Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Поліщук, С. А.$<.>)

Общее количество найденных документов : 27
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-27

Відкрите рандомізоване порівняльне паралельне клінічне дослідження антигіпертензивної ефективності генеричного та брендового комбінованих препаратів ірбесартану та гідрохлортіазиду при гіпертонічній хворобі II–III ступеня [Текст] / Ю. М. Сіренко [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2015. - № 2. - С. 70-81

Рубрики: Ирбесартан--тер прим--фарм

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагноз, классификация, лекарственная терапия)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ЛЕКАРСТВА НЕПАТЕНТОВАННЫЕ -- DRUGS, GENERIC (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ДИХЛОТИАЗИД -- HYDROCHLOROTHIAZIDE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Доп.точки доступа:
Сіренко, Ю. М.
Радченко, Г. Д.
Поліщук, С. А.
Сідоренко, П. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Структура пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією [Текст] / О. Л. Рековець [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 1. - С. 46-66

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Неконтрольований артеріальний тиск в осіб (АТ) пов’язаний із чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з АГ, які досягли цільового рівня АТ. Мета: оцінити загальну характеристику пацієнтів із резистентною АГ, які проходили стаціонарне лікування у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», та визначити досягнення цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів із резистентною АГ, які приймають 3 антигіпертензивні препарати та більше. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів із резистентною АГ, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше і лікувалися у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України». Рівень офісного АТ при надходженні хворих у відділення при прийомі 3 антигіпертензивних препаратів і більше становив ≥ 140/90 мм рт.ст.: середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) був 174,60 ± 0,64/100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили такі обстеження: вимірювання зросту та маси тіла, офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі та центрального артеріального тиску, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормона, Т3, Т4, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків, — 62,7 проти 36,7 % відповідно. Серед них у 5 % була виявлена вторинна АГ, де в структурі переважну частку становили ренопаренхімна артеріальна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом. У 16,6 % пацієнтів із резистентною АГ відмічався цукровий діабет 2-го типу, 15,8 % пацієнтів перенесли порушення мозкового кровообігу в анамнезі, де переважав ішемічний інсульт — 12,8 %. У пацієнтів, у яких не було досягнуто цільового САТ (31 %), спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них відмічались достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,30 ± 1,74 г/м2), частіше спостерігались ожиріння (42,9 проти 37,5 %), аномалії розвитку нирок (2,7 проти 0,8 %), облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок (2,0 проти 0,2 %), структурні зміни наднирників (3,0 проти 1,2 %), нефропатія (1,3 проти 0,2 %), вищий ступінь серцевої недостатності (СН 2А стадії; 16,9 проти 8,5 %). Ступінь зниження офісного АТ серед пацієнтів, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше, загалом становив для САТ 43,47 ± ± 0,65 мм рт.ст., для ДАТ — 20,33 ± 0,74 мм рт.ст., р 0,001 для обох значень. ДАТ між пацієнтами, які приймали 3 препарати та 4 препарати і більше, достовірно не відрізнявся та становив 19,88 і 20,81 мм рт.ст. відповідно, а офісний САТ достовірно більше знизився в пацієнтів, які приймали 4 препарати та більше, — на 45,78 мм рт.ст. порівняно з групою, яка приймала 3 препарати, — 41,3 мм рт.ст., р 0,001. Висновки. Вторинна артеріальна гіпертензія була виявлена в 5 % хворих із резистентною гіпертензією, в структурі найбільшу частку становили ренопаренхімна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом
Patients with uncontrolled blood pressure (BP) have a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to those with hypertension who have reached the target blood pressure. The purpose of the study was to evaluate the structural characteristics of patients with resistant arterial hypertension (AH) undergoing in-patient treatment at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and to determine the achievement of the target blood pressure in patients with resistant AH taking three or more antihypertensive drugs. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant AH who received 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca-demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office BP at admission to the department was ≥ 140/90 mmHg if patients took 3 or more AH drugs. The average level of systolic (SBP)/diastolic blood pressure (DBP) was 174.60 ± 0.64/100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: body height and weight measurements, office BP, daily blood pressure monitoring, echocardiography, pulse wave velocity and central blood pressure, sleep apnea determination, general blood count, blood biochemical analysis, evaluating the levels of thyroid-stimulating hormone, Т3, Т4, blood renin, blood aldosterone and their correlation, determination of urine metanephrine, cortisol. Results. Among patients with resistant arterial hypertension, there were more women (63 %) than men (37 %). Secondary hypertension was found in 5 %; renoparenchymal arterial hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism predominated in the structure. 16.6 % of patients with resistant arterial hypertension had type 2 diabetes mellitus, 15.8 % — a history of cerebrovascular accident, with an ischemic stroke prevalence of 12.8 %. Patients who did not achieve target SBP (31 %) had significantly higher blood pressure at admission. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 ng/l vs 35.9 ± 20.8 ng/l), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 g/m2 vs 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity (42.9 vs 37.5 %), kidney abnormality (2.7 vs 0.8 %), obliterating lower limb atherosclerosis (2.0 vs 0.2 %), structural alterations in the adrenal gland (3.0 vs 1.2 %), nephropathy (1.3 vs 0.2 %), and higher degree of heart failure (16.9 vs 8.5 %). The degree of office blood pressure reduction among patients who received 3 or more drugs was 43.47 ± 0.65 mmHg for SBP and 20.33 ± 0.74 mmHg for DBP, p 0.001 for both values. The DBP did not differ significantly between patients taking 3 and 4 drugs or more — 19.88 and 20.81 mmHg, respectively, and the office SBP significantly decreased in patients taking 4 drugs or more — by 45.78 mmHg compared with the group taking 3 drugs — 41.3 mmHg, p 0.001. Conclusions. Secondary arterial hypertension was found in 5 % of patients with resistant hypertension; renoparenchymal hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism prevailed in the structure
Доп.точки доступа:
Рековець, О. Л.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Пономарева, Г. В.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Крушинська, Н. А.
Поліщук, С. А.
Сидоренко, П. І.
Сіренко, Ю. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Порівняння ефективності лікування за допомогою комбінацій лізиноприлу й гідрохлоротіазидута бісопрололу й гідрохлоротіазиду в пацієнтів з помірною і тяжкою артеріальною гіпертензією [Текст] / Г. Д. Радченко [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 21-28

