Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Осадець, В. С.$<.>)

Общее количество найденных документов : 28
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-28

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Осадець В. С.
Заглавие : Зміни показників клітинного імунітету організму у хворих на гострий біліарний панкреатит
Место публикации : Український Журнал Хірургії. - 2013. - № 1. - С. 98-100. - ISSN 1997-2938 (Шифр УУ47/2013/1). - ISSN 1997-2938
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Осадець В. С., Боцюрко В. І.
Заглавие : Сучасна хірургічна тактика у хворих із синдромом діабетичної стопи
Место публикации : Архів клінічної медицини: науково-практичний журнал. - 2013. - № 1. - С. 21-24 (Шифр АУ26/2013/1)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Василюк М. Д., Василюк С. М., Галюк В. М., Осадець В. С., Іванина В. В., Яворський М. І.
Заглавие : Роль інструментальних методів обстеження при гострій спайковій кишковій непрохідності та перитоніті
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2012. - Т. 11, № 2. - С. 94-95 (Шифр КУ26/2012/11/2)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Осадець В. С.
Заглавие : Проблемні питання хірургічного лікування хворих на гострий калькульозний холецистит, ускладнений паравезикальним інфільтратом
Место публикации : Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, № 1. - С. 155-159 (Шифр ГУ1/2013/20/1)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Василюк С. М., Гудивок В. І., Біцька І. В., Осадець В. С., Лаб’як І. Р., Дмитрук О. М., Іванина В. В., Павлюк Н. М.
Заглавие : Особливості технічного виконання лапароскопічної апендектомії
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2014. - Т. 18, № 1. Ч.2. - С. 258-261 (Шифр ВУ80/2014/18/1. Ч.2)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Біцька І. В., Василюк С. М., Гудивок В. І., Дмитрук О. М., Осадець В. С., Козань Я. І., Слюсар В. Т.
Заглавие : Ультразвукова кавітація в лікуванні трофічних виразок [Электронный ресурс]
Место публикации : Art of Medicine. - 2021. - N 2. - С. 15-19 (Шифр АУ50/2021/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА -- VARICOSE ULCER
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ТЕРАПИЯ -- ULTRASONIC THERAPY
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Мета. Підвищити ефективність лікування трофічних виразок застосуванням комбінації хірургічного лікування з ультразвуковою кавітацією. Матеріали і методи. Проведено аналіз комплексного хірургічного лікування трофічних виразок у 86 пацієнтів. Залежно від тактики лікування пацієнтів розділили на дві групи. В основній групі (n=43) застосовували комбінацію хірургічного лікування з ультразвуковою кавітацією. У групі порівняння (n=43) проводили лише хірургічне лікування. Результати. Використання ультразвукової кавітації при лікуванні трофічних виразок різноманітної локалізації, незалежно від етіологічного фактору їх виникнення, дало змогу зупинити явища місцевого запалення і досягти активної грануляції раневої поверхні в середньому за (14,2±0,5) доби в основній групі та (16,9±0,6) доби - у групі порівняння. Бактеріальний титр ранового виділення не перевищував загальноприйнятого критичного (16,5±0,6) доби, тоді як у групі порівняння - на (17,8±0,7) доби. Терміни стаціонарного лікування становили в середньому (21,2± 0,9) доби в основній групі та (27,2±0,9) в групі порівняння. Висновки. Використання ультразвукової кавітації в комплексному хірургічному лікуванні трофічних виразок різноманітної локалізації та етіології прискорює очищення виразкової поверхні та появу грануляцій в 1,2 рази, скорочує термін лікування в 1,8 рази порівняно з традиційними методиками хірургічного лікування завдяки очищенню виразки від гнійно-некротичних тканин ультразвуком низької частоти
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Василюк С. М., Шевчук А. Г., Федорченко В. М., Осадець В. С., Кримець С. А., Василюк А. С.
