Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Сидюк, О. Є.$<.>)
Общее количество найденных документов : 36
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-36 
1.


   
    Торакоскопічна хірургія пухлин середостіння [Текст] / О. Ю. Усенко [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - T. 27, № 2. - С. 37-42


MeSH-главная:
СРЕДОСТЕНИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MEDIASTINAL NEOPLASMS (хирургия)
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY (методы)
Аннотация: Проведено аналіз безпосередніх результатів хірургічного лікування хворих із пухлинами середостіння з використанням торакоскопічного доступу. Оцінено тривалість оперативного втручання та післяопераційного перебування пацієнтів у стаціонарі, частоту поширення неоплазій середостіння залежно від локалізації. Доведено переваги мініінвазивного торакоскопічного видалення медіастинальних пухлин
Доп.точки доступа:
Усенко, О. Ю.
Сидюк, А. В.
Сидюк, О. Є.
Клімас, А. С.
Савенко, Г. Ю.
Тесля, О. Т.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


   
    Сучасні методи хірургічного лікування і післяопераційного знеболення пацієнтів із захворюваннями стравоходу [Текст] = Modern methods of surgical treatment and post−surgery analgesia in patients with esophageal diseases / О. Ю. Усенко [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - Т. 27, № 4. - С. 18-23. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (патофизиология, хирургия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA (методы, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: На основі результатів вивчення показників ступеня міцності езофагогастроанастомозу, частоти його післяопераційних стриктур, вираженості рефлюкс−езофагіту, больового синдрому у пацієнтів після операцій на стравоході, що потребували резекцій, розроблено механічний інвагінаційний езофагогастроанастомоз та метод післяопераційного знеболювання з використанням торакальної паравертебральної та торакальної епідуральної анестезії
Based on the results of studying the strength of esophagogastroanastomosis, frequency of its post−surgery strictures, severity of reflux esophagitis, pain in the patients after esophageal surgery requiring resection, using thoracic paravertebral and thoracic epidural anesthesia there were developed a mechanical invaginative esophagogastroanastomosis and postoperative anesthesia method
Доп.точки доступа:
Усенко, О. Ю.
Сидюк, А. В.
Клімас, А. С.
Сидюк, О. Є.
Савенко, Г. Ю.
Тесля, О. Т.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Алгоритм профілактики легеневих ускладнень після операцій на органах грудної порожнини [Текст] = Algorithm for the prevention of pulmonary complications after thoracic surgeries / О. Ю. Усенко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 462-465. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ТОРАКАЛЬНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- THORACIC SURGICAL PROCEDURES (использование)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ -- LUNG DISEASES (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия)
ОДНОЛЕГОЧНАЯ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- ONE-LUNG VENTILATION (использование, методы)
Аннотация: Найбільшою проблемою після операцій на органах грудної порожнини залишається кількість легеневих ускладнень (за даними різних авторів 26-38% випадків). Незважаючи на розробку численних методів профілактики та лікування цих ускладнень, вони залишаються однією з головних причин лікарняної смертності та можуть бути незалежним чинником ризику для гіршого тривалого виживання. Тому метою роботи стало покращити результати лікування пацієнтів після операцій на органах грудної порожнини шляхом розробки алгоритму анестезіологічного забезпечення періопераційної профілактики легеневих ускладнень. У дослідженні прийняли участь 192 хворих із захворюваннями грудної порожнини (стравоходу, легень, середостіння), оперованих в торакоабдомінальному відділі Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова. Ретроспективна група порівняння – 96 пацієнтів після торакальних операцій, у яких використані загальноприйняті методики періопераційного менеджменту. Група дослідження – 96 пацієнтів після торакальних операцій, у яких використаний періопераційний анестезіологічний алгоритм профілактики легеневих ускладнень. Для проведення статистичних розрахунків використовували статистичне програмне забезпечення EZR v. 1.54 (графічний інтерфейс користувача для статистичного програмного забезпечення R версії 4.0.3, R Foundation for Statistical Computing, Відень, Австрія). При проведенні багатофакторного аналізу виявлено, що запропонований метод профілактики легеневих ускладнень дозволяє знизити (p=0,001) ризик розвитку ускладнень у групі дослідження, ВШ=0,27 (95% ВІ 0,13–0,58) у порівнянні з групою контролю (при стандартизації за статтю, вагою, ASA пацієнта). Легеневі ускладнення розвинулись у 33 (34,4%) пацієнтів контрольної групи та у 13 (13,5%) пацієнтів групи дослідження, відмінність статистично значуща (p=0,001). Таким чином, застосування пропонованої методики дозволяє знизити (p=0,001) ризик розвитку ускладнень, ВР = 0,39 (95% ВІ 0,22 – 0,70), у порівнянні з традиційною методикою
