Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Страфун, О. С.$<.>)

Общее количество найденных документов : 59
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-59

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Страфун О. С., Богдан С. В., Аббасов С. М., Мазевич В. Б.
Заглавие : Магнітно-резонансна томографія в діагностиці часткових ушкоджень ротаторної манжети плеча
Место публикации : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 2. - С. 6-10 (Шифр ВУ11/2019/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT
МЫШЦЫ -- MUSCLES
СУХОЖИЛИЯ ТРАВМЫ -- TENDON INJURIES
ТОМОГРАФИЯ -- TOMOGRAPHY
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
Аннотация: У сучасному технологічному світі магнітно-резонансна томографія (МРТ) є одним із основних методів діагностики. За нашими даними, щорічно лише в місті Києві виконується до 100 000 МРТ-досліджень плечового суглоба. Мета дослідження - вивчити та порівняти чутливість та специфічність МРТ у діагностиці часткових ушкоджень сухожилка надостьо- вого м’яза. Матеріали і методи. МРТ-дослідження було виконано 130 хворим з різноманітною патологією плечового суглоба, в тому числі і частковим ушкодженням сухожилка надостьового м’яза. Усім хворим було проведено оперативне втручання під артроскопічним контролем. З них 75 хворих (група А) з частковим ушкодженням сухожилка надостьового м’яза (що підтверджено під час артроскопії). інші 55 хворих (група Б) мали ушкодження суглобової губи лопатки; зв’язок, що утримують сухожилок довгої голівки біцепса (Pulley) з теносиновіїтом сухожилка довгої голівки біцепса. Стандартну магнітно-резонансну томографію виконували на апаратах ToshibaVantage 1,5 Тесла, Philips Achieva 1,5 Тесла, Siemens та Philips з силою магнітного поля 1 Тсл в сагітальній, коронарній та фронтальній проекціях. Висновки. Показники чутливості та специфічності МРТ з силою магнітного поля 1 Тсл виявилися дуже низькими: чутливість - 29%, специфічність - 42% (р0,05). Враховуючи такі низькі показники інформативності, МРТ з силою магнітного поля 1 Тсл ми не рекомендуємо застосовувати для діагностики часткових ушкоджень ротаторної манжети плеча. МРТ з силою магнітного поля 1,5 Тсл мала дещо кращі результати в порівнянні з МРТ 1 Тсл: чутливість - 62%, специфічність - 58% (р0,01). Порівнюючи отримані дані з результатами клінічних тестів (Neer та Hawkins), можна зробити висновок, що клінічні тести Neer та Hawkins мали значно вищу чутливість та специфічність, ніж чутливість та специфічність МРТ з силою магнітного поля 1,5 Тсл. Незважаючи на універсальність та діагностичну цінність МРТ, правильне проведення та правильна оцінка клінічних тестів мають значно більшу інформативність для діагностики часткових ушкоджень ротаторної манжети і зокрема сухожилка надостьового м’яза
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лазарев І. А., Курінний І. М., Страфун О. С., Скибан М. В.
Заглавие : Біомеханічне визначення стабільності ліктьового суглоба при переломах головки променевої кістки, комбінованих із пошкодженням колатеральних зв’язок
Место публикации : Травма. - Донецк, 2017. - Том 18, N 5. - С. 25-43 (Шифр ТУ3/2017/18/5)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЛУЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- RADIUS FRACTURES
КОЛЛАТЕРАЛЬНЫЕ СВЯЗКИ -- COLLATERAL LIGAMENTS
ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Страфун О. С.
Заглавие : Порівняння ряду міжнародних оціночних шкал функції ліктьового суглоба
Место публикации : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 4. - С. 41-45 (Шифр ВУ11/2019/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Аннотация: Визначення найбільш оптимальних методів оцінювання результатів лікування травм області ліктьового суглоба є вкрай актуальним питанням. Мета роботи. Провести порівняння ефективності оцінки функції ліктя за кількома міжнародними шкалами. Матеріали і методи. Для аналізу ефективності систем оцінювання було відібрано 10 пацієнтів із наслідками травм ліктьового суглоба різного ступеня тяжкості. Пацієнти заповнювали відповіді на запитання 5 відібраних шкал оцінки та обстежувались до оперативного втручання і надалі в динаміці не менше ніж через 1 рік після проведеного оперативного втручання. Результати та їх обговорення. Проводячи аналіз 10 пацієнтів із наслідками травм ліктьового суглоба за 5 системами оцінки функції ліктьового суглоба, виявили, що різноманітні системи оцінки по-різному реагують на тяжкість травми та характер ушкодження. Висновки. Система оцінки MEPS є найбільш коректною, поміркованою і простою, містить не лише кількісні характеристики, але й якісні критерії оцінки результатів лікування, що дозволяє нам пропонувати цю систему як базисну для оцінки результатів лікування хворих із наслідками травм області ліктьового суглоба
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Курінний І. М., Страфун О. С., Долгополов О. В., Герасименко А. С.
