Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Терещенко, Н. М.$<.>)

Общее количество найденных документов : 22
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-22

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2019г.,N 5
Интересные статьи :
Міщенко Л. А. Можливості монотерапії щодо контролю артеріального тиску: результати українського дослідження МАГНАТ/ Л. А. Міщенко (стр.11-20)
Рековець О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ на зміну офісного, центрального артеріального тиску та циркадність артеріального тиску залежно від ранкового або вечірнього прийому/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.23-32)
Воронков Л. Г. Предиктори довгострокового клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.33-42)
Целуйко В. Й. Особливості структурного і функціонального ремоделювання лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім гіпотериозом/ В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, Д. А. Корчагіна (стр.43-52)
Шумаков В. О. Ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину в терапії пацієнтів з гострим інфарктом міокарда/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.53-63)
Кожухов С. М. Конгрес Європейського товариства кардіологів - 2019/ С. М. Кожухов (стр.64-65)
Резолюція ХХ Національного конгресу кардіологів України (стр.66-68)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2019г.,N 4
Интересные статьи :
Коваленко В. М. Імуносупресивна терапія у хворих на міокардит: обґрунтування для використання в клінічній практиці/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.7-18)
Мітченко О. І. Сімейна гіперхолестеринемія: етіопатогенез, діагностика, лікування та стан проблеми в Україні/ О. І. Мітченко [та ін.] (стр.23-31)
Пархоменко О. М. Гострий інфаркт міокарда в осіб молодого віку: особливості патогенезу, перебігу хвороби і обґрунтування стратегії запобігання ускладненням/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.32-43)
Шумаков В. О. Реабілітація пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями: історичні віхи, сучасні підходи, місце в клінічній практиці та виклики/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.44-55)
Радченко Г. Д. Легенева гіпертензія: стан проблеми та аналіз роботи референтного центру (дані першого українського реєстру)/ Г. Д. Радченко, І. О. Живило, Ю. М. Сіренко (стр.56-72)
Міщенко Л. А. Резистентна артеріальна гіпертензія: клініко-патогенетичні особливості та предиктори ефективності терапії/ Л. А. Міщенко [та ін.] (стр.77-89)
Воронков Л. Г. Хронічна серцева недостатність як мультиморбідний стан/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.90-101)
Сичов О. С. Атлас інвазивного лікування аритмій серця в Україні у 2018 році/ О. С. Сичов, А. О. Бородай (стр.102-119)
Кожухов С. М. Розвиток кардіоонкології в УКраїні: доцільність, організація та впровадження в клінічну практику/ С. М. Кожухов [та ін.] (стр.120-128)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2018г.,N 3
Интересные статьи :
Воронков Л. Г. Рекомендації Асоціації кардіологів України з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (2017)/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.11-59)
Єпанчінцева О. А. Предиктори ранніх післяопераційних ускладнень після шунтування вінцевих артерій у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця/ О. А. Єпанчінцева [та ін.] (стр.60-75)
Терещенко Н. М. Фізичні тренування як невід’ємна складова кардіореабілітаційних заходів у пацієнтів у ранній післяінфарктний період: клініко–функціональні паралелі/ Н. М. Терещенко (стр.76-85)
Сичов О. С. Динаміка тромбу та/або сладжу у вушку лівого передсердя і відновлення синусового ритму в пацієнтів із фібриляцією – тріпотінням передсердь неклапанного походження при повторній черезстравохідній ехокардіографії/ О. С. Сичов [та ін.] (стр.86-92)
Кузик Ю. І. Первинна кардіальна фіброма правого шлуночка в дитини: клініко–патоморфологічний аналіз випадку/ Ю. І. Кузик, І. І. Гошовський, Б. А. Гошовський (стр.93-97)
Микола Кузьмич Фуркало (до 95–річчя від дня народження) (стр.98-99)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2009г.,N 1 Додаток
Интересные статьи :
Андрушко І. І. Зниження продукції гідроген сульфіду та монооксиду карбону як механізм формування ендотеліальної дисфункції за умов порушення обміну ліпідів, гомоцистеїну та цистеїну/ І. І. Андрушко (стр.47-48)
Кузьмінова Н. В. Фактори прогресування атеросклерозу у хворих на гіпертонічну хворобу/ Н. В. Кузьмінова, В. К. Сєркова, А. В. Побережна (стр.58-59)
Іванов В. П. Особливості циркадної регуляції артеріального тиску в пацієнтів з гіпертонічною хворобою і різними топічними варіантами екстрасистолії/ В. П. Іванов, Н. В. Дідик (стр.97-98)