The biggest problem after operations on the thoracic cavity is the number of pulmonary complications (according to various authors 26-38% of cases). Despite the development of numerous methods for the prevention and treatment of these complications, they remain one of the leading causes of hospital mortality and may be an independent risk factor for worse long-term survival. Therefore, the aim of the work was to improve the results of treatment of patients after operations on the thoracic cavity by developing an algorithm for anesthesia for perioperative prevention of pulmonary complications. Participated in the study 192 patients with diseases of the thoracic cavity (esophagus, lungs, mediastinum), operated on in the thoracoabdominal department of the National Institute of Surgery and Transplantology named after O.O. Shalimov. Retrospective comparison group - 96 patients after thoracic surgery, which used conventional methods of perioperative management. The study group consisted of 96 patients after thoracic surgery, who used a perioperative anesthesia algorithm for the prevention of pulmonary complications. Statistical software EZR v. Was used for statistical calculations. 1.54 (graphical user interface for statistical software R version 4.0.3, R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria). When conducting a multifactor analysis, it was found that the proposed method of prevention of pulmonary complications can reduce (p=0.001) the risk of development, HS=0.27 (95% CI 0.13-0.58) compared with the control group (with standardization by sex, weight, ASA of the patient). Pulmonary complications developed in 33 (34.4%) patients of the control group and in 13 (13.5%) patients of the study group, the difference was statistically significant, p=0.001. Thus, the application of the proposed technique reduces (p = 0.001) the risk of complications, BP=0.39 (95% CI 0.22 - 0.70) compared to traditional methods
Доп.точки доступа:
Усенко, О. Ю.
Сидюк, А. В.
Сидюк, О. Є.
Павлишин, А. В.
Климнюк, С. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Сучасні підходи до хірургічного лікування пухлин середостіння [Текст] / О. Ю. Усенко [та ін.] // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Том 25, N 1. - С. 54-62


MeSH-главная:
СРЕДОСТЕНИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MEDIASTINAL NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY (методы)
СТЕРНОТОМИЯ -- STERNOTOMY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Пухлини середостіння - велика група новоутворень (близько 100), які походять з тканин і органів середостіння. Згідно з даними деяких авторів, частка новоутворень середостіння становить 2 випадки на 1 млн населення, або 0,5-7 % від усіх пухлин. Стандартом хірургічного лікування вважається стернотомічний чи торакотомічний доступи. В зв’язку з їх великою травматичністю та кількістю післяопераційних ускладнень останнім часом все ширшого застосування у світі набуває мініінвазивний метод відеоторакоскопічної хірургії та цервікотомічний варіант доступу до ділянки верхнього і середньоверхнього середостіння. Проведено аналіз хірургічного лікування при захворюваннях середостіння у 76 пацієнтів, пролікованих з 2016 по 2019 рік у Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова. Хворих було розподілено на З групи залежно від хірургічного доступу: 1-ша група (20 пацієнтів) - цервікотомія, 2-га (22 пацієнти) - торакоскопія, 3-тя (34 пацієнти) - комбіновані хірургічні доступи, такі як clamshell, hemiclamshell, Grunenwald, стернотомії з торакотомією, Осава-Гарлока, торако- томія з лапаротомією. Оперативне лікування проводилося з приводу доброякісних і злоякісних новоутворень у різних анатомічних ділянках середостіння. Всім хворим проведено комп’ютерну томографію чи магнітно-резонансну томографію з внутрішньовенним контрастуванням та, за показаннями, додатково проводили колірне дуплексне сканування судин, бронхоскопію, відеоезофагогастродуоденоскопію, позитронно-емісійну комп’ютерну томографію. Залежно від розповсюдження пухлини в оточуючі тканини та органи хворим виконували або видалення пухлини, або комбіновані втручання з видаленням пухлини і резекцією судин з подальшим їх алопротезуванням чи вазотомією з тромбектомією та ушиванням дефекту, резекцією перикарду, парієтальної плеври, атиповою резекцією легені, резекцією діафрагми. В цьому дослідженні було встановлено переваги і обґрунтування оперативного втручання з цервікотомного та торакоскопічного доступів для хворих з новоутвореннями в ділянці верхнього, передньоверхнього середостіння завдяки меншій травматичності і швидкому відновленню в післяопераційному періоді.
