Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Рековець, О. Л.$<.>)

Общее количество найденных документов : 85
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Рековець О. Л., Граніч В. М., Кушнір С. М.
Заглавие : Стан мозкової гемодинаміки у хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2004. - № 3. - С. 38-41 (Шифр УУ11/2004/3)
Предметные рубрики: Гипертензия-- кровь
Гемодинамика
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л.
Заглавие : Лерканідипін у лікуванні артеріальної гіпертензії: різні аспекти дії в клінічному досвіді
Место публикации : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 5. - С. 7-22 (Шифр АУ38/2018/5)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Аннотация: Одним з нових антагоністів кальцію III покоління є лерканідипін, який завдяки високій ліпофільності й судинній селективності здатний забезпечувати антигіпертензивний ефект, що розвивається поступово й триває понад 24 години. Матеріали та методи. У дослідження було включено 20 пацієнтів із м’якою й помірною артеріальною гіпертензією (середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного артеріального тиску (ДАТ) — 149,12 ± 1,42/91,92 ± 0,93 мм рт.ст.). Критеріями включення в дослідження були: вік чоловіків і жінок від 18 до 75 років, м’яка й помірна есенціальна артеріальна гіпертензія. У 20 пацієнтів із м’якою й помірною артеріальною гіпертензією ми досліджували вплив лерканідипіну (Леркамен виробництва компанії «Берлін-Хемі», Німеччина) в дозі 20 мг один раз на добу на показники офісного артеріального тиску, артеріального тиску при добовому моніторуванні, центрального артеріального тиску й пружно-еластичні властивості артерій. Результати. У групі монотерапії лерканідипіном зниження офісних САТ/ДАТ становило 12,35/8,18 мм рт.ст. (р 0,01 для обох значень), частота серцевих скорочень зросла на 4,72 уд/хв. Загалом цільовий офісний артеріальний тиск 140/90 мм рт.ст. було досягнуто в 76,47 % хворих на фоні монотерапії лерканідипіном, при добовому моніторуванні тиск 130/80 мм рт.ст. було досягнуто в 76,47 %. У групі пацієнтів, які лікувалися лерканідипіном, за даними добового моніторування АТ спостерігалося достовірне зниження середньодобових показників САТ/ДАТ — на 8,65 ± 1,91/9,06 ± 2,17 мм рт.ст., р 0,01 для обох значень, а також достовірно зросла частота серцевих скорочень у нічний час — на 5,05 ± 1,86 уд/хв, р 0,05. Достовірним було зменшення індексу часу для САТ і ДАТ за весь період, за денний період, зменшення нічного ДАТ. Висновки. За даними офісного вимірювання артеріального тиску, лікування на основі лерканідипіну приводило до достовірного зниження офісного САТ/ДАТ на 12,35/8,18 мм рт.ст. За даними добового моніторування АТ, лікування на основі лерканідипіну в дозі 20 мг на добу достовірно знижувало середньодобовий САТ/ДАТ на 8,65/9,06 мм рт.ст. Центральний артеріальний тиск на фоні лікування лерканідипіном 20 мг на добу знизився достовірно на 12,18 мм рт.ст. Частка пацієнтів, які досягли цільового рівня офісного артеріального тиску й артеріального тиску при добовому моніторуванні, була однаковою — 76,47 %. Не спостерігалося достовірного впливу терапії лерканідипіном на зміни варіабельності серцевого ритму. Прийом лерканідипіну добре переносився хворимиBackground. One of the new third-generation calcium antagonists is lercanidipine, which, due to its high lipophilicity and vascular selectivity, can provide a gradual antihypertensive effect that lasts more than 24 hours. Materials and methods. The study included 20 patients with mild to moderate arterial hypertension (mean systolic (SBP)/diastolic blood pressure (DBP) — 149.12 ± 1.42/91.92 ± 0.93 mmHg). The criteria for inclusion in the study were: age from 18 to 75 years, mild to moderate essential hypertension. In 20 patients with mild to moderate hypertension, we studied the effect of lercanidipine at a dose of 20 mg once daily on the indicators of office blood pressure, blood pressure in daily monitoring and on central blood pressure and elastic properties of the arteries. Results. In the group of monotherapy with lercanidipine, the reduction in office SBP/DBP amounted to 12.35/8.18 mmHg (p 0.01 for both values), heart rate increased by 4.72 bpm. In general, the target office blood pressure 140/90 mmHg was achieved in 76.47 % of patients against the background of monotherapy with lercanidipine; in daily monitoring, blood pressure 130/80 mmHg was achieved in 76.47 % of cases. In the group of patients treated with lercanidipine, according to ambulatory blood pressure monitoring, there was a significant decrease in the average daily SBP/DBP values by 8.65 ± 1.91/9.06 ± 2.17 mmHg, p 0.01 for both values, and heart rate at night also significantly increased — by 5.05 ± ± 1.86 bpm, p 0.05. The reduction in the time index for SBP and DBP for the entire period, the day period, and the reduction in the night SBP was reliable. Conclusions. According to the office measurement, treatment on the basis of lercanidipine resulted in a significant decrease in the office SBP/DBP by 12.35/8.18 mmHg. According to daily blood pressure monitoring, therapy with lercanidipine 20 mg significantly reduced daily SBP/DBP — by 8.65/9.06 mmHg, as well as central blood pressure — by 12.18 mmHg. The proportion of patients who achieved the target levels of office blood pressure and blood pressure in daily monitoring was the same — 76.47 %. There was no significant effect of lercanidipine on changes in heart rate variability. Lercanidipine administration was well tolerated by patients
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л.
