Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Тимошенко, С. В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 44
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-44

Страфун, С. С.
Структурно-функціональний стан кисті та передпліччя у хворих із втратою опозиції великого пальця кисті [Текст] / С. С. Страфун, М. П. Оберемок, С. В. Тимошенко // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 17-26. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПАЛЕЦ КИСТИ БОЛЬШОЙ -- THUMB (иннервация, патофизиология, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (осложнения)
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (патофизиология)
КИСТЬ -- HAND (патофизиология, хирургия)
ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES (осложнения, хирургия)
Аннотация: Пацієнти з втратою опозиції першого пальця після травми верхньої кінцівки суттєво відрізняються за ступенем змін її кількісних та якісних показників, а також за можливими шляхами та реабілітаційним потенціалом її відновлення. Мета. Проаналізувати та згрупувати можливі варіанти та ступені порушення функції опозиції у хворих із наслідками травм та захворювань кисті, співставити їх із структурними порушеннями кисті та передпліччя, згрупувати їх, у тому числі з урахуванням можливих ресурсів для відновлення протиставлення першого пальця. Матеріали і методи. Проведено дослідження 122 хворих із порушеннями опозиції великого пальця кисті з застарілими незворотними посттравматичними та денерваційними змінами уражених м’язів. Реєстрували кутові параметри активного відведення/згинання/ротації першого пальця, силу трипальцевого захвату та якісні показники опозиції за стандартними бальними системами. Шляхом мануального тестування проводилась оцінка м’язів кисті та передпліччя з огляду на їх придатність до використання при транспозиціях. Результати. Пацієнти за низкою показників статистично значимо були розподілені на 4 основні групи. Група 0 – компенсоване порушення, що не потребує корекції; група 1 – порушення переважно одного компонента опозиції, яке потребує корекції, ресурси можливих донорів – достатні; група 2 – порушення всіх компонентів опозиції, ресурси знижені; група 3 – поєднання втрати опозиції з структурно-функціональними втратами кисті, які ускладнюють можливості її відновлення; підгрупа 3А – у поєднанні з контрактурою або нестабільністю суглобів першого пальця; підгрупа 3Б – з порушенням структурної цілісності (дефекти або пошкодження структур) першого пальця та/або порушенням функції довгих пальців, які формують із ним захват; підгрупа 3С – грубе порушення структурної цілості кисті та передпліччя у поєднанні з дефіцитом донорів та анестезією пальців. Висновки. Запропоноване згрупування хворих за різною втратою опозиції та різним реабілітаційним потенціалом дозволяє не тільки оцінити тяжкість її ураження, але й визначитись із напрямками хірургічного відновлення опозиції як за об’ємом, так і за послідовністю, від простих або подвійних транспозицій до опоненодезів, у тому числі з урахуванням підготовчих або супроводжуючих хірургічних втручань
Relevance. Patients with thumb opposition loss after upper extremity trauma significantly differ in the degree of quantitative and qualitative opposition indices, as well as in the rehabilitation potential and possible recovery ways. Objectives: to analyze and group possible variants and levels of thumb opposition violation in patients with the hand injuries consequences, compare with hand and fore- arm structural disorders, and group them, taking into account possible resources to restore the thumb opposition. Materials and Methods. 122 patients with thumb opposition insufficiency with old, irreversible posttraumatic and denervation changes of the affected muscles were examined. The angular parameters of the active thumb abduction/flexion/rotation, the thumb-to-finger pinch power and the qualitative indicators of the opposition by standard score systems were recorded. Hand and forearm muscles manual testing was used to determine their suitability for transposition. Results. Patients by several objective indicators were statistically differentiated into 4 main groups. Group 0 – compensated opposition violations that do not require correction; group 1 – violations of predominantly one component of the opposition requiring correction, the resources of possible motor-muscle are sufficient; group 2 – loss of all components of the opposition, resources are reduced. Group 3 was a combination of the thumb opposition insufficiency and the structural and functional losses of the hand, which make it difficult to restore the thumb opposition. Subgroup 3A – in combination with contracture or instability of the thumb joints; subgroup 3B – with hand structural integrity violation (defects or damages of thumb structures and/or disruption of the function of long fin gers that form a grip with it; subgroup 3C – major violation of structural integrity of the hand and forearm in combination with donor deficiency and finger anesthesia. Conclusions. The proposed grouping of patients with different types of opposition loss and different rehabilitation potential allows not only assessing the severity of function lesion, but also to determine surgical recovery tactics, both in volume and sequence – from simple or double transpositions to thumb fusion, including preliminary or associated surgical procedures
Доп.точки доступа:
Оберемок, М. П.
Тимошенко, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вимоги до м’яза-двигуна за умов різних способів опоненопластики (експериментальне дослідження) [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 5-13. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПАЛЕЦ КИСТИ БОЛЬШОЙ -- THUMB (хирургия)
СУХОЖИЛИЯ ТРАНСПОЗИЦИЯ -- TENDON TRANSFER
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (методы)
Аннотация: Мета: визначити в експерименті ефективність різних методик опоненопластики, зокрема в разі зниження силових характеристик м’язів. Методи: проведено моделювання на 5 свіжих анатомічних препаратах кисті та передпліччя та порівняльний аналіз найбільш уживаних 7 методик опоненопластики, які відрізнялися вибором м’яза, блок-шківа та місця інсерції сухожилля на структури I пальця. Тягу за транспоноване сухожилля здійснювали через електронний динамометр із реєстрацією зусилля, екскурсії, амплітуди відхилення I пальця. Розраховували необхідну силу та роботу транспонованого м’яза для реалізації ефективності методик у кутових показниках і в балах за Kapandji. Результати: для ефективності реалізації методик Steindler, Thompson і Bunnell у всіх варіантах інсерції необхідні показники зусилля, амплітуди та роботи, відповідні фізіологічним характеристикам цільових м’язів-двигунів, методики Guber — які не відповідають за параметрами недостатній фізіологічній екскурсії, методик Edgerton і Brand, Burkhalter і Taylor — за параметрами сили та роботи. У разі зниження сили цільового м’яза-двигуна до рівня М4 ефективність протестованих методик істотно зменшується: Thompson — до 2 балів за Kapandji, Steindler і Bunnell — до 1–2, для інших — наближається до нуля. Висновки: в експерименті за умов фізіологічних параметрів і функціонального стану м’яза-двигуна до М5 більшість методик опоненопластики ефективні, у разі зниження сили до М4 — малоефективні. Отримані дані дозволяють підбирати методику ортопедичного відновлення протиставлення I пальця залежно від ресурсів і функціонального стану м’язів-двигунів та прогнозувати ефективність лікування
Доп.точки доступа:
Страфун, С. С.
Оберемок, М. П.
Чкалов, А. В.
Юрченко, В. Т.
Тимошенко, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Страфун, С. С.
Проблеми відновлення сухожилків згиначів пальців кисті [Текст] / С. С. Страфун, А. А. Безуглий, С. В. Тимошенко // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 1. - С. 12-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПАЛЬЦЫ КИСТИ -- FINGERS (хирургия)
ПАЛЕЦ КИСТИ БОЛЬШОЙ -- THUMB
СУХОЖИЛИЯ -- TENDONS (хирургия)
ПАЛЬЦЕВ ТРАВМЫ -- HAND INJURIES
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Доп.точки доступа:
Безуглий, А. А.
Тимошенко, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ортопедичне відновлення опозиції першого пальця кисті при наслідках травм верхньої кінцівки [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 5-10. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КИСТИ ТРАВМЫ -- HAND INJURIES (патофизиология, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC (использование, методы)
СУХОЖИЛИЯ ТРАНСПОЗИЦИЯ -- TENDON TRANSFER (использование, методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: У значної частини хворих із застарілими травмами верхньої кінцівки актуальне хірургічне відновлення опозиції першого пальця. Мета: визначити ефективність оперативних втручань із відновлення протиставлення першого пальця кисті при наслідках травм верхньої кінцівки, окреслити основні фактори, що зумовлюють ступінь відновлення опозиції, і можливі причини незадовільних результатів. Матеріали та методи. 39 пацієнтам із застарілим пошкодженням периферичних нервів (19 хворих), плечового сплетення (11 пацієнтів) та ішемічною контрактурою верхньої кінцівки (9) виконували: опоненопластику (25) й опоненодез (14). Оцінювалась динаміка відновлення функції першого пальця й спроможність до трипальцевого захвату за його участю. Результати. Ефективність опоненопластики в більшості проаналізованих випадків була нижчою за очікувану, методики опоненопластики з використанням сухожилків згиначів (Tompson, Bunnell) були ефективніші за методики з використанням розгиначів. Проте вихідні умови дозволяють реалізувати ці методики лише в третини хворих, які потребують такого відновлення. Методики з використанням розгиначів пальців кисті (Taylor, Burkhalter) дають переконливий безпосередній результат, проте в післяопераційному періоді ефективність їх суттєво зменшується, що вимагає особливих підходів для її збільшення. Ефективність операції опоненодезу більш прогнозована, проте відновлення захватів потребує коректної функції довгих пальців кисті, а вибір позиції першого пальця — ретельного узгодження з пацієнтом. Висновки. Необхідне створення системного підходу для вибору методик і врахування компонентів виконання цих втручань. Окрім того, важлива оптимізація цих втручань за рахунок уточнення натягу сухожилка м’яза-двигуна і застосування засобів для зменшення адгезивного процесу
Доп.точки доступа:
Страфун, С. С.
Оберемок, М. П.
Лисак, А. С.
Тимошенко, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Страфун, С. С.
Ефективність операції видалення човноподібної кістки зі середньозап’ястковим (чотирикутним) артродезом у хворих із деформівним артрозом кистьового суглоба [Текст] / С. С. Страфун, С. В. Тимошенко, В. Г. Лєсков // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 20-27. - Бібліогр.: с. 26-27

