Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Ткаченко, О. Я.$<.>)

Общее количество найденных документов : 41
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-41 41-41

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2023г. т.13,N 4
Интересные статьи :
Знаменська Т. К. Вплив психоемоційного стресу у вагітних та породіль на стан новонароджених під час військової агресії/ Т. К. Знаменська [та ін.] (стр.5-11)
Malachynska M. Y. Breast milk banks – the way to global breastfeeding support in Ukraine and the world/ M. Y. Malachynska [та ін.] (стр.12-18)
Klymenko T. To the issue of the development an algorithm for a differentiated approach to the management of persistent pulmonary hypertension in premature infants/ T. Klymenko, M. Kononovych (стр.19-27)
Anikin I. O. Body composition of full-term newborns against the background of increased protein intake in the intensive care unit/ I. O. Anikin, L. S. Stryzhak (стр.28-39)
Hodovanets Yu. Predictive factors and clinical and paraclinical features of urinary tract dysfunction in preterm infants/ Yu. Hodovanets, A. Frunza (стр.40-48)
Крючко Т. О. Вивчення циркадіанного молекулярного годинника у педіатричних пацієнтів із сезонним алергічним ринітом: потенційні підходи до лікування/ Т. О. Крючко [та ін.] (стр.49-56)
Pavlyshyn H. Peculiarities of the course of COVID-19 in school-age children as a function of humoral immunity against pertussis/ H. Pavlyshyn, O. Panchenko, K. Kozak (стр.57-62)
Kalashnikova L. Psychosomatic mechanisms of regulation of external respiration function in children with bronchial asthma when listening to audio signals of various component composition/ L. Kalashnikova [та ін.] (стр.63-71)
Горбатюк О. М. Оцінка психологічного стану пацієнтів дитячого віку з перекрутом яєчка та психологічна корекція його порушень/ О. М. Горбатюк, М. Ю. Веселий, Є. В. Зброжик (стр.72-77)
Гур’єв С. О. Оцінка клініко-епідеміологічної характеристики дорожньо- транспортної травми у дітей як медико-санітарний наслідок надзвичайної ситуації техногенного характеру/ С. О. Гур’єв [та ін.] (стр.78-83)
Nazirova Z. R. Features of neuroprotective treatment of children with primary congenital glaucoma/ Z. R. Nazirova, D. M. Turakulova (стр.84-87)
Turakulova D. M. Algorithm for management of children after anti-glaucomatosus surgery/ D. M. Turakulova, Z. R. Nazirova (стр.88-91)
Semkovych Ya. V. Clinical and laboratory changes in postsurgical pain markers in children/ Ya. V. Semkovych (стр.92-98)
Бойчук А. В. SARS-COV-2 та гіперкоагуляція у вагітних/ А. В. Бойчук, Ю. Б. Якимчук, О. М. Якимчук (стр.99-104)
Vashchenko V. L. Possibilities of correcting cellular-humoral immune disorders and cytokine status in high-risk pregnant women for the development of preeclampsia/ V. L. Vashchenko (стр.105-110)
Likhachov V. Changes in cytokine balance in pregnant women with chronic endometritis in the past medical history and their role in the development of preeclampsia/ V. Likhachov, O. Taranovska (стр.111-117)
Pushkashu A. V. Functional state of the pineal gland in women with threatened abortion in the first trimester – further prospects of pregnancy/ A. V. Pushkashu (стр.118-124)
Dmytrenko R. R. Peculiarities of the identification of different types of tissues during 3D-reconstruction of human microscopic structures/ R. R. Dmytrenko [та ін.] (стр.125-134)
Murynyuk T. I. Characteristics of the gingival epithelium of children’s third molars at different stages of root formation/ T. I. Murynyuk (стр.135-140)
Skavinska O. O. Modern aspects of pharmacogenetics: from theory to practice in perinatology and pediatrics/ O. O. Skavinska [та ін.] (стр.141-149)
Горбатюк О. М. Клінічний випадок важкої анемії у новонародженої дитини/ О. М. Горбатюк [та ін.] (стр.150-155)
Оболонський О. І. Ефективність ультразвукового моніторингу маневру рекрутування у новонароджених з ателектазом легень на прикладі клінічного випадку/ О. І. Оболонський, О. Ю. Оболонська, О. Г. Капустіна (стр.156-160)
Знаменська Т. К. До питання використання пробіотичних дієтичних добавок у немовлят/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова (стр.161-164)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Крючко Т. О., Щербак В. В., Бубир Л. М., Ізмайлова О. В., Ткаченко О. Я.
