Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (3)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Петренко, О. В.$<.>)
Общее количество найденных документов : 95
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Петренко О. В., Григораш Н. В.
Заглавие : Сучасний погляд на діагностику та лікування посттравматичних рубцевих деформацій періорбітальної ділянки
Параллельн. заглавия :Modern approach to diagnosis and treatment of post-traumatic periorbital scarring
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 2. - С. 75-80 (Шифр АУ44/2021/9/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
РАСТЯЖЕНИЯ И ДЕФОРМАЦИИ -- SPRAINS AND STRAINS
РУБЕЦ -- CICATRIX
ВЕКИ -- EYELIDS
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, OPHTHALMOLOGICAL
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Лікування рубцевих деформацій періорбітальної ділянки є однією із найбільш складних проблем офтальмопластики. Від правильної оцінки типу рубцювання залежить вибір тактики лікування, що в подальшому визначає його ефективність. На основі аналізу літературних джерел визначено причини виникнення рубців періорбітальної ділянки, наведено сучасні методи їх клінічної оцінки та лікування. Метою роботи був аналіз сучасного стану питань патогенезу, класифікації, діагностики та лікування посттравматичних рубцевих деформацій періорбітальної ділянки. Матеріали та методи. Дослідження проведено з використанням пошуково-інформаційних систем PubMed, eLibrary, Google Scolar та бібліотечних баз даних за період 2012–2020 рр. Результати. Встановлено, що утворення та тип рубців залежать від багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів. За найбільш поширеною класифікацією рубці поділяються на нормотрофічні, атрофічні, гіпотрофічні, які відносяться до поверхневих рубців, а також глибокі — гіпертрофічні, келоїдні та змішані. Визначення етапів формування рубцевої тканини є важливим для вибору методу лікування хворого та отримання максимально можливого позитивного результату. Наведено різні думки щодо етапів та термінів процесу загоєння рани та формування рубців. Визначено основні сучасні методи оцінювання та діагностики рубців, проаналізовано їх переваги та недоліки. Проаналізовано сучасні підходи до лікування рубців, зважаючи на їх тип. Висновки. На основі проведеного аналізу сучасних літературних джерел можна зазначити, що питання етіології і патогенезу патологічних рубців дотепер остаточно не вирішено. Не існує єдиного підходу до діагностики та лікування рубців, оптимальних термінів початку лікування. Особливу проблему становить лікування рубцевих деформацій періорбітальної ділянки, що зумовлено її анатомо-функціональною складністю. Все це робить актуальним вивчення особливостей перебігу формування рубців саме цієї ділянки та розроблення індивідуалізованих алгоритмів їх лікуванняThe treatment of cicatricial deformities of the periorbital region is one of the most difficult problems of ophthalmoplasty. The choice of treatment tactics depends on the correct assessment of the type of periorbital scarring, which further determines its effectiveness. Based on the analysis of literature sources, the causes of periorbital scarring are determined, and modern me­thods of their clinical assessment and treatment are presented. The purpose: to analyze the current state of the issues of pathogenesis, classification, diagnosis, and treatment of post-traumatic cicatricial deformities of the periorbital region. Materials and methods. The research was carried out using the search and information systems PubMed, eLibrary, Google Scholar, and library databases for the period 2012–2020. Results. It was found that the formation and type of scars depend on many internal and external factors. The most common classification divides the scars into normotrophic, atrophic, hypotrophic, which refer to superficial scars, as well as deep — hypertrophic, keloid, and mixed. Determining the stages of scar tissue formation is important for choosing a method of treating a patient and obtaining the most positive result. Various thoughts are given regar­ding the stages and timing of the wound healing and scar formation process. The main modern methods of assessing and diagnosing scars have been determined, their advantages and disadvantages have been analyzed. The modern approaches to the treatment of scars based on their type were analyzed. Conclusions. The results of the analysis of modern literary sources showed that the issue of the etiology and pathogenesis of pathological scars has not yet been finally resolved. There is no single approach to diagnosis and treatment of scars, the optimal timing of treatment initiation. A particular problem is the treatment of cicatricial deformities of the periorbital region, which is predetermined by its anatomical and functional complexity. All this makes the task of studying the features of the course of scar formation of this particular area and the development of individualized algorithms for their treatment urgent
Найти похожие

2.

