Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Сюсюка, В. Г.$<.>)

Общее количество найденных документов : 55
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-55

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сюсюка В. Г., Макуріна Г. І., Чорненька А. С., Сергієнко М. Ю., Єршова О. А.
Заглавие : Мультидисциплінарний підхід у веденні пацієнток з акне
Параллельн. заглавия :A multidisciplinary approach in the management of patients with acne
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 29-36 (Шифр РУ16/2022/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРАНДРОГЕНИЗМ -- HYPERANDROGENISM
АКНЕПОДОБНЫЕ ВЫСЫПАНИЯ -- ACNEIFORM ERUPTIONS
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Аннотация: У статті узагальнені дані наукових публікацій щодо підходів ведення пацієнток з андрогензалежними дерматопатіями, а саме – акне, з урахуванням сучасного погляду на патогенез, клінічні прояви та результати обстеження даного контингенту жінок. Андрогензалежні дерматопатії – не лише медична, а й соціально-економічна проблема, бо вони призводять до порушення соціалізації та зниження якості життя. Вугрова хвороба належить до числа найбільш поширених дерматозів. Акне – це хронічне мультифакторне захворювання пілосебаційного комплексу, яке клінічно проявляється поліморфною висипкою у формі відкритих та закритих комедонів, папул, пустул, вузлів. Патогенез хвороби базується на чотирьох основних ланках: зміні кількісного та якісного складу шкірного сала через гіперпродукування андрогенів та/або підвищення чутливості рецепторів до їхньої дії, порушенні фолікулярної кератинізації, запаленні та зміні мікробіому шкіри. Окрім головних патогенетичних аспектів, враховують тригерні фактори, такі, як харчування, стрес, паління, механічні агенти. Розглянуто сучасне лікування вугрової хвороби згідно з дерматологічними протоколами, яке ґрунтується на комбінації топічної терапії з використанням місцевих ретиноїдів та антибіотиків, бензоїлпероксиду, азелаїнової кислоти, у випадку тяжкого перебігу чи неефективності місцевої терапії застосовують системні антибіотики та системні ретиноїди. Утім, незважаючи на наявність безлічі схем терапії дерматозу, досить часто не вдається досягти стійкого ефекту від лікування, знижується прихильність пацієнтів до виконання рекомендацій. З огляду на те, що провідна роль у патогенезі акне відводиться гіперандрогенному впливу на шкіру, а також той факт, що захворювання знижує якість життя та самооцінку у пацієнтів, необхідне залучення більш широкого кола спеціалістів, таких, як дерматологи, гінекологи, ендокринологи та психотерапевти, для успішного лікування та профілактики стійких естетичних дефектів шкіриThe article summarizes the data of the scientific publications about the management of patients with androgen-dependent dermatopathies, namely acne, taking into account the current view on the pathogenesis, clinical manifestations and results of the examinations of this group of women. Androgen-dependent dermatopathies are not only a medical problem but also a socio-economic one, as they lead to impaired socialization and reduced quality of life. Acne is one of the most common dermatoses. Acne is a chronic multifactorial disease of the pilosebation complex, which is clinically manifested by polymorphic rash in the form of open and closed comedones, papules, pustules, nodules. The pathogenesis of the disease is based on four main links: changes in the quantitative and qualitative composition of sebum due to hypersecretion of androgens and/or increased sensitivity of receptors to their action, impaired follicular keratinization, inflammation and changes in skin microbiome. Besides the main pathogenetic aspects, trigger factors are taken into account, such as nutrition, stress, smoking, mechanical agents. The current treatment of acne according to dermatological protocols is presented in the article, which is based on a combination of topical therapy with local retinoids and antibiotics, benzoyl peroxide, azelaic acid, in case of severe or ineffective local therapy systemic antibiotics and systemic retinoids are used. However, despite the presence of many treatment regimens for dermatosis, it is often not possible to achieve a lasting effect of treatment, and the adherence of patients to follow the doctor’s recommendations decreases. Given that the leading role in the pathogenesis of acne is due to hyperandrogenic effects on the skin, as well as the fact that the disease reduces the quality of life and self-esteem in patients, it is necessary to involve a wider range of specialists, such as dermatologists, gynecologists, endocrinologists and psychotherapists for successful treatment and prevention of persistent aesthetic skin defects
Найти похожие