Заглавие : Методи вимірювання артеріального тиску лікарями та пацієнтами
Место публикации : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 2. - С. 93-98 (Шифр АУ38/2018/2)
MeSH-главная: АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ ИЗМЕРЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE DETERMINATION
Аннотация: Артеріальний тиск (АТ), що вимірюється лікарем на прийомі в кабінеті, називається офісним АТ, в домашніх умовах — домашнім АТ. Коли пацієнт самостійно вимірює артеріальний тиск в домашніх умовах — самомоніторування АТ. Коли АТ вимірюється протягом доби за допомогою спеціального портативного приладу — амбулаторне або добове (24-годинне) моніторування АТ. Аускультативний метод на сьогодні є офіційним еталоном неінвазивного визначення АТ для діагностики артеріальної гіпертензії. Крім того, він використовується для неінвазивної верифікації автоматичних вимірювачів артеріального тиску. На даний момент осцилометричні прилади становлять більше 80 % усіх автоматичних і напівавтоматичних приладів для побутового вимірювання АТ. Серед сучасних професійних апаратів для амбулаторного вимірювання і моніторування АТ осцилометричні прилади становлять близько половини, до 25 % — аускультативні і 25 % — комбіновані прилади. Найбільш простим ручним приладом для вимірювання артеріального тиску залишається ртутний сфігмоманометр. Саме при використанні ртутних сфігмоманометрів була доведена точність самого методу неінвазивного вимірювання артеріального тиску за Ріва-Роччі і Коротковим. Заборона ртуті в багатьох країнах сприяла розвитку і поширенню напів- і повністю автоматичних приладів для вимірювання артеріального тиску методом осцилометрії. АТ вимірюється двічі, з інтервалом 2–3 хвилини, і фіксується середня цифра з двох вимірів. Якщо різниця між результатами становить більше 5 мм рт.ст., необхідно ще раз виміряти артеріальний тискThe arterial pressure measured in the doctor’s office is called office blood pressure (BP), while at home — home blood pressure. When the patient independently measures BP at home, it’s called self-monitoring of blood pressure. When blood pressure is measured during the day with a special portable device — ambulatory, or 24-hour, blood pressure monitoring. The auscultatory method is the official standard of non-invasive BP determination for the diagnosis of arterial hypertension. In addition, it is used for non-invasive verification of automatic blood pressure monitors. Today, oscillometric instruments account for more than 80 % of all automatic and semiautomatic devices for home measurement of blood pressure. Among the modern professional devices for ambulatory measurement and monitoring of blood pressure, oscillometric devices account for about half, up to 25 % — auscultatory devices, and 25 % — combined ones. Mercury sphygmomanometer remains the simplest manual device for measuring blood pressure. The accuracy of the method of non-invasive blood pressure measurement by Riva-Rocci and Korotkov was proved with the use of mercury sphygmomanometers. The prohibition of mercury in many countries contributed to the development and dissemination of semi- and fully automa-tic instruments for measuring blood pressure by the method of oscillometry. The blood pressure is measured twice with an interval of 2–3 minutes and the average figure from two measurements is fixed. If the difference between the results is more than 5 mmHg, then it is necessary to measure BP again
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Рековець О. Л.
