Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Прокопів, М. М.$<.>)

Общее количество найденных документов : 56
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-56

Прокопів, М. М.
Вертебробазилярні інфаркти: принципи класифікації, клініко-нейровізуалізаційний аналіз і термінологічні визначення діагнозу [Текст] / М. М. Прокопів // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 7-17. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (диагностика, классификация)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
Аннотация: Мета роботи — описати неврологічну клініку, специфічні симптоми та синдроми у пацієнтів з гострим інфарктом різних анатомічних і судинних територій задньоциркулярного басейну, обґрунтувати використання у клінічній практиці термінологічного формулювання діагнозу, яке відображатиме уражену інтракраніальну судинну територію задньої циркуляції, локалізацію вогнища інфаркту та його клінічний варіант. Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко‑неврологічне та нейровізуалізаційне обстеження 120 пацієнтів з гострим інфарктом різних територій задньоциркулярного басейну. Оцінювали локалізацію та розмір інфарктного вогнища, динаміку ступеня порушення неврологічних функцій і повсякденної життєдіяльності, ступінь соціальної дезадаптації пацієнта. Результати та обговорення. Описано особливості неврологічної клініки лакунарних та нелакунарних інфарктів залежно від ураженої інтракраніальної території задньоциркулярного басейну. Обґрунтовано значення у клінічні практиці термінологічного формулювання діагнозу. Висновки. У разі виникнення ішемічного інфаркту в різних відділах стовбура головного мозку або ділянці мозочка не слід використовувати формулювання діагнозу «ішемічний інсульт у судинах вертебробазилярного басейну», оскільки воно лише частково розкриває суть інсульту. У разі розвитку медулярного, мостового, мезенцефального, мозочкового або таламічного інфаркту методологічно виправданим і адекватним слід вважати використання термінологічного формулювання діагнозу, яке відображатиме судинну територію (проксимальна, серединна, дистальна), клінічний варіант інфаркту і анатомо‑топографічну локалізацію ураженого задньоциркулярного басейну та стовбура головного мозку ізольованого або поєднаного з іншими інтракраніальними територіями. Знання особливостей неврологічної клініки та сучасного термінологічного визначення діагнозу інфарктів у вертебробазилярному басейні має важливе значення для практичного лікаря для вибору адекватних методів терапії та оцінки довгострокового функціонального прогнозу
The aim — to describe the neurological clinic, specific symptoms and syndromes in patients with acute infarction of various anatomical and vascular territories of the posterior circular pool, to justify the use in clinical practice of the terminological formulation of the diagnosis which will reflect the affected intracranial vascular territory of the posterior circulation, localization of the infarction center and its clinical version. Materials and methods. A comprehensive clinical, neurological and neuroimaging examination of 120 patients with acute infarction of various areas of the posterior circular pool was performed. The localization and size of the infarction focus, the dynamics of the degree of impairment of neurological functions, the upset of daily vital activity, the degree of social maladjustment of patients were assessed. Results and discussion. The features of the neurological clinic of lacunar and non‑lacunar infarctions are described depending on the affected intracranial territory of the posterior circular pool. The significance in clinical practice of the terminological formulation of the diagnosis is substantiated. Conclusions. In the event of ischemic infarction in different parts of the brain stem or the cerebellum, it is not appropriate to formulate the diagnosis as «ischemic stroke in the vessels of the vertebrobasilar basin», since it only partially reveals the essence of the stroke. In case a medullary, bridging, mesencephalic, cerebellar or thalamic infarction develops, it is methodologically justified and adequate to use the terminological formulation of the diagnosis which will reflect the damaged vascular territory (proximal, median, distal), the clinical variant of the infarction and the anatomical‑topographic localization of the damaged posterior circular pool, and brain stem isolated or connected to other intracranial territories. Knowledge of the features of the neurological clinic and the modern terminological definition of the diagnosis of infarctions in the vertebrobasilar basin is important for the practitioner, the choice of adequate therapies and the assessment of the long‑term functional prognosis
Свободных экз. нет

