Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Токар, П. Ю.$<.>)

Общее количество найденных документов : 9
Показаны документы с 1 по 9

Заглавие журнала :Буковинський медичний вісник -2023г. т.27,N 3
Интересные статьи :
Кулаєць Н. М. Якість життя у хворих на фібриляцію передсердь із урахуванням фенотипу серцевої недостатності/ Н. М. Кулаєць, В. М. Кулаєць (стр.3-9)
Токар П. Ю. Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів/ П. Ю. Токар, І. В. Каліновська (стр.10-14)
Процайло М. Д. Вікові та анатомо-функціональні нюанси черепно-мозкової травми у дітей/ М. Д. Процайло [та ін.] (стр.15-20)
Комариця О. Й. Тригліцеридоглюкозний індекс як критерій стеатозу печінки/ О. Й. Комариця (стр.21-24)
Kramarchuk V. V. Risk factors of recurrent respiratory infections in early school-age children/ V. V. Kramarchuk, I. L. Vysochyna (стр.25-29)
Пальтов Є. В. Динаміка морфологічних змін у клітинних шарах сітківки у віддалені періоди експериментального опіоїдного впливу/ Є. В. Пальтов [та ін.] (стр.30-40)
Покровська Н. К. Рівень адропіну та фактора фон віллебранда при артеріальній гіпертензії у пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням/ Н. К. Покровська, Є. Я. Скляров (стр.41-45)
Самогальська О. Є. Оцінка психосоматичного стану в пацієнтів, які перенесли гострий панкреатит/ О. Є. Самогальська [та ін.] (стр.46-49)
Сафонов Р. А. Лікування генітального пролапсу у жінок літнього віку з інфекцією сечостатевих органів/ Р. А. Сафонов, В. В. Лазуренко (стр.50-56)
Терлецька Н. Ю. Роль запалення у патології яєчників, як предиктор розвитку безпліддя, та корекція його препаратами інозитолу/ Н. Ю. Терлецька [та ін.] (стр.57-64)
Кучин Ю. Л. Хронічний біль та рівень задоволеності результатами лікування у пацієнтів після мінно-вибухових поранень/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.65-68)
Хміль С. В. Особливості гормонального профілю у пацієнток із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту/ С. В. Хміль, Н. Я. Петришин (стр.69-74)
Іванчук І. М. Морфологічні зміни кори головного мозку за умов дмг-індукованої аденокарциноми та коригувального впливу композиції наночастинок Au/Ag/Fe/ І. М. Іванчук, З. М. Небесна (стр.75-79)
П’ятночка В. І. Вибір способу алогерніопластики у хворих на первинні вентральні грижі в поєднанні з діастазом прямих м’язів живота за умов метаболічного синдрому/ В. І. П’ятночка, І. І. Довга (стр.80-86)
Денисюк Ю. А. Динаміка антиоксидантно-прооксидантного балансу нирки при гострій крововтраті різного ступеня та його корекція/ Ю. А. Денисюк, А. А. Гудима (стр.87-92)
Поліщук Т. В. Поліморфізм кодуючого гена LGALS-3, RS2274273 як ендогенний фактор прогностичної ефективності плазмової концентрації галектину-3 відносно ризику розвитку хронічної серцевої недостатності на тлі гіпертонічної хвороби у жінок/ Т. В. Поліщук, В. М. Жебель (стр.93-100)
Воловар О. С. Загоєння ран та регенерація м’яких тканин. Літературний огляд/ О. С. Воловар [та ін.] (стр.101-104)
Прокопчук Н. М. Діагностика венозної протоки у плодів раннього періоду онтогенезу людини/ Н. М. Прокопчук [та ін.] (стр.105-114)
Мельник В. В. Історія розвитку вчення про імунну систему/ В. В. Мельник [та ін.] (стр.115-121)
Нікітіна І. М. Імуногістохімічні особливості раку яєчників/ І. М. Нікітіна [та ін.] (стр.122-125)
Зайцев А. В. Міждисциплінарний підхід до підготовки фахівця-стоматолога на кафедрі терапевтичної стоматології полтавського державного медичного університету/ А. В. Зайцев [та ін.] (стр.126-131)
Каліновська І. В. Сучасне акушерство: наука, практика, аспекти викладання/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова (стр.132-134)
