Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Подольський, І. М.$<.>)

Общее количество найденных документов : 18
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-18

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подольський І. М., Штриголь С. Ю., Цивунін В. В.
Заглавие : Порівняльний аналіз результатів in vivo скринінгу та in silico прогнозування психо- та нейротропних властивостей 3-(N-R,R’-амінометил)-2-метил-1Н-хінолін-4-онів
Параллельн. заглавия :Comparative analysis of in vivo screening and in silico prediction results of psycho- and neurotropic properties of 3-(N-R,R’-aminomethyl)-2-methyl-1H-quinolin-4-ones
Место публикации : Фармацевтичний часопис. - Тернопіль, 2018. - N 1. - С. 115-122 (Шифр ФУ13/2018/1)
MeSH-главная: ВЫСОКОТЕХНОЛОГИЧНЫЙ СКРИНИНГОВЫЙ АНАЛИЗ -- HIGH-THROUGHPUT SCREENING ASSAYS
НЕЙРОТРОПНЫЕ СРЕДСТВА ПЕРИФЕРИЧЕСКИЕ -- PERIPHERAL NERVOUS SYSTEM AGENTS
ХИНОЛИНЫ -- QUINOLINES
Аннотация: За умови використання комп’ютерного прогнозування спектра фармакологічної активності 3-(N-R,R′-амінометил)-2-метил-1Н-хінолін-4-онів за допомогою програми PASS як основного підґрунтя для подальших скринінгових досліджень цей клас сполук було б втрачено як перспективний в аспекті пошуку нових речовин, здатних впливати на функції ЦНС
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Штриголь С. Ю., Подольський І. М., Каврайський Д. П.
Заглавие : Поведінкові та нейротропні ефекти налоксону у мишей
Место публикации : Клініч. фармація. - Х., 2017. - Том 21, № 3. - С. 29-34 (Шифр КУ4/2017/21/3)
MeSH-главная: ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- BEHAVIOR, ANIMAL
НАЛОКСОН -- NALOXONE
НЕЙРОТРОПНЫЕ СРЕДСТВА ПЕРИФЕРИЧЕСКИЕ -- PERIPHERAL NERVOUS SYSTEM AGENTS
АБСТИНЕНТНЫЙ СИНДРОМ -- SUBSTANCE WITHDRAWAL SYNDROME
Аннотация: Методичні рекомендації описують різноманітні методики дослідження можливості розвитку фізичної залежності, більшість яких рекомендує провокацію налоксоном у широкому діапазоні доз як спосіб індукції абстинентного синдрому та подальше дослідження поведінки тварин. Але чинні методичні рекомендації не дають жодних коментарів щодо власних ефектів налоксону за провокації синдрому відміни, які можуть бути помилково трактовані як прояви абстиненції. Мета дослідження - дослідити власні ефекти налоксону у тесті відкритого поля, ротарод-тесті та його здатність викликати специфічні ознаки, характерні для абстинентного синдрому. Дослідження проведене на рандомбредних мишах у два етапи. На першому етапі досліджували вихідні показники поведінки тварин у тесті відкритого поля, а також координацію рухів і м'язовий тонус у ротарод-тесті. На другому етапі проводили аналогічні дослідження на тлі введення доз налоксону 5 мг/кг та 10 мг/кг. Додатково вивчено стан мишей на предмет розвитку специфічних ознак абстиненції. На тлі введення налоксону у тварин розвивались певні зміни стану (здригання голови, блефароптоз) та спостерігалось зменшення всіх субтестів тесту відкритого поля під час повторного досліду. Висновки: проведене дослідження виявило здатність налоксону викликати у мишей певні зміни стану, що можуть бути помилково трактовані як "рецесивні" ознаки абстинентного синдрому. Доведено дозозалежний седативний вплив налоксону у тесті відкритого поля, що також варто брати до уваги у психофармакологічних дослідженнях
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подольський І. М.
