Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска
Книги
Периодические издания
Библиотечные издания
Высшее образование
Краеведение
Редкие издания
Область поиска
в найденном
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Рековець, О. Л.$<.>)
Общее количество найденных документов : 85
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Параллельн. заглавия :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Найти похожие
2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/4)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Найти похожие
3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Рековець О. Л.
Заглавие : Фактори ризику, що впливають на прогноз у хворих з артеріальною гіпертензією
Место публикации : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 2. - С. 59-69 (Шифр АУ38/2018/2)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: В аналіз включено 524 пацієнти, яким проводили стандартне обстеження: вимірювання офісного артеріального тиску (АТ), добове моніторування АТ, ехокардіографію, електрокардіографію. Через 5 років після виписки зі стаціонару усім хворим поштою була розіслана анкета, що хворі заповнювали письмово з вказанням, які та коли перенесли несприятливі події (інфаркт міокарда, інсульт, нестабільна стенокардія, серцева або ниркова недостатність, інші серцево-судинні події, що потребували госпіталізації). У разі смерті пацієнта анкету заповнювали родичі. Вплив факторів на частоту виникнення несприятливих подій визначали за допомогою регресійного аналізу. Під час дослідження встановлено, що основними факторами, які були пов’язані з виникненням несприятливих подій (інфаркт, інсульт, нестабільна стенокардія, серцева недостатність, ниркова недостатність, смерть, госпіталізація через інші серцево-судинні події, цукровий діабет) в обстежених хворих, були: вік пацієнта, рівень систолічного АТ при виписці зі стаціонару, рівень пульсового АТ (ПАТ) при виписці зі стаціонару, наявність постінфарктного кардіо-склерозу, інсульту в анамнезі, збільшений порівняно з нормою розмір лівого передсердя, знижена фракція викиду лівого шлуночка, збільшена товщина міжшлуночкової перегородки, індекс маси міокарда лівого шлуночка більше 137 г/м2, наявність ЕКГ-ознак гіпертрофії лівого шлуночка більше 3 балів за критерієм Естеса, порушений добовий профіль діастолічного АТ (ДАТ), рівень середнього денного ПАТ більше 64 мм рт.ст. Незалежними від інших факторів ризику виникнення комбінованої кінцевої точки в обстежених хворих виявилися рівень офісного ПАТ при виписці зі стаціонару 64 мм рт.ст. та більше, значно знижена фракція викиду лівого шлуночка (менше 40 %), потовщення міжшлуночкової перегородки (більше 1,2 см), величина індексу маси міокарда лівого шлуночка 137 г/м2 та більше, кількість балів за Естесом більше 3, зниження ДАТ у нічний період менше 10 %, середній денний ПАТ при добовому моніторуванні АТ 64 мм рт.ст. і більше. Серед них незалежними від терапії, що призначалася, були рівень офісного ПАТ 64 мм рт.ст. і більше при виписці, знижена (менше 40 %) фракція викиду лівого шлуночка, порушення добового профілю АТ (добовий індекс для ДАТ менше 10 %) або середній денний ПАТ вищий від 64 мм рт.ст. Не виявлено достовірного впливу тієї чи іншої групи антигіпертензивних препаратів на частоту виникнення комбінованої точки. Для прогнозу обстежених хворих більше значення мало зниження АТ як такого, особливо ПАТ, а не те, яким антигіпертензивним препаратом вдавалося його знизити524 patients, who were treated in specialized secondary hypertension unit, were included in 5-year reprospective analysis. All patients during hospital stay underwent standard examination: office blood pressure measurement, electrocardiography (ECG), echocardiography, blood pressure monitoring. After 5 years, all patients were mailed questionnaires, on which they answered by themselves. In case of patients death, their relatives answered. Mantel-Haenszel and Cox regression univariate and multivariate analysis was performed to detect independent risk factors for combined end-point (myocardial infarction, unstable angina, stroke, new heart failure, new renal failure, death, new diabetes mellitus, other cardiovascular events — coronary artery bypass graft, aortic aneurysm, etc.). The study found that main risk factors of end-point development were age, systolic ( 160 mmHg) and pulse ( 64 mmHg) blood pressure at the time of discharge from hospital, myocardial infarction and stroke/ transient ischemic attack in the past medical history, enlarged left atrium, decreased ejection fraction (less than 40 %), increased interventricular septum thickness ( 1.2 cm), left ventricular mass index 137 g/m2 , ECG signs of left ventricular hypertrophy (Estes 3), daily index 10 % (non-dippers) and day time pulse pressure 64 mmHg during blood pressure monitoring. Among indicated factors, independent ones were office pulse pressure 64 mmHg, ejection fraction 40 %, increased interventricular septum thickness ( 1.2 cm), left ventricular mass index 137 g/m2 , ECG signs of left ventricular hypertrophy (Estes 3), daily index 10 % (non-dippers) and daytime pulse pressure 64 mmHg during blood pressure monitoring. Such risk factors as office pulse pressure, decreased ejection fraction, non-dipper blood pressure profile and increased daytime pulse pressure saved their influence on prognosis independently from antihypertensive therapy. We did not find the benefits of any antihypertensive drug groups. Only level of blood pressure reduction (especial pulse pressure) was important for prognosis
