Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (4)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Соснін, М. Д.$<.>)

Общее количество найденных документов : 21
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-21 21-21

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шуляк О. В., Слободянюк В. А., Соснін М. Д.
Заглавие : Ефективність лапароскопічної уретеролітотомії при лікуванні великих та зафіксованих каменів сечоводу
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 2. - С. 83-85 (Шифр ЗУ37/2020/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: УРЕТЕРОЛИТИАЗ -- URETEROLITHIASIS
УРЕТЕРОСКОПИЯ -- URETEROSCOPY
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
Аннотация: Сечокам’яна хвороба (СКХ) була і залишається однією з найактуальніших проблем сучасної урології. В урологічних клініках кількість пацієнтів досягає 20–40 % від загальної кількості хворих. Половину з них становлять пацієнти з каменями у сечоводі. Обструкція сечоводу конкрементом веде до порушення відтоку сечі з нирки, приєднання обструктивного пієлонефриту, розвитку уретерогідронефрозу аж до повної втрати функції нирки. Видалення великих конкрементів, особливо тих, що тривалий час знаходяться в сечоводі, є серйозною проблемою в урології. Існує декілька методів оперативного лікування уретеролітіазу: екстракорпоральна ударно-хвильова уретеролітотрипсія (ЕУХЛ), контактна уретеролітотрипсія (КУЛТ), уретеролітоекстракція, черезшкірна нефролітотрипсія (при переміщенні каменя із сечоводу в нирку). Альтернативою цим методам є лапароскопічна уретеролітотомія
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Соснін М. Д., Слободянюк В. А., Грицаюк А. А.
Заглавие : Черезшкірна нефролітотрипсія у лікуванні нефролітіазу обох нирок у поєднанні з важкою коморбідністю
Место публикации : Здоровье мужчины. - 2019. - № 1. - С. 104 (Шифр ЗУ37/2019/1)
MeSH-главная: НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS
УРЕТЕРОЛИТИАЗ -- URETEROLITHIASIS
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Соснін М. Д., Слободянюк В. А., Грицаюк А. А.
Заглавие : Результати лапароскопічного лікування стриктури мисково-сечовідного сегмента у поєднанні із сечокам’яною хворобою
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 28-31 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПОЧЕЧНЫЕ ЛОХАНКИ -- KIDNEY PELVIS
МОЧЕТОЧНИКА ОБСТРУКЦИЯ -- URETERAL OBSTRUCTION
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS
МОЧЕТОЧНИКА КАМНИ -- URETERAL CALCULI
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Стриктура мисково-сечовідного сегмента (МСС) – одна з найпоширеніших патологій в урології. Досить часто в урологічній практиці звуження МСС супроводжується ще й сечокам’яною хворобою (СКХ). У дорослих, за даними різних авторів, поєднання таких двох серйозних патологій фіксують у 16–25 % спостережень. Протягом довгого періоду реконструктивно-пластичні операції на МСС належали до розряду складних оперативних втручань, потребували довготривалого інтубаційного наркозу, супроводжувались широким розтином заочеревинного простору з ретельним виділенням зони МСС. Пацієнти довгий час перебували в стаціонарі. Прогрес у розробленні ендоскопічного обладнання сприяв активному впровадженню в клінічну практику малоінвазивних методик. На сьогодні все більше урологів надають перевагу різним методам лапароскопічної пластики стриктур МСС. Проте як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі, робіт, де були б представлені переваги, ускладнення, недоліки лапароскопічної пластики МСС у поєднанні з лапароскопічною пієлолітотомією у хворих зі стриктурами МСС, ускладненими СКХ, малоЗастосування лапароскопічної пластики у поєднанні з лапароскопічною пієлолітотомією дало можливість досягнути хороших клінічних результатів як у найближчий, так і у віддалений післяопераційний період. Своєчасно проведене оперативне втручання дозволило досягнути позитивних результатів у всіх пацієнтів із гідронефротичною трансформацією, обумовленою стриктурою МСС і ускладненою СКХ
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Слободянюк В. А., Соснін М. Д.