Заглавие : Динаміка розвитку антидепресивного ефекту атристаміну при багаторазовому введенні
Место публикации : Клініч. фармація. - Х., 2019. - Том 23, № 1. - С. 19-25 (Шифр КУ4/2019/23/1)
Предметные рубрики: АТРИСТАМИН
MeSH-главная: АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS
ХИНОЛОНЫ -- QUINOLONES
ЛЕКАРСТВ ОЦЕНКА ДОКЛИНИЧЕСКАЯ -- DRUG EVALUATION, PRECLINICAL
Аннотация: Враховуючи особливості клінічного застосування речовин антидепресивної дії, а саме поступовість розвитку терапевтично значущого ефекту та значну тривалість курсів їх призначення, важливим аспектом експериментального вивчення перспективних антидепресантів є дослідження їх антидепресивної дії у динаміці при багаторазовому введенні. Мета дослідження – дослідити в експерименті динаміку розвитку антидепресивного ефекту перспективного антидепресанта 2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-ону (атристаміну) при багаторазовому введенні. Матеріали та методи. З метою дослідження динаміки розвитку антидепресивного ефекту атристаміну був обраний тест підвішування за хвіст, за допомогою якого неодноразово були підтверджені антидепресивні властивості досліджуваної сполуки. Введення атристаміну (100 мг/кг) та ізотонічного розчину (контрольна група) здійснювалось впродовж 14 днів. Дослідження показників депресивності тварин проводили у 1, 4, 7, 10 та 14 день експерименту. Результати. Загальний час іммобільності мишей, що у тесті підвішування за хвіст є основним маркером антидепресивної дії, у групі тварин атристаміну у перший день дослідження (через 1 годину після одноразового введення речовини) практично не відрізнявся від такого у групі інтактного контролю. На 4 день дослідження загальний час іммобільності мишей групи атристаміну був достовірно меншим (–26,9 %) за показник тварин групи інтактного контролю. Латентний період першого зависання у тварин, які одержували атристамін, порівняно з таким у групі інтактного контролю був у середньому на 77 % тривалішим. На 7 день дослідження загальний час іммобільності тварин групи атристаміну був меншим на 30,2 %, латентний період першого зависання подовжився на 88,2 %, а середня тривалість одного епізоду іммобільності скоротилась на 43,5 %. На 10 та 14 дні експерименту результати тесту підвішування за хвіст у групі атристаміну підтверджують подальше посилення антидепресивного ефекту досліджуваної сполуки. Антидепресивна активність була на рівні 38,4 % та 37,7 % відповідно. Висновки. У групі тварин, які одержували атристамін, після одноразового введення не спостерігаються достовірні зміни основних маркерів антидепресивної дії, що можна пояснити впливом фармакокінетичних або фармакогенетичних чинників. Аналіз результатів дослідження у подальші періоди експерименту показав, що антидепресивний ефект атристаміну сягає достовірного рівня на четверту добу і продовжує посилюватись, на сьому добу виходить на максимальний рівень за всіма показниками тесту підвішування за хвіст і залишається таким надаліTaking into account the peculiarities of the clinical application of antidepressants, namely gradual development of a therapeutically significant effect and a considerable duration of courses of treatment, an important aspect of the experimental study of promising antidepressants is the study of their antidepressant effect in the dynamics in the repeated dose studies. Aim. To study experimentally the dynamics of the antidepressant effect of a promising antidepressant atristamine using the repeated dose design of the experiment. Materials and methods. The tail suspension test was chosen in order to study the dynamics of development of the atristamine antidepressant effect. Atristamine (100 mg/kg/day) and isotonic solution (control group) was injected for 14 days. The studies of depressive behaviour of animals were performed on days 1, 4, 7, 10 and 14 of the experiment. Results. The total immobility time of mice, which in the tail suspension test was the main marker of the antidepressant activity, in the group of atristamine was practically the same as that in the intact control group on the first day of the study (1 hour after single administration). On day 4 of the study, the total immobility time of the animals in the atristamine group was significantly shorter (–26.9 %) than in the intact control group. The latency to the first immobility episode of animals receiving atristamine compared to those of the intact control group was 77 % longer. On day 7 of the study, the immobility time of the atristamine group animals was shorter by 30.2 %, the latency to the first immobility episode increased by 88.2 %, and the average duration of one episode of immobility reduced by 43.5 %. On days 10 and 14 of the experiment, the results of the tail suspension test in the atristamine group confirmed further enhancement of the antidepressant effect of the test compound. The antidepressant activity was 38.4 % and 37.7 %, respectively. Conclusions. There were no significant changes in the main markers of the antidepressant effect in the group of animals receiving atristamine after single administration. This fact can be explained by the effects of pharmacokinetic or pharmacogenetic factors. The analysis of the results in the subsequent periods of the experiment showed that the antidepressant effect of atristamine reached a reliable level on day 4 and continued to increase, on day 7 it achieved the maximum level by all markers of the tail suspension test and remained at this level to the end of the experiment
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подольський І. М., Штриголь С. Ю., Цивунін В. В.