Найти похожие

Прокопів, М. М.
Крововилив у таламус: клінічні прояви, діагностика, лікування та наслідки [Текст] / М. М. Прокопів, Л. М. Трепет // Український медичний часопис. - 2018. - Т. 2, № 6. - С. 31-35. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (повреждения)
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES (диагностика, лекарственная терапия)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: Проведено комплексне клініко-нейровізуалізаційне обстеження 12 пацієнтів із крововиливом у таламус. Результати свідчать, що крововилив у таламус супроводжується пошкодженням не однієї, а декількох таламічних судинних ділянок, викликає ураження межуючих із таламусом структур головного мозку. Описані клінічні специфічні симптоми та синдроми у разі крововиливу в таламус. Встановлена ефективність при крововиливі у таламус комплексної консервативної терапії, яка передбачає вплив на можливі потенційні мішені. Проведено аналіз наслідків захворювання
Доп.точки доступа:
Трепет, Л. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Прокопів, М. М.
Ефективність застосування кверцетину в пацієнтів з ішемічним інсультом і коморбідною патологією [Текст] / М. М. Прокопів, С. В. Рогоза, М. В. Поливода // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 53-58. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (терапевтическое применение)
Аннотация: На сьогодні існує необхідність упровадження ефективного й безпечного патогенетичного лікування мозкового інсульту, направленого на захист нейронів від ішемічного пошкодження. Коморбідна патологія в пацієнтів з ішемічним інсультом може істотно впливати на перебіг захворювання й ефективність відновлення порушених функцій. Метою дослідження було вивчення впливу кверцетину на функціональний результат гострого періоду ішемічного інсульту, що виник у хворих на фоні соматичної патології. Матеріали та методи. Наведені результати аналізу 639 випадків гострого мозкового ішемічного інсульту залежно від застосованої схеми лікування й рівня коморбідності. Результати. Досліджувані групи пацієнтів були порівнянними за показниками вихідного неврологічного дефіциту. 98 % з них мали коморбідну патологію з діапазоном значень від 1 до 8 балів за індексом Чарльсона (середнє значення 3,75 ± 1,40 бала). Пацієнти з високим рівнем коморбідності продемонстрували гірші показники функціонального відновлення в гострому періоді ішемічного інсульту за модифікованою шкалою Ренкіна (3,3 ± 1,6 бала) порівняно з пацієнтами з низьким рівнем коморбідності (2,2 ± 1,4 бала) (p 0,01, U). Вивчення ефективності різних схем лікування на фоні коморбідної патології показало вірогідну ефективність призначення кверцетину в пацієнтів із високою коморбідністю. Серед пацієнтів із низькою коморбідністю не було відзначено статистично значущих відмінностей за показниками інвалідизації і виживання хворих у гострому періоді ішемічного інсульту. Висновки. У 98 % хворих з ішемічним інсультом виявляється коморбідна патологія, що негативно впливає на показники виживання й функціонального відновлення хворих у гострому періоді ішемічного інсульту. Гірші показники функціонального відновлення продемонстрували пацієнти з високим рівнем коморбідності за індексом Чарльсона. Застосування кверцетину в гострому періоді ішемічного інсульту показало високу ефективність у хворих із високим рівнем коморбідності, що підтвердило мультимодальний спектр його терапевтичних ефектів. Індивідуальний підбір лікувальних заходів у хворих з ішемічним інсультом з урахуванням супутньої патології підвищує ефективність лікування
Доп.точки доступа:
Рогоза, С. В.
Поливода, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Система надання невідкладної медичної допомоги хворим на мозковий інсульт у м. Києві: оцінка клінічної ефективності тромболітичної терапії та біофлавоноїду кверцетину в лікуванні гострого ішемічного інсульту в різні періоди після його розвитку [Текст] / М. М. Прокопів [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 8. - С. 35-47. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Корвитин