Хухліна О. С. Степан Григорович Федорук: лікар, учитель, особистість (до 100-річчя від дня народження завідувача кафедри госпітальної терапії (1981-1982))/ О. С. Хухліна, М. П. Антофійчук, Т. М. Антофійчук (стр.135-137)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Клінічна та експериментальна патологія -2023г. т.22,N 1
Интересные статьи :
Воронюк К. О. Кореляція ехокардіографічних показників та клінічно-лабораторних параметрів з урахуванням поліморфізму гена AGT (rs4762) у хворих на артеріальну гіпертензію/ К. О. Воронюк, Л. П. Сидорчук (стр.3-8)
Гур’єв С. О. Клініко-епідеміологічна характеристика дорожньо-транспортної травми в умовах обласного міста/ С. О. Гур’єв [та ін.] ; С. О. Гурʼєв [та ін.] (стр.9-14)
Карвацька Н. С. Вплив вимушеної соціальної ізоляції внаслідок пандемії COVID-19 на психоемоційний стан та харчову поведінку студентської молоді/ Н. С. Карвацька [та ін.] (стр.15-19)
Неспрядько В. П. Безпосередні та віддалені результати застосування лазерної корекції ясенного краю в ортопедичній стоматології/ В. П. Неспрядько, С. С. Терехов (стр.20-23)
Рековець О. Л. Різні методи визначення прихильності до терапії у хворих із резистентною гіпертензією (пілотне дослідження)/ О. Л. Рековець, Ю. М. Сіренко (стр.24-32)
Самчук О. О. Клініко-патанатомічні паралелі ураження серця при COVID-19/ О. О. Самчук, О. С. Капустинська, Є. Я. Скляров (стр.33-41)
Сорокман Т. В. Монотонізація харчового раціону дітей як фактор порушення мікронутрієнтного балансу/ Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк (стр.42-48)
Хухліна О. С. Морфологічні зміни жовчного міхура у хворих на хронічний холецистит і холестероз жовчного міхура на тлі ішемічної хвороби серця та ожиріння/ О. С. Хухліна [та ін.] (стр.49-56)
Шурма А. І. Експериментальне дослідження застосування когерентного випромінювання для визначення життєздатності кишок/ А. І. Шурма, Ф. В. Гринчук (стр.57-62)
Godovanets O. I. Аpplication efficiency of the treatment improved method of acute odontogenic periostitis in children/ O. I. Godovanets, O. O. Vitkovskyi (стр.63-67)
Kvit Kh. B. Gut microbiota and nonalcoholic fatty liver disease: the imminent threat or eminent care?/ Kh. B. Kvit, N. V. Kharchenko, V. V. Kharchenko (стр.68-75)
Токар П. Ю. Поліморфізм гена рецептора прогестерону як чинник виникнення передчасних пологів (огляд літератури)/ П. Ю. Токар (стр.76-81)
Biduchak A. S. Distribution of offensive information concerning medical workers on internet/ A. S. Biduchak (стр.82-87)
Лопушняк Л. Я. Застосування сучасних педагогічних технологій при викладанні навчальної дисципліни "Анатомія людини"/ Л. Я. Лопушняк [та ін.] (стр.88-93)
Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LХXVIII (стр.94-96)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Клінічна та експериментальна патологія -2024г. т.23,N 1
Интересные статьи :
Бота Р. А. Динаміка лейкоцитарних маркерів запалення та роль колхіцину як протизапальної терапії при інфаркті міокарда з елевацією ST/ Р. А. Бота, В. К. Тащук (стр.3-10)
Вадзюк С. Н. Стан нейродинамічних функцій у осіб із різною теплочутливістю/ С. Н. Вадзюк, І. Г. Бідзюра (стр.11-18)
Дмитренко Р. Р. Краніометрична характеристика плодів людини/ Р. Р. Дмитренко (стр.19-26)
Коваль А. О. Аналіз осередків скостеніння діафіза ліктьової кістки у плодів 20-32 тижнів гестації/ А. О. Коваль (стр.27-35)
Петелицький О. О. Мікрофлора урогенітального тракту при гострих гнійно-запальних захворюваннях сечовидільної системи як передумова абдомінального сепсису/ О. О. Петелицький [та ін.] (стр.36-41)
Токар П. Ю. Гістометричні параметри строми хоріальних ворсинок плаценти при передчасних пологах/ П. Ю. Токар (стр.42-48)
Bevzо V. V. Effect of long-term administration of monosodium glutamate on body weight of rats and some indices of lipid metabolism/ V. V. Bevzо (стр.49-52)
