Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Ткаченко, В. А.$<.>)

Общее количество найденных документов : 46
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-46

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Жадько С. И., Ткаченко В. А., Колбасин П. Н.
Заглавие : Цитохимические критерии оценки процессов репарации при установке различных видов имплантатов
Место публикации : Современная стоматология. - 2006. - № 2. - С. 109-111 (Шифр СУ4/2006/2)
Предметные рубрики: Стоматологическая имплантация-- методы
Стоматологические имплантаты-- анал
Гидроксиапатиты
Нейтрофилы-- действ преп
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ткаченко В. А.
Заглавие : Состояние ферментативной активности смешанной слюны при лечении периимплантита методом направленной тканевой регенерации
Место публикации : Современная стоматология. - 2006. - № 4. - С. 120-121 (Шифр СУ4/2006/4)
Предметные рубрики: Стоматологические имплантаты-- вред возд
Слюна-- энзим
Регенерация периодонтальной ткани управляемая
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гетьман В. Г., Марийський Г. С., Гичка С. Г., Петренко О. Ф., Чернець О. В., Ткаченко В. А., Ткаченко С. В., Богдан В. Ф., Тарнавський Д. В.
Заглавие : Особливості перебігу загоєння та відновлення пропульсії в ранньому періоді після створення електрозварного міжкишкового анастомозу
Место публикации : Харківська хірургічна школа. - Х., 2018. - N 1. - С. 22-26 (Шифр ХУ5/2018/1)
MeSH-главная: АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
ЖЕЛУДКА ОПОРОЖНЕНИЕ -- GASTRIC EMPTYING
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: Клінічний і морфологічний процес загоєння всередині електрозварювальних кишкових анастомозів (ЕКА) був вивчений в модельному експерименті на 21 свині. 25 ЕКА і 4 скобкових КА було накладено і досліджено характеристики запалення. Адгезії фібрину навколо скобкового КА були потужними. Протягом 4 днів було збережено первісну структура ЕКА: коагульовані стислі колагенові волокна із м’язовими шарами утворювали однорідну масу, яка з’єднувала частини кишечника без ознак відторгнення, інкапсуляції та бактеріальної ферментації. Більшість ядерних і цитоплазмових структур зберігали життєздатність і вітальнї забарвлення. Швидко зростаючі волокна колагену в зоні ЕКА поширювалися в ажурно зростаючої грануляційної тканини, де спостерігалася велика кількість вже функціонуючих судин. У тварин з ЕКА перше спорожнення кишечника спостерігали через (25,4±5,1) години після операції, після скобкового ЕКА - через (47,2±8,8) години. Відсутність глибоких некротичних змін і стабільна життєздатність тканинних компонентів всередині ЕКА визначає збереження його структури в ранній період, загоєння за типом проліферативного запалення без формування будь-яких структурних або патофізіологічних перешкод для пропульсивних хвиль
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Макаров А. В., Маринський Г. С., Ткаченко В. А., Чернець О. В., Тарнавський Д. В., Лопаткіна К. Г.
Заглавие : Встановлення первинних вимог до експериментальних засобів дослідження та умов створення електрозварного з’єднання стінок кишечнику
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2018. - N 2. - С. 56-60 (Шифр ШУ1/2018/2)
MeSH-главная: ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
СВАРКА -- WELDING
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
Аннотация: На основі ознак якості та міцності, що були впроваджені для заварювання артерій, сформулювали первинні вимоги до параметрів експериментального випробувального стенда. Джерелом електрозварювальних імпульсів був адаптований клінічний апарат ЕК-300М1. Використовували електрозварювальний пінцет у варіантах плоских електродів та із зубоподібними елементами, затискачі без кремальєри - та з кремальєрою, з підвищеними можливостями стискання. В умовах гострого експерименту на ділянках кишки свині наклали 3 скобкові анастомози діаметром 29 мм, які містили 2 ряди скобок, та по 8 електрозварних кожним з інструментів. Всі анастомози відразу видаляли та досліджували міцність з’єднання та візуальні якості перетворень тканини. На основе признаков качества и прочности, которые были внедрены для заваривания артерий, сформулировали первичные требования к параметрам экспериментального испытательного стенда. Источником электросварочных импульсов был адаптированный клинический аппарат ЕК-300М1. Использовали электросварочный пинцет в вариантах плоских электродов и с зубчатыми элементами, зажимы без кремальеры - и с кремальерой, повышенными возможностями сжатия. В условиях острого эксперимента на участках кишки свиньи наложили 3 скобковых анастомоза диаметром 29 мм, содержащих 2 ряда скобок, и по 8 электросварных каждым из инструментов. Все анастомозы сразу удаляли и исследовали прочность соединения и визуальные качества преобразований ткани.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гичка С. Г., Гетьман В. Г., Макаров А. В., Маринський Г. С., Ткаченко В. А., Ткаченко С. В., Чернець О. В., Тарнавський Д. В.
