Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Сазонова, Е. Г.$<.>)

Общее количество найденных документов : 8
Показаны документы с 1 по 8

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сазонова Е. Г., Мохорт Т. В., Карлович Н. В., Снапков В. С., Валовик О. Э., Ильинчик О. В.
Заглавие : Состояние тиреоидной функции у пациентов с сахарным диабетом 1-го типа и хронической болезнью почек, получающих почечно-заместительную терапию
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 18-26 (Шифр МУ65/2020/16/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1
ПОЧЕЧНАЯ ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ -- RENAL REPLACEMENT THERAPY
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
Аннотация: Нарушения функции щитовидной железы (ЩЖ) являются распространенной эндокринной патологией среди пациентов с хронической болезнью почек (ХБП), в том числе получающих почечно-заместительную терапию (ПЗТ). Результаты the Third National Health and Nutrition Examination Survey продемонстрировали, что доля пациентов с гипотиреозом возрастает до 23 % при прогрессирующем нарушении функции почек. Цель исследования: изучить влияние ПЗТ на тиреоидную функцию пациентов с сахарным диабетом (СД) 1-го типа и ХБП. Материалы и методы. С целью оценки тиреоидного статуса у пациентов с терминальной ХБП в одномоментное исследование были включены 155 пациентов с СД 1-го типа. В оценке функционального статуса ЩЖ использовались расчетные показатели: индекс периферической конверсии и интегральный тиреоидный индекс (ИТИ). ИПК рассчитывался как отношение свободного Т4 к свободному Т3. Результаты. Не было обнаружено достоверных различий между группами пациентов, получающих ПЗТ, и больных СД 1-го типа с коморбидной ХБП и без нее по уровням общих Т4 и Т3, тиреоглобулина, антител к тиреоглобулину и тиреоидной пероксидазе. Отмечены достоверно более низкие показатели свободного Т4 и свободного Т3 с максимальным снижением при получении ПЗТ. Достоверное снижение уровней антител к рецепторам ТТГ в группе пациентов на ПЗТ в целом, а также после проведения процедуры гемодиализа подтверждает отсутствие влияния аутоиммунного компонента на генез тиреоидных нарушений у пациентов с ХБП и ПЗТ. Определено отсутствие связи между показателями тиреоидного статуса и уровнем компенсации СД 1-го типа у пациентов на ПЗТ, а также между длительностью ХБП и сроками проведения ПЗТ и показателями тиреоидного профиля у пациентов с СД 1-го типа. Выводы. Выявленные изменения предопределяют необходимость оценки уровней сывороточных свободных фракций периферических гормонов ЩЖ, а также проведение гормонального исследования непосредственно после процедуры гемодиализаПорушення функції щитоподібної залози (ЩЗ) є поширеною ендокринною патологією серед пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН), у тому числі на тлі замісної ниркової терапії (ЗНТ). Результати the Third National Health and Nutrition Examination Survey продемонстрували, що частка пацієнтів із гіпотиреозом зростає до 23 % при прогресуючому порушенні функції нирок. Мета дослідження: вивчити вплив ЗНТ на тиреоїдну функцію пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу та ХХН. Матеріали та методи. З метою оцінки тиреоїдного статусу в пацієнтів із термінальною ХХН в одномоментне дослідження були включені 155 пацієнтів з ЦД 1-го типу. В оцінці функціонального статусу ЩЗ використовувалися розрахункові показники: індекс периферичної конверсії та інтегральний тиреоїдний індекс (ІТІ). ІПК розраховувався як співвідношення вільного Т4 та вільного Т3. Результати. Не було виявлено вірогідних відмінностей між групами пацієнтів, які отримують ЗНТ, і хворими на ЦД 1-го типу з коморбідною ХХН і без неї за рівнями загальних Т4 і Т3, тиреоглобуліну, антитіл до тиреоглобуліну і тиреоїдної пероксидази. Відзначено вірогідно більш низькі показники вільного Т4 і вільного Т3 з максимальним зниженням при отриманні ЗНТ. Вірогідне зниження рівнів антитіл до рецепторів ТТГ у групі пацієнтів на ЗНТ в цілому, а також після проведення процедури гемодіалізу підтверджує відсутність впливу автоімунного компонента на генез тиреоїдних порушень у пацієнтів із ХХН і ЗНТ. Визначено відсутність зв’язку між показниками тиреоїдного статусу і рівнем компенсації ЦД 1-го типу в пацієнтів на ЗНТ, а також між тривалістю ХХН і термінами проведення ЗНТ і показниками тиреоїдного профілю у пацієнтів з ЦД 1-го типу. Висновки. Виявлені зміни зумовлюють необхідність оцінки рівнів сироваткових вільних фракцій периферичних гормонів ЩЗ, а також проведення гормонального дослідження безпосередньо після процедури гемодіалізу