Кузьмінова Н. В. Особливості ремоделювання екстра-краніальних судин у хворих на ГХ/ Н. В. Кузьмінова, В. К. Сєркова, Ю. А. Капітанчук (стр.106-107)
Сінгх О. О. Морфо-функціональні особливості міокарда залежно від частоти виявлення генотипів та алелів гена рецептора ангіотензину II 1-го типу у практично здорових чоловіків та жінок Вінницької області/ О. О. Сінгх (стр.113-114)
Хребтій Г. І. Міокардіальна дисфункція та периферичні судинні реакції у хворих похилого віку з АГ та недостатньою масою тіла/ Г. І. Хребтій, Т. В. Бабійчук, Н. М. Терещенко (стр.119)
Іванов В. П. Особливості порушень ліпідотранспортної функції крові при кальцинуючій хворобі клапанів серця в поєднанні з ГХ в осіб Подільського регіону/ В. П. Іванов, О. В. Юзвишина, О. Л. Габчак (стр.128)
Кравець Р. А. Зміна показників опитувальника якості життя SF-36 після проведення вертебрологічного лікування у хворих з порушеннями ритму серця при дорсопатіях і остеопорозі хребта/ Р. А. Кравець (стр.131-132)
Солейко Л. П. Гостра блокада лівої ніжки пучка Гіса - прототип гострого інфаркту міокарда/ Л. П. Солейко, О. В. Солейко (стр.161)
Іванова Е. Г. Вплив вінборону на перебіг експериментальної доксорубіцинової кардіоміопатії за даними ЕКГ/ Е. Г. Іванова, Г. І. Степанюк, Н. І. Іванова (стр.227)
Солейко Л. П. Коронарно-церебральные ИМ - их место в кардиологической практике/ Л. П. Солейко, Е. В. Солейко (стр.261-262)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2021г. т.28,N 2
Интересные статьи :
Дмитро Деонисович Зербіно (до 95-річчя від дня народження) (стр.7-8)
Тетяна Володимирівна Талаєва (до 60-річчя від дня народження) (стр.9-10)
Шумаков В. О. Прогресування атеросклеротичного ураження коронарних артерій у хворих, що перенесли інфаркт міокарда, протягом трьох років спостереження/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.11-21)
Ломаковський О. М. Імунне запалення, клітинний і гуморальний імунітет у хворих з раннім розвитком ішемічної хвороби серця/ О. М. Ломаковський (стр.22-32)
Зінченко Ю. В. Ефективність кардіоверсії в пацієнтів з поєднанням фібриляції і тріпотіння передсердь/ Ю. В. Зінченко, Т. В. Міхалєва, О. Я. Ільчишина (стр.33-42)
Мітченко О. І. Виявлення вторинних дисліпідемій у осіб з "можливою" сімейною гіперхолестеринемією в українській популяції/ О. І. Мітченко [та ін.] (стр.42-49)
Целуйко В. Й. Рівень N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду та ураження правого шлуночка у хворих з тромбоемболією легеневої артерії/ В. Й. Целуйко [та ін.] (стр.50-57)
Несукай О. Г. Ефектиавність серцевої ресинхронізувальної терапії у хворого з кардіомегалією: огляд літератури і клінічний випадок/ О. Г. Несукай [та ін.] (стр.58-70)
Уварова К. Г. "Гіпертензія білого халата": сучасний стан проблеми/ К. Г. Уварова (стр.71-78)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2020г. т.27,N 3
Интересные статьи :
Лутай М. І. ТРІУМФ-3: антигіпертензивна терапія в Україні - оптимізація артеріального тиску у фокусі. Використання потрійної фіксованої комбінації антигіпертензивних засобів у практиці сімейного лікаря/ М. І. Лутай [та ін.] (стр.9-24)
Поливенок И. В. Факторы неблагоприятного клинического исхода инфаркта миокарда, осложненного кардиогенным шоком: результаты одноцентрового ретроспективного исследования/ И. В. Поливенок [и др.] (стр.25-35)
Шумаков В. О. Клініко-функціональні особливості післяінфарктного перебігу ішемічної хвороби серця на тлі кардіореабілітаційних заходів (із проведенням велотренувань у другій фазі реабілітації) при 3-річному спостереженні/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.36-48)
Петюніна О. В. Однонуклеотидний поліморфізм Va166Met (rs6265) гена мозкового нейротрофічного фактора в передбаченні кінцевих точок після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST/ О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. Є. Березін (стр.49-59)
Шумаков А. В. Влияние наличия критериев метаболического синдрома на течение раннего и отдаленного постинфарктного периода у больных с инфарктом миокарда с элевацией сегмента ST/ А. В. Шумаков [и др.] (стр.60-72)
Кожухов С. М. Профілактика та лікування венозних тромбоемболій у хворих з онкопатологією: проєкт клінічних рекомендацій/ С. М. Кожухов [та ін.] (стр.75-88)
Радченко Г. Д. Легенева гіпертензія, асоційована із захворюванням лівих відділів серця (клінічний випадок)/ Г. Д. Радченко, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко (стр.89-106)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2018г.,N 2
Интересные статьи :
Малиновська І. Е. Клініко–біохімічні особливості на різних етапах кардіологічної реабілітації в пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда/ І. Е. Малиновська [та ін.] (стр.14-23)