Заглавие : Вплив перетворень у стінці тонкої кишки при створенні електрозварних анастомозів різного типу на розривну міцність з’єднання
Параллельн. заглавия :Influence of small intestine wall changes after electrically welded anastomoses of different types for the anastomotic tensile strength
Место публикации : Хірургія України. - К., 2018. - N 3. - С. 57-62 (Шифр ХУ6/2018/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
Аннотация: Мета роботи - вивчити вплив на клінічні розривні властивості електрозварного анастомозу особливостей морфологічних перетворень у стінці тонкої кишки у разі застосування лінійного та багатоточкового методів з'єднання. На ділянках тонкої кишки діаметром 25 - 26 см за умов комплексного гострого експерименту на свинях наклали 2 дворядних скобкових анастомози степлером і по 72 електрозварювальних точковим зварюванням (зубчастий пінцет з тиском на вістрі 1,8 H/мм. 2) та лінійним циркулярним (тиск 2,1 H/мм. 2) за типом "кінець до кінця". Використовували програму електрозварювального апарата "Патонмед" ЕКВЗ-300 (440 кГц). Випробовували анастомози повільним (до 15 мм рт. ст./хв) введенням рідини. За сліпим методом обирали варіант дослідження для кожного типу електрозварного з'єднання: до розриву або до втрати герметичності скобкового анастомозу (24,5 мм рт. ст.). Нерозірвані анастомози спрямовували на гістологічне дослідження. Всі електрозварні анастомози залишалися герметичними за тиску розпирання 24,5 мм рт. ст. Лінійний розрив спостерігали за тиску (56,6 +- 9,2) мм рт. ст., точковий - за тиску (38,2 +- 4,2) мм рт. ст. Товщина з'єднання лінійного анастомозу становила від 0,1 до 0,16 мм. Морфологічна характеристика анастомозу дещо відрізнялася на сегменті від 1/2 до 1/3 довжини кола, в якому виявили більшу частку щілин та кількість проміжків між з'єднаними коагульованими м'язовими оболонками, хоча загалом суцільність коагуляційних змін по колу зберігалася. Розрив під час дослідження межі міцності відбувався в зазначеному сегменті. Товщина точкового анастомозу хвилеподібно змінювалася від 0,8 до 3,0 - 4,0 мм. У точці зведення зубоподібних електродів відбувалося з'єднання м'язових оболонок, просторова орієнтація клітинних фрагментів і волокон, утворення конгломерату. Перифокально м'язові шари не зливалися, хоча входили до складу коагуляційного конгломерату, який охоплював переважно м'язовий та підслизовий шари. Серозні оболонки були з'єднані. На прикладі багатоточкового електрозварного з'єднання стінок кишки можна оцінити запас міцності, який може мати суцільне електрозварне з'єднання, та характеристику припустимої нерівномірності морфологічних перетворень за забезпечення клінічно необхідних покажчиків міцності та герметичності. Висновки: незважаючи на різну глибину електрозварних перетворень у тканині вздовж кола анастомозу, наявність з'єднання коагульованих м'язових шарів кишки та суцільність коагуляційних змін уздовж лінії анастомозу, які формуються під дією обраних параметрів інструменту та імпульсів, забезпечують статистично значуще вищий, у порівнянні зі скобковим, розривний тиск для з'єднання. Глибина електрозварних перетворень і безперервна щільність з'єднання коагульованих м'язових і волоконних структур за лінійного типу з'єднання стінок кишки зумовлюють його переважну міцність у порівнянні з багатоточковим
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подпрятов С. С., Гичка С. Г., Слободянюк І. М., Уманець О. І. , Ткаченко В. А. , Корбут С. М. , Салата В. В. , Іваха В. В. , Бєлоусов І. О. , Корчак В. П. , Щепетов В. В. , Сидоренко О. В. , Петренко О. Ф. , Тарнавський Д. В.