Заглавие : Рухова реабілітація хворих після операції з приводу післятравматичної контрактури ліктьового суглоба
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 11. - С. 65-69 (Шифр КУ5/2017/11)
Примечания : Бібліогр.: с. 68-69
MeSH-главная: ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Аннотация: Перелом в ділянці ліктьового суглоба (ЛС) становить 5 - 6% в структурі всіх ушкоджень скелета, проте, частота незадовільних результатів лікування та утворення контрактури цієї зони сягає 20 - 25%. Матеріали і методи. Порівнювали ефективність розробки рухів під час реабілітації хворих, оперованих з приводу післятравматичної контрактури ЛС. Ретроспективний аналіз проведений у 69 пацієнтів з згинально-розгинальною контрактурою ЛС, яким виконували операцію артролізу. У пацієнтів 1-ї групи застосовували активну реабілітаційну програму без використання фіксуючих пристроїв; 2-ї групи – під час розробки рухів застосовували дві гіпсові шини у положенні максимального згинання та розгинання мобілізованого ЛС. Результати. Після оперативного втручання та рухової реабілітації кінцевий обсяг згинально-розгинальних рухів у пацієнтів 1-ї групи збільшився на 59,58º, 2-ї групи - на 70,7º. За шкалою Mayo Elbow Performance Score (MEPS), через 6 міс після операції стан пацієнтів 1-ї групи оцінений у середньому (75 ± 7,3) бала, 2-ї групи (84,6 ± 10,5) бала. Висновок. Лікування післятравматичної контрактури ЛС є вкрай складною, актуальною проблемою, потребує індивідуального підходу. При порівнянні ефективності реабілітації пацієнтів відзначене достовірне збільшення обсягу рухів та кращий функціональний результат за MEPS при використанні двох змінних гіпсових шин
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лазарев І. А., Страфун О. С., Скибан М. В.
Заглавие : Біомеханічний розрахунок навантаження на структури ліктьового суглоба при його одномоментній мануальній редресації
Место публикации : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 5. - С. 41-50 (Шифр ТУ3/2018/19/5)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
КОНЕЧНЫЙ ЭЛЕМЕНТНЫЙ АНАЛИЗ -- FINITE ELEMENT ANALYSIS
Аннотация: Критичні навантаження на структури ліктьового суглоба (ЛС) під час одномоментної мануальної редресації згинально-розгинальної контрактури обумовлюють актуальність досліджень у цьому напрямку з метою запобігання розвитку ускладнень та виникнення рецидиву контрактур. Для розрахунків напружено-деформованого стану структур ліктьового суглоба застосовували аналітичний метод (АМ) і метод скінченних елементів (МСЕ). Застосовували модифіковану комп’ютерну 3D-модель компанії Zygote Media Group, Inc. Розрахунки робили в умовах додаткового навантаження на ліктьовий суглоб зовнішньою силою 40 Н, необхідною для здійснення пасивного руху у напрямку розгинання у діапазоні від 30º до 20º до моменту блокування руху патологічно зміненою капсулою та для здійснення пасивного руху у напрямку згинання у діапазоні від 98º до 110º до моменту блокування руху патологічно зміненою капсулою. АМ: отримано максимальні значення напружень на суглобовій поверхні ліктьової кістки при згинанні — 4,09 МРа, при розгинанні — 5,1 МРа. МСЕ: при пасивному розгинанні максимальні показники напружень цілої моделі — σmax = 16,03 МРа, локалізовані позасуглобово у проксимальному відділі плечової кістки. Максимальні значення деформацій — εmax = 0,08 мм, локалізовані інтраартикулярно на хрящі суглобової поверхні ліктьової кістки. При пасивному згинанні максимальні показники напружень цілої моделі — σmax = 16 МРа, локалізовані позасуглобово у проксимальному відділі плечової кістки. Максимальні значення деформацій — εmax = 0,19 мм, локалізовані інтраартикулярно на хрящі суглобової поверхні ліктьової кістки. Виявлено високу збіжність в показниках розрахунків МСЕ та результатів АМ, що може свідчити