Целуйко В. Й. Вплив феномена невідновленого кровотоку після черезшкірного коронарного втручання на найближчий та довгостроковий прогноз у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (за результатами дослідження)/ В. Й. Целуйко, М. М. Дьолог, О. А. Леоненко (стр.24-31)
Сичов О. С. Контроль синусового ритму, прихильність до рекомендацій з антикоагулянтної терапії та ризик серцево–судинної смерті в пацієнтів з фібриляцією – тріпотінням передсердь неклапанного походження/ О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай (стр.32-40)
Іванов В. П. Антиаритмічна ефективність і безпечність препаратів 1C класу етацизину та пропафенону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою й частими рецидивами фібриляції передсердь/ В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич (стр.43-49)
Максименко А. В. Результати балонної вальвулопластики клапанного стенозу легеневої артерії в пацієнтів першого року життя/ А. В. Максименко [та ін.] (стр.50-56)
Бугаенко В. В. Особенности диагностики ишемической болезни сердца. Ложноположительные и ложноотрицательные пробы с физической нагрузкой/ В. В. Бугаенко [и др.] (стр.57-65)
Кияк Ю. Г. Гострий коронарний синдром, зумовлений м’язовим містком: електрокардіографічні та коронароангіографічні ознаки/ Ю. Г. Кияк [та ін.] (стр.66-69)
Березуцкий В. И. Электрокардиография в диагностике аритмогенной кардиомиопатии правого желудочка/ В. И. Березуцкий (стр.70-79)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2017г.,N 4
Интересные статьи :
Лутай М. І. Лікування артеріальної гіпертензії фіксованою комбінацією інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту, блокатора кальцієвих каналів і тіазидоподібного діуретика. Результати українського багатоцентрового дослідження ТРІУМФ–2/ М. І. Лутай, Г. Ф. Лисенко (стр.16-31)
Радченко Г. Д. Регрес ураження органів–мішеней на тлі терапії фіксованою комбінацією периндоприлу та амлодипіну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією залежно від наявності ішемічної хвороби серця/ Г. Д. Радченко, Л. О. Муштенко, Ю. М. Сіренко (стр.32-46)
Живило І. О. Структурно–функціональний стан артерій великого кола кровообігу в пацієнтів з легеневою артеріальною гіпертензією/ І. О. Живило, Ю. М. Сіренко (стр.47-51)
Амосова К. М. Статеві та вікові відмінності взаємозв’язку між показниками діастолічної функції лівого шлуночка та центральної гемодинаміки і судинної жорсткості у хворих з неконтрольованою неускладненою артеріальною гіпертензією/ К. М. Амосова [и др.] (стр.52-62)
Шумаков А. В. Нефропротекторный эффект кверцетина у больных с острым коронарным синдромом с элевацией сегмента ST после перкутанных коронарных вмешательств: результаты анализа "случай–контроль"/ А. В. Шумаков [и др.] (стр.63-70)
Малиновська І. Е. Відновлення толерантності до фізичного навантаження в умовах сучасного надання медичної допомоги пацієнтам, які перенесли гострий коронарний синдром/ І. Е. Малиновська [и др.] (стр.71-77)
Амосова К. М. Порівняльна оцінка ефективності "нітратцентричної" та "діуретикоцентричної" стратегій лікування гострої декомпенсованої серцевої недостатності у пацієнтів з хронічною хворобою нирок/ К. М. Амосова [и др.] (стр.78-85)
Воронков Л. Г. Виживання упродовж 12 місяців та його предиктори в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від статі/ Л. Г. Воронков [и др.] (стр.86-89)
Іванов В. П. Клінічна ефективність та безпечність стацизину в пацієнтів із симптомною шлуночковою екстрасистолією без тяжких структурних уражень міокарда/ В. П. Іванов (стр.90-99)
Мишаківський О. А. Предиктори погіршення систолічної функції лівого шлуночка після хірургічного втручання з приводу тяжкої первинної мітральної недостатності: одноцентрове проспективне дослідження/ О. А. Мишаківський (стр.100-107)
Жарінов О. Й. Клінічне застосування статинів при виконанні аортокоронарного шунтування/ О. Й. Жарінов [и др.] (стр.108-116)
Корнацький В. М. Стресові розлади як негативний чинник впливу на розвиток та перебіг серцево–судинної патології/ В. М. Корнацький, А. М. Дорохіна (стр.117-124)
Іван Миколайович Солоненко (до 70–річчя від дня народження) (стр.125-126)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2016г.,N 4
Интересные статьи :
Лутай М. І. Ефективність комбінованої терапії артеріальної гіпертензії в Україні: результати багатоцентрового дослідження ТРІУМФ/ М. І. Лутай (стр.17-28)
Амосова К. М. Співвідношення рівнів офісного і домашнього артеріального тиску у хворих з неускладненою артеріальною гіпертензією на різних етапах алгоритмізованого антигіпертензивного лікування в реальній клінічній практиці/ К. М. Амосова, Ю. В. Руденко (стр.29-39)
Могильницька Л. А. Підвищення вмісту ендотеліального моноцитактивувального пептиду II в сироватці крові у хворих на артеріальну гіпертензію/ Л. А. Могильницька, О. І. Стельмашенко, Б. М. Маньковський (стр.40-44)