Заглавие : Вивчення циркадіанного молекулярного годинника у педіатричних пацієнтів із сезонним алергічним ринітом: потенційні підходи до лікування
Параллельн. заглавия :Study of the circadian molecular clock in paediatric patients with seasonal allergic rhinitis: potential approaches to treatment
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 49-56 (Шифр НУ45/2023/13/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ СЕЗОННЫЙ -- RHINITIS, ALLERGIC, SEASONAL
ДЕТИ -- CHILD
ЦИРКАДНЫЕ ЧАСЫ -- CIRCADIAN CLOCKS
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Розуміння взаємозв’язку між циркадіанним молекулярним годинником та алергічними захворюваннями продовжує вивчатися й може мати практичне значення для подальшого підбору оптимального лікування. Метою роботи була оцінка ступеня екс пресії мРНК генів bmal1 та per1 циркадіанного молекулярного годинника в клітинах букального епітелію та вивчення ефективності протокольного лікування у дітей із сезонним алергічним ринітом в залежності від часу доби застосування терапії. Матеріал та методи дослідження. У дослідження було включено 20 пацієнтів віком від 6 до 17 років з верифікованим діагнозом сезонного алергічного риніту (САР). До групи контролю були залучені 7 здорових дітей відповідного віку без будь-яких алергічних та хронічних захворювань в анамнезі. Всі пацієнти з САР були розподілені на 2 групи по 10 чоловік, які отримували протокольну терапію протягом 4 тижнів зранку (1-ша група) та ввечері (2-га група). Експресію генів циркадного молекулярного годинника досліджували за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу шляхом забору букального епітелію ротової порожнини дітей у ранковий (8:00) та вечірній (20:00) час з повторним дослідженням зразків через 1 місяць після проведеного лікування. Дизайн дослідження був обговорений та схвалений на засіданні медико- етичної комісії Української медичної стоматологічної академії, протокол № 188 від 25.11.2020 р., де було видано дозвіл на проведення медико- біологічних досліджень. Статистичний аналіз проводився за допомогою комп’ютерної програми GraphPad Prism 5.00 (GraphPad Software, Inc., SanDiego, CA, USA). Дослідження проведено відповідно до плану науково- дослідної роботи кафедри педіатрії № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація ранньої діагностики, лікування та визначення прогнозу найбільш поширених захворювань дитячого віку», номер державної реєстрації 0122U001876 (2021-2026 роки виконання) та науково- дослідної роботи науково- дослідного інституту генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики ПДМУ «Розробка методики лікування та профілактики розвитку фіброзу легень шляхом активації PPAR-gamma рецепторів», номер державної реєстрації 0122U201686 (2023-2025 роки виконання). Результати дослідження. Ранкова експресія генів у здорових дітей продемонструвала статистично вищі рівні per1 (0,780 ± 0,070) порівняно з показниками bmal1 (0,293 ± 0,074; p0,001), тоді як ввечері рівень останнього (0,697 ± 0,130) навпаки був достовірно вищим за значення per1 (0,370 ± 0,044; p0,05). Порівнюючи рівні показників per1, в даній групі, можна сказати, що ранкова експресія даного гену (0,780 ± 0,070) була вищою ніж у вечірній час (0,370 ± 0,044; p0,001), тоді як експресія bmal1 була більшою о 20:00 (0,697 ± 0,130 проти 0,293 ± 0,074; p0,05). На противагу цього у пацієнтів із САР відрізняв достовірно вищий рівень експресії мРНК гена bmal1 (1,036 ± 0,161 проти 0,293 ± 0,074 у здорових дітей (p0,05). При дослідженні експресії генів дітей з САР у вечірні години з’ясовано, що значення bmal1 в усіх учасників продемонстрували подібні рівні експресії (0,775 ± 0,163 проти 0,697 ± 0,130; p0,05), тоді як рівень мРНК гена per1 був статистично вищий у хворих з ринітом (1,293 ± 0,186; p0,01). Висновки. Отримані результати свідчать про дизрегуляцію периферичного молекулярного циркадіанного годинника у букальному епітелії пацієнтів з САР. Застосування протокольного лікування у дітей із САР у вечірній час продемонстрував краще відновлення експресії позитивної та негативної регуляторної ланки молекулярного циркадіанного годинникаUnderstanding of the relationship between the circadian molecular clock and allergic diseases continues to be studied and may be of practical importance for further selection of optimal treatment. The aim of this study was to evaluate the degree of mRNA expression of the circadian molecular clock genes bmal1 and per1 in buccal epithelial cells and to investigate the effi cacy of protocol treatment in children with seasonal allergic rhinitis, taking into account the time dependence. Material and methods. The study included 20 patients aged 6 to 17 years with a confi rmed diagnosis of seasonal allergic rhinitis (SAR). The control group included 7 healthy children of the same age with no history of allergic or chronic diseases. All patients with SAR were divided into 2 groups of 10 patients each, who received the protocol therapy in the morning (group 1) and in the evening (group 2) for 4 weeks. The expression of circadian molecular clock genes was studied by real-time polymerase chain reaction (real-time PCR) method by sampling the buccal epithelium of the children’s oral cavity in the morning (8:00 am) and in the evening (8:00 pm), with a repeat examination of the samples 1 month after treatment. Statistical analysis was performed using the GraphPad Prism 5.00 computer program (GraphPad Software, Inc., San Diego, CA, USA). The research design was discussed and approved at the meeting of the medical and ethical commission of the Ukrainian Medical and Stomatological Academy, protocol No. 188 dated 11/25/2020, where permission to conduct medical and biological research was issued. The research design was discussed and approved at the meeting of the Medical and Ethical Committee of the Ukrainian Academy of Medicine and Dentistry, Protocol No. 188 dated 25.11.2000, where permission to conduct medical and biological research was granted. The study was conducted in accordance with the research plan of the Pediatrics Department no. 2 of Poltava State Medical University «Optimization of early diagnosis, treatment and prognosis of the most common childhood diseases», state registration number 0122U001876 (years of implementation 2021-2026) and research work – Research Institute of genetic and immunological bases of development of pathology and pharmacogenetics of PDMU «Development of methods of treatment and prevention of development of pulmonary fi brosis by activation of PPAR-gamma receptors», state registration number 0122U201686 (years of implementation 2023-2025). Results. Morning gene expression in healthy children showed statistically higher levels of per1 (0.780 ± 0.070) compared to bmal1 (0.293 ± 0.074; p0.001), whereas in the evening the level of the latter (0.697 ± 0.130) was signifi cantly higher than per1 (0.370 ± 0.044; p0.05). Comparing the levels of per1 in this group, the expression of this gene was higher in the morning (0.780 ± 0.070) than in the evening (0.370 ± 0.044; p0.001), while the expression of bmal1 was higher at 20:00 (0.697 ± 0.130 vs. 0.293 ± 0.074; p0.05). In contrast, patients with SAR had a signifi cantly higher level of bmal1 gene mRNA expression (1.036±0.161 vs. 0.293±0.074 in healthy children (p0.05). Examination of gene expression in children with SAR in the evening revealed that bmal1 values showed similar levels of expression in all participants (0.775 ± 0.163 vs. 0.697 ± 0.130; p0.05), while the mRNA level of the per1 gene was statistically higher in patients with rhinitis (1.293 ± 0.186; p0.01). Conclusions. The results obtained indicate a dysregulation of the peripheral molecular circadian clock in the buccal epithelium of patients with SAR. The use of the protocol treatment in children with SAR in the evening demonstrated a better restoration of the expression of the positive and negative regulatory link of the molecular circadian clock
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Абатуров О. Є., Крючко Т. О., Кривуша О. Л., Бабич В. Л., Токарєва Н. М., Ткаченко О. Я.