про їх достатню точність. Спроба здолання обмеження рухів у ЛС при пасивному русі спричиняє зростання значень напружень, які можуть перевищувати границю міцності тканин у цій ділянці, особливо у хворих на регіонарний чи системний остеопороз. Збільшення прикладеного зусилля при спробі здолання обмеження рухів у ЛС під загальним знеболюванням дозволяє одномоментно усунути згинально-розгинальну контрактуру ЛС, але й збільшує навантаження на суглобові поверхні, зв’язковий апарат і патологічно змінену капсулу з можливим їх подальшим пошкодженням, прогресуванням контрактури та розвитком явищ остеоартрозу. Плечова кістка під час маніпуляції також приймає на себе значні навантаження на згинання, що може призводити до виникнення залишкових напружень на ній з появою дистрофічних розладів. Для запобігання виникненню додаткового пошкодження структур ліктьового суглоба оптимально процедуру редресації проводити під дією мінімальних навантажень, але збільшити їх час. Доцільно застосовувати систему дозованої статичної рухової реабілітації, яка дозволяє уникати перевантажень. При тяжких застарілих контрактурах із залученням в рубцевий процес великого обсягу сполучнотканинних структур (сухожилків, м’язів, бокових зв’язок і капсули суглоба) не слід вдаватися до одномоментної насильницької редресації на операційному столі, а розпочати лікування з хірургічної мобілізації
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Долгополов О. В., Страфун О. С., Боєр В. А.
Заглавие : Оцінка результатів ультразвукового дослідження стану ішемізованих м’язів кінцівок у хворих з наслідками компартмент синдрому
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 8. - С. 38-41 (Шифр КУ5/2017/8)
Примечания : Бібліогр.: с. 41
MeSH-главная: ИШЕМИЧЕСКАЯ КОНТРАКТУРА -- ISCHEMIC CONTRACTURE
КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL
ЭНТРОПИЯ -- ENTROPY
АВТОМАТИЗИРОВАННАЯ ОБРАБОТКА ИНФОРМАЦИИ -- AUTOMATIC DATA PROCESSING
Аннотация: Проаналізовані результати ультразвукового дослідження (УЗД) 653 м’язів кінцівок у 69 хворих за ішемічної контрактури (ІК) в реактивно–відновному періоді. Для кількісної оцінки стану м’язів розроблені спеціальні комп’ютерні програми визначення їх некрозу та δ–ентропії. Встановлене збільшення частки некрозу в ішемізованих м’язах у міру збільшення тяжкості ІК. Показники вертикальної δ–ентропії ішемізованих м’язів вірогідно менші, ніж інтактних м’язів за ІК тяжкої та середньої тяжкості; показники горизонтальної δ–ентропії ішемізованих м’язів, навпаки, вірогідно більші, ніж в інтактних м’язах, за ІК тяжкої (достовірно) і середньої тяжкості. Встановлений вірогідний позитивний зв’язок між тяжкістю ІК та часткою некрозу м’язів. За допомогою регресійного аналізу встановлений обернений кореляційний зв’язок між часткою некрозу і показниками δ–ентропії, особливо ішемізованих м’язів. Низькі показники δ–ентропії (вертикальної і горизонтальної) свідчать про значний некроз ішемізованих м’язів, що має суттєве діагностичне значення
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Страфун С. С., Лакша А. М., Шипунов В. Г., Борзих Н. О., Страфун О. С.
Заглавие : Підгострий компартмент-синдром за умов вогнепальних ушкоджень кінцівок
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 1. - С. 15-19 (Шифр ОУ4/2020/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES
СДАВЛЕНИЯ СИНДРОМЫ -- COMPARTMENT SYNDROMES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Серйозним ускладненням вогнепальних ушкоджень кінцівок (ВУК) є місцевий гіпертензивний ішемічний синдром (МГІС) або компартмент-синдром (КС), який зазвичай вважають гострим процесом. Проте ми неодноразово спостерігали пацієнтів із його підгострим перебігом
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лазарев І. А., Страфун О. С., Крищук М. Г., Скибан М. В., Максимішин О. М.