Заглавие : Фактори ризику, що впливають на прогноз у хворих з артеріальною гіпертензією
Место публикации : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 2. - С. 59-69 (Шифр АУ38/2018/2)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: В аналіз включено 524 пацієнти, яким проводили стандартне обстеження: вимірювання офісного артеріального тиску (АТ), добове моніторування АТ, ехокардіографію, електрокардіографію. Через 5 років після виписки зі стаціонару усім хворим поштою була розіслана анкета, що хворі заповнювали письмово з вказанням, які та коли перенесли несприятливі події (інфаркт міокарда, інсульт, нестабільна стенокардія, серцева або ниркова недостатність, інші серцево-судинні події, що потребували госпіталізації). У разі смерті пацієнта анкету заповнювали родичі. Вплив факторів на частоту виникнення несприятливих подій визначали за допомогою регресійного аналізу. Під час дослідження встановлено, що основними факторами, які були пов’язані з виникненням несприятливих подій (інфаркт, інсульт, нестабільна стенокардія, серцева недостатність, ниркова недостатність, смерть, госпіталізація через інші серцево-судинні події, цукровий діабет) в обстежених хворих, були: вік пацієнта, рівень систолічного АТ при виписці зі стаціонару, рівень пульсового АТ (ПАТ) при виписці зі стаціонару, наявність постінфарктного кардіо-склерозу, інсульту в анамнезі, збільшений порівняно з нормою розмір лівого передсердя, знижена фракція викиду лівого шлуночка, збільшена товщина міжшлуночкової перегородки, індекс маси міокарда лівого шлуночка більше 137 г/м2, наявність ЕКГ-ознак гіпертрофії лівого шлуночка більше 3 балів за критерієм Естеса, порушений добовий профіль діастолічного АТ (ДАТ), рівень середнього денного ПАТ більше 64 мм рт.ст. Незалежними від інших факторів ризику виникнення комбінованої кінцевої точки в обстежених хворих виявилися рівень офісного ПАТ при виписці зі стаціонару 64 мм рт.ст. та більше, значно знижена фракція викиду лівого шлуночка (менше 40 %), потовщення міжшлуночкової перегородки (більше 1,2 см), величина індексу маси міокарда лівого шлуночка 137 г/м2 та більше, кількість балів за Естесом більше 3, зниження ДАТ у нічний період менше 10 %, середній денний ПАТ при добовому моніторуванні АТ 64 мм рт.ст. і більше. Серед них незалежними від терапії, що призначалася, були рівень офісного ПАТ 64 мм рт.ст. і більше при виписці, знижена (менше 40 %) фракція викиду лівого шлуночка, порушення добового профілю АТ (добовий індекс для ДАТ менше 10 %) або середній денний ПАТ вищий від 64 мм рт.ст. Не виявлено достовірного впливу тієї чи іншої групи антигіпертензивних препаратів на частоту виникнення комбінованої точки. Для прогнозу обстежених хворих більше значення мало зниження АТ як такого, особливо ПАТ, а не те, яким антигіпертензивним препаратом вдавалося його знизити524 patients, who were treated in specialized secondary hypertension unit, were included in 5-year reprospective analysis. All patients during hospital stay underwent standard examination: office blood pressure measurement, electrocardiography (ECG), echocardiography, blood pressure monitoring. After 5 years, all patients were mailed questionnaires, on which they answered by themselves. In case of patients death, their relatives answered. Mantel-Haenszel and Cox regression univariate and multivariate analysis was performed to detect independent risk factors for combined end-point (myocardial infarction, unstable angina, stroke, new heart failure, new renal failure, death, new diabetes mellitus, other cardiovascular events — coronary artery bypass graft, aortic aneurysm, etc.). The study found that main risk factors of end-point development were age, systolic ( 160 mmHg) and pulse ( 64 mmHg) blood pressure at the time of discharge from hospital, myocardial infarction and stroke/ transient ischemic attack in the past medical history, enlarged left atrium, decreased ejection fraction (less than 40 %), increased interventricular septum thickness ( 1.2 cm), left ventricular mass index 137 g/m2 , ECG signs of left ventricular hypertrophy (Estes 3), daily index 10 % (non-dippers) and day time pulse pressure 64 mmHg during blood pressure monitoring. Among indicated factors, independent ones were office pulse pressure 64 mmHg, ejection fraction 40 %, increased interventricular septum thickness ( 1.2 cm), left ventricular mass index 137 g/m2 , ECG signs of left ventricular hypertrophy (Estes 3), daily index 10 % (non-dippers) and daytime pulse pressure 64 mmHg during blood pressure monitoring. Such risk factors as office pulse pressure, decreased ejection fraction, non-dipper blood pressure profile and increased daytime pulse pressure saved their influence on prognosis independently from antihypertensive therapy. We did not find the benefits of any antihypertensive drug groups. Only level of blood pressure reduction (especial pulse pressure) was important for prognosis
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М.