Заглавие : Тактика лікування хворих при поєднанні пухлини нирки та сечокам'яної хвороби (клінічні спостереження)
Параллельн. заглавия :Treatment tactics for patients with combined kidney tumor and urolithiasis (clinical cases)
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 236-242 (Шифр ВУ80/2023/27/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
Аннотация: Згідно з даними світової літератури, останнім часом збільшується абсолютна кількість хворих із сечокам’яною хворобою, а також із злоякісними пухлинами нирок. Водночас простежується тенденція до збільшення кількості пацієнтів, у яких спостерігається поєднання цих двох серйозних захворювань. Відкритими залишаються багато питань, що пов’язані із взаємозв’язком та взаємозалежністю цих непростих самостійних захворювань, одним із яких є їх лікування. Мета дослідження – визначення тактики лікування хворих із сечокам’яною хворобою в поєднанні з пухлиною нирки. У ДУ “Інститут урології ім. акад. О. Ф. Возіанова НАМН України” за період з 2013 р. до 2021 р. був обстежений та пройшов лікування 21 пацієнт із сечокам’яною хворобою та пухлиною нирки. У 61,9% хворих пухлина і конкременти знаходилися іпсилатерально, у 14,3% – контрлатерально, у 14,3% пухлина супроводжувалась розташуванням каменів в обох нирках. У 4,75% пухлина поєднувалась із каменем у верхній третині сечовода з того ж боку і у 4,75% – у нижній третині сечовода з протилежного боку. Тактика лікування таких хворих була різною залежно від багатьох чинників: локалізації пухлини та конкремента, стадії пухлинного процесу, наявності метастазів, клінічних проявів тощо. Одномоментне видалення пухлини нирки і конкремента при їх іпсилатеральному розташуванні проведено у 52,4% пацієнтів. У всіх випадках ми прагнули до виконання органозберігальної операції. У 9,52% хворих спочатку була проведена ЧНЛТ, а вже на другому етапі – видалення пухлини. У 9,52% на першому етапі виконали уретеролітоекстракцію, а потім видалили пухлину нирки. У 71,4% хворих була проведена лапароскопічна резекція нирки з пухлиною, але у 28,6% хворих, на жаль, зберегти орган не вдалось. Отже, варіанти поєднання СКХ та пухлини нирки можуть бути різними, тому в кожному конкретному випадку необхідно застосовувати індивідуальну тактику лікування. При нормальному функціональному стані нирки з пухлиною та технічній спроможності необхідно проводити органозберігальні операціїGlobal medical literature shows an ever-increasing number of patients suffering from urolithiasis and malignant kidney tumors. The number of patients suffering from both conditions also seems to be on the rise. Correlation and interdependence, as well as the preferable course of treatment for these diseases, remain uncertain. The present study aims to map out treatment strategies for patients presenting with both urolithiasis and kidney tumor. In 2013- 2021 21 patients with urolithiasis and kidney tumor were examined and treated in the SI “Acad. O.F. Vozianov Institute of Urology NAMS of Ukraine”. In 61.9% of cases a tumor and calculi were located unilaterally, in 14.3% contralaterally, and in other 14.3% tumor was comorbid with bilateral urolithiasis. 4.75% of patients had a tumor combined with a stone in the upper third of the ureter on the same side, and 4.75% – in the lower third of the ureter on the opposite side. Depending on the localization of a tumor and a stone, the stage of the oncological process, the presence of metastases, clinical manifestations, etc, different treatment tactics have been employed. Simultaneous removal of a kidney tumor and a stone in case of their ipsilateral location was performed in 52.4% of patients. We prioritized organ-sparing surgery in all cases. 9.52% of patients underwent PNLT before the tumor removal. In 9.52% of patients ureterolith removal was followed by kidney tumor removal. 71.4% of patients underwent successful laparoscopic resection of a tumorous kidney, but in 28.6% of patients, attempts to save the organ failed. So, types of combinations of urolithiasis and kidney tumor can be different, hence, it is necessary to apply individual treatment tactics in each case. If the functional state of a tumorous kidney and technical capacity allow it, organ-sparing surgery is highly advisable
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Слободянюк В. А., Соснін М. Д., Грицаюк А. А.
