Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (38)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Пшук, Н. Г.$<.>)

Общее количество найденных документов : 37
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-37

Пшук, Н. Г.
Особливості ціннісно-особистісної сфери та якості життя хворих із професійною патологією органів дихання та периферичною нервовою системою [Текст] / Н. Г. Пшук, О. О. Белов // Вісник наукових досліджень. - 2015. - № 4. - С. 18-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (психология)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES (психология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL NERVOUS SYSTEM DISEASES (психология)
МОТИВАЦИЯ -- MOTIVATION
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Доп.точки доступа:
Белов, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пшук, Н. Г.
Стан професійної дезадаптації у лікарів хірургічного та терапевтичного профілю (клінічна феноменологія, психокорекція) [Текст] = States of professional disadaptation in surgeons and physicians (clinical phenomenology, psychocorrection) / Н. Г. Пшук, А. О. Камінська // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 7/8. - С. 129-134. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (психология, тенденции)
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (профилактика и контроль, психология, этиология)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
Аннотация: В результаті дослідження 255 лікарів хірургічного та терапевтичного профілю встановлено, що облігатними проявами професійної дезадаптації у лікарів зазначених соціально-професійних груп є соматовегетативний дисбаланс (76,2%), порушення сну (78,9%) та емоційні розлади (91,6%). Виділено патологічні складові, взаємовплив яких формує клінічну специфіку та особливості перебігу феномена професійної дезадаптації у лікарів хірургічного та терапевтичного профілю. На основі отриманих даних була науково обґрунтована, розроблена і впроваджена система психокорекції професійної дезадаптації лікарів хірургічного та терапевтичного профілю, оцінена її ефективність
As a result of study of 255 surgeons and physicians, it was revealed that somatic-vegetative imbalance (76.2 %), sleep disorders (78.9 %) and emotional disorders (91.6 %) are essential signs of professional disadaptation in doctors of these social-occupational groups. We distinguished pathological components of disadaptation, interaction of which forms clinical specificity and features of the phenomenon of professional disadaptation in surgeons and physicians. On the basis of the obtained data, psychological correction system of professional disadaptation for the doctors of surgical and therapeutic profile was scientifically substantiated, developed and implemented, and its effectiveness was evaluated
Доп.точки доступа:
Камінська, А. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пшук, Н. Г.
Концепти комунікативного ресурсу у хворих на рекурентний депресивний розлад та їх референтних родичів [Текст] = Concepts of communicative resource in patients with tecurrent depressive disorder and their reference relatives / Н. Г. Пшук, А. О. Камінська // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2017. - N 2. - С. 33-38

MeSH-главная:
ЭМПАТИЯ -- EMPATHY
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ЭМОЦИОНАЛЬНЫЙ ИНТЕЛЛЕКТ -- EMOTIONAL INTELLIGENCE
Аннотация: Мета – визначення особливостей комунікативних ресурсів у хворих на рекурентний депресивний розлад (РДР) та їх референтних родичів в контексті їх соціального функціонування. Матеріали і методи. В якості психодіагностичного інструментарію дослідження використані методика Дж. Гілфорда та М. Саллівена (російськомовна адаптація Михайлової Є. С.) та методика вимірювання емоційної емпатії А. Mehrabian. За умови інформованої згоди було обстежено 45 сімей, в яких проживає хворий на РДР, та, відповідно, 45 пацієнтів. Контрольну групу склали 35 сімей, в яких немає психічно хворих. Результати. Показники емпатичної та аффіліативної тенденцій були достовірно нижчими, а за шкалою «чутливість до знехтування» – достовірно вищими в групі хворих на РДР, порівняно з респондентами контрольної групи (р0,001). Композитне оцінювання рівня соціального інтелекту свідчить про те, що у референтних родичів пацієнтів з РДР адаптаційні ресурси особистості в міжособистісній взаємодії знижені (РДР (3,66±0,2), КГ (4,43±0,6) P0,05). Висновки. 1. Труднощі у розумінні та прогнозуванні поведінки людей пов’язані з особливостями комунікативного ресурсу особистості, до концептів якого можна віднести емпатично-аффіліативний статус та рівень соціального інтелекту. 2. У пацієнтів з РДР виявлено знижену здатність до співпереживання ситуації, зменшення потреби в активному спілкуванні, звуження кола інтересів, погіршення міжособистісної комунікації. На фоні недостатньо розвинених емпатично-аффіліативних тенденцій відзначається підвищений рівень сенситивності до знехтування у спілкуванні, що може бути предиктором формування дезадаптивних поведінкових паттернів. 3. Наявність низького комунікативного ресурсу як у хворих з РДР, так і у їх референтних родичів значно ускладнює стосунки у сім’ях хворих, знижує можливості соціальної адаптації членів комунікативного процесу та порушує гомеостаз сімейної системи, що необхідно враховувати при створенні відповідних психоосвітніх та психокорекційних програм
Доп.точки доступа:
Камінська, А. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пшук, Н. Г.
Особливості патоморфозу депресивних розладів ендогенного характеру [Текст] = Features of pathomorphosis of endogenous depressive disorders / Н. Г. Пшук, О. О. Белов // Вісник наукових досліджень. - 2017. - N 2. - С. 136-139