Заглавие : Зміни офісного артеріального тиску та прихильність до лікування в пацієнтів з артеріальною гіпертензією в дослідженні ТРИМАРАН (ефективність генеричного препарату Комбісарт Н та Комбісарт (фіксована комбінація валсартану й амлодипіну))
Место публикации : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 6. - С. 9-26 (Шифр АУ38/2018/6)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
Аннотация: Незважаючи на широкі можливості медикаментозного лікування, контроль артеріальної гіпертензії залишається не дуже добрим у цілому світі. Багато пацієнтів мають добрий результат при застосуванні комбінованої терапії й досягають цільового рівня артеріального тиску (АТ). Однак близько 2/3 із них приймають багатокомпоненту антигіпертензивну терапію. Найбільш ефективні фіксовані комбінації антигіпертензивних препаратів включають блокатори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (блокатори рецепторів до ангіотензину або інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту) у комбінації з антагоністами кальцію та/або діуретиками. Мета: оцінити терапевтичну ефективність генеричної фіксованої потрійної комбінації валсартану/амлодипіну/гідрохлортіазиду і подвійної фіксованої комбінації валсартану/амлодипіну в лікуванні пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ–ІІІ ступеня. Матеріали та методи. У дослідження включались пацієнти з помірною й тяжкою артеріальною гіпертензією без цукрового діабету. Пацієнти були поділені на 2 групи. Першій групі (n = 25) була призначена фіксована потрійна комбінація 160 мг валсартану/5 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду один раз на добу вранці протягом 1 місяця. Пацієнти другої групи (n = 25) отримували за аналогічною схемою подвійну фіксовану комбінацію 160 мг валсартану/5 мг амлодипіну один раз на добу вранці протягом 1 місяця. Якщо через 1 місяць терапії був досягнутий цільовий рівень офісного АТ, то пацієнти продовжували приймати призначену терапію в попередній дозі. Якщо через 1 місяць лікування не було досягнення цільового рівня офісного АТ 140/90 мм рт.ст., пацієнтам першої групи призначалася таблетка препарату Комбісарт Н у дозі 160 мг валсартану/10 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду ще на 1 місяць. Пацієнтам другої групи призначалася 1 таблетка препарату Комбісарт — 160 мг валсартану/10 мг амлодипіну ще на 1 місяць. Якщо через 2 місяці терапії було досягнуто цільовий рівень офісного АТ, то пацієнти продовжували приймати призначену терапію в попередній дозі. Якщо через 2 місяці лікування не було досягнення цільового рівня офісного АТ 140/90 мм рт.ст., пацієнтам першої групи призначалася додатково таблетка препарату Комбісарт (160 мг валсартану/5 мг амлодипіну) на вечірній прийом ще на 1 місяць. Пацієнтам другої групи призначалася додатково таблетка препарату Комбісарт Н у дозі 160 мг валсартану/10 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду на 1 місяць. Через 3 місяці лікування відбувався контроль терапії. Результати. У дослідження було включено 50 пацієнтів із помірною й тяжкою артеріальною гіпертензією. Середній вік хворих становив 54,9 ± 1,8 (25–75) року. Середня маса тіла становила 92,4 ± 2,6 кг. Середній індекс маси тіла — 31,2 ± 0,7 кг/м2. Середні цифри офісного систолічного (САТ) і діастолічного АТ (ДАТ) на початку дослідження становили 161,7 ± 1,8 мм рт.ст. і 98,5 ± 1,4 мм рт.ст. відповідно. Середня офісна частота серцевих скорочень — 70,7 ± 1,4 уд/хв. Середні рівні АТ при амбулаторному моніторуванні становили для САТ 140,8 ± 1,1 мм рт.ст., для ДАТ — 84,4 ± 1,2 мм рт.ст. Середня добова частота серцевих скорочень — 71,5 ± 1,5 уд/хв. Тільки 5 (10 %) пацієнтів мали нормальну масу тіла, 17 (34 %) пацієнтів мали надлишкову масу тіла, 19 (38 %) пацієнтів мали ожиріння I ступеня, 6 (12 %) пацієнтів — ожиріння II ступеня, 3 пацієнти (6 %) мали ожиріння III ступеня. Зниження офісного АТ становило 35,6/22,5 мм рт.ст. (р 0,05) у цілому по групі, 35/19 мм рт.ст. (р 0,05) і 42/26 мм рт.ст. (р 0,05) — при застосуванні подвійної і потрійної комбінації відповідно. Досягнення цільового АТ при офісному вимірюванні становило 93,3 % у всій групі, 90,9 % — при подвійній комбінації та 95,7 % — при потрійній комбінації. Потрійна комбінація була більш ефективною в зниженні офісного артеріального тиску порівняно з подвійною комбінацією, і її застосування не супроводжувалось збільшенням побічних ефектів. Відміна препарату спостерігалась у 7 (14 %) пацієнтів, переважно за рахунок побічної дії у вигляді серцебиття й набряків гомілок на фоні прийому амлодипіну. У групі подвійної комбінації відміна була в 3 (6 %) пацієнтів, у групі потрійної комбінації — у 4 (8 %) пацієнтів. Прийом подвійної й потрійної фіксованої комбінації сприяв покращенню прихильності пацієнтів до лікування за опитувальником Моріскі — Гріна. Висновки. Фіксовані генеричні комбінації валсартану/амлодипіну і валсартану/амлодипіну/гідрохлортіазиду були ефективні в зниженні офісного артеріального тиску в пацієнтів з помірною й тяжкою гіпертензією, сприяли покращенню прихильності до лікування й добре