Найти похожие

Заглавие журнала :Проблеми ендокринної патології -2020г.,N 2
Интересные статьи :
Архипкіна Т. Л. Вплив метформіну на функцію щитоподібної залози при лікуванні резистентності до інсуліну у хворих на синдром полікістозних яєчників/ Т. Л. Архипкіна [та ін.] (стр.7-15)
Біляєва К. С. Забезпеченість вітаміном D хворих на цукровий діабет 1 типу підліткового віку/ К. С. Біляєва, М. В. Власенко, Н. В. Пашковська (стр.16-24)
Дорош О. Г. Ефективність застосування харчових антиоксидантів та лікувальної фізкультури у хворих на цукровий діабет 2 типу з неалкогольною жировою хворобою печінки/ О. Г. Дорош [та ін.] (стр.25-33)
Карлович Н. В. Вторичный гиперпаратиреоз и костный метаболизм у пациентов с терминальной стадией хронической болезни почек/ Н. В. Карлович [и др.] (стр.34-43)
Koval S. N. The associations of T344C single nucleotide polymorphism of aldosterone synthase gene CYP11B2 (rs1799998) with clinical, haemodynamic and metabolic features of patients with hypertension and abdominal obesity/ S. N. Koval [et al.] (стр.44-50)
Корж А. Н. Роль семейного врача в достижении целевых уровней лечения пациентов с сахарным диабетом 2 типа/ А. Н. Корж [и др.] (стр.51-58)
Купновицька І. Г. Вплив аміодарон-індукованої тиреоїдної дисфункції на функціональний стан печінки у хворих на фібриляцію передсердь/ І. Г. Купновицька [та ін.] (стр.59-65)
Лісовий В. М. Особливості гормональної регуляції репродуктивної функції у пацієнтів з непрохідністю сім’явикидаючих проток/ В. М. Лісовий [та ін.] (стр.66-73)
Kharchenko T. O. Quality of life dynamics in patients with diabetic foot syndrome with combined treatment by physiotherapy and autologous plasma/ T. O. Kharchenko [et al.] (стр.74-80)
Cherska M. Telomere length, telomerase activity and oxidative stress in elderly with chronic cerebrovascular diseases/ M. Cherska [et al.] (стр.81-88)
Чугунов В. В. Особливості структури та розповсюдженості астенії в структурі цукрового діабету 2-го типу серед хворих різних соціальних груп/ В. В. Чугунов [та ін.] (стр.89-94)
Шіфріс І. М. Діабетичний статус, коморбідність та виживаність пацієнтів з хронічною хворобою нирок VД стадії: когортне дослідження/ І. М. Шіфріс (стр.95-103)
Brechka N. M. Dynamics of glycosaminoglycans content in the testes of rats after administration of natural herbal products/ N. M. Brechka [et al.] (стр.104-110)
Побеленский К. О. Биохимические показатели крови и морфологические характеристики щитовидной железы, почки и печени нормотензивных и гипертензивных крыс на фоне введения пропилтиоурацила/ К. О. Побеленский [и др.] (стр.111-120)
Seliukova N. Yu. Fetoplacental insufficiency as a reason of offspring oxidative status disturbances/ N. Yu. Seliukova [et al.] (стр.121-127)
Чумак С. О. Сучасний погляд на діагностику та профілактику ліподистрофій у хворих на цукровий діабет (огляд та власні дані)/ С. О. Чумак (стр.128-141)
Філик О. В. Інтенсивна терапія пневмонії у дитини з гіпопаратиреозом/ О. В. Філик (стр.142-148)
Тихонова Т. М. Дефіцит магнію при ендокринній патології та шляхи його корекції/ Т. М. Тихонова, Ю. М. Смілка (стр.149-154)
Звіт про науково-практичну конференцію з міжнародною участю "Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології" (Дев’ятнадцяті Данилевські читання) (стр.155-159)
Гладкова Алла Іванівна. Некролог (стр.160-161)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сазонова Е. Г., Мохорт Т. В., Карлович Н. В.