   Актилизе

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, эпидемиология)
НЕОТЛОЖНАЯ ТЕРАПИЯ -- EMERGENCY TREATMENT (методы)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE
ТРОМБОЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ -- THROMBOLYTIC THERAPY (методы)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
   Київ
Аннотация: Проведено аналіз системи надання невідкладної медичної допомоги хворим із гострим ішемічним інсультом з урахуванням директивних документів, наказів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України, а також настанов Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Мета: провести аналіз еволюції неврологічного/функціонального відновлення на тлі тромболітичної терапії, оцінити наслідки в ранній і пізній періоди спостереження, терапевтичну ефективність застосування водорозчинної форми біофлавоноїду кверцетину (Корвітину) в лікуванні хворих із гострим ішемічним інсультом, особливості та закономірності відновлення втрачених неврологічних функцій у ранній і віддалений періоди (10 років), а також якість життя пацієнтів у віддалений період. Матеріали та методи. Були проведені клініко-неврологічні та нейровізуалізаційні обстеження 102 хворих із гострим ішемічним інсультом. Залежно від застосованої терапії пацієнти були рандомізовані на дві групи: 1-шу становили 25 пацієнтів (15 чоловіків і 10 жінок) віком від 42 до 80 років (середній вік — 61,7 ± 1,8 року), які отримували внутрішньовенно рекомбінантний людський активатор плазміногену тканинного типу (альтеплаза) — препарат Актилізе; 2-га група — 41 хворий (21 чоловік і 20 жінок) віком від 44 до 63 років (середній вік — 55,1 ± 5,3 року), яким призначали внутрішньовенно водорозчинну форму кверцетину (препарат Корвітин) додатково до стандартної терапії. До контрольної групи, рандомізованої методом випадкової вибірки, увійшли 36 пацієнтів (19 чоловіків і 17 жінок) віком від 40 до 64 років (середній вік — 54,2 ± 5,5 року), які отримували лише стандартну терапію. Результати. Парні порівняння функціональних наслідків між групами кверцетину і стандартної терапії показали, що використання водорозчинного кверцетину зумовлювало статистично вищий показник повного відновлення неврологічних функцій (р 0,05) у пізній період спостереження, статистично значущими були також наслідки у віддалений період порівняно зі стандартною терапією. Висновки. Отримані результати свідчать про доцільність застосування препарату кверцетин (Корвітин) і тим хворим, яким проводитимуть системний тромболізис, що може значно нівелювати ушкоджувальну дію реперфузії та реперфузійне ушкодження ішемізованої тканини мозку, поліпшуватиме колатеральний кровообіг
Доп.точки доступа:
Прокопів, М. М.
Трепет, Л. М.
Трепет, Г. С.
Єльська, О. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Прокопів, М. М.
Стан надання медичної допомоги хворим із мозковим інсультом у м. Києві та шляхи його поліпшення [Текст] / М. М. Прокопів, С. В. Рогоза // Український неврологічний журнал. - 2018. - N 1. - С. 7-12

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия, эпидемиология)
ТРОМБОЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ -- THROMBOLYTIC THERAPY (методы)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (методы, организация и управление)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Мета — поліпшити якість надання медичної допомоги хворим з мозковим інсультом. Матеріали і методи. Обстежено 1575 хворих з гострим мозковим інсультом (з них 42,7?% чоловіків) віком від 26 до 100 років (середній вік — (70,6?±?10,7) року), госпіталізованих у період з 1 червня до 31 грудня 2016 р. до неврологічних відділень м. Києва. Результати. У 71,6?% пацієнтів інсульт стався вперше. Серед пацієнтів переважали особи віком 60 років і старші (84,8?%). Провідним чинником судинного ризику була артеріальна гіпертензія, яку спостерігали у 95,4?% пацієнтів. У перші 3 год по медичну допомогу звернулися 41,6?% пацієнтів, у межах терапевтичного вікна госпіталізовано 32,6?% осіб. У 86?% випадків пацієнти були доставлені у стаціонар бригадами швидкої медичної допомоги, 6?% хворих звернулися до медичних закладів самостійно. Серед причин пізньої госпіталізації пацієнтів переважало пізнє звернення (76?% випадків). Нейровізуалізацію проведено у 81,2?% пацієнтів. Найважливішими причинами недостатнього застосування тромболітичної терапії у хворих з ішемічним інсультом у м. Києві є пізня госпіталізація, відсутність можливості застосування цілодобово нейровізуалізаційних методів у комунальних лікарнях міста, тяжкий стан пацієнтів, наявність декомпенсованих супутніх захворювань. Висновки. Слід посилити просвітницьку роботу серед населення, зокрема інформувати щодо чинників ризику інсульту, симптомів інсульту та необхідності термінового звернення по медичну допомогу в разі виникнення перших симптомів захворювання. Для надання ургентної допомоги хворим з інсультом у м. Києві потрібно вдосконалити відділення (центри), що вже функціонують, та організувати нові. У неврологічних відділеннях м. Києва є передумови для проведення тромболітичної терапії хворим з гострим ішемічним інсультом.
Доп.точки доступа:
Рогоза, С.В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Прокопів, М. М.
Аналіз роботи неврологічної служби дорослої мережі м. Києва за 2016 рік [Текст] / М. М. Прокопів // Український неврологічний журнал. - 2017. - N 1. - С. 82-86

