Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Высшее образование (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Процак, Т. В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 39
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-39

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Процак Т. В., Забродська О. С.
Заглавие : Морфологічне становлення щитоподібної залози
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Київ, 2018. - Том 14, N 4. - С. 152 (Шифр МУ65/2018/14/4)
MeSH-главная: ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
Аннотация: Розглядаються особливості ембріогенезу щитоподібної залози (ЩЗ) в пре- та постнатальному періодах розвитку, оскільки, відштовхуючись від специфічних властивостей розвитку ЩЗ, можна навести чіткі паралелі щодо її еволюції в подальшому та пояснити закономірності тієї чи іншої вади розвитку. Зачаток органа виникає в зародка ще на 3–4-му тижні ембріогенезу у вигляді вип’ячування стінки глотки між 1–2 зябровими кишенями, яке росте вздовж цих кишень у вигляді епітеліального тяжу. На рівні 3–4-ї пари зябрових кишень дане утворення зазнає біфуркації і тим самим дає початок правій і лівій часткам майбутньої залози
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гаїна Н. І., Процак Т. В., Скорнякова Л. О., Пєнкіна Д. О.
Заглавие : Організація самостійної роботи у вищому медичному навчальному закладі
Место публикации : Клініч. та експерим. патологія. - Чернівці, 2016. - Том 15, N 2 (ч.2). - С. 100-101 (Шифр КУ27/2016/15/2 (ч.2))
Аннотация: Сучасний ринок праці лікарів потребує ініціативних, цілеспрямованих і творчих спеціалістів, які повинні мати високий рівень теоретичної та практичної підготовки і вміти своєчасно самостійно приймати важливі рішення, часто від яких буде залежати життя пацієнта. Отже, щоб досягти відповідного професійного рівня необхідно підготувати майбутніх фахівців до самостійної роботи
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Руснак В. Ф., Бойчук О. М., Процак Т. В., Гордієнко В. В.
Заглавие : Особливості формування капсули плечового суглоба на ранніх етапах онтогенезу
Параллельн. заглавия :Features of formation of pattern the shoulder joint capsules at the early stages of ontogenesis
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 1. - С. 108-112 (Шифр КУ27/2019/Т.18/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT
ПЛЕЧЕВАЯ КОСТЬ -- HUMERUS
ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ГОЛОВКА -- HUMERAL HEAD
ОНТОГЕНЕЗ
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Аннотация: Мета роботи – з'ясувати особливості формування капсули плечового суглоба та її синовіальних утворень, а також закономірності зміщення місця прикріплення капсули плечового суглоба відповідно до кісток. Матеріали та методи. Дослідження проводили в Чернівецькому обласному судово-медичному бюро і на кафедрі анатомії людини ім. М.Г. Туркевича ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет". Застосовано методи: макро-мікроскопічного препарування, мікроскопічного дослідження серій гістологічних зрізів, графічної реконструкції. Після фіксації в 10% розчині формаліну проводили заливку препаратів у парафінові блоки за загальноприйнятою методикою. Для отримання зрізів використовували санний мікротом. Парафінові зрізи завтовшки 4-6 мкм забарвлювали гематоксиліном та еозином і за методом Ван-Гізон, а після чого проводили ретельне мікроскопічне дослідження. Результати. Закладка капсули формується навколо кісткового краю суглобової западини лопатки. Характерною особливістю капсули плечового суглоба є наявність синовіальних випинів: міжгорбкового та підлопаткового. Міжгорбковий синовіальний випин має циліндричну форму, розташовується в міжгорбковій борозні плечової кістки і є формацією піхви сухожилка довгої головки двоголового м'яза плеча, довжиною в середньому до 40,0 мм та шириною до 10,0 мм. Підлопатковий синовіальний випин представлений у вигляді підсухожилкової сумки підлопаткового м'яза та охоплює передню, верхню та задню поверхні сухожилка підлопаткового м'яза і складається із переднього та заднього випинів. Передній випин виражений у місці прикріплення сухожилка підлопаткового м'яза до малого горбка плечової кістки, задній випин розташовується між передньо-верхньою поверхнею шийки лопатки і задньою поверхнею підлопаткового м'яза. Висновки. 