Заглавие журнала :Архів офтальмології України -2021г. т.9,N 3
Интересные статьи :
Алеєва Н. М. Ефективність контактної корекції гіперметропії в дітей шкільного віку у віддалені терміни спостереження/ Н. М. Алеєва (стр.7-14)
Литвиненко С. С. Гемофтальм після оперативного лікування діабетичної ретинопатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ С. С. Литвиненко (стр.15-21)
Малачкова Н. В. Сучасний погляд на етіопатогенез вікової макулярної дегенерації та роль молекулярно-генетичних детермінант у ньому/ Н. В. Малачкова [та ін.] (стр.22-29)
Могілевський С. Ю. Нові, генетично детерміновані, фактори ризику діабетичної ретинопатії при цукровому діабеті 2-го типу: заключне повідомлення/ С. Ю. Могілевський [та ін.] (стр.29-34)
Панченко М. В. Хвороба сухого ока у студентів з міопією під час пандемії COVІD-19/ М. В. Панченко, П. А. Бездітко (стр.35-38)
Косуба С. І. Розрахунок параметрів тунельного розрізу при факоемульсифікації у хворих з раніше проведеною передньою радіальною кератотомією/ С. І. Косуба [та ін.] (стр.39-42)
Чистик Т. Питання реконструкції периорбітальної ділянки після видалення новоутворень/ Т. Чистик (стр.43-44)
«Рефракційний пленер’2021»: огляд ключових питань (стр.45-50)
Исторические аспекты офтальмопластики (одесская школа) (стр.51-53)
Интересные статьи :
Найти похожие


3.

Заглавие журнала :Архів офтальмології України -2021г. т.9,N 2
Интересные статьи :
Заволока О. В. Імунологічні аспекти бактеріальних кератитів у хворих на цукровий діабет/ О. В. Заволока [та ін.] (стр.11-14)
Фролова Т. В. Оцінка церебрального кровотоку в дітей із міопією в поєднанні з недиференційованою дисплазією сполучної тканини/ Т. В. Фролова (стр.17-20)
Коновалова Н. В. Досвід використання препаратів Брироза та Розаком при вторинній глаукомі/ Н. В. Коновалова [та ін.] (стр.23-29)
Васильєва Л. С. Використання 0,4% гіалуронату натрію в комплексному лікуванні пацієнтів дитячого віку із синдромом сухого ока на фоні алергічних захворювань органа зору/ Л. С. Васильєва, О. В. Нестеренко, К. А. Рилькова (стр.30-33)
Бушуєва Н. М. Профілактика порушень акомодації і міопії у дітей/ Н. М. Бушуєва [та ін.] (стр.34-37)
Чистик Т. Латанопростен бунод 0,024% краплі очні (Візулта™) — нові можливості в лікуванні первинної відкритокутової глаукоми/ Т. Чистик (стр.38-43)
Риков С. О. Форми удосконалення якості післядипломної освіти інтернів-офтальмологів/ С. О. Риков [та ін.] (стр.45-47)
Денисюк О. Ю. Факоемульсифікація катаракти і прогресування вікової макулярної дегенерації/ О. Ю. Денисюк (стр.48-55)
Панченко Ю. О. Сучасні вітреоретинальні втручання в лікуванні діабетичної макулопатії: делікатність чи максималізм?/ Ю. О. Панченко [та ін.] (стр.57-65)
Усенко К. О. Нові фактори ризику виникнення та рецидивування птеригіуму після хірургічного лікування/ К. О. Усенко (стр.66-74)
Петренко О. В. Сучасний погляд на діагностику та лікування посттравматичних рубцевих деформацій періорбітальної ділянки/ О. В. Петренко, Н. В. Григораш (стр.75-80)
Бездітко П. А. Знову про інгібітори карбоангідрази: сучасні аспекти їх застосування в офтальмології/ П. А. Бездітко (стр.81-88)
Интересные статьи :
Найти похожие


4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Риков С. О., Туманова О. В., Петренко О. В., Косуба С. І.
