до Індії, поодинокий поліп, холелітіаз та поліпи в інших зонах шлунково-кишкового тракту. При асимптомних поліпах жовчного міхура розмірами від 10 мм однозначно рекомендується планова холецистектомія. Якщо у пацієнта є фактори ризику малігнізації, цю величину слід знизити до 6 мм. Холецистектомію рекомендують при поліпах жовчного міхура незалежно від їхніх розмірів, якщо наявні специфічні клінічні симптоми, пов’язані з жовчовивідною системою, або поліпи асоційовані з первинним склерозувальним холангітом. При аналізі клінічної симптоматики та первинного ультразвукового обстеження віддиференціювати псевдопухлинні і пухлинні поліпи вкрай складно. Пухлинні поліпи мають високий ризик малігнізації, що потребує ультразвукового моніторингу впродовж тривалого часу. Показання до операційного втручання при поліпах жовчного міхура є чітко регламентовані, однак при підозрі на карциному жовчного міхура слід дотримуватися активної хірургічної тактики.
Распространение полипов желчного пузыря составляет от 1 до 9,5 % в общей популяции, вероятность диагностики аденом достоверно возрастает, если диаметр полипа составляет более 10 мм. Частота заболеваемости полипы желчного пузыря различна в зависимости от географического региона (выше в Азии) или этнической принадлежности, но одинакова среди мужчин и женщин. Выделяют псевдоопухолевые полипы и опухолевые полипы. Наиболее доступным методом диагностики полипов желчного пузыря является мониторинг с помощью ультразвука. На дооперационном этапе сложно определиться с вероятностью карциномы желчного пузыря, которая возникла из полипа, поэтому выделяют факторы риска: диаметр полипа более 10 мм, возраст пациента более 50 лет, полип на широком основании, локальное утолщение стенки желчного пузыря более 4 мм, склерозувальний холангит, этническая принадлежность к Индии, единичный полип, холелитиаз и полипы в других зонах желудочно-кишечного тракта. При асимптомних полипах желчного пузыря размерами от 10 мм однозначно рекомендуется плановая холецистэктомия. Если у пациента есть факторы риска малигнизации, эту величину следует снизить до 6 мм. Холецистэктомию рекомендуют при полипах желчного пузыря независимо от их размеров, если имеющиеся специфические клинические симптомы, связанные с жовчовиводящей системой, или полипы, ассоциированные с первичным склерозирующим холангитом. При анализе клинической симптоматики и первичного ультразвукового обследования отдифференцировать псевдоопухолевые и опухолевые полипы крайне сложно. Опухолевые полипы имеют высокий риск малигнизации, что требует ультразвукового мониторинга в течение длительного времени. Показания к операционному вмешательству при полипах желчного пузыря являются четко регламентироваными, однако при подозрении на карциному желчного пузыря следует придерживаться активной хирургической тактики.
Доп.точки доступа:
Василюк, С. М.
Федорченко, В. М.
Осадець, В. С.
Лаб’як, І. Р.
Василюк, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ультразвукова діагностика гострого апендициту [Текст] / С. М. Василюк [та ін.] // Art of Medicine. - 2018. - N 4. - С. 28-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, патофизиология, ультрасонография, этиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (методы, тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Аннотация: Мета. Визначити типові ультразвукові ознаки у пацієнтів з різними морфологічними формами гострого апендициту
Ультразвуковими ознаками гострого апендициту, які зустрічались у половини і більше пацієнтів були: візуалізація червоподібного відростка у вигляді подовженого ехонегативного утвору та ущільнена його стінка. При гострому флегмонозному апендициті діаметр червоподібного відростка зазвичай перевищував 0:8 мм. У 36 пацієнтів (49,3±5,85 %) відмічався ригідний червоподібний відросток, який б поперечному перерізі приймав вигляд „мішені1’. У 23,3±4,95 % спостережень в основі червоподібного відростка виявляли один або декілька калових конкрементів. Тканини, які формували пухкий інфільтрат (30,1±5,37 %), тифліт (50,7±5,85 %), обмежені рідинні скупчення (38,4±5,69 %), були типовими для деструктивних форм гострого апендициту
Доп.точки доступа:
Василюк, С. М.
Федорченко, В. М.
Осадець, В. С.
Лаб’як, І. Р.
Гудивок, В. І.
Фалат, Л. I.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Поглиблене вивчення актуальності теми заняття як спосіб підвищення мотивації студентів у навчанні [Текст] / I. B. Біцька [та ін.] // Український Журнал Хірургії. - 2012. - № 2. - С. 119-121 . - ISSN 1997-2938

Доп.точки доступа:
Біцька, І. В.
Федорченко, В. М.
Осадець, В. С.
Галюк, В. М.
Гриб, В. А.
Гудивок, В. І.
Дмитрук, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-28

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)