Заглавие : Вплив поєднаної терапії солями кальцію і вітаміном D на екскрецію макро- і мікроелементів із сечею в дітей раннього віку
Место публикации : Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 7. - С. 17-22 (Шифр ЗУ36/2022/17/7)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Кальцикер
MeSH-главная: КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS
Аннотация: Науковим трендом сучасної медицини є усвідомлення важливої ролі вітаміну D і кальцію в організмі людини. Протягом останніх років відзначається зростання поширеності недостатньої забезпеченості кальцієм серед популяції людей — як дорослих індивідуумів, так і дітей. Основним терапевтичним методом поповнення дефіциту кальцію є застосування препаратів Ca і вітаміну D. Мета роботи: вивчення впливу поєднаного застосування профілактичних доз Ca і вітаміну D на екскрецію макро- і мікроелементів із сечею в дітей раннього віку й встановлення вірогідного взаємозв’язку між балансом основних макро- і мікроелементів. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 36 клінічно здорових дітей раннього віку, які протягом 2 місяців отримували препарат Кальцикер 2,5 мл 3 рази на добу. Дослідження вмісту макро- і мікроелементів у сечі проведено методом оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно-зв’язаною плазмою. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили з використанням пакета прикладних програм Statistica 6.1 за допомогою персонального комп’ютера на базі процесора Intel Pentium. Результати. Проведене дослідження продемонструвало, що найбільша концентрація в сечі була характерна для Na, K, S (г/л); середній рівень концентрації в сечі спостерігався в Ca, Mg, P, B, Zn, він коливався в діапазоні від 96,4 мг/л для Mg і Zn до 626,2 мг/л для P; дуже низька концентрація в сечі — нижче за 1 мкг/л — відзначалася в Pb, Cd, Mn, Ni, Cr. Поєднане застосування солей Ca і вітаміну D вірогідно змінювало рівень екскреції деяких макро- і мікроелементів із сечею, що характеризувалося зниженням концентрації Mg — з 239,3 ± 21,1 мг/л до 96,4 ± 8,8 мг/л (p 0,01), Na — з 3873,4 ± 506,1 мг/л до 2501,6 ± 275,4 мг/л (p 0,02), S — з 1241,2 ± 111,3 мг/л до 719,6 ± 58,3 мг/л (p 0,05); P — з 626,2 ± 62,7 мг/л до 273,6 ± 39,6 мг/л (p 0,05) у сечі. Встановлено, що профілактичний прийом препарату Кальцикер сприяє підтримці балансу Ca і P завдяки регуляції активності екскреції P. Зниження екскреції Zn із сечею після профілактичного курсу поєднаного прийому карбонату Ca і вітаміну D забезпечує підвищення резистентності до інфекційних агентів за рахунок антиоксидантної, протизапальної, імуномодулюючої і противірусної властивостей Zn. Висновки. Поєднане застосування карбонату Ca і вітаміну D (препарат Кальцикер) протягом 2 місяців сприяє затримці цинку, що обумовлює імуномодулюючий ефект препарату, прискорює елімінацію кадмію, який має виражену токсичну дію, і регулює активність екскреції P. Використання препарату Кальцикер у рекомендованій дозі 2,5 мл 3 рази на добу протягом 2 місяців характеризується високим профілем безпеки і може бути рекомендоване дітям раннього віку, особливо з груп ризику розвитку недостатності кальціюThe scientific trend of modern medicine is the awareness of the important role of vitamin D and calcium in the human body. In recent years, there has been an increase in the prevalence of calcium deficiency among the population of both adults and children. The main therapeutic method of replenishing calcium deficiency is the use of Ca and vitamin D preparations. Purpose: to study the effect of combined use of prophylactic doses of Ca and vitamin D on the urinary excretion of macro- and microelements in young children and to establish a significant relationship between the balance of essential macro- and microelements. Materials and methods. Under our supervision, there were 36 clinically healthy young children who received Calcicare 2.5 ml 3 times a day for 2 months. The study of the urinary content of macro- and microelements was carried out by optical emission spectrometry with inductively coupled plasma. Statistical analysis of the results was carried out with the application package Statistica 6.1 using a personal computer based on Intel Pentium processor. Results. The study showed that the highest urinary concentration was characteristic of Na, K, S; the average level was observed for Ca, Mg, P, B, Zn, which ranged from 96.4 mg/l for Mg and Zn to 626.2 mg/l for P; very low concentration in the urine, below 1 μg/l, was observed for Pb, Cd, Mn, Ni, Cr. The combined use of Ca salts and vitamin D significantly changed the level of urinary excretion of some macro- and microelements. This was characterized by a decrease in the concentration of Mg from 239.3 ± 21.1 mg/l to 96.4 ± 8.8 mg/l (p 0.01), Na from 3873.4 ± 506.1 mg/l to 2501.6 ± 275.4 mg/l (p 0.02), S from 1241.2 ± 111.3 mg/l to 719.6 ± 58.3 mg/l (p 0.05), P from 626.2 ± 62.7 mg/l to 273.6 ± 39.6 mg/l (p 0.05) in the urine. It was found that the prophylactic administration of Calcicare helps maintain the balance of Ca and P by regulating the activity of P excretion. Reduction of urinary excretion of Zn after a prophylactic combined administration of calcium carbonate and vitamin D provides increased resistance to infectious agents due to the antioxidant, anti-inflammatory, immunomodulatory and antiviral properties of Zn. Conclusions. The combined use of calcium carbonate and vitamin D (Calcicare) for 2 months promotes zinc retention that causes the immunomodulatory effect of the drug, accelerates the elimination of cadmium, which has a pronounced toxic effect and regulates the activity of P excretion. The use of Calcicare in the recommended dose of 2.5 ml 3 times a day for 2 months is characterized by a high safety profile and can be recommended for young children, especially those at risk of developing calcium deficiency