Заглавие : Форми удосконалення якості післядипломної освіти інтернів-офтальмологів
Параллельн. заглавия :Forms to improve the quality of postgraduate training of ophthalmologists
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 2. - С. 45-47 (Шифр АУ44/2021/9/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, MEDICAL, CONTINUING
ИНТЕРНАТУРА И РЕЗИДЕНТУРА -- INTERNSHIP AND RESIDENCY
ОФТАЛЬМОЛОГИЯ -- OPHTHALMOLOGY
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE
Аннотация: Основним напрямком вдосконалення процесу підвищення кваліфікації лікарів на етапі післядипломної освіти є поступове впровадження сучасних форм навчання. Інтернатура — перший крок до самостійної роботи лікаря, тому важливо саме з цього етапу направляти зусилля молодого фахівця до самовдосконалення. Традиційні методи навчання лікарів-інтернів у першу чергу спрямовані на отримання і поглиблення знань шляхом передачі інформації з подальшим втіленням у конкретних професійних діях з визнаними алгоритмами. Проте така методика навчання не сприяє розвитку самостійної пі­знавальної діяльності молодих колег, хоча саме на цьому постулаті базується концепція дистанційного навчання як нової форми післядипломної освіти. У статті характеризується сучасна система підготовки інтернів-офтальмологів. Обґрунтовується використання в навчальному процесі дистанційної форми навчання, клінічних розборів хворих, етапного тестового контролю, ситуаційних задач. Висловлюється побажання з поліпшення організації проведення інтернатури з офтальмологіїThe main direction of improving the process of professional development of doctors at the stage of postgraduate training is the gradual introduction of modern forms of education. Internship is the first step to independent work of a doctor, so it is important from this stage to direct the efforts of a young specialist to self-improvement. Traditional methods of training interns are primarily aimed at obtaining and deepening knowledge through the transfer of information with subsequent implementation in specific professional activities with recognized algorithms. However, this method of teaching does not contribute to the development of independent cognitive activity of young colleagues, although it is on this postulate the concept of distance learning is based as a new form of postgraduate education. The article characterizes the modern system of training of interns-ophthalmologists. The use of distance learning, clinical analysis of patients’ data, stage test control, situational tasks in the educational process is substantiated. Wishes are expressed to improve the organization of the internship in ophthalmology
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Петренко О. В., Дранко М. М., Корнієнко В. В., Грицай Л. В.
Заглавие : Моніторинг матриксних металопротеїназ 2 і 9 в травматичних ранах допоміжного апарату ока
Место публикации : Офтальмол. журнал. - Одеса, 2021. - N 5. - С. 10-13 (Шифр ОУ6/2021/5)
MeSH-главная: ГЛАЗА РАНЫ И ТРАВМЫ -- EYE INJURIES
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 2 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 2
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 9 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 9
Аннотация: Мета: дослідити вміст матриксних металопротеїназ 2 і 9 (ММП-2 і ММП-9) в посттравматичних ранах допоміжного апарату ока, їх рівень в тканинах в залежності від давності травми. Дослідження матриксних металопротеїназ 2 і 9 в травматичних ранах допоміжного апарату ока різної давності показало, що пік експресії ММП-2 припадає на третю добу з моменту травми, а ММП-9 - на четверту. Зниження рівня обох ензимів відмічається на сьому добу з послідуючими коливаннями. До 21-ї доби рівень ММП-2 та ММП-9 досягає контрольних показників.Цель: исследовать содержание ММП-2 и ММП-9 в посттравматических ранах вспомогательного аппарата глаза, их уровень в тканях в зависимости от давности травмы. Исследования матриксных металлопротеиназ 2 и 9 в травматических ранах вспомогательного аппарата глаза разной давности показало, что пик экспресии ММП-2 отмечается на третьи сутки с момента травмы, а ММП-9 - на четвертые. Снижение уровня обоих энзимов наблюдается на седьмые сутки с последующими колебаниями. К 21-м суткам уровень ММП-2 и ММП-9 достигает контрольных показателей.