MeSH-главная:
ЛИЗИНОПРИЛ -- LISINOPRIL (терапевтическое применение)
(терапевтическое применение)
ДИХЛОТИАЗИД -- HYDROCHLOROTHIAZIDE (терапевтическое применение)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Радченко, Г. Д.
Торбас, О. О.
Сіренко, Ю. М.
Пономарьова, Г. В.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.
Сніцаренко, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Сучасне лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією в умовах економічного сьогодення: фокус на дієві комбінації вітчизняного виробництва [Текст] / Г. Д. Радченко [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2015. - № 2. - С. 59-69

MeSH-главная:
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение, экономика)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, экономика)
ДИХЛОТИАЗИД -- HYDROCHLOROTHIAZIDE (терапевтическое применение, фармакология, экономика)
(терапевтическое применение, фармакология, экономика)
ЛИЗИНОПРИЛ -- LISINOPRIL (терапевтическое применение, фармакология, экономика)
Доп.точки доступа:
Радченко, Г. Д.
Торбас, О.О.
Сіренко, Ю. М.
Пономарьова, Г. В.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.
Сніцаренко, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії / О. Л. Рековець [та ін.] // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2020. - № 4. - С. 9-22

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (терапевтическое применение)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Доп.точки доступа:
Рековець, О. Л.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.
Пономарева, Г. В.
Радченко, Г. Д.
Живило, І. О.
Сіренко, О. Ю.
Крушинська, Н. А.
Сіренко, Ю. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Сіренко, Ю. М.
Оцінка ураження периферичних судин у хворих із різним ступенем підвищення артеріального тиску [Текст] / Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець, С. А. Поліщук // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL VASCULAR DISEASES
Аннотация: Мета роботи – дослідити частоту ураження периферичних артерій за допомогою визначення гомілково-плечового індексу у хворих на артеріальну гіпертензію 1-3 ступеня старшої вікової групи (55 років) із використанням автоматичних приладів для вимірювання артеріального тиску. Матеріал та методи. Об’єктом дослідження були хворі на артеріальну гіпертензію (АГ), старші за 55 років, усього 150 осіб (по 50 пацієнтів із рівнем підвищення артеріального тиску (АТ) 1, 2 та 3 ступенів), а також 20 здорових осіб того ж віку. До дослідження залучали тільки пацієнтів, які не мали явних клінічних симптомів ураження периферичних судин та не зараховували хворих зі стійкими порушеннями ритму серця (фібриляцією передсердь, частою шлуночковою екстрасистолією та ін. Одночасно вимірювали АТ на руці з більшим рівнем АТ та на нозі в положенні лежачи. Після цього обчислювали гомілково-плечовий індекс як співвідношення середнього рівня систолічного АТ (САТ) окремо на правій та лівій гомілці і середнього рівня САТ на плечі руки з більшим АТ. При його величині, меншій за 0,9, діагностували ураження периферійних артерій на відповідному боці. Результати. Для детального аналізу ми розподілили усіх хворих на АГ залежно від величини гомілково-плечового індексу на дві підгрупи: до підгрупи А залучено хворих (n=141) на АГ з величиною індексу 0,9, а до підгрупи Б (n=9), відповідно, з величиною індексу 0,9. Середній вік пацієнтів підгрупи А становив 64,5 ± 1,1 роки, підгрупи В – 66,5 ± 2,1 роки (р 0,05 між підгрупами). САТ у підгрупі А становив 159,4 ± 2,9 мм рт ст., у підгрупі В – 162,1 ± 4,2 мм рт ст. (р 0,05 між підгрупами). Хворі обох підгруп не відрізнялися за віком, статтю, величиною індексу маси тіла. Пацієнти в обох підгрупах мали значно підвищений рівень загального холестерину в сироватці крові 6,5 ± 0,2 ммоль/л та 6,7 ± 0,5 ммоль/л відповідно. Ступінь підвищення діастолічного АТ (ДАТ) у підгрупі А був достовірно вищий (103,2 ± 1,2 мм рт ст.) порівняно з підгрупою В – 78 ± 4,6 мм рт.ст. (р 0,01). Рівень креатиніну сироватки крові у хворих з ознаками ураження периферичних артерій був вищим, ніж у пацієнтів без ознак ураження: 99,4 ± 3,6 мкмоль/л проти 88,2 ± 3,1 мкмоль/л (р 0,05). Цукровий діабет 2 типу траплявся у 44 % у підгрупі В та у 7 % у підгрупі А. Висновки. Найчастіше ознаки ураження периферичних судин відзначали у пацієнтів, старших за 55 років, з ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2-го типу та підвищеним рівнем креатиніну сироватки крові.
Доп.точки доступа:
Рековець, О. Л.