Найти похожие

Заглавие журнала :Здоров’я дитини -2022г. т.17,N 7
Интересные статьи :
Volosovets O. P. Birth rate, perinatal mortality and infant mortality in Ukraine: evolution from 1991 to 2021 and current risks/ O. P. Volosovets [et al.] (стр.6-16)
Абатуров О. Є. Вплив поєднаної терапії солями кальцію і вітаміном D на екскрецію макро- і мікроелементів із сечею в дітей раннього віку/ О. Є. Абатуров [та ін.] (стр.17-22)
Степанов Ю. М. Діагностична цінність маркерів запалення та інсулінорезистентності при неалкогольній жировій хворобі печінки у дітей/ Ю. М. Степанов [та ін.] (стр.23-30)
Головко Т. О. Адаптаційні можливості серцево-судинної системи з огляду на системи регуляції у підлітків з ювенільним ідіопатичним артритом/ Т. О. Головко [та ін.] (стр.31-37)
Мозирська О. В. Клінічний досвід застосування дитячого опитувальника дерматологічного індексу якості життя (CDLQI) у дітей з атопічним дерматитом/ О. В. Мозирська (стр.38-43)
Чистик Т. Адаптаційна терапія в умовах війни — запорука збереження здоров’я дітей України/ Т. Чистик (стр.45-52)
Абатуров О. Є. Вплив miR-155 грудного молока на стан здоров’я недоношених новонароджених/ О. Є. Абатуров, А. О. Товарницька (стр.53-59)
Никитюк С. О. Характеристика функціонального стану організму та ризику розвитку кардиту у пацієнтів із хворобою Лайма/ С. О. Никитюк (стр.60-66)
Абатуров О. Є. Механізми дії цитоплазматичних мікроРНК. Частина 6. МікроРНК-опосередкована активація трансляції/ О. Є. Абатуров, В. Л. Бабич (стр.67-72)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Здоровье ребёнка -2019г.,N 4
Интересные статьи :
Крючко Т. О. Частота виявлення алергічних реакцій на харчові продукти у дітей з атопічним дерматитом та патологією травного тракту/ Т. О. Крючко [та ін.] (стр.8-13)
Ovcharenko L. S. Neurotransmitter serum levels in children with recurrent upper respiratory tract infections/ L. S. Ovcharenko [та ін.] (стр.14-19)
Дудник В. М. Сучасний погляд на медикаментозну корекцію функціональних запорів у дітей/ В. М. Дудник (стр.20-24)
Мартинюк В. Ю. Досвід використання препарату Тенотен дитячий у дітей із мінімальною мозковою дисфункцією/ В. Ю. Мартинюк, О. А. Майструк, Т. В. Борщенко (стр.27-29)
Леженко Г. О. Особливості добового профілю артеріального тиску в дітей, хворих на цукровий діабет, залежно від тривалості захворювання/ Г. О. Леженко, О. Є. Пашкова, К. В. Самойлик (стр.30-36)
Больбот Ю. К. Вплив саплементації вітаміну D3 на перебіг гострого обструктивного бронхіту в дітей раннього віку/ Ю. К. Больбот, К. К. Годяцька (стр.37-43)
Пашкова О. Є. Тактика лікування функціональних закрепів у дітей/ О. Є. Пашкова (стр.44-47)
Товма А. В. Прогностичні ознаки ускладненого перебігу первинної артеріальної гіпертензії у підлітків 16–17 років/ А. В. Товма (стр.48-51)
Айб Н. Р. Метаболічна нефропатія в дітей: гендерні особливості екскреції оксалатів, зв’язок із вираженістю оксидативного стресу й системою антиоксидантного захисту/ Н. Р. Айб (стр.52-58)
Олійник Р. П. Ефективність озонотерапії як немедикаментозного методу лікування початкового карієсу постійних зубів у дітей/ Р. П. Олійник, М. М. Рожко, В. С. Хабчук (стр.59-64)
Фролова Т. В. Корекція мікробної флори кишечника в дітей, які народилися шляхом кесарева розтину/ Т. В. Фролова [та ін.] (стр.65-68)
Голубовская О. А. Ротавирусная инфекция: современное состояние проблемы/ О. А. Голубовская, С. А. Крамарев (стр.71-76)
Волянська Л. А. Неконтрольованість кору в епоху керованих інфекцій/ Л. А. Волянська, Е. І. Бурбела, Л. Б. Романюк (стр.77-84)
Няньковський С. Л. Атопічний дерматит — актуальна проблема сучасної педіатрії/ С. Л. Няньковський, О. С. Няньковська, М. І. Городиловська (стр.87-92)
Горячко А. Н. Прогностическая модель для определения вероятности развития врожденной пневмонии у доношенных новорожденных/ А. Н. Горячко, А. В. Сукало (стр.93-98)
Мавропуло Т. К. Деструктивні гіпоксично-ішемічні ураження мозку в доношених новонароджених при нормотермії та гіпотермії/ Т. К. Мавропуло, К. Ю. Соколова, Н. С. Капшученко (стр.99-106)
Богмат Л. Ф. Ювенильная очаговая склеродермия: клиника, диагностика, современные подходы к терапии (обзор литературы и собственные наблюдения)/ Л. Ф. Богмат, В. В. Никонова (стр.107-114)
Хаджинова Ю. В. Сучасний погляд на роль вітаміну D при ювенільних артритах у дітей (огляд літератури)/ Ю. В. Хаджинова (стр.115-120)
Абатуров А. Е. Медикаментозное подавление активности кворум сенсинга бактерий Pseudomonas aeruginosa/ А. Е. Абатуров, Т. А. Крючко (стр.121-130)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Крючко Т. О., Бубир Л. М., Несіна І. М., Ткаченко О. Я.
