Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Савка, Р. Ф.$<.>)

Общее количество найденных документов : 2
Показаны документы с 1 по 2

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Савка Р. Ф., Бербець А. М.
Заглавие : Шишкоподібна залоза і прееклампсія – сучасний погляд на проблему (огляд літератури)
Параллельн. заглавия :Pineal gland and preeclampsia – a modern view of the problem (literature review)
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 73-79 (Шифр КУ26/2022/21/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Прееклампсія – складний патологічний процес, значну роль у розвитку якого відіграє зниження рівнів мелатоніну в організмі вагітної, що є наслідком дисфункції шишкоподібної залози та плаценти. Найважливішим гормоном шишкоподібної залози вважається мелатонін, що є похідним триптофану – незамінної амінокислоти. Мелатонін є сильним природним антиоксидантом. При його зниженні існує небезпека прогресування прееклампсії як патологічного стану у вагітних, що супроводжується високим артеріальним тиском, системною поліорганною недостатністю та навіть набряком мозку та судомамиОтже, хоч прееклампсія і вважається захворюванням матері, її радше слід розглядати, як патологічний стан плаценти, що відображається на здоровʼї як матері, так і плода. Оскільки ключовим фактором плацентарних розладів є оксидативний стрес, багато дослідників розглядають мелатонін, як потенційно корисну опцію для лікування прееклампсії. Зазначається, що у вагітних з прееклампсією відзначається зниження нічних концентрацій мелатоніну, порівняно зі здоровими вагітними, що може засвідчити про розлад функціонування шишкоподібної залози при прееклампсії. Отже, нормалізація рівнів мелатоніну може бути перспективним напрямком у лікуванні прееклампсії вагітнихPreeclampsia is a complex pathological process which development signiﬁ cantly depends on a decrease in melatonin levels of pregnant women as a result of the pineal gland and placenta dysfunction. The most important hormone of the pineal gland is melatonin, which is a derivative of tryptophan – an essential amino acid. Melatonin is a powerful natural antioxidant. When it’s levels are decreased, there is a risk of preeclampsia progression as a pathological condition of pregnant women, accompanied by high blood pressure, systemic multiple- organ failure and even cerebral edema and convulsionsThus, although preeclampsia is considered a disease of the mother, it should rather be considered as a pathological condition of the placenta that aﬀ ects both mother’s and fetus health. As the key factor of placental diorders is an oxidative stress, many researchers consider melatonin to be a potentially useful option for treating preeclampsia. It is noted that pregnant women with preeclampsia have a decrease in nocturnal concentrations of melatonin in comparison with healthy pregnant women that may indicate about pineal gland dysfunction in preeclampsia. Therefore, the normalization of melatonin levels may be a promising direction in the treatment of pregnant women with preeclampsia
Найти похожие

Заглавие журнала :Клінічна анатомія та оперативна хірургія -2022г. т.21,N 2
Интересные статьи :
Якобчук С. О. Ультраструктурні зміни мононуклеарних макрофагів під дією озонотерапії та локального застосування аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами при лікуванні синдрому діабетичної стопи/ С. О. Якобчук [та ін.] (стр.5-12)
Гримайло Н. А. Мікроскопічна структурна організація підшлункової залози у третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку/ Н. А. Гримайло, О. М. Слободян (стр.13-20)
Каськова Л. Ф. Кислотостійкість емалі у дітей 7-12 років з карієсом тимчасових і постійних зубів та з інтактними зубами/ Л. Ф. Каськова, Т. Б. Мандзюк, І. І. Дроник (стр.21-26)
Волошинович Н. С. Особливості стану мікробіоценозу органів репродуктивної системи при гіперпластичних процесах ендометрія/ Н. С. Волошинович, С. Г. Приймак (стр.27-32)
Бакун О. В. Генітальний ендометріоз, асоційований із безпліддям/ О. В. Бакун, О. М. Юзько (стр.33-37)
Маслій В. А. Модель дослідження постхолецистектомічного больового синдрому в експерименті/ В. А. Маслій [та ін.] (стр.38-45)
Коваль О. А. Метод макромікроскопічного препарування для встановлення фетальної анатомічної мінливості структур передньої плечової ділянки/ О. А. Коваль (стр.46-53)
Хмара Т. В. Варіант фетальної топографії яремних вен/ Т. В. Хмара, О. М. Слободян, А. Б. Хмара (стр.54-56)
Плаксивий О. Г. Склерома дихальних шляхів з хронічним стенозом трахеї ІІІ ст у хворої старечого віку/ О. Г. Плаксивий [та ін.] (стр.57-59)
Плаксивий О. Г. Варіанти клінічного перебігу остеоми лобної пазухи з вираженою неврологічною симптоматикою/ О. Г. Плаксивий [та ін.] (стр.60-64)
Москалюк О. П. Гейміфікація як спосіб підвищення мотивації студентів при засвоєнні хірургічних дисциплін/ О. П. Москалюк [та ін.] (стр.65-68)
Семеняк А. В. Вивчення анатомічних особливостей внутрішніх жіночих статевих органів в нормі та патологічних станах для засвоєння практичних навичок/ А. В. Семеняк [та ін.] (стр.69-72)
Савка Р. Ф. Шишкоподібна залоза і прееклампсія – сучасний погляд на проблему (огляд літератури)/ Р. Ф. Савка, А. М. Бербець (стр.73-79)
Дундюк-Березіна С. І. Сучасні відомості про розвиток і становлення будови дрібних кісток лицевого відділу черепа/ С. І. Дундюк-Березіна (стр.80-89)
Интересные статьи :
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)