Заглавие : Сучасні малоінвазивні технології у лікуванні гідронефрозу
Место публикации : Здоровье мужчины. - 2018. - № 1. - С. 150 (Шифр ЗУ16/2018/1)
MeSH-главная: ГИДРОНЕФРОЗ -- HYDRONEPHROSIS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Гідронефроз - захворювання, в основі якого лежить прогресивне розширення чашково-мискової системи. Обструкція верхніх сечових шляхів посідає значне місце у структурі урологічних захворювань. Внаслідок порушення відтоку сечі виникає підвищення внутрішньоклітинного тиску, розвивається атрофія паренхіми та зниження функції нирки. Актуальність цієї патології зумовлена тим, що вона часто виникає у молодому віці та характеризується тяжкими та небезпечними ускладненнями (приєднання інфекції, спонтанний розрив миски або чашечки, розвиток ниркової недостатності). На пізніх стадіях захворювання зазвичай проводиться нефректомія. останнім часом у діагностиці і лікуванні гідронефрозу та уретерогідронефрозу досягнуті певні успіхи, але дана проблема в урології залишається актуальною та серйозною
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Слободянюк В. А., Соснін М. Д., Зайченко В. О.
Заглавие : Методика лікування хворих на сечокам’яну хворобу у поєднанні із супутньою патологією
Место публикации : Здоровье мужчины. - 2018. - № 1. - С. 151 (Шифр ЗУ16/2018/1)
MeSH-главная: УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Аннотация: Сечокам’яна хвороба (СКХ) - одне із найпоширеніших урологічних захворювань. скХ виявляють майже у 3% населення планети, а в ендемічних зонах - до 20-25%, і ці цифри з кожним роком збільшуються. Останнім часом відмічається ріст захворюваності на СКХ в осіб похилого і старечого віку. Похилий вік пацієнтів, наявність супутніх соматичних хвороб, що потребують корекції, вимагають особливого підходу і ретельного вибору лікувальної тактики, направленої на мінімізацію травматичності необхідних лікувальних заходів. Наводимо власне клінічне спостереження пацієнта похилого віку, хворого на СКХ, що супроводжувалася раком нирки та іншою супутньою патологією
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Слободянюк В. А., Соснін М. Д., Грицаюк А. А.
Заглавие : Діагностика та лікування пухлин сечової протоки (Клінічні спостереження)
Параллельн. заглавия :Diagnostics, Treatment of Tumors of the Urinary Duct (Clinical Observations)
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 4. - С. 119-123 (Шифр ЗУ37/2021/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS
УРАХУС -- URACHUS
ЛИПОМА -- LIPOMA
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Аннотация: Попри незначну поширеність у популяції, пухлини урахуса представляють клінічний інтерес, оскільки деякі з них можуть бути злоякісними з високим ступенем агресії. Найчастішою злоякісною пухлиною урахуса є муцинозна аденокарцинома (МА). В умовах відсутності надійних біомаркерів МА ретельна оцінка клінічних даних вкрай важлива для визначення ризику її наявності та радикального лікуванняМета дослідження: порівняльний аналіз скарг, симптомів, даних інструментальних / візуалізуючих методів дослідження та результатів лікування у пацієнтів з МА та доброякісною пухлиною урахуса. Матеріали та методи. Описано три клінічні випадки пухлин урахуса (2 злоякісних і 1 доброякісна), що були виявлені у пацієнтів ДУ «Інститут урології НАМН України» за період з 2016 р. до 2020 р. Стандартне передопераційне обстеження пацієнтів включало: збір скарг, анамнезу, фізікальне обстеження (зокрема пальпацію живота в пупочній та надлонній ділянках), загальноклінічні лабораторні тести, УЗД, уретроцистоскопію з ТУР-біопсією (у 2 пацієнтів), візуалізуючі (КТ – у 2, МРТ – в 1). Усім пацієнтам проведено хірургічне лікування: лапароскопічне видалення урахуса з резекцією сечового міхура (СМ) у «межах здорових тканин». Період післяопераційного спостереження тривав від 1 до 33 міс. Результати. У 2 пацієнтів (чоловіка та жінки) за результатами патогістологічного дослідження операційного матеріалу була виявлена МА, в 1 чоловіка – лейофіброміома (ЛФМ). МА клінічно проявлялася макрогематурією в 2 (100%) і болем у попереку в 1 (50%) випадку. Насамперед при ЛФМ спостерігали полакіурію та дискомфорт у ділянці сечового міхура. У жодного з пацієнтів пальпація не дозволила діагностувати пухлину урахуса. За даними МРТ, МА визначалася як м’якотканинне утворення з нерівними чіткими