Burlaka Ye. A. Approach to the evaluation of clinical and metabolic factors interaction in children with nephrotic syndrome/ Ye. A. Burlaka, I. O. Mityuryayeva (стр.53-58)
Davydova N. V. The state of pro- and antioxidant balance of rats’ blood under condition of combined caffeine and ethanol intake and melatonin administration/ N. V. Davydova, D. D. Salekhi (стр.59-63)
Boitsaniuk S. I. Current tendencies in non-surgical periodontal treatment. Literature review/ S. I. Boitsaniuk [та ін.] (стр.64-69)
Manashchuk N. V. Relationship between periodontal pathology and gastrointestinal tract diseases: a narrative overview/ N. V. Manashchuk [та ін.] (стр.70-77)
Semenenko S. B. Current state of the study of melatonin-dependent disorders of energy metabolism (literature review)/ S. B. Semenenko [та ін.] (стр.78-83)
Tashchuk V. K. Antihypertensive therapy with beta-blockers at the present stage of cardiology development/ V. K. Tashchuk, H. I. Khrebtii (стр.84-88)
Бодяка В. Ю. Вплив онлайн навчання на рівень знань студентів з дисципліни «Онкологія та радіаційна медицина у тому числі»/ В. Ю. Бодяка (стр.89-92)
Гушул І. Я. Ефективність проведення онлайн занять із дисципліни «Радіологія»/ І. Я. Гушул (стр.93-96)
Тодорів Т. В. Оцінка платформ для дистанційного навчання в освітньому процесі в умовах сьогодення / Т. В. Тодорів, Н. М. Воронич-Семченко (стр.97-101)
Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LXXXI (стр.102-103)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лісова К. М., Каліновська І. В., Токар П. Ю.
Заглавие : Зміни гормонального статусу у вагітних з невиношуванням у ранні терміни гестації
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 4. - С. 35-40 (Шифр НУ45/2020/10/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГОРМОНЫ -- HORMONES
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ОТСЛОЙКА ПЛАЦЕНТЫ -- ABRUPTIO PLACENTAE
Аннотация: У статті наведені результати дослідження рівня гормонів плацентарного комплексу в ранні терміни гестації (4-15 тижнів). Мета дослідження. Провести аналіз показників рівня гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних з невиношуванням, а також динаміку змін цих показників. Оцінити особливості гормонального статусу жінок протягом неускладненої вагітності та з невиношуванням в анамнезі та вплив цих особливостей на функціональний стан фетоплацентарного комплексу і подальший перебіг вагітності. Матеріал і методи дослідження. Нами обстежено 30 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група) та 30 вагітних з невиношуванням в анамнезі (основна група). Результати досліджень. Було виявлено, що вміст естрадіолу, хоріонічного гонадотропіну та плацентарного лактогену у плазмі крові вагітних основної групи протягом всього гестаційного періоду був вірогідно нижчим порівняно з контролем. Рівень естрадіолу у вагітних з невиношуванням був в 4,2 рази нижчим, ніж у здорових вагітних. Показники рівня плацентарного лактогену у вагітних основної групи були в 6,1 рази нижчими, а хоріонічного гонадотропіну – в 3,7 рази нижчими в порівнянні з групою контролю. Також відзначене значне відставання у прирості рівня гормонів по мірі прогресування вагітності. Це, в свою чергу, свідчить про розвиток у жінок з невиношуванням в анамнезі плацентарної дисфункції уже на ранніх термінах гестації. Висновки. Внаслідок описаних змін виникає порушення першої хвилі інвазії цитотрофобласта і, як наслідок, незавершеність гестаційної перебудови сегментів спіральних артерій. Стінки судин не заміщуються повністю фібриноїдом і сформовані плацентарні судини не забезпечують постійний приплив артеріальної крові в міжворсинковий простір. Як наслідок цього, матково-плацентарна ділянка і сформована плацента не готові забезпечити потреби плоду, який розвивається. В подальшому це може призвести до перинатальних втрат.