Заглавие : Частота виявлення алергічних реакцій на харчові продукти у дітей з атопічним дерматитом та патологією травного тракту
Параллельн. заглавия :Frequency of detection of allergic reactions to food in children with atopic dermatitis and pathology of the gastrointestinal tract
Место публикации : Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 8-13 (Шифр ЗУ27/2019/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДЕТИ -- CHILD
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Протягом останніх років у світі відзначається тенденція до неухильного зростання частоти побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. Тому на сучасному етапі вивчення поширеності основних причинних факторів формування харчової гіперчутливості залишається актуальним завданням для дослідників. Мета: дослідити спектр найбільш причинно-значимих продуктів харчування у дітей Полтавського регіону, які мали в анамнезі небажані алергічні реакції на їжу. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 242 дитини віком від 6 до 15 років, які в анамнезі мали відомості про наявність побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. До основної групи було включено 128 пацієнтів із запальними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, а групу порівняння становили 114 дітей з атопічним дерматитом. Виявлення частоти алергічних реакцій на вживання харчових продуктів проводилося на підставі анкетування, даних алергологічного анамнезу та на підставі шкірних прик-тестів із харчовими, епідермальними, побутовими та пилковими алергенами. Результати. Доведено, що значимо підвищували ризик розвитку шкірної та гастроінтестинальної алергії в обстежених дітей спадкова обтяженість щодо алергічних захворювань по лінії матері; недотримання матерями обстежених дітей гіпоалергенного харчування під час вагітності; раннє змішане й штучне вигодовування та порушення введення прикорму. За даними анкетування та шкірних алергологічних проб, більш високий рівень харчової сенсибілізації був виявлений у дітей основної групи. Встановлено, що розвиток небажаних реакцій, незалежно від шкірних або гастроінтестинальних проявів, найчастіше спостерігався на фоні вживання коров’ячого молока, яєць та риби. Висновки. Отже, проведені дослідження дозволили встановити пріоритетні фактори ризику формування харчової гіперчутливості у дПротягом останніх років у світі відзначається тенденція до неухильного зростання частоти побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. Тому на сучасному етапі вивчення поширеності основних причинних факторів формування харчової гіперчутливості залишається актуальним завданням для дослідників. Мета: дослідити спектр найбільш причинно-значимих продуктів харчування у дітей Полтавського регіону, які мали в анамнезі небажані алергічні реакції на їжу. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 242 дитини віком від 6 до 15 років, які в анамнезі мали відомості про наявність побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. До основної групи було включено 128 пацієнтів із запальними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, а групу порівняння становили 114 дітей з атопічним дерматитом. Виявлення частоти алергічних реакцій на вживання харчових продуктів проводилося на підставі анкетування, даних алергологічного анамнезу та на підставі шкірних прик-тестів із харчовими, епідермальними, побутовими та пилковими алергенами. Результати. Доведено, що значимо підвищували ризик розвитку шкірної та гастроінтестинальної алергії в обстежених дітей спадкова обтяженість щодо алергічних захворювань по лінії матері; недотримання матерями обстежених дітей гіпоалергенного харчування під час вагітності; раннє змішане й штучне вигодовування та порушення введення прикорму. За даними анкетування та шкірних алергологічних проб, більш високий рівень харчової сенсибілізації був виявлений у дітей основної групи. Встановлено, що розвиток небажаних реакцій, незалежно від шкірних або гастроінтестинальних проявів, найчастіше спостерігався на фоні вживання коров’ячого молока, яєць та риби. Висновки. Отже, проведені дослідження дозволили встановити пріоритетні фактори ризику формування харчової гіперчутливості у дітей та виявити найбільш етіологічно значимі продукти харчування, що можуть провокувати розвиток алергічних та гастроентерологічних захворювань.ітей та виявити найбільш етіологічно значимі продукти харчування, що можуть провокувати розвиток алергічних та гастроентерологічних захворюваньIn recent years, there has been a worldwide tendency to steady increase in the incidence of adverse reactions caused by food. Therefore, at the present stage, the investigation of the prevalence of the main causative factors of the development of food hypersensitivity is still a challenging task for researchers. The purpose was to study the range of food products, which are the most likely allergy-causing for children of the Poltava region, who had a history of unwanted allergic reactions to food. Materials and methods. The study involved 242 children aged from 6 to 15 years, who had a history about adverse reactions caused by food. The