Поліщук, С. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії [Текст] = Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy / О. Л. Рековець [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (действие лекарственных препаратов, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
The purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Доп.точки доступа:
Рековець, О. Л.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.
Пономарева, Г. В.
Радченко, Г. Д.
Живило, І. О.
Сіренко, О. Ю.
Крушинська, Н. А.
Сіренко, Ю. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією [Текст] / Ю. М. Сіренко [та ін.] // Укр. кардіол. журнал. - 2021. - Том 28, N 3. - С. 20-29. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE
ДИХЛОТИАЗИД -- HYDROCHLOROTHIAZIDE
Кл.слова (ненормированные):
Сердечно-лодыжечный сосудистый индекс
Аннотация: Мета роботи – оцінити терапевтичну ефективність, вплив на жорсткість судин (за допомогою визначення серцево-гомілкового судинного індексу (CAVI)) та еректильну функцію в чоловіків фіксованої потрійної комбінації валсартан/амлодипін/гідрохлоротіазид та подвійної фіксованої комбінації валсартан/амлодипін у лікуванні пацієнтів із артеріальною гіпертензією 2–3-го ступеня
Використані варіанти подвійної (валсартан/амлодипін) та потрійної (валсартан/амлодипін/гідрохлоротіазид) фіксованої комбінації виявили високу антигіпертензивну ефективність, не посилювали метаболічні порушення, не впливали негативно на еректильну функцію в чоловіків та сповільнювали прогресування жорсткості артерій
Доп.точки доступа:
Сіренко, Ю. М.
Рековець, О. Л.
Радченко, Г.Д.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Живило, І. О.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Артеріальна жорсткість та синдром обструктивного апное сну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією на фоні терапії постійним позитивним тиском у дихальних шляхах / Ю. М. Сіренко [та ін.] // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2021. - Т. 14, № 2. - С. 44-54

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, патофизиология)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE (терапия)
Аннотация: Синдром обструктивного апное сну (СОАС), особливо тяжкого ступеня, пов’язаний із фатальними та нефатальними серцево-судинними подіями. СОАС та артеріальна гіпертензія (АГ) мають достовірні взаємозв’язки, і дана супутня патологія є дуже поширеною та пов’язана зі збільшеним ризиком серцево-судинних захворювань. Однією з причин є підвищена жорсткість артерій. Неінвазивним показником жорсткості артерій є швидкість поширення пульсової хвилі в аорті, що рекомендована сучасними настановами для оцінки серцево-судинного ризику. Метою дослідження було оцінити зміни жорсткості артерій у пацієнтів з АГ та СОАС та можливості її корекції при лікуванні постійним позитивним тиском у дихальних шляхах (СРАР-терапія). Матеріали та методи. У дослідження були включені 185 пацієнтів із легкою та середньою АГ (49,8 ± 0,8 року), які були розподілені на групи: 1-ша — пацієнти, у яких був СОАС (n = 148), 2-га — пацієнти без СОАС (контрольна група, n = 37). Вони пройшли клінічне та спеціальне обстеження: сомнологічне дослідження за допомогою двоканального портативного монітора, оцінку денної сонливості за опитувальною шкалою Епворта, вимірювання офісного артеріального тиску та добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографію, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі. За 10 місяців подальшого дослідження були включені 105 пацієнтів, які були розподілені на 4 підгрупи: А — пацієнти із середнім та тяжким ступенями СОАС на СРАР-терапії (n = 23), В — пацієнти із середнім та тяжким ступенями СОАС без СРАР-терапії (n = 29), С — пацієнти з легким ступенем СОАС (n = 29), D — пацієнти без СОАС (контрольна група, n = 24). Усі пацієнти отримували подібну антигіпертензивну терапію відповідно до Рекомендацій ESC/ESC 2013 року. Результати. У пацієнтів з АГ та СОАС (середній індекс апное/гіпопное — 38,10 ± 2,51 події/год) порівняно з пацієнтами без СОАС (середній рівень AГI — 3,02 ± 0,25 події/год) був значно вищий індекс маси тіла (35,20 ± 0,57 проти 30,60 ± 0,79 кг/м2, Р 0,001), а також рівень глюкози в крові (107,2 ± 2,2 проти 98,0 ± 2,5 мг/дл, Р
Доп.точки доступа:
Сіренко, Ю. М.
Рековець, О. Л.
Крушинська, Н. А.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Поліщук, С. А.
Сидоренко, П. І.
Пономарева, Г. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Можливості діагностики синдрому обструктивного апное сну за допомогою портативних моніторів [Текст] / Ю. М. Сіренко [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2015. - № 1. - С. 31-35