переносилися хворимиBackground. In spite of the wide possibilities of medical treatment, control of hypertension is not very good in the whole world. Many patients achieve a good result when using combination therapy and reach the target blood pressure level. However, about 2/3 of them take multicomponent antihypertensive therapy. The most effective fixed combinations of antihypertensive drugs include renin-angiotensin-aldosterone system blockers (blockers of angiotensin II receptors or angiotensin-converting enzyme inhibitors) in combination with calcium antagonists and/or diuretics. Purpose of this study was to evaluate the therapeutic efficacy of generic fixed triple combination of valsartan/amlodipine/hydrochlorothiazide and fixed double combination of valsartan/amlodipine in the treatment of patients with stage II–II hypertension. Materials and methods. The study included 50 patients with moderate and severe hypertension without diabetes mellitus. They were divided into 2 groups. A fixed triple combination of 160 mg valsartan/5 mg amlodipine/12.5 mg hydrochlorothiazide was administered to the first group (n = 25) once a day, in the morning for 1 month. Patients in the second group (n = 25) received a fixed double combination of 160 mg valsartan/5 mg amlodipine once a day, in the morning for 1 month, according to the same scheme. If after 1 month of therapy the target level of office blood pressure was achieved, patients continued to receive the prescribed therapy in the previous dose. If after 1 month of treatment the target level of office blood pressure 140/90 mmHg was not achieved, patients of the first group received tablet of Kombisart H — 160 mg valsartan/10 mg amlodipine/12.5 mg hydrochlorothiazide for another 1 month. Patients in the second group received 1 tablet of Kombisart — 160 mg valsartan/10 mg amlodipine for another 1 month. If after 2 months of treatment the target level of office blood pressure 140/90 mmHg was not achieved, patients of the first group were additionally administered 1 tablet of Kombisart (160 mg valsartan/5 mg amlodipine) with evening meal for another 1 month. Patients in the second group additionally received Kombisart H at a dose of 160 mg valsartan/10 mg amlodipine/12.5 mg hydrochlorothiazide per month. After 3 months of treatment, there was the control of therapy. Results. The study included 50 patients with moderate and severe hypertension. The average age of patients was 54.9 ± 1.8 (25–75) years. The average body weight was 92.4 ± 2.6 kg. The average body mass index — 31.2 ± 0.7 kg/m2. The average office of systolic (SBP) and diastolic blood pressure (DBP) at baseline were 161.7 ± 1.8 mmHg and 98.5 ± 1.4 mmHg, respectively. The office heart rate was 70.7 ± 1.4 bpm. Average blood pressure levels at ambulatory monitoring were 140.8 ± 1.1 mmHg for SBP and 84.4 ± 1.2 mmHg for DBP. Average daily heart rate — 71.5 ± 1.5 bpm. Only 5 (10 %) patients had normal body weight, 17 (34 %) were overweight, 19 (38 %) had obesity degree I, 6 (12 %) — obesity degree II, 3 (6 %) persons — obesity degree III. A decrease in the office blood pressure (SBP/DBP) in general was 35.6/22.5 mmHg (p 0.05), 35/19 mmHg (p 0.05) on the double combination and 42/26 mmHg (p 0.05) on the triple combination. The rate of achieving target BP in office monitoring was 93.3 % in the whole group, 90.9 % — on the double combination and 95.7 % — on triple combination. The triple combination was more effective in reducing office blood pressure compared to the double combination that was not accompanied by an increase in side effects. The withdrawal of the drug was observed in 7 (14 %) patients, mainly due to side effects in the form of palpitations and edema of the legs on the background of amlodipine administration. In the group of double combination, withdrawal was only in 3 (6 %) patients, in the triple combination group — in 4 (8 %). The double and triple fixed combination improved the patient’s adherence to treatment according to Morisky-Green questionnaire. Conclusions. Fixed generic combinations of valsartan/amlodipine and valsartan/amlodipine/hydrochlorothiazide were effective in reducing the level of office blood pressure in patients with moderate and severe hypertension, improving adherence to treatment and were well tolerated
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф.
Заглавие : Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ на зміну офісного, центрального артеріального тиску та циркадність артеріального тиску залежно від ранкового або вечірнього прийому
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 5. - С. 23-32 (Шифр УУ11/2019/5)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ЛЕКАРСТВ СХЕМЫ ПРИЕМА СОБЛЮДЕНИЕ -- MEDICATION ADHERENCE
Аннотация: Застосування олмесартану, азилсартану та телмісартану однаково ефективно знижувало офісний і центральний АТ при прийомі як у ранкові години, так і у вечірні години та не мав статистично значущого впливу на зміни циркадності АТ
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф.