Доп.точки доступа:
Усенко, О. Ю.
Сидюк, А. В.
Мазур, А. П.
Габрієлян, А. В.
Ратушнюк, А. В.
Сидюк, О. Є.
Савенко, Г. Ю.
Клімас, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Передопераційне введення кортикостероїдів в торакальній анестезіології [Текст] = Preoperative administration of corticosteroids in thoracic anesthesiology / О. Є. Сидюк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 94-96. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (использование, методы)
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY (методы)
МЕТИЛПРЕДНИЗОЛОН -- METHYLPREDNISOLONE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Однолегенева вентиляція легень (OЛВ) – є однією з найскладніших інтраопераційних методик респіраторної підтримки для анестезіологів. OЛВ повинна забезпечити найбільш зручне хірургічне поле, зберігаючи належний газообмін та мінімізуючи пошкодження двох легень. Ця анестезіологічна процедура відзначається значною запальною відповіддю, тому використання періопераційної терапії кортикостероїдами для пригнічення медіаторів запалення рекомендується як підхід до покращення прогнозу. Тому метою цього дослідження було визначити, яким чином передопераційне введення метилпреднізолону впливає на системну прозапальну реакцію цитокінів при виконанні оперативних втручань на органах грудної порожнини. Проведено аналіз для 80 пацієнтів, оперованих у торако-абдомінальному відділі ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова” НАМН України. Пацієнти були розподілені на 2 групи (досліджувану – 40 хворих, яким вводили метилпреднізолон 10 мг/кг внутрішньовенно під час індукції анестезії таі контрольну – 40 хворих без введення метилпреднізолону). Перед операцією та в післяопераційному періоді на 1, 3 та 5 добу визначали поверхневий фенотип лімфоцитів периферичної крові та експресію IL-6 моноцитами методом протокової цитофлуориметрії. Для проведення статистичних розрахунків використовували авторський пакет MedStat (Лях Ю. Е., Гурьянов В. Г., 2004–2012). Післяопераційні показники експресії моноцитами IL-6 у крові у пацієнтів, яким вводили метилпреднізолон, були достовірно нижчими на 1-у та 3-ю післяопераційну добу (р0,001). Таким чином, передопераційне введення метилпреднізолону призводить до зменшення викиду прозапальних цитокінів та покращує стан хворих після виконання операцій на органах грудної порожнини. Вважаємо за доцільне проведення подальших досліджень щодо введення метилпреднізолону протягом кількох діб у післяопераційному періоді
One lung ventilation (OLV) is one of the most difficult intraoperative methods of respiratory support for anesthesiologists. OLV should provide the most comfortable surgical field, maintaining proper gas exchange and minimizing damage to both lungs. This anesthetic procedure has a significant inflammatory response, so using perioperative corticosteroid therapy to suppress inflammatory mediators is recommended as an approach to improving prognosis. Therefore, the aim of this study was to determine how the preoperative administration of methylprednisolone affects the systemic proinflammatory response of cytokines during thoracic surgery. The analysis was performed for 80 patients who underwent surgeries in the thoraco-abdominal department of the Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology. Patients were divided into 2 groups (study – 40 patients who were administered methylprednisolone 10 mg / kg intravenously during induction of anesthesia and control – 40 patients without methylprednisolone). Before surgery and in the postoperative period on days 1, 3 and 5, the surface phenotype of peripheral blood lymphocytes and the expression of IL-6 by monocytes were determined by flow cytofluorometry. The author’s MedStat package was used for statistical analysis (Lyakh Yu.E., Guryanov V.G., 2004–2012). Postoperative indicators of IL-6 monocyte expression in the blood of patients administered methylprednisolone were significantly lower on the 1st and 3rd postoperative day (p0.001). Thus, preoperative administration of methylprednisolone reduces the release of pro-inflammatory cytokines and improves the condition of patients after thoracic surgery. We consider it expedient to conduct further research on the administration of methylprednisolone for several days in the postoperative period
Доп.точки доступа:
Сидюк, О. Є.