MeSH-главная:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (рентгенография, хирургия)
ЗАПЯСТНЫЙ СУСТАВ -- WRIST JOINT (патология, рентгенография, хирургия)
ЛАДЬЕВИДНАЯ КОСТЬ ЗАПЯСТЬЯ -- SCAPHOID BONE (хирургия)
АРТРОДЕЗ -- ARTHRODESIS (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Раніше альтернативою консервативного лікування деформівного артрозу (ДА) кистьового суглоба були променева стілоїдектомія або тотальний артродез. Сьогодні відомі різні варіанти резекційно-стабілізувальних втручань. Мета: визначити ефективність операції ексцизії човноподібної кістки (ЧК) із середньозап’ястковим артродезом у хворих ДА кистьового суглоба. Методи: проаналізовано віддалені результати ексцизії ЧК зі середньозап’ястковим артродезом у 21 пацієнта з ДА кистьового суглоба, обумовленого псевдоартрозом ЧК, ушкодженнями човноподібно-півмісяцевої зв'язки або ідіопатичним асептичним некрозом ЧК у співвідношенні 16: 3: 2 відповідно. Виконували клаптикову капсулотомію, ексцизії ЧК, усували нестабільність кистьового суглоба, резектували взаємообрнені суглобові поверхні півмісяцево-голівчастої та гачкоподібно-півмісяцевої частини суглоба. Артродез здійснювали гвинтами типу Герберта або пластиною типу «Spider». Проводили селективну денервацію кистьового суглоба та кісткову пластику зони артродезу. Оцінювали рентгенометричні дані променево-півмісяцевого кута й індекс висоти кистьового суглоба, динаміку амплітудно-силових характеристик і показників недієздатності верхньої кінцівки за DASH. Результати: відзначені зміни променево-півмісяцевого кута від (-19,4 ± 7,4)° до (-4,67 ± 5,0)°; індексу висоти кистьового суглоба від 0,486 ± 0,010 до 0,495 ± 0,008; сили циліндричного захоплення кисті від (45,3 ± 8,3) до (15,2 ± 4,4) кг; показників DASH від (45,3 ± 8,3) до (16,9 ± 3,9) балів. Проте амплітуда рухів змінювалася нерівномірно: згинання кистьового суглоба від (29,1 ± 9,3)° до (17,2 ± 7,5)° після операції, а розгинання — від (22,1 ± 9,7) ° до ( 40,1 ± 7,4)°. Висновки: у віддаленому періоді (більше за рік) у всіх пацієнтів виявлено значуще поліпшення структурно-функціональних показників верхньої кінцівки за відсутності ускладнень і повторних хірургічних втручань на зап'ястку. Результати лікування не залежали від нозології, яка призвела до ДА, і методу фіксації під час артродезу середньозап’ясткового суглоба
Доп.точки доступа:
Тимошенко, С. В.
Лєсков, В. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Використання "wide awake" анестезії для покращення результатів сухожильно-м’язових транспозицій на кисті [Текст] / А. А. Безуглий [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 43-45. - Бібліогр.: с. 45