Заглавие : Математичне визначення механічних властивостей капсули ліктьового суглоба при його згинально-розгинальній контрактурі
Место публикации : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - Київ, 2018. - N 1. - С. 26-34 (Шифр ВУ11/2018/1)
Примечания : Бібліогр.: с. 32-33
MeSH-главная: ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE
Аннотация: Резюме. Актуальність. Травма є поширеною причиною формування кинтрактур ліктьивиси суглоба з частотою виникнення від 3 ди 20%. Найбільш складним моментом реабілітації таких хворих є відновлення рухів у пистіммибілізаційниму та пистипе- раційниму періодах. Мета дослідження. Математичні розрахунки модуля пружності патологічно зміненої капсули ліктьивиси суглоба в умовах йиги згинальни-ризги- нальниї контрактури. Матеріали і методи. Вимірювання за допомогою мануального м’язового тестера (ММТ) та кутоміру показників резистентності посттравматичної артригенниї контрактури ліктьового суглоба у окремо взятого пацієнта з визначенням кута пасивних рухів (згинання та розгинання) під дією дозованого зусилля 4 кг. Антропометричні дані передньої та задньої стінок капсули ліктьового суглоба визначені за фактичними мирфиметричними даними, отриманими з анатомічної моделі ліктьового суглоба. Отримано значення кута пасивного руху у напрямку згинання - Аа = 98-110°, у напрямку розгинання - Аа = 30-20°. За правилом важеля рівноваги відносно тички опори ліктьової кістки визначали зусилля на передній та задній поверхні суглобової капсули. Для визначення показників напружень передньої та задньої стінок суглобової капсули використовували співвідношення σ = F2i/S2i. Аналітичним методом за формулами визначали величини абсолютних та відносних деформацій задньої та передньої стінки суглобової капсули при згинанні та розгинанні суглоба, відповідно з характерним її розміром довжини (висоти). Результати. Отримано значення модуля пружності (модуль Юнга) для обох випадків силового навантаження: при згинанні - 46 МРа, при розгинанні - 40 МРа. Розроблено алгоритм індивідуального визначення модуля пружності передньої та задньої стінок суглобової капсули ліктьового суглоба в умовах контрактури, на основі вимірювання індивідуальних показників контрактури ліктьового суглоба та антропометричних даних для кожного клінічного випадку. Висновки. Отримані показники модуля Юнга патологічно змінених тканин капсули ліктьового суглоба можуть бути застосовані для наступних розрахунків контактних напружень на суглобових поверхнях ліктьового суглоба в умовах його згинально-розгинальної контрактури методом скінченно-елементного моделюваннярезистентностіTrauma is a common cause of the elbow contractures with an incidence rate of 3-20%. The most difficulty of such patients’ rehabilitation is the restoring of motions in the postimmobilization and postoperative periods. Objective: mathematical calculations of the elasticity modulus of the pathologically altered elbow capsule under its flexion-extensor contracture. Materials and Methods. The manual muscle tester (MMT) and protractor were used for measurement of the resistance of posttraumatic arthrogenic elbow contracture (range of passive flexion-extension movements under action of 4 kg (40 N) force) in a single patient. The anthropometric data of the anterior and posterior elbow capsule walls were determined by the actual morphometric data obtained from the elbow anatomical model. The range of passive motions was 98-110° in the direction of flexion and 30-20° in the direction of extension. According to the equilibrium leverage rule relative to the point of the ulna support, the forces at the anterior and posterior surface of the joint capsule were determined. The ratio σ = F2i/S2i, was used to determine the stresses at the anterior and posterior walls of the joint capsule. According to the formulas, the absolute and relative strain of the posterior and anterior walls of the joint capsule during flexion and extension were calculated, with its length (height) input data. Results. The value of the elasticity modulus (Young’s modulus) is obtained for both cases of 40 N loading: 46 MPa in flexion and 40 MPa in extension. An algorithm for the individual determination of the elasticity modulus of the anterior and posterior walls of the contractured elbow capsule was developed based on the measurements of the elbow contracture resistance and anthropometric data for each clinical case. Conclusions. The obtained Young’s modulus parameters of the pathologically altered tissues of the elbow capsule can be used for the subsequent calculations of contact stresses at the elbow articular surfaces in the case of the elbow flexion-extension contracture using finite element modeling
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Страфун С. С., Страфун О. С., Богдан С. В., Аббасов С. М.
