Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Высшее образование (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Сидорчук, Л. І.$<.>)

Общее количество найденных документов : 41
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-41 41-41

Фактори і механізми неспецифічного протиінфекційного захисту організму хворих на негоспітальну пневмонію [Текст] / Н. А. Каспрук [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 4. - С. 62-66

Доп.точки доступа:
Каспрук, Н. А.
Сидорчук, Л. І.
Левицька, С. А.
Михалко, А. Ю.
Сидорчук, А. С.
Довбуш, Н. М.
Яковець, К. І.
Іфтодій, О. А.
Марчук, Ю. Ф.
Сидорчук, І. Й.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Фагоцитарна і секреторна активність нейтрофілів і моноцитів периферійної крові пацієнтів із синдромом хронічної втоми [Текст] / І. Й. Сидорчук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т.13, № 1. - С. 126-128

Доп.точки доступа:
Сидорчук, І. Й.
Сидорчук, Л. І.
Левицька, С. А.
Сидорчук, Р. І.
Сидорчук, Л. П.
Сидорчук, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники мікробіоти гнійного вмісту барабанної порожнини у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт [Текст] / В. В. Бендас [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 3-12. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОТИТ СРЕДНИЙ ГНОЙНЫЙ -- OTITIS MEDIA, SUPPURATIVE (диагностика)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
УХО СРЕДНЕЕ -- EAR, MIDDLE (микробиология)
Аннотация: Мета роботи. Вивчити таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники екосистеми «макроорганізм-мікробіота» гнійного вмісту барабанної порожнини у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт. Матеріал і методи. У даному дослідженні використані зразки (виділення з вуха), відібрані у 78 пацієнтів віком від 38-64 років, хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт. Проведено бактеріологічне дослідження відібраних зразків шляхом виділення та ідентифікації мікроорганізмів з визначенням їх чутливості до антибіотиків. Ідентифікували виділені культури за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями, визначеними загальноприйнятими методами. Інокуляти зі слухових проходів 27 практично здорових людей, віком 35-62 років, склали контрольну групу. Для розкриття механізмів колонізації (контамінації) мікроорганізмами барабанної порожнини та зовнішнього слухового проходу, у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт використали екологічний метод, який дозволив здійснити біологічну характеристику асоціативних угруповань мікроорганізмів та процесів співіснування представників різних груп мікробіоти екологічної системи «макроорганізм-мікробіота». Характеристику видового різноманіття і багатства мікробіоценозу здійснювали за значенням індексів Маргалефа і Уіттекера. Рівень домінування таксона в біотопі визначали за значенням індексів видового домінування Сімпсона і Бергера Паркера. Кількісне домінування таксона та його роль у формуванні мікробіоценозу біотопу визначали за значенням кількісного домінування. Результати. У роботі показано, що за індексом постійності, частотою зустрічальності таксона, за індексом видового багатства Маргалефа і видового різноманіття Уіттекера, за індексом видового домінування Сімпсона і Бергера-Паркера часто виявляється у вмісті барабанної порожнини - S. aureus. Не часто виявляються у біотопі: S. epidermidis, C. xerozis, S. hаemolyticus, E. faecalis, P. аeroginoza, P. vulgaris, C. albicans, A. niger, які за перерахованими показниками є випадковими. У процесі розвитку і перебігу хронічного гнійного мезотимпаніту настає контамінація і колонізація порожнини середнього вуха умовно-патогенними стафілококами (S. aureus, S. hаemolyticus), ентерококами (E. faecalis), ентеробактеріями (P. vulgaris), кандидами та аспергілами. Провідними збудниками гнійно-запального процесу середнього вуха хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт є S. aureus у 23 (29,49 %) хворих, S. hemolyticus та E. faecalis - 13 (16,67 %), P. aeroginoza– у10 (12,82 %) пацієнтів, у 7 (8,47 %) - P. vulgaris, у 4 (5,13 %) - S. epidermidis, у 3 (3,85 %) хворих - C. albicans, в одного хворого (1,28 %) запальний процес був зумовлений A. niger. У 4 (5,13 %) хворих із вмісту барабанної порожнини, умовно-патогенні мікроорганізми не виділялися. Висновки. Гнійно-запальний процес у середньому вусі хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт є поліетіологічним захворюванням, що зумовлене умовно-патогенними бактеріями і грибами (S. aureus, S. hemolyticus, S. epidermidis, E. faecalis, P. aeroginoza, P. vulgaris, C. albicans, A. niger). Провідними збудниками хронічного гнійного мезотимпаніту є стафілококи (S. aureus, S. hemolyticus, S. epidermidis), ентерококи і псевдомонади. У більшості (94,87 %) хворих у гнійному вмісті персистує асоціація, що складається з двох мікроорганізмів, які належать до 12 різних таксономічних груп. Мікрофлора барабанної порожнини в пацієнтів із хронічним гнійним мезотимпанітом є різноманітною за видовим складом, що необхідно враховувати при емпіричному призначенні антибактеріальної терапії.
Доп.точки доступа:
Бендас, В. В.
Яковичук, Н. Д.
Плаксивий, О. Г.
Сидорчук, Л. І.
Калуцький, І. В.
Бліндер, О. О.
Ротар, Д. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Таксономічний склад, мікроскопічні показники мікробіоти сечовивідних шляхів у чоловіків, хворих на калькульозний пієлонефрит [Текст] / Л. І. Сидорчук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 52-59. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (моча)
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ НИЖНИХ СИМПТОМЫ -- LOWER URINARY TRACT SYMPTOMS (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Аннотация: Мета дослідження – проаналізувати таксономічний склад, якісні мікроекологічні показники (індекс постійності, частоти зустрічальності, індекси видового багатства Маргалефа, видового різноманіття Уіттекера та видового домінування Сімпсона і Бергера-Паркера), а також імуносупресивну дію збудників калькульозного пієлонефриту на активність системи комплементу, лізоциму та інгібування імуноглобулінів основних класів (IgM, IgA). Матеріали і методи. У 30 чоловіків віком 37-65 років (48,81±4,27 р.), хворих на калькульозний пієлонефрит, проведено мікробіологічне (бактеріологічне і мікологічне) обстеження сечі. Для розкриття механізмів колонізації біотопу мікробіотою використаний екологічний метод. Адгезивні властивості досліджували на нативних еритроцитах людини І групи крові (0І). Антиімуноглобулінову активність досліджували за методом, викладеним у роботі Гайдаш І.С. та інші. Результати. Із 30 зразків дослідного матеріалу ізольовано та ідентифіковано 34 штами умовно патогенних грамнегативних і грампозитивних бактерій. У більшості (86,67%) виділена монокультура ентеробактерій, ентерокока, асоціації, що складаються із двох таксонів, були виявлені у 13,33% хворих. Показано, що 97,06% ізольованих та ідентифікованих штамів із сечовивідних шляхів проявляють адгезивну активність різного ступеня. Усі штами ентеробактерій та грампозитивних коків, що персистують на слизовій оболонці сечовивідних шляхів чоловіків, хворих на інфекційно-запальні процеси сечовивідних шляхів за калькульозного пієлонефриту, інгібують (Р0,05) імуноглобулін класу А (IgA). Висновки. Інфекційно-запальний процес на слизових оболонках сечовивідних шляхів у чоловіків, хворих на калькульозний пієлонефрит, викликають факультативні анаеробні грамнегативні ентеробактерії та грампозитивні коки. Наявність інфекційно-запального процесу підтверджується прискоренням швидкості зсідання еритроцитів у 76,67% та іншими клініко-лабораторними дослідженнями. В ізольованих та ідентифікованих опортуністичних таксонах виявляють фактори патогенності, які визначають початкові етапи інфекційнозапального процесу (цитоадгезію і колонізацію слизової оболонки сечовивідних шляхів), інгібують функціональну активність імуноглобулінів класу А і М.
Доп.точки доступа:
Сидорчук, Л. І.
Міхєєв, А. О.
Сидорчук, Р. І.
Джуряк, В. С.
Сидорчук, І. Й.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Таксономічний склад та мікроекологічні показники збудників гнійно-запальних процесів шкіри та підшкірної клітковини / Р. І. Сидорчук [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 4. - С. 54-56