Заглавие : Синдром діабетичної стопи. Діабетична периферійна невропатія
Параллельн. заглавия :Syndrome of diabetic foot. Diabetic peripheral neuropathy
Место публикации : Art of Medicine. - 2019. - N 1. - С. 21-26 (Шифр АУ50/2019/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
Аннотация: У статті розглянуті особливості діагностики і лікування діабетичної периферійної невропатії. Діабетична периферійна невропатія – це наявність симптомів та (або) ознак дисфункції периферійних нервів у пацієнтів з цукровим діабетом після виключення інших причин. Клінічна картина цього ускладнення цукрового діабету є варіабельною і залежить від переважання ураження того, чи іншого типу нервових волокон. Відмічається неспроможність виявляти зміни температури, вібрацію, глибоку чутливість, тиск та біль. З точки зору клінічного хірурга, при синдромі діабетичної стопи доцільно виділяти моторну, сенсорну і автономну діабетичну периферійну невропатію. Моторна діабетична периферійна невропатія діагностується об’єктивно, у пацієнта виявляють внутрішню мінусову стопу, яка має наступні діагностичні критерії: молотоподібні пальці, випинання голівок плюснових кісток на підошві, атрофію міжкісткових м’язів тилу стопи, посилену ротація дистальних відділів стопи, слабкість довгого розгинача великого пальця, виражене випинання на тилі стопи сухожилка довгого розгинача великого пальця, високе склепіння стопи, сухість і стоншення шкіри стопи. При сенсорній діабетичній периферійній невропатії пацієнт подає різноманітні скарги, серед яких найбільш небезпечним є відсутність больової чутливості. Автономна діабетична периферійна невропатія спричиняє зміни з боку шкіри стоп і порушення автономної регуляції судинного русла. Для діагностики використовують аналіз скарг пацієнта, монофіламентний тест, тест на вібраційну чутливість, тест на термічне відчуття, шкалу ідентифікації болю, тести на моторну діабетичну периферійну невропатію. Для проведення профілактичних заходів і медикаментозної корекції пацієнтів розподіляють на чотири категорії ризику з розвитку невропатичних виразок: низький ризик (категорія 0), помірний (категорія 1), високий (категорія 2) та дуже високий (категорія 3). Діабетична периферійна невропатія у даний час є одним з найважливіших факторів ризику втрати кінцівки у пацієнтів з цукровим діабетом. Сучасні підходи до медикаментозного лікування діабетичної периферійної невропатії і ортопедичної корекції анатомічних відхилень у пацієнтів з синдромом діабетичної стопи є достатньо добре напрацьовані і дозволяють значно знизити частоту ампутацій, пов’язаних з невропатичними змінами, однак у даний час ситуація все ще залишається критичною
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Василюк С. М., Федорченко В. М., Осадець В. С., Лаб’як І. Р., Василюк А. С.
Заглавие : Хірургічна тактика у пацієнтів з поліпами жовчного міхура
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2019. - N 4. - С. 114-118 (Шифр ШУ1/2019/4)
MeSH-главная: ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GALLBLADDER NEOPLASMS
ПОЛИПЫ -- POLYPS
Аннотация: Поширення поліпів жовчного міхура складає від 1 до 9,5 % у загальній популяції, ймовірність діагностики аденом достовірно зростає, якщо діаметр поліпа сягає понад 10 мм. Частота захворюваності на поліпи жовчного міхура різна залежно від географічного регіону (вища в Азії) чи етнічної належності, але однакова серед чоловіків і жінок. Виділяють псевдопухлинні поліпи та пухлинні поліпи. Найбільш доступним методом діагностики поліпів жовчного міхура є моніторинг за допомогою ультразвуку. На доопераційному етапі складно визначитися з ймовірністю карциноми жовчного міхура, яка виникла з поліпа, тому виділяють фактори ризику: діаметр поліпа понад 10 мм, вік пацієнта понад 50 років, поліп на широкій основі, локальне потовщення стінки жовчного міхура понад 4 мм, склерозувальний холангіт, етнічна належність до Індії, поодинокий поліп, холелітіаз та поліпи в інших зонах шлунково-кишкового тракту. При асимптомних поліпах жовчного міхура розмірами від 10 мм однозначно рекомендується планова холецистектомія. Якщо у пацієнта є фактори ризику малігнізації, цю величину слід знизити до 6 мм. Холецистектомію