контурами, з помірним підсиленням при контрастуванні, кістозним компонентом та кальцифікацією, розташоване в ділянці урахуса. При КТ – як неоднорідне новоутворення на верхівці СМ з ендо- та екзофітним компонентами. Натомість ЛФМ ідентифікувалася як м’якотканинне утворення (+34. +50. +70 од. Н) з переважно ендофітним ростом, що накопичує контраст в артеріальну і венозну фази. При цистоскопії МА має вигляд папілярного новоутворення в ділянці верхівки сечового міхура за типом «кольорової капусти», тоді як ЛФМ не має папілярного компоненту. Після проведення лапароскопічного видалення урахуса з клиноподібною резекцією СМ за період від 1 до 33 міс цистоскопія не виявила рецидивів пухлин. Заключення. За відсутності надійних біомаркерів клінічні характеристики залишаються єдиним «інструментом», що дозволяє прогнозувати ризик МА. Порівняно з доброякісними пухлинами урахуса, характерними клінічними ознаками МА є: макрогематурія, екзофітний характер росту, вигляд «кольорової капусти» при цистоскопії, наявність кальцифікатів та кіст у структурі. Навіть за умов високого потенціалу агресії МА (низькодиференційовані пухлини), лапароскопічне видалення урахуса з резекцією сечового міхура в «межах здорових тканин» на ранній стадії дозволяє забезпечити досить тривалий безрецидивний період (до 33 міс). Необхідні подальші дослідження, що дозволять розробити біомаркери МА
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Возіанов С. О., Соснін М. Д., Слободянюк В. А., Сагалевич А. І., Бойко А. І., Гайсенюк Ф. З., Грицаюк А. А.
Заглавие : Порівняльний аналіз ефективності та безпеки комбінованої пневматичної та ультразвукової літотрипсії в лікуванні хворих на коралоподібний нефролітіаз
Параллельн. заглавия :Comparative Analysis of the Efficacy and Safety of Combined Pneumatic and Ultrasonic Lithotripsy in the Treatment of Patients with Staghorn Nephrolithiasis
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 49-53 (Шифр ЗУ37/2021/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY
УЛЬТРАЗВУКОВЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ULTRASONIC SURGICAL PROCEDURES
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ЛИТИАЗ -- LITHIASIS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Сечокам’яна хвороба (СКХ) – одне з найбільш поширених захворювань, що зустрічаються у повсякденній практиці уролога. Залежно від тяжкості перебігу пацієнтам із СКХ і, зокрема, конкрементами в нирках, часто потрібне оперативне лікування. Ще більшу проблему становить коралоподібний нефролітіаз і вибір оптимальної хірургічної методики для елімінації каменівМета дослідження: оцінювання ефективності і безпеки комбінованої методики дроблення коралоподібних каменів нирок порівняно із стандартною ультразвуковою літотрипсією. Матеріали та методи. Усього було виконано 352 перкутанні нефролітотрипсії (ПНЛТ), з них 187 (53,1%) – пацієнтам, у яких були діагностовані коралоподібні конкременти. Вік пацієнтів варіював від 26 до 66 років (середній вік – 42,5 року). З них було 89 чоловіків і 98 жінок. У 78 (41,7%) хворих раніше вже проводилося оперативне лікування (відкрита операція або ПНЛТ) з приводу каменів у нирках, у цих пацієнтів згодом були виявлені рецидивні коралоподібні камені. У 9 (4,8%) пацієнтів спостерігались двосторонні коралоподібні конкременти. Розміри каменю фіксували від 3,5 до 11,0 см, щільність – від 300 до 1500 ОД Хаунсфілда. Найбільш частим ускладненням основного захворювання був хронічний пієлонефрит – у 145 (77,5%) пацієнтів. Гідронефроз на стороні ураження був діагностований у 98 (52,4%) хворих. Для руйнування каменів у нирках використовували комбінований пневматично-ультразвуковий літотриптор ShockPulse-SE виробництва компанії Olympus (Японія). ПНЛТ у комбінованому режимі виконана 41 (21,9%) пацієнту з коралоподібним нефролітіазом. Результати. У групі пацієнтів з використанням комбінованої пневматичної та ультразвукової літотрипсії повне видалення коралоподібного каменю було досягнуто в 97,6% випадків (у 40 із 41 хворих), водночас у групі з використанням ультразвукового літотриптора – тільки в 84,9% (у 124 із 146 пацієнтів). Тривалість операції ПНЛТ з використанням апарату ShockPulse-SE становила від 35 до 130 хв, у середньому – 48±5 хв. Тривалість оперативного втручання за допомогою ультразвукового літотриптора – від 90 до 180 хв, у середньому – 105±7 хв. Крововтрата