MeSH-главная:
КИСТЬ -- HAND (хирургия)
СУХОЖИЛИЯ ТРАНСПОЗИЦИЯ -- TENDON TRANSFER (методы)
АНЕСТЕЗИЯ МЕСТНАЯ -- ANESTHESIA, LOCAL (методы)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
АДРЕНАЛИН -- EPINEPHRINE
Аннотация: Мета роботи - визначити роль і місце "wide awake" анестезії для покращення результатів сухожильно-м'язових транспозицій на кисті. Протягом 2016 - 2017 рр. "wide awake" анестезія застосована у 32 хворих із наслідками травм верхньої кінцівки віком від 16 до 68 років. Середній вік хворих - (38,7 +- 14,7) року. Оцінено результати "бадьорої місцевої анестезії без накладання джгута" для забезпечення виконання сухожильно-м'язових транспозицій та мобілізуючих операцій на кисті. Висновки: виявлено високу ефективність "wide awake" анестезії при необ'ємних функцієутворюючих втручаннях із залученням складних ковзних та активних структур, відновлення яких вимагає тісної інтраопераційної взаємодії з пацієнтом
Доп.точки доступа:
Безуглий, А. А.
Оберемок, М. П.
Тимошенко, С. В.
Лисак, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Страфун, С. С.
Діагностика ушкоджень човноподібно-півмісяцевої зв’язки [Текст] / С. С. Страфун, С. В. Тимошенко, К. А. Радченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 49-56. - Бібліогр.: с. 55-56

MeSH-главная:
ЗАПЯСТЬЯ ТРАВМЫ -- WRIST INJURIES (диагностика, рентгенография, ультрасонография)
СВЯЗКИ СУСТАВНЫЕ -- LIGAMENTS, ARTICULAR (повреждения, рентгенография, ультрасонография)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Аннотация: Основною проблемою в діагностиці ушкоджень човноподібно-півмісяцевої зв’язки є відносна рідкість розгорнутої клініко-рентгенологічної картини, її недостатня інформативність, а також виражений дисонанс між анатомічними варіантами порушень і клінічною симптоматикою. Методи: обстежено 63 хворих (47 чоловіків, 16 жінок, середній вік 34,4 року), які пройшли стаціонарне хірургічне лікування з приводу ушкодження човноподібної-півмісяцевої зв’язки. Оцінювали інформативність (чутливість/специфічність) клінічних ознак і даних, отриманих за допомогою методів візуалізації — рентгенографії, комп’ютерної (КТ) та магнітно-резонансної (МРТ) томографії, ультрасонографії (УСГ). Результати: в основі синдрому ушкодження човноподібно-півмісяцевої зв’язки лежить прогресована нестабільність із розгинальною установкою проміжного сегмента та розвиток дегенеративних змін у кистьовому суглобі. Діагностика початкових форм порушень зв’язки базується на даних анамнезу та досить чутливих клінічних тестах: Watson — 96 %, човноподібно-півмісяцевого зсуву — 53 %, «зігнута кисть – розігнуті пальці» — 75 %. Проте через їхню низьку специфічність (4–6 %) необхідні додаткові методи — рентгенографія, КТ, МРТ, УСГ. Висновки: для ушкоджень, які супроводжуються статичної нестабільністю, використовують рентгенографію або КТ із виявленням таких ознак, як симптом «Террі Томаса», «кільця», вкорочення човноподібної кістки. Їхня чутливість у разі IV–VI стадій захворювання наближається до 100 %. У разі I–III ступенів ушкодження зв’язки найбільшу специфічність демонструє МРТ-дослідження кистьового суглоба. УСГ має високу інформативність щодо виявлення порушень зв’язки та карпальної нестабільності, проте не дає повної картини дезорганізації кистьового суглоба, не дозволяє розмежувати ступінь ушкодження та визначити тактику лікування, тому є допоміжним методом
Доп.точки доступа:
Тимошенко, С. В.
Радченко, К. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Диференційований підхід до знеболення в хірургії кисті [Текст] / А. А. Безуглий [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 2. - С. 16-22. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (методы)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, методы, стандарты, тенденции)
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION (методы)
АНЕСТЕЗИЯ МЕСТНАЯ -- ANESTHESIA, LOCAL
Аннотация: Проаналізувати результати пахвової провідникової анестезії периферичних нервів верхньої кінцівки та вдосконалити методику. Матеріали і методи. У статті проаналізовані 4 525 випадків анестезії при втручаннях на верхній кінцівці за 2014-2018 роки. Результати. Визначені показання для різних видів анестезії. На основі 698 випадків високої стимуляційної провідникової блокади периферичних нервів показана можливість виконання оперативних втручань від ліктьового суглоба і дистальніше, з накладанням джгута на середню третину плеча, з тривалістю знекровлення до 90 хвилин без дискомфорту для хворого. Визначені можливі варіанти ускладнень для цього рівня блокади та розроблена техніка високого блокування нервів, яка зменшує ймовірність інтравазаль- ного введення анестетика. Показано високу ефективність анестезії при тяжких реконструктивних втручаннях на передпліччі та кисті, відновлення яких вимагає глибокого та тривалого знеболення. Продемонстровані випадки анестезії одночасно на двох кінцівках з мінімальною кількістю анестетика без побічних дій та ускладнень. Висновки. Селективна провідникова анестезія на рівні пахвової западини забезпечує глибоке знеболення з мінімальними ризиками при будь-яких оперативних втручаннях від ліктьового суглоба до пальців та вимагає мінімальної кількості анестетику. Блокування ліктьового нерва окремо в дистальній третині плеча значно знижує ризик ускладнень
Доп.точки доступа:
Безуглий, А. А.
Тимошенко, С. В.
Циба, А. М.
Лисак, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Показники внутрішньотканинного тиску в карпальному каналі при переломах дистального епіметафіза променевої кістки [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - С. 34-43