Найти похожие
4.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2004г.,N 3
Интересные статьи :
Лутай М. И. Вторичная профилактика и медикаментозное лечение больных с ишемической болезнью сердца. Можно ли изменить прогноз?/ М. И. Лутай, А. Ф. Лысенко (стр.9-20)
Яновский Г. В. Факторы, определяющие выживаемость больных с хронической сердечной недостаточностью/ Г. В. Яновский [и др.] (стр.21-25)
Пархоменко А. Н. Сравнительная оценка эффективности ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента разных поколений у больных с острым инфарктом миокарда: влияние на процесс ранней дилатации полости левого желудочка сердца/ А. Н. Пархоменко [и др.] (стр.26-29)
Целуйко В. И. Диастолическая функция левого желудочка сердца у больных с метаболическим синдромом Х/ В. И. Целуйко, В. Г. Радченко, К. Ю. Киношенко (стр.30-33)
Митченко Е. И. Особенности применения селективного ?-адреноблокатора бетаксолола у больных с метаболическим синдромом/ Е. И. Митченко, В. Ю. Романов (стр.34-37)
Сіренко Ю. М. Стан мозкової гемодинаміки у хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [и др.] (стр.38-41)
Амосова К. М. Ефективність та переносність препарату лерканідипіну в лікуванні хворих із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією/ К. М. Амосова, О. Б. Яременко, Т. О. Ковганіч (стр.42-47)
Аляви А. Л. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы у больных с артериальной гипертензией/ А. Л. Аляви [и др.] (стр.48-53)
Жарінов О. Й. Переносність та клініко-фармакодинамічні ефекти бісопрололу у хворих з хронічною серцевою недостатністю / О. Й. Жарінов, О. Є. Кітура (стр.54-59)
Курята А. В. Уровень активности ?-адренорецепторов, состояние функции эндотелия и мембран эритроцитов у больных старших возрастных групп с сердечной недостаточностью и их изменение под влиянием лечения/ А. В. Курята, Е. В. Соя (стр.60-65)
Бондаренко И. П. Малые аномалии сердца в диагностике врожденной дисплазии соединительной ткани/ И. П. Бондаренко, И. И. Ермакович, В. А. Чернышов (стр.66-69)
Несукай Е. Г. Структурно-функциональная перестройка левого желудочка сердца у больных с аортальным стенозом при различных типах нарушения гемодинамики/ Е. Г. Несукай (стр.70-74)
Хомазюк И. Н. Клинико-эхокардиографическая характеристика пролабирования митрального клапана/ И. Н. Хомазюк, С. В. Чебанюк (стр.75-79)
Вихованюк І. В. Досвід надання спеціалізованної допомоги хворим із серцево-судинними захворюваннями в амбулаторних умовах/ І. В. Вихованюк [и др.] (стр.80-84)
Коваленко В. Н. Структурно-функциональная морфология желудочков сердца как основа изменения геометрии сокращения. Часть 2. Количественный анализ/ В. Н. Коваленко (стр.85-91)
Гавриш О. С. Структурно-метаболічні аспекти антиаритмічного впливу лозартану при хронічній коронарній недостатності/ О. С. Гавриш [и др.] (стр.92-96)
Крахмалова Е. О. Расчет объемов правого желудочка и его фракции выброса методом двухмерной эхокардиографии с использованием эллиптической математической модели/ Е. О. Крахмалова (стр.97-100)
Костенко Л. Н. Полная одномоментная реваскуляризация миокарда методом ургентного коронарного стентирования инфарктобусловившей и не связанной с инфарктом венечных артерий у больного с кардиогенным шоком/ Л. Н. Костенко [и др.] (стр.101-102)
Рыжкова Н. А. Функциональное состояние нейтрофильных гранулоцитов у пациентов с ишемической болезнью сердца/ Н. А. Рыжкова, Т. И. Гавриленко (стр.103-110)
Ватутин Н. Т. Анемии у больных с хронической сердечной недостаточностью/ Н. Т. Ватутин, Е. В. Склянная, Т. С. Кириенко (стр.111-116)
Єна Л. М. Патофізіологічні механізми формування гіпертензивного серця/ Л. М. Єна, В. Є. Кондратюк (стр.117-122)
Вікторов О. П. Безпечне застосування цереброваскулярних лікарських засобів: цинаризин/ О. П. Вікторов, Ж. А. Хоменко (стр.123-125)
Резолюція Української науково-практичної конференції "Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії" (12-14 травня 2004 року, М.Київ) (стр.126-127)
Интересные статьи :
Найти похожие
5.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2019г.,N 5
Интересные статьи :
Міщенко Л. А. Можливості монотерапії щодо контролю артеріального тиску: результати українського дослідження МАГНАТ/ Л. А. Міщенко (стр.11-20)
Рековець О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ на зміну офісного, центрального артеріального тиску та циркадність артеріального тиску залежно від ранкового або вечірнього прийому/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.23-32)
Воронков Л. Г. Предиктори довгострокового клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.33-42)
Целуйко В. Й. Особливості структурного і функціонального ремоделювання лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім гіпотериозом/ В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, Д. А. Корчагіна (стр.43-52)