Заглавие : Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II на зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні залежно від ранкового або вечірнього прийому
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 2. - С. 32-47 (Шифр УУ11/2019/2)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
ХРОНОТЕРАПИЯ -- CHRONOTHERAPY
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
Аннотация: Мета роботи - оцінити вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх у ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали і методи. У дослідження залучили 126 пацієнтів із м’якою та помірною АГ. Хворих розділили на шість груп: 20 пацієнтів, що приймали олмесартан у дозі 20-40 мг у ранкові години; 20 пацієнтів, що приймали олмесартан у дозі 20-40 мг у вечірні години; 21 пацієнт, що приймав азилсартан у дозі 40-80 мг у ранкові години; 20 пацієнтів, що приймали азилсартан у дозі 40-80 мг у вечірні години; 22 пацієнти, що приймали телмісартан у дозі 40-80 мг у ранкові години; 23 пацієнти, що приймали телмісартан у дозі 40-80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне обстеження та повторне - через 3 міс терапії. Результати та обговорення. Вечірній прийом олмесартану порівняно з ранковим приводив до більш вираженого зниження добового систолічного АТ - відповідно (11,09±2,30) та (4,06±2,25) мм рт. ст. (р0,01). Зміни добового діа- столічного АТ були статистично незначущими, хоча зниження при прийомі у вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом ((8,38±2,58) проти (3,38±2,31) мм рт. ст.). Зміни добового АТ на тлі прийому азилсартану у вечірні або ранкові години були статистично значущими, але не відрізнялися між собою ((13,06±2,65)/(9,76±1,73) проти (12,71±1,62)/(7,00±1,50) мм рт. ст.). Зниження добового АТ на тлі прийому телмісартану було статистично значуще більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом ((16,48±2,86)/(12,56±2,80) проти (4,93±1,53)/(5,40±1,89) мм рт. ст.; р0,01). Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на тлі прийому телмісартану, а вечірній прийом - на тлі прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ як при прийомі у вечірні години, так і в ранкові. Частота досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на тлі прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становила відповідно 71,80; 71,0 та 75,61 %. Висновки. Прийом телмісартану більш виражено знижував середньодобовий АТ при прийомі в ранкові години порівняно з вечірнім прийомом, олмесартан краще знижував середньодобовий АТ при прийомі у вечірні години, а прийом азилсартану однаково впливав на зниження АТ незалежно від часу прийому препарату The aim - to evaluate the effect of angiotensin II receptor blockers olmesartan, azilsartan and telmisartan when administered in the morning or evening hours on blood pressure (BP) indices during daily monitoring in patients with arterial hypertension (AH). Materials and methods. The study involved 126 patients with mild to moderate hypertension who were selected to compare the effect of angiotensin II receptor blockers - olmesartan, azilsartan and telmisartan - in the morning and evening hours. They were divided into 6 groups: 20 patients taking olmesartan at a dose of 20-40 mg in the morning, 20 patients taking olmesartan at a dose of 20-40 mg in the evening, 21 patients taking azilsartan at a dose of 40-80 mg in the morning, 20 patients taking azilsartan at a dose of 40-80 mg in the evening, 22 patients taking telmisartan at a dose of 40-80 mg in the morning, 23 patients taking telmisartan at a dose of 40-80 mg in the evening. Patients underwent primary examination and repeated one - after 3 months of therapy. Results and discussion. Evening reception of olmesartan, compared with morning one, led to a more pronounced decrease in diurnal systolic blood pressure (SBT) - (11.09±2.30) vs (4.06±2.25) mm Hg (p0.01). Changes in diurnal diastolic blood pressure (DBP) were statistically insignificant, although its decrease during evening reception was more significant compared to decrease during morning reception ((8.38±2.58) mm Hg versus (3.38±2.31) mm Hg). Changes in daily blood pressure against reception of azilsartan in the evening and morning hours were statistically significant, but did not differ from each other ((13.06±2.65)/(9.76±1.73) vs. (12.71±1.62)/(7.00±1.50) mm Hg). Reduction of diurnal blood pressure at the background of telmisartan administration was statistically significantly more pronounced in the morning than in the evening intake ((16.48±2.86)/(12.56±2.80) vs. (4.93±1.53)/(5.40±1.89) mm Hg, p0.01). Thus, morning reception more significantly lowered the average daily blood pressure against the background of taking telmisartan, and the evening reception - against the background of taking olmesartan. Azilsartan equally reduced the blood pressure both at evening and morning admission. The rate of achievement of target BP at daily monitoring against the background of the administration of olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80; 71.0 and 75.61 %, respectively. Conclusions. Admission of telmisartan more significantly reduced the average daily blood pressure in morning hours compared to evening hours, olmesartan better lowered the average daily blood pressure when taken in the evening, and the use of azilsartan equally affected the decrease in blood pressure regardless of the time of taking the drug
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф.