Заглавие : Варіативність впливу атристаміну та іміпраміну на депресивну поведінку мишей в аспекті циркадіанних чинників
Место публикации : Клініч. фармація. - Х., 2018. - Том 22, № 4. - С. 34-41 (Шифр КУ4/2018/22/4)
MeSH-главная: ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- BEHAVIOR, ANIMAL
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS
ЛЕКАРСТВ ОЦЕНКА ДОКЛИНИЧЕСКАЯ -- DRUG EVALUATION, PRECLINICAL
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
Аннотация: До основних ендогенних факторів впливу на депресивну поведінку як тварин, так і людини відносять хронофізіологічні особливості секреції деяких гормонів та нейромедіаторів (у першу чергу, мелатоніну), які мають виразні циркадіанні та сезонні ритми. Саме тому можна припустити різну чутливість ЦНС тварин до впливу хімічних сполук антидепресивної дії при введенні їх у різні фази доби. Мета дослідження - вивчити варіативність впливу перспективного антидепресанта атристаміну в порівнянні з класичним трициклічним антидепресантом іміпраміном на депресивність мишей з урахуванням хронофізіологічних (циркадіанних) чинників. Депресивну поведінку мишей досліджували у тесті підвішування за хвіст. У межах однієї доби було виконано 4 досліди у такі часові інтервали: 2:00-4:00, 8:00-10:00, 14:00-16:00, 20:00-22:00. Косінор-аналіз одержаних результатів проводили за допомогою програми Cosinor-Analisis 2.4. Серед показників групи інтактного контролю не виявлено достовірних відмінностей впродовж доби. Тварини, яким уводили іміпрамін (25 мг/кг), мали менший загальний час іммобільності (маркер антидепресивної дії) у всіх часових періодах. Удень зменшення цього показника було максимальним і статистично значущим (- 36,8 % проти інтактного контролю, p 0,05). Уночі, навпаки, цей показник мало відрізнявся від такого у групі інтактного контролю (- 12,2 %). Загальний час іммобільності мишей на тлі атристаміну (100 мг/кг) вранці не відрізнявся від показника групи інтактного контролю, вдень атристамін достовірно зменшував цей показник (- 26,5 %, p 0,05) відносно інтактного контролю, ввечері вплив досліджуваної сполуки на рівень депресивності мишей послаблювався, а вночі тварини цієї групи у середньому на 30 % довше перебували у стані "поведінкового відчаю" порівняно з контролем. Косінор-аналіз показав, що тварини усіх експериментальних груп мали 24-годинний синусоїдний хроноритм показників депресивності у тесті підвішування за хвіст. При цьому на тлі введення атристаміну та іміпраміну відбувається однотипне зміщення акрофаз показників депресивності мишей відносно фізіологічних значень. На відміну від трициклічного антидепресанта іміпраміну атристамін викликає виразні добові коливання показників депресивної поведінки мишей. Висновки: тільки у денний період доби (14:00-16:00) і атристамін, і іміпрамін достовірно зменшували загальний час іммобільності тварин. Спільною хронофармакологічною рисою впливу атристаміну та іміпраміну на рівень депресивності тварин є зниження антидепресивних властивостей обох речовин у нічний період доби
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подольський І. М., Штриголь С. Ю.