Іванюк Н. Б. Зміни фракції викиду лівого шлуночка в пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією після аортокоронарного шунтування/ Н. Б. Іванюк [та ін.] (стр.45-54)
Мхітарян Л. С. Якісний стан ліпідних факторів атерогенезу та активність запальної реакції в пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда/ Л. С. Мхітарян [та ін.] (стр.55-61)
Журавлева Л. В. Уровень фракталкина и его значение в прогнозировании наличия и выраженности атеросклеротического поражения венечных сосудов/ Л. В. Журавлева, Н. А. Лопина (стр.62-67)
Рішко М. В. Особливості клінічного перебігу ішемічної хвороби серця в жителів гірських та равнинних населених пунктів Закарпаття з незміненими та незначно зміненими за даними коронароангіографії вінцевими артеріями/ М. В. Рішко, О. В. Устич (стр.68-73)
Коваленко В. М. Особливості імунного статусу та структурних змін серця в пацієнтів з міокардитом та дилатаційною кардіоміопатією/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.74-79)
Целуйко В. И. Уровень галектина-3 и показатели холтеровского мониторирования электрокардиограммы у больных гипертрофической кардиомиопатией/ В. И. Целуйко, С. Дагхар (стр.80-86)
Зинченко Ю. В. Применение ривароксабана при восстановлении синусового ритма у больных с трепетанием предсердий/ Ю. В. Зинченко, М. Р. Икоркин (стр.87-96)
Сичов О. С. Валідація російськомовної версії опитувальника Atrial Fibrillation Effect on QualiTy-of-Life у пацієнтів з фібриляцією і тріпотінням передсердь неклапанного походження/ О. С. Сичов [та ін.] (стр.97-106)
Коваленко В. М. Персоніфікований підхід до профілактики та лікування тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.109-120)
Беш Д. І. Патогістологія внутрішньокоронарних тромбів у пацієнта з гострим інфарктом міокарда/ Д. І. Беш (стр.121-124)
Резолюція наради експертів "Персоніфікована антитромботична терапія як міждисциплінарна проблема" (21.06.2016 р., м. Київ) (стр.125-128)
Генрих Сергійович Воронков (1939-2016) (стр.129)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2015г.,N 6
Интересные статьи :
Коваленко В. М. Профілактика, діагностика та лікування інфекційного ендокардиту. Рекомендації робочої групи з хвороб міокарда, перикарда, ендокарда та клапанів серця Асоціації кардіологів України/ В. М. Коваленко [и др.] (стр.11-24)
Тодуров Б. М. Венозний тромбоемболізм: ефективність діагностики та надання медичної допомоги в сучасних умовах/ Б. М. Тодуров [и др.] (стр.25-32)
Соколов М. Ю. Динаміка рівня серцевого тропоніну І у хворих зі стабільною стенокардією після проведення планового перкутанного коронарного втручання залежно від способу медикаментозної кардіопротекції/ М. Ю. Соколов, В. Ю. Кобиляк, Ю. М. Соколов (стр.35-43)
Гавриш О. С. Морфологічні особливості ішемізованої та позаішемічної зон міокарда в пацієнтів з хронічною ішемічною хворобою серця/ О. С. Гавриш, В. А. Кричкевич (стр.44-52)
Крушинська Н. А. Оцінка порушень пружно-еластичних властивостей артерій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну/ Н. А. Крушинська, Ю. М. Сіренко (стр.53-58)
Марушко Ю. В. Результати дослідження рівня ендотелійзалежних факторів вазоконстрикції й вазодилатації в дітей з первинною артеріальною гіпертензією/ Ю. В. Марушко [и др.] (стр.59-63)
Сичов О. С. Гендерні особливості якості життя та емоційного стану у хворих з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження/ О. С. Сичов [и др.] (стр.64-71)
Павлик Н. С. Клінічні характеристики госпіталізованих пацієнтів із безсимптомною фібриляцією і тріпотінням передсердь за даними одноцентрового реєстру/ Н. С. Павлик [и др.] (стр.72-78)
Целуйко В. И. Галектин-3 и обратное ремоделирование сердца после хирургической коррекции недостаточности митрального клапана/ В. И. Целуйко, А. В. Жадан, Э. Зедгинидзе (стр.79-82)
Зинченко Ю. В. Современное немедикаментозное лечение фибрилляции предсердий у больных с систолической дисфункцией левого желудочка. Случаи из практики/ Ю. В. Зинченко, Д. В. Доронин, М. Р. Икоркин (стр.83-89)
Малиновская И. Э. Физическая реабилитация в комплексной программе лечения больных, перенесших инфаркт миокарда/ И. Э. Малиновская, В. А. Шумаков, Н. М. Терещенко (стр.90-99)
Бугаенко В. В. Гендерные особенности диагностики, течения и лечения ишемической болезни сердца/ В. В. Бугаенко (стр.100-112)
Обертинська О. Г. Резистентна артеріальна гіпертензія: пошук оптимальної комбінованої терапії/ О. Г. Обертинська (стр.113-123)
Интересные статьи :
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Малиновська І. Е., Кучменко О. Б., Шумаков В. О., Терещенко Н. М., Мхітарян Л. С., Євстратова І. Н., Василинчук Н. М., Дроботько Т. Ф.