Найти похожие

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2020г. т.10,N 4
Интересные статьи :
Стан медичної допомоги новонародженим в Україні (стр.5-24)
Борисова Т. П. Гостре пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічною значущою артеріальною протокою/ Т. П. Борисова, О. Ю. Оболонська, Д. М. Сурков (стр.26-34)
Лісова К. М. Зміни гормонального статусу у вагітних з невиношуванням у ранні терміни гестації/ К. М. Лісова, І. В. Каліновська, П. Ю. Токар (стр.35-40)
Мельниченко М. Г. Фактори предикції странгуляції у дітей зі спайковою кишковою непрохідністю/ М. Г. Мельниченко, А. А. Квашніна (стр.41-45)
Шульга О. В. Порівняльна оцінка методів хірургічного лікування ригідної плоскостопості в дітей із дисфунцією сухожилка заднього великогомілкового м’яза/ О. В. Шульга (стр.46-52)
Снісар В. І. Диференційований підхід до анестезіологічного супроводу новонароджених і немовлят з хірургічною патологією/ В. І. Снісар, О. О. Власов (стр.53-59)
Фетальний алкогольний спектр порушень: літературні дані та клінічний випадок (стр.60-67)
Знаменська Т. К. Сучасний досвід проведення парентерального харчування стандартизованими препаратами промислового виробництва в педіатричній практиці: огляд літератури/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Ю. В. Марушко (стр.68-76)
Якість сухих плям крові - невід’ємна складова хвороб обміну речовин (стр.77-86)
Клінічні випадки бульозного епідермолізу у новонароджених (стр.87-91)
Летальний випадок синдрому Едварса у новонародженої дівчинки (стр.92-97)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Токар П. Ю.
Заглавие : Гістометричні параметри строми хоріальних ворсинок плаценти при передчасних пологах
Параллельн. заглавия :Histometrical parameters of stroma of chorial villi of the placenta in premature labor
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 42-48 (Шифр КУ27/2024/23/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ ДЕТОРОЖДЕНИЕ (ОКОЛО 37 НЕДЕЛЬ) -- PREMATURE BIRTH
ХОРИОНАЛЬНЫЕ ВОРСИНКИ -- CHORIONIC VILLI
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Мета роботи - дослідити деякі гістометричні параметри строми хоріаіьних ворсинок плаценти при передчасних пологах порівняно з фізіологічною вагітністю. Матеріал і методи. Матеріаі (ЗО плацент при передчасних пологах та ЗО плацент при фізіологічній вагітності) фіксували 22-24 години в нейтральному забуференому 10 %-му розчині формаліну, після зневоднення у висхідній батареї спиртів його заливали в парафін при 58оС, робили серійні гістологічні зрізи 5 мкм завтовшки. Після депарафінізації здійснювали їх забарвлення гематоксиліном і еозином, гістохімічне забарвлення на загальний білок із бромфеноловим синім за Богхегом, гістохімічне забарвлення на колаген та фібрин хромотропом-водним блакитним за Н. 3. Слінченком. Виконана також комп'ютерна морфометрія на попередньо отриманих цифрових копіях оптичних мікроскопічних зображень тканини (мікроскоп Delta Optical Evolution 100 (планахроматичні об’єктиви відповідно до необхідного оптичного збільшення), та цифрова камера Olympus SP550UZ)). Цифрові копії зображення аналізували за допомогою копії вільної (freeware) спеціалізованої для цифрових гістометричних досліджень комп’ютерної програми ImageJ vl.52. На цифрових копіях оптичних зображень методом комп’ютерноїмікроденситометрії у сполучнотканинних волокнах визначали оптичну густину забарвлення на загальний білок, оптичну густину забарвлення на колаген, питомий об’єм сполучнотканинних волокон у позасудинному інтерстиції в різних типах хоріальних ворсинок. Отримані цифрові дані оброблено статистично. Використовували параметричні методи статистичного аналізу: обрахування середньої арифметичної та їїпохибки, непарний двобічний критерій Стьюдента, а також непараметричний критерій Mann-Whitney. Результати. Не виявлено жодних відмінностей клітин строми при фізіологічній вагітності та передчасними пологами. Водночас, оцінка стану волокнистого компонента строми хоріальних ворсинок за трьома параметрами показала, що оптична густина забарвлення сполучнотканинних