MeSH-главная:
ЛУЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- RADIUS FRACTURES
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (патофизиология)
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
Аннотация: Патогенез вторинного синдрому карпального каналу при переломах дистального епіметафіза променевої кістки до сьогоднішнього дня залишається недостатньо вивченим, серед можливих механізмів його розвитку - локальний післятравматичний компартмент-синдром. Мета. Вивчити показники підфасціального тиску (ПФТ) у карпальному каналі при переломах дистального епіметафіза променевої кістки (ДЕМПК) у гострий період травми та їх взаємозв’язок зі ступенем тяжкості перелому, скіалогічними показниками зміщення, вираженістю больового синдрому, віком пацієнта та часом від моменту травми. Матеріали і методи. 24 пацієнти зі свіжими переломами ДЕМПК, середній вік. яких становив 48,4±19,0 року, 8 чоловіків та 16 жінок, час від моменту травми до виміру тиску приладом “Stryker monitor pressure system” становив 10,5±9,8 години, показники співвіднесені з больовим синдромом за ВАШ, скіалогічними показниками деформації дистального епіметафіза, ступенем тяжкості переломів за класифікацією переломів Асоціації остеосинтезу (АО). Шляхом опитування пацієнтів у віддалений період визначали наявність скарг, характерних для ураження серединного нерва на рівні карпального каналу. Результати. При переломах ДЕМПК у гострий період травми показники ПФТ складають у середньому 26,5±12,3 ммрт. cm., проте у понад третини пацієнтів (37,5%) сягають критичних величин - 30 мм pm. cm. та більше, що може призводити до ішемічного ураження м’яких тканин кисті, в тому числі серединного нерва. Визначений помірний достовірний взаємозв’язок показників підфасціального тиску в карпальному каналі зі ступенем тяжкості перелому за класифікацією АО, рівнем больового синдрому за ВАШ, віком пацієнтів, слабкий вірогідний зв’язок із терміном після травми, ступенем відносного вкорочення променевої кістки, показниками внутрішньосуглобового зміщення та втратою ліктьової інклінації дистального епіметафіза. Значущого та достовірного взаємозв’язку між показниками ПФТ у карпальному каналі та кутом долонного нахилу суглобової фасетки при переломах ДЕМПК не виявлено. У жодного обстеженого пацієнта синдром карпального каналу не розвинувся, тож не можна говорити про прямий взаємозв’язок між підвищеним ПФТ у карпальному каналі в гострий період після травми і частотою компресійної нейропатії серединного нерва. Висновки. Визначено помірний достовірний взаємозв’язок показників ПФТ у карпальному каналі зі ступенем тяжкості перелому за класифікацією АО, рівнем больового синдрому за ВАШ, віком пацієнтів, слабкий достовірний взаємозв’язок із терміном після травми, ступенем післятравматичної деформації ДЕМПК у вигляді її відносного вкорочення та втрати інклінації, показниками внутрішньосуглобового зміщення. У цьому дослідженні не виявлено взаємозв’язку між підвищеним ПФТ у карпальному каналі в гострий період після травми і виникненням компресійної нейропатії серединного нерва.
Доп.точки доступа:
Страфун, С. С.
Гайко, О. Г.
Климчук, Л. І.
Тимошенко, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Мультидисциплінарний консенсус: комплексний реґіонарний больовий синдром І типу. Основні принципи діагностики та лікування [Текст] = Multidisciplinary Consensus: Complex Regional Pain Syndrome Type 1. Basic Principles of Diagnostics and Treatment / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 1. - С. 114-117