Заглавие : Клініко–біохімічні особливості на різних етапах кардіологічної реабілітації в пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 14-23 (Шифр УУ11/2018/2)
MeSH-главная: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
ЛИПОПРОТЕИНЫ -- LIPOPROTEINS
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА, ТЕСТ -- EXERCISE TEST
Аннотация: Мета – вивчити показники, що характеризують переносність фізичного навантаження пацієнтами, та біохімічні показники, що характеризують атерогенний потенціал крові, в перші 6 міс після розвитку інфаркту міокарда. Обстежено 76 пацієнтів (середній вік – (52,2±1,2) року), які отримували базисну терапію згідно з уніфікованим протоколом. Усім пацієнтам було виконано ургентну коронароангіографію та стентування інфарктзалежної вінцевої артерії. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від характеру реабілітаційних заходів: хворим 1-ї групи було призначено тренування на велоергометрі додатково до дистанційної ходьби та комплексів лікувальної фізкультури; хворим 2-ї групи фізичну реабілітацію проводили лише у вигляді дистанційної ходьби та комплексів лікувальної фізкультури відповідно до часу з моменту виникнення гострого інфаркту міокарда. Тест із дозованим фізичним навантаженням проводили на 14–16-ту добу інфаркту міокарда та в динаміці 2,5; 4 та 6 міс. Біохімічні дослідження з оцінкою показників обміну ліпідів та якісного стану ліпопротеїнів визначали через 2 тиж після розвитку інфаркту міокарда та через 6 міс. У перші 6 міс після інфаркту міокарда реєстрували зростання рівня виконаної роботи і, відповідно, тривалості навантажувального тесту. Програма фізичних тренувань на велоергометрі (тричі на тиждень) забезпечує значне зростання толерантності до фізичного навантаження при більш економічному його виконанні пацієнтами 1-ї групи порівняно з 2-ю. Ефект тренувань після їх припинення зберігається щонайменше 2 міс. У ранній післяінфарктний період реєструється висока функціонально-метаболічна активність лейкоцитів, про що свідчить ріст активності мієлопероксидази. Проведення повного курсу фізичної реабілітації більш виразно впливає на зниження вмісту продуктів вільнорадикального окиснення білків у сироватці крові та ліпопротеїнах (сумарній фракції ЛПНЩ та ЛПДНЩ, ЛПВЩ). Регулярні тренування в індивідуально розробленому режимі в найближчі 6 міс після перенесеного інфаркту міокарда на доповнення до сучасного лікування гострого коронарного синдрому є додатковою ефективною можливістю прискорення та збільшення зростання толерантності до фізичного навантаження, в основі чого також можуть лежати зменшення інтенсивності оксидативного стресу та запальної реакції, покращення якісного стану ліпопротеїнів, яке було продемонстровано
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шумаков В. О., Малиновська І. Е., Терещенко Н. М. , Бабій Л. М., Волошина О. В., Погурельська О. П.
Заглавие : Прогресування атеросклеротичного ураження коронарних артерій у хворих, що перенесли інфаркт міокарда, протягом трьох років спостереження
Место публикации : Укр. кардіол. журнал. - К., 2021. - Том 28, N 2. - С. 11-21 (Шифр УУ11/2021/28/2)
MeSH-главная: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
Аннотация: У групі з прогресуванням атеросклеротичного процесу за 3 роки спостереження збільшилася кількість пацієнтів з цукровим діабетом та відзначено тенденцію до зростання індексу маси тіла. Більшість пацієнтів відновлювала куріння вже наприкінці першого року після ІМ, але з подальшим припиненням через 3 роки, що свідчило про ефективність навчальної та психологічної складової кардіореабілітації в групі без прогресування атеросклеротичного процесу. Результати ехокардіографії та рівень толерантності до фізичного навантаження на момент обстеження статистично значуще не відрізнялися в пацієнтів з прогресуванням атеросклеротичного процесу і без такого. Підтримання цільових рівнів ХС ЛПНЩ можливе лише за умови тривалої високоінтенсивної статинотерапії при контролі лікаря прихильності до всебічних рекомендацій ІІІ етапу кардіореабілітації при кожному контакті з пацієнтом
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Малиновская И. Э., Шумаков В. А., Терещенко Н. М.
Заглавие : Физическая реабилитация в комплексной программе лечения больных, перенесших инфаркт миокарда
Параллельн. заглавия :Physical rehabilitation in the complex treatment of patients after myocardial infarction
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 6. - С. 90-99 (Шифр УУ11/2015/6)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шумаков В. О., Малиновська І. Е., Терещенко Н. М., Бабій Л. М.