MeSH-главная:
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE (диагноз)
МОНИТОРИНГ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- MONITORING, PHYSIOLOGIC (методы)
ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Доп.точки доступа:
Сіренко, Ю. М.
Крушинська, Н. А.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.
Погорецький, Ю. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

    Порівняння антигіпертензивної ефективності за даними вимірювання офісного, добового та центрального артеріального тиску та оцінка впливу раміприлу на жорсткість артерій у пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією [Текст] / Г. Д. Радченко [та ін.] // Артеріальна гіпертензія. - 2012. - № 6. - С. 9-19

Рубрики: Гипертензия--лек тер

   Кровяного давления мониторинг амбулаторный

   Антигипертензивные средства--тер прим

   Артерии--действ преп

   Рамиприл--тер прим

Доп.точки доступа:
Радченко, Г. Д.
Торбас, О. О.
Доброход, Г. С.
Сіренко, Ю. М.
Поліщук, С. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Оцінка антигіпертензивної ефективності та впливу на жорсткість артерій раміприлу (рамізес), призначеного у вигляді монотерапії або в комбінації з амлодипіном (аладин), у пацієнтів з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією [Текст] / Г. Д. Радченко [та ін.] // Артеріальна гіпертензія. - 2013. - № 5. - С. 41-51

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АРТЕРИИ -- ARTERIES (действие лекарственных препаратов)
КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
РАМИПРИЛ -- RAMIPRIL (терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Радченко, Г. Д.
Торбас, О. О.
Доброход, Г. С.
Сіренко, Ю. М.
Поліщук, С. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Результати тривалого застосування ніфедипіну-ретард (коринфану-ретард) при ренопаренхіматозній артеріальній гіпертензії [Текст] / Ю. М. Сіренко, В. М. Граніч, С. А. Поліщук // Український кардіологічний Журнал. - 2000. - № 1-2. - С. 44-48

MeSH-главная:
ФЕНИГИДИН -- NIFEDIPINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОЧЕЧНАЯ -- HYPERTENSION, RENAL (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Доп.точки доступа:
Сіренко, Ю. М.
Граніч, В. М.
Поліщук, С. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

    Оцінка ефективності фіксованої комбінації валсартану та гідрохлортіазиду (вальсакор НД) у лікуванні хворих із неускладненою помірною та тяжкою артеріальною гіпертензією (Результати 6-місячного спостереження) [Текст] / Г. Д. Радченко [та ін.] // Артеріальна гіпертензія. - 2012. - № 4. - С. 64-76

Рубрики: Гипертензия--лек тер

   Сексуальные дисфункции психотические--действ преп

   Лекарственная терапия комбинированная

   Валсартан

   Дихлортиазид--тер прим

Доп.точки доступа:
Радченко, Г.Д.
Торбас, О.О.
Доброход, Г.С.
Сіренко, Ю.М.
Поліщук, С.А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Шифр: АУ38/2021/14/2
Журнал