1. Капсула плечового суглоба – фіброзне утворення. Місце її початку та прикріплення зумовлено синтопічним впливом сухожилку довгої голівки двоголового м'яза плеча та м'язів плечового поясу. 2. Товщина капсули плечового суглоба у ранньому періоді онтогенезу збільшується у каудальному напрямі. 3. Для капсули плечового суглоба притаманні міжгорбковий і підлопатковий випини, які зумовлюють етапи його формування впродовж раннього онтогенезуObjective – to find out the features of the anlage and development of the shoulder joint capsule and its synovial formations, as well as the patterns of displacement of the place of attachment of the shoulder joint capsule to the bones. Material and methods. The research was carried out at the Chernivtsi Regional Forensic Medical Bureom and at M. Turkevich Department of Human Anatomy. HSEE of Ukraine "Bukovinian State Medical University", methods of macro-microscopic preparation, microscopic study of series of histological sections, graphic reconstruction were used. After fixation in 10% formalin solution, filling of preparations into paraffin blocks was carried out according thickness to the generally accepted technique. Sediment microtome paraffin sections with 4-6 µm thick were stained with hematoxylin and eosin and by Van Gisona method, followed by a thorough microscopic research. Results. The capsule is formed around the bone edge of the articular hollow of the shoulder joint A characteristic feature of the capsule of the shoulder joint is the presence of synovial protrusions: intergranular and subclavian. The intercostal synovial protuberance located in the humerus furrow of the shoulder bone has a cylindrical shape, and is the formation of the tendon vagina of the long head of the two-head muscle of the shoulder, with an average length of 40.0 mm and a width of up to 10.0 mm. The subscapulars synovial protuberance is presented as a in the form of tendinous bag subscapulars muscle bag and covers the anterior, upper and posterior surfaces of the subcutaneous tendon and consists of anterior upper and posterior stitches. The anterior protrusion is expressed in the place of attachment of the subscapular muscle tendon to the small tubercle of the shoulder bone, the posterior protrusion is located between the anterior-upper surface of the neck of scapula and the posterior surface of the subscapular muscle. Conclusions 1. Capsule of the shoulder joint – fibrous formation. The place of its beginning and attachment is determined by the synthopic effect of the tendon of the long head of the two-head muscle of the shoulder and muscles of the shoulder girdle. 2. The thickness of the capsule of the shoulder joint in the early period of ontogeny increases in the caudal direction. 3. For the capsule of the shoulder joint, intertuberale and subscapul spines are characteristic, which determine the stages of its formation during early ontogenesis
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Процак Т. В.
Заглавие : Ренгенанатомія верхньощелепних пазух у пренатальному періоді онтогенезу людини
Место публикации : Український медичний альманах. - 2013. - № 1. - С. 91-92 (Шифр УУ12/2013/1)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гаїна Н. І., Процак Т. В.
Заглавие : Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою з анатомії людини
Место публикации : Медична освіта. - 2013. - № 1. - С. 67-68 (Шифр МУ7/2013/1)
MeSH-главная: АНАТОМИЯ -- ANATOMY
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хмара Т. В., Процак Т. В.
Заглавие : История создания, задачи и перспективы работы студенческого кружка по анатомии человека
Место публикации : Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2013. - Т. 8, № 3. - С. 33-37 (Шифр УУ42/2013/8/3)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Процак Т. В.
Заглавие : Особливості будови верхньощелепних пазух у дітей грудного віку
Место публикации : Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2013. - Т. 8, № 3. - С. 106-108 (Шифр УУ42/2013/8/3)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Проняєв Д. В., Кривецький В. В., Мельник В. В., Процак Т. В., Ємєльяненко Н. Р., Волошин В. Л.