при ПНЛТ із використанням ультразвукового літотриптора становила 200–400 мл, а при застосуванні аппарату ShockPulse-SE – 100–200 мл. Загострення пієлонефриту відзначали у 7 хворих (у 2 – після ПНЛТ у комбінованому режимі і у 5 – після ПНЛТ за допомогою ультразвукового літотриптора). Тривалість перебування у стаціонарі після операції коливалася від 4 до 10 днів. Середня тривалість після ПНЛТ з використанням комбінованої методики ShockPulse-SE становила 4±1 днів, тоді як після ПНЛТ із застосуванням ультразвукового літотриптора – 6±1 днів. Заключення. Комбінована методика літотрипсії зондом для одночасної пневматичної та ультразвукової літотрипсії продемонструвала кращі результати з безпеки та ефективності порівняно з ультразвуковим літотриптором. Ультразвукова літотрипсія при перкутанній нефролітотрипсії (ПНЛТ) коралоподібних каменів, що використовується вже десятиліттями, теж ефективна і безпечна та є традиційною методикою. Але порівняно з ультразвуковою літотрипсією комбінована методика продемонструвала більш короткий час операції, з меншим об’ємом крововтрати, з більш коротким терміном госпіталізації і меншою кількістю випадків розвитку пієлонефритів у післяопераційний період як результат більш низького градієнта внутрішньониркового тиску в ході операції. Під час оцінювання вартість процедури з використанням комбінованого зонда виявилася вище традиційної ультразвукової літотрипсії. Використання комбінованої літотрипсії з одночасною аспірацією уламків каменю є незаперечною перевагою методики, яка наближає ефективність до 100%Urolithiasis is one of the most common disease encountered in the daily practice of a urologist. Depending on the severity of the course, patients with urolithiasis and, in particular, kidney stones, are often required to have the surgical treatment. The greater problem is deemed to be staghorn nephrolithiasis and the choice of the optimal surgical technique for the elimination of kidney stones. The objective: to evaluate the efficacy and safety of the combined method of fragmentation of coral kidney stones in comparison with standard ultrasound lithotripsy. Materials and methods. A total of 352 percutaneous nephrolithotripsies (PCNL) were performed: 187 (53,1%) – patients who were diagnosed with staghorn calculi. The age of the patients ranged from 26 to 66 (mean age 42,5 years). There were 89 men and 98 women. 78 (41.7%) patients had previously undergone surgical treatment (open surgery or PCNL) of kidney stones, in which recurrent staghorn stones were subsequently identified. Nine (4,8%) patients had bilateral coral calculi. The size of the stone varied from 3,5 to 11,0 cm. Their density ranged from 300 to 1500 Hounsfield units. The most frequent complication of the underlying disease was chronic pyelonephritis – 145 (77,5%) patients. Hydronephrosis on the affected side was diagnosed in 98 (52,4%) patients. A combined pneumatic and ultrasonic lithotripter ShockPulse-SE from Olympus (Japan) was used for breaking kidney stones. We performed PCNL in a combined mode in 41 (21,9%) patients with staghorn nephrolithiasis. Results. In the group of patients using combined pneumatic and ultrasonic lithotripsy, complete removal of the staghorn calculus was achieved in 97,6% of cases (in 40 of 41 patients), whereas in the opposite group, using an ultrasonic lithotripter only in 84,9% (in 124 of 146 patients). The duration of the PCNL operation using the ShockPulse-SE device was from 35 to 130 minutes, on average – 48±5 minutes. The duration of the surgical intervention using an ultrasound lithotripter is from 90 to 180 minutes, an average –105±7 minutes. Blood loss during PCNL using an ultrasonic lithotripter was 200–400 ml, whereas with the ShockPulse-SE apparatus – 100–200 ml. An exacerbation of pyelonephritis was noted in 7 patients (in two patients after PCNL in a combined mode and in five after PCNL using an ultrasonic lithotripter). The mean length of patient hospitalization after surgery ranged from 4 to 10 days. At the same time, the average duration after PCNL using the combined ShockPulse-SE technique was 4±1 days, while after PCNL using an ultrasonic lithotripter it was 6±1 days
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сагалевич А. І., Возіанов С. О., Гайсенюк Ф. З., Бойко А. І., Когут В. В., Соснін М. Д., Джуран Б. В.