MeSH-главная:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
Аннотация: Питання патоморфозу депресивних розладів є одними з найбільш актуальних у сучасній психіатричній науці
У цілому тенденціями патоморфозу ініціального та маніфестного етапів є збільшення виразності соматовегетативних та тривожних проявів при паралельному зменшенні вітальних та астенічних проявів депресивних розладів ендогенного характеру. Виявлені закономірності патоморфозу повинні враховуватися при розробці диференційованих лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів
Доп.точки доступа:
Белов, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пшук, Н. Г.
Особливості внутрішньої картини хвороби у хворих на професійну патологію органів дихання та периферичної нервової системи [Текст] / Н. Г. Пшук, О. О. Белов // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 391-393

MeSH-главная:
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES (патофизиология, психология, терапия)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL NERVOUS SYSTEM DISEASES (патофизиология, психология, терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
Доп.точки доступа:
Белов, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пшук, Є. Я.
Клініко−психологічні особливості референтних родичів пацієнтів із шизофренією [Текст] = Clinico-psychological features of reference relatives of patients with schizophrenia / Є. Я. Пшук, А. О. Камінська, Н. Г. Пшук // Медицинская психология. - 2016. - Т. 11, № 1. - С. 9-12. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
УХОД ЗА БОЛЬНЫМИ НА ДОМУ -- HOME NURSING (методы, тенденции)
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA (патофизиология, уход, этиология)
ПОМОЩЬ ОКАЗЫВАЮЩИЕ ЛИЦА -- CAREGIVERS (психология, тенденции)
МЕЖЛИЧНОСТНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- INTERPERSONAL RELATIONS
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (профилактика и контроль, психология)
Кл.слова (ненормированные):
РОДСТВЕННИКИ -- РЕФЕРЕНТНЫЕ
Доп.точки доступа:
Камінська, А. О.
Пшук, Н. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Белов, О. О.
Інтрасиндромальна феноменологія ендогенних депресивних розладів в аспекті клінічного патоморфозу [Текст] = Intrasyndromic phenomenology of endogenous depressive disorders in aspect of clinical pathomorphosis / О. О. Белов, Н. Г. Пшук // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 4. - С. 119-123