Заглавие : Історія розвитку вчення про лімфатичну систему (частина друга)
Параллельн. заглавия :History of the development of the lymphatic system (part two)
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 89-98 (Шифр БУ5/2022/26/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM
ИССЛЕДОВАНИЙ ОСУЩЕСТВИМОСТЬ -- FEASIBILITY STUDIES
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ДАННЫХ -- DATA MINING
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Вісімнадцяте століття можна вважати часом найвизначніших винаходів у дослідженні лімфатичної системи. Швейцарець Йоган Конрад Пеєр (1653–1712) у своїй «Exercitatio anatomico-medica de glandulis intestinorum earumque usu et affectionibus» (1677) описав наявність організованих лімфатичних судин у слизовій оболонці тонкої кишки, які названі на його честь Пейєровими бляшками. Олександр Монро з Медичної школи Единбурзького університету був першим, хто детально описав функцію лімфатичної системи. У 1701 році голландський ботанік і анатом Фредерік Рюйш (1638-1731), учень Ван Хорна, описав морфологію і функцію лімфатичних клапанів. Інший голландський анатом, Антон Нюк (1650-1692), застосував техніку ін’єкції ртуті для демонстрації лімфатичної системи. Французький анатом Раймонд В’юссенс (1641-1715), піонер в анатомії серця та анатомії нервової системи, у 1706 році опублікував свою новаторську роботу в «Nouvelles Découvertes sur le Coeur» (1706), детально описуючи лімфатичну систему серця. Італійський гістолог і мікроскопіст Марчелло Мальпігі (1628-1689) дав великий поштовх розвитку мікроанатомії своїм піонерським мікроскопом. Новий прогрес у пізнанні лімфатичної системи забезпечили англійці брати Хантери. Вільям Хантер (1718-1783) чітко припустив, що лімфатичні та молочні судини володіють двома різними властивостями, які сприяють формуванню однієї мережі судин, наділених абсорбуючою функцією. Антоніо Лепротті в 1731 році опублікував дисертацію про коріння лімфатичних шляхів людини. Італійський анатом Паоло Масканьї (1755-1815) розробив спеціальний інструмент зі скляними трубками для повільного введення ртуті в лімфатичні судини. У тому ж 1787 році Паоло Ассаліні опублікував есе про лімфатичну систему, де автор намагався продемонструвати існування «повітропровідних» судин. Подібно до Нюка та Масканьї, Вінценз Фоман (1794-1837) використовував ртуть для ін’єкції найменших лімфатичних судин. Іншим внеском у розуміння анатомії лімфатичної системи був французький анатом Марі Філіберт Констан Саппей (1810-1896), який зміг порахувати клапани в лімфатичних судинах. Польський патолог Альфред Бесядецький (1839-1889) здійснив великий внесок у вивчення лімфатичної системи шкіри. Завдяки своїм дослідженням він спростував панівну гіпотезу, що кровоносні капіляри в шкірі розташовані всередині лімфатичних судин. Вперше в історії він описав суміжне з’єднання між лімфатичними та кровоносними судинами. У 1858 році Карл Фрідріх Вільгельм Людвіг (1816-1895) висунув гіпотезу про те, що лімфа – це фільтрат крові, який виділяється зі стінки капіляра під впливом внутрішньокапілярного тиску. Після цього британський лікар Вільям Хендлі здійснив значний внесок у розвиток хірургії лімфатичних розладів. У 1908 році він представив свою техніку «лімфангіопластики». Однією з ключових фігур цієї лімфатичної революції та «відродження», безсумнівно, є фінський дослідник Карі Кустаа Алітало (1952-сьогодні), який разом зі своєю групою та у співпраці з іншими міжнародними групами здійснив найважливіші відкриття щодо фактору росту/рецепторна система, яка контролює розвиток лімфатичних судин і