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ганюк В. М., Петренко О. В., Натрус Л. В., Прусак О. І.
Заглавие : Морфо-функціональні та структурні зміни еритроцитів пацієнтів із проліферативною діабетичною ретинопатією та різною тривалістю цукрового діабету 2 типу
Место публикации : Офтальмол. журнал. - Одеса, 2021. - N 5. - С. 21-27 (Шифр ОУ6/2021/5)
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY
Аннотация: Мета: вивчення морфо-функціональних та структурних змін еритроцитів пацієнтів із проліферативною діабетичною ретинопатією (ПДР) та різною тривалістю цукрового діабету 2 типу (ЦД2). У пацієнтів з ПДР в порівнянні із КГ виявили ознаки скорочення терміну перебування клітин в кровотоці за рахунок передчасного пошкодження мембрани клітин. Зменшення структурної стійкості клітин і втрата властивостей ефективної перфузії поглиблює порушення мікроциркуляції на тлі ПДР.Цель: изучение морфо-функциональных и структурных изменений эритроцитов пациентов с пролиферативной диабетической ретинопатией (ПДР) и разной продолжительностью сахарного диабета 2 типа (СД2). У пациентов с ПДР по сравнению с КГ выявлены признаки сокращения срока пребывания клеток в кровотоке за счет преждевременного повреждения мембраны клеток. Уменьшение структурной устойчивости клеток и потеря свойств эффективной перфузии усугубляет нарушение микроциркуляции на фоне ПДР.
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Косуба С. І., Петренко О. В., Туманова О. В., Войцехівський О. В.
Заглавие : Розрахунок параметрів тунельного розрізу при факоемульсифікації у хворих з раніше проведеною передньою радіальною кератотомією
Параллельн. заглавия :Calculation of tunnel incision parameters during phacoemulsification in patients with previous anterior radial keratotomy
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 39-42 (Шифр АУ44/2021/9/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КЕРАТОТОМИЯ РАДИАЛЬНАЯ -- KERATOTOMY, RADIAL
КАТАРАКТА -- CATARACT
ФАКОЭМУЛЬСИФИКАЦИЯ -- PHACOEMULSIFICATION
Аннотация: Вибір типу тунельного розрізу на підставі математичних розрахунків у хворих на катаракту з раніше проведеною передньою радіальною кератотомією. Матеріали та методи. У розрахунках використовувалась формула довжини хорди окружності: L = 2R · sin(α/2), де R — радіус рогівки, α — кут у градусах між двома рогівковими надрізами. Довжину хорди вимірювали на лімбі (верхній край тунельного розрізу) та 2 мм від лімба (ніжній край тунельного розрізу). Більш важливою є хорда 2 мм від лімба, тому що відстань між кератотомічними розрізами в цьому місці є меншою. До ширини леза ножа необхідно додати ще від 0,4 мм до 1,0 мм залежно від типу післяопераційного загоювання рогівки, що і буде запорукою пересічення розрізів. Результати. Найпоширенішими є ножі 2,2 мм та довжиною тунелю 2 мм. Тому проводимо розрахунки на базі цього ножа у пацієнтів з 8 та 12 кератотомічними розрізами та діаметром рогівки 12 мм за вертикаллю та 11 мм за горизонталлю. У пацієнтів з 8 кератотомічними розрізами є можливість використовувати ніж 2,2 мм для рогівкового тунельного розрізу, а у хворих з 16 насічками використання рогівкового тунелю неможливе. Висновки. У пацієнтів, хворих на катаракту, в яких раніше була проведена передня радіальна кератотомія, потрібен особливий підхід щодо вибору тунельного розрізу. Вибір доступу залежить від діаметра рогівки, кількості кератотомічних надрізів та ширини ножа і вираховується за допомогою формули довжини хорди окружностіThe purpose was the choice of the type of tunnel incision on the basis of mathematical calculations in cataract patients with a previous anterior radial keratotomy. Materials and methods. During the calculations, the formula for the chord length of a circle was used: L = 2R · sin(α/2), where R is the radius of the cornea, α is the angle (in degrees) between the two corneal incisions. The chord length was measured on the