Сидюк, А. В.
Клімас, А. С.
Савенко, Г. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Пост-резекційний рефлюкс-езофагіт залежно від способу формування механічного стравохідно-шлункового анастомозу [Текст] / О. Ю. Усенко [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 1. - С. 29-35


MeSH-главная:
ЭЗОФАГЭКТОМИЯ -- ESOPHAGECTOMY
ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY
ГАСТРОЭНТЕРОСТОМИЯ -- GASTROENTEROSTOMY
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ЭЗОФАГИТ ПЕПТИЧЕСКИЙ -- ESOPHAGITIS, PEPTIC (диагностика, этиология)
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (патология, хирургия)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (патология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: Мета робота – оцінити патогістологічні зміни слизової оболонки стравоходу, пов’язані з шлунково-стравохідним рефлюксом, хворих на рак стравоходу та кардіоезофагіальний рак після радикального оперативного втручання залежно від варіанту сформованого езофагогастроанастомозу. Встановлено, що формування інвагінаційного механічного езофагогастроанастомозу дозволяє достовірно зменшити частоту гістологічних проявів рефлюкс-езофагіту порівняно зі способом формування циркулярного механічного анастомозу
Доп.точки доступа:
Усенко, О. Ю.
Сидюк, А. В.
Клімас, А. С.
Сидюк, О. Є.
Савенко, Г. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Досвід застосування мініінвазивної технології при езофагектомії [Текст] / О. Ю. Усенко[та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 157-161


MeSH-главная:
ЭЗОФАГЭКТОМИЯ -- ESOPHAGECTOMY
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (хирургия)
ПИЩЕВОДНО-ЖЕЛУДОЧНОЕ СОЕДИНЕНИЕ -- ESOPHAGOGASTRIC JUNCTION (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
Аннотация: Післяопікові рубцеві стриктури стравоходу є однією з найбільш поширених хірургічних патологій. Дуже суперечливими є існуючі підходи до лікування наслідків поєднаних опіків стравоходу та шлунка, стравоходу і глотки, немає єдиної думки щодо термінів та методів усунення післяопікового рубцевого стенозу. Відновні операції на стравоході залишаються найбільш складним, завершальним етапом лікування.
Доп.точки доступа:
Усенко, О. Ю.
Сидюк, А. В.
Сидюк, О. Є.
Клімас, А. С.
Савенко, Г. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Савенко, Г. Ю.
    Мініінвазивна езофагектомія за І. Lewis [Текст] = I. Lewis minimally invasive esophagectomy / Г. Ю. Савенко, О. Є. Сидюк // Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 317-321. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ЭЗОФАГЭКТОМИЯ -- ESOPHAGECTOMY (использование, методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование)
Аннотация: Мета роботи – поліпшення безпосередніх результатів хірургічного лікування захворювань стравоходу шляхом впровадження методу мініінвазивної езофагектомії за I. Lewis
На прикладі досвіду застосування мініінвазивної езофагектомії за I. Lewis показано безпечність та ефективність методу хірургічного втручання, його переваги над відкритою езофагектомією
The aim of the study was to improve the direct results of surgical treatment for esophageal diseases by implementing the method of minimally invasive esophagectomy according to I. Lewis
Based on the experience of using minimally invasive esophagectomy according to I. Lewis, the safety, efficacy and advantages of the surgical intervention over open esophagectomy have been demonstrated.