Артериальная гипертензия . - Выходит ежемесячно
2021г. Т. 14 № 2

Содержание:
Трипілка, С. А. Ураження ендокарда як дебют системного червоного вовчака, власне спостереження й огляд літератури / С. А. Трипілка, Є. Д. Єгудіна. - С.8-14
Сіренко, Ю. М. Роль діуретиків у лікуванні АГ: фокус на хлорталідон (лекція) / Ю. М. Сіренко. - С.15-32
Сіренко, Ю. М. Субаналіз дослідження ОЗІРКА: ефективність препарату Озалекс (розувастатин) у пацієнтів із цукровим діабетом / Ю. М. Сіренко, О. О. Торбас, С. М. Кушнір (від імені дослідників ОЗІРКА). - С.35-43
Сіренко, Ю. М. Артеріальна жорсткість та синдром обструктивного апное сну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією на фоні терапії постійним позитивним тиском у дихальних шляхах / Ю. М. Сіренко [та ін.]. - С.44-54
Другие авторы: Рековець О. Л., Крушинська Н. А., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Поліщук С. А., Сидоренко П. І., Пономаренко Г. В.
Jones, D. V. Лікування гіпертензії 1-ї стадії у дорослих з низьким 10-річним ризиком серцево-судинних захворювань: заповнення прогалин у рекомендаціях. Наукове твердження Американської асоціації серця / D. V. Jones [et al.]. - С.57-66
Другие авторы: Whelton P. K., Allen N., Clark D. III, Gidding S. S., Muntner P., Nesbitt S., Mitchell N. S., Townsend R., Falkner B.
Сіренко, Ю. М. Серцево-судинні захворювання: класифікація, стандарти діагностики та лікування - 2020. Стандарти надання медичної допомоги пацієнтам з артеріальною гіпертензією / Ю. М. Сіренко [та ін.]. - С.67-82
Другие авторы: Міщенко Л. А., Радченко Г. Д., Купчинська О. Г., Рековець О. Л.
Взаємозв’язок споживання риби з ризиком серцево-судинних захворювань та смерті в осіб із серцево-судинними захворюваннями або без них у 58 країнах світу. - С.83
Дапагліфлозин знижує середньодобовий центральний АТ та швидкість поширення пульсової хвилі в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу. - С.83-84
Ефективність антигіпертензивної терапії та високоінтенсивних інтервальних тренувань в осіб з АГ і метаболічним синдромом. - С.84
Атртеріальна гіпертензія та морфологічні порушення камер серця. - С.84-85
Статини у пацієнтів похилого віку після ішемічного інсульту - що можна очікувати?. - С.85
Вірусні інфекції та статини: вплив на виживання. - С.85
Спільна оплата препаратів та прихильність до статинів. - С.86
Різний вплив артеріального тиску на появу фібриляції передсердь у жінок у пре- та постменопаузальному періоді. - С.86
Чи викликають β-блокатори депресію?. - С.86-87
Ризик прогресування до цукрового діабету у людей похилого віку із переддіабетом. - С.87-88
Вплив інтенсивного контролю артеріального тиску на жорсткість аорти в дослідженні SPRINT-HEART. - С.88
Поздовжні зміни вхідного імпедансу, швидкості імпульсної хвилі та відбиття хвилі в популяції осіб середнього віку. - С.8
Имеются экземпляры в отделах:
Экз. 1 (свободен)

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

16.

Шифр: АУ38/2012/4
Журнал

Артериальная гипертензия . - Выходит ежемесячно
2012г. № 4

Содержание:
Сиренко, Ю. Н. Результаты ПРоспективного открытого исследования по оценке Антигипертензивной эффеКТИвности и переносимости Нолипрела Би-форте у пациентов с неКонтролируемой артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2-го типа (исследование ПРАКТИК) / Ю. Н. Сиренко [и др.]. - С.9-23
Другие авторы: Маньковский Б. Н., Радченко А. Д., Кушнир С. Н.
Кнышов, Г. В. Использование метода радиочастотной абляции превертебральных симпатических ганглиев и нервных волокон почечных артерий у пациентов с артериальной гипертензией и сопутствующей патологией сердца / Г. В. Кнышов [и др.]. - С.24-28
Другие авторы: Бацак Б. В., Гуменюк Б. Н., Коцуро П. В.
Коваленко, В. Н. Применение радиочастотной абляции для почечной денервации у пациентов с резистентной гипертензией в Украине с использованием международных рекомендаций и сертифицированного оборудования / В. Н. Коваленко [и др.]. - С.31-40
Другие авторы: Соколов Ю. Н., Сиренко Ю. Н., Соколов М. Ю., Рековец О. Л., Доброход А. С.
Коваль, С. Н. Эффективность комбинированной терапии блокатором рецепторов ангиотензина II олмесартаном и антагонистом кальция третьего поколения лерканидипином у больных гипертонической болезнью в сочетании с метаболическим синдромом / С. Н. Коваль, О. В. Мысниченко, И. А. Снегурская. - С.41-46
Визир, В. А. Перспективы применения милдроната у больных сердечной недостаточностью, развившейся вследствии ишемической болезни сердца / В. А. Визир, А. Е. Березин. - С.49-54
Кушнир, С. Н. Влияние омега-3 полиненасыщенных жирных кислот на функциональные свойства сосудов у больных с артериальной гипертензией / С. Н. Кушнир, Ю. Н. Сиренко. - С.55-63
Радченко, Г. Д. Оцінка ефективності фіксованої комбінації валсартану та гідрохлортіазиду (вальсакор НД) у лікуванні хворих із неускладненою помірною та тяжкою артеріальною гіпертензією (Результати 6-місячного спостереження) / Г. Д. Радченко [и др.]. - С.64-76
Другие авторы: Торбас О. О., Доброход Г. С., Сіренко Ю. М., Поліщук С. А.
Савустьяненко, А. В. Актуальность применения ацетилсалициловой кислоты в низких дозах для профилактики сердечно-сосудистых осложнений / А. В. Савустьяненко. - С.79-84
Коваль, С. Н. Семейство васкулоэндотелиального фактора роста и его возможная роль в патогенезе артериальных гипертензий / С. Н. Коваль, И. А. Снегурская, О. В. Мысниченко. - С.85-93
Комбинированная гиполипидемическая терапия у пациентов с очень высоким риском сосудистых событий. - С.94-96
Консенсус-2011 экспертов фонда Американского колледжа кардиологии (ACCF) и Американской ассоциации сердца (AHA) в отношении проблемы артериальной гипертензии у пожилых. - С.99-124
Симпозіум "Блокатори рецепторів ангіотензину II в лікуванні артеріальної гіпертензії: міфи та реальність". - С.125-144
Інструкція для медичного застосування Полокард (Polocard). - С.145-147
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

17.