MeSH-главная:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
Аннотация: Проблема феноменологічного патоморфозу депресивних розладів є однією з актуальних проблем сучасної клінічної психіатрії
Основою сучасного клінічного патоморфозу депресивних розладів є зміни інтрасиндромальної структури через переважання апатичних та тривожних депресій при зменшенні вітальних та анестетичних її форм. Вивчення сумарної констеляції симптомів дисомнічного регістру демонструє переважання постсомнічних проявів із домінуванням обсесивно-фобічних роздумів та ідей меншовартості. Виявлені закономірності патоморфозу повинні враховуватися при розробці диференційованих лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів
Доп.точки доступа:
Пшук, Н. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Белов, О. О.
Деякі характеристики соціальної підтримки пацієнтів з депресивними розладами [Текст] = Some characteristics of social support for patients with depressive disorders / О. О. Белов, Η. Г. Пшук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 325-328. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (патофизиология, психология)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, психология, тенденции)
СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ -- SOCIAL PROBLEMS (профилактика и контроль, психология, тенденции, этика)
СЕМЬЯ -- FAMILY (психология)
ДРУЗЬЯ -- FRIENDS (психология)
МЕЖЛИЧНОСТНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- INTERPERSONAL RELATIONS
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Аннотация: З метою дослідження особливостей соціальної підтримки було проведено обстеження 245 пацієнтів з депресивними розладами за допомогою багатовимірної шкали сприйняття соціальної підтримки (MSPSS) D. Zimet в модифікації В. М. Ялтонського та Н. А. Сироти. Статистичний аналіз даних проводився з використанням ліцензійного пакету прикладних програм Statistica 13 (StatSoftInc., США). Використовували тест Шапіро-Уїлка, тест Манна-Уїтні, непараметричний метод рангових кореляцій Спірмена при р0,05. Виявлено низькі рівні соціальної підтримки пацієнтів з депресією в цілому та з боку сім’ї, друзів та значущих інших осіб, причому найвищий рівень соціальної підтримки пацієнти пов’язують із друзями, дещо менший – із сім’єю, і найнижчий – зі значущими іншими особами. Встановлено зменшення рівня соціальної підтримки зі збільшенням віку пацієнтів, найбільш виражене у віковій групі 45 років і старші. Виявлено відмінності, пов’язані зі статтю: нижчий рівень соціальної підтримки у чоловіків порівняно з жінками, а також більше значення для жінок соціальної підтримки з боку сім’ї, а для чоловіків – з боку друзів та значущих інших осіб. Визначено наявність зворотного кореляційного зв’язку переважно помірної сили між рівнем соціальної підтримки і виразністю психопатологічної симптоматики, при найбільш тісних зв’язках з ворожістю (rS
In order to study the features of social support, a survey of 245 patients with depressive disorders was conducted using a multidimensional scale of perception of social support (MSPSS) D. Zimet as modified by V.M. Yaltonsky and N.A. Sirota. Statistical analysis of the data was carried out using the licensed software package Statistica 13 (StatSoft Inc., USA). The Shapiro-Wilk test, the Mann-Whitney test, the nonparametric method of Spearmen’s rank correlations was used at p0.05. Low levels of social support for patients with depression in general, and from family, friends and significant others, with the highest level of social support patients associate with friends, slightly lower – with family, and the lowest – with significant others. There is a decrease in the level of social support with increasing age of patients, most pronounced in the age group of 45 years and older. Sex-related differences were found: lower levels of social support for men than for women, and greater importance for women from family support, and for men from friends and significant others. The presence of inverse correlations of mostly moderate strength between the level of social support and the severity of psychopathological symptoms, with the closest correlations for hostility (rS
Доп.точки доступа:
Пшук, Н. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Деякі особливості соціально-психологічної дезадаптації здобувачів вищої медичної освіти в умовах воєнного часу [Текст] = Some trends of social and psychological maladaptation of medical university students in wartime / Н. Г. Пшук [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 437-442. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы, тенденции)
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS
Аннотация: З метою дослідження соціально-демографічних і соціально-психологічних особливостей здобувачів вищої медичної освіти у контексті соціально-психологічної дезадаптації в умовах воєнного часу проведено обстеження 167 здобувачів вищої медичної освіти з використанням анкетування та шкали соціально-психологічної адаптації C. Rogers and R.F. Dymond. Статистичний аналіз розбіжностей кількісних ознак проведено за допомогою непараметричного тесту Манна-Уїтні, категорованих за точним критерієм Фішера (одностороннього) при р0,05. Виявлено, що під впливом стресу війни соціально-психологічна адаптація здобувачів погіршується у сферах психологічного благополуччя, мікросоціальної взаємодії, навчання та дозвілля. Соціально-психологічна дезадаптація у здобувачів вищої медичної освіти більш поширена серед жінок та студентів старших курсів, тоді як вплив віку й матеріального благополуччя на ризик дезадаптації виявився другорядним. У міру поглиблення соціально-психологічної дезадаптації в умовах воєнного часу збільшується питома вага здобувачів з порушеннями соціального функціонування, зокрема з посиленням психологічних проблем – у здобувачів без проявів соціально-психологічної дезадаптації 58,3%, з окремими проявами – 92,0%, з вираженою дезадаптацією – 90,6%; зменшенням спілкування – відповідно 22,3%, 74,7% і 68,7%; погіршенням навчання – відповідно 47,2%, 59,6% і 87,5%, погіршенням стосунків з родичами – відповідно 27,8%, 47,5% і 71,8%; погіршенням стосунків з друзями – відповідно 38,8%, 61,6% і 75,0%; погіршенням стосунків з іншими людьми – відповідно 74,9%, 71,7% та 78,2%; а також погіршенням дозвілля – відповідно 55,5%, 47,5% і 81,2%. Водночас певна частина здобувачів без ознак соціально-психологічної дезадаптації навіть в умовах воєнного часу виявилася здатною покращити своє соціально-психологічне функціонування: загального психологічного стану – 8,4%, спілкування з оточенням – 19,4%, навчання – 16,7%, взаємини з родичами – 50,0%, взаємини з друзями – 44,5%, взаємини з іншими людьми – 8,4%, дозвілля – 13,9%. Виявлені закономірності слід враховувати під час розробки реабілітаційних і профілактичних заходів для здобувачів вищої освіти з проявами соціально-психологічної дезадаптаці
In aim to study the socio-demographic and socio-psychological features of higher medical education graduates in the context of social-psychological maladaptation in wartime, a survey of 167 higher medical education graduates was conducted using questionnaires and a scale of social-psychological adaptation C. Rogers and R.F. Dymond. Statistical analysis of differences in quantitative traits was performed using the non-parametric Mann-Whitney test, categorized using Fisher's exact test (one-sided) at p0.05. It was found that under the influence of the stress of war, the social and psychological adaptation of the students worsens in the areas of psychological well-being, microsocial interaction, learning and leisure. Socio-psychological maladaptation among students of higher medical education is more common among women and senior students, while the influence of age and material well-being on the risk of maladaptation turned out to be secondary. As socio-psychological maladaptation deepens in wartime, the specific weight of students with disorders of social functioning, in particular, intensified psychological problems, increases – among students without manifestations of socio-psychological maladaptation, 58.3%, with individual manifestations – 92.0%, with pronounced maladaptation – 90.6%; decrease in communication – 22.3%, 74.7% and 68.7%, respectively; worsening of studies – 47.2%, 59.6% and 87.5% respectively, worsening of relations with relatives – 27.8%, 47.5% and 71.8% respectively; deterioration of relations with friends – 38.8%, 61.6% and 75.0% respectively; deterioration of relations with other people – 74.9%, 71.7% and 78.2% respectively; as well as deterioration of leisure time – 55.5%, 47.5% and 81.2% respectively. At the same time, a certain part of the students without signs of socio-psychological maladaptation even in wartime proved to be able to improve their socio-psychological functioning: general psychological state – 8.4%, communication – 19.4%, education – 16.7%, relations with relatives – 50.0%, relations with friends – 44.5%, relations with other people – 8.4%, leisure – 13.9%. The revealed patterns should be taken into account when developing rehabilitation and preventive measures for higher education students with manifestations of social and psychological maladaptation
Доп.точки доступа:
Пшук, Н. Г.
Белов, О. О.
Стукан Л. В., Л. В.,
Ільницький, Г. О.
Новицький, А. В.
Дроненко, В. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Психосоматичні трансформації у хворих на професійну патологію / Н. Г. Пшук [та ін.] // Медична психологія = Медицинская психология. - 2019. - Том 14, N 3. - С. 9-11

MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (патофизиология, психология)
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (этиология)
Аннотация: Вивчено психопатологічні констеляції психосматичного регістру у пацієнтів із професійною патологією органів дихання і периферичної нервової системи. Виявлено домінування серед симптоматики проявів дистимії, астенічної симптоматики, інсомнії, емоційної лабільності, тривоги, апатичних проявів, когнітивних порушень і нав’язливості, у синдромологічній структурі − тривожно−депресивного, іпохондричного, астено−депресивного, депресивного та обсесивного синдромів. Відзначено високі рівні соматизації, міжособистісної сенситивності, депресії і тривожності, що відображають соматогенний вплив на психіку дистресу, породженого соматичною дисфункцією
Доп.точки доступа:
Пшук, Н. Г.
Абдряхімова, Ц. Б.
Белов, О. О.
Герасимук, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-37

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)