Заглавие журнала :Репродуктивне здоров’я жінки -2022г.,N 4
Интересные статьи :
Akhundova E. M. Indicators of carbohydrate metabolism and vitamin D levels in pregnant women with metabolic syndrome/ E. M. Akhundova (стр.6-10)
Грицай І. М. Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів/ І. М. Грицай, А. Є. Гусєва, В. І. Медведь (стр.11-15)
Рубінштейн А. М. Тактика ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду у пацієнток пізнього репродуктивного віку з вагітністю, яка настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій/ А. М. Рубінштейн (стр.16-22)
Любомирська К. С. Неінвазивні прогностичні маркери ризику передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності/ К. С. Любомирська [та ін.] (стр.23-29)
Shurpyak S. O. The substantiation of differentiated therapy of the combined disgormonal pathology of reproductive organs in women of reproductive age with comorbid conditions/ S. O. Shurpyak (стр.30-37)
Дякунчак Ю. Р. Оцінка поширеності аномальних вагінальних виділень у жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні гінекологічні операції/ Ю. Р. Дякунчак, В. І. Пирогова (стр.38-41)
Боженко О. О. Клініко-лабораторні особливості у вагітних із дефіцитом маси тіла/ О. О. Боженко (стр.42-44)
Кошова І. М. Характеристика фетоплацентарного комплексу у жінок із ретрохоріальними гематомами у І триместрі вагітності/ І. М. Кошова (стр.45-47)
Лаба О. В. Дисфункція плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів/ О. В. Лаба (стр.48-51)
Ярмола І. М. Особливості гістероскопічних втручань у жінок з безпліддям і внутрішньоматковою патологією (Огляд літератури)/ І. М. Ярмола, С. О. Шурпяк (стр.52-56)
Ярова І. В. Сучасне оцінювання стану ендометрія (Огляд літератури)/ І. В. Ярова (стр.57-64)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Репродуктивне здоров’я жінки -2022г.,N 1
Интересные статьи :
Романенко Т. Г. Сучасний погляд на переривання небажаної вагітності нехірургічним методом/ Т. Г. Романенко, О. В. Морозова (стр.8-12)
Федосюк К. В. Оцінка рівня вітаміну D у жінок з аномальними матковими кровотечами та хронічним психоемоційним стресом/ К. В. Федосюк (стр.14-17)
Мамчур В. Й. Що треба враховувати під час вибору препарату для локальної терапії неспецифічних вагінітів та бактеріального вагінозу/ В. Й. Мамчур, О. В. Хомяк (стр.18-28)
Сюсюка В. Г. Мультидисциплінарний підхід у веденні пацієнток з акне/ В. Г. Сюсюка [та ін.] (стр.29-36)
Жук С. І. Синдром системної запальної реакції плода (Клінічна лекція)/ С. І. Жук, О. Д. Щуревська (стр.37-43)
Медведь В. І. Трансплантована нирка і вагітність (Огляд літератури)/ В. І. Медведь [та ін.] (стр.44-51)
Туманова Л. Є. Особливості психоемоційного стану вагітних із різними видами безплідності в анамнезі/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.52-58)
Пирогова В. І. Репродуктивні порушення у жінок дітородного віку, які перенесли ургентні операційні втручання на репродуктивних органах/ В. І. Пирогова, Ю. Р. Дякунчак (стр.59-62)
Данилова А. О. Якість життя жінок з аденоміозом та папілярною карциномою щитоподібної залози в анамнезі/ А. О. Данилова (стр.63-68)
ДОСТУП ДО ПІСЛЯАБОРТНОЇ КОНТРАЦЕПЦІЇ. Погляд комітету експертів Американського коледжу акушерів і гінекологів (стр.69-72)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Любомирська К. С., Сюсюка В. Г., Круть Ю. Я., Кирилюк О. Д., Ізбицька Н. Г., Богуславська Н. Ю., Бабінчук О. В.
Заглавие : Неінвазивні прогностичні маркери ризику передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності
Параллельн. заглавия :Non-invasive prognostic markers of the risk of preterm rupture of the membranes in premature pregnancy
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 23-29 (Шифр РУ16/2022/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE
ВОСПАЛЕНИЯ МЕДИАТОРЫ -- INFLAMMATION MEDIATORS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета дослідження: визначення прогностичної значущості неінвазивних маркерів ендогенної інтоксикації для визначення ризику передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО) у терміні гестації 26–34 тижОсновними неінвазивними маркерами ступеня активності запального процесу та вираженості ендогенної інтоксикації при передчасних пологах на тлі ПРПО у вагітних є: загальна кількість лейкоцитів, рівень гранулоцитів та лімфоцитів, ЛІІ Кальф-Каліфа та нейтрофільно-лімфоцитарне співвідношення. Для виявлення інфекційних маркерів реалізації інтраамніального інфікування та подальшого розвитку ПРПО та передчасних пологів жінкам, які перебувають на обліку у жіночій консультації, у другій половині вагітності рекомендовано проводити розрахунок рівня ендогенної інтоксикації за допомогою даних загального аналізу крові на гемолітичному аналізаторі (WBC, GRAN, LYM, NLR)The objective: to study the prognostic significance of non-invasive markers of endogenous intoxication for determining the risk of premature rupture of membranes (PROM) at the gestation period of 26–34 weeksThe main non-invasive markers of the degree of activity of the inflammatory process and the severity of endogenous intoxication in premature birth with PRPO in pregnant women are: the total number of leukocytes, the level of granulocytes and lymphocytes, Kalf-Kalif LII and the neutrophil-lymphocyte ratio. In order to detect infectious markers of intra-amniotic infection and the further development of PROM and premature birth, it is recommended to calculate the level of endogenous intoxication in the second half of pregnancy using general blood analysis data on a hemolytic analyzer (WBC, GRAN, LYM, NLR)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сюсюка В. Г., Кирилюк О. Д., Бабінчук О. В., Богуславська Н. Ю., Бачуріна О. І., Єршова О. А.
Заглавие : Акушерські та перинатальні аспекти багатоплідної вагітності
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 6. - С. 7-19 (Шифр РУ16/2021/6)
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
Аннотация: У статті представлені епідеміологічні дані, сучасна термінологія, особливості перебігу гестації, а також акушерські та перинатальні наслідки розродження жінок з багатоплідною вагітністю. Актуальність вивчення даної проблеми зумовлена тим фактом, що перебіг багатоплідної вагітності майже в усіх пацієнток супроводжується різноманітними ускладненнями, а їхнє прогнозування та профілактика мають першочергове значення. Незважаючи на увагу, яку приділяють багатоплідній вагітності, частота ускладнень при цьому залишається високою. Їхнє лікування має здійснюватися у закладах ІІІ рівня перинатальної допомоги
Найти похожие