Заглавие : Дослідження норадренергічних механізмів аналгетичної дії атристаміну
Место публикации : Фармакологія та лікарська токсикологія. - Київ, 2018. - № 3. - С. 31-36 (Шифр ФУ18/2018/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS
Аннотация: Антидепресанти мають тривалу історію застосування в медичній практиці як аналгетичні засоби. У попередніх дослідженнях були доведені аналгетичні властивості перспективного антидепресанту 2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-ону (атристаміну) на моделі теплової імерсії хвоста мишей та вивчено роль опіоїдергічної ланки антиноцицептивної системи в механізмі його знеболювальної дії. Оскільки результати останніх досліджень підкреслюють важливість норадренергічного механізму в аналгетичній активності багатьох антидепресантів, вивчення ролі норадренергічної системи в механізмі аналгетичної дії атристаміну є логічним кроком до розуміння природи цього ефекту. Мета дослідження – вивчення ролі норадренергічної системи в механізмі антиноцицептивної дії атристаміну шляхом фармакологічного аналізу з застосуванням клонідину та пропранололу як адренотропних засобів з доведеними аналгетичними властивостями. Дослідження було проведене на моделі соматичного болю (теплова імерсія хвоста мишей) у п’ятичасових точках з інтервалом 30 хв, починаючи через 1 год після введення речовин. Одержані результати свідчать, що атристамін (100 мг/кг) у кожній з п’яти часових точок достовірно подовжував латентний час висмикування хвоста мишей у середньому від 78 % у початковій часовій точці до 383 % наприкінці дослідження. Агоніст ?2-адренорецепторів клонідин (0,1 мг/кг) виявив антиноцицептивний ефект на рівні тенденції. Тварини, яким уводили пропранолол per se (4 мг/кг), у першій часовій точці мали достовірно в 2,7 разу більший час висмикування хвоста порівняно з тваринами групи інтактного контролю, але надалі цей показник значно зменшувався. Доведено, що премедикація ?-адреноблокатором пропранололом (4 мг/кг) призводить до зниження антиноцицептивних властивостей атристаміну. Агоніст ?2-адренорецепторів клонідин (0,1 мг/кг) за попереднього введення, навпаки, потенціює знеболювальну дію атристаміну на моделі соматичного болю. Таким чином, результати проведеного дослідження доводять, що в механізмі аналгетичної дії атристаміну значну роль відіграє норадренергічний компонент, пов’язаний з впливом на ?2-адренорецептори.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подольський І. М., Штриголь С. Ю.
Заглавие : Дозозалежність ефектів перспективного антидепресанта з ноотропними властивостями 2 метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-ону
Место публикации : Клініч. фармація. - Х., 2016. - Том 20, № 4. - С. 46-51 (Шифр КУ4/2016/20/4)
MeSH-главная: ЛЕКАРСТВ ОЦЕНКА ДОКЛИНИЧЕСКАЯ -- DRUG EVALUATION, PRECLINICAL
ЛЕКАРСТВО, ДОЗА-ЭФФЕКТ ЗАВИСИМОСТЬ -- DOSE-RESPONSE RELATIONSHIP, DRUG
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS
ХИНОЛОНЫ -- QUINOLONES
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гриценко І. С., Зубков В. О., Подольський І. М.
Заглавие : Синтез, фізико-хімічні властивості та антимікробна активність нових 4-ариламіно-2-метилхінолінів
Место публикации : Фармацевтичний журнал. - 2009. - № 5. - С. 70-75 (Шифр ФУ3/2009/ 5)
Предметные рубрики: Аминохинолины
Антибактериальные средства
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подольський І. М., Штриголь С. Ю.
Заглавие : ІN SILICO дослідження можливих шляхів метаболізму атристаміну в організмі людини
Параллельн. заглавия :ІN SILICO research of the possible pathways of atristamine metabolism in the human body
Место публикации : Медична та клінічна хімія. - Тернопіль, 2019. - Том 21, N 3. - С. 44-52 (Шифр МУ92/2019/21/3)
MeSH-главная: ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS
Аннотация: Об’єктом представленого дослідження є атристамін (2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-он), який вивчають як перспективний антидепресант із церебропротекторними, ноотропними, аналгетичними, антигіпоксичними та актопротекторними властивостями. Обов’язковою умовою подальшого впровадження його як кандидата в ліки є дослідження фармакокінетичних характеристик молекули. Це неможливо здійснити без цілісного розуміння процесів біотрансформації, яким піддається досліджувана сполука в організмі людиниThe object of the present study is atristamine (2-methyl-3-(phenylaminomethyl)-1H-quinolin-4-one), which is being studied as a promising antidepressant with cerebroprotective, nootropic, analgesic, antihypoxic and actoprotective properties. A prerequisite for its further introduction as a candidate for drugs is the study of the pharmacokinetic characteristics of the molecule. This is impossible without a holistic understanding of the biotransformation processes that the molecule undergoes in the human body
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подольський І. М., Литкін Д. В., Штриголь С. Ю., Цивунін В. В.