Шифр: АУ38/2020/13/4
Журнал

Артериальная гипертензия . - Выходит ежемесячно
2020г. Т. 13 № 4 . - 122.76, р.

Содержание:
Вітаємо Віктора Корнійовича Тащука!. - С.7-8
Рековець, О. Л. Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії / О. Л. Рековець [та ін.]. - С.9-22. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Філіппова, О. Ю. Принципи профілактичного та лікувального застосування альфа-ліпоєвої кислоти та коензиму Q10 при коморбідних метаболічних станах / О. Ю. Філіппова. - С.25-33. - Бібліогр.: в кінці ст.
Чистик, Т. В. Ко-Пренелія® і Бі-Пренелія® — оптимальний вибір комбінованої терапії при артеріальній гіпертензії і цукровому діабеті / Т. В. Чистик. - С.35-41. - Бібліогр.: в кінці ст.
Коваль, С. М. Когнітивні порушення та деменція у хворих на артеріальну гіпертензію Частина ІІ. Нейропсихіатричні діагностичні тести. Сучасна стратегія лікування хворих і підходи до профілактики розвитку порушень когнітивних функцій / С. М. Коваль [та ін.]. - С.42-52. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Мисниченко О. В., Літвінова О. М., Барановська Г. В.
Ефективність і переносимість комбінації лерканідипіну й еналаприлу у фіксованих дозах при лікуванні хворих на есенціальну гіпертензію. - С.53-55
Радченко, Г. Д. Основи діагностики та лікування легеневої гіпертензії, асоційованої з захворюванням лівих відділів серця: клінічний випадок / Г. Д. Радченко, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко. - С.56-72. - Бібліогр.: в кінці ст.
Cífková, Renata. Перипартальне лікування гіпертензії: позиційна стаття Комітету Європейського товариства кардіологів (ESC) з питань гіпертензії і Європейського товариства гіпертензії / Renata Cífková [та ін.]. - С.73-85. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Johnson Mark R., Kahan Thomas, Brguljan Jana, Williams Bryan (6), Coca Antonio, Manolis Athanasios
Swapnil, Hiremath. Настанови експертної групи «Артеріальна гіпертензія Канада» від 2020 року: огляд доказової бази та рекомендації щодо лікування резистентної артеріальної гіпертензії / Hiremath Swapnil [та ін.]. - С.86-100. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Ruth Sapir-Pichhadze, Meranda Nakhla, Jonathan Y. Gabor, Nadia A. Khan
Нове у кардіології. - С.101-108
Як надмірна, так і мала тривалість сну може збільшувати смертність у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу. - С.101
Дослідження TRIUMPH: прихильність до поліпілу при артеріальній гіпертензії. - С.101-102
Тенденції прийому антигіпертензивних препаратів в осіб із перенесеним інсультом та артеріальною гіпертензією протягом періоду з 2005 по 2016 рік. - С.102-103
Взаємозв’язок кардіореабілітації і смерті від усіх причин у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями в Нідерландах. - С.103-104
Інсульт і COVID-19? Перевірте великі судини. - С.104-105
Взаємозв’язок ізольованої діастолічної гіпертензії, визначеної згідно з настановами з артеріальної гіпертензії АСС/АНА 2017 року, з появою серцево-судинних наслідків. - С.105-106
Дані дослідження PARAGON-HF: оптимальний рівень систолічного артеріального тиску в пацієнтів із СН зі збереженою ФВ становить 120–129 мм рт.ст. - С.106-108
Статини для первинної профілактики в людей похилого віку: важливість доказової бази. - С.108
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

18.