Заглавие : Особенности гормонального тестирования тиреоидной функции у пациентов с сахарным диабетом 1-го типа и хронической болезнью почек
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 41-46 (Шифр МУ65/2021/17/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES
ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Аннотация: Течение хронической болезни почек (ХБП) может оказывать влияние на метаболизм тиреоидных гормонов. Установлено, что снижение почечной функции может сочетаться с изменениями функции щитовидной железы (ЩЖ). Тиреоидная дисфункция также несет последствия для ренального потока крови, скорости клубочковой фильтрации (СКФ), канальцевого транспорта, электролитного гомеостаза и структуры клубочков. Цель исследования — определить особенности функции ЩЖ у пациентов с сахарным диабетом (СД) 1-го типа и ХБП, на основании чего разработать рекомендации по срокам гормонального тестирования тиреоидной патологии. Материалы и методы. С целью определения оптимальных сроков гормонального тестирования была проведена оценка тиреоидной функции у 121 пациента с СД 1-го типа и ХБП. Пациенты с СД 1-го типа и ХБП были разделены на 3 группы: первая — 78 человек с СКФ ≤ 60 мл/мин/1,73 м2, вторая — 20 человек, получающих почечно-заместительную терапию (ПЗТ), третья — 23 человека после трансплантации почки с адекватной функцией трансплантата (длительность работы почечного трансплантата — 3,62 (1,47–4,28) года). Результаты. У пациентов с СД 1-го типа и ХБП снижена диагностическая ценность уровня тиреотропного гормона в связи с отсутствием различий его значений при снижении свободного тироксина (свТ4) и свободного трийодтиронина (свТ3). Наиболее чувствительным маркером тиреоидной дисфункции является свТ3. Генез тиреоидных нарушений у пациентов с СД 1-го типа и ХБП имеет неиммунную природу. У пациентов с СД 1-го типа, получающих ПЗТ, после процедуры гемодиализа происходит увеличение периферических общих и свТ4, и свТ3, что обусловливает необходимость мониторинга функциональных нарушений ЩЖ непосредственно после проведения сеанса гемодиализа. После трансплантации почки происходит восстановление нормальных значений индекса периферической конверсии (ИПК) и свТ3 в течение 1–2 лет в зависимости от длительности получения ПЗТ. У пациентов с СД 1-го типа с длительностью работы ренотрансплантата более трех лет происходит увеличение ИПК, характеризующего дисбаланс периферических тиреоидных гормонов в сторону снижения свТ3 при относительно стабильном свТ4. Выводы. Тиреоидные дисфункции характерны для всех стадий патологического процесса при ХБП у пациентов с СД 1-го типа, включая пациентов на терминальной стадии и после успешной трансплантации почки. Изменения тиреоидных гормонов ассоциированы со стажем ПЗТ, длительностью работы ренотрансплантата, а также могут потенциально оказывать влияние на выживаемость пациентов после трансплантации почки
Найти похожие

Заглавие журнала :Міжнародний ендокринологічний журнал -2021г. т.17,N 1
Интересные статьи :
Talib Marwah Bin. Клінічна характеристика пацієнтів з COVID-19:ретроспективне дослідження у Саудівській Аравії/ Marwah Bin Talib [et al.] (стр.11-18)