MeSH-главная:
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY (организация и управление)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (эпидемиология)
Аннотация: Неврологічна служба м. Києва складається з підрозділів, які забезпечують стаціонарну та амбулаторну допомогу. Стаціонарна служба має 27 неврологічних стаціонарних відділень на 1515 ліжок
Свободных экз. нет

Найти похожие

Прокопів, М. М.
Стан надання медичної допомоги хворим на мозковий інсульт у м. Києві (за попередніми даними прагматичного дослідження) [Текст] / М. М. Прокопів, С. В. Рогоза // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 79

Доп.точки доступа:
Рогоза, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Коморбідність мозкового інсульту за результатами прагматичного спостереження у м. Києві [Текст] / М. М. Прокопів [та ін.] // Український неврологічний журнал. - 2017. - N 3. - С. 27-32

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (эпидемиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ЦЕРЕБРАЛЬНАЯ КОМА, ГЛАЗГО ШКАЛА ОЦЕНОК ТЯЖЕСТИ -- GLASGOW COMA SCALE (использование)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Мета — вивчити коморбідність та чинники ризику виникнення мозкового інсульту в популяції хворих м. Києва. Матеріали і методи. Проведено обстеження 1575 хворих з гострим мозковим інсультом (з них 42,6% чоловіків) віком від 26 до 100 років (середній вік — (70,5 ± 10,7) року), які були госпіталізовані в період з 1 червня до 31 грудня 2016 р. до неврологічних відділень м. Києва. Коморбідність вивчали із використанням індексу коморбідності Чарлсон. Результати. Встановлено, що у 1102 (71,5%) обстежених пацієнтів інсульт виник вперше. Переважали пацієнти віком 60 років і старші (84,1 %). Коморбідну патологію виявлено у 97,7% пацієнтів. Діапазон значень за індексом Чарлсон — від 1 до 8 балів. Пацієнти з мозковим інсультом, який виник уперше, мали нижче значення індексу Чарлсон (у середньому — (3,5 ± 1,5) бала) порівняно з пацієнтами, котрі перенесли повторний мозковий інсульт ((3,8+1,4) бала, р ‹ 0,01). Значущо вищі значення індексу Чарлсон мали хворі з ішемічним інсультом порівняно з хворими з геморагічним інсультом (р = 0,012). Групи хворих із високим і низьким рівнем коморбідності за індексом Чарлсон статистично значущо відрізнялися за оцінкою за шкалою ком Глазго (р ‹ 0,01), тяжкістю неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS (National Institute of Health Stroke Scale) (p ‹ 0,01) і тривалістю лікування в умовах неврологічного стаціонару (р = 0,38). Лише 49% хворих із оцінкою за індексом Чарлсон ? 2 бали мали сприятливий наслідок за модифікованою шкалою Ренкіна в гострий період інсульту порівняно із 83% пацієнтів, у яких індекс Чарлсон становив 1 бал (р ‹ 0,01). Ризик летального наслідку в гострий період інсульту був пов’язаний з рівнем коморбідності за індексом Чарлсон (р ‹ 0,01). Висновки. Коморбідність, оцінена за індексом Чарлсон, пов’язана з тяжким перебігом та несприятливими наслідками гострого періоду мозкового інсульту. З огляду на велику поширеність серцевої патології у хворих з мозковим інсультом, більшу увагу слід приділяти профілактичним заходам, зокрема лікуванню первинного ураження серцево-судинної системи, та просвітницькій роботі серед населення.
Доп.точки доступа:
Прокопів, М. М.
Рогоза, С. В.
Трепет, А. М.
Вакуленко, А. О.
Пелешок, С. Р.
Карнаух, Ю. Д.
Літовальцева, Г. М.