Заглавие : Перкутанна нефролітотрипсія в положенні хворого лежачи на спині
Параллельн. заглавия :Percutaneous Nephrolithotripsy in the Position of the Patient Lying on His Back
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 105-111 (Шифр ЗУ37/2021/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА ЖИВОТЕ -- PRONE POSITION
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА СПИНЕ -- SUPINE POSITION
ПОЧЕЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- KIDNEY CALCULI
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета дослідження: оцінювання ефективності і безпеки перкутанної нефролітотрипсії (ПНЛ) у пацієнтів в положенні лежачи на спині. Матеріали та методи. За період з 2017 до 2021 р. виконано 521 міні-ПНЛ по стандартній методиці, де в 458 (87,9%) випадках операцію проводили в положенні пацієнта лежачи на животі, а в 63 (12,1%) випадках – на спині (1-а група). До контрольної групи (2-а група) увійшли 70 пацієнтів, спорадично відібраних серед 458 пацієнтів, яким ПНЛ виконана у стандартному положенні лежачи на животі. Міні-ПНЛ була проведена під регіональною (комбінована спінально-епідуральна) анестезією в 514 (98,7%) випадках, в 7 (1,3%) – під ендотрахеальним наркозом. Результати. Середній час операції становив 41,1±11,4 хв у 1-й групі і 57,4±10,3 хв у 2-й групі (р0,05) через відсутність необхідності перевороту пацієнта на живіт. Відзначено статистично більшу (р0,05) можливість здійснювати додаткові перкутанні доступи у пацієнтів в положенні лежачи на животі (2-а група). Не зафіксовано значних відмінностей між 1-ю і 2-ю групами у середньому зниженні показників рівня гемоглобіну (1,02±0,54 g/dl проти 1,20±0,94 g/dl; р0,05), стану повного звільнення від каменів (96,4% проти 98,2%; р0,05) і середніх термінах перебування пацієнтів у стаціонарі (2,3 проти 2,2 доби; р0,05). У жодного пацієнта в обох групах не відзначено ускладнень вище Clavien IIIа. Під час виконання ПНЛ в положенні хворого лежачи на спині, на відміну від виконання ПНЛ в положенні лежачи на животі, завжди існує можливість використання комбінованих ендоскопічних доступів, де у 3 (4,8%) хворих виконували комбіновані ретро- і антеградні доступи при поєднанні нефролітіазу з «вклиненням» конкрементів пієлоуретрального сегмента і в/3 сечоводу, а ретроградна лазерна ендоуретеротомія виконана в 1 (1,6%) пацієнта. Обмеження даного дослідження включають невеликий розмір вибірки і відсутність рандомізації груп. Заключення. Положення пацієнта лежачи на спині під час виконання ПНЛ є безпечною технікою і може бути особливо привабливим варіантом для категорії пацієнтів з високим анестезіологічним ризиком, у разі запланованих симультанних (трансуретральних і перкутанних) втручань на ВСШ та у пацієнтів з ожирінням або з тяжкою деформацією хребтаThe objective: evaluation of the effectiveness and safety of percutaneous nephrolithotripsy in patients in the supine position. Materials and methods. For the period 2017–2021, 521 mini-PNL were performed according to the standard technique, where in 458 (87,9%) cases the operation was performed in the patient’s prone position, and in 63 (12,1%) cases on the supine position (group 1). The control group (2 group) consisted of 70 patients, sporadically selected among 458 patients to whom PML performed in a standard prone position. Mini-PNL was performed under combined regional (spinal-epidural) anesthesia in 98,7% (514) cases, in 1,3% (7) under endotrachial anesthesia. Results. The average time of surgery was 41,1±11,4 minutes in the 1st group and 57,4±10,3 minutes in the 2nd group (р0,05), due to the lack of need to revolutionize the