Ніколаєв Р. С. Сучасні погляди на генетичну детермінованість СТГ-секретуючих аденом гіпофіза (огляд літератури та власні дослідження)/ Р. С. Ніколаєв [та ін.] (стр.19-28)
Гончарова О. А. Коморбидность при сахарном диабете 1-го и 2-го типа, витамин D в системе мониторинга/ О. А. Гончарова (стр.29-34)
Agarwal B. Поширеність неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на предіабет/ B. Agarwal [et al.] (стр.35-40)
Сазонова Е. Г. Особенности гормонального тестирования тиреоидной функции у пациентов с сахарным диабетом 1-го типа и хронической болезнью почек/ Е. Г. Сазонова, Т. В. Мохорт, Н. В. Карлович (стр.41-46)
Зінич О. В. Чи всі препарати L-тироксину терапевтично еквівалентні?/ О. В. Зінич (стр.47-49)
Паньків І. В. Вітамін D: нові аспекти застосування, ефективні дози. Сучасний стан проблеми/ І. В. Паньків (стр.50-54)
Куприненко Н. Ефективність альфа-ліпоєвої кислоти щодо симптомів і якості життя в пацієнтів з больовою формою діабетичної нейропатії/ Н. Куприненко (стр.55-61)
Сергієнко В. О. Цукровий діабет і хронічний коронарний синдром/ В. О. Сергієнко, О. О. Сергієнко (стр.62-74)
Kotsalou E. Polypharmacy in elderly people:epidemiology, consequences and prevention strategies/ E. Kotsalou (стр.75-81)
Konwisser A. The impact of vitamin D deficiency on maternal outcomes in pregnancy/ A. Konwisser, О. О. Коритко (стр.82-88)
Зайцев М. А. Гінекомастія — сучасні уявлення й підходи до лікування/ М. А. Зайцев (стр.89-94)
Сірман Я. В. Модель прогнозування тяжкості діабетичної ретинопатії, отримана на основі ендотеліальної дисфункції та маркерів гіпоксії/ Я. В. Сірман, І. В. Савицький, Н. І. Прейс (стр.95-99)
Халимова З. Ю. Клинико-диагностические аспекты дефицита тестостерона у женщин фертильного возраста/ З. Ю. Халимова, А. А. Алмахматова (стр.100-104)
Вацеба Т. С. Оцінка прогнозованого ризику онкологічних захворювань у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ Т. С. Вацеба, Л. К. Соколова, Н. М. Кошель (стр.105-110)
Сорокман Т. В. Соціально-гігієнічна характеристика дітей із йододефіцитного регіону/ Т. В. Сорокман, М. І. Бачу (стр.111-116)
До ювілею академіка Любомира Антоновича Пирога (стр.117-118)
Abramova N. O. Clinical case of gestational diabetes insipidu/ N. O. Abramova [et al.] (стр.123-125)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Міжнародний ендокринологічний журнал -2020г. т.16,N 1
Интересные статьи :
Pashkovska N. V. Obesity and Alzheimer’s disease/ N. V. Pashkovska, V. I. Pankiv, O. V. Pashkovska (стр.11-17)
Сазонова Е. Г. Состояние тиреоидной функции у пациентов с сахарным диабетом 1-го типа и хронической болезнью почек, получающих почечно-заместительную терапию/ Е. Г. Сазонова [и др.] (стр.18-26)
Саволюк С. І. Критичні моменти післяопераційного періоду, постдекомпресійна дисфункція печінки в хірургії непухлинної обтураційної жовтяниці/ С. І. Саволюк (стр.27-32)
Перцева Н. О. Зміни варіабельності ритму серця під впливом цукрознижуючої терапії у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ Н. О. Перцева, К. І. Мошенець (стр.33-39)
Большова О. В. Вміст кислотно-лабільної субодиниці в крові дітей з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку на тлі нормосоматотропінемії/ О. В. Большова, Н. М. Музь (стр.40-46)