MeSH-главная:
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (диагностика, микробиология)
ПОДКОЖНАЯ КЛЕТЧАТКА -- SUBCUTANEOUS TISSUE (микробиология, патофизиология, хирургия)
Аннотация: Гострі гнійнозапальні захворювання шкіри та підшкірної клітковини є поліетіологічними захворюваннями, які спричиняються грампозитивними і грамнегативними факультативно анаеробними та аеробними бактеріями зі значним переважанням грампозитивних коків в асоціації з іншими умовнопатогенними мікроорганізмами. За таксономічним складом і мікроекологічними показниками провідними збудниками гострих гнійнозапальних захворювань шкіри та підшкірної клітковини є S. aureus, P. aeruginosa, S. pyogenеs, P. vulgaris, E. colі, E colі Hly+ та E. aerogenes (1,05 %)
Доп.точки доступа:
Сидорчук, Р. І.
Хомко, О. Й.
Кнут, Р. П.
Волянюк, П. М.
Сидорчук, Л. І.
Плегуца, О. М.
Райляну, С. І.
Сидорчук, І. Й.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Сидорчук, Л. І.
Таксономічний склад і популяційний рівень мікробіому вмісту порожнини товстої кишки білих щурів з експериментальним тиреотоксикозом [Текст] / Л. І. Сидорчук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 5. - С. 95-100. - Бібліогр.: с. 99