MeSH-главная:
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (диагностика, терапия)
РЕФЛЕКТОРНАЯ СИМПАТИЧЕСКАЯ ДИСТРОФИЯ -- REFLEX SYMPATHETIC DYSTROPHY (диагностика)
Кл.слова (ненормированные):
алгоритми
Аннотация: Комплексний реґіонарний больовий синдром І типу (КРБС І) (G90.5) – сукупність станів, які супроводжуються реґіонарним болем, що триває, є диспропорційним за часом та ступенем щодо звичайного перебігу посттравматичного періоду або іншого ураження, не відповідає зонам іннервації певних нервів або нервових корінців і проявляється зазвичай у дистальних відділах кінцівок сенсорними, руховими, вазомоторними, та/чи трофічними порушеннями. 10 жовтня 2019 року на засіданні круглого столу під час XVIII з’їзду ортопедів-травматологів України, що відбувся у місті Івано-Франківську, було ухвалено мультидисциплінарний консенсус щодо основних принципів діагностики та лікування КРБС І. Принципи діагностики та лікування: індивідуальний підхід з урахуванням провідних патогенетичних механізмів захво- рювання; контроль загальної кількості призначень; для встановлення діагнозу КРБС I використовувати критерії Bruehl, Atkins або Veldman. Лікування полягає у впливі на наступні ланки патогенезу захворювання чи окремі симптоми: a) запалення – ДМСФО (компреси), кортикостероїди (короткий курс), b) біль – габапентин або прегабалін, за недостатності ефекту – антидепресанти (за відсутності ефекту – лікування болю субанестезуючими дозами кетаміну, нар- котичними анальгетиками, шляхом імплантації нейростимуляторів чи помпи для інтратекального введення лікарських засобів, симпатичних блокад); с) тренування ЦНС (дзеркальна терапія, образно-поведінкова терапія тощо); d) зменшення стра- ху перед рухами та болем; e) протинабрякові та венотонічні засоби; f) вітамін С; g) активізація ураженої кінцівки з розробкою амплітуди рухів, збільшенням сили м’язів та толерантності до навантажень (іммобілізація лише за суворими показан- нями); h) черезшкірна електростимуляція нервів, УВЧ – в імпульсному режимі, оліго- термічній дозі; i) оперативні втручання – хірургічне лікування показане при КРБС ІІ типу, а при КРБС І показане у випадках, якщо таке лікування має на меті усунення тригера розвитку КРБС за умови адекватної мультимодальної анестезії / аналгезії
Доп.точки доступа:
Страфун, С. С.
Бур’янов, О. А.
Поворознюк, В. В.
Гайко, О. Г.
Григор’єва, Н. В.
Тимошенко, С. В.
Котюк, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Аналіз структури контрактур суглобів верхньої кінцівки [Текст] = Analysis of the Structure of Contractures of the Upper Limb Joints / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 3. - С. 4-12. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (патофизиология)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (этиология)
СУСТАВА ДВИЖЕНИЯ АМПЛИТУДА -- RANGE OF MOTION, ARTICULAR (физиология)
Аннотация: Аналіз обмежень амплітуди рухів у суглобах традиційно розглядається з позицій окремих нозологій, що їх спричинюють, проте системні результати зворотного синдромологічного підходу до вивчення контрактур публікуються лише епізодично. Мета. Визначити структуру, причини виникнення, характер та тяжкість контрактур суглобів верхньої кінцівки. Матеріали і методи. На великому масиві (16710 пацієнтів) проаналізовано структуру контрактур суглобів верхньої кінцівки внаслідок травм та захворювань. Оцінювався розподіл за локалізацією, етіологією, ступенем тяжкості контрактури, статевою та віковою приналежністю, а також взаємозв’язок між типом та локалізацією контрактури. Простежена динаміка розвитку контрактур та кількість необхідних хірургічних втручань. Результати. Обмеження рухів у суглобах верхньої кінцівки було зареєстроване у 5450 випадках з 16710 (32,6%), із них у пацієнтів чоловічої статі – 3485 (63,9%), жіночої – 1965 (36,1%). У процесі реконструктивно-відновного лікування хворим було виконано 7892 операцій. Найчастіше це були контрактури суглобів пальців кисті (42,5%), плечового (26,9%), ліктьового (13,4%), кистьового суглобів (13,3%), рідше – радіоульнарні контрактури (3,9%). Так, контрактуру ліктьового, радіоульнарного і кистьового суглобів найчастіше спричиняє кістково-хрящове ураження, суглобів пальців – поліетіологічний компонент, плечового – рівномірний розподіл поміж десмогенним, міогенним та кістково-хрящовим ураженням. Більшість контрактур була середньої тяжкості. Хірургічне лікування контрактур було багатоетапним для пальців кисті (1,91±1,35 операції) і, в основному, одномоментним для плечового суглоба (1,34±0,81 операції). Найбільш поліструктурними були бойові ураження, ішемічні та контрактури пальців (2,53±1,22; 2,52±1,34 та 2,5±1,24 структури, відповідно), а найменш – радіоульнарні контрактури (1,59±1,34 структури). Радіоульнарні контрактури в 37,3% випадків супроводжуються контрактурами пальців, проте зворотний зв’язок наявний лише в 1,2%. Відмічено, що контрактури радіоульнарних суглобів нерідко супроводжуються обмеженням рухів у ліктьовому та кистьовому суглобах – в 34,9 та 56,6% випадків, відповідно. Водночас зворотна залежність поєднання контрактур у кистьовому та ліктьовому суглобах із радіоульнарними не дуже висока – 4,2% та 6% випадків, відповідно. Висновки. У хворих, які госпіталізовані для високоспеціалізованого хірургічного лікування патології верхньої кінцівки, контрактури суглобів останньої характеризуються поліетіологічністю, середнім та тяжким ступенем, викликані здебільшого порушенням кістково-хрящових структур та їх поєднанням із десмогенними, теногенними та міогенними ураженнями, простежуються специфічні взаємозв’язки за локалізацією та взаємообтяженням, швидкістю прогресування. Як правило, контрактури верхньої кінцівки мають застарілий характер і потребують багатоетапного хірургічного лікування
Analysis of the restrictions in the amplitude of movements in the joints is traditionally considered from the standpoint of individual nosologies that cause them, but the systemic results of the inverse syndromological approach to the study of contractures are published only sporadically. Objective: to determine the structure, causes, nature, and severity of contractures of the upper extremity joints. Materials and Methods. The structure of contractures of the upper extremity joints as the consequences of injuries and diseases was analyzed on a large array of patients (16,710 patients). Distribution by location, etiology, severity of contracture, gender and age, and relationships between type and localization of contracture were assessed. The dynamics of the development of contractures and the number of necessary surgical interventions was traced. Results. Restriction of movements in the upper extremity joints was registered in 5,450 out of 16,710 (32.6%) patients; among them there were 3,485 male (63.9%) and 1,965 (36.1%) female patients. During reconstructive treatment, 7,892 surgeries were performed. Most often these were contractures of the finger joints (42.5%), then shoulder (26.9%), elbow (13.4%), carpal joint (13.3%), less often – radioulnar contractures (3.9%). The elbow, radioulnar and carpal