Буринюк-Глов’як Х. П. Особливості обміну глюкози у хворих на бронхіальну астму школярів, які отримують базисну протизапальну терапію інгаляційними глюкокортикостероїдами/ Х. П. Буринюк-Глов’як, О. К. Колоскова (стр.47-51)
Vigone M. C. Гіпотиреоз легкого ступеня в дитячому віці: кого, коли та як лікувати?/ M. C. Vigone [et al.] (стр.52-64)
Кваченюк А. М. Нейроендокринні пухлини: аспекти діагностики (огляд літератури)/ А. М. Кваченюк, Д. А. Кваченюк (стр.65-70)
Панькив И. В. Основные и плейотропные эффекты витамина D у пациентов с сахарным диабетом 1-го и 2-го типа/ И. В. Панькив (стр.71-80)
Паньків В. І. Синдром тиреотоксикозу: нові клінічні можливості корекції тиреоїдної дисфункції/ В. І. Паньків (стр.81-85)
Генделека Г. Ф. Инсулинотерапия сахарного диабета второго типа/ Г. Ф. Генделека, А. Н. Генделека (стр.86-91)
Радченко О. М. Глікований гемоглобін: механізм утворення та клінічне значення (огляд літератури і власні дослідження)/ О. М. Радченко, О. Я. Королюк (стр.92-98)
Вітаємо професора, доктора медичних наук Михайла Лазаровича Кирилюка з 60-річчям! (стр.99-100)
Професор Володимир Іванович Боцюрко (до 80-річчя з дня народження) (стр.101-102)
Kostek H. Y. Insulin-induced oedema: a rare complication in a patient with newly diagnosed type 1 diabetes mellitus (a case report)/ H. Y. Kostek [et al.] (стр.103-106)
Вдовиченко М. М. Досвід роботи відділу репродуктивної ендокринології Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру/ М. М. Вдовиченко [та ін.] (стр.107-110)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Міжнародний ендокринологічний журнал -2021г. т.17,N 8
Интересные статьи :
Карлович Н. В. Лептин и адипонектин у пациентов с хронической болезнью почек и вторичным гиперпаратиреозом/ Н. В. Карлович, Т. В. Мохорт, Е. Г. Сазонова (стр.11-18)
Шушкань-Шишова К. О. Вплив пробіотиків та інкретиноміметиків на рівні глюкагоноподібного пептиду 1 у сироватці крові пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу/ К. О. Шушкань-Шишова [та ін.] (стр.19-27)
Шаєнко З. О. Перспективи використання лазерної допплерівської флоуметрії для оцінки шкірної мікроциркуляції крові при цукровому діабеті/ З. О. Шаєнко, О. В. Лігоненко (стр.28-33)
Купріненко Н. Абсорбція левотироксину: які фактори впливають?/ Н. Купріненко (стр.34-40)
Кравчун Н. О. Корекція харчових звичок у пацієнтів з порушеннями вуглеводного обміну/ Н. О. Кравчун, І. П. Дунаєва (стр.41-45)
Катеренчук В. І. Вплив сучасної гіпоглікемізуючої терапії на перебіг хронічної хвороби нирок у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ В. І. Катеренчук (стр.46-55)
Кравчун Н. О. Ефективність використання R(+)-енантіомеру альфа-ліпоєвої кислоти в клінічній практиці/ Н. О. Кравчун, І. П. Дунаєва (стр.56-59)
Кушнарьова Н. М. Зниження ефективності агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1: у чому причина?/ Н. М. Кушнарьова [та ін.] (стр.60-68)
Паньків І. В. Vitamin D effects on androgen levels in men/ І. В. Паньків (стр.69-73)
Ніжинська-Астапенко З. П. Ліпоїдний некробіоз: рідкісний клінічний та патоморфологічний випадок/ З. П. Ніжинська-Астапенко [та ін.] (стр.74-78)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Карлович Н. В., Мохорт Т. В., Сазонова Е. Г.