Заглавие : Результати лікування хворих із неповним розривом сухожилка надостьового м’яза
Место публикации : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - Київ, 2018. - N 3. - С. 42-49 (Шифр ВУ11/2018/3)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT
ПЛЕЧА ВРАЩАТЕЛЬНАЯ МАНЖЕТА -- ROTATOR CUFF
СУХОЖИЛИЯ ТРАВМЫ -- TENDON INJURIES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Порівняти результати консервативного та оперативного лікування хворих із частковими ушкодженнями сухожилка надостьового м’яза. Матеріали і методи. Виконано обстеження та лікування 130 хворих із частковими ушкодженнями сухожилка надостьового м’яза, які мали повний або практично повний об’єм рухів у плечовому суглобі. Консервативне лікування включало: місцеву та загальну (НПЗП) протизапальну терапію, місцеві ін’єкції гомеопатичних протизапальних препаратів № 5 1 раз на 3-4 доби та фізіотерапевтичні методи. Хворі, яким виконувалось оперативн е втручання, були розподілені на три підгрупи: Б1 – дебрідмент суглоба, субакроміальна декомпресія, тенодез сухожилка довгої голівки біцепса на рівні проксимальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки (артроскопічний) або тенодез на рівні дистальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки (субпекторальний тенодез); Б2 – дебрідмент суглоба, субакроміальна декомпресія, тенодез сухожилка довгої голівки біцепса та черезсухожильний шов сухожилка надостьового м’яза; Б3 – дебрідмент суглоба, субакроміальна декомпресія, тенодез сухожилка довгої голівки біцепса та шов сухожилка надостьового м’яза після його довершення (тобто в тій зоні, де сухожилок був частково ушкоджений, утворювали повношаровий розрив із подальшим його ушиванням). Результати. Після проведеного консервативного лікування (група А) середні показники функції плечового суглоба за шкалою Oxford Shoulder Score значно покращилися через 6 міс. від початку лікування, однак вже через рік були у незначній мірі вище від початкових (р0,05). Найкращий результат отримано в групі, де виконувався шов сухожилка надостьового м’яза після його довершення (група Б3). Середні показники функції плечового суглоба за шкалою Oxford Shoulder Score досягали 45 балів через 6 міс. після операції (р0,05). За шкалою Constant через 6 та 12 міс. після початку лікування відсоток відмінних та хороших результатів був більшим у хворих, яким виконувалось оперативне втручання (групи Б1, Б2, Б3), однак і хворі, які проходили консервативне лікування, мали відмінні та хороші результати. Це ще раз доводить, що метод консервативного лікування має місце в терапії хворих із частковим ушкодженням сухожилка надостьового м’яза. За шкалою Constant у хворих, яким проводилось консервативне лікування (група А), незадовільний результат спостерігався в 2,3% випадків, у хворих, яким виконано дебрідмент, субакроміальну декомпресію, тенодез сухожилка довгої голівки біцепса (група Б1), – у 3,05% випадків. У хворих, яким виконувався шов сухожилка надостьового м’яза (групи Б2 та Б3), незадовільних результатів виявлено не було, однак при статистичній обробці даних виявили (р˃0,05) (через невелику кількість досліджуваних). Пацієнтам молодого віку ми рекомендуємо оперативне втручання зі швом сухожилка надостьового м’яза після його до вершення (група Б3) або дебрідмент суглоба з субакроміальною декомпресією (група Б1). Віковим хворим рекомендуємо консервативне лікування або оперативне втручання з черезсухожильним швом сухожилка надостьового м’яза (група Б2). Висновки. Найкращий результат отримано в групі Б3, де виконувався шов сухожилка надостьового м’яза після його довершення. Середні показники функції плечового суглоба за шкалою Oxford Shoulder Score досягали 45 балів через 6 міс. після оперативного лікування (р0,05)Summary. Objective: to compare the results of conservative and operative treatment of patients with partial damages of the supraspinatus tendon. Materials and Methods. The examination and treatment were performed on 130 patients with partial damages of the supraspinatus tendon, who had a full or almost complete volume of movements in the shoulder joint. Conservative treatment included: local and general anti-inflammatory therapy, local injections of homeopathic anti- inflammatory drugs №5 1 time in 3–4 days and physical methods. The patients who had operative interventions were divided into three subgroups: B1 – debridement of the joint, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps with arthroscopic control