волокон на загальний білок та колаген не змінювалася при передчасних пологах, однак можна було побачити зменшення показника «Питомий об ’єм сполучнотканинних волокон у позасудинному інтерстиції». Висновки. При передчасних пологах порівняно з фізіологічною вагітністю відзначається зменшення питомого об’єму сполучнотканинних волокон у позасудинному інтерстиції проміжних незрілих, проміжних зрілих та термінальних ворсинок, тоді як властивості самих волокон не змінюються відповідно до оиінки оптичної густини загального білка та колагенуThe purpose of the research - to establish some histometric parameters ofthe chorionic villi stroma of the placenta during premature birth in comparison with physiological pregnancy. Material and methods. The material (30 placentas in premature births and 30 placentas in physiological pregnancies) was fixedfor 22-24 hours in a neutral buffered 10 % formalin solution. Next, the material was dehydrated in an ascending battery of alcohols and imbedded in paraffin at 580C. Serial histological sections 5 pm thick were made on a sled microtome. After de-embedding, serial histological sections were stained with hematoxylin and eosin, histochemical staining for total protein with bromophenol blue according to Bogheg, histochemical staining for collagen and fibrin with chromotrope - water blue according to N. Z. Slinchenko. In addition to the descriptive method of histopathological examination, computer morphometry was performed on previously obtained digital copies of optical microscopic images of the tissue (Delta Optical Evolution 100 microscope {planachromatic lenses according to the required optical magnification} and Olympus SP550UZ digital camera). Digital copies of the image were analyzed using a freeware copy of the ImageJ vl.52 computer program specialized for digital histometric studies. In particular, the optical density of staining for total protein in the connective tissue fibers, the optical density of staining for collagen in the connective tissue fibers, and the specific volume of the connective tissue fibers in the extravascular interstitium in various types of chorionic villi were determined on digital copies of optical images using computer microdensitometry. The obtained digital data were processed statistically. In particular, with the help of a copy of the free (freeware) computer program for statistical calculations PAST v 4.14, a preliminary test for the normality of the distribution was applied according to the Wilkie-Hahn-Shapiro test. For all studied statistical samples, according to this criterion, the hypothesis about the normality of the distribution was not rejected (at p=0.05), therefore, parametric methods of statistical analysis were used: calculation of the arithmetic mean and its error, the odd two-sided Student's test. Along with the Student’s test, the поп-parametric Mann-Whitney test was also used. The results. Concerning stromal cells, no differences were found between physiological pregnancy and preterm birth. But some changes were found in the fibrous component of the stroma ofchorionic villi. In order to determ ine the state ofthe fibrous component of the stroma of chorionic villi, evaluation of it was carried out according to three parameters. The optical density of the staining of the connective tissue fibers for total protein and collagen did not change in premature birth, however, a decrease in the «Specific volume of the connective tissue fibers in the extravascular interstitium» indicator could be seen. Conclusions. According to the obtained histometric data, a decrease in the specific volume of the connective tissue fibers in the extravascular interstitium of intermediate immature, intermediate mature, and terminal villi is noted in premature birth compared to physiological pregnancy, while the properties of the fibers themselves do not change according to the optical density assessment of total protein and collagen
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Токар П. Ю., Каліновська І. В.