Заглавие : Антибактерійна стійкість електрозварного з’єднання живих тканин
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 9. - С. 55-57 (Шифр КУ5/2017/9)
Примечания : Бібліогр.: с. 57
MeSH-главная: ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
РАНЫ ЗАКРЫТИЯ МЕТОДЫ -- WOUND CLOSURE TECHNIQUES
ТКАНИ -- TISSUES
Аннотация: Матеріали і методи. Антибактерійна стійкість електрозварного з’єднання (ЕЗ) досліджена в умовах гнійно–некротичного ураження, бактеріального забруднення, параканкрозного запалення або наявності калу у міжкишковому анастомозі (МКА), в судинах діаметром до 10 мм, міхуровій протоці діаметром до 12 мм, анальній нориці діаметром до 5 мм. В експерименті на 17 свинях, маса тіла 45 – 75 кг, та в клініці у 74 хворих віком від 24 до 72 років використовували апарати ЕК–300М1 і ЕКВЗ–300 ПатонмедТМУ строки спостереження до 30 діб неспроможність ЕЗ у відкритій рані, черевній порожнині, відхіднику не спостерігали. Виявлені E. coli (3 штами), E. faecalis, E. cloacae, C. hofmanii, S. aureus в концентрації до 108, патогенні штами Clostridium у 3 хворих. Відзначене утворення цілісної структури біологічної тканини по всій лінії створення ЕЗ. Вже на 4–ту добу в МКА виявляли новоутворену грануляційну тканину з судинами, продуктивне запалення. Висновки. ЕЗ є суцільним, зберігає просторову структуру залучених волокон, не містить вільних клітинних фрагментів, що є тригерами запалення та поживними речовинами, забезпечує первинне загоєння у присутності мікроорганізмів з лізуючими властивостями
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подпрятов С. Є., Гичка С. Г., Подпрятов С. С., Маринський Г. С. , Чернець О. В. , Ткаченко В. А. , Грабовський Д. А. , Лопаткіна К. Г. , Ткаченко С. В. , Буряк Ю. З. , Сердюк В. К.
Заглавие : Складові утворення електрозварного з’єднання шлунка та тонкої кишки
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 2. - С. 57-58 (Шифр КУ5/2017/2)
Примечания : Бібліогр.: с. 58
MeSH-главная: ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ЖЕЛУДОК -- STOMACH
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
Аннотация: Досліджені характер і послідовність змін структури тканин стінки шлунка та тонкої кишки під впливом імпульсного та безперервного подавання електричної напруги з частотою 440 кГц. Об’єкт дослідження стискали з силою від 2 до 6 Н/мм2. Як джерело живлення використовували апарат ЕКВЗ-300 «Патонмед». Електричні параметри процесу фіксували за допомогою аналого-цифрового перетворювача LCard E20-10 та лабораторного осцилографа Tektronix TDS 3014C. Встановлено, що електрозварне з’єднання шлунка та тонкої кишки включає три складові: руйнування та зникнення слизової оболонки, сполучної тканини та мембран; злиття колагенових волокон і гладеньком’язових клітин; втрата структури колагенових волокон і гладеньком’язових клітин та утворення однорідного електрозварного шва. Перші дві складові електрозварного з’єднання відбуваються одночасно, проте, незалежно одна від одної. По завершенні утворення електрозварного шва недеструктивні зміни тканин поширюються на відстань не більше 1 мм за межі накладення електродів
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ткаченко В. А.
Заглавие : Вплив еплеренону на фізіологічні параметри та ступінь карбонільно-оксидативного стресу у щурів з експериментальним ушкодженням міокарда
Место публикации : Укр. біофармац. журнал. - Х., 2018. - № 2. - С. 4-12 (Шифр УУ50/2018/2)
MeSH-главная:
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES
ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- BEHAVIOR, ANIMAL
Аннотация: Ступінь ішемічного ураження міокарда значною мірою залежить від активності системи антиоксидантного захисту, саме тому для лікування застосовуються антиоксидантні засоби. В кардіології використовуються антагоністи альдостерону, серед яких особливу увагу привертає інспра як доповнення до стандартної терапії для зменшення ризику несприятливих кардіоваскулярних подій та летальності у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка. Дані стосовно антиоксидантних властивостей цього препарату поодинокі і досить суперечливі. Мета роботи - визначити вплив інспри на показники карбонільно-оксидативного стресу та антиоксидантної системи за експериментального ушкодження міокарда у щурів. ішемічне ушкодження у щурів моделювали за введенням пітуїтрину та ізадрину за схемою Беленічева та ін. (2012). Всі щури були розділені на 4 групи (n = 10): 1 - інтактні щури; 2 - щури з пітуїтрин-ізадрин індукованим ушкодженням міокарда (ПІУМ); 3 - вводили корвітин (К) щурам з ПІУМ (5 днів); 4 - вводили інспру щурам з ПіУМ (5 днів). Щурів утримували у стандартних умовах згідно з правилами гуманного поводження з лабораторними тваринами. Ступінь карбонільно-оксидативного стресу визначали за кількістю ТБК-активних речовин (ТБКАР), рівнем кінцевих продуктів глікації (КПГ) та окисної модифікації білків (ОМБ). Активність антиоксидантних