Шумаков В. О. Ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину в терапії пацієнтів з гострим інфарктом міокарда/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.53-63)
Кожухов С. М. Конгрес Європейського товариства кардіологів - 2019/ С. М. Кожухов (стр.64-65)
Резолюція ХХ Національного конгресу кардіологів України (стр.66-68)
Интересные статьи :
Найти похожие
6.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2019г.,N 2
Интересные статьи :
Воронков Л. Г. Біологічні маркери та їх застосування при серцевій недостатності. Консенсус Всеукраїнської асоціації кардіологів України, Всеукраїнської асоціації фахівців із серцевої недостатності та Української асоціації фахівців з невідкладної кардіології/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.11-22)
Целуйко В. Й. Показники коронарографії у хворих із гострим коронарним синдромом та фібриляцією передсердь/ В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, Н. А. Лопіна (стр.23-31)
Рековець О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II на зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні залежно від ранкового або вечірнього прийому/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.32-47)
Воронков Л. Г. Клініко–інструментальна характеристика пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від втрати маси тіла за останні 6 місяців/ Л. Г. Воронков, К. В. Войцеховська, Л. П. Паращенюк (стр.48-56)
Жадан А. В. Сердечная недостаточность, требующая госпитализации, у пациентов, перенесших кардиохирургическое вмешательство по поводу клапанной патологии сердца/ А. В. Жадан (стр.57-62)
Березуцкий В. И. Сонификация сердечных аритмий в музыке Бетховена, или "The heartfelt music of Ludwig van Beethoven"–2/ В. И. Березуцкий, М. С. Березуцкая (стр.63-75)
Соловьян А. Н. Антиаритмические препараты: механизмы действия, клинические эффекты, показания к применению/ А. Н. Соловьян, Т. В. Михалева (стр.76-90)
Интересные статьи :
Найти похожие
7.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2021г. т.28,N 3
Интересные статьи :
Коваленко В. М. COVID-19 - асоційований міокардит: власний досвід патогенетичного лікування/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.9-19)
Сіренко Ю. М. Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.20-29)
Ломаковський О. М. Порівняльна характеристика стану імунної системи у хворих на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією та гострим коронарним синдромом/ О. М. Ломаковський [та ін.] (стр.30-39)
Мітченко О. І. Загальний аналіз клініко-лабораторних характеристик пацієнтів, які увійшли до Українського реєстру хворих із сімейною гіперхолестеринемією/ О. І. Мітченко [та ін.] (стр.41-48)
Стан М. В. Роль фракційного резерву кровоплину при визначенні тактики реваскуляризації в пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ М. В. Стан [та ін.] (стр.49-56)
Ковальова О. М. Раціональна антигіпертензивна терапія пацієнтів старших вікових груп/ О. М. Ковальова (стр.57-66)
Коваленко В. М. Діагностика та лікування міокардиту. Рекомендації Всеукраїнської асоціації кардіологів України/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.67-88)
Интересные статьи :
Найти похожие
8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Торбас О. О., Кушнір С. М., Рековець О. Л., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Структура призначення медикаментозної терапії кардіологічним пацієнтам на первинній ланці надання медичної допомоги: уроки дослідження ОЗІРКА
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2021. - Т. 14, № 4. - С. 17-26 (Шифр АУ38/2021/14/4)
Предметные рубрики: Розувастатин
MeSH-главная: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ГИПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМИЯ -- HYPERCHOLESTEROLEMIA
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS
Аннотация: Структура призначень кардіологічних препаратів лікарями на первинній ланці надання медичної допомоги досить довгий час залишалася невідомою. Ми вирішили використати дані дослідження ОЗІРКА, метою якого було вивчити вплив препарату Озалекс (розувастатин) на рівень ліпідів і холестерину в пацієнтів з порушеннями ліпідного обміну і гіперхолестеринемією, та оцінити структуру лікарських призначень в умовах реальної клінічної практики, а також ефективність контролю основних факторів кардіоваскулярного ризику. Ми щиро сподіваємося, що отримані нами дані дозволять оптимізувати схему лікування пацієнтів на первинній ланці надання медичної допомоги, покращити прогноз і виживання пацієнтів, а також надати практичному лікарю докази стосовно безпеки й ефективності розувастатину, які можна буде перенести в рутинну клінічну практику вже зараз
Найти похожие
9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Пономарева Г. В., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Крушинська Н. А., Поліщук С. А., Сидоренко П. І., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Структура пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією
Место публикации : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 46-66 (Шифр АУ38/2018/1)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Аннотация: Неконтрольований артеріальний тиск в осіб (АТ) пов’язаний із чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з АГ, які досягли цільового рівня АТ. Мета: оцінити загальну характеристику пацієнтів із резистентною АГ, які проходили стаціонарне лікування у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», та визначити досягнення цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів із резистентною АГ, які приймають 3 антигіпертензивні препарати та більше. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів із резистентною АГ, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше і лікувалися у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України». Рівень офісного АТ при надходженні хворих у відділення при прийомі 3 антигіпертензивних препаратів і більше становив ≥ 140/90 мм рт.ст.: середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) був 174,60 ± 0,64/100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили такі обстеження: вимірювання зросту та маси тіла, офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі та центрального артеріального тиску, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормона, Т3, Т4, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків, — 62,7 проти 36,7 % відповідно. Серед них у 5 % була виявлена вторинна АГ, де в структурі переважну частку становили ренопаренхімна артеріальна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом. У 16,6 % пацієнтів із резистентною АГ відмічався цукровий діабет 2-го типу, 15,8 % пацієнтів перенесли порушення мозкового кровообігу в анамнезі, де переважав ішемічний інсульт — 12,8 %. У пацієнтів, у яких не було досягнуто цільового САТ (31 %), спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них відмічались достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,30 ± 1,74 г/м2), частіше спостерігались ожиріння (42,9 проти 37,5 %), аномалії розвитку нирок (2,7 проти 0,8 %), облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок (2,0 проти 0,2 %), структурні зміни наднирників (3,0 проти 1,2 %), нефропатія (1,3 проти 0,2 %), вищий ступінь серцевої недостатності (СН 2А стадії; 16,9 проти 8,5 %). Ступінь зниження офісного АТ серед пацієнтів, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше, загалом становив для САТ 43,47 ± ± 0,65 мм рт.ст., для ДАТ — 20,33 ± 0,74 мм рт.ст., р 0,001 для обох значень. ДАТ між пацієнтами, які приймали 3 препарати та 4 препарати і більше, достовірно не відрізнявся та становив 19,88 і 20,81 мм рт.ст. відповідно, а офісний САТ достовірно більше знизився в пацієнтів, які приймали 4 препарати та більше, — на 45,78 мм рт.ст. порівняно з групою, яка приймала 3 препарати, — 41,3 мм рт.ст., р 0,001. Висновки. Вторинна артеріальна гіпертензія була виявлена в 5 % хворих із резистентною гіпертензією, в структурі найбільшу частку становили ренопаренхімна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозомPatients with uncontrolled blood pressure (BP) have a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to those with hypertension who have reached the target blood pressure. The purpose of the study was to evaluate the structural characteristics of patients with resistant arterial hypertension (AH) undergoing in-patient treatment at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and to determine the achievement of the target blood pressure in patients with resistant AH taking three or more antihypertensive drugs. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant AH who received 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca-demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office BP at admission to the department was ≥ 140/90 mmHg if patients took 3 or more AH drugs. The average level of systolic (SBP)/diastolic blood pressure (DBP) was 174.60 ± 0.64/100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: body height and weight measurements, office BP, daily blood pressure monitoring, echocardiography, pulse wave velocity and central blood pressure, sleep apnea determination, general blood count, blood biochemical analysis, evaluating the levels of thyroid-stimulating hormone, Т3, Т4, blood renin, blood aldosterone and their correlation, determination of urine metanephrine, cortisol. Results. Among patients with resistant arterial hypertension, there were more women (63 %) than men (37 %). Secondary hypertension was found in 5 %; renoparenchymal arterial hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism predominated in the structure. 16.6 % of patients with resistant arterial hypertension had type 2 diabetes mellitus, 15.8 % — a history of cerebrovascular accident, with an ischemic stroke prevalence of 12.8 %. Patients who did not achieve target SBP (31 %) had significantly higher blood pressure at admission. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 ng/l vs 35.9 ± 20.8 ng/l), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 g/m2 vs 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity (42.9 vs 37.5 %), kidney abnormality (2.7 vs 0.8 %), obliterating lower limb atherosclerosis (2.0 vs 0.2 %), structural alterations in the adrenal gland (3.0 vs 1.2 %), nephropathy (1.3 vs 0.2 %), and higher degree of heart failure (16.9 vs 8.5 %). The degree of office blood pressure reduction among patients who received 3 or more drugs was 43.47 ± 0.65 mmHg for SBP and 20.33 ± 0.74 mmHg for DBP, p 0.001 for both values. The DBP did not differ significantly between patients taking 3 and 4 drugs or more — 19.88 and 20.81 mmHg, respectively, and the office SBP significantly decreased in patients taking 4 drugs or more — by 45.78 mmHg compared with the group taking 3 drugs — 41.3 mmHg, p 0.001. Conclusions. Secondary arterial hypertension was found in 5 % of patients with resistant hypertension; renoparenchymal hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism prevailed in the structure
Найти похожие
10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Рековець О. Л.
Заглавие : Стрес та артеріальна гіпертензія: С- і Н-тип артеріальної гіпертензії і причини резистентності
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 5. - С. 12-25 (Шифр МУ65/2022/18/5)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Аннотация: Неконтрольований артеріальний тиск (АТ), особливо на фоні стресу, пов’язаний з чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з артеріальною гіпертензією (АГ), які досягли цільового рівня АТ. Мета дослідження: оцінити механізми впливу стресу на розвиток артеріальної гіпертензії, типів артеріальної гіпертензії і резистентність. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів з резистентною АГ, які приймали 3 і більше антигіпертензивних препарати і лікувалися у відділенні вторинних і легеневих гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної і регенеративної медицини ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України. Рівень офісного АТ при надходженні у відділення при прийомі трьох і більше антигіпертензивних препаратів становив: систолічного — 174,60 ± 0,64 мм рт.ст., діастолічного — 100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили наступні обстеження: вимірювання офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормону, трийодтироніну, тироксину, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків — 62,7 % проти 36,7 % відповідно. У дослідженні пацієнтів з резистентною АГ, у яких не було досягнуто цільового рівня систолічного АТ, спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них був достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л, р = 0,026), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,3 ± 1,74 г/м2), частіше відзначалося ожиріння (42,9 % проти 37,5 %). Висновки. Пацієнти з резистентною артеріальною гіпертензією, які не досягли цільового рівня артеріального тиску, мали вищий рівень кортизолу й індекс маси міокарда лівого шлуночка порівняно з пацієнтами, у яких було досягнуто цільових рівнів артеріального тискуUncontrolled blood pressure (BP), especially in the context of stress, is associated with a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to patients with hypertension who have reached the target BP level. Aim: to evaluate the mechanisms of the influence of stress on the development of hypertension, types of hypertension and resistance. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant hypertension who were taking 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of secondary and pulmonary hypertensions of the State Institution “National Scientific Center “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca­demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office blood pressure upon admission to the department when taking 3 or more antihypertensive drugs was: systolic — 174.60 ± 0.64 mmHg, diastolic — 100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: measurement of office blood pressure, daily blood pressure monitoring, echocardiography, measurement of nocturnal sleep apnea, general blood analysis, biochemical blood analysis, determining the levels of thyroid-stimulating hormone, triiodothyronine, thyroxine, blood renin, blood aldosterone and their ratio, urine metanephrines, blood cortisol. Results. Among patients with resistant hypertension, there were more women than men — 62.7 versus 36.7 %, respectively. In a study of people with resistant hypertension who did not reach the target level of systolic BP, significantly higher indicators of BP were observed upon admission to the hospital. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 vs. 35.9 ± 20.8 ng/l, p = 0.026), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 vs. 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity was more common among them (42.9 versus 37.5 %). Conclusions. Patients with resistant hypertension who did not reach the target level of blood pressure had higher level of cortisol and left ventricular mass index compared to those who achieved the target levels of blood pressure
Найти похожие
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
Стандартный
Расширенный
Профессиональный
По словарю
УДК-навигатор
Тематический навигатор
Статистика обращений
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)