basic group included 128 patients with inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract; the comparison group involved 114 children with atopic dermatitis. The detection of the frequency of allergic reactions to food was investigated by using a questionnaire, allergic anamnesis and findings obtained by skin prick tests with food, epidermal, household and pollen allergens. Results. The study has demonstrated that the factors significantly increasing risks of skin and gastrointestinal allergies in the examined children are as following: maternal hereditary burden of allergic diseases; non-compliance in pregnancy, when mothers of examined children neglected to stick to the hypoallergenic diet; early mixed and bottle feeding and improper introducing of solid food. The findings obtained by questionnaire and skin allergic tests demonstrated a higher level of food sensitization in the children of the basic group. It has been also found out that the development of adverse reactions, regardless of skin or gastrointestinal manifestations, is the most often observed when taking cow’s milk, eggs and fish. Conclusions. Thus, the conducted studies have contributed in finding out main risk factors for the development of food hypersensitivity in children and in identifying the most etiologically significant food products that can provoke the development of allergic and gastroenterological diseases
Найти похожие

Заглавие журнала :Здоровье ребёнка -2018г.,N 7
Интересные статьи :
Козыро И. А. Оценка вклада герпесвирусной инфекции в развитие и прогрессирование хронических гломерулярных болезней у детей/ И. А. Козыро [та ін.] (стр.9-16)
Знаменська Т. К. Патоморфологічні зміни кишечника в новонароджених при ентероколітах різної етіології та шляхи їх корекції/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. М. Клименко (стр.19-30)
Крючко Т. О. Клінічний досвід застосування Streptococcus salivarius K12 у профілактиці фаринготонзилітів і респіраторних інфекцій у дітей/ Т. О. Крючко, О. Я. Ткаченко (стр.31-36)
Абатуров О. Є. Актуалізація застосування інтерферону при гострому простому бронхіті в дітей/ О. Є. Абатуров, Н. М. Токарєва (стр.39-45)
Пластунова О. Б. Стан фактичного харчування вихованців училища-інтернату фізичної культури/ О. Б. Пластунова, С. Л. Няньковський (стр.46-54)
Бойчук И. М. Зрительные функции до и после применения нейропротектора в комплексной терапии амблиопии у детей/ И. М. Бойчук, А. Ю. Мухина (стр.55-58)
Шелудько Д. Н. . Динаміка показників нейровегетативної регуляції в дітей із рекурентними захворюваннями респіраторного тракту і зниженим функціональним резервом міокарда після реабілітаційної програми/ Д. Н. Шелудько, Л. С. Овчаренко (стр.59-66)
Вакуленко Л. І. Медикаментозна корекція ендотеліальної дисфункції в дітей із хронічним пієлонефритом/ Л. І. Вакуленко (стр.67-73)
Марушко Ю. В. Метаболічна терапія в дітей із синдромом вегетативної дисфункції за гіпотензивним типом/ Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак (стр.75-82)
Борисова Т. П. Рекуррентные респираторные инфекции в педиатрической практике: эффективность применения инозина пранобекса/ Т. П. Борисова, Л. П. Бадогина, Т. В. Федько (стр.85-91)
Абатуров А. Е. Нутритивная и медикаментозная коррекция дефицита кальция и витамина D у детей/ А. Е. Абатуров [та ін.] (стр.92-101)
Макарова Е. Г. Олигосахариды грудного молока: история открытия, структура и защитные функции/ Е. Г. Макарова, О. К. Нетребенко, С. Е. Украинцев (стр.102-110)
Абатуров А. Е. Место назальных деконгестантов в лечении острых инфекционных риносинуситов у детей/ А. Е. Абатуров [та ін.] (стр.113-119)
Пересипкіна Т. В. Медична допомога дітям у навчальних закладах: стан, проблеми та перспективи розвитку/ Т. В. Пересипкіна [та ін.] (стр.120-125)
Абатуров А. Е. Антибиопленочная терапия при лечении респираторных инфекционных заболеваний, вызванных бактериальными патогенами/ А. Е. Абатуров, Т. А. Крючко (стр.126-131)
Абатуров А. Е. Медикаментозное управление окислительно-восстановительным состоянием организма при заболеваниях органов дыхания (часть 5)/ А. Е. Абатуров, А. П. Волосовец, Т. П. Борисова (стр.132-138)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Здоровье ребёнка -2018г.,N 1
Интересные статьи :
Антипкін Ю. Г. Стан здоров’я дитячого населення — майбутнє країн(частина 1)/ Ю. Г. Антипкін [та ін.] (стр.11-21)
Абатуров О. Є. Експресія мРНК галектину-9 при ожирінні у дітей з поліморфізмами гена лактази/ О. Є. Абатуров, В. Є. Досенко, А. О. Нікуліна (стр.22-28)
Шевченко Н. С. Взаємозв’язки порушень біохімічного й імунологічного гомеостазу у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит з урахуванням тривалості захворювання/ Н. С. Шевченко [та ін.] (стр.29-37)
Стоєва Т. В. Скорочення тривалості синдрому астенії у дітей, що розвинулась на тлі гострих респіраторних захворювань, з використанням метаболічної терапії препаратом Кардонат/ Т. В. Стоєва [та ін.] (стр.38-44)
Сучасні можливості препарату Кардонат у комплексній терапії гострих вірусних інфекцій: досвід фахівця (стр.45-48)
Речкина Е. А. Опыт применения комбинированной терапии препаратами Тос-Май и Лангес у детей с острыми неспецифическими заболеваниями органов дыхания инфекционно-воспалительного характера/ Е. А. Речкина, В. А. Стриж (стр.49-57)