or subpectal tenodesis; B2 – debridement of the joint, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps and through the tendon suture of the supraspinatus tendon; B3 – debridement of the joint, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps and suture of the supraspinatus tendon after its completion (that is, in the zone where the tendon was partially damaged, a full thickness rupture was formed and followed by closure). Results. After conservative treatment (Group A), the average Oxford Shoulder Score function indices improved significantly 6 months after the start of treatment, but after a year they were slightly higher than the original ones (p0.05). The best result was obtained in the group where the suture of the supraspinatus tendon was performed after it was completed (group B3). The average index of the shoulder joint function on the Oxford Shoulder Score reached 45 points in 6 months after surgery (p0.05). On the Constant scale 6 and 12 months after the start of treatment, the percentage of excellent and good results was higher in patients who under- went surgical intervention (B1, B2, B3); however, patients who underwent conservative treatment had excellent and good results, which once more proves that conservative treatment takes place in the treatment of patients with partial damages of the supraspinatus tendon. On the Constant scale, in conservative patients (group A), unsatisfactory results were observed in 2.3% of cases; in patients with debridement, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps (B1 group), in 3.05% of cases. In patients who had suture of the supraspinatus tendon (groups B2 and B3), poor results were not detected; however, during statistical processing of data they were found (p˃0.05) (due to the small number of patients). For young patients, we recommend surgical intervention with a suture of the supraspinatus tendon after it is completed (group B3) or debridement of the joint with subacromial decompression (group B1). For the elderly, we recommend conservative treatment or surgical intervention with a tendon suture of the supraspinatus tendon (group B2). Conclusions. The best result was obtained in group B3, where the suture of the supraspinatus tendon was performed after it was completed. The average index of the shoulder joint function on the Oxford Shoulder Score reached 45 points in 6 months after surgery (p0.05)
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Страфун С. С., Курінний І. М., Страфун О. С.
Заглавие : Результати ендопротезування головки променевої кістки
Место публикации : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 3. - С. 71-76 (Шифр ТУ3/2018/19/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЛОКТЕВОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, ELBOW
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Відновлення функції ліктьового суглоба після ушкоджень головки променевої кістки залишається вкрай актуальною проблемою. Матеріали та методи. У нашому дослідженні було 18 пацієнтів із травмою в ділянці ліктьового суглоба, яким з приводу перелому головки променевої кістки було виконано ендопротезування. У 4 пацієнтів (22,2 %) ендопротезування було виконано в терміни до 10–12 днів після травми, у 14 хворих (77,8 %) ендопротезування виконувалося в середньому через 2 місяці після травми. У переважній більшості випадків (16 хворих) операція виконувалася на фоні інших ушкоджень ділянки ліктьового суглоба. Ізольований перелом головки променевої кістки був лише у 2 хворих. Серед прооперованих чоловіків і жінок було порівну — по 9 осіб, середній вік хворих становив 44,6 ± 9,9 року. Результати. Результати лікування оцінені нами в 14 хворих у період від 4 місяців до 4 років після операції (у середньому 2,19 ± 1,63 року після операції ) за шкалою Mayo Elbow Performance Score. Відмінні результати лікування були отримані в 6 випадках (42,8 %), добрі — у 4 пацієнтів (28,6 %), задовільні — у 4 випадках (28,6 %). Прибавка в секторі рухів ліктьового суглоба коливалася від 30 до 70 градусів по дузі, проте в кожному випадку була індивідуальною. Висновки. Ендопротезування головки променевої кістки є ефективним хірургічним засобом відновлення функції ліктьового суглоба при тяжких необоротних ушкодженнях самої головки й поєднаних переломах ділянки ліктьового суглоба іншої локалізації
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-59

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)