limbus (upper edge of the tunnel incision) and 2 mm from the limbus (lower edge of the tunnel incision). The chord 2 mm from the limbus is more important because the distance between kerato­tomy incisions at this site is smaller. From 0.4 to 1.0 mm must be added to the width of the knife blade, depending on the type of postoperative corneal healing, which will be the key to crossing the incisions. Results. The most common knives are those 2.2 mm long with a tunnel length of 2 mm. Therefore, we perform calculations based on this knife in patients with 8 and 12 keratotomy incisions and a corneal diameter of 12 mm vertically and 11 mm horizontally. In patients with 8 keratotomy incisions, a 2.2 mm knife can be used for a corneal tunnel incision, and in patients with 16 incisions, it is impossible to use a corneal tunnel. Conclusions. In cataract patients who have previously undergone anterior radial keratotomy, a special approach is needed to the choice of tunnel incision. The choice of access depends on the diameter of the cornea, the number of keratotomy incisions and the width of the knife and is calculated using the formula for the chord length of a circle
Найти похожие

8.

Заглавие журнала :Офтальмологический журнал -2021г.,N 5
Интересные статьи :
Пономарчук B. C. Морфологічні та офтальмоскопічні особливості епіретинальних мембран після інтравітреального введення різних доз афліберсепта у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію/ B. C. Пономарчук, В. В. Віт, М. М. Уманець (стр.3-9)
Петренко О. В. Моніторинг матриксних металопротеїназ 2 і 9 в травматичних ранах допоміжного апарату ока/ О. В. Петренко [та ін.] (стр.10-13)
Sbordone S. Evaluation of corneal distortion characteristics in different eyes using Scheimpflug camera device/ S. Sbordone [et al.] (стр.14-20)
Ганюк В. М. Морфо-функціональні та структурні зміни еритроцитів пацієнтів із проліферативною діабетичною ретинопатією та різною тривалістю цукрового діабету 2 типу/ В. М. Ганюк [та ін.] (стр.21-27)
Храменко Н. И. Состояние гемодинамики глаз у больных регматогенной отслойкой сетчатки, осложненной отслойкой сосудистой оболочки/ Н. И. Храменко [и др.] (стр.28-34)
Єгорова К. С. Особливості зорових розладів в динаміці спостереження у хворих, оперованих трансназальним ендоскопічним доступом з приводу краніофарингіоми/ К. С. Єгорова [та ін.] (стр.35-40)
Венгер Л. В. Клінічні особливості перебігу неврита зорового нерва як ускладнення переднього ідіопатичного увеїта/ Л. В. Венгер [та ін.] (стр.41-46)
Коломиец В. А. Влияние оптико-рефлекторного метода тренировок аккомодации на показатели меридиональной остроты зрения у пациентов с астигматизмом и амблиопией/ В. А. Коломиец, О. В. Качан (стр.47-55)
Бойчук І. М. Особливості стану спектру ритмів електроенцефалографії та морфометричних показників сітківки при застосуванні нейропротектора в комплексному лікуванні хворих на рефракційну та дисбінокулярну амбліопію/ І. М. Бойчук, Ваєл Бадрі (стр.56-63)
Михейцева І. М. Рівень неоптерину в передньому відділі ока при експериментальному увеїті, обтяженому очною гіпертензією, за умови впливу дипептиду карнозину/ І. М. Михейцева [та ін.] (стр.64-70)
Боброва Н. Ф. Двусторонний синдром "утренней славы" ассоциированный с синдромом "первичной фетальной сосудистой сети" и агенезией мозолистого тела/ Н. Ф. Боброва, Т. В. Романова, А. В. Шилик (стр.71-76)
Луценко Н. С. Как избежать ошибок при диагностике полипоидной хориоидальной васкулопатии у пациентов с возрастной макулярной дегенерацией (часть вторая). Клинические примеры/ H. С. Луценко [и др.] (стр.77-83)
Малачкова Н. В. Клінічний випадок хлорохінової макулопатії при тривалому лікуванні хлорохіном у пацієнтки із саркоїдозом легень/ Н. В. Малачкова, Т. Є. Козлова (стр.84-87)
Интересные статьи :
Найти похожие


9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Петренко О. В., Лебідь Н. В., Прусак О. І., Кушнір А. А.