MeSH-главная:
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Аннотация: Продукування мікрофлорою кишечника численних біологічно активних сполук та їх метаболітів, взаємодія з імунною та іншими системами актуалізують питання вивчення її змін при різних захворюваннях, одним з яких є тиреотоксикоз. Мета дослідження: встановити ступінь порушення мікробіому вмісту порожнини товстої кишки білих щурів з експериментальним тиреотоксикозом (ЕТ). Матеріали та методи. Дослідження проведені на 25 статевозрілих самцях білих щурів (15 — контрольна група, 10 — дослідна). Моделювали ЕТ шляхом внутрішньошлункового введення L-тироксину упродовж 14 днів. У стерильних умовах проводили лапаротомію, брали відрізок (2–3 см) товстої кишки з її вмістом. До вмісту додавали стерильний 0,9% розчин хлориду натрію. Готували серію десятикратних розведень з концентрацією вихідної суміші від 10–2 до 10–11. З кожної пробірки 0,01 мл висівали на тверді живильні середовища з подальшим виділенням та ідентифікацією мікробів за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями. Результати. Показано, що у тварин з ЕТ головний мікробіом представлений бактеріями роду Bifidobacterium, Lactobacillus, Bacteroides, а також умовно-патогенними ентеробактеріями (Escherichia, Proteus, Klebsiella), пептококом, стафілококами й клостридіями. Це супроводжується елімінацією з біотопу бактерій родів Peptostreptococcus, Enterococcus та контамінацією К.oxytoca та стафілококами. Відзначається виражений дефіцит біфідобактерій на 42,81 %, лактобактерій — на 22,57 %, нормальних кишкових паличок — на 16,48 %. За популяційним рівнем, коефіцієнтом кількісного домінування й коефіцієнтом значущості провідне місце посідають бактероїди, роль яких підвищується на 21,72 %, а лактобактерій — знижується на 39,31 %, біфідобактерій — знижується на 51,48 % та кишкової палички — знижується на 57,49 %. При цьому підвищується роль пептокока у 3,37 раза, клостридій — у 4,53 раза, протеїв — на 72,93 %. Висновки. При ЕТ відбувається елімінація бактерій роду Bifidobacterium, Lactobacillus, Peptostreptococcus, Enterococcus і контамінація біотопу умовно-патогенними ентеробактеріями (Proteus, Klebsiella) і стафілококами. Дефіцит біфідобактерій і лактобактерій призводить до змін таксономічного складу й формування дисбактеріозу ІІ і ІІІ ступеня
Свободных экз. нет

Найти похожие

Сидорчук, Л. І.
Ступінь контамінації дріжджоподібними грибами порожнини товстої кишки у білих щурів з ятрогенним імунодефіцитним станом [Текст] / Л. І. Сидорчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 193

Свободных экз. нет

Найти похожие

Сидорчук Секреторна активність Т-лімфоцитів, моноцитів і нейтрофільних лейкоцитів у хворих на негоспітальну пневмонію [Текст] / Н. А. Каспрук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т.13, № 1. - С. 42-45

Доп.точки доступа:
Каспрук, Н. А.
Сидорчук, Л. І.
Сидорчук, А. С.
Михалко, А. Ю.
Сидорчук, Л. П.
Сидорчук, Р. І.
Левицька, С. А.
Сидорчук, І. Й.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Провідні збудники негоспітальної пневмонії та їх імуносупресивні властивості [Текст] / П. А. Каспрук [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3 (2ч.). - С. 22-27

Доп.точки доступа:
Каспрук, П. А.
Сидорчук, Л. І.
Левицька, С. А.
Михалко, А. Ю.
Яковець, К. І.
Довбуш, Н. М.
Сидорчук, А. С.
Іфтодій, О. А.
Сидорчук, І. Й.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Пам’ятні ювілейні дати першого українського лауреата премії А. Нобеля Іллі Мечнікова у 2021 році [Текст] / Л. І. Сидорчук [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 90-93. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
НОБЕЛЕВСКАЯ ПРЕМИЯ -- NOBEL PRIZE
Аннотация: У статті подано інформацію про основні етапи життєвого та наукового шляху Іллі Мечникова. Імунолог, відкривач фагоцитарної теорії імунітету, він пройшов шлях від зоолога-дослідника до професора, заступника директора інституту Л. Пастера. І. Мечников став першим вихідцем з України відзначеним найпочеснішою науковою нагородою – премією А. Нобеля.
Доп.точки доступа:
Сидорчук, Л. І.
Дейнека, С. Є.
Бліндер, О. О.
Сидорчук, І. Й.
Мечников, Ілля Ілліч (імунолог, ембріолог, бактеріолог ; 1845-1916) \про нього\

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-41 41-41

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)