Шифр: УУ13/2007/3
Журнал

Український медичний часопис [Текст]. - Выходит раз в два месяца
2007г. № 3

Содержание:
Тардиф, Жан-Клод. Прогностическое значение частоты сердечных сокращений при кардиоваскулярных заболеваниях / Жан-Клод Тардиф. - С.3-8
Janssen, I. Индекс риска смертности института Купера. Клиническая оценочная таблица для мужчин / I. Janssen [и др.] . - С.9-16
Другие авторы: Katzmarzyk P.T., Church T.S., Blair S.N.
Скибчик, В. А. Хронічна серцева недостатність і цукровий діабет. Аналіз рекомендацій "Цукровий діабет, переддіабет і серцево-судинні захворювання" Європейського кардіологічного товариства (ESC) та Європейської асоціації з вивчення діабету (EASD) / В. А. Скибчик, Т. М. Соломенчук. - С.17-24
Скибчик, В. А. Артеріальна гіпертензія і цукровий діабет / В. А. Скибчик, Т. М. Соломенчук. - С.25-30
Кармалита, Е. Е. Потребление сартанов в Украине (анализ аптечных продаж за первые 4 мес. 2007 г.) / Е. Е. Кармалита. - С.31-36
Березин, А. Е. Оценка глобального кардиоваскулярного риска. Преимущества и ограничения мультифакториального подхода / А. Е. Березин. - С.37-44
Воробьев, К. П. Результаты независимого тестирования трех программ вычисления показателей вариабельности сердечного ритма / К. П. Воробьев, Е. А. Паламарчук. - С.45-51
Сычев, О. С. Эффективность применения инъекционного блокатора бета-адренорецепторов пропранолола у больных с персистирующей формой фибрилляции предсердий на фоне ишемической болезни сердца и артериальной гипертензии / О. С. Сычев, М. А. Заяц. - С.53-55
Осовская, Н. Ю. Клинико-эхокардиографические критерии пролапса митрального клапана / Н. Ю. Осовская, В. К. Серкова. - С.56-59
Сіренко, Ю. М. Еналаприл плюс індапамід при лікуванні артеріальної гіпертензії: оцінка ефективності та безпеки раціональної фармакотерапії. Застосування нефіксованої комбінації еналаприлу і індапаміду (Ензикс®) (результати багатоцентрового дослідження ЕПІГРАФ-2 в Україні) / Ю. М. Сіренко [и др.] . - С.61-70
Другие авторы: Радченко Г. Д., Амосова К. М., Дзяк Г. В., Дядик О. І., Андрієвська С. О., Целуйко В. Й., Іванів Ю. А., Багрій А. Е., Поліщук С. А., Андрєєв Є. В., Ханюков О. О., Бессмертна Г. О., Слободян О. Л., Кузів О. С., Радченко О. В., Жадан А. В.
Монастырский, Ю. И. Дисперсионное картирование электрокардиограмм - метод дальнейшего развития клинической электрокардиографии / Ю. И. Монастырский [и др.] . - С.71-74
Другие авторы: Серкова В. К., Осовская Н. Ю., Рева М. П.
Лиманська, А. Ю. Показники варіабельності серцевого ритму у вагітних із серцевими аритміями за даними холтерівського моніторування / А. Ю. Лиманська. - С.75-77
Ащеулова, Т. В. Модуляція активності фактора некрозу пухлини альфа його розчинним рецептором залежно від віку пацієнтів з артеріальною гіпертензією / Т. В. Ащеулова. - С.78-81
Зозуля, Ю. А. Диагностика гигантских мешотчатых аневризм артерий головного мозга / Ю. А. Зозуля, М. Р. Хиникадзе. - С.82-86
Фищенко, Я. В. Алгоритм механогенеза компенсаторных противоискривлений позвоночника / Я. В. Фищенко. - С.87-91
Зозуля, І. С. Ефективність реабілітації хворих зі спинальною травмою на рівні поперекового відділу хребта / І. С. Зозуля, М. А. Бистрицька. - С.92-97
Гасанов, А. А. Захворюваність хронічного гепатиту серед постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС / А. А. Гасанов, О. М. Коваленко. - С.98-101
Дзюблик, І. В. Ротавірусна інфекція: особливості лабораторної діагностики, клінічного перебігу та профілактики у новонароджених / І. В. Дзюблик [и др.] . - С.102-106
Другие авторы: Шунько Є. Є., Костенко О. О., Ковалюк О. В., Обертинська О. В., Тунда І. П., Бобир В. В.
Задорожні, Т. Д. Клініко-морфологічна характеристика хронічних захворювань верхнього відділу травного каналу на етапах реабілітації у дітей / Т. Д. Задорожні [и др.] . - С.107-111
Другие авторы: Шадрін О. Г., Ігнатенко Л. В., Пустовалова О. І.
Миронюк, Н. І. Оцінка йодної забезпеченості новонароджених за результатами скринінгу на тиреотропний гормон у районах Львівської області / Н. І. Миронюк, В. І. Кравченко, І. В. Горбачевська. - С.112-116
Клименко, В. А. Метод "шкірного вікна" у діагностиці атопічного дерматиту у дітей / В. А. Клименко. - С.117-119
Ананко, А. А. Новые тенденции в тонкокишечной эндоскопии / А. А. Ананко. - С.120-123
Василишин, Р. Й. Формування і коригування планової вартості лікування відповідно до медико-економічних стандартів на основі сучасних інформаційних технологій / Р. Й. Василишин. - С.124-126
Богомаз, В. М. Влияние способа оплаты медицинских услуг на уровень удовлетворенности пациентов качеством амбулаторной медицинской помощи / В. М. Богомаз, А. В. Гура. - С.127-130
Карамишев, Д. В. Результати соціологічного опитування керівників фармацевтичної галузі та провізорів щодо перетворень у системі охорони здоров’я / Д. В. Карамишев, А. С. Немченко. - С.131-136
Гризодуб, А. И. Проблемы качества и фальсификации лекарственных средств / А. И. Гризодуб, С. В. Сур. - С.137-144
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

19.