Заглавие : Блефароспазм: клінічний випадок
Параллельн. заглавия :Blepharospasm: a clinical case
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2020. - Т. 8, № 1. - С. 84-87 (Шифр АУ44/2020/8/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
БЛЕФАРОСПАЗМ -- BLEPHAROSPASM
ВЕК БОЛЕЗНИ -- EYELID DISEASES
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES
БОТУЛИНИЧЕСКИЕ ТОКСИНЫ -- BOTULINUM TOXINS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): миоэктомия
Аннотация: Блефароспазм (краніальна дистонія) — форма локальної дистонії, що характеризується мимовільними рухами кругового м’яза очей. Краніальна дистонія діагностується в Європі у 15–16 випадках на 100 000 населення, у США — у 40 випадках на 100 000 населення. Етіологія захворювання остаточно не встановлена. Прогресування блефароспазму призводить до функціональної сліпоти, яка стає медико-соціальною проблемою і обмежує повноцінну життєдіяльність хворого. Тому вибір адекватного методу лікування блефароспазму залишається актуальною проблемою в неврології та офтальмології. Мета роботи — надати клінічний випадок хірургічного лікування пацієнта з блефароспазмом. Результати. У Київську міську клінічну офтальмологічну лікарню «Центр мікрохірургії ока» звернувся хворий, 68 років, з діагнозом «блефароспазм», який дебютував у 2012 р. Враховуючи відсутність ефекту від медикаментозного лікування (дворазові ін’єкції ботоксу в 2017 та 2019 р.), хворому запропоновано оперативне втручання — ощадну верхньоповікову міоектомію (за Bobby S. Korn, Don O. Kikkawa). Можливі ускладнення даного хірургічного втручання, такі як медіальне опущення брови, гіпестезія лоба, передньопластинчастий дефіцит, кровотеча, лімфедема, у пацієнта були відсутні. Висновки. Блефароспазм — захворювання, що рідко зустрічається в клінічній практиці, але є медико-соціальною проблемою, тому вимагає від лікаря індивідуалізованого підходу в діагностиці і лікуванні. Ощадна верхньоповікова міоектомія — дієвий метод лікування хворих із стійкою резистентністю до медикаментів та недостатністю або відсутністю ефекту від ін’єкцій ботулотоксину типу АBlepharospasm (cranial dystonia) is a form of focal dystonia characterized by voluntary movements of the orbicular muscle. Cranial dystonia is diagnosed in 15–16 cases per 100 00 in Europe, and in 40 cases per 100 000 in the USA. The disease aetiology is not yet established. Blepharospasm deterioration results in functional blindness that becomes a medical and social problem and restricts the patient’s productive life. Thus the choice of adequate treatment method for blepharospasm is a relevant problem in neurology and ophthalmology. The study aimed to present a clinical case of surgical treatment of a patient with blepharospasm. Results. A patient admitted to Kyiv Municipal Clinical Ophthalmological Hospital “Centre for Eye Microsurgery”, aged 68 years old, with a diagnosis of blepharospasm debuted in 2012. Because of no effect of drug treatment (dual injection of botulin toxin in 2017 and 2019), the patient was offered to get a surgical treatment — upper eyelid myectomy (by Bobby S. Korn, Don O. Kikkawa). Possible complications of this surgical intervention such as medial eyebrow drooping, hypoesthesia in the forehead, anterior lamellar deficiency, blee­ding, lymphedema were not detected in the patient. Conclusions. Blepharospasm is an uncommon disease in clinical practice, but it is a medical and social problem, thus it requires to use an individualized approach for diagnosis and treatment. Preserving upper eyelid myectomy is a valid method for the treatment of patients with drug resistance and inadequate or no effect of injections of botulin toxin type A
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Риков С. О., Петренко О. В., Копчак А. В., Чепурний Ю. В., Прусак О. І., Кушнір А. А., Черногорський А. М.