Заглавие : Лептин и адипонектин у пациентов с хронической болезнью почек и вторичным гиперпаратиреозом
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 11-18 (Шифр МУ65/2021/17/8)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY
ЛЕПТИН -- LEPTIN
АДИПОНЕКТИН -- ADIPONECTIN
Аннотация: Результаты исследований по оценке уровней адипонектина, лептина и их соотношения при хронической болезни почек (ХБП) противоречивы. Предполагается, что гиперлептинемия и изменение клиренса адипонектина являются следствием снижения скорости клубочковой фильтрации, усугубляют почечные нарушения и могут влиять на прогноз выживаемости по причине кардиоваскулярных событий. Известно, что вторичный гиперпаратиреоз является наиболее частым осложнением ХБП, не только оказывающим влияние на фосфорно-кальциевый обмен и костную ткань, но и вносящим вклад в развитие патологических процессов с вовлечением иных гормонально-метаболических маркеров. Наи-больший интерес представляет оценка уровня адипоцитокинов при развитии вторичного гиперпаратиреоза (ВГПТ) на фоне ХБП как независимого фактора увеличения сердечно-сосудистых рисков. Цель исследования: оценка уровней адипоцитокинов (адипонектин, лептин) и их соотношения у пациентов с различными стадиями ХБП и их взаимосвязи с проявлениями ВГПТ. Материалы и методы. В одномоментное поперечное исследование были включены 160 человек с хронической почечной недостаточностью и 40 здоровых лиц в качестве группы сравнения. Результаты. Установлено снижение уровней лептина и увеличение доли пациентов с гиполептинемией при уменьшении скорости клубочковой фильтрации, что может быть важным фактором, определяющим нутритивный статус. Отмечено наличие корреляционных связей уровней лептина с индексом массы тела (ИМТ) (ρ = 0,411) и возрастом пациентов (ρ = 0,189), а также соотношений лептин/адипонектин и адипонектин/лептин (ρ = 0,395 и ρ = –0,395) с ИМТ у пациентов с ХБП, сохраняющееся в подгруппах по стадиям почечной недостаточности. Выявлена взаимосвязь с полом для лептина и снижение его уровней ниже нормальных значений у лиц обоих полов. Выводы. Доля пациентов с гиперадипонектинемией была значимо выше у лиц с терминальной стадией ХБП по сравнению с пациентами на стадиях 1–2. У исследуемых пациентов не установлено статистически значимой взаимосвязи адипоцитокинов и уровней паратгормона с наличием ВГПТРезультати досліджень щодо оцінки рівнів адипонектину, лептину та їх співвідношення при хронічній хворобі нирок (ХХН) суперечливі. Передбачається, що гіперлептинемія та зміна кліренсу адипонектину є наслідком зниження швидкості клубочкової фільтрації, посилюють ниркові порушення та можуть впливати на прогноз виживання через кардіоваскулярні події. Відомо, що вторинний гіперпаратиреоз є найчастішим ускладненням ХХН, що не тільки впливає на фосфорно-кальцієвий обмін і кісткову тканину, але й здійснює внесок у розвиток патологічних процесів із залученням інших гормонально-метаболічних маркерів. Найбільший інтерес становить оцінка рівня адипоцитокінів при розвитку вторинного гіперпаратиреозу (ВГПТ) на тлі ХХН як незалежного фактора збільшення серцево-судинних ризиків. Мета дослідження: оцінка рівнів адипоцитокінів (адипонектин, лептин) та їх співвідношень у пацієнтів із різними стадіями ХХН та їх взаємозв’язку з проявами ВГПТ. Матеріали та методи. До одномоментного поперечного дослідження було включено 160 осіб із хронічною нирковою недостатністю та 40 здорових осіб як групу