Доп.точки доступа:
Сидюк, О. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


   
    Складні випадки лікування пухлин заочеревинного простору [Текст] = Difficult cases of retroperitoneal space tumors treatment / О. Ю. Усенко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 433-438. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ЗАБРЮШИННОГО ПРОСТРАНСТВА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RETROPERITONEAL NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, ультраструктура, хирургия)
ИЗОБРАЖЕНИЯ ИНТЕРПРЕТАЦИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- IMAGE INTERPRETATION, COMPUTER-ASSISTED (использование, методы)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ТОРАКАЛЬНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- THORACIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Аннотация: У зв’язку з варіабельністю розташування пухлин заочеревинного простору (ПЗП) та розташуванням відповідно до прилягаючих структур, виникають неспецифічні клінічні ознаки. До основних методів діагностики та візуалізації, які допомагають у диференційній діагностиці ПЗП та визначення хірургічної тактики належать комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія. Часто виникає складність щодо диференціації результатів візуалізації, тому заключний діагноз визначається за даними гістологічного аналізу, адже ознаки та характеристики відповідних типів пухлин є специфічними для певних уражень і можуть корегувати хірургічну та лікувальну тактику. Метою роботи став аналіз методів діагностики та лікування пухлин заочеревинного простору та покращення результатів оперативного лікування захворювань заочеревинного простору. З 2018 по 2020 р. у НІХТ ім. О.О. Шалімова НАМН України у відділенні торако-абдомінальної xiрургії було проліковано 21-го хворого з новоутвореннями заочеревинного простору (8 чоловіків і 13 жінок) віком від 28 до 74 років. Пацієнтам проводили оперативні втручання різними хірургічними доступами у зв’язку з відмінністю локалізації та розповсюдження пухлин. Об’єм оперативного втручання залежав від локалізації пухлин, розміpів та інвазії в суміжні структури, що встановлено за допомогою інструментальних методів дослідження. 3 метою підготовки до оперативного лікування усі пацієнти були консультовані суміжними спеціалістами. Хірургічне лікування хворих з пухлинами заочеревинного простору – багатокомпонентна, мультидисциплінарна проблема, що потребує досвідченої команди фахівців різних хірургічних профілів. За допомогою даних інструментального дослідження, висновку патогістологічного аналізу пухлини, має бути наданий повний спектр лікування у кожному окремому випадку для уникнення ускладнень та рецидиву захворювання.
In connection with the variability of the location of tumors in the retroperitoneal space (RPST) and the location according to the adjacent structures, nonspecific clinical signs arise. Computer tomography and magnetic resonance imaging are the main diagnostic and imaging methods that help in the differential diagnosis of RPST and the determination of surgical tactics. It is often difficult to differentiate imaging results, so the final diagnosis is determined based on the data of histological analysis, because the signs and characteristics of the corresponding types of tumors are specific for certain lesions and can correct surgical and medical tactics. The aim of the work was to analyze the methods of diagnosis and treatment of tumors of the retroperitoneal space and to improve the results of operative treatment of diseases of the retroperitoneal space. From 2018 to 2020 21 patients with neoplasms of the retroperitoneal space (8 men and 13 women) aged from 28 to 74 years were treated in the department of thoraco-abdominal surgery of the Shalimov National Institute of Surgery and Tranplantology. The patients were operated on by various surgical approaches due to the difference in localization and distribution of tumors. The volume of surgical intervention depended on tumor localization, size and invasion into adjacent structures, which was established using instrumental research methods. 3 in order to prepare for operative treatment, all patients were consulted by related specialists. Surgical treatment of patients with tumors of the retroperitoneal space is a multicomponent, multidisciplinary problem that requires an experienced team of specialists of various surgical profiles. With the help of instrumental research data, the conclusion of pathogistological analysis of the tumor, a full range of treatment must be provided in each individual case, to avoid complications and relapse of the disease
Доп.точки доступа:
Усенко, О. Ю.
Сидюк, А. В.
Клімас, А. С.
Сидюк, О. Є.
Савенко, Г. Ю.
Тесля, О. Т.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


    Сидюк, О. Є.
    Профілактика легеневих ускладнень в торакальній анестезіології [Текст] = Prevention of pulmonary complications in thoracic anesthesiology / О. Є. Сидюк, А. В. Сидюк // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2022. - N 1. - С. 49-54. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY
ОДНОЛЕГОЧНАЯ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- ONE-LUNG VENTILATION
Аннотация: Легеневі ускладнення є одними з найпоширеніших після хірургічних втручань на органах грудної порожнини. Хоча виникнення легеневих ускладнень поступово зменшується, останні дослідження показали, що вони все ще зустрічаються в 26 % – 38 % випадків. Легеневі ускладнення також є головною причиною лікарняної смертності і можуть бути незалежним чинником ризику для гіршого тривалого виживання
Таким чином, розроблений алгоритм профілактики легеневих ускладнень після торакальних операцій дозволив значно покращити результати хірургічного лікування хворих за рахунок зменшення кількості та зниженню ризику розвитку цих ускладнень у 2,5 рази (з 34,4 % у пацієнтів контрольної групи до 13,5 % у пацієнтів групи дослідження)
Доп.точки доступа:
Сидюк, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-36 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)