joint contractures most often are caused by osteo-cartilaginous lesions; a polyetiological component is typical for the finger joints. The shoulder joint contractures may be caused evenly by desmogenic, myogenic, or osteo-cartilaginous lesions. Most of the joint contractures are of moderate severity. Contractures of the fingers require multi-stage surgical treatment (1.91±1.35 surgeries); one-stage treatment is used for contractures of the shoulder joint (1.34±0.81 surgeries). The most polystructural lesions were combat wounds, ischemic, and finger contractures (2.53±1.22; 2.52±1.34 and 2.5±1.24 structures, respectively), and the least – radioulnar contractures (1.59±1.34 structures). Radioulnar contractures in 37.3% of cases are accompanied by contractures of the fingers, but vice versa only in 1.2%. It was noted that contractures of the radioulnar joints are often accompanied by restriction of movements in the elbow and wrist joints – in 34.9 and 56.6% of cases, respectively. At the same time, the inverse dependence of the combination of contractures in the wrist and elbow joints with radioulnar joints is not very high – 4.2% and 6% of cases, respectively. Conclusions. In patients who are hospitalized for highly specialized surgical treatment of pathology of the upper extremity, contractures of its joints are moderate and severe, characterized by polyetiology, and, in most cases, caused by disorders of osteo-cartilaginous structures and their combination with desmogenic, tenogenic, and myogenic lesions. Specific relationships are traced in localization and mutual burden of contractures, rapidity of their progression. As a rule, upper limb contractures are chronic ones and require multi-stage surgical treatment
Доп.точки доступа:
Страфун, С. С.
Безуглий, А. А.
Тимошенко, С. В.
Страфун, О. С.
Богдан, С. В.
Гайович, І. В.
Лисак, А. С.
Юрійчук, Л. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Ефективність застосування концентрованого аспірата кісткового мозку з тимчасовою фіксацією човноподібно-трапеціє-трапецієподібного суглоба в разі хвороби Кінбека [Текст] / С. В. Тимошенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 4. - С. 43-48. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ОСТЕОНЕКРОЗ -- OSTEONECROSIS (рентгенография, терапия, хирургия)
ПОЛУЛУННАЯ КОСТЬ -- LUNATE BONE (патология, рентгенография, хирургия)
КОСТНОГО МОЗГА ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- BONE MARROW TRANSPLANTATION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Методики введення концентрованого аспірату кісткового мозку (КАКМ) в зону асептичного некрозу кістки різної локалізації описані в літературі, проте без демонстрації структурно-функціональних результатів за умов хвороби Кінбека. Мета. На підставі вивчення динаміки функціональних і рентгенологічних змін у кистьовому суглобі визначити ефективність введення КАКМ у вогнище асептичного некрозу півмісяцевої кістки та тимчасової фіксації човноподібно-трапеціє-трапецієподібного суглоба за умов хвороби Кінбека. Методи. У дослідження включено 11 пацієнтів (7 жінок, 4 чоловіки; вік (28,9 ± 9,5) року). Стадія хвороби за класифікацією Litchman: II — 2 пацієнти, IIIа — 3, ІІІб — 6. КАКМ отримували з крила клубової кістки за методикою «Arthrex-Angel» і вводили 2–3 мл під рентгенологічним контролем у вогнище асептичного некрозу півмісяцевої кістки. Виконували STT-фіксацію кистьового суглоба в положенні ротаційної корекції човноподібної кістки. Через 2 міс. видаляли спиці та починали реабілітацію. Рентгенографію, КТ і DASH-тестування проводили до і через рік після процедури. Результати. У 5 пацієнтів (45 %) відзначено позитивну клініко-рентгенологічну динаміку, КТ-ознаки консолідації патологічного перелому, ремоделювання півмісяцевої кістки, суб’єктивне поліпшення за шкалою DASH, збереження рентгенометричних показників кистьового суглоба, збільшення сили й амплітуди рухів зап’ястка. У 4 осіб суттєвої динаміки захворювання не помічено, а у 2 зафіксовано погіршення функції, подальша деструкція кістки, наростання показників нестабільності кистьового суглоба. Висновки. Необхідне подальше вивчення умов, за яких методика виявляє свою ефективність. Сьогодні вона може бути рекомендована як доповнення до хірургічних процедур (вкорочення променевої кістки, STT-артродез), котрі мають більш прогнозовану ефективність
Доп.точки доступа:
Тимошенко, С. В.
Гайович, І. В.
Аббасов, С. М.
Лисак, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Експериментальне порівняння ефективності різних способів опоненпластики [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 4. - С. 35-41. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПАЛЕЦ КИСТИ БОЛЬШОЙ -- THUMB (хирургия)
СУХОЖИЛИЯ ТРАНСПОЗИЦИЯ -- TENDON TRANSFER (методы)
Аннотация: Запропоновано понад 80 різних способів відновлення опозиції першого пальця кисті при наслідках травм верхньої кінцівки, їх ефективність потребує уточнення. Мета. Кількісно визначити ступінь відновлення компонентів опозиції, який досягається різними методиками опоненпластики, виділити найбільш ефективні з них. Матеріали і методи. Моделювання на 5 свіжих препаратах рук 11 варіантів опоненпластики, що відрізнялись вибором м’яза-двигуна, блок-шківу та місцем інсерції транспонованого сухожилка на структури першого пальця. Тяга за транспонований сухожилок здійснювалась через динамометр із зусиллям та екскурсією, що відповідали фізіологічним характеристикам м’яза-двигуна. Реєстрація параметрів відновлення компонентів опозиції першого пальця здійснювалась за стандартною гоніометричною системою, із відстеженням переміщення спиць-реперів, проведених взаємоперпендикулярно через перший палець. Результати. Методики опоненпластики, які відрізняються вибором м’яза-двигуна із різним напрямком, місцем інсерції транспонованого сухожилка в структури в структури першого пальця, суттєво різняться між собою за ступенем відновлення компонентів опозиції, показники згинання досягаються в діапазоні від 12 до 36 градусів, відведення – від 2 до 24 градусів, а ротації – від 22 до 58 градусів. Метод Томпсона з варіантом подвійної інсерції до структур першого пальця виявився найбільш ефективним методом опоненпластики для відновлення пронації та згинання, а опоненпластика за Буннеллом у варіанті подвійної інсерції сухожилка – для відновлення компонента відведення. Помірна ефективність виявлена у методик Буркгалтера та Тейлора, найменш ефективні методики – Едгертона/Бранда та Губера. Висновки. Отримані амплітудні дані дозволяють підбирати методику ортопедичного відновлення протиставлення першого пальця залежно від ресурсів м’язів-двигунів та втрати того чи іншого компоненту опозиції