рекомендують при поліпах жовчного міхура незалежно від їхніх розмірів, якщо наявні специфічні клінічні симптоми, пов’язані з жовчовивідною системою, або поліпи асоційовані з первинним склерозувальним холангітом. При аналізі клінічної симптоматики та первинного ультразвукового обстеження віддиференціювати псевдопухлинні і пухлинні поліпи вкрай складно. Пухлинні поліпи мають високий ризик малігнізації, що потребує ультразвукового моніторингу впродовж тривалого часу. Показання до операційного втручання при поліпах жовчного міхура є чітко регламентовані, однак при підозрі на карциному жовчного міхура слід дотримуватися активної хірургічної тактики.Распространение полипов желчного пузыря составляет от 1 до 9,5 % в общей популяции, вероятность диагностики аденом достоверно возрастает, если диаметр полипа составляет более 10 мм. Частота заболеваемости полипы желчного пузыря различна в зависимости от географического региона (выше в Азии) или этнической принадлежности, но одинакова среди мужчин и женщин. Выделяют псевдоопухолевые полипы и опухолевые полипы. Наиболее доступным методом диагностики полипов желчного пузыря является мониторинг с помощью ультразвука. На дооперационном этапе сложно определиться с вероятностью карциномы желчного пузыря, которая возникла из полипа, поэтому выделяют факторы риска: диаметр полипа более 10 мм, возраст пациента более 50 лет, полип на широком основании, локальное утолщение стенки желчного пузыря более 4 мм, склерозувальний холангит, этническая принадлежность к Индии, единичный полип, холелитиаз и полипы в других зонах желудочно-кишечного тракта. При асимптомних полипах желчного пузыря размерами от 10 мм однозначно рекомендуется плановая холецистэктомия. Если у пациента есть факторы риска малигнизации, эту величину следует снизить до 6 мм. Холецистэктомию рекомендуют при полипах желчного пузыря независимо от их размеров, если имеющиеся специфические клинические симптомы, связанные с жовчовиводящей системой, или полипы, ассоциированные с первичным склерозирующим холангитом. При анализе клинической симптоматики и первичного ультразвукового обследования отдифференцировать псевдоопухолевые и опухолевые полипы крайне сложно. Опухолевые полипы имеют высокий риск малигнизации, что требует ультразвукового мониторинга в течение длительного времени. Показания к операционному вмешательству при полипах желчного пузыря являются четко регламентироваными, однако при подозрении на карциному желчного пузыря следует придерживаться активной хирургической тактики.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Василюк С. М., Федорченко В. М., Осадець В. С., Лаб’як І. Р., Гудивок В. І., Фалат Л. I.
Заглавие : Ультразвукова діагностика гострого апендициту
Место публикации : Art of Medicine. - 2018. - N 4. - С. 28-30 (Шифр АУ50/2018/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Аннотация: Мета. Визначити типові ультразвукові ознаки у пацієнтів з різними морфологічними формами гострого апендицитуУльтразвуковими ознаками гострого апендициту, які зустрічались у половини і більше пацієнтів були: візуалізація червоподібного відростка у вигляді подовженого ехонегативного утвору та ущільнена його стінка. При гострому флегмонозному апендициті діаметр червоподібного відростка зазвичай перевищував 0:8 мм. У 36 пацієнтів (49,3±5,85 %) відмічався ригідний червоподібний відросток, який б поперечному перерізі приймав вигляд „мішені1’. У 23,3±4,95 % спостережень в основі червоподібного відростка виявляли один або декілька калових конкрементів. Тканини, які формували пухкий інфільтрат (30,1±5,37 %), тифліт (50,7±5,85 %), обмежені рідинні скупчення (38,4±5,69 %), були типовими для деструктивних форм гострого апендициту
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Біцька І. В., Федорченко В. М., Осадець В. С., Галюк В. М., Гриб В. А., Гудивок В. І., Дмитрук О. М.
Заглавие : Поглиблене вивчення актуальності теми заняття як спосіб підвищення мотивації студентів у навчанні
Место публикации : Український Журнал Хірургії. - 2012. - № 2. - С. 119-121. - ISSN 1997-2938 (Шифр УУ47/2012/2). - ISSN 1997-2938
Найти похожие

1-10 11-20 21-28

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)