Заглавие : Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів
Параллельн. заглавия :Hormone imbalance of fetoplacental complex as a factor of premature birth
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 10-14 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-главная: ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Попри достатню вивченість патогенетичних факторів розвитку передчасних пологів, на даний час відсутня єдина точка зору щодо особливостей патогенезу порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу при цьому ускладненні вагітності, не розроблені єдині методичні підходи до ранньої діагностики, відсутні стандарти обстеження і лікування вагітних з виявленими порушеннями. Мета роботи - дослідити рівень гомонів ФПК у вагітних групи ризику розвитку передчасних пологів. Матеріал і методи. До основної групи увійшли вагітні з проявами дисфункції плаценти та невиношуванням в анамнезі (50 жінок), до контрольної групи - 50 здорових вагітних. Визначення гормонів (прогестерону, естрадіолу, плацентарного лактогену) здійснювалося методом твердофазного імуноферментного аналізу. Дослідження виконували на імуноферментному аналізаторі згідно з інструкціями до вказаних наборів реактивів. Результати. Для вивчення змін гормональної функції плацентарної системи у вагітних із загрозою передчасних пологів визначали вміст гормонів естрадіолу, прогестерону та плацентарного лактогену під час вагітності. Характерно, що концентрація естрадіолу в сироватці крові вагітних основної групи нижче норми протягом усього періоду вагітності. Це призводить до зниження синтезу естрогенів і прогестерону жовтим тілом яєчника, а потім і плацентою. Зниження рівня цих гормонів, які беруть безпосередню участь у перебігу основних біохімічних і фізіологічних процесів у м'язах матки, призводить до підвищення скорочувальної активності міометрія, що, у свою чергу, проявляється явищами дисфункції плаценти та передчасними пологами. Висновок. Дослідження рівнів гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних групи ризику дозволить прогнозувати розвиток передчасних пологівDespite the sufficient study of the pathogenetic factors of preterm birth, there is currently no consensus on the peculiarities of the pathogenesis of disorders of the functional state of the fetoplacental complex in this complication of pregnancy, no unified methodological approaches to early diagnosis have been developed, and there are no standards for the examination and treatment of pregnant women with detected disorders. The purpose of the work. To investigate the level of FPC hormones in pregnant women at risk of preterm birth. Materials and methods. The main group consisted of pregnant women with signs of placental dysfunction and a history of miscarriage (50 women). The control group consisted of 50 healthy pregnant women. Determination of hormones (progesterone, estradiol, placental lactogen) was carried out by the method of solid-phase enzyme immunoassay. The research was performed on an enzyme-linked immunosorbent assay according to the instructions for the specified sets of reagents. Results. The content of the hormones estradiol, progesterone and placental lactogen during pregnancy was determined to study the changes in the placental system hormonal function of pregnant women with a threat of premature birth. The concentration of estradiol in the blood serum of pregnant women of the main group was below the norm during the entire pregnancy period. It leads to a decrease in estrogens and progesterone synthesis by the corpus luteum of the ovary, and then by the placenta. A reduction of these hormone levels, which take a direct part in the flow of basic biochemical and physiological processes in the muscles of the uterus, leads to an increase in the contractile activity of the myometrium, which is shown by the phenomena of placental dysfunction and premature birth. Conclusion. Studying the levels of hormones of the fetoplacental complex in pregnant women at risk will allow predicting the development of premature birth
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Токар П. Ю.
Заглавие : Поліморфізм гена рецептора прогестерону як чинник виникнення передчасних пологів (огляд літератури)
Параллельн. заглавия :Progesterone receptor gene polymorphism as a factor in preterm birth (literature review)
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 76-81 (Шифр КУ27/2023/22/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: РЕЦЕПТОРЫ ПРОГЕСТЕРОНА -- RECEPTORS, PROGESTERONE
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Аннотация: Мета роботи - здійснити аналіз даних світової літератури стосовно визначення вірогідної ролі поліморфізму гена рецептора прогестерону як чинника виникнення передчасних пологівThe purpose of the work - to analyze data from the world literature regarding the determination of the probable role of the progesterone receptor gene polymorphism as a factor in the occurrence of premature birth. Conclusions. 1. Progesterone receptor gene polymorphism plays a significant role in the mechanisms of development and course of miscarriage, negative pregnancy outcome and low birth weight of newborns. 2. The probability of the threat of premature birth in different periods of gestation or termination of pregnancy with premature birth may depend on the presence of one or another polymorphism. 3. Genetic variability that can lead to changes in the biological functions of the progesterone receptor, the genetic polymorphism of the progesterone receptor is a major risk factor for complications of preterm birth
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Волошинович Н. С., Семеняк А. В., Андрієць О. А., Ніцович І. Р., Токар П. Ю.