More than 80 different methods of the thumb opposition restoring with the upper limb traumas consequences are proposed; their efficiency needs to be clarified. Objective: to determine the degree of thumb opposition restoration, which has achieved by different methods of tendon transfers, to share the most effective of them. Materials and Methods. 11 variants of opponenplasty on five fresh cadavers hands, which differed by choice of a muscle, pulley and transposed tendon insertion place has been tested and evaluated. The tendon for the transposed tendons has carried out through a dynamometer, with the force and excursion of the tendon according to physiological characterist ics of the muscle-engine. Registration of thumb opposition restoration parameters has evaluated by standard goni ometric system, with the movement tracking of the k-wires, carried out mutually perpendicularly through the thumb axis. Results. Opponenplasy techniques, which differ of the motor-muscle, with different directions, place of tendon insertion into the thumb structures, differ significantly among themselves with the degree of the opposition components restoration. The parameters of thumb flexion has reached in the range from 12 to 36 degrees, abduction – from 2 to 24 degrees, and rotation – from 22 to 58 degrees. The Thompson method, with double insertion, turned out to be the most effective method of opponenplasy for restoring pronation and flexion, and Bunnell’s opponenplasy with double insertion of the tendon – for restoring the abduction component. Moderate efficiency has found for Burkhalter and Taylor techniques; the least effective methods were Edgerton/B rand and Guber. Conclusions. T he obtained amplitude data allow us to select the best method of orthopedic restoration of thumb opposition, depending on the resources of the muscle-engines and one or another opposition component loss
Доп.точки доступа:
Страфун, С. С.
Оберемок, М. П.
Чкалов, А. В.
Юрченко, В. Т.
Тимошенко, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Гойко, О. Г.
Проблеми діагностики та лікування карпального тунельного синдрому [Текст] / О. Г. Гойко, Л. І. Климчук, С. В. Тимошенко // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 4. - С. 35-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, терапия)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ -- DIAGNOSTIC ERRORS
Аннотация: Поширеність тунельних невропатій серед захворювань периферичної нервової системи сягає 40%, і серед них зап’ястковий, або карпальний, тунельний синдром (КТС) є найбільш поширеним. Мета дослідження. Оцінка ефективності діагностики та лікування хворих із КТС та визначення основних проблем клінічного менеджменту цієї патології. Матеріали і методи. У статті проведено аналіз клінічних та електроміографічних даних обстеження 150 пацієнтів, симптоми яких відповідали діагностичним клінічним критеріям КТС. Середній вік хворих складав 57,1±11,9 років. Переважали особи жіночої статі - 122 (81%) та пацієнти із двостороннім ураженням 92 (61%). Результати. Більшість хворих 86 (57%) звернулася у віддалені терміни (6 місяців) від початку захворювання. З 128 хворих у 67 (52%) за даними ЕМГ виявлено тяжкий ступінь компресійно-ішемічної невропатії серединного нерва в карпальному каналі однієї або обох кистей. 27 (18%) пацієнтів із різних причин не зверталися за медичною допомогою. 61 (41%) хворий був направлений або самостійно звернувся в ДУ “ІТО НАМН України” з невстановленим діагнозом КТС, із них 40 (66%) на попередніх етапах отримували лікування остеохондрозу шийного відділу хребта (ОХШВХ), 21 (34%) - іншої ортопедичної патології. Незважаючи на типову клінічну картину КТС та відсутність позитивної динаміки, 52% пацієнтів лікували ОХШВХ та інші захворювання понад 6місяців. Згідно з анамнезом захворювання жодному хворому не виконувалася електроміографія на попередніх етапах діагностики. 62 (41%) хворих лікувалися консервативно з приводу КТС із короткотривалим покращенням або без позитивного ефекту, причому 65% - лікувалися 6місяців та більше. Тільки 4 (6%) хворим на етапах лікування виконано параневральну блокаду з глюкокортикостероїдами. Висновки. У структурі діагностичних і тактичних помилок у хворих із КТС переважають випадки неправильно встановленого діагнозу та неефективного тривалого консервативного лікування. Відсутність єдиної системи клінічного менеджменту цієї патології (від поетапної клініко-інструментальної діагностики до послідовної схеми лікування) і, як наслідок, довготривала неефективна консервативна терапія призводять до поглиблення змін у нерві та погіршення прогнозу щодо ефективності відновлення функції надалі
Доп.точки доступа:
Климчук, Л. І.
Тимошенко, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Ультразвукове дослідження серединного нерва в діагностиці карпального тунельного синдрому [Текст] / Л. І. Климчук [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 3. - С. 36-43. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (диагностика, ультрасонография)
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (патология, ультрасонография)
Аннотация: Компресійно-ішемічна невропатія (КІН) серединного нерва (СН) у карпальному каналі (КК) становить до 90 % усіх тунельних невропатій кінцівок. Для діагностики цієї патології застосовують інструментальні методи обстеження, зокрема електроміографію (ЕМГ) і ультразвукове дослідження (УЗД).Мета: систематизувати діагностичні можливості та визначити інформативність УЗД за умов уражень СН у хворих із карпальним тунельним синдромом (КТС).Методи: проаналізовано дані 99 пацієнтів (160 серединних нервів) основної групи з клінічними ознаками КТС: 38 з одностороннім процесом, 61 — із двостороннім. До контрольної групи увійшли 35 осіб (70 серединних нервів) без симптомів КТС. Пацієнтам виконано клінічне обстеження та УЗД на апараті «Esaote My Lab 20 Plus» і PHILIPS HD 11ХE з мультичастотним датчиком 5-12 МГц. Оцінено площу поперечного перерізу нерва (ППП), коефіцієнт сплощення (КСпл), індекс деформації нерва (ІДН), товщину карпальної зв’язки (КС), форму, контури, структуру нерва, ехогенність нерва і КС. ЕМГ виконано 64 (64,7 %) хворим. Граничні значення УЗ-показників для діагностики КІН СН визначали за допомогою ROC-аналізу з розрахунком чутливості й специфічності.Результати: основними якісними УЗ-ознаками КІН СН у КК були: зміна форми нерва та зниження ехогенності з втратою структурного малюнка. ППП в основній групі склала (14,1 ± 4,59) мм2 і (8,32 ± 1,92) мм2 у контрольній; КСпл — 3,02 ± 0,63 і 2,48 ± 0,60; ІДН — 1,21 ± 0,09 і 1,03 ± 0,06 відповідно. Оптимальним пороговим рівнем для ППП встановлений показник ˃ 10 мм²; КСпл — ˃ 2,73; ІДН — ≤ 1,09 (чутливість 84,3; 68,0; 81,7 % відповідно). Загальна частота супутньої патології склала в основній групі 54 (33,8 %) випадки, у контрольній — 13 (18,6 %) (р 0,02).Висновки: УЗД у разі КТС є об’єктивним та інформативним методом діагностики КІН серединного нерва в КК й оцінювання стану прилеглих структур. Найбільш чутливими й інформативними встановлені ППП та ІДН
Доп.точки доступа:
Климчук, Л. І.
Гайко, О. Г.
Лучко, Р. В.
Галій, Ю. І.
Тимошенко, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Григоровський, В. В.
Кореляційні залежності морфологічних показників ураження тканин кистьового суглоба у хворих із післятравматичним незрощенням човноподібної кістки [Текст] / В. В. Григоровський, С. С. Страфун, С. В. Тимошенко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2014. - № 1. - С. 47-55