Заглавие журнала :Репродуктивне здоров’я жінки -2021г.,N 9/10
Интересные статьи :
Бенюк В. О. Сучасний стан проблеми патогенезу і фармакотерапії варикозної хвороби в акушерстві/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.8-16)
Давидова Ю. В. Роль негормональних методів лікування сечостатевого синдрому менопаузи: сучасні погляди/ Ю. В. Давидова [та ін.] (стр.17-22)
Туманова Л. Є. Показники вітаміну D у динаміці вагітності у жінок з різними видами безплідності в анамнезі/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.23-27)
Кушніренко С. В. Інфекції сечовивідних шляхів у жінок/ С. В. Кушніренко (стр.28-32)
Дейніченко О. В. Особливості кровотоку у маткових артеріях, факторів ангіогенезу, гормонального профілю та їхні взаємозв’язки у вагітних з артеріальною гіпертензією/ О. В. Дейніченко [та ін.] (стр.33-38)
Федосюк К. В. Оцінка гормонального гомеостазу у жінок з аномальною матковою кровотечею на фоні хронічного стресу/ К. В. Федосюк (стр.39-41)
Чайка О. О. Аналіз соматичного та репродуктивного анамнезу пацієнток із прогнозованою слабкою відповіддю яєчників на стимуляцію гонадотропінами/ О. О. Чайка (стр.42-47)
Soo Liang Ooi. Vitex agnus-castus у лікування циклічної масталгії: систематичний огляд і мета-аналіз/ Soo Liang Ooi [et al.] (стр.48-60)
Жук С. І. Антифосфоліпідні антитіла та їхня роль у розвитку плацентарної дисфункції/ С. І. Жук, І. В. Ус (стр.61-66)
Яроцька Ю. О. Морфологія плаценти - від теоріїї до практики/ Ю. О. Яроцька, О. С. Загородня (стр.67-72)
Вдовиченко С. Ю. Невиношування у жінок з ретрохоріальними гематомами у І триместрі/ С. Ю. Вдовиченко, С. М. Сальніков (стр.73-78)
Голяновський О. В. Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду на тлі застосування допоміжних репродуктивних технологій/ О. В. Голяновський [та ін.] (стр.79-87)
Кузьмин Н. В. Рівні ФНП-α, ІЛ-1, ІЛ-1β і кальциферолу та їхній взаємозв’язок як маркери ендотеліальної дисфункції у вагітних з прееклампсією/ Н. В. Кузьмин (стр.88-93)
Толстанова Г. О. Профілактика рецидивів міоми матки після консервативної міомектомії/ Г. О. Толстанова (стр.94-99)
Гламазда М. І. Особливості менструальної функції у жінок з морбідним ожирінням/ М. І. Гламазда (стр.100-103)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сюсюка В. Г., Сергієнко М. Ю., Макуріна Г. І., Єршова О. А., Чорненька А. С.
Заглавие : Характеристика фенотипів (клінічних варіантів) синдрому полікістозних яєчників у жінок репродуктивного віку
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 27-31 (Шифр РУ16/2021/2)
MeSH-главная: ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ГОРМОНЫ -- HORMONES
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
Аннотация: Результати проведеного дослідження свідчать, що у жінок із СПКЯ клінічна симптоматика характеризується менструальною дисфункцією (73,5%), безпліддям (52,9%) та дерматопатіями, а саме – акне (47,1%) і гірсутизмом (41,2%). За даними лабораторних досліджень, гіперадрогенія встановлена у 55,9%, що підтверджується статистично достовірним (р 0,05) переважанням в основній групі порівняно з групою контролю рівня андростендіону, вільного тестостерону та його індексу. Серед клінічних варіантів СПКЯ найчастіше діагностовано неандрогенний фенотип (фенотип D), частота якого становила 44,1%. Класичний (фенотип А) та неповний класичний (фенотип В) встановлено у 32,4% та 14,7% жінок відповідно. Слід зазначити, що лише у 8,8% жінок з СПКЯ діагностовано фенотип С (овуляторний)
Найти похожие