ензимів каталази, супероксиддисмутази (СОД), глутатіонпероксидази (ГП) та глутатіонредуктази (ГР) визначали за стандартними методиками. У щурів з ПіУМ спостерігали зміни фізіологічних та біохімічних показників, що є характерними для ішемічного стану. Рівень ТБКАР, ОМБ та КПГ у плазмі вірогідно підвищувався, що свідчило про активацію процесів ПОЛ та карбонільної модифікації протеїнів. Активність каталази у крові знижувалась у 2,2 рази, а рівень ГП, навпаки, підвищувався. Після застосування корвітину та інспри визначались суттєві зміни досліджуваних показників: повернення ЧСС і динаміки ЕКГ до норми, зниження рівня ТБКАР, ОМБ та КПГ практично до вихідних значень. Активність каталази підвищувалась, а СОД знижувалась до значень, що вірогідно менші за норму. Інші ферменти не проявляли вірогідних змін. Висновки: кардіотерапевтична дія інспри частково обумовлена її антиоксидантними властивостями, які є більш вираженими, ніж за дії класичного антиоксиданта корвітину
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гетьман В. Г., Макаров А. В., Маринський Г. С., Гичка С. Г., Петренко О. Ф., Чернець О. В., Ткаченко В. А., Грабовський Д. А. , Лопаткіна К. Г. , Ткаченко С. В., Дубко А. Г., Богдан В. Ф., Тарнавський Д. В., Кононенко С. О.
Заглавие : Особливості перебігу процесів проліферації в міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин
Параллельн. заглавия :The proliferation process fetures inside intestinal anastomosis created by live tissues electric welding technology
Место публикации : Хірургія України. - К., 2018. - N 2. - С. 60-64 (Шифр ХУ6/2018/2)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
Аннотация: Мета роботи - дослідити перебіг процесів проліферації у міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин, у ранній післяопераційний період. Дослідження проведено на 58 свинях породи Велика біла масою 45 - 75 кг. Зміни в міжкишковому анастомозі вивчали через 4, 7 та 21 добу після його створення. Циркулярний електрозварний тонко-тонкокишковий (n = 83), тонко-товстокишковий (n = 15) і товсто-товстокишковий (n = 68) анастомоз наклали за умов операційної у 54 тварин (основна група), скобковий - у 4 (контрольна група). Для морфологічного дослідження використовували анастомози, які попередньо розтягували рідиною зі зростаючим до 29 - 33 мм рт. ст. тиском і не виявили втрати герметичності для рідини. Через 4 доби ділянка електрозварного міжкишкового анастомозу була без ексудативного набряку та деформації, потовщена, ущільнена. На слизовій оболонці (СО) спостерігали дефект з вираженою гіперпластичною активністю епітеліальних клітин. Дно дефекту вкривав шар коагуляційно змінених структур стінки кишки та новоутворена грануляційна тканина. В СО, підслизовому шарі та м'язовій оболонці виявлено коагуляційні конгломерати без інкапсулювання, бактеріальної та макрофагальної активності, відторгнення. Спостерігали потужний фібрилогенез, поширення волокон уздовж структурних оболонок, велику кількість новоутворених кровоносних судин, які функціонували. В скобковому анастомозі на відміну від електрозварного виявлено закінчення фази деструктивних змін. Через 7 діб під час наповнення водою за тиску 220 мм рт. ст. розірвалася стінка кишки, а не лінія електрозварного анастомозу. В його структурі утворилася широка мережа молодої волокнистої сполучної тканини, орієнтованої переважно тангенціально в напрямку до брижі кишки. Через 21 добу СО товстої кишки в ділянці електрозварного анастомозу загоїлася. В товщі рубця виявлено регенерацію залоз СО. Виражено волокниста сполучна тканина поширювалася смугами з-під СО на м'язову, щільно переплітаючись жмутками орієнтованих колагенових волокон зі жмутками гладеньких м'язів. Окрім значної васкуляризації грубоволокнистої сполучної тканини, спостерігали відновлення функціонування великих кровоносних судин. У тварини з контрольної групи анастомоз мав вигляд нерівного рубця, вкритого епітелієм, бідного на кровоносні судини. Висновки: наявність на 4-ту добу судин, які функціонують, рівномірно переходять з одного з'єднаного краю кишки в інший і розвиваються одночасно з мережею молодих колагенових волокон, за відсутності ділянок неповноноцінного кровопостачання, свідчить про неускладнений перебіг фази проліферації, яка розпочинається після накладення електрозварного анастомозу. Сітчастий характер розростання сполучної тканини від зони електрозварного з'єднання вздовж природних оболонок стінки кишки є наслідком запалення продуктивного характеру в зоні електрозварного з'єднання на відміну від грубоволокнистої організації лінії скобкового міжкишкового анастомозу. Наявність сформованих залоз СО є наслідком активації процесів регенерації не лише кишкового епітелію, а і складових тканини кишки
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гичка С. Г., Гетьман В. Г., Макаров А. В., Маринський Г. С., Лєбєдєв О. В., Ткаченко В. А., Чернець О. В., Чвертко Н. А., Тарнавський Д. В.