MeSH-главная:
КИСТИ СУСТАВЫ -- HAND JOINTS (патофизиология)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (патофизиология)
ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY
Доп.точки доступа:
Страфун, С. С.
Тимошенко, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Страфун, С. С.
Основні причини та клініко-рентгенологічні варіанти деформівного артрозу кистьового суглоба [Текст] / С. С. Страфун, С. В. Тимошенко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 1. - С. 95-104

MeSH-главная:
ОСТЕИТ ДЕФОРМИРУЮЩИЙ -- OSTEITIS DEFORMANS (диагностика, классификация, патофизиология, этиология)
АРТРИТ -- ARTHRITIS (диагностика, классификация, патофизиология, этиология)
КИСТИ СУСТАВЫ -- HAND JOINTS (патология, рентгенография)
ЗАПЯСТНЫЙ СУСТАВ -- WRIST JOINT (патология, рентгенография)
Доп.точки доступа:
Тимошенко, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Тимошенко, С. В.
Діагностика, лікування та патоморфологія ідіопатичного асептичного некрозу човноподібної кістки кисті (хвороби Прайзера) [Текст] / С. В. Тимошенко, А. В. Григоровська // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2016. - № 1. - С. 54-62. - Бібліогр.: с. 61

MeSH-главная:
ЛАДЬЕВИДНАЯ КОСТЬ ЗАПЯСТЬЯ -- SCAPHOID BONE (патология, рентгенография, хирургия)
ОСТЕОНЕКРОЗ -- OSTEONECROSIS (диагностика, рентгенография, терапия, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Доп.точки доступа:
Григоровська, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

    Страфун, С. С.
    Діагностика лікування ішемічних уражень, що виникають при переломах кісток кінцівок [Текст] / С. С. Страфун, С. В. Тимошенко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2006. - № 1. - С. 24-32

Рубрики: Конечности--поврежд

   Кровеносных сосудов периферических болезни--диагн--хир

Доп.точки доступа:
Тимошенко, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

    Страфун, С. С.
    Діагностичні та лікувальні можливості артроскопії кистьового суглоба [Текст] / С. С. Страфун, С. В. Тимошенко, О. С. Страфун // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2011. - № 4. - С. 90-95

Рубрики: Кисти травмы--диагн--хир

   Артроскопия

Доп.точки доступа:
Тимошенко, С. В.
Страфун, О. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-44

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)