Заглавие : Кардіальна патологія у хворих на COVID-19: стан проблеми (огляд літератури)
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2022. - Т. 26, № 1. - С. 73-78 (Шифр БУ5/2022/26/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
Аннотация: Швидкість розповсюдження захворювання COVID-19 та зміни клінічних симптомів складає безпрецедентні умови зростання захворюваності і смертності, зокрема, у пацієнтів з кардіальною патологією. Мета роботи. Розглянути основні аспекти кардіальної патології у хворих на COVID-19. Резюме. Обмеження своєчасних звернень за медичною допомогою призвело до зменшення госпіталізацій пацієнтів із гострими серцевими подіями та при прогресуванні серцевої недостатності (особливо людей старшого віку), що за короткий термін призвело до зростання смертності від серцево-судинних захворювань. Важливого значення набуває оцінка ризику/безпеки при поєднанні кардіальних препаратів у хворих на COVID-19. Висновки. Вірус мутує, але медична спільнота швидко реагує на новини щодо діагностики, перебігу та лікування COVID-19. Їх обговорення носить дискусійний і навіть суперечливий характер, а протоколи лікування з включенням ліків з доведеними на підставі клінічних досліджень позитивними наслідками постійно оновлюються. Вакцинація надає можливість, якщо не 100% уникнути захворювання, то у всякому разі зменшити його тяжкість та смертність. Ці фактори з урахуванням особливостей кардіальної патології є основоположними для контролю над COVID-19.
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шумаков В. О., Малиновська І. Е., Терещенко Н. М., Бабій Л. М., Погурельська О. П., Волошина О. В.
Заглавие : Структура кардіальної патології та окремих коморбідних станів, клініко-анамнестична та лабораторно-функціональна характеристика хворих на COVID-19 (власний досвід)
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2022. - Т. 26, № 1. - С. 58-65 (Шифр БУ5/2022/26/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
Аннотация: Мета роботи. Вивчити клініко-анамнестичні та окремі лабораторно-функціональні показники хворих на COVID-19, госпіталізованих у перепрофільоване відділення для надання допомоги пацієнтам із COVID-19 на базі відділу інфаркту міокарда (ІМ) та кардіореабілітації (КР). Матеріал і методи. У дослідження включені 36 пацієнтів, у яких діагностований COVID-19: 1-шу групу (n=19) склали пацієнти ? 65 (57,8±7,8) років, 2-гу групу (n=16) 65 (72,5±7,0) років. Ще 4 пацієнти були переведені у відділення реанімації (два з них померли). Проаналізовано біохімічні дані та параметри загального аналізу крові. Всім реєстрували ЕКГ, ЕхоКГ, сатурацію крові киснем, 25 пацієнтам проведено комп’ютерну томографію (КТ). Рівні феритину, прокальцитоніну, D-димеру та тропоніну визначали за показами. Крім кардіологічних призначали препарати для лікування COVID-19. Пацієнтам були призначені пронопозиція, киснева підтримка, ЛФК, апаратні дихальні вправи з опором на вдиху і видиху як КР. Результати. Артеріальну гіпертензію (АГ) діагностовано у 15 (78,9%) пацієнтів 1-ї та у 14 (87,5%) - 2-ї групи, цукровий діабет (ЦД) - у 3 (15,8%) та 5 (31,3%) пацієнтів, фібриляцію передсердь (ФП) - у 10 (52,6%) та у 14 (87,5%) пацієнтів (р=0,03), ознаки серцевої недостатності (СН) вище І стадії - у 7 (36,8%) та у 13 (81,2%) пацієнтів (р=0,01), відповідно. Встановлено незначне підвищення ШОЕ, паличкоядерних лейкоцитів та зростання тромбоцитів до (277,8±102,3 та 182,0±55,8)·109/л (р=0,002), відповідно, у 1-й та 2-й групі при зниженні лімфоцитів. Спостерігали зростання рівня СРБ майже удвічі (9,2±6,1 мг/мл) у 1-й групі та до (15,6±7,6 мг/мл) у 2-й (р=0,01), при значеннях Д-димеру, відповідно, 0,29±0,13 та 0,85±0,23 нг/мл (р=0,09). За даними КТ ураження легень становило 27% та 41% (р=0,06), без чіткого взаємозв’язку з насиченням крові киснем: показник SpO2 при надходженні дорівнював 92% в обох групах зі зростанням понад 95% при виписуванні у пацієнтів 1-ї групи та в більшості 2-ї групи (р=0,07). Лікування пацієнтів відповідало протоколам. Час перебування у клініці склав 11,4 доби у 1-й та 15,4 доби– у 2-й групі. Висновки. 1. При надходженні до стаціонару в 30,6% пацієнтів стан розцінений як тяжкий, при цьому догоспітально діагноз COVID-19 діагностовано у 57,7%. 2. У структурі кардіальної патології та коморбідності гостре інфікування SARS COV - 2 відбулося на тлі артеріальної гіпертензії у 82,9% пацієнтів, фібриляції передсердь – у 25,7%, серцевої недостатності ІІА стадії – у 57,1%, цукрового діабету – у 22,9%. Окрім артеріальної гіпертензії ці стани значно частіше були у групі пацієнтів старшого віку і супроводжувалися вищими рівнями СРБ (у 3 рази вище норми) та D-димеру, а також площею ураження легень за даними комп’ютерної томографії (41% проти 27% у першій групі) при відсутності асоціативного зв’язку з показником сатурації крові киснем, який зростав від ? 92 % до 94,9% у групі старшого віку та до 97,6% у групі більш молодшого віку при виписуванні. 3. Терапію COVID-19 проводили відповідно до актуальних протоколів 2021 року. Усі пацієнти отримували антикоагулянти, 60% - дексаметазон (у 2-й групі вдвічі частіше), 74,3% - вітамін D, 77,1% - антибіотики при більш тривалому часі (на три дні) перебування у клініці старших пацієнтів.