Заглавие : Зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні в пацієнтів з артеріальною гіпертензією в дослідженні Тримаран (переваги потрійної фіксованої комбінації над подвійною)
Место публикации : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2019. - N 1. - С. 17-32 (Шифр АУ38/2019/1)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Аннотация: Метою дослідження було оцінити терапевтичну ефективність генеричного комбінованого препарату Комбісарт Н (фіксована потрійна комбінація валсартану/амлодипіну/гідрохлортіазиду виробництва АТ «Київський вітамінний завод») порівняно з препаратом Комбісарт (подвійна фіксована комбінація валсартану/амлодипіну виробництва АТ «Київський вітамінний завод») у лікуванні пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ–ІІІ ступеня. Завдання дослідження: вивчити терапевтичну ефективність фіксованої потрійної й подвійної комбінації в лікуванні артеріальної гіпертензії; вивчити переносимість і можливі побічні реакції препаратів, що входять до складу комбінацій, які досліджувались. Матеріали та методи. У дослідження були включені 50 пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ–ІІІ ступеня. Проводили офісне вимірювання артеріального тиску (АТ), добове моніторування АТ, біохімічне дослідження крові, оцінювали якість життя в динаміці за показниками опитувальника якості життя EQ-5D, вплив терапії на показники еректильної функції в чоловіків за допомогою анкети МІЕД (Міжнародний індекс еректильної дисфункції), жорсткість судинної стінки оцінювали за допомогою швидкості поширення пульсової хвилі на початку та через 3 місяці терапії. Результати. Зниження середньодобового АТ у цілому по групі становило 20,0/18,6 мм рт.ст. (р 0,05), на подвійній (Комбісарт) комбінації — 18,0/16,1 мм рт.ст. (р 0,05); на потрійній (Комбісарт Н) комбінації — 23,8/20,7 мм рт.ст. (р 0,05). Зниження середньоденного АТ у цілому по групі становило 24,8/21,0 мм рт.ст. (р 0,05), на подвійній (Комбісарт) комбінації — 19,4/17,8 мм рт.ст. (р 0,05), на потрійній (Комбісарт Н) комбінації — 17,8/22,6 мм рт.ст. (р 0,05). Зниження середньонічного АТ у цілому по групі становило 18,4/17,7 мм рт.ст. (р 0,05); на подвійній (Комбісарт) комбінації — 17,0/12,1 мм рт.ст. (р 0,05), на потрійній (Комбісарт Н) комбінації — 20,5/18,2 мм рт.ст. (р 0,05). Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні в цілому по групі становило 86 %: 77,3 % пацієнтів — на подвійній комбінації, у 95,2 % — на потрійній комбінації. Висновки. Потрійна комбінація Комбісарт Н була більш ефективною в зниженні артеріального тиску при добовому моніторуванні порівняно з подвійною комбінацією Комбісарт без збільшення побічних ефектівBackground. The purpose of the study was to evaluate the therapeutic efficacy of the generic combination (a triple fixed combination of valsartan/amlodipine/hydrochlorothiazide (val/aml/HCT) compared to a double fixed combination of valsartan/amlodipine) in the treatment of patients with stage II–III hypertension. The objectives were: to study the therapeutic efficacy of a triple fixed and double combination in the treatment of hypertension; to investigate the tolerability and possible adverse reactions of the drugs included in the composition of the studied compounds. Materials and methods. The study involved 50 patients with stage II–III hypertension. The office measurement of blood pressure, ambulatory blood pressure monitoring, biochemical blood tests were performed, quality of life was assessed using EQ-5D questionnaire; the effect of therapy on male erectile function parameters was evaluated with the help of the International Index of Erectile Function, and vascular wall stiffness — according to pulse wave velocity in the beginning of therapy and 3 months after. Results. A decrease in the average daily blood pressure in the general group was 20.0/18.6 mmHg (p 0.05), 18.0/16.1 mmHg (p 0.05) on double combination (val/aml) and 23.8/20.7 mmHg (p 0.05) on triple combination (val/aml/HCT). A decrease in the average daytime blood pressure in the general group was 24.8/21.0 mmHg (p 0.05), 19.4/17.8 mmHg (p 0.05) on double (val/aml) and 17.8/22.6 mmHg (p 0.05) on triple combination (val/aml/HCT). A decrease in the average nocturnal blood pressure in the ge-neral group was 18.4/17.7 mmHg (p 0.05), 17.0/12.1 mmHg (p 0.05) on double (val/aml) and 20.5/18.2 mmHg (p 0.05) on triple (val/aml/HCT) combination. Achievement of target blood pressure during ambulatory blood pressure monitoring in all patients was 86 %, in the group of double (val/aml) combina-tion — 77.3 %, and 95.2 % in patients who received triple (val/aml/HCT) combination. Conclusions. A triple fixed combination (val/aml/HCT) was more effective in reducing blood pressure with daily monitoring compared to a double fixed (val/aml) combination which was not accompanied by an increase in side effects
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Пономарева Г. В., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Крушинська Н. А., Поліщук С. А., Сидоренко П. І., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Структура пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією
Место публикации : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 46-66 (Шифр АУ38/2018/1)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Аннотация: Неконтрольований артеріальний тиск в осіб (АТ) пов’язаний із чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з АГ, які досягли цільового рівня АТ. Мета: оцінити загальну характеристику пацієнтів із резистентною АГ, які проходили стаціонарне лікування у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», та визначити досягнення цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів із резистентною АГ, які приймають 3 антигіпертензивні препарати та більше. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів із резистентною АГ, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше і лікувалися у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України». Рівень офісного АТ при надходженні хворих у відділення при прийомі 3 антигіпертензивних препаратів і більше становив ≥ 140/90 мм рт.