Заглавие журнала :Репродуктивне здоров’я жінки -2021г.,N 6
Интересные статьи :
Сюсюка В. Г. Акушерські та перинатальні аспекти багатоплідної вагітності/ В. Г. Сюсюка [та ін.] (стр.7-19)
Звіт за матеріалами ІV Міжнародного конгресу "Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід в безперервному розвитку лікарів" (стр.20-26)
Дубенко О. Д. Оптимізація діагностики гіперпластичних процесів у гормонально залежних органах (матка, грудна залоза) на етапах реабілітації репродуктивної функції/ О. Д. Дубенко, М. А. Флаксемберг, А. Є. Дубчак (стр.27-31)
Боднар П. Я. Перебудова структурних елементів венозної стінки за умов онкогенної патології/ П. Я. Боднар [та ін.] (стр.32-37)
Карташов С. М. Профілактика прогресування цервікального канцерогенезу на етапі післяопераційної реабілітації/ С. М. Карташов, Т. В. Базаринська (стр.38-42)
Мосендз О. В. Причина і клініка дуже ранніх передчасних пологів/ О. В. Мосендз (стр.44-49)
Посохова С. П. Стратегія "patient blood management" у вагітних з ризиком масивних акушерських кровотеч/ С. П. Посохова [та ін.] (стр.50-55)
Андрійчук Т. П. Профілактика ускладнень вагітності та пологів у пацієнток із обтяженим гінекологічним анамнезом/ Т. П. Андрійчук (стр.56-60)
Чермак В. І. Деякі особливості системи гемостазу у вагітних групи ризику розвитку прееклампсії/ В. І. Чермак (стр.61-65)
Толстанова Г. О. Профілактика рецидивів поліпів ендометрія у жінок репродуктивного віку/ Г. О. Толстанова (стр.66-70)
Шурпяк С. О. Медико-соціальні аспекти у жінок репродуктивного віку із хронічним тазовим болем/ С. О. Шурпяк, О. Б. Соломко (стр.71-76)
Гінчицька Л. В. Відновлення та збереження вагінальної екосистмеи у жінок у постменопаузальний період/ Л. В. Гінчицька [та ін.] (стр.77-82)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дейніченко О. В., Круть Ю. Я., Сюсюка В. Г., Кирилюк О. Д., Богуславська Н. Ю., Шевченко А. О.
Заглавие : Особливості кровотоку у маткових артеріях, факторів ангіогенезу, гормонального профілю та їхні взаємозв’язки у вагітних з артеріальною гіпертензією
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 33-38 (Шифр РУ16/2021/9/10)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ГОРМОНЫ -- HORMONES
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ -- BLOOD FLOW VELOCITY
НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- NEOVASCULARIZATION, PHYSIOLOGIC
АНГИОГЕНЕЗ-ИНДУЦИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANGIOGENESIS INDUCING AGENTS
МАТОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- UTERINE ARTERY
Аннотация: Достовірних відмінностей між показниками СДС та ІР вагітних із ХАГ та вагітних без ХАГ не встановлено. У жінок із ХАГ виявлено достовірно вищі показники ПІ у правій та лівій маткових артеріях порівняно з показниками жінок без ХАГ. Перебіг вагітності у жінок із ХАГ супроводжується порушенням балансу між про- та антиангіогенними факторами, про що свідчить статистично достовірне переважання рівня sFlt-1 на тлі зниженням рівня PlGF, а також відповідним зростанням коефіцієнта sFlt-1/PlGF порівняно з вагітними без ХАГ.
Найти похожие

10.

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-55

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)