лімфатичні метастази пухлинThe eighteenth century can rightly be considered the time of the most remarkable inventions in studying the lymphatic system. The Swiss Johann Conrad Peyer (1653–1712), in his "Exercitatio anatomico-medica de glandulis intestinorum earumque usu et affectionibus" (1677) described the presence of organized lymphatic vessels in the mucous membrane of the small intestine, which are named Peyer's plaques in his honor. Alexander Monro from the University of Edinburgh Medical School was the first to describe the function of the lymphatic system in detail. In 1701, Dutch botanist and anatomist Frederick Ruysch (1638-1731), a student of Van Horn, described the morphology and function of lymphatic valves. Another Dutch anatomist, Anton Nyuck (1650-1692), used the mercury injection technique to demonstrate the lymphatic system. The French anatomist Raymond Vuyssens (1641-1715), a pioneer in cardiac and nervous system anatomy, published his groundbreaking work in Nouvelles Découvertes sur le Coeur (1706) detailing the lymphatic system of the heart. The Italian histologist and microscopist Marcello Malpighi (1628–1689) gave a great impetus to the development of microanatomy with his pioneering microscope. New progress in the knowledge of the lymphatic system was provided by the English Hunter brothers. William Hunter (1718-1783) clearly suggested that lymphatic and milk vessels have two different properties that contribute to the formation of a single network of vessels endowed with an absorbing function. In 1731, Antonio Leprotti published a dissertation on the roots of the human lymphatic system. The Italian anatomist Paolo Mascagni (1755-1815) developed a special instrument with glass tubes for slowly introducing mercury into the lymphatic vessels. In the same year, 1787, Paolo Assalini published an essay on the lymphatic system, where the author tried to demonstrate the existence of "air-conducting" vessels. Like Nyuck and Mascagna, Vincenzo Foman (1794-1837) used mercury to inject the smallest lymphatic vessels. Another contribution to understanding the anatomy of the lymphatic system made the French anatomist Marie Philibert Constant Sappey (1810-1896), who was able to count the valves in the lymphatic vessels. The Polish pathologist Alfred Besiadecki (1839-1889) made a great contribution to the study of the lymphatic system of the skin. Thanks to his research, he refuted the prevailing hypothesis that the blood capillaries in the skin are located inside the lymphatic vessels. For the first time in history, he described the contiguous connection between lymphatic and blood vessels. In 1858, Carl Friedrich Wilhelm Ludwig (1816-1895) proposed the hypothesis that lymph is a filtrate of blood that is released from the capillary wall under the influence of intracapillary pressure. After that, the British doctor William Handley significantly contributed to the development of surgery for lymphatic disorders. In 1908, he introduced his technique of "lymphangioplasty". One of the key figures of this lymphatic revolution and "renaissance" is undoubtedly the Finnish researcher Kari Kustaa Alitalo (1952-present), who, together with his group and in collaboration with other international groups, made the most important discoveries regarding the growth factor/receptor system that controls the development of lymphatic vessels and lymphatic metastases of tumors
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Прокопчук Н. М., Антонюк О. П., Кривецький В. В., Ємєльяненко Н. Р., Процак Т. В., Банул Б. Ю.