Царюк, М. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Фактори ризику, структура та наслідки гострого періоду інсульту у місті Києві за результатами прагматичного спостереження [Текст] / М. М. Прокопів [и др.] // Український медичний часопис. - 2017. - № 2. - С. 124-127. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, осложнения, эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Актуальність проблеми інсульту зумовлена його високим поширенням, складністю лікування і тяжкими наслідками захворювання. Для вивчення стану надання медичної допомоги хворим на інсульт у м. Київ у період 1 червня - 31 грудня 2016 р. організовано проведення прагматичного спостереження. Мета - вивчення факторів ризику, структури та наслідків гострого періоду інсульту у м. Київ. Проведено обстеження 1575 хворих на інсульт у гострий період; до подальшого аналізу включено дані 1542 хворих (із них 42,6 % чоловіків) віком 26 - 100 років (середній вік - 70,5 ± 10,7 року), які госпіталізовані у вищезазначений період до неврологічних відділень м. Київ. Встановлено, що у 1102 обстежених інсульт виник уперше в житті. Переважали пацієнти віком = 60 років. Ішемічний характер інсульту діагностовано у 1328, геморагічний - у 121, змішаний характер інсульту або геморагічну трансформацію ділянки інфаркту мозку - у 36, неуточнений характер інсульту - у 57 хворих. Найбільш вагомим фактором судинного ризику була артеріальна гіпертензія, наявна у 1465 пацієнтів. Зроблено висновки, що з урахуванням високого поширення серцевої патології у хворих на інсульт більшу увагу слід приділяти профілактичним заходам, що мають бути спрямовані на лікування первинного ураження серцево-судинної системи та просвітницьку роботу серед населення. В Україні нагальним є створення реєстру хворих на інсульт
Доп.точки доступа:
Прокопів, М. М.
Рогоза, С. В.
Трепет, Л. М.
Вакуленко, Л. О.
Ярощук, І. Б.
Теленгатор, О. Я.
Ярємова, С. О.
Дупляк, Л. М.
Стасула, Т. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Життєво небезпечні ускладнення хронічного алкоголізму: в центрі уваги синдром позиційного стиснення (демонстрація клінічного спостереження) / М. В. Бондар [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АЛКОГОЛИЗМ -- ALCOHOLISM (осложнения)
АЛКОГОЛЬНАЯ ИНТОКСИКАЦИЯ -- ALCOHOLIC INTOXICATION (диагностика, осложнения, патофизиология)
РАБДОМИОЛИЗ -- RHABDOMYOLYSIS (этиология)
ЭТАНОЛ -- ETHANOL (вредные воздействия, токсичность)
КОРСАКОВСКИЙ СИНДРОМ -- KORSAKOFF SYNDROME
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Аннотация: У статті описаний біохімічний механізм наркотичної і токсичної дії етилового алкоголю на організм людини, перераховані життєво небезпечні ускладнення хронічного зловживання етиловим алкоголем з акцентом на синдром позиційного стиснення. У кінці статті наведене клінічне спостереження, де упродовж тижня синдром позиційного стиснення маскувався під діагнозом «гостре порушення мозкового кровообігу» і завершився одужанням хворої після проведення трьох сеансів замісної ниркової терапії. Акцентується увага на необхідності ретельного зовнішнього огляду пацієнтів з алкогольною інтоксикацією. Усі пацієнти, які надходять у клініку в стані гострої алкогольної інтоксикації, повинні бути обстежені на предмет наявності в них рабдоміолізу
Доп.точки доступа:
Бондар, М. В.
Пилипенко, М. М.
Прокопів, М. М.
Трепет, С. Г.
Єльська, О. Ю.
Полоневич, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-56

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)