Заглавие : Шляхи оптимізації лікувальних заходів у жінок з поліпами ендометрію та безпліддям
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2021. - Т. 11, № 2. - С. 21-26 (Шифр НУ45/2021/11/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПОЛИПЫ -- POLYPS
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
Аннотация: У даний час поліпи ендометрію (ПЕ) є найбільш поширеною патологією слизової оболонки матки, що виявляються при невиношуванні вагітності та безплідді. Однак, відкритим залишається питання про взаємозв’язок механізмів, які регулюють процеси проліферації, з морфо-функціональними та мікробіологічними особливостями ендометрію, що нерідко підтверджуються змінами імуногістохімічних показників та можуть мати значення при лікуванні. Мета дослідження. Оптимізувати результати лікування пацієнток з ПЕ та безпліддям шляхом застосування антиоксидантів у поєднанні з імуномодулюючою терапією та нестероїдними протизапальними препаратами. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 30 здорових жінок, які не мали гінекологічних захворювань, абортів і внутрішньоматкових втручань в анамнезі та не використовували внутрішньоматкові методи контрацепції (контрольна група), 60 жінок з ПЕ та безпліддям (основна група) за допомогою клінічного, мікробіологічного, бактеріологічного, ехографічного, гістероскопічного, патогістологічного та лабораторних методів, проведено статистичний аналіз. Результати дослідження. З метою оцінки ефективності запропонованого лікування основну групу було розділено на дві підгрупи: перша – 30 пацієнток, які отримували запропонований лікувально-профілактичний алгоритм, та друга – 30 пацієнток, які отримували традиційне лікування. Після проведення прицільної поліпектомії з базальним шаром ендометрію в місці локалізації ПЕ, пацієнткам першої підгрупи призначали доксициклін по 100 мг перорально двічі на день протягом 2 тижнів та віт Е по 100 мг на добу протягом 4 тижнів в поєднанні з імуномодулюючою терапією – циклоферон 12,5 % по 2,0 мл внутрішньом’язево №10 через день, та протизапальною терапію з призначенням ректальних свічок, що містять нестероїдні протизапальні компоненти – по 1 свічці на ніч протягом 10 днів. Пацієнткам другої підгрупи призначено традиційну антибіотикопрофілактику після проведеної гістероскопії: доксициклін по 100 мг перорально двічі на день протягом 5 днів. Також, пацієнтки основної групи отримували дуфастон по 10 мг двічі на добу з 11-го по 25-й день менструального циклу. Видовий склад мікрофлори піхви у жінок з ПЕ представлений переважно анаеробною флорою. У кожної другої пацієнтки з ПЕ (46%; рІ-ІІІ=0,007) за відсутністю клінічної симптоматики, поряд з помірною або зниженою кількістю лактобактерій, виявляли умовно-патогенні бактерії, уреамікоплазми або гриби роду Candida. З 19 пацієнток у 9 (47 %) вагітність настала в першому природньому менструальному циклі після проведеної поліпектомії та запропонованого лікування, 6 (31 %) жінок завагітніли протягом трьох перших менструальних циклів. Решта пацієнток спостерігалась протягом шести місяців, їм було рекомендовано екстракорпоральне запліднення через тривалий термін безпліддя. Протягом двох років у жінок основної групи, що не планували вагітність, рецидиву ПЕ відмічено не було. У 19 (63,3 %) пацієнток другої підгрупи протягом двох років спостереження відмічено рецидив ПЕ. У 11 (30,5 %) жінок, що завагітніли, відбулися фізіологічні пологи, у 3 – пологи ускладнились гіпотонічною кровотечею в ранньому післяпологовому періоді, 3 (11,1 %) жінки зараз виношують вагітність. У пацієнток другої підгрупи вагітність настала лише в 5 (16,6 %) випадках. Висновки. Застосування розробленого способу лікування ПЕ та безпліддя дозволяє відновити репродуктивну функцію в більше, ніж половини жінок. Таким чином, реалізація методу лікування ПЕ свідчить про його позитивний ефект. Окрім того, він дозволяє досягти стійкої ремісії та вирішує медико-соціальні проблеми здоров’я жінок та материнства.
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)