Заглавие : Діагностика венозної протоки у плодів раннього періоду онтогенезу людини
Параллельн. заглавия :Diagnosis of the venous duct in fetuses of the early period of human ontogeny
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 105-114 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-главная: ОНТОГЕНЕЗ
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
ПЛОД -- FETUS
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
ОБЗОР -- REVIEW
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
Аннотация: Здійснити аналіз даних світової літератури стосовно ролі доплерографічної оцінки кровоплину у венозній протоці плода при хромосомних аномаліях у першому триместрі вагітності, як маркер використовується спектральна форма хвильового кровоплину і його пульсації, що генерується змінами тиску і кількості потоку крові до серця. Пренатальна діагностика венозного кровоплину дає можливість оцінити стан серцево-судинної системи плода. Кровоплин у венозній протоці є інтегративним показником, що відображає формування кровообігу як матково-плацентарного, так і плацентарно-плодового компонентів гестаційної гемодинаміки під час фізіологічної та ускладненої вагітності. Результативність цього тесту становить 63%, а в поєднанні з оцінкою товщини ключиці – 89,1%. При виявленні зворотних показників кровотоку у венозній протоці у фазі скорочення передсердя та розширення цервікального простору необхідно провести каріотипування для виключення хромосомних аномалій. Доплерографія дозволяє об'єктивно оцінити функціональний стан плода під час фізіологічної та ускладненої вагітності на основі дослідження стану кровотоку в судинах плаценти, у середній мозковій артерії, грудній аорті, ниркових артеріях, нижній порожнистій вені та протоці venosus. Спектр венозного кровотоку відображає зміни об'єму і тиску в передсердях протягом серцевого циклу. При нормальному розвитку плода кровотік у венозній протоці має пульсуючий характер у вигляді однонаправленої трифазної кривої, що відповідає різним періодам серцевого циклу. Спектр нормального кровотоку у венозній протоці у здорового новонародженого має двофазну криву з напрямком від портального синуса до нижньої порожнистої вени. За три тижні регулярних оглядів у більшості малюків відбувається облітерація ductus venosus, протока перетворюється на венозне сполучення. Двомірна ехокардіограма, кольорова та імпульсна доплерографія дозволяють реєструвати хвилі кровотоку в декількох структурах серця. Доплерографічне дослідження кровотоку у венозній протоці важливо проводити у плодів І триместру, оскільки підвищує чутливість комбінованого тесту в оцінці ризику хромосомних аномалій. Оцінка кровотоку у венозній протоці дає змогу зрозуміти фізіологічні та патологічні процеси в організмі плода та ідентифікувати плоди, які схильні до захворювання або мають ризик захворюванняTo carry out an analysis of data from the world literature regarding the role of Doppler assessment of blood flow in the venous duct of the fetus in chromosomal abnormalities in the first trimester of pregnancy, as a marker – the spectral form of wave blood flow and its pulsation, which is generated by changes in the pressure and volume of blood to the heart of the fetus. Prenatal diagnosis of venous blood flow makes it possible to assess the state of the fetal cardiovascular system. Blood flow in the ductus venosus is an integrative indicator that reflects the formation of blood circulation of both the uteroplacental and placental-fetal components of gestational hemodynamics during physiological and complicated pregnancy. The performance of this test is 63%, and in combination with the assessment of the thickness of the clavicle – 89.1%. When reverse values of blood flow in the ductus venosus are detected in the phase of contraction of the atrium and dilated cervical space, it is necessary to carry out karyotyping to rule out chromosomal abnormalities. Dopplerography allows us to objectively assess the functioning state of the fetus during physiological and complicated pregnancy based on the study of the state of blood flow in the vessels of the placenta, in the middle cerebral artery, thoracic aorta, renal arteries, inferior vena cava and venous duct. The spectrum of venous blood flow reflects changes in volume and pressure in the atria during the cardiac cycle. With normal fetal development, blood flow in the venous duct has a pulsating character in the form of a unidirectional three-phase curve that corresponds to different periods of the cardiac cycle. The spectrum of normal blood flow in the venous duct in a healthy newborn has a biphasic curve, with the direction from the portal sinus to the inferior vena cava. During three weeks of regular examinations in most babies, obliteration of the venous duct occurs, and the ductus turns into a venous connection. Two-dimensional echocardiogram, color and pulsed dopplerography allow recording the waveforms of blood flow in several structures of the heart. Doppler analysis of blood flow in the venous duct is important to perform in fetuses of the first trimester, as it increases the sensitivity of the combined test in assessing the risk of chromosomal disorders. Assessment of blood flow in the ductus venosus provides an understanding of physiological and pathological processes in the fetal body and identifies fetuses that are prone to or at risk of disease
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Процак Т. В., Кривецький В. В., Проняєв Д. В., Ясінський М. М., Забродська О. С.