Заглавие : Особливості створення електрозварного колоректального анастомозу в експерименті та клініці
Параллельн. заглавия :The features of electric welding colorectal anastomosis creation in experiment and clinics
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 532-537 (Шифр ВУ80/2018/22/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK
КОЛОРЕКТАЛЬНАЯ ХИРУРГИЯ -- COLORECTAL SURGERY
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
ТКАНИ ФИКСАЦИЯ -- TISSUE FIXATION
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Аннотация: Донедавна методом вибору для проведення вентиляції легень у хворих з глибокими флегмонами шиї вважалася трахеостомія, проте сучасні тенденції визнають саме інтубацію трахеї бронхоскопом найбільш раціональним способом забезпечення адекватного дихання у таких пацієнтів. Мета - дослідити особливості забезпечення адекватної інтубації у хворих з одонтогенними і тонзилогенними флегмонами шиї. Проведене дослідження 70 хворих з глибокими флегмонами шиї одонтогенного (47 (67%)) і тонзилогенного (23 (33%)) походження. У 47 (67%) був встановлений низхідний медіастиніт. Інтубація трахеї проводилась оротрахеально ларингоскопом, бронхоскопом або через трахеостому. 33 (47,1%) хворим проведена оротрахеальна інтубація бронхоскопом, 34 (48,6%) - ларингоскопом і лише у трьох випадках (4,3%) виникла необхідність трахеостомії. Бронхоскопічна інтубація виконана 57,4% пацієнтів з одонтогенними флегмонами, а у випад- ках нагноєнь навкологлоткових просторів - лише у 26,1%. Відсоток трахеостомій був однаковий у двох групах хворих і склав 4,3%. Летальність становила 12,9%. Отже більш, ніж у половини обстежених (57,4%) з одонтогенними флегмонами шиї виникає необхідність бронхоскопічної інтубації трахеї, трахеостомія використовується вкрай рідко (4,3%). У 70% хворих з тонзилогенними нагноєннями можлива інтубація ларингоскопом. Порівняння особливостей інтубації трахеї у хворих з глибокими флегмонами шиї з та без низхідних медіастинітів є перспективою подальших досліджень.Recently, a tracheostomy was considered the method of choice for provide ventilating of patients with deep neck phlegmons, but current trends recognize that tracheal intubation with bronchoscope is the most rational way of adequate breathing security in such patients. Objective - to investigate the peculiarities of features of adequate intu bating security in patients with odontogenic and tonsilogenic neck phlegmons. 70 patients with deep neck phlegmons of odontogenic 4(7 (67%)) and tonsilogenic origin - (23 (33%)) have been investigated. 47 (67%) suffered from descending mediastinitis. Tracheal intubation was performed using orotracheal laryngoscope, bronchoscope or through tracheostomy. 33 (47.1%) patients underwent orotra cheal intubation with a bronchoscope, 34 (48.6%) with a laryngoscope, and only in three cases (4.3%) tracheostomy was used. Bronchoscopic intubation was performed in 57.4% of patients with odontogenic phlegmons, and only in 26.1% cases of oropharyngeal spaces suppuration. The percentage of tracheostomies was the same in two groups of patients and showed 4.3%. Mortality rate was 12.9%. Thus, 57.4% of patients with odontogenic neck phlegmons need for bronchoscopic tracheal intubation, a tracheostomy is used extremely rarely (4.3%). Intubation with laryngoscope is possible in 70% of patients with tonsilogenic suppuration. Comparison of tracheal intubation in patients with deep neck phlegmons with and without descending mediastinitis is prospects for further research.
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-46

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)