patient on the abdomen. Statistically greater (p0,05) of the ability to perform/ additional percutaneous access in patients in the supaine position. Infectious complications (9,5 vs. 7,1%; p0,05), stone-free conditions (96,4 vs. 98,2%; p0,05) and average hospital stays (2,3 vs. 2,2 days; p0,05). None of the patients in both groups had complications higher than Clavien IIIa. When performing PNL in the supine position, in contrast to performing PNL on the prone position, there is always the possibility of using combined endoscopic methods. Where 3 (4,8%) patients underwent combined retro- and antegrade approaches for combination of nephrolithiasis with «wedged» calculi of the pyelourethral segment and in distal ureter, and retrograde laser endoureterotomy was performed in one (1,6%) patient. The limitation of our study includes a small sample size and a lack of group randomization. Conclusions. The patient’s position on the supine position, during the implementation of PNL, is a safe technique and can be a particularly attractive option for the category of patients with high anesthesiological risk; in the case of planned simultane (transurethral and percutaneous) interventions on the UMP; in patients who are obese or with severe deformityof the spine
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Возіанов С. О., Шамраєв С. М., Соснін М. Д., Леоненко А. М.
Заглавие : Модифікована ендоскопічна радикальна простатектомія в аспекті нового принципу оцінювання результатів хірургічного лікування раку передміхурової залози
Место публикации : Журнал Національної академії медичних наук України. - К., 2019. - Том 25, N 2. - С. 169-177 (Шифр ЖУ3н/2019/25/2)
MeSH-главная: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
ПРЕДСТАТЕЛЬНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PROSTATE
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Мета роботи: оцінити ефективність модифікованої ендоскопічної радикальної простатектомії (ЕРПЕ) з новим способом формування везико-уретрального анастомозу шляхом використання запропонованого принципу сумарного оцінювання результатів радикальної простатектомії (РПЕ), в основі якого використання декількох інтегральних комбінацій ефективності (трифекта, пентафекта, класифікація Survival, Continence and Potency (SCP)). Матеріал та методи. У досліджувану групу ввійшли 34 хворих, які перенесли модифіковану ЕРПЕ в умовах ДУ «Інститут урології НАМН України» протягом 2015-2017 рр. За контрольну точку спостереження взято термін 12 місяців з моменту операції. Оцінювання результатів проводили з використанням класифікації SCP (за V. Ficarra et al., 2012), трифекти (за М. Benson, 2004) та пентафекти (за V. Pathel et al., 2011). Результати. Частота досягнення трифекти у хворих, прооперованих в об’ємі модифікованої ЕРПЕ, становила 60 %, а для пентафекти цей показник склав 53,33 %. Онкологічний і функціональний успіх за класифікацією SCP констатували в 78,79 % пацієнтів, онкологічний успіх та функціональну невдачу - у 6,06 %, функціональний успіх і онкологічну невдачу - у 15,15 %, хворих з онкологічною та функціональною невдачею не було. Висновки. Модифікація ЕРПЕ, що вивчалась, ілюструє зіставні з даними інших досліджень результати. Запропонований принцип сумарного оцінювання результатів РПЕ з одночасним використанням трифекти, пентафекти та класифікації SCP дозволяє провести всебічне визначення результативності РПЕ, нівелюючи при цьому методико-асоційовані особливості, притаманні кожній з цих інтегральних комбінацій ефективності окремо
Найти похожие

1-10 11-21 21-21

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)