Шифр: КУ27/2022/21/2
Журнал

Клінічна та експериментальна патологія. - Выходит ежеквартально
2022г. Т. 21 № 2

Содержание:
Кметь, О. Г. Стан системи оксиду азоту та деяких показників антиоксидантного захисту кори головного мозку при введенні карбацетаму щурам з експериментальною нейродегенерацією / О. Г. Кметь. - С.3-8. - Бібліогр. в кінці ст.
Косілова, С. Є. Прогнозування розвитку прееклампсії / С. Є. Косілова. - С.9-13. - Бібліогр. в кінці ст.
Сіренко, Ю. М. Оцінка ураження периферичних судин у хворих із різним ступенем підвищення артеріального тиску / Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець, С. А. Поліщук. - С.14-21. - Бібліогр. в кінці ст.
Імуногістохімічна оцінка експресії віментину в ендотелії судин матково-плацентарної ділянки при залізодефіцитній анемії вагітних в аспекті хронічної недостатності посліду. - С.22-27. - Бібліогр. в кінці ст.
Вплив введення кверцетину на чоловічу репродуктивну функцію за умов експериментальної хронічної хвороби нирок. - С.28-33. - Бібліогр. в кінці ст.
Юзько, В. О. Результати запліднення in vitro в пацієнток із безпліддям при використанні мелатоніну / В. О. Юзько, О. М. Юзько. - С.34-38. - Бібліогр. в кінці ст.
Davydova, N. V. Melatonin prevents oxidative stress in rats exposed to ethanol intoxication, its combination with caffeine and light exposure / N. V. Davydova, N. P. Hryhorieva. - С.39-44. - Бібліогр. в кінці ст.
Godovanets, O. I. The periodontal tissue state in children of the juvenile age taking into consideration the general somatic factor / O. I. Godovanets, T. S. Kitsak. - С.45-49. - Бібліогр. в кінці ст.
Бабій, Н. В. Патогенетичні особливості контролю за перебігом прееклампсії у вагітних та її вплив на серцево-судинну систему (огляд літератури) / Н. В. Бабій, О. М. Юзько. - С.50-57. - Бібліогр. в кінці ст.
Роль сигнальних шляхів інсуліну в забезпеченні фізіологічного стану головного мозку та нейропротекції при гострих порушеннях мозкового кровообігу. - С.58-64. - Бібліогр. в кінці ст.
Юзько, О. М. Прогнозування настання вагітності при лікуванні ендометріоз-асоційованого безпліддя / О. М. Юзько, Б. Ю. Тофан. - С.65-69. - Бібліогр. в кінці ст.
COVID-19 and cardiovascular system damages. - С.70-76. - Бібліогр. в кінці ст.
Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LXXV. - С.77-79
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

20.

(Нет сведений об экземплярах)
Шифр: УУ11/2021/28/3
Журнал

Український кардіологічний журнал . - Выходит ежемесячно
2021г. Т. 28 № 3

Содержание:
Коваленко, В. М. COVID-19 - асоційований міокардит: власний досвід патогенетичного лікування / В. М. Коваленко [та ін.]. - С.9-19
Другие авторы: Несукай О. Г., Тітова Н. С., Чернюк С. В., Кириченко Р. М., Гіреш Й. Й., Тітов Є. Ю.
Сіренко, Ю. М. Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією / Ю. М. Сіренко [та ін.]. - С.20-29
Другие авторы: Рековець О. Л., Радченко Г. Д., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Живило І. О., Сидоренко П. І., Поліщук С. А.
Ломаковський, О. М. Порівняльна характеристика стану імунної системи у хворих на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією та гострим коронарним синдромом / О. М. Ломаковський [та ін.]. - С.30-39
Другие авторы: Гавриленко Т. І., Пархоменко О. М., Лутай М. І., Підгайна О. А., Рижкова Н. О.
Мітченко, О. І. Загальний аналіз клініко-лабораторних характеристик пацієнтів, які увійшли до Українського реєстру хворих із сімейною гіперхолестеринемією / О. І. Мітченко [та ін.]. - С.41-48
Другие авторы: Романов В. Ю., Вакалюк І. П., Ісаєва А. С., Руденко Л. В., Чулаєвська Н. М., Тімохова К. О.
Стан, М. В. Роль фракційного резерву кровоплину при визначенні тактики реваскуляризації в пацієнтів з ішемічною хворобою серця / М. В. Стан [та ін.]. - С.49-56
Другие авторы: Хохлов А. В., Жарінов О. Й., Зеленчук О. В., Тодуров Б. М.
Ковальова, О. М. Раціональна антигіпертензивна терапія пацієнтів старших вікових груп / О. М. Ковальова. - С.57-66
Коваленко, В. М. Діагностика та лікування міокардиту. Рекомендації Всеукраїнської асоціації кардіологів України / В. М. Коваленко [та ін.]. - С.67-88
Другие авторы: Несукай О. Г., Черняєв С. В., Козлюк А. С., Кириченко Р. М.
Нет сведений об экземплярах
Найти похожие
Перейти к описаниям статей

1-20 21-27

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)