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хребтій Г. І., Бабійчук Т. В., Терещенко Н. М.
Заглавие : Міокардіальна дисфункція та периферичні судинні реакції у хворих похилого віку з АГ та недостатньою масою тіла
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2009. - № 1 Додаток(Матеріали Х Національного конгресу кардиологів України (Київ, 23-25 вересня 2009 р.)). - С. 119 (Шифр УУ11/2009/Додаток 1)
MeSH-главная: КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ВЕСА ТЕЛА ПОТЕРЯ -- WEIGHT LOSS
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мхітарян Л. С., Кучменко О. Б., Шумаков В. О., Малиновська І. Е. , Євстратова І. Н. , Терещенко Н. М. , Василинчук Н. М. , Дроботько Т. Ф.
Заглавие : Якісний стан ліпідних факторів атерогенезу та активність запальної реакції в пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - Київ, 2016. - N 4. - С. 55-61 (Шифр УУ11/2016/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 59-60
MeSH-главная: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
ЛИПОПРОТЕИНЫ -- LIPOPROTEINS
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шумаков В. О., Малиновська І. Е., Бабій Л. М., Терещенко Н. М.
Заглавие : Реабілітація пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями: історичні віхи, сучасні підходи, місце в клінічній практиці та виклики
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 44-55 (Шифр УУ11/2019/4)
MeSH-главная: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Аннотация: У лікуванні пацієнтів з інфарктом міокарда особливе місце належить кардіореабілітації (КР), яку сьогодні позиціонують як багатогранну мультидисциплінарну науку, що об’єднана з превентивною кардіологією. КР передбачає фізичні тренування, психологічну реабілітацію, заняття із соціальним працівником (мотивація повернення до праці); у межах консультацій і навчальних програм обговорюються питання вторинної профілактики, що передбачають модифікацію чинників ризику, стимулюють прихильність до фізичної активності та медикаментозного лікування. Мета КР полягає у максимальному відновленні фізичного, психоемоційного та соціального стану пацієнтів з поверненням їх до праці, збереженні якості життя і тривалому утриманні прогресування атеросклерозу. В огляді представлені основні історичні аспекти становлення КР, статистичні показники залучення в програму КР пацієнтів після кардіальної події – інфаркту міокарда, перкутанного коронарного втручання чи коронарного шунтування, висвітлені показання та протипоказання для КР. Наведені дані реєстрів та клінічних обстежень щодо ефективності КР із фізичними тренуваннями у зниженні показників загальної смертності, серцево-судинної смертності, госпіталізацій, поліпшення якості життя, у впливі на показники ліпідного обміну та процеси ремоделювання міокарда. Обговорені питання щодо часу початку КР з фізичними тренуваннями після індексної події, тривалість та інтенсивність аеробних фізичних навантажень, призначення динамічних та статичних навантажень. Однією з головних проблем оцінки ефективності КР лишається наявність безлічі програм у різних країнах і навіть у різних центрах, що обмежує можливість коректного порівняння результатів досліджень. Представлено результати власного дослідження (n=91), у якому 47 пацієнтів пройшли тренування на велоергометрі через 11–45 днів після інфаркту міокарда. Не встановлено відмінності толерантності до фізичного навантаження залежно від часу початку тренувань. Ефективність КР з її фізичною складовою доведена стосовно рівня порогової потужності та показника гемодинамічної вартості виконаної роботи. Проаналізовано результати велоергометрії після тренувань у динаміці при спостереженні протягом 1 року після інфаркту міокарда залежно від часу відновлення коронарного кровообігу в інфарктзалежній коронарній артерії, кількості уражених коронарних артерій та повноти реваскуляризації. На підставі даних провідних асоціацій реабілітації та превентивної кардіології Європи та Америки викладені основні перспективні напрямки подальшого розвитку КР
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Терещенко Н. М.