Крючко Т. О. Пріоритетність застосування фітопрепаратів у лікуванні вірусних респіраторних інфекцій у дітей/ Т. О. Крючко [та ін.] (стр.59-65)
Няньковський С. Л. Харчова поведінка та якість життя школярів старших класів м. Львова/ С. Л. Няньковський, О. Р. Садова (стр.66-73)
Пічкур Н. О. Класична галактоземія: особливості діагностики та лікування/ Н. О. Пічкур, Н. В. Ольхович, Я. І. Дороніна (стр.74-84)
Вакуленко Л. І. Дисметаболічна нефропатія як фактор ризику розвитку пієлонефриту в дітей/ Л. І. Вакуленко (стр.85-89)
Больбот Ю. К. Рівень забезпеченості вітаміном D та особливості продукції IFN-γ і IL-4 у дітей раннього віку з повторним бронхообструктивним синдромом/ Ю. К. Больбот, К. К. Годяцка, Т. А. Бордій (стр.90-98)
Квашніна Л. В. Особливості кальцієвого гомеостазу в дітей шкільного віку/ Л. В. Квашніна (стр.99-106)
Абатуров А. Е. Антигистаминные препараты при лечении аллергического ринита у детей/ А. Е. Абатуров, Е. Л. Кривуша, В. Л. Бабич (стр.109-120)
Гончарь М. О. Пластичний бронхіт: клінічне спостереження/ М. О. Гончарь [та ін.] (стр.121-125)
Абатуров А. Е. Лекарственные средства, основанные на молекулярных структурах антимикробных пептидов, и терапевтические возможности при лечении инфекционных заболеваний респираторного тракта (часть 2)/ А. Е. Абатуров, Т. А. Крючко, Г. А. Леженко (стр.126-137)
Андрух В. С. Про раптову екзантему (Exanthema subitum) у дітей/ В. С. Андрух (стр.138-142)
Гончарь М. О. Сучасний підхід до діагностики серцево-судинних розладів у новонароджених із груп перинатального ризику в неонатальний період/ М. О. Гончарь, А. Д. Бойченко (стр.143-146)
Клименко В. А. Хронічна гранулематозна хвороба: діагностика та ведення хворих на сучасному етапі/ В. А. Клименко [та ін.] (стр.147-154)
Гончарь М. О. Делеція 22q11.2 хромосоми: світові критерії визначення, стандарти діагностики та моніторингу/ М. О. Гончарь [та ін.] (стр.155-163)
Марков А. І. Гастроінтестинальні симптоми при гострих нейроінфекціях у дітей/ А. І. Марков, С. О. Крамарьов (стр.123-128)
Абатуров А. Е. Развитие иммунного ответа при стафилококковой пневмонии (часть 8)/ А. Е. Абатуров, А. А. Никулина (стр.129-141)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Крючко Т. О., Абатуров О. Є., Ткаченко О. Я., Токарева Н. М.
Заглавие : Пріоритетність застосування фітопрепаратів у лікуванні вірусних респіраторних інфекцій у дітей
Место публикации : Здоровье ребёнка. - 2018. - N 1. - С. 59-65 (Шифр ЗУ27/2018/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметные рубрики: ПАПАлор-- тер прим
MeSH-главная: ДЕТСКИЕ ИНФЕКЦИИ -- CHILDHOOD INFECTIONS
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: На сьогодні понад 80 % населення планети використовують лікарські препарати рослинного походження. Комплексно впливаючи на організм, вони реалізують декілька лікувальних ефектів. На підставі чітких наукових критеріїв, даних клінічних випробувань підтверджена ефективність і добра переносимість препаратів на основі Pelargonium sidoides. Мета: вивчення клінічної ефективності та безпечності рослинного препарату Папалор (Pelargonium sidoides) у лікуванні дітей, хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). Матеріали та методи. У клінічне дослідження було включено 67 хлопчиків і 53 дівчинки віком від 1 до 12 років із діагнозом ГРВІ. Усі діти були розподілені на три вікові підгрупи: 1–2, 3–5 та 6–12 років. Пацієнти основної групи (n = 60) приймали препарат Папалор, пацієнти контрольної групи (n = 60) одержували лише симптоматичне лікування. Серед хворих на ГРВІ частка дітей віком 3–5 років була найбільшою. Нозологічні прояви гострого респіраторного вірусного захворювання спостерігались у вигляді назофарингіту, гострого бронхіту та риносинуситу. У рамках дослідження було проведено 3 контрольні візити. Результати. Аналіз загальних критеріїв ГРВІ виявив, що середня тривалість лихоманки у хворих в основній групі становила 2,7 дня, у контрольній — 3,4 дня, симптомів інтоксикації — 2,2 і 2,9 дня відповідно. Катаральні явища (нежить, кашель, біль у горлі) у хворих основної групи в середньому тривали 4,2 дня, у контрольній — 4,6 дня. Понад 60 % пацієнтів обох груп мали прояви гострого бронхіту. На початку лікування середній рівень показника шкали тяжкості бронхіту (Bronchitis severity score, BSS) в обох групах був практично однаковим. Уже через 3–5 днів спостерігалась вірогідна різниця на користь основної групи (p 0,001), а на кінець лікування (7-й день) вона була ще більш вираженою. З моменту початку терапії і до її завершення індекс BSS покращився на 7,4 ± 1,8 у групі, що отримувала Pelargonium sidoides, порівняно з показником 5,2 ± 1,7 у дiтей групи контролю. Висновки. Проведене клінічне дослідження ефективності препарату Папалор на основі Pelargonium sidoides у лікуванні ГРВІ у дітей дозволило отримати клінічно вірогідні результати. Виражений противірусний, помірний бактеріостатичний ефекти, а також мукоциліарні, протизапальні та імуномодулюючі властивості препарату Папалор дозволяють застосовувати його як у комплексному лікуванні, так і в монотерапії
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Крючко Т. О., Ткаченко О. Я.