Заглавие : Вплив атристаміну на прооксидантно-антиоксидантний баланс у головному мозку щурів після черепно-мозкової травми
Место публикации : Укр. біофармац. журнал. - Х., 2019. - № 4. - С. 41-47 (Шифр УУ50/2019/4)
Предметные рубрики: Атристамин
MeSH-главная: АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS
ХИНОЛИНЫ -- QUINOLINES
Аннотация: Одним із можливих механізмів реалізації доведених у попередніх дослідженнях церебро-протекторних властивостей атристаміну може виступати вплив на прооксидантно-антиоксидантний баланс у тканині головного мозку тварин, який значною мірою обумовлює подальший розвиток наслідків черепно-мозкової травми. Мета роботи – з’ясування характеру впливу атристаміну на прооксидантно-антиоксидантний баланс у головному мозку щурів після черепно-мозкової травми. Матеріали та методи. Показники пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту оцінювали в гомогенаті мозку щурів на третю добу після відтворення черепно-мозкової травми. Результати та їх обговорення. На тлі застосування атристаміну порівняно з показниками групи контрольної патології достовірно знижувалась активність супероксиддисмутази (на 50,8 %), зменшувався вміст ТБК-реактантів (у 3,1 рази) та продуктів окисної модифікації білків, збільшувався вміст дієнових кон’югатів (у 2,4 рази). Слід зауважити, що у групі тварин, які одержували атристамін, порівняно з інтактним контролем спостерігалось достовірне зниження вмісту відновленого глутатіону (у 2,1 рази). До того ж цей показник у групі атристаміну мав тенденцію до зниження (на 41,6 %) порівняно таким у групі контрольної патології. Висновки. Аналіз експериментальних даних показав, що атристамін швидше за все не чинить прямої антиоксидантної дії, проте активно залучає глутатіонову систему до антиоксидантного захисту головного мозку та переключає реалізацію антиоксидантних механізмів на утилізацію відновленого глутатіону з домінуючим впливом на запобігання утворенню вторинних продуктів пероксидного окиснення ліпідів за рахунок активного використання ресурсів глутатіонової системи
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Клінічна фармація -2019г. т.23,N 1
Интересные статьи :
Zaychenko G. V. The study of the subchronic toxicity of the cream with cerium dioxide nanoparticles in cutaneous application in rabbits/ G. V. Zaychenko, O. A. Pokotylo, N. S. Nikitina (стр.4-10)
Фещенко Г. І. Вивчення противиразкової дії ліофілізованого екстракту трави хамерію вузьколистого на моделі етанол-преднізолонового ураження шлунка у щурів/ Г. І. Фещенко [та ін.] (стр.11-18)
Подольський І. М. Динаміка розвитку антидепресивного ефекту атристаміну при багаторазовому введенні/ І. М. Подольський (стр.19-25)
Кухтенко О. С. Дослідження седативної дії екстракту «Седостен»/ О. С. Кухтенко, Л. В. Галузінська (стр.26-29)
Doroshenko A. I. The in vitro antimicrobial activity of a highly dispersed silica and polyhexamethylene guanidine hydrochloride composite for treating infections/ A. I. Doroshenko [et al.] (стр.30-36)
Томаровська Л. Ю. Розробка умов аналітичної діагностики отруєнь атомоксетином/ Л. Ю. Томаровська, С. В. Баюрка, С. А. Карпушина (стр.37-43)
Євтушенко О. М. Статини: фармакоекономічні аспекти застосування препаратів групи інгібіторів ГМГ КоА-редуктази/ О. М. Євтушенко, В. Д. Немцова, В. В. Чайковська (стр.46-55)
Матяшова Н. О. Фармакоекономічний аналіз лікарських препаратів, які впливають на структуру та мінералізацію кісток/ Н. О. Матяшова, О. О. Герасимова (стр.56-61)
Интересные статьи :
Найти похожие

1-10 11-18

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)