ст.: середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) був 174,60 ± 0,64/100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили такі обстеження: вимірювання зросту та маси тіла, офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі та центрального артеріального тиску, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормона, Т3, Т4, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків, — 62,7 проти 36,7 % відповідно. Серед них у 5 % була виявлена вторинна АГ, де в структурі переважну частку становили ренопаренхімна артеріальна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом. У 16,6 % пацієнтів із резистентною АГ відмічався цукровий діабет 2-го типу, 15,8 % пацієнтів перенесли порушення мозкового кровообігу в анамнезі, де переважав ішемічний інсульт — 12,8 %. У пацієнтів, у яких не було досягнуто цільового САТ (31 %), спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них відмічались достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,30 ± 1,74 г/м2), частіше спостерігались ожиріння (42,9 проти 37,5 %), аномалії розвитку нирок (2,7 проти 0,8 %), облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок (2,0 проти 0,2 %), структурні зміни наднирників (3,0 проти 1,2 %), нефропатія (1,3 проти 0,2 %), вищий ступінь серцевої недостатності (СН 2А стадії; 16,9 проти 8,5 %). Ступінь зниження офісного АТ серед пацієнтів, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше, загалом становив для САТ 43,47 ± ± 0,65 мм рт.ст., для ДАТ — 20,33 ± 0,74 мм рт.ст., р 0,001 для обох значень. ДАТ між пацієнтами, які приймали 3 препарати та 4 препарати і більше, достовірно не відрізнявся та становив 19,88 і 20,81 мм рт.ст. відповідно, а офісний САТ достовірно більше знизився в пацієнтів, які приймали 4 препарати та більше, — на 45,78 мм рт.ст. порівняно з групою, яка приймала 3 препарати, — 41,3 мм рт.ст., р 0,001. Висновки. Вторинна артеріальна гіпертензія була виявлена в 5 % хворих із резистентною гіпертензією, в структурі найбільшу частку становили ренопаренхімна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозомPatients with uncontrolled blood pressure (BP) have a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to those with hypertension who have reached the target blood pressure. The purpose of the study was to evaluate the structural characteristics of patients with resistant arterial hypertension (AH) undergoing in-patient treatment at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and to determine the achievement of the target blood pressure in patients with resistant AH taking three or more antihypertensive drugs. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant AH who received 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca-demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office BP at admission to the department was ≥ 140/90 mmHg if patients took 3 or more AH drugs. The average level of systolic (SBP)/diastolic blood pressure (DBP) was 174.60 ± 0.64/100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: body height and weight measurements, office BP, daily blood pressure monitoring, echocardiography, pulse wave velocity and central blood pressure, sleep apnea determination, general blood count, blood biochemical analysis, evaluating the levels of thyroid-stimulating hormone, Т3, Т4, blood renin, blood aldosterone and their correlation, determination of urine metanephrine, cortisol. Results. Among patients with resistant arterial hypertension, there were more women (63 %) than men (37 %). Secondary hypertension was found in 5 %; renoparenchymal arterial hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism predominated in the structure. 16.6 % of patients with resistant arterial hypertension had type 2 diabetes mellitus, 15.8 % — a history of cerebrovascular accident, with an ischemic stroke prevalence of 12.8 %. Patients who did not achieve target SBP (31 %) had significantly higher blood pressure at admission. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 ng/l vs 35.9 ± 20.8 ng/l), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 g/m2 vs 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity (42.9 vs 37.5 %), kidney abnormality (2.7 vs 0.8 %), obliterating lower limb atherosclerosis (2.0 vs 0.2 %), structural alterations in the adrenal gland (3.0 vs 1.2 %), nephropathy (1.3 vs 0.2 %), and higher degree of heart failure (16.9 vs 8.5 %). The degree of office blood pressure reduction among patients who received 3 or more drugs was 43.47 ± 0.65 mmHg for SBP and 20.33 ± 0.74 mmHg for DBP, p 0.001 for both values. The DBP did not differ significantly between patients taking 3 and 4 drugs or more — 19.88 and 20.81 mmHg, respectively, and the office SBP significantly decreased in patients taking 4 drugs or more — by 45.78 mmHg compared with the group taking 3 drugs — 41.3 mmHg, p 0.001. Conclusions. Secondary arterial hypertension was found in 5 % of patients with resistant hypertension; renoparenchymal hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism prevailed in the structure
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л.
Заглавие : Раміприл у пацієнтів з артеріальною гіпертензією як монотерапія або комбінації з гідрохлортіазидом
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 1. - С. 81-91 (Шифр АУ38/2017/1)
Аннотация: На сьогодні розроблена ефективна антигіпертензивна терапія, що значно знижує ризик серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ). Одним із завдань терапії АГ є забезпечення контролю показників артеріального тиску нижче від цільових рівнів, що сприяє зниженню ризику серцево-судинної захворюваності та смертності. Застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту є виправданим завдяки їх високій ефективності при лікуванні та профілактиці артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, захворювань нирок, а також діабетичної нефропатії. Основні дослідження з вивчення антигіпертензивної ефективності та безпеки використання раміприлу в пацієнтів із м’якою та помірною АГ довели переваги його призначення як препарату вибору в таких пацієнтів. Діуретики як клас стали практично ідеальними агентами при необхідності призначення другого препарату, оскільки вони потенціюють дію агентів усіх інших класів. Тому комбінація раміприлу з гідрохлортіазидом може розглядатися як одна з найбільш оптимальних у лікуванні пацієнтів з АГ
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)