порівняння. Результати. Встановлено зниження рівнів лептину та збільшення частки пацієнтів із гіполептинемією при зменшенні швидкості клубочкової фільтрації, що може бути важливим фактором, який визначає нутритивний статус. Відзначено наявність кореляційних зв’язків рівнів лептину з індексом маси тіла (ІМТ) (ρ = 0,411) та віком пацієнтів (ρ = 0,189), а також співвідношень лептин/адипонектин та адипонектин/лептин (ρ = 0,395 та ρ = –0,395) у пацієнтів зі ХХН, що зберігається у підгрупах за стадіями ниркової недостатності. Виявлено взаємозв’язок із статтю для лептину та зниження його рівнів нижче нормальних значень в осіб обох статей. Висновки. Частка пацієнтів із гіперадипонектинемією була значно вищою в осіб із термінальною стадією ХХН порівняно з пацієнтами на стадіях 1–2. У досліджуваних пацієнтів не встановлено статистично значущого взаємозв’язку адипоцитокінів та рівнів паратгормону з наявністю ВГПТ
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Карлович Н. В., Спиридонова О., Сазонова Е. Г., Валовик О. Э., Ильинчик О. В., Волчек Ю. А., Мохорт Т. В.
Заглавие : Вторичный гиперпаратиреоз и костный метаболизм у пациентов с терминальной стадией хронической болезни почек
Место публикации : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2020. - N 2. - С. 34-43 (Шифр ПУ17/2020/2)
MeSH-главная: ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BONE DISEASES, METABOLIC
Аннотация: 190 пациентов с терминальной стадией хронической болезни почек были кластеризованы с использованием нейросетевого алгоритма для выделения группы с наиболее оптимальными показателями ПТГ и костного метаболизма с последующим анализом в каждой группе лабораторных показателей и выживаемости пациентов. Установлено, что при уровне ПТГ 114-490 пг/мл отмечаются оптимальные показатели минеральной плотности и обмена костной ткани, и лучшие показатели выживаемости диализных пациентов. Как снижение, так и повышение ПТГ может привести к критической разбалансировке костного метаболизма и неблагоприятном исходу, включая потерю МПК и сокращение продолжительности жизни. Помимо уровня ПТГ, важное значение в определении прогноза состояния костной ткани и выживаемости пациентов играет адаптивное повышение ОК и СТх, и возраст-ассоциированное снижение МПК. Эти факторы в обязательном порядке надо учитывать при диагностике вторичного гиперпаратиреоза и определении тактики его лечения и наблюдения190 пацієнтів з термінальною стадією хронічної хвороби нирок були кластерізовани з використанням нейромережевого алгоритму для виділення групи з найбільш оптимальними показниками ПТГ і кісткового метаболізму з подальшим аналізом в кожній групі лабораторних показників і виживання пацієнтів. Встановлено, що при рівні ПТГ 114-490 пг/мл відзначаються оптимальні показники мінеральної щільності та обміну кісткової тканини, і кращі показники виживаності діалізних пацієнтів. Як зниження, так і підвищення ПТГ може привести до критичного розбалансування кісткового метаболізму і несприятливого результату, включаючи втрату МПК і скорочення тривалості життя. Крім рівня ПТГ, важливе значення у визначенні прогнозу стану кісткової тканини і виживання пацієнтів відіграє адаптивне підвищення ОК і СТх, і вік-асоційоване зниження МПК. Ці фактори в обов’язковому порядку треба враховувати при діагностиці вторинного гіперпаратиреозу та визначенні тактики його лікування і спостереження
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)