Заглавие : Актуальність використання штучного інтелекту в сучасних умовах освітнього процесу
Параллельн. заглавия :Relevance of the use of artificial intelligence in modern conditions of the educational process
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 112-116 (Шифр БУ5/2023/27/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ИСКУССТВЕННЫЙ ИНТЕЛЛЕКТ -- ARTIFICIAL INTELLIGENCE
ИНФОРМАТИКА МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL INFORMATICS
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ ПОДГОТОВИТЕЛЬНОЕ -- EDUCATION, PREMEDICAL
ДИАГНОСТИКА КОМПЬЮТЕРНАЯ -- DIAGNOSIS, COMPUTER-ASSISTED
РЕШЕНИЙ ПРИНЯТИЕ АВТОМАТИЗИРОВАННОЕ -- DECISION MAKING, COMPUTER-ASSISTED
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM
Аннотация: У представленій статті розглянуто значущість та впровадження штучного інтелекту в освіті та зокрема в медицині та його вплив на навчальний процес та майбутніх медиків. Автори аналізують, як штучний інтелект трансформує навчання та допомагає майбутнім медичним фахівцям набувати нові навички та знання. Стаття розпочинається оглядом сучасних викликів у медичній освіті та необхідності актуалізувати навчальні плани та методики. Окреслюються різні аспекти використання штучного інтелекту, включаючи віртуальні лабораторії, симуляційні моделі та персоналізоване навчання, які допомагають студентам медичних факультетів отримувати практичні навички та досліджувати клінічні сценарії. Основна увага приділяється також перевагам штучного інтелекту в медичній освіті, таким як зменшення ризику помилок, покращення діагностики та прогнозування, а також підвищення доступності навчальних ресурсів. Автори розглядають можливості взаємодії між системами штучного інтелекту та викладачами медичного профілю для досягнення найкращих результатів. Завершуючи статтю, автори підкреслюють важливість інтеграції штучного інтелекту в медичну освіту, як засіб підготовки компетентних медичних фахівців майбутнього, здатних ефективно працювати в швидкозмінюючому медичному ландшафті та надавати високоякісну медичну допомогу пацієнтамThe implementation of artificial intelligence in education, especially within the field of medicine, is of paramount significance, and this article explores the transformative impact of artificial intelligence on the educational process and the future of medical professionals. This analysis delves into how artificial intelligence technology is revolutionizing learning methods and aiding aspiring doctors in acquiring new skills and knowledge. The article commences with an overview of the current challenges facing medical education, highlighting the pressing need for curriculum updates and innovative teaching methods. These challenges include keeping pace with the rapid advancements in the medical field, ensuring students are adequately prepared for real-world clinical scenarios, and providing access to a diverse range of educational resources. One of the key areas where artificial intelligence plays a crucial role is in providing virtual laboratories and simulation models. These technologies offer a safe and controlled environment for medical students to practice procedures and explore complex clinical situations. Through artificial intelligence-driven simulations, students can refine their diagnostic and problem-solving skills, all while minimizing risks associated with live patient interactions. Personalized learning is another vital component of artificial intelligence in medical education. artificial intelligence algorithms analyze the progress and learning preferences of each student, tailoring the educational content to their individual needs. Moreover, the authors discuss the potential for collaboration between artificial intelligence systems and human medical educators. This partnership can leverage the strengths of both artificial intelligence-driven technologies and the expertise of experienced teachers. In this way, students can benefit from the best of both worlds, ensuring a well-rounded education that combines the efficiency of artificial intelligence with the wisdom and guidance of skilled instructors
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-39

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)