Заглавие : Фізичні тренування як невід’ємна складова кардіореабілітаційних заходів у пацієнтів у ранній післяінфарктний період: клініко–функціональні паралелі
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 3. - С. 76-85 (Шифр УУ11/2018/3)
MeSH-главная: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА, ТОЛЕРАНТНОСТЬ -- EXERCISE TOLERANCE
Аннотация: Мета – визначити ефективність програми фізичних тренувань (ФТ) у ранні терміни після інфаркту міокарда (ІМ) у пацієнтів з ургентним відновленням коронарного кровообігу при спостереженні протягом 1 року. У дослідження залучено 91 хворого (віком у середньому (52,3±1,5) року) з ІМ. Усім пацієнтам проведено ургентне стентування. Залежно від обсягу фізичної реабілітації хворих розділили на дві групи: 1-шу групу становили 47 осіб, які пройшли курс ФТ, 2-гу – 44 пацієнти, які займалися дистанційною ходьбою та лікувальною фізкультурою. Клініко-інструментальні та біохімічні обстеження проводили при виписуванні зі стаціонару (12–15-та доба після ІМ), через 4, 6 та 12 місяців після ІМ. У вихідному стані хворі обох груп не відрізнялися за клініко-анамнестичними показниками. При першому обстеженні рівень порогової потужності та вартість виконаної роботи за даними показника відношення «подвійного добутку» до рівня виконаної роботи (ПД/А) в обох групах майже не відрізнялися. Після проведення 30 ФТ порогова потужність у 1-й групі суттєво зросла. Через 1 рік після ІМ у 1-й групі рівень порогової потужності зростав при зниженні вартості роботи, у 2-й групі рівень потужності наблизився до даних першого обстеження при зростанні вартості. Така динаміка показників супроводжувалася зниженням у 1-й групі кінцеводіастолічного та кінцевосистолічного об’ємів та їхніх індексів і зростанням фракції викиду лівого шлуночка через 1 рік із суттєвим зменшенням кількості пацієнтів із сегментарними порушеннями. У 2-й групі об’ємні показники змінилися незначно при деякому зростанні фракції викиду. Представлено дані велоергометрії у хворих залежно від часу проведення коронароангіографії, кількості уражених артерій та повноти реваскуляризації в пацієнтів з різним обсягом програми кардіореабілітації. Протягом року в 1-й групі спостерігали зниження вмісту ліпопротеїнів низької щільності після закінчення ФТ із цільовим рівнем через 1 рік, у 2-й групі після короткочасного зниження цей показник підвищився через 1 рік. Розвиток ІМ характеризувався підвищенням продуктів перекисного окиснення ліпідів та білків зі зниженням активності ферментів антиоксидантного захисту, зниженням рівня параоксонази-1 та підвищенням мієлопероксидази, лейкоцитарної еластази. Протягом 1 року в 1-й групі спостерігали позитивну динаміку, однак у більшості випадків показники перевищували референтні значення. Встановлено зростання толерантності до фізичного навантаження з більш економними витратами одразу після закінчення ФТ та збереженням ефекту через 1 рік після ІМ з оптимізацією процесів ремоделювання та відновленням кінезу. Ефект ФТ відзначено в пацієнтів з пізнім відкриттям інфарктзалежної вінцевої артерії та неповною реваскуляризацією. На тлі ФТ виявлено позитивну динаміку показників атерогенного потенціалу крові, ліпідного обміну, протеолітичних ферментів та антиоксидантного захисту
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шумаков В. О., Малиновська І. Е., Терещенко Н. М., Бабій Л. М., Волошина О. В.
Заглавие : Клініко-функціональні особливості післяінфарктного перебігу ішемічної хвороби серця на тлі кардіореабілітаційних заходів (із проведенням велотренувань у другій фазі реабілітації) при 3-річному спостереженні
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - Київ, 2020. - Том 27, N 3. - С. 36-48 (Шифр УУ11/2020/27/3)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Аннотация: Мета роботи – вивчити клініко-функціональні характеристики пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда (ІМ) та пройшли другий етап кардіореабілітації (КР) з фізичними тренуваннями (ФТ), при спостереженні протягом трьох роківПроведення КР із ФТ, що складалися із 30 сеансів, сприяло зростанню толерантності до фізичного навантаження максимально після закінчення тренувань і її збереженню протягом 3 років. Важливими були аспекти психологічної реабілітації та навчання пацієнтів (38 % пацієнтів 1-ї групи продовжили ФТ самостійно в домашніх умовах). Час початку тренувань (до 15-ї або після 40-ї доби ІМ) не вплинув на результати навантажувального тесту. Важливо, що велика частка пацієнтів продовжували приймати рекомендовані при виписуванні ліки, але вже через 1 рік дози препаратів були суттєво знижені при недостатньому контролі гемодинамічних та біохімічних показників, що призвело до зростання одного з головних чинників прогресування атеросклерозу – вмісту холестерину ліпопротеїнів низької щільності
Найти похожие

1-20 21-22

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)