Заглавие : Нові підходи до екзопротезування орбіти з використанням CAD/CAM-технологій
Параллельн. заглавия :New approaches to orbital exoprosthetics using CAD/CAM technologies
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2020. - Т. 8, № 2. - С. 35-40 (Шифр АУ44/2020/8/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГЛАЗНИЦА -- ORBIT
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ГЛАЗНОЙ ПРОТЕЗ -- EYE, ARTIFICIAL
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): экзентерация--экзопротезирование
Аннотация: Косметичне протезування пацієнтів після проведеної екзентерації орбіти залишається актуальною проблемою офтальмології й щелепно-лицевої хірургії. Процес екзопротезування орбіти досить складний і вимагає міждисциплінарного підходу із залученням біоінженера, окуляриста, офтальмолога й щелепно-лицевого хірурга. Кінцевий результат має задовольняти в першу чергу пацієнта, для якого анофтальм стає не лише медичною, а й психологічною і соціальною проблемою, що ускладнює стосунки з людьми вдома та на роботі. У роботі наведено клінічний випадок екзопротезування орбіти з використанням комп’ютерних СAD/СAM-технологій у 33-річної пацієнтки, якій у 2-річному віці виконано екзентерацію правої орбіти з приводу саркоми. Лікування проводилося в декілька етапів: сегментація даних комп’ютерної томографії та створення віртуальних тривимірних комп’ютерних моделей; створення дизайну пацієнтспецифічних імплантатів як основи для фіксації екзопротеза; оперативне втручання — фіксація пацієнтспецифічних імплантатів; виготовлення екзопротеза. Післяопераційний період пройшов без ускладнень. Через півроку після остеоінтеграції титанових імплантів виготовлений екзопротез поміщено в ложе та забезпечено умови для його постійної фіксації. Результати проведеного лікування повністю задовольнили естетичні вимоги пацієнтки, що дозволило їй вільно спілкуватися з людьми і повернутися до повноцінного життяCosmetic prosthetics of patients after orbital exenteration remains an urgent problem of ophthalmology and maxillofacial surgery. The process of orbital exoprosthetics is quite complex and requires an interdisciplinary approach with the involvement of a bioengineer, ocularist, ophthalmologist and maxillofacial surgeon. The end result should satisfy primarily the patient, for whom anophthalmos becomes not only a medical but also a psychological and social problem that complicates relationships with people at home and at work. The paper presents a clinical case of orbital exoprosthesis using computer CAD/CAM technology in a 33-year-old patient who underwent exentheration of the right orbit for sarcoma at the age of 2 years. The treatment was carried out in several stages: segmentation of computed tomography data and creation of virtual three-dimensional computer models; creation of design of patient-specific implants as a basis for fixing of an exoprosthesis; surgical intervention - fixation of patient-specific implants; production of exoprosthesis. The postoperative period passed without complications. The results of the treatment fully satisfied the aesthetic requirements of the patient, which allowed her to communicate freely with people and return to a full life
Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)