Заглавие : Клінічний досвід застосування Streptococcus salivarius K12 у профілактиці фаринготонзилітів і респіраторних інфекцій у дітей
Параллельн. заглавия :Clinical experience of Streptococcus salivarius K12 use for the prevention of pharyngotonsillitis and respiratory infections in children
Место публикации : Здоровье ребёнка. - 2018. - N 7. - С. 31-36 (Шифр ЗУ27/2018/7)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS
ДЕТИ -- CHILD
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Streptococcus salivarius K12 (SsK12) — пробіотичний штам, що належить до I класу лантибіотиків, він інтенсивно пригнічує in vitro ріст Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniaе, Haemophilus influenzaе і Moraxella catarrhalis, які є одними з основних етіологічних чинників бактеріальних інфекцій респіраторного тракту в дітей. Streptococcus salivarius — це штам корисних бактерій, який у нормі присутній у здоровій ротовій порожнині й становить 40 % від загальної популяції бактерій. Наша попередня робота продемонструвала, що 30-денне застосування SsК12 у пацієнтів із рекурентними захворюваннями верхніх дихальних шляхів суттєво знижує ступінь колонізації слизової оболонки ротоглотки патогенними мікроорганізмами. Матеріали та методи. Було проведене відкрите клінічне випробування, що включало 48 дітей із фаринготонзилітом і рецидивуючими захворюваннями верхніх дихальних шляхів, які приймали лантибіотик із Streptococcus salivarius K12 (Бактобліс) згідно з інструкцією. Результати. У дітей, які одержували SsK12 протягом двох курсів по 30 днів з інтервалом в 3 місяці, епізоди фаринготонзилярної інфекції, пов’язані з бета-гемолітичним стрептококом групи А або не пов’язані з ним, виникали значно рідше (майже на 80 % в обох випадках) після профілактичного застосування Бактоблісу. У пацієнтів із групи дослідження вірогідно зменшилась частота епізодів вірусних фарингітів, ринітів, трахеїтів, ларингітів, стоматитів і гострих середніх отитів після застосування лантибіотика. Слід також підкреслити зменшення використання антибіотиків і жарознижувальних препаратів більше ніж на 80 %, а також суттєве зменшення кількості пропущених днів у дошкільних і шкільних закладах — на 81 та 77 % відповідно. Висновки. Враховуючи добрі комплайєнс і переносимість препарату Бактобліс, а також необхідність тривалого його використання для досягнення максимального терапевтичного ефекту, рекомендуються повторювані курси 2–3 рази на рікStreptococcus salivarius K12 (SsK12) is an oral colonizing, persistent, antibiotic-sensitive and safe strain that produces two megaplasmid-encoded class I lantibiotics, namely salivaricin A2 and salivaricin B, which expression inhibits the growth of Streptococcus pyogenes involved in the etiopathogenesis of pharyngotonsillar infection, and, to a smaller degree, Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae, and Moraxella catarrhalis. Our previous work has shown that a 30-day use of SsK12 in subjects with recurrent upper respiratory tract diseases significantly decrease the degree of colonization of the oropharyngeal mucosa by pathogenic microorganisms. Materials and methods. An open-label clinical trial was conducted, it included 48 children with pharyngotonsillitis and recurrent upper respiratory tract diseases. They took a lantibiotic with Streptococcus salivarius K12 (Bactoblis) according to the instruction. Results. In children who received SsK12 twice for 30 days with an interval of three months, the episodes of pharyngotonsillar infection are associated with group A beta-hemolytic streptococcal and non-streptococcal pharyngotonsillar infections, which was significantly reduced due to prophylaxis of SsK12 (approximately for 80 %) in both cases. The examined group of patients had a significant decrease in the frequency of episodes of viral pharyngitis, rhinitis, tracheitis, laryngitis, stomatitis and acute otitis media after using lantibiotic. Finally, as is was shown, prophylaxis with Bactoblis significantly reduced the use of both antibiotics and antipyretics/anti-inflammatory drugs for more than 80 % and significantly decreased the number of preschool or school days lost by children — for 81 and 77 %, respectively. Conclusions. Taking into consideration that a good compliance and tolerability were excellent in all who took SsK12 except one child, there is a necessity for prolonged use of Bactoblis in order to achieve maximum